Mie scattering
http://dbpedia.org/resource/Mie_scattering an entity of type: WikicatOptics
يعتبر تبعثر مي حل لمعادلات ماكسويل والذي يصف تبعثر الأشعة الكهرومغناطيسية ضمن كرة. وقد اشتق الحل عن طريق سلسلة تحليلية لانهائية. وقد سمي هذا التبعثر على اسم غوستاف مي يستخدم أحياناً اسم نظرية مي على الرغم من عدم صحة هذه الاسم لأن تبعثر مي يشير إلى حل لمعادلات ماكسويل. حاليا، يستخدم مصطلح «حل مي» ضمن سياقات أوسع، على سبيل المثال عند مناقشة لحلول معادلات ماكسويل للنثر ضمن مجالات طبقية أو فراغ اسطواني لانهائي، أو عند التعامل مع المشاكل نثر يتطلب حلها استخدام دقيق لمعادلات ماكسويل.
rdf:langString
Σκέδαση Μι (συνήθως απαντάται ως σκέδαση Mie) είναι η σκέδαση των ηλεκτρομαγνητικών κυμάτων των οποίων το μήκος κύματος είναι μικρότερο ή συγκρίσιμο με τη διάμετρο των σκεδαστών. Η σκέδαση αυτή γίνεται κυρίως κατά την κατεύθυνση της ακτινοβολίας και δεν είναι πολωμένη. Το θεωρητικό μοντέλο της είναι μια σφαίρα με διαφορετικό συντελεστή διάθλασης από το εξωτερικό περιβάλλον στο οποίο ισχύουν η κυματική και οι εξισώσεις του Μάξγουελ.
rdf:langString
Als Mie-Streuung oder auch Lorenz-Mie-Streuung (nach den Physikern Gustav Mie und Ludvig Lorenz) bezeichnet man die elastische Streuung elektromagnetischer Wellen an sphärischen Objekten, deren Durchmesser in etwa der Wellenlänge der Strahlung entspricht. Mit der Lorenz-Mie-Theorie lässt sich diese Streuung physikalisch beschreiben.
rdf:langString
La teoría de Mie, también llamada teoría de Lorenz-Mie o teoría de Lorenz-Mie-Debye, es una solución completamente analítica a las ecuaciones de Maxwell para la dispersión de la radiación electromagnética por partículas esféricas.
rdf:langString
미 산란 (Mie scattering)은 입자의 크기가 빛의 파장과 비슷할 경우 일어난다. 빛의 파장보다는 입자의 밀도, 크기에 따라서 반응한다. 수증기 매연 알갱이 등과의 충돌이 미 산란에 해당한다. 구름이 흰색으로 보이는 것도 미 산란의 예인데 구름의 작은 물방울이 모든 빛을 산란시키기 때문에 흰색으로 보이는 것이다. 레일리 산란 (Rayleigh)과 비교해서 파장의 의존도가 낮다.
rdf:langString
ミー散乱（ミーさんらん、独: Mie-Streuung）は、光の波長程度以上の大きさの球形の粒子による光の散乱現象である。粒子のサイズが非常に大きくなると、ミー散乱と幾何光学の二つの手法による計算結果が類似するようになる。なお、波長に対して粒子（散乱体）が大きい場合は回折散乱が、光の波長の1/10以下になるとレイリー散乱が適用される。 により厳密解が導かれたとされているが、同時期にルードヴィヒ・ローレンツやピーター・デバイなども厳密解を得ていた。散乱の特徴として、粒子のサイズが大きくなるにつれて前方への指向性が強くなる。その際には、側方および後方へはあまり散乱しなくなる。 雲が白く見える一因である。これは雲を構成する雲粒の半径が数 - 数10 µm の大きさで、太陽光の可視光線の波長に対してミー散乱の領域となり、可視域の太陽放射がどの波長域でもほぼ同程度に散乱されるためである。
rdf:langString
Рассеяние света сферической частицей (рассеяние Ми) — классическая задача электродинамики, решённая в 1908 году Густавом Ми для сферической частицы произвольного размера. Задача рассматривает рассеяние электромагнитной волны, имеющей напряжённость электрического поля где ω — частота, k — волновой вектор, а E0 — амплитуда волны, на сферической частице с радиусом R и диэлектрической проницаемостью ε. Решение задачи находится с помощью разложения электромагнитного поля на векторные сферические гармоники.
rdf:langString
米氏散射（Mie scattering），是一种光学现象，属于散射的一种情况。米氏散射理论是由德国物理学家古斯塔夫·米于1908年提出的。
rdf:langString
Розсі́ювання сві́тла сфери́чною части́нкою — класична задача електродинаміки, розв'язана 1908 року німецьким фізиком Густавом Мі для частинки будь-якого розміру. Задача розглядає розсіювання електромагнітної хвилі з напруженістю електричного поля де — частота, — хвильовий вектор, а — амплітуда хвилі, на сферичній частинці з радіусом R і діелектричною проникністю . Розв'язок задачі знаходиться за допомогою розкладу електромагнітного поля на сферичні гармоніки.
rdf:langString
La Teoria de Mie , també anomenada teoria de Lorenz-Mie o teoria de Lorenz-Mie-Debye , és una solució completament analítica a les equacions de Maxwell per a la dispersió de la radiació electromagnètica per partícules esfèriques. La solució és nomenada en honor del seu creador el físic alemany Gustav Mie. No obstant això, el físic danès Ludvig Lorenz i altres van desenvolupar independentment la teoria de l'ona electromagnètica plana dispersa per una esfera dielèctrica.
rdf:langString
The Mie solution to Maxwell's equations (also known as the Lorenz–Mie solution, the Lorenz–Mie–Debye solution or Mie scattering) describes the scattering of an electromagnetic plane wave by a homogeneous sphere. The solution takes the form of an infinite series of spherical multipole partial waves. It is named after Gustav Mie.
rdf:langString
En optique ondulatoire, la théorie de Mie, ou solution de Mie, est une solution particulière des équations de Maxwell décrivant la diffusion élastique – c'est-à-dire sans changement de longueur d'onde – d'une onde électromagnétique plane par une particule sphérique caractérisée par son diamètre et son indice de réfraction complexe. Elle tire son nom du physicien allemand Gustav Mie, qui la décrivit en détail en 1908. Le travail de son prédécesseur Ludvig Lorenz est aujourd'hui reconnu comme « empiriquement équivalent » et l'on parle parfois de la théorie de Lorenz-Mie. Elle reçut de nombreux apports du physicien Peter Debye dans les années qui suivirent.
rdf:langString
Lo scattering di Mie, noto anche come scattering di Lorenz-Mie, è una soluzione completa e matematicamente rigorosa del problema dello scattering di un'onda elettromagnetica su di una sfera o su di un cilindro. La teoria che descrive questo tipo di scattering prende il nome dal fisico tedesco Gustav Mie che nel 1908 pubblicò per primo la soluzione completa. Oltre a Mie, anche altri ricercatori pubblicarono quasi contemporaneamente ulteriori sviluppi e diverse, equivalenti formulazioni: principalmente vanno ricordati i contributi di Peter Debye e Ludvig Lorenz.
rdf:langString
Rozwiązania Mie – dokładne rozwiązanie problemu rozpraszania światła na sferycznych cząstkach w postaci nieskończonego, ale zbieżnego szeregu. Rozwiązania Mie dają informacje o ilości promieniowania zaabsorbowanego lub rozproszonego przez cząstkę. Właściwości rozproszeniowe cząstki obliczone zgodnie z tym rozwiązaniem noszą kolokwialną (ale nieprawidłową) nazwę rozpraszanie Mie. gdzie: – promień cząstki rozpraszającej, – długość fali promieniowania elektromagnetycznego.
rdf:langString
Teoria de Mie, também chamada teoria Lorenz-Mie ou teoria Lorenz-Mie-Debye, é uma solução analítica completa das equações de Maxwell para a dispersão de radiação eletromagnética por partículas esféricas (também chamada dispersão de Mie). A solução de Mie recebeu este nome devido ao seu desenvolvimento pelo físico alemão Gustav Mie. Entretanto, o físico dinamarquês Ludvig Lorenz e outros independentemente desenvolveram a teoria da dispersão da onda plana eletromagnética por uma esfera dielétrica.
rdf:langString
rdf:langString
تبعثر مي
rdf:langString
Difusió de Mie
rdf:langString
Mie-Streuung
rdf:langString
Σκέδαση Μι
rdf:langString
Difusión de Mie
rdf:langString
Théorie de Mie
rdf:langString
Scattering di Mie
rdf:langString
ミー散乱
rdf:langString
미 산란
rdf:langString
Mie scattering
rdf:langString
Rozwiązania Mie
rdf:langString
Teoria de Mie
rdf:langString
Рассеяние Ми
rdf:langString
米氏散射
rdf:langString
Розсіювання світла сферичною частинкою
xsd:integer
212124
xsd:integer
1119952001
rdf:langString
يعتبر تبعثر مي حل لمعادلات ماكسويل والذي يصف تبعثر الأشعة الكهرومغناطيسية ضمن كرة. وقد اشتق الحل عن طريق سلسلة تحليلية لانهائية. وقد سمي هذا التبعثر على اسم غوستاف مي يستخدم أحياناً اسم نظرية مي على الرغم من عدم صحة هذه الاسم لأن تبعثر مي يشير إلى حل لمعادلات ماكسويل. حاليا، يستخدم مصطلح «حل مي» ضمن سياقات أوسع، على سبيل المثال عند مناقشة لحلول معادلات ماكسويل للنثر ضمن مجالات طبقية أو فراغ اسطواني لانهائي، أو عند التعامل مع المشاكل نثر يتطلب حلها استخدام دقيق لمعادلات ماكسويل.
rdf:langString
La Teoria de Mie , també anomenada teoria de Lorenz-Mie o teoria de Lorenz-Mie-Debye , és una solució completament analítica a les equacions de Maxwell per a la dispersió de la radiació electromagnètica per partícules esfèriques. La solució és nomenada en honor del seu creador el físic alemany Gustav Mie. No obstant això, el físic danès Ludvig Lorenz i altres van desenvolupar independentment la teoria de l'ona electromagnètica plana dispersa per una esfera dielèctrica. La denominació "teoria de Mie" és enganyosa, ja que no es refereix a cap llei independent de la física teòrica. Se sol utilitzar llavors el terme "solució de Mie". Aquesta teoria és molt important per l'òptica meteorològica, on el diàmetre a la longitud d'ona dels coeficients de la unitat caracteritzen molts dels problemes calculant la dispersió dels núvols.
rdf:langString
Σκέδαση Μι (συνήθως απαντάται ως σκέδαση Mie) είναι η σκέδαση των ηλεκτρομαγνητικών κυμάτων των οποίων το μήκος κύματος είναι μικρότερο ή συγκρίσιμο με τη διάμετρο των σκεδαστών. Η σκέδαση αυτή γίνεται κυρίως κατά την κατεύθυνση της ακτινοβολίας και δεν είναι πολωμένη. Το θεωρητικό μοντέλο της είναι μια σφαίρα με διαφορετικό συντελεστή διάθλασης από το εξωτερικό περιβάλλον στο οποίο ισχύουν η κυματική και οι εξισώσεις του Μάξγουελ.
rdf:langString
Als Mie-Streuung oder auch Lorenz-Mie-Streuung (nach den Physikern Gustav Mie und Ludvig Lorenz) bezeichnet man die elastische Streuung elektromagnetischer Wellen an sphärischen Objekten, deren Durchmesser in etwa der Wellenlänge der Strahlung entspricht. Mit der Lorenz-Mie-Theorie lässt sich diese Streuung physikalisch beschreiben.
rdf:langString
La teoría de Mie, también llamada teoría de Lorenz-Mie o teoría de Lorenz-Mie-Debye, es una solución completamente analítica a las ecuaciones de Maxwell para la dispersión de la radiación electromagnética por partículas esféricas.
rdf:langString
En optique ondulatoire, la théorie de Mie, ou solution de Mie, est une solution particulière des équations de Maxwell décrivant la diffusion élastique – c'est-à-dire sans changement de longueur d'onde – d'une onde électromagnétique plane par une particule sphérique caractérisée par son diamètre et son indice de réfraction complexe. Elle tire son nom du physicien allemand Gustav Mie, qui la décrivit en détail en 1908. Le travail de son prédécesseur Ludvig Lorenz est aujourd'hui reconnu comme « empiriquement équivalent » et l'on parle parfois de la théorie de Lorenz-Mie. Elle reçut de nombreux apports du physicien Peter Debye dans les années qui suivirent. La théorie de Mie s'applique par exemple à des gouttes d'eau de taille macroscopique impliquées dans des phénomènes optiques météorologiques tels que la formation des arcs-en-ciel, des couronnes ou des gloires, mais on peut également l'appliquer à des particules microscopiques telles que des molécules, en remplaçant l'indice de réfraction par la polarisabilité de la molécule grâce à l'équation de Lorentz et Lorenz. Le cas des petites particules correspond à la diffusion de Rayleigh qui donne les mêmes résultats que la théorie de Mie jusqu'à des rayons de l'ordre de λ⁄10. Pour les plus grandes particules, la théorie exacte de Mie s'écarte notablement des résultats de Rayleigh. On parle ainsi de diffusion de Mie pour décrire les phénomènes qualitativement différents observés dans le cas de sphères de taille comparable ou supérieure à la longueur d'onde λ.
rdf:langString
The Mie solution to Maxwell's equations (also known as the Lorenz–Mie solution, the Lorenz–Mie–Debye solution or Mie scattering) describes the scattering of an electromagnetic plane wave by a homogeneous sphere. The solution takes the form of an infinite series of spherical multipole partial waves. It is named after Gustav Mie. The term Mie solution is also used for solutions of Maxwell's equations for scattering by stratified spheres or by infinite cylinders, or other geometries where one can write separate equations for the radial and angular dependence of solutions. The term Mie theory is sometimes used for this collection of solutions and methods; it does not refer to an independent physical theory or law. More broadly, the "Mie scattering" formulas are most useful in situations where the size of the scattering particles is comparable to the wavelength of the light, rather than much smaller or much larger. Mie scattering (sometimes referred to as a non-molecular scattering or aerosol particle scattering) takes place in the lower 4,500 m (15,000 ft) of the atmosphere, where many essentially spherical particles with diameters approximately equal to the wavelength of the incident ray may be present. Mie scattering theory has no upper size limitation, and converges to the limit of geometric optics for large particles.
rdf:langString
미 산란 (Mie scattering)은 입자의 크기가 빛의 파장과 비슷할 경우 일어난다. 빛의 파장보다는 입자의 밀도, 크기에 따라서 반응한다. 수증기 매연 알갱이 등과의 충돌이 미 산란에 해당한다. 구름이 흰색으로 보이는 것도 미 산란의 예인데 구름의 작은 물방울이 모든 빛을 산란시키기 때문에 흰색으로 보이는 것이다. 레일리 산란 (Rayleigh)과 비교해서 파장의 의존도가 낮다.
rdf:langString
Lo scattering di Mie, noto anche come scattering di Lorenz-Mie, è una soluzione completa e matematicamente rigorosa del problema dello scattering di un'onda elettromagnetica su di una sfera o su di un cilindro. La teoria che descrive questo tipo di scattering prende il nome dal fisico tedesco Gustav Mie che nel 1908 pubblicò per primo la soluzione completa. Oltre a Mie, anche altri ricercatori pubblicarono quasi contemporaneamente ulteriori sviluppi e diverse, equivalenti formulazioni: principalmente vanno ricordati i contributi di Peter Debye e Ludvig Lorenz. Lo scattering di Mie è valido per centri diffusori di ogni dimensione e, nel limite in cui questi siano molto più piccoli della lunghezza d'onda incidente, si riottiene lo Scattering di Rayleigh (che è valido solo per diffusori puntiformi). Per questo motivo lo scattering di Mie trova applicazione sia nello studio ottico dei colloidi sia in meteorologia; infatti le gocce d'acqua che compongono le nubi hanno spesso dimensioni maggiori (o anche molto maggiori) della lunghezza d'onda della luce visibile.
rdf:langString
ミー散乱（ミーさんらん、独: Mie-Streuung）は、光の波長程度以上の大きさの球形の粒子による光の散乱現象である。粒子のサイズが非常に大きくなると、ミー散乱と幾何光学の二つの手法による計算結果が類似するようになる。なお、波長に対して粒子（散乱体）が大きい場合は回折散乱が、光の波長の1/10以下になるとレイリー散乱が適用される。 により厳密解が導かれたとされているが、同時期にルードヴィヒ・ローレンツやピーター・デバイなども厳密解を得ていた。散乱の特徴として、粒子のサイズが大きくなるにつれて前方への指向性が強くなる。その際には、側方および後方へはあまり散乱しなくなる。 雲が白く見える一因である。これは雲を構成する雲粒の半径が数 - 数10 µm の大きさで、太陽光の可視光線の波長に対してミー散乱の領域となり、可視域の太陽放射がどの波長域でもほぼ同程度に散乱されるためである。
rdf:langString
Rozwiązania Mie – dokładne rozwiązanie problemu rozpraszania światła na sferycznych cząstkach w postaci nieskończonego, ale zbieżnego szeregu. Rozwiązania Mie dają informacje o ilości promieniowania zaabsorbowanego lub rozproszonego przez cząstkę. Właściwości rozproszeniowe cząstki obliczone zgodnie z tym rozwiązaniem noszą kolokwialną (ale nieprawidłową) nazwę rozpraszanie Mie. Rozwiązanie Mie opisuje rozwiązanie równań Maxwella dla nadchodzącej wiązki fal elektromagnetycznych rozpraszanych na sferycznych cząstkach. Nazwa pochodzi od twórcy rozwiązania niemieckiego fizyka .Rozwiązanie to zostało niezależnie opracowane przez duńskiego fizyka Ludviga Lorenza i dlatego czasami jest nazywane rozwiązaniem Lorenza-Mie. Dla sferycznych cząstek (i kilku innych geometrii, np. koncentrycznych sfer, a nawet układu sfer) możliwie jest dokładne rozwiązanie równań rozpraszania światła w postaci nieskończonego, ale zbieżnego szeregu. Rozwiązania te są dokładne dla dowolnych współczynników załamania cząstki i dla całego zakresu długości fali świetlnej. Parametrem charakterystycznym jest parametr wielkości: gdzie: – promień cząstki rozpraszającej, – długość fali promieniowania elektromagnetycznego. Rozpraszanie Rayleigha jest przybliżeniem, które można bezpośrednio uzyskać z rozwiązań Mie dla parametru wielkości znacznie mniejszego od 1 (czyli dla cząsteczek o rozmiarach dużo mniejszych niż długość fali promieniowania elektromagnetycznego). Opracowano także dokładne metody dla cząstek niesferycznych lub cząstek z niejednorodnym rozkładem współczynnika refrakcji oparte na przybliżeniu dyskretnych dipoli i inne techniki numeryczne.
rdf:langString
Teoria de Mie, também chamada teoria Lorenz-Mie ou teoria Lorenz-Mie-Debye, é uma solução analítica completa das equações de Maxwell para a dispersão de radiação eletromagnética por partículas esféricas (também chamada dispersão de Mie). A solução de Mie recebeu este nome devido ao seu desenvolvimento pelo físico alemão Gustav Mie. Entretanto, o físico dinamarquês Ludvig Lorenz e outros independentemente desenvolveram a teoria da dispersão da onda plana eletromagnética por uma esfera dielétrica. Em contraste à dispersão de Rayleigh, a solução de Mie ao problema da dispersão é válida para todos as possíveis razões entre diâmetros e comprimentos de onda, embora a técnica resulte em soma numérica infinita. Em sua formulação original assume-se um material , isotrópico e opticamente linear irradiado por uma infinita onda plana. Entretanto, soluções para esferas em camadas são também possíveis.
rdf:langString
Рассеяние света сферической частицей (рассеяние Ми) — классическая задача электродинамики, решённая в 1908 году Густавом Ми для сферической частицы произвольного размера. Задача рассматривает рассеяние электромагнитной волны, имеющей напряжённость электрического поля где ω — частота, k — волновой вектор, а E0 — амплитуда волны, на сферической частице с радиусом R и диэлектрической проницаемостью ε. Решение задачи находится с помощью разложения электромагнитного поля на векторные сферические гармоники.
rdf:langString
米氏散射（Mie scattering），是一种光学现象，属于散射的一种情况。米氏散射理论是由德国物理学家古斯塔夫·米于1908年提出的。
rdf:langString
Розсі́ювання сві́тла сфери́чною части́нкою — класична задача електродинаміки, розв'язана 1908 року німецьким фізиком Густавом Мі для частинки будь-якого розміру. Задача розглядає розсіювання електромагнітної хвилі з напруженістю електричного поля де — частота, — хвильовий вектор, а — амплітуда хвилі, на сферичній частинці з радіусом R і діелектричною проникністю . Розв'язок задачі знаходиться за допомогою розкладу електромагнітного поля на сферичні гармоніки.
xsd:nonNegativeInteger
56772
