Modal logic
http://dbpedia.org/resource/Modal_logic an entity of type: Thing
المنطق الطوري أو منطق الموجهات نوع من المنطق الذي يتعامل مع «المحتمل» و«الممكن» والذي يظهر في مقولات لغوية من قبيل:«من المتوقع» و«من المفترض» و«ربما».
rdf:langString
Modální logika je oblast logiky zkoumající logické operace, tzv. modality (modální operátory jsou například „je možné, je nutné, je nemožné“).
rdf:langString
Die Modallogik ist derjenige Zweig der Logik, der sich mit den Folgerungen um die Modalbegriffe möglich und notwendig befasst. So lassen sich innerhalb der Modallogik nicht nur Aussagen wie „Es regnet“ oder „Alle Kreise sind rund“ analysieren, sondern auch Aussagen wie „Möglicherweise regnet es“ und „Notwendigerweise sind alle Kreise rund“.
rdf:langString
Brainse den loighic a phléann infeiris a bhaineann le ráitis riachtanais is féidearthachta. Ardaíonn an staidéar seo ceisteanna suntasacha sa mheitifisic agus fealsúnacht teanga.
rdf:langString
논리학에서 양상 논리(樣相論理, 영어: modal logic)는 논리 체계의 일종으로, 명제의 필연성·가능성·불가능성과 같은 양상(modality)을 서술할 수 있는 논리이다. 예컨대 진리 양상 논리에서 기호 □는 명제가 반드시 참임(필연성)을, ◇는 명제가 참일 수 있음(가능성)을 나타낸다.
rdf:langString
様相論理（ようそうろんり、英: modal logic）は、いわゆる古典論理の対象でない、様相（modal）と呼ばれる「〜は必然的に真」や「〜は可能である」といった必然性や可能性などを扱う論理である（様相論理は、部分の真理値からは全体の真理値が決定されない内包論理の一種と見ることができる）。 その歴史は古くアリストテレスまで遡ることができるが、形式的な扱いは数理論理学以降、非古典論理としてである。 様相論理では一般に、標準的な論理体系に「～は必然的である」ことを意味する必然性演算子□と、「～は可能である」ことを意味する可能性演算子◇のふたつの演算子が追加される。
rdf:langString
Logika modalna – teoria logiczna, która bada pojęcia możliwości, konieczności i ich wariantów. Niekiedy termin „logika modalna” rozumie się szerzej, włączając w jego obręb , logiki temporalne, i – niniejszy artykuł omawia jedynie logiki modalne w sensie wąskim (logiki modalne aletyczne) na przykładzie systemu S5.
rdf:langString
模态逻辑，或者叫内涵逻辑（不很常见），是处理用模态如“可能”“或许”“可以”“一定”“必然”等限定的句子的逻辑。模态逻辑可以用语义的“内涵性”来描述其特征：复杂公式的真值不能由子公式的真值来决定的。允许这种决定性的逻辑是“外延性的”，经典逻辑就是外延性的例子。模态算子不能使用外延语义来形式化：“乔治·布什是美国总统”和“”是真的，但是“乔治·布什必然是美国总统”是假的，而“是必然的”是真的。 形式模态逻辑使用模态判决算子表示模态。基本的模态算子是和。（有时分别使用“”和“”）。它们的意义依赖于特定的模态逻辑，但它们总是以相互定义的方式来定义：
rdf:langString
La lògica modal és un sistema formal que intenta capturar el comportament deductiu d'algun grup d'operadors modals. Els operadors modals són expressions que qualifiquen la veritat dels judicis. Per exemple, en l'oració "és necessari que 2+2 = 4", l'expressió "és necessari que "és un operador modal que qualifica de necessària la veritat del judici" 2+2 = 4 ".
rdf:langString
Modala logiko estas formala sistemo, kiu intencas kapti la deduktan konduton de iu grupo de modalaj operaciiloj. La modalaj operaciiloj estas esprimoj, kiuj kvalifikas la veron de la asertoj. Ekzemple, en la aserto «estas nepre ke 2 + 2 = 4», la esprimo «estas nepre ke» estas modala operaciilo, kiu kvalifikas necesa la veron de la aserto «2 + 2 = 4». Analoge, la esprimo «ĉiam» kvalifikas veran aserton kiel vera en ajna momento, tio estas ĉiam. Ne samas diri «pluvas» kiel diri «ĉiam pluvas». En pli strikta senco tamen modala logiko estas formala sistemo, kiu intencas kapti la deduktan konduton de la esprimoj «estas nepre ke» kaj «estas eble ke».
rdf:langString
Una lógica modal es un sistema formal que intenta capturar el comportamiento deductivo de algún grupo de operadores modales. Los operadores modales son expresiones que califican la verdad de los juicios. Por ejemplo, en el juicio «es necesario que 2 + 2 = 4», la expresión «es necesario que» es un operador modal que califica de necesaria a la verdad del juicio «2 + 2 = 4». De manera análoga, la expresión «siempre» califica a un juicio verdadero como verdadero en cualquier momento, es decir, siempre. No es lo mismo decir «está lloviendo» que decir «siempre está lloviendo».
rdf:langString
Modal logic is a collection of formal systems developed to represent statements about necessity and possibility. It plays a major role in philosophy of language, epistemology, metaphysics, and natural language semantics. Modal logics extend other systems by adding unary operators and , representing possibility and necessity respectively. For instance the modal formula can be read as "possibly " while can be read as "necessarily ". Modal logics can be used to represent different phenomena depending on what kind of necessity and possibility is under consideration. When is used to represent epistemic necessity, states that is epistemically necessary, or in other words that it is known. When is used to represent deontic necessity, states that is a moral or legal obligation.
rdf:langString
Nell'ambito della logica formale, si indica come logica modale una qualsiasi logica in cui è possibile esprimere il "modo" in cui una proposizione è vera o falsa. Storicamente, gli studi di logica modale sono iniziati con i concetti di possibilità e necessità. Tuttavia, la logica modale contemporanea si occupa di numerosi altri concetti, come quello di obbligo morale o come quelli di credenza. Esempi di proposizioni modali sono, quindi, "È possibile che piova" o "È necessario che Socrate sia mortale o non mortale", ma anche "È doveroso andare a votare" o "Socrate crede che piova".
rdf:langString
En logique mathématique, une logique modale est un type de logique formelle qui étend la logique propositionnelle, la logique du premier ordre ou la logique d'ordre supérieur avec des modalités. Une modalité spécifie des qualités du vrai[pas clair]. Par exemple, une proposition comme « il pleut » peut être précédée d'une modalité :
* Il est nécessaire qu'il pleuve ;
* Demain, il pleut ;
* Christophe Colomb croit qu'il pleut ;
* Il est démontré qu'il pleut ;
* Il est obligatoire qu'il pleuve.
rdf:langString
Modale logica's kunnen worden gezien als een uitbreiding van andere logica's, zoals de propositielogica of de predicatenlogica. Er worden extra operatoren gebruikt, die modaliteiten uitdrukken. Oorspronkelijk waren dit de modaliteiten het is mogelijk dat en het is noodzakelijk dat, maar later zijn talloze andere modaliteiten voorgesteld, om tijd, geloof, onzekerheid, enzovoorts te kunnen weergeven. Een werk dat aan de basis ligt van de modale logica's, is A Survey of Symbolic Logic van de Amerikaanse filosoof Clarence Irving Lewis (1918).
rdf:langString
A lógica modal se refere a qualquer sistema de lógica formal que procure lidar com modalidades (tratar de modos quanto a tempo, possibilidade, probabilidade, etc.). Tradicionalmente, as modalidades mais comuns são possibilidade e necessidade. Lógicas para lidar com outros termos relacionados (como probabilidade, eventualidade, padronização, poder, poderia, dever e deveria) são por extensão também chamadas de lógicas modais, já que elas podem ser tratadas de maneira similar. Para a formalização semântica da linguagem modal básica, veja a seção semântica de Kripke, a seguir.
rdf:langString
Мода́льная ло́гика (от лат. modus — способ, мера) — логика, в которой кроме стандартных логических связок, переменных и предикатов есть модальности (модальные операторы, другие названия: модальные понятия, модальные отношения, модальные характеристики, оценки). Логическая теория является модальной, если Модальные логики применяются в философии языка, эпистемологии, метафизике и формальной семантике. При этом математический аппарат модальной логики оказался полезным во многих других областях, включая теорию игр, верификацию программ, веб-дизайн, теорию множеств и социальную эпистемологию
rdf:langString
Modallogik är en utvidgning av den klassiska logiken där man studerar påståenden som innehåller modaliteter, till exempel påståenden där begrepp som och nödvändighet ingår. Exempel på ett sådant påstående är "Det är möjligt att det finns ett primtal x sådant att det är större än alla andra primtal". Detta påstående kan inte uttryckas i klassisk predikatlogik, men genom att införa en särskild möjlighetsoperator (romb eller M) kan man i aletisk modallogik formalisera detta som:
rdf:langString
Мода́льна ло́гіка — це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Залежно від того, які види модальних висловлювань досліджуються, виділяють різні види модальних логік. Найпоширеніші — часові («колись у майбутньому», «завжди в минулому», «завжди» тощо) і просторові («тут», «десь», «близько» тощо). Наприклад, модальна логіка здатна оперувати твердженнями на кшталт «Київ завжди був столицею України» або «Харків колись у минулому був столицею України», які неможливо або вкрай складно виразити в немодальній мові. Окрім часових і просторових модальностей є й інші, наприклад «відомо, що» (логіка знання) або «можна довести, що» (логіка довідності).
rdf:langString
rdf:langString
Modal logic
rdf:langString
منطق موجهات
rdf:langString
Lògica modal
rdf:langString
Modální logika
rdf:langString
Modallogik
rdf:langString
Modala logiko
rdf:langString
Lógica modal
rdf:langString
Loighic mhódach
rdf:langString
Logique modale
rdf:langString
Logica modale
rdf:langString
様相論理
rdf:langString
양상 논리
rdf:langString
Logika modalna
rdf:langString
Modale logica
rdf:langString
Lógica modal
rdf:langString
Modallogik
rdf:langString
Модальная логика
rdf:langString
Модальна логіка
rdf:langString
模态逻辑
xsd:integer
333365
xsd:integer
1121172335
rdf:langString
November 2016
rdf:langString
Add a wikilink, give a longer name, or give a reference for the 'T' logic.
rdf:langString
المنطق الطوري أو منطق الموجهات نوع من المنطق الذي يتعامل مع «المحتمل» و«الممكن» والذي يظهر في مقولات لغوية من قبيل:«من المتوقع» و«من المفترض» و«ربما».
rdf:langString
Modální logika je oblast logiky zkoumající logické operace, tzv. modality (modální operátory jsou například „je možné, je nutné, je nemožné“).
rdf:langString
La lògica modal és un sistema formal que intenta capturar el comportament deductiu d'algun grup d'operadors modals. Els operadors modals són expressions que qualifiquen la veritat dels judicis. Per exemple, en l'oració "és necessari que 2+2 = 4", l'expressió "és necessari que "és un operador modal que qualifica de necessària la veritat del judici" 2+2 = 4 ". En un sentit més restringit, però, es diu lògica modal al sistema formal que s'ocupa de les expressions "és necessari que" i "és possible que". Aquest article tracta exclusivament sobre aquest sistema formal. Altres sistemes de lògica modal coneguts són la lògica deòntica, la lògica temporal, la lògica epistèmica i la lògica doxàstica.
rdf:langString
Die Modallogik ist derjenige Zweig der Logik, der sich mit den Folgerungen um die Modalbegriffe möglich und notwendig befasst. So lassen sich innerhalb der Modallogik nicht nur Aussagen wie „Es regnet“ oder „Alle Kreise sind rund“ analysieren, sondern auch Aussagen wie „Möglicherweise regnet es“ und „Notwendigerweise sind alle Kreise rund“.
rdf:langString
Modala logiko estas formala sistemo, kiu intencas kapti la deduktan konduton de iu grupo de modalaj operaciiloj. La modalaj operaciiloj estas esprimoj, kiuj kvalifikas la veron de la asertoj. Ekzemple, en la aserto «estas nepre ke 2 + 2 = 4», la esprimo «estas nepre ke» estas modala operaciilo, kiu kvalifikas necesa la veron de la aserto «2 + 2 = 4». Analoge, la esprimo «ĉiam» kvalifikas veran aserton kiel vera en ajna momento, tio estas ĉiam. Ne samas diri «pluvas» kiel diri «ĉiam pluvas». En pli strikta senco tamen modala logiko estas formala sistemo, kiu intencas kapti la deduktan konduton de la esprimoj «estas nepre ke» kaj «estas eble ke». La epistema logiko estas kampo de la modala logiko kiu temas pri la raciigo pri la sciaro. Dum la epistemologio posedas longan filozofian tradicion kiu devenas el la Antikva Grekio, la epistema logiko estas disvolvigo multe pli ĵusa kun aplikaĵoj en nombraj kampoj, kiaj filozofio, teoria informadiko, artefarita intelekto, ekonomiko kaj lingvistiko. Dum la filozofoj el Aristotelo diskutis la modalan logikon, kaj la mezepokaj filozofoj kiaj Okhamo kaj Duns Skoto disvolvigis nombrajn observojn, estis Clarence Irving Lewis kiu en 1912 realigis la unuan simbolan kaj sisteman traktadon de tiu temo, kiu plue maturiĝis, atingante sian modernan formon en 1963 el la verkaro de Saul Kripke.
rdf:langString
Una lógica modal es un sistema formal que intenta capturar el comportamiento deductivo de algún grupo de operadores modales. Los operadores modales son expresiones que califican la verdad de los juicios. Por ejemplo, en el juicio «es necesario que 2 + 2 = 4», la expresión «es necesario que» es un operador modal que califica de necesaria a la verdad del juicio «2 + 2 = 4». De manera análoga, la expresión «siempre» califica a un juicio verdadero como verdadero en cualquier momento, es decir, siempre. No es lo mismo decir «está lloviendo» que decir «siempre está lloviendo». En un sentido más restringido, sin embargo, una lógica modal es un sistema formal que intenta capturar el comportamiento deductivo de las expresiones «es necesario que» y «es posible que». Este artículo trata exclusivamente sobre lógicas modales en este sentido restringido. Las lógicas modales pertenecen al grupo de las llamadas «extensiones de la lógica clásica» o «lógicas extendidas» entre las cuales se incluyen además la lógica deóntica, la lógica temporal, la lógica epistémica y la lógica doxástica.
rdf:langString
Modal logic is a collection of formal systems developed to represent statements about necessity and possibility. It plays a major role in philosophy of language, epistemology, metaphysics, and natural language semantics. Modal logics extend other systems by adding unary operators and , representing possibility and necessity respectively. For instance the modal formula can be read as "possibly " while can be read as "necessarily ". Modal logics can be used to represent different phenomena depending on what kind of necessity and possibility is under consideration. When is used to represent epistemic necessity, states that is epistemically necessary, or in other words that it is known. When is used to represent deontic necessity, states that is a moral or legal obligation. In the standard relational semantics for modal logic, formulas are assigned truth values relative to a possible world. A formula's truth value at one possible world can depend on the truth values of other formulas at other accessible possible worlds. In particular, is true at a world if is true at some accessible possible world, while is true at a world if is true at every accessible possible world. A variety of proof systems exist which are sound and complete with respect to the semantics one gets by restricting the accessibility relation. For instance, the deontic modal logic D is sound and complete if one requires the accessibility relation to be serial. While the intuition behind modal logic dates back to antiquity, the first modal axiomatic systems were developed by C. I. Lewis in 1912. The now-standard relational semantics emerged in the mid twentieth century from work by Arthur Prior, Jaakko Hintikka, and Saul Kripke. Recent developments include alternative topological semantics such as neighborhood semantics as well as applications of the relational semantics beyond its original philosophical motivation. Such applications include game theory, moral and legal theory, web design, multiverse-based set theory, and social epistemology.
rdf:langString
En logique mathématique, une logique modale est un type de logique formelle qui étend la logique propositionnelle, la logique du premier ordre ou la logique d'ordre supérieur avec des modalités. Une modalité spécifie des qualités du vrai[pas clair]. Par exemple, une proposition comme « il pleut » peut être précédée d'une modalité :
* Il est nécessaire qu'il pleuve ;
* Demain, il pleut ;
* Christophe Colomb croit qu'il pleut ;
* Il est démontré qu'il pleut ;
* Il est obligatoire qu'il pleuve. Il existe une variété de logiques modales comme les logiques temporelles, la logique épistémique (logique de connaissance). En informatique, la logique modale est utilisée pour son expressivité et les aspects algorithmiques. Par exemple, la logique temporelle est utilisée pour spécifier des programmes puis les vérifier.
rdf:langString
Brainse den loighic a phléann infeiris a bhaineann le ráitis riachtanais is féidearthachta. Ardaíonn an staidéar seo ceisteanna suntasacha sa mheitifisic agus fealsúnacht teanga.
rdf:langString
Nell'ambito della logica formale, si indica come logica modale una qualsiasi logica in cui è possibile esprimere il "modo" in cui una proposizione è vera o falsa. Storicamente, gli studi di logica modale sono iniziati con i concetti di possibilità e necessità. Tuttavia, la logica modale contemporanea si occupa di numerosi altri concetti, come quello di obbligo morale o come quelli di credenza. Esempi di proposizioni modali sono, quindi, "È possibile che piova" o "È necessario che Socrate sia mortale o non mortale", ma anche "È doveroso andare a votare" o "Socrate crede che piova". Gli operatori modali basilari sono per esprimere la necessità e la possibilità. Nella logica modale classica, ciascuno dei due operatori può essere espresso nei termini dell'altro e dell'operatore di negazione. Quindi si dirà che "È possibile che Socrate sia stato ucciso" se e solo se "Non è necessario che Socrate non sia stato ucciso". Lo studio delle logiche modali trova applicazione in filosofia, nell'investigazione dei fondamenti della matematica, in informatica e nelle scienze cognitive.
rdf:langString
논리학에서 양상 논리(樣相論理, 영어: modal logic)는 논리 체계의 일종으로, 명제의 필연성·가능성·불가능성과 같은 양상(modality)을 서술할 수 있는 논리이다. 예컨대 진리 양상 논리에서 기호 □는 명제가 반드시 참임(필연성)을, ◇는 명제가 참일 수 있음(가능성)을 나타낸다.
rdf:langString
様相論理（ようそうろんり、英: modal logic）は、いわゆる古典論理の対象でない、様相（modal）と呼ばれる「〜は必然的に真」や「〜は可能である」といった必然性や可能性などを扱う論理である（様相論理は、部分の真理値からは全体の真理値が決定されない内包論理の一種と見ることができる）。 その歴史は古くアリストテレスまで遡ることができるが、形式的な扱いは数理論理学以降、非古典論理としてである。 様相論理では一般に、標準的な論理体系に「～は必然的である」ことを意味する必然性演算子□と、「～は可能である」ことを意味する可能性演算子◇のふたつの演算子が追加される。
rdf:langString
Modale logica's kunnen worden gezien als een uitbreiding van andere logica's, zoals de propositielogica of de predicatenlogica. Er worden extra operatoren gebruikt, die modaliteiten uitdrukken. Oorspronkelijk waren dit de modaliteiten het is mogelijk dat en het is noodzakelijk dat, maar later zijn talloze andere modaliteiten voorgesteld, om tijd, geloof, onzekerheid, enzovoorts te kunnen weergeven. Een werk dat aan de basis ligt van de modale logica's, is A Survey of Symbolic Logic van de Amerikaanse filosoof Clarence Irving Lewis (1918). Voor de semantiek van modale logica's worden vaak Kripkemodellen gebruikt.
rdf:langString
Logika modalna – teoria logiczna, która bada pojęcia możliwości, konieczności i ich wariantów. Niekiedy termin „logika modalna” rozumie się szerzej, włączając w jego obręb , logiki temporalne, i – niniejszy artykuł omawia jedynie logiki modalne w sensie wąskim (logiki modalne aletyczne) na przykładzie systemu S5.
rdf:langString
Modallogik är en utvidgning av den klassiska logiken där man studerar påståenden som innehåller modaliteter, till exempel påståenden där begrepp som och nödvändighet ingår. Exempel på ett sådant påstående är "Det är möjligt att det finns ett primtal x sådant att det är större än alla andra primtal". Detta påstående kan inte uttryckas i klassisk predikatlogik, men genom att införa en särskild möjlighetsoperator (romb eller M) kan man i aletisk modallogik formalisera detta som: Som komplement till möjlighetsoperatorn införs en särskild nödvändighetsoperator (fyrkant eller L), som definieras i termer av möjlighet: De bägge modala operatorerna kan också ges andra tolkningar än möjlighet och nödvändighet. I epistemisk logik tolkas L som "vet att" och M som "tror att". I uttrycker operatorerna att någonting är sant efter eller före en viss händelse, och i deontisk logik betyder operatorerna att någonting är påbjudet respektive tillåtet. Det finns även flera andra sätt att tolka operatorerna, och det är omtvistat vilken tyngd de olika systemen har.
rdf:langString
A lógica modal se refere a qualquer sistema de lógica formal que procure lidar com modalidades (tratar de modos quanto a tempo, possibilidade, probabilidade, etc.). Tradicionalmente, as modalidades mais comuns são possibilidade e necessidade. Lógicas para lidar com outros termos relacionados (como probabilidade, eventualidade, padronização, poder, poderia, dever e deveria) são por extensão também chamadas de lógicas modais, já que elas podem ser tratadas de maneira similar. Uma lógica modal formal representa modalidades usando operadores modais. Por exemplo: "Era possível o assassinato de Arnaldo" e "Arnaldo foi possivelmente assassinado" são exemplos que contêm a noção de possibilidade. Formalmente, essa noção é tratada como o operador modal Possível, aplicado à sentença "Arnaldo foi assassinado". Normalmente os operadores modais básicos unários são escritos como (ou L) para Necessário e (ou M) para Possível. Nas lógicas modais clássicas, cada um pode ser expresso em função do outro e da negação: Para a formalização semântica da linguagem modal básica, veja a seção semântica de Kripke, a seguir.
rdf:langString
Мода́льна ло́гіка — це розділ сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Залежно від того, які види модальних висловлювань досліджуються, виділяють різні види модальних логік. Найпоширеніші — часові («колись у майбутньому», «завжди в минулому», «завжди» тощо) і просторові («тут», «десь», «близько» тощо). Наприклад, модальна логіка здатна оперувати твердженнями на кшталт «Київ завжди був столицею України» або «Харків колись у минулому був столицею України», які неможливо або вкрай складно виразити в немодальній мові. Окрім часових і просторових модальностей є й інші, наприклад «відомо, що» (логіка знання) або «можна довести, що» (логіка довідності). Зазвичай для позначення модального оператора використовується і двоїстий до нього : Це відображає те, що сказати: «Київ колись був столицею України», — те ж саме, що сказати: «не вірно, що Київ ніколи не був столицею України».
rdf:langString
Мода́льная ло́гика (от лат. modus — способ, мера) — логика, в которой кроме стандартных логических связок, переменных и предикатов есть модальности (модальные операторы, другие названия: модальные понятия, модальные отношения, модальные характеристики, оценки). Логическая теория является модальной, если
* она содержит хотя бы три модальных оператора
* она является надстройкой над логикой ассерторических высказываний
* квалификации, даваемые сильными её модальностями, несовместимы с квалификациями, даваемыми слабыми её модальностями
* из простой истинности или ложности высказывания нельзя заключить, какую именно модальную характеристику должна иметь устанавливаемая этим высказыванием связь
* из квалификации высказывания с помощью слабого модального понятия не следует ни то, что высказывание истинно, ни то, что оно ложно
* если высказыванию приписана слабая модальная характеристики, то его отрицанию должна быть приписана она же Модальные операторы используются для оценки истинности суждения (развёрнуто: для оценки истинности суждений об истинности какой-то ситуации или суждения). Можно сказать, что модальная логика — это изучение дедуктивного поведения выражений «необходимо, что», «возможно, что» и подобных (в узком смысле её и называют «логикой необходимости и возможности»). Однако, термин «модальная логика» относится также и к другим оперирующим похожими понятиями системам (см. ниже разновидности модальностей). Модальные логики применимы в информатике и особенно — в философии, где суждения с модальностями применяются широко и вместе с тем запутанно. Перечисленные выше требования считаются необходимыми для любой модальной логики и первое из них соответствует самому определению таковой, а остальные предотвращают вырождение модальной логики в обычную логику высказываний (в которой нет квалификаций посредством модальных операторов). Однако, одна из простейших модальных логик — логика Крипке, предложенная Солом Крипке, называемая в его честь «логика К» — содержит только два модальных оператора (из обязательных только «необходимо», а второй — необязательный «возможно») и не является достаточно сильной для адекватного учёта оператора «необходимо». Модальные логики применяются в философии языка, эпистемологии, метафизике и формальной семантике. При этом математический аппарат модальной логики оказался полезным во многих других областях, включая теорию игр, верификацию программ, веб-дизайн, теорию множеств и социальную эпистемологию
rdf:langString
模态逻辑，或者叫内涵逻辑（不很常见），是处理用模态如“可能”“或许”“可以”“一定”“必然”等限定的句子的逻辑。模态逻辑可以用语义的“内涵性”来描述其特征：复杂公式的真值不能由子公式的真值来决定的。允许这种决定性的逻辑是“外延性的”，经典逻辑就是外延性的例子。模态算子不能使用外延语义来形式化：“乔治·布什是美国总统”和“”是真的，但是“乔治·布什必然是美国总统”是假的，而“是必然的”是真的。 形式模态逻辑使用模态判决算子表示模态。基本的模态算子是和。（有时分别使用“”和“”）。它们的意义依赖于特定的模态逻辑，但它们总是以相互定义的方式来定义：
xsd:nonNegativeInteger
60576
