Mirkwood
http://dbpedia.org/resource/Mirkwood an entity of type: WikicatMiddle-earthForests
El Bosc Llobregós (Mirkwood en anglès) a l'univers creat per l'escriptor britànic J.R.R. Tolkien, és el nom que adoptà el Gran Bosc Verd després de l'arribada del Nigromant, l'any 1050 de la Tercera edat del sol. Es trobava a l'est del Gran Riu Ànduin, a la regió de la Terra Mitjana anomenada Rhovànion. Mirkwood es basa en Myrkviðr, la visió romàntica dels boscos foscos del nord d'Europa. Després de la destrucció de Dol Guldur, el turó on es trobava la llar de Sàuron al sud del Bosc, aquest va ser rebatejat pels elfs com a Eryn Lasgalen, o Bosc de les Fulles Verdes, el 3019 T.E.
rdf:langString
Temný hvozd je obrovská zalesněná plocha nacházející se ve fiktivním světě J.R.R. Tolkiena. Ve třetím věku se jeho nedozírné lesy rozprostíraly po velké části Rhovanionu na východ od řeky Anduiny. Hvozd je nejvíce popsán v Tolkienově knize Hobit aneb cesta tam a zase zpátky.
rdf:langString
Oihan Beltza Tolkienen legendarium ospetsuan agertzen den fikziozko toki bat da. Hobbita, Eraztunen Jauna eta Silmarillion izeneko bere lanetan agertzen da. Oihan Berde Handiak Sauron bertara Eguzkiaren Hirugarren Aroko 1050. urtean iritsi ondoren hartzen duen izena da. Anduin ibaiaren ekialdean kokatua dago, Erdialdeko Lurraldeko Rhovanion eskualdean. Sauronen boterea finkatzen zen muinoa zen Dol Guldur suntsitua izan ondoren, oihana, Eryn Lasgalen edo Hosto Berdeen Oihana bezala berrizendatu zuten Eguzkiaren Hirugarren Aroko 3019. urtean.
rdf:langString
La Forêt Noire (également connue sous les noms de forêt de Mirkwood et forêt de Grand'Peur) est une forêt de la Terre du Milieu dans le légendaire de l'écrivain britannique J. R. R. Tolkien, apparaissant notamment dans Le Hobbit.
rdf:langString
Il Bosco Atro (chiamato Boscotetro nell'edizione Bompiani de Il Silmarillion e de Lo Hobbit; Boscuro nella nuova traduzione italiana de Il Signore degli Anelli; Mirkwood in originale) è un bosco di Arda, l'universo immaginario creato dallo scrittore inglese J. R. R. Tolkien. Dimora degli Elfi Silvani posta sotto il dominio di re Thranduil, padre di Legolas, è situata a est delle montagne Nebbiose, e veniva anticamente detta Eryn Galen, cioè "Boscoverde il Grande".
rdf:langString
Het Demsterwold (Engels: Mirkwood) is een groot woud in J.R.R. Tolkiens fictieve wereld Midden-aarde.
rdf:langString
闇の森（やみのもり、Mirkwood）は、J・R・R・トールキンの小説『ホビットの冒険』で登場する架空の森（地名）である。密な樹木が生い茂り、巨大で危険な蜘蛛が巣くっている他、その深部である東側には森のエルフ（→エルフ）たちが住んでいて、王国を築いている。
rdf:langString
El Bosque Negro es una localización ficticia que forma parte del legendarium creado por el escritor británico J. R. R. Tolkien y que aparece en sus novelas El hobbit, El Señor de los Anillos y El Silmarillion. Es el nombre que toma el Gran Bosque Verde después de la llegada del Nigromante en el año 1050 de la Tercera Edad del Sol. Está ubicado al este del río Anduin, en la región de la Tierra Media llamada Rhovanion.
rdf:langString
Mirkwood is a name used for a great dark fictional forest in novels by Sir Walter Scott and William Morris in the 19th century, and by J. R. R. Tolkien in the 20th century. The critic Tom Shippey explains that the name evoked the excitement of the wildness of Europe's ancient North.
rdf:langString
Лихолесье (англ. Mirkwood, в других переводах «Сумеречье», «Чернолесье», «Чёрный или Сумрачный лес») — в легендариуме Дж. Р. Р. Толкина огромный лесной массив, расположенный в Рованионе (Средиземье), к востоку от Мглистых Гор, за рекой Андуин. Остаток первобытного леса, покрывавшего в древнейшие времена значительную часть территории Средиземья. На севере Лихолесье подходит к Серым горам, на востоке граничит с Эребором, а от его южной оконечности начинаются Бурые Равнины. К северо-востоку от Лихолесья (примерно в 40 милях) находится Одинокая гора.
rdf:langString
幽暗密林（Mirkwood）是在托爾金小說裡的一虛構地名，位於中土大陸的羅馬尼安（Rhovanion），迷霧山脈（Misty Mountains）以東。 在《精靈寶鑽》裡，多索尼安（Dorthonion）的高地在魔苟斯（Morgoth）的詛咒下下陷，改稱為（Taur-nu-Fuin），托爾金將這名字譯為幽暗密林。憤怒之戰（War of Wrath）後，貝爾蘭（Beleriand）的森林消失，有部分得以殘存。 在《魔戒三部曲》裡，幽暗密林是指羅馬尼安的巨大森林。黑魔王索倫（Sauron）被擊敗後，這森林是的聚居地，由辛達林首領歐瑞費爾（Oropher）及其子瑟蘭督伊（Thranduil）統治，這裡一度被稱為巨綠森（Greenwood the Great），直至第三紀元約1100年。黑暗魔君索倫倒台後，人類稱這地為浮陰森林。其後索倫重返多爾哥多（Dol Guldur）建立要塞，驅趕瑟蘭督伊及其子民往北面，所以在第三紀元末，他們的人口變少，他們以幽暗密林山脈為防線。有兩條道路由東至西橫越幽暗密林，但由於相當接近多爾哥多，這些道路被廢棄，精靈在更北的地方建造一條道路，直抵長湖鎮（Esgaroth）。 其後，咕嚕（Gollum）從魔多逃出來，但被亞拉岡（Aragorn）擒獲並帶到幽暗密林囚禁。 幽暗密林屬潮濕大陸氣候，冬季嚴寒而且漫長。
rdf:langString
Морок-ліс (англ. Мirkwood) (у деяких перекладах також Лихолісся, Чорний ліс, Темний ліс, Сутінковий ліс) — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна великий лісовий масив у Рованіоні (Середзем'я) між землями Беорнінгів на заході, Сірими горами на півночі, бурими землями на півдні та річкою Келдуїн (Бистриця) з Довгим озером на сході. На північному сході від лісу (приблизно у 40 милях) була розташована гора Еребор. Залишок прадавнього лісу, що займав значну частину Середзем'я.
rdf:langString
rdf:langString
Bosc Llobregós
rdf:langString
Temný hvozd
rdf:langString
Bosque Negro
rdf:langString
Oihan Beltza (Erdialdeko Lurraldea)
rdf:langString
Forêt de Grand'Peur
rdf:langString
Bosco Atro
rdf:langString
Mirkwood
rdf:langString
闇の森
rdf:langString
Demsterwold
rdf:langString
Floresta das Trevas
rdf:langString
Лихолесье
rdf:langString
幽暗密林
rdf:langString
Морок-ліс
xsd:integer
22041438
xsd:integer
1114299540
rdf:langString
El Bosc Llobregós (Mirkwood en anglès) a l'univers creat per l'escriptor britànic J.R.R. Tolkien, és el nom que adoptà el Gran Bosc Verd després de l'arribada del Nigromant, l'any 1050 de la Tercera edat del sol. Es trobava a l'est del Gran Riu Ànduin, a la regió de la Terra Mitjana anomenada Rhovànion. Mirkwood es basa en Myrkviðr, la visió romàntica dels boscos foscos del nord d'Europa. Després de la destrucció de Dol Guldur, el turó on es trobava la llar de Sàuron al sud del Bosc, aquest va ser rebatejat pels elfs com a Eryn Lasgalen, o Bosc de les Fulles Verdes, el 3019 T.E.
rdf:langString
Temný hvozd je obrovská zalesněná plocha nacházející se ve fiktivním světě J.R.R. Tolkiena. Ve třetím věku se jeho nedozírné lesy rozprostíraly po velké části Rhovanionu na východ od řeky Anduiny. Hvozd je nejvíce popsán v Tolkienově knize Hobit aneb cesta tam a zase zpátky.
rdf:langString
Oihan Beltza Tolkienen legendarium ospetsuan agertzen den fikziozko toki bat da. Hobbita, Eraztunen Jauna eta Silmarillion izeneko bere lanetan agertzen da. Oihan Berde Handiak Sauron bertara Eguzkiaren Hirugarren Aroko 1050. urtean iritsi ondoren hartzen duen izena da. Anduin ibaiaren ekialdean kokatua dago, Erdialdeko Lurraldeko Rhovanion eskualdean. Sauronen boterea finkatzen zen muinoa zen Dol Guldur suntsitua izan ondoren, oihana, Eryn Lasgalen edo Hosto Berdeen Oihana bezala berrizendatu zuten Eguzkiaren Hirugarren Aroko 3019. urtean.
rdf:langString
El Bosque Negro es una localización ficticia que forma parte del legendarium creado por el escritor británico J. R. R. Tolkien y que aparece en sus novelas El hobbit, El Señor de los Anillos y El Silmarillion. Es el nombre que toma el Gran Bosque Verde después de la llegada del Nigromante en el año 1050 de la Tercera Edad del Sol. Está ubicado al este del río Anduin, en la región de la Tierra Media llamada Rhovanion. Después de la destrucción de Dol Guldur, colina donde se asentaba el poder del Nigromante, al sur del bosque, este fue rebautizado por los elfos como Eryn Lasgalen o Bosque de las Hojas Verdes en el año 3019 de la Tercera Edad del Sol.
rdf:langString
Mirkwood is a name used for a great dark fictional forest in novels by Sir Walter Scott and William Morris in the 19th century, and by J. R. R. Tolkien in the 20th century. The critic Tom Shippey explains that the name evoked the excitement of the wildness of Europe's ancient North. At least two distinct Middle-earth forests are named Mirkwood in Tolkien's legendarium. One is in the First Age, when the highlands of Dorthonion north of Beleriand became known as Mirkwood after falling under Morgoth's control. The more famous Mirkwood was in Wilderland, east of the river Anduin. It had acquired the name Mirkwood after it fell under the influence of the Necromancer; before that it had been known as Greenwood the Great. This Mirkwood features significantly in The Hobbit and in the film The Hobbit: The Desolation of Smaug. The term Mirkwood derives from the forest Myrkviðr of Norse mythology; that forest has been identified by scholars as representing a wooded region of Ukraine at the time of the wars between the Goths and the Huns in the fourth century. A Mirkwood was used by the novelist Sir Walter Scott in his 1814 novel Waverley, and then by William Morris in his 1889 fantasy novel The House of the Wolfings. Forests play a major role in the invented history of Tolkien's Middle-earth and are important in the heroic quests of his characters. The forest device is used as a mysterious transition from one part of the story to another.
rdf:langString
La Forêt Noire (également connue sous les noms de forêt de Mirkwood et forêt de Grand'Peur) est une forêt de la Terre du Milieu dans le légendaire de l'écrivain britannique J. R. R. Tolkien, apparaissant notamment dans Le Hobbit.
rdf:langString
Il Bosco Atro (chiamato Boscotetro nell'edizione Bompiani de Il Silmarillion e de Lo Hobbit; Boscuro nella nuova traduzione italiana de Il Signore degli Anelli; Mirkwood in originale) è un bosco di Arda, l'universo immaginario creato dallo scrittore inglese J. R. R. Tolkien. Dimora degli Elfi Silvani posta sotto il dominio di re Thranduil, padre di Legolas, è situata a est delle montagne Nebbiose, e veniva anticamente detta Eryn Galen, cioè "Boscoverde il Grande".
rdf:langString
Het Demsterwold (Engels: Mirkwood) is een groot woud in J.R.R. Tolkiens fictieve wereld Midden-aarde.
rdf:langString
闇の森（やみのもり、Mirkwood）は、J・R・R・トールキンの小説『ホビットの冒険』で登場する架空の森（地名）である。密な樹木が生い茂り、巨大で危険な蜘蛛が巣くっている他、その深部である東側には森のエルフ（→エルフ）たちが住んでいて、王国を築いている。
rdf:langString
Лихолесье (англ. Mirkwood, в других переводах «Сумеречье», «Чернолесье», «Чёрный или Сумрачный лес») — в легендариуме Дж. Р. Р. Толкина огромный лесной массив, расположенный в Рованионе (Средиземье), к востоку от Мглистых Гор, за рекой Андуин. Остаток первобытного леса, покрывавшего в древнейшие времена значительную часть территории Средиземья. На севере Лихолесье подходит к Серым горам, на востоке граничит с Эребором, а от его южной оконечности начинаются Бурые Равнины. К северо-востоку от Лихолесья (примерно в 40 милях) находится Одинокая гора. Изначально этот лес населяли лесные эльфы - нандор, которыми правил король Орофер - выходец из королевства Дориат, а впоследствии — его сын Трандуил. Лес называли «Великим Зеленолесьем», «Великой Пущей» (синд. Eryn Galen) примерно до 1100 года Третьей эпохи, когда на лес пала тень Тёмного Властелина Саурона, и люди начали называть его «Taur-e-Ndaedelos» («Лес Великого Страха») — по-английски Mirkwood («Лихолесье»). Саурон, дух которого уцелел после Войны Последнего Союза, под именем Некроманта утвердился в крепости на холме Дол Гулдур, вынудив Трандуила и его народ уйти на северо-восток. Со временем в Лихолесье появлялось всё больше злобных тварей — орков, волков - варгов, троллей, гигантских пауков. Лес с востока на запад пересекала старая Гномья Дорога — Мен-и-Наугрим, но из-за её относительной близости к Дол Гулдуру дорога была заброшена. Эльфы использовали тропу севернее — она заканчивалась где-то в болотах к югу от Эсгарота, что на Долгом Озере. В 2941 году Третьей эпохи (эти события описаны в повести «Хоббит, или Туда и обратно») хоббит Бильбо Бэггинс вместе с Королём - под - Горой в изгнании Торином Дубощитом и двенадцатью другими гномами прошёл через Лихолесье. Там они наткнулись на гигантских пауков. Бильбо спас гномов, но вскоре после этого они были схвачены лесными эльфами, бежали из плена и освободили Эребор от дракона Смауга. Примерно в это же время Белый Совет в составе чародеев Сарумана и Гэндальфа и эльфийских владык Галадриэли и Элронда напал на крепость Дол Гулдур, однако Саурон заблаговременно отступил в Мордор, после чего его влияние в Лихолесье на некоторое время уменьшилось. Многие годы спустя Голлум, после того как его выпустили из Мордора, был схвачен Арагорном и приведён к Трандуилу, но бежал, воспользовавшись набегом орков. Весной 3019 года Третьей эпохи орки напали на эльфов Трандуила, но эльфы выдержали натиск и погнали орков на юг, в Дол Гулдур. В то же время орки напали на Лориэн, однако эльфы Келеборна одержали победу и перешли на восточный берег Андуина в погоне за орками. 5 апреля 3019 года Трандуил, Галадриэль и Келеборн встречаются возле Дол Гулдура, и объединённые силы лесных эльфов Лихолесья и Лориэна уничтожают остатки орков. Более того, сама Галадриэль разрушает бывшее убежище Саурона. Именно тогда «Лихолесье» получило новое название - «Eryn Lasgalen» («Лес Зелёной Листвы»). На юге леса с тех пор правил Келеборн, на севере — Трандуил; центральную же часть леса заселили люди, потомки оборотня Беорна. Эльфийское население Лихолесья составили Синдар, Авари и лориэнские галадримы в южной части леса. Возможный прототип — реально существующий лес Пазлвуд. Название Мюрквид позаимствовано из скандинавских саг.
rdf:langString
幽暗密林（Mirkwood）是在托爾金小說裡的一虛構地名，位於中土大陸的羅馬尼安（Rhovanion），迷霧山脈（Misty Mountains）以東。 在《精靈寶鑽》裡，多索尼安（Dorthonion）的高地在魔苟斯（Morgoth）的詛咒下下陷，改稱為（Taur-nu-Fuin），托爾金將這名字譯為幽暗密林。憤怒之戰（War of Wrath）後，貝爾蘭（Beleriand）的森林消失，有部分得以殘存。 在《魔戒三部曲》裡，幽暗密林是指羅馬尼安的巨大森林。黑魔王索倫（Sauron）被擊敗後，這森林是的聚居地，由辛達林首領歐瑞費爾（Oropher）及其子瑟蘭督伊（Thranduil）統治，這裡一度被稱為巨綠森（Greenwood the Great），直至第三紀元約1100年。黑暗魔君索倫倒台後，人類稱這地為浮陰森林。其後索倫重返多爾哥多（Dol Guldur）建立要塞，驅趕瑟蘭督伊及其子民往北面，所以在第三紀元末，他們的人口變少，他們以幽暗密林山脈為防線。有兩條道路由東至西橫越幽暗密林，但由於相當接近多爾哥多，這些道路被廢棄，精靈在更北的地方建造一條道路，直抵長湖鎮（Esgaroth）。 在《哈比人歷險記》，比爾博·巴金斯、索林·橡木盾（Thorin Oakenshield）及其矮人伙伴在進行奪回孤山（Erebor）的任務中冒險進入幽暗密林，被一些巨型蜘蛛襲擊，那些是昂哥立安（Ungoliant）的後代。矮人脫困後旋即被精靈擒獲。這時，聖白議會（White Council）攻擊多爾哥多，索倫逃進魔多（Mordor），使索倫對幽暗密林的影響力消失了一段時間。 其後，咕嚕（Gollum）從魔多逃出來，但被亞拉岡（Aragorn）擒獲並帶到幽暗密林囚禁。 魔戒聖戰期間，半獸人軍隊攻擊幽暗密林的森林精靈領土，幽暗密林之戰爆發。索倫失敗後，幽暗密林的黑暗勢力消散，幽暗密林改稱為綠葉森林（Eryn Lasgalen）。第三紀元3019年4月6日，瑟蘭督伊與凱勒鵬重新畫分領土，幽暗密林南方納入凱勒鵬的版圖，後稱為東羅瑞安，中間部分則由比翁之子所領導的波寧人保護，而瑟蘭督伊繼續北方的王權。 幽暗密林屬潮濕大陸氣候，冬季嚴寒而且漫長。 第四紀元，幽暗密林是其中一個少數的精靈聚居地，森林精靈不願意離開中土大陸，而羅斯洛立安一些不願離開的精靈也遷移到幽暗密林。
rdf:langString
Морок-ліс (англ. Мirkwood) (у деяких перекладах також Лихолісся, Чорний ліс, Темний ліс, Сутінковий ліс) — у легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна великий лісовий масив у Рованіоні (Середзем'я) між землями Беорнінгів на заході, Сірими горами на півночі, бурими землями на півдні та річкою Келдуїн (Бистриця) з Довгим озером на сході. На північному сході від лісу (приблизно у 40 милях) була розташована гора Еребор. Залишок прадавнього лісу, що займав значну частину Середзем'я. Як мовиться у «Сильмариліоні»: «Колись цей ліс називався Великим Зеленоліссям, просторі його покої та проходи були пристановищем для багатьох звірів і дзвінкоголосих пташок…» У Великому Зеленоліссі було одне з ельфійських королівств, мешканцями якого були синдари, нандори та аварі. Правив ними король Орофер з Доріату, що у Другу епоху не відплив за море, а забажав лишитися в Середзем'ї. Столицею королівства був Амон Ланк (з синд. «Голий пагорб») у південній частині лісу. Під час Війни Останнього Союзу, Орофер на чолі війська вирушив на допомогу Гіл-Галаду, Елрондові Напівельфу та Еленділові. У битві на рівнинах Дагорладу, Орофер і більша частина його війська загинули. Королівством став правити його син Трандуїл. У Третю епоху, імовірно через можливість конфлікту з гномами Морії, лісові ельфи полишили Амон Ланк та поселення на півдні лісу, відступивши на північ. Близько 1100 року Третьої епохи на Велике Зеленолісся наповзла Тінь і на тінистих галявинах оселився страх, туди прибилися гігантські павуки та інші лихі потвори, що стали закладати в лісі свої пастки. На пагорбі Амон Ланк, що відтоді отримав назву Дол-Гулдур (Пагорб Чаклунства) таємничий Некромант звів замок, творячи свої темні чари і всі живі створіння боялися його. Тоді ще ніхто не знав, що це до світу повернувся Саурон, який обрав це місце, де на початку епохи зник його Єдиний Перстень, котрий він розшукував. Затемнене Зеленолісся стало називатися Морок-Лісом, бо там запали глибокі сутінки, а люди дали йому назву Таур-е-Ндаеделос (Taur-e-Ndaedelos, себто «Ліс Великого Страху»). Лише північна частина лісу, де жили ельфи залишалася більш-менш вільною від засилля зла. Через ліс проходив Старий Гномівський Шлях — Мен-і-Наугрім, що через близькість Дол-Гулдура був полишений і заріс. Також, там була й стежка лісових ельфів, котра виходила у болота, дещо південніше Довгого озера. У північній частині лісу протікала Лісова річка (Forest River), що починалася в Сірих горах (Еред Метрін) і впадала у Довге озеро, біля людського міста Есґарот або Озерне Місто, утворюючи при її впадінні Довгі болота. Притокою Лісової річки була чорна Зачарована річка, що починалася біля гір Лихолісся і впадала до Лісової річки біля печерного палацу короля Трандуїла. У «Гобіті» ця річка стала перешкодою для походу загону Торіна Дубощита. Королівство ельфів Морок-Лісу вело торгівлю з Есґаротом, де ельфи купували добре вино з краю Дорвініон на березі Рунного моря, в обмін на будівельний ліс, сплавляючи його Лісовою річкою. У 2060 році Третьої епохи Рада Мудрих починає підозрювати, що у Дол-Гулдурі оселився Саурон, однак Саруман стверджує, що це один з назгулів. У 2063 р. до Дол-Гулдуру приходить Ґендальф і Саурон змушений тікати на схід, але після його відходу одразу ж повертається до замку. У 2850 р. Ґендальф удруге приходить до Дол-Гулдура і впізнає у його господарі Саурона. Ґендальф зрозумів, що Саурон збирає Перстені Влади й шукає Єдиний Перстень. Маг знаходить короля гномів Трайна ІІ, сина Трора, що був схоплений слугами Саурона і отримує від нього мапу і ключ Еребора. Трайн ІІ помер у Дол-Гулдурі. У 2851 р. на Білій Раді Ґендальф наполіг на негайному поході на Дол-Гулдур, але Саруман умовляє відтермінувати війну, мотивуючи це тим, що Єдиний Перстень був давно винесений водами Андуїну до моря. Тим часом, Саруман сам починає шукати Єдиний Перстень. У 2941 р. король гномів, син Трайна, Торін ІІ Дубощит і його супутники-гноми та гобіт Більбо Торбин переходять через Морок-Ліс стежкою лісових ельфів. Там вони натикаються на гігантських павуків. Більбо рятує гномів, але невдовзі вони втрапляють у полон до лісових ельфів, однак пізніше тікають на волю і досягають Еребора. Приблизно у той же час, Біла Рада напала на Дол-Гулдур і Саурон утік до Мордору. Його вплив на Морок-ліс на деякий час послаб. Через багато років опісля, Ґолум, після того як його випустили з Мордору, був схоплений Араґорном і приведений до Трандуїла, але згодом утік, скориставшись набігом орків. Навесні 3019 р. Т. Е. орки напали на королівство Трандуїла, але ельфи втримали натиск і погнали їх до Дол-Гулдура. Одночасно орки напали на Лорієн, однак ельфи Келеборна здобули перемогу і перейшли східний берег Андуїну, переслідуючи орків. 5 квітня 3019 р. Трандуїл, Ґаладріель і Келеборн зустрілися біля Дол-Гулдура й об'єднані сили ельфів Морок-лісу й Лорієну знищили орків і зруйнували замок. Опісля Морок-Ліс був перейменований у Ерін-Ласгален (Erin Lasgalen — «Ліс Зеленолистя»). Водночас на півдні, що отримав назву Новий Лорієн, оселились ельфи-галадрими, у центральній землі — люди з народу Беорнінгів, на півночі — продовжували жити ельфи з народу Трандуїла. Галадріми тривалий час іще жили в Ерін-Ласгалені, навіть після того як Лорієн спорожнів.
xsd:nonNegativeInteger
30277
