Michele Morosini
http://dbpedia.org/resource/Michele_Morosini an entity of type: Thing
Michele Morosini (* um 1308 in Venedig; † 15. Oktober 1382 ebenda) war 1382 der 61. Doge von Venedig (nach der Zählweise der staatlich gesteuerten venezianischen Geschichtsschreibung). Während seines Dogats brach erneut in Venedig die Pest aus, an der in kurzer Zeit 19.000 Menschen starben, darunter Morosini selbst.
rdf:langString
Michele Morosini adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 1382. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 1382.
rdf:langString
Michele Morosini, né en 1308 à Venise et mort le 16 octobre 1382 dans la même ville, est le 61e doge de Venise, élu en 1382.
rdf:langString
Michele Morosini (Venezia, 1308 – Venezia, 16 ottobre 1382) è stato il 61º doge della Repubblica di Venezia solo per poco tempo.
rdf:langString
미켈레 모로시니(Michele Morosini, 1308년 – 1382년 10월 16일)는 베네치아 공화국의 도제로 1382년 6월 10일부터 그가 사망한 같은 해 10월까지 불과 몇 개월 만을 그 자리에 있었다. 가장 핵심적인 베네치아 가문 중 하나에서 태어난 모로시니는 극도로 부유했었다. 그의 대한 의견은 다양하지만 그가 공화국의 헌신적인 인물이였는지 또는 1378년과 1381년 사이에 베네치아와 제노바 공화국 사이에 벌어진 의 어려운 시기에 부동산 투자로 이익을 버른 투기꾼으로도 간주된다. 안드레아 콘타리니 사망후 선출된 그는 흑사병으로 사망했고 도제들의 전통적인 매장소인 산티 조반니 에 파올로 성당에 묻혔다. 그는 크리스티나 콘둘미에로(Cristina Condulmiero)와 결혼했었다.
rdf:langString
Michele Morosini (ur. 1308, zm. 16 października 1382) – doża Wenecji od czerwca do października 1382.
rdf:langString
Мікеле Морозіні (італ. Michele Morosini) — 61-й венеціанський дож.
rdf:langString
Ο Μικέλε Μοροζίνι (Ιταλικά : Michele Morosini, 1308 - 16 Οκτωβρίου 1382) ήταν Δόγης της Βενετίας για λίγους μήνες (10 Ιουνίου 1382 - 16 Οκτωβρίου 1382). Με καταγωγή από μια από τις σπουδαιότερες οικογένειες της Βενετίας ο Μικέλε Μοροζίνι ήταν πολύ πλούσιος αλλά οι απόψεις για τον ίδιο διαφέρουν. Πολλοί ιστορικοί τον βλέπουν σαν πιστό υπηρέτη της Δημοκρατίας ενώ άλλοι τον κατηγορούν ότι εκμεταλλεύτηκε τον Πόλεμο της Κιότζα (1378 - 1382) ανάμεσα στην Δημοκρατία της Βενετίας και την Δημοκρατία της Γένοβας για να κερδοσκοπήσει. Εξελέγη δόγης της Βενετίας μετά τον θάνατο του Αντρέα Κονταρίνι αλλά πέθανε σε λίγους μήνες από την πανώλη, τάφηκε στον Ναό Αγίων Ιωάννου και Παύλου έναν παραδοσιακό τόπο ταφής των δόγηδων. Παντρεύτηκε την Χριστίνα Κοντουλμιέρο. Ο ανδριάντας του ανηγέρθη στην εξωτερική
rdf:langString
Michele Morosini (1308-1382) estis la 61-a Doĝo el la Venecia Respubliko, inter la 10-a de junio ĝis la 16-a de oktobro. Li vivis eventoplenan periodon, estis defendanto de pacopolitiko kun malmulte da militaj aventuroj. Post ofici kiel Prokuroro el Sankta Marko li plene sin dediĉis al diplomatio. Li sukcedis al Andrea Contarini (1300-1382) kaj estis sukcedita de Antonio Venier (1330-1400).
rdf:langString
Michele Morosini (1308 – 16 October 1382) was the Doge of Venice for a few months, from 10 June 1382 to his death in October the same year. Born in one of the most important Venetian families, Morosini was extremely wealthy. Opinions about him are varied, though, and he is seen either as a devoted servant of the Republic, or as a speculator who enriched himself on real estate during the hard times of the War of Chioggia, fought between Venice and Genoa between 1378 and 1381. His statue (number 31) is erected in the outer ring in the southeast quarter of the Prato della Valle in Padova.
rdf:langString
Микеле Морозини (итал. Michele Morosini, 1308, Венеция — 16 октября 1382, Венеция) — 61-й дож Венеции с 10 июня 1382. Имена родителей неизвестны. Был крупным торговцем и одним из самых богатых людей в Венеции. Во время Кьоджанской войны вложил огромные деньги в недвижимость, цены на которую заметно снизились. По мнению современных историков, он, вероятно, ставил целью поддержание экономической стабильности в республике. На вопрос, зачем он это делает, Морозини ответил: «Se questa terra stara male, io non voglio aver ben» — «Когда эта земля страдает, я не хочу выгоды». Однако Марино Сануто в «Жизни дожей» привел конец этой фразы несколько иначе: «io ne voglio aver ben» — «я не премину нажиться». Из-за этого за Микеле Морозини на столетия закрепилась дурная слава бессовестного спекулянта, на
rdf:langString
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Μικέλε Μοροζίνι
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
미켈레 모로시니
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Морозини, Микеле
rdf:langString
Мікеле Морозіні
rdf:langString
Michele Morosini
rdf:langString
Michele Morosini
xsd:date
1382-10-16
xsd:integer
21484653
xsd:integer
1062781510
xsd:integer
1308
rdf:langString
His tomb in San Zanipolo.
xsd:date
1382-10-16
rdf:langString
Doge of Venice
xsd:date
1382-10-16
xsd:gMonthDay
--06-10
xsd:integer
1382
rdf:langString
Ο Μικέλε Μοροζίνι (Ιταλικά : Michele Morosini, 1308 - 16 Οκτωβρίου 1382) ήταν Δόγης της Βενετίας για λίγους μήνες (10 Ιουνίου 1382 - 16 Οκτωβρίου 1382). Με καταγωγή από μια από τις σπουδαιότερες οικογένειες της Βενετίας ο Μικέλε Μοροζίνι ήταν πολύ πλούσιος αλλά οι απόψεις για τον ίδιο διαφέρουν. Πολλοί ιστορικοί τον βλέπουν σαν πιστό υπηρέτη της Δημοκρατίας ενώ άλλοι τον κατηγορούν ότι εκμεταλλεύτηκε τον Πόλεμο της Κιότζα (1378 - 1382) ανάμεσα στην Δημοκρατία της Βενετίας και την Δημοκρατία της Γένοβας για να κερδοσκοπήσει. Εξελέγη δόγης της Βενετίας μετά τον θάνατο του Αντρέα Κονταρίνι αλλά πέθανε σε λίγους μήνες από την πανώλη, τάφηκε στον Ναό Αγίων Ιωάννου και Παύλου έναν παραδοσιακό τόπο ταφής των δόγηδων. Παντρεύτηκε την Χριστίνα Κοντουλμιέρο. Ο ανδριάντας του ανηγέρθη στην εξωτερική περιφέρεια της νοτιοανατολικής συνοικίας του Πράτο ντέλα βάλλε στην Πάντοβα.
rdf:langString
Michele Morosini (1308-1382) estis la 61-a Doĝo el la Venecia Respubliko, inter la 10-a de junio ĝis la 16-a de oktobro. Li vivis eventoplenan periodon, estis defendanto de pacopolitiko kun malmulte da militaj aventuroj. Post ofici kiel Prokuroro el Sankta Marko li plene sin dediĉis al diplomatio. En 1371, li fariĝis ambasadoro en Ĝenovo, kaj pli malfrue al Karolo la 1-a (1288-1342), en Hungario, kaj en 1376 en Padovo. Kiam eksplodis la Milito de Chioggia, li tuje metis sian riĉan havaĵon defende de la patrio, kaj subtenis ĝin en la plej ekstremaj bezonoj. Li ne estis soldato, kaj persone ne partoprenis en la milito, sed portis la kontribuon de sia propra sperto, animita de intensa amo al la patrio. Kiam la kritika momento estas superita, li unue estis elektita kiel negocistoj de la intertraktadoj kiuj ekestis en Torino sub la aŭspicioj de la Duko el Savojo por konkludo de la paco. La intertraktadoj estis malfacilaj kaj penigaj, kiuj postulis eksterordinaran klarvideco por ne perdi la fruktojn de la venko kaj enfali en abruptan diplomatian rompon. Liaj klopodoj estas sukcesoplenaj kaj tio rezultis je lia leviĝo al la doĝa altrangeco en la 10-a de junio 1382. Sed la sorto ne permesis al li konduki antaŭen la restarigan laboron apenaŭ komencitan, ĉar post kvar monatoj, en la 16-a de oktobro, li mortis pro bubona pesto. Li sukcedis al Andrea Contarini (1300-1382) kaj estis sukcedita de Antonio Venier (1330-1400).
rdf:langString
Michele Morosini (* um 1308 in Venedig; † 15. Oktober 1382 ebenda) war 1382 der 61. Doge von Venedig (nach der Zählweise der staatlich gesteuerten venezianischen Geschichtsschreibung). Während seines Dogats brach erneut in Venedig die Pest aus, an der in kurzer Zeit 19.000 Menschen starben, darunter Morosini selbst.
rdf:langString
Michele Morosini (1308 – 16 October 1382) was the Doge of Venice for a few months, from 10 June 1382 to his death in October the same year. Born in one of the most important Venetian families, Morosini was extremely wealthy. Opinions about him are varied, though, and he is seen either as a devoted servant of the Republic, or as a speculator who enriched himself on real estate during the hard times of the War of Chioggia, fought between Venice and Genoa between 1378 and 1381. Elected after the death of Doge Andrea Contarini, he died very soon of the plague and was buried in the church of San Zanipolo, a traditional burial place of the doges. He was married to Cristina Condulmiero. His statue (number 31) is erected in the outer ring in the southeast quarter of the Prato della Valle in Padova.
rdf:langString
Michele Morosini adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 1382. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 1382.
rdf:langString
Michele Morosini, né en 1308 à Venise et mort le 16 octobre 1382 dans la même ville, est le 61e doge de Venise, élu en 1382.
rdf:langString
Michele Morosini (Venezia, 1308 – Venezia, 16 ottobre 1382) è stato il 61º doge della Repubblica di Venezia solo per poco tempo.
rdf:langString
미켈레 모로시니(Michele Morosini, 1308년 – 1382년 10월 16일)는 베네치아 공화국의 도제로 1382년 6월 10일부터 그가 사망한 같은 해 10월까지 불과 몇 개월 만을 그 자리에 있었다. 가장 핵심적인 베네치아 가문 중 하나에서 태어난 모로시니는 극도로 부유했었다. 그의 대한 의견은 다양하지만 그가 공화국의 헌신적인 인물이였는지 또는 1378년과 1381년 사이에 베네치아와 제노바 공화국 사이에 벌어진 의 어려운 시기에 부동산 투자로 이익을 버른 투기꾼으로도 간주된다. 안드레아 콘타리니 사망후 선출된 그는 흑사병으로 사망했고 도제들의 전통적인 매장소인 산티 조반니 에 파올로 성당에 묻혔다. 그는 크리스티나 콘둘미에로(Cristina Condulmiero)와 결혼했었다.
rdf:langString
Michele Morosini (ur. 1308, zm. 16 października 1382) – doża Wenecji od czerwca do października 1382.
rdf:langString
Мікеле Морозіні (італ. Michele Morosini) — 61-й венеціанський дож.
rdf:langString
Микеле Морозини (итал. Michele Morosini, 1308, Венеция — 16 октября 1382, Венеция) — 61-й дож Венеции с 10 июня 1382. Имена родителей неизвестны. Был крупным торговцем и одним из самых богатых людей в Венеции. Во время Кьоджанской войны вложил огромные деньги в недвижимость, цены на которую заметно снизились. По мнению современных историков, он, вероятно, ставил целью поддержание экономической стабильности в республике. На вопрос, зачем он это делает, Морозини ответил: «Se questa terra stara male, io non voglio aver ben» — «Когда эта земля страдает, я не хочу выгоды». Однако Марино Сануто в «Жизни дожей» привел конец этой фразы несколько иначе: «io ne voglio aver ben» — «я не премину нажиться». Из-за этого за Микеле Морозини на столетия закрепилась дурная слава бессовестного спекулянта, нажившегося на общественном бедствии . Избран дожем после смерти Андреа Контарини; его соперником на выборах был герой минувшей войны Карло Дзено. На посту дожа ничем отметиться не успел, так как умер от чумы через четыре месяца после избрания . Жена: Кристина Кондульмер
xsd:nonNegativeInteger
2308