Mexican peso crisis
http://dbpedia.org/resource/Mexican_peso_crisis an entity of type: Thing
La crise économique du Mexique de 1994–1995, qui frappa durement l'économie mexicaine, débuta par une brusque dévaluation du peso mexicain annoncée le 20 décembre 1994, qui eut pour conséquence un retrait massif des capitaux étrangers et un effondrement du cours du peso, entraînant des conséquences désastreuses sur l'économie du pays, puis des répercussions dans le monde entier, en particulier en Amérique du Sud. Elle est également appelée erreur de décembre (error de diciembre) au Mexique, et ses conséquences sont parfois nommées effet Tequila par les économistes.
rdf:langString
Kryzys tequila – kryzys walutowy w Meksyku na przełomie 1994 i 1995 r. wywołany nagłą dewaluacją peso 20 grudnia 1994 r., niedługo po objęciu przez Ernesta Zedilla fotela prezydenta kraju. Krok ten (nazwany przez ustępującego prezydenta Carlosa Salinasa de Gortariego grudniową pomyłką) spowodował szybką ucieczkę inwestorów zagranicznych, spadek PKB oraz wzrost inflacji. Kryzys został opanowany dzięki pomocy finansowej Stanów Zjednoczonych, Międzynarodowego Funduszu Walutowego i Banku Rozrachunków Międzynarodowych w pierwszym kwartale 1995 r., lecz jego konsekwencje gospodarcze odczuwane były w Meksyku i poza jego granicami przez wiele lat (tzw. efekt tequili).
rdf:langString
Tequilakrisen, eller mexikanska pesokrisen, var en valutakris som inträffade i Mexiko 1994–1995, till följd av att den mexikanska peson devalverades i december 1994. Till följd av att landets valutareserver börjat sjunka kraftigt höjde Mexikos centralbank den övre gränsen för pesons växelkurs med 15 procent den 20 december 1994, vilket ledde till att 4,6 miljarder dollar, motsvarande halva landets valutareserver, flydde utomlands på två dagar. För att förhindra en mexikansk statskonkurs bidrog USA med ett räddningspaket på 20 miljarder dollar, på villkoren att landets räntesatser hölls nere, att de statliga utgifterna minskade, och att privatiseringen ökade och marknadsekonomin utvecklades.
rdf:langString
A crise econômica do México de 1994, mais conhecida como Efeito Tequila, foi repercutida mundialmente. Foi provocada pela falta de reservas internacionais, causando desvalorização do peso, durante os primeiros dias da presidência de Ernesto Zedillo.
rdf:langString
龍舌蘭酒效應，又稱特基拉酒效應（Tequila Effect）原意指1994年墨西哥所爆發的金融危機。
rdf:langString
Финансовый кризис 1994 года в Мексике (также «текиловый кризис» — название является не совсем корректным переводом на русский язык испанского идиоматического выражения efecto tequila, соответствующего русскому «эффект домино») — это финансово-экономический кризис, выявивший целый ряд недостатков в мексиканской экономике, таких как зависимость от США и отсутствие механизмов регулирования внешних финансовых потоков.
rdf:langString
كانت أزمة البيزو المكسيكي أزمة عملة، نشأت بسبب انخفاض مفاجئ لقيمة العملة المكسيكية (البيزو) مقابل الدولار الأمريكي في ديسمبر 1994، والتي أصبحت واحدة من أولى الأزمات المالية الدولية التي أشعلها هروب رؤوس الأموال. اشترت المكسيك تحت ضغوط الانتخابات، سندات الخزانة الخاصة بها للحفاظ على معروض النقد المتداول وتجنب ارتفاع أسعار الفائدة، ما قلل من احتياطيات البنك لعملة الدولار. داعمة العرض النقدي من خلال شراء المزيد من الديون المقومة بالدولار، مُفتخرة في الوقت نفسه بهذه الديون التي استنزفت احتياطيات البنك بحلول نهاية عام 1994.
rdf:langString
Tequila-Krise ist der populäre Ausdruck für die Peso-Krise, die Mexiko 1994/1995 durchmachte und die in eine Wirtschaftskrise mündete. Der Ausdruck entstammt ursprünglich einem Werk des mexikanischen Schriftstellers und Diplomaten Octavio Paz.
rdf:langString
The Mexican peso crisis was a currency crisis sparked by the Mexican government's sudden devaluation of the peso against the U.S. dollar in December 1994, which became one of the first international financial crises ignited by capital flight.
rdf:langString
La crisis económica de México de 1994 fue una crisis iniciada en México que surgió por la falta de reservas internacionales, causando la devaluación del peso mexicano durante los primeros días de la presidencia de Ernesto Zedillo. A unas semanas del inicio del proceso de devaluación de la moneda mexicana, el entonces presidente de los Estados Unidos, Bill Clinton, solicitó al Congreso de su país la autorización de una línea de crédito por US$20 mil millones para el Gobierno mexicano, a efectos que le permitieran garantizar a sus acreedores el cumplimiento cabal de sus compromisos financieros denominados en dólares.
rdf:langString
De tequilacrisis, ook wel bekend als de decembervergissing (Spaans: Error de diciembre), was een economische crisis die begon in Mexico in december 1994. De Mexicaanse regering, onder de zojuist gekozen president Ernesto Zedillo, kon de koers van de Mexicaanse peso tegenover de Amerikaanse dollar niet meer handhaven en werd gedwongen deze los te laten. Dit leidde tot een algemene vertrouwenscrisis in de Mexicaanse economie. Hoewel deze crisis plaatsvond tijdens de regering van Zedillo legden velen de schuld bij zijn voorganger Carlos Salinas. Onder zijn regering maakte Mexico een economische opleving door, maar was de peso wel overgewaardeerd met zo'n 20%. Salinas wilde echter niet overgaan tot een devaluatie. Veel economen waren het er dan ook mee eens dat onder Zedillo een devaluatie noo
rdf:langString
Криза мексиканського песо була валютною кризою, спричиненою раптовою девальвацією мексиканським урядом песо до долара США в грудні 1994 року, яка стала однією з перших міжнародних фінансових криз, спричинених втечею капіталу.
rdf:langString
rdf:langString
أزمة البيزو المكسيكي
rdf:langString
Tequila-Krise
rdf:langString
Crisis económica en México de 1994
rdf:langString
Crise économique mexicaine
rdf:langString
Mexican peso crisis
rdf:langString
Tequilacrisis
rdf:langString
Kryzys tequila
rdf:langString
Crise econômica do México de 1994
rdf:langString
Экономический кризис 1994 года в Мексике
rdf:langString
Tequilakrisen
rdf:langString
龍舌蘭酒效應
rdf:langString
Економічна криза в Мексиці
xsd:integer
769652
xsd:integer
1119704161
rdf:langString
كانت أزمة البيزو المكسيكي أزمة عملة، نشأت بسبب انخفاض مفاجئ لقيمة العملة المكسيكية (البيزو) مقابل الدولار الأمريكي في ديسمبر 1994، والتي أصبحت واحدة من أولى الأزمات المالية الدولية التي أشعلها هروب رؤوس الأموال. خلال الانتخابات الرئاسية عام 1994، بدأت الإدارة الحالية سياسة مالية ونقدية توسعية. بينما بدأت وزارة الخزانة المكسيكية في تحرير عقود دين قصيرة الأجل بالعملة المحلية مع سداد مضمون للمبلغ بالدولار الأمريكي، وذلك لجذب المستثمرين الأجانب. تمتعت المكسيك بثقة المستثمرين ووصول جديد إلى رأس المال الدولي، بعد توقيعها اتفاقية التجارة الحرة لأمريكا الشمالية. ومع ذلك، أدت الانتفاضة العنيفة في ولاية تشياباس، وكذلك اغتيال المرشح الرئاسي لويس دونالدو كولوسيو، إلى عدم الاستقرار السياسي، ما تسبب في زيادة تعرض المستثمرين للمخاطر. ردًا على ذلك، تدخل البنك المركزي المكسيكي في أسواق العملات الأجنبية للحفاظ على ربط البيزو المكسيكي بالدولار الأمريكي عن طريق إصدار الدين العام المقوم بالدولار لشراء بيزو. تسببت قوة البيزو في زيادة الطلب على الواردات في المكسيك، ما أدى إلى عجز تجاري. أدرك المضاربون في البورصة، مدى ارتفاع قيمة البيزو وبدأ رأس المال في التدفق من المكسيك إلى الولايات المتحدة، ما زاد من انخفاض طلب السوق على البيزو. اشترت المكسيك تحت ضغوط الانتخابات، سندات الخزانة الخاصة بها للحفاظ على معروض النقد المتداول وتجنب ارتفاع أسعار الفائدة، ما قلل من احتياطيات البنك لعملة الدولار. داعمة العرض النقدي من خلال شراء المزيد من الديون المقومة بالدولار، مُفتخرة في الوقت نفسه بهذه الديون التي استنزفت احتياطيات البنك بحلول نهاية عام 1994. خفض البنك المركزي من قيمة البيزو في 20 ديسمبر 1994، وأدى خوف المستثمرين الأجانب إلى ارتفاع المخاطرة المنتظمة. لتثبيط هروب رأس المال الناتج، رفع البنك أسعار الفائدة، ولكن أضر ارتفاع تكاليف الاقتراض بالنمو الاقتصادي فقط. تخلفت المكسيك عن تسديد أقساطها المالية، وذلك لعدم قدرتها على بيع إصدارات جديدة من الدين العام أو شراء الدولار بدون التخفيض من قيمة البيزو. بعد ذلك بيومين، سمح البنك بتعويم البيزو، فاستمرت قيمته بعد ذلك في الانخفاض. شهد الاقتصاد المكسيكي تضخمًا اقتصاديًا بما يقارب 52%، وبدأت صناديق الاستثمار المُشتركة في تصفية الأسواق ذات الأصول المكسيكية، وكذلك جميع الأسواق الناشئة بشكل عام. امتدت التأثيرات الاقتصادية في المكسيك إلى الأوضاع الاقتصادية في آسيا وبقية أمريكا اللاتينية. نظمت الولايات المتحدة في يناير 1995، خطة إنقاذ للمكسيك بقيمة 50 مليار دولار، يديرها صندوق النقد الدولي بدعم من مجموعة الدول الصناعية السبع وبنك التسويات الدولية. في أعقاب هذه الأزمة، انهارت العديد من البنوك المكسيكية نظرًا لتخلفها عن سداد الرهن العقاري. شهد الاقتصاد المكسيكي ركودًا شديدًا وزادت نسب الفقر والبطالة.
rdf:langString
Tequila-Krise ist der populäre Ausdruck für die Peso-Krise, die Mexiko 1994/1995 durchmachte und die in eine Wirtschaftskrise mündete. Der Ausdruck entstammt ursprünglich einem Werk des mexikanischen Schriftstellers und Diplomaten Octavio Paz. Diese Krise begann im Dezember 1994 mit einer Währungskrise, da die mexikanische Regierung nicht mehr in der Lage war, den fixierten Wechselkurs des Peso gegenüber dem US-Dollar aufrechtzuerhalten, was zu einer generellen Vertrauenskrise führte. Dies hatte einen massiven Abzug ausländischen Kapitals zur Folge. Das fehlende Kapital brachte dann die mexikanischen Unternehmen in Schwierigkeiten und so endete die Währungskrise in einer allgemeinen Wirtschaftskrise. Auch die politische Instabilität durch eine Revolte der Zapatistas in Chiapas, die Morde am Präsidentschaftskandidaten Luis Donaldo Colosio und dem Chef der Regierungspartei PRI, aber auch die von Mexiko nicht beeinflussbare Zinssteigerung in den USA, die die Kapitalflucht aus Mexiko noch honorierte, verstärkten die Krise. Diese massive Kapitalflucht aus dem mexikanischen Währungsgebiet führte zu einer Währungsabwertung von bis zu 50 Prozent innerhalb weniger Tage. Daraus folgte ein drastischer Anstieg der Kreditkosten bei den Banken, die sich auf den liberalisierten Märkten in den USA verschuldet hatten, wodurch das Ausmaß an schlechten Krediten anstieg und die Banken vor dem Bankrott standen und dadurch überwiegend in ausländischen Besitz übernommen wurden. Mexikanische Unternehmen mussten sich nach der Bankenkrise somit bei ausländischen Kreditgebern verschulden, soweit ihnen das möglich war. Der Staatshaushalt wurde durch die hochverzinslichen Staatspapiere bei den nunmehr ausländischen Banken stark belastet. Um der Finanzkrise zu begegnen, teilte US-Präsident Bill Clinton am 31. Januar 1995 mit, dass er ein internationales Hilfspaket anstrebe. Für die Vereinigten Staaten bewilligte er einen Anteil von 20 Milliarden US-Dollar an den Nachbarn. In der Folge gab es im Februar 1995 ein Hilfspaket von 47,8 Milliarden US-Dollar für Mexiko durch den Internationalen Währungsfonds (IWF) und die Weltbank, wodurch die Auslandsschulden weiter anstiegen, aber ein Zusammenbruch der Großbanken und Investmentfonds verhindert wurde. Der frühere Geschäftsführende Direktor des IWF Michel Camdessus bezeichnete diese als „die erste Finanzkrise des 21. Jahrhunderts“, welche sich enorm von den früheren Krisen seit den 1980er Jahren trenne.
rdf:langString
La crisis económica de México de 1994 fue una crisis iniciada en México que surgió por la falta de reservas internacionales, causando la devaluación del peso mexicano durante los primeros días de la presidencia de Ernesto Zedillo. A unas semanas del inicio del proceso de devaluación de la moneda mexicana, el entonces presidente de los Estados Unidos, Bill Clinton, solicitó al Congreso de su país la autorización de una línea de crédito por US$20 mil millones para el Gobierno mexicano, a efectos que le permitieran garantizar a sus acreedores el cumplimiento cabal de sus compromisos financieros denominados en dólares. En el contexto internacional, las consecuencias económicas de esta crisis se denominaron "Efecto Tequila". En México, se le conoce como el "Error de Diciembre", una frase acuñada por el expresidente mexicano Carlos Salinas de Gortari para atribuir la crisis a las presuntas malas decisiones de la administración entrante de Ernesto Zedillo Ponce de León y no a la política económica de su sexenio.
rdf:langString
The Mexican peso crisis was a currency crisis sparked by the Mexican government's sudden devaluation of the peso against the U.S. dollar in December 1994, which became one of the first international financial crises ignited by capital flight. During the 1994 presidential election, the incumbent administration embarked on an expansionary fiscal and monetary policy. The Mexican treasury began issuing short-term debt instruments denominated in domestic currency with a guaranteed repayment in U.S. dollars, attracting foreign investors. Mexico enjoyed investor confidence and new access to international capital following its signing of the North American Free Trade Agreement (NAFTA). However, a violent uprising in the state of Chiapas, as well as the assassination of the presidential candidate Luis Donaldo Colosio, resulted in political instability, causing investors to place an increased risk premium on Mexican assets. In response, the Mexican central bank intervened in the foreign exchange markets to maintain the Mexican peso's peg to the U.S. dollar by issuing dollar-denominated public debt to buy pesos. The peso's strength caused demand for imports to increase in Mexico, resulting in a trade deficit. Speculators recognized an overvalued peso and capital began flowing out of Mexico to the United States, increasing downward market pressure on the peso. Under election pressures, Mexico purchased its own treasury securities to maintain its money supply and avert rising interest rates, drawing down the bank's dollar reserves. Supporting the money supply by buying more dollar-denominated debt while simultaneously honoring such debt depleted the bank's reserves by the end of 1994. The central bank devalued the peso on December 20, 1994, and foreign investors' fear led to an even higher risk premium. To discourage the resulting capital flight, the bank raised interest rates, but higher costs of borrowing merely hurt economic growth. Unable to sell new issues of public debt or efficiently purchase dollars with devalued pesos, Mexico faced a default. Two days later, the bank allowed the peso to float freely, after which it continued to depreciate. The Mexican economy experienced inflation of around 52% and mutual funds began liquidating Mexican assets as well as emerging market assets in general. The effects spread to economies in Asia and the rest of Latin America. The United States organized a $50 billion bailout for Mexico in January 1995, administered by the International Monetary Fund (IMF) with the support of the G7 and Bank for International Settlements. In the aftermath of the crisis, several of Mexico's banks collapsed amidst widespread mortgage defaults. The Mexican economy experienced a severe recession and poverty and unemployment increased.
rdf:langString
La crise économique du Mexique de 1994–1995, qui frappa durement l'économie mexicaine, débuta par une brusque dévaluation du peso mexicain annoncée le 20 décembre 1994, qui eut pour conséquence un retrait massif des capitaux étrangers et un effondrement du cours du peso, entraînant des conséquences désastreuses sur l'économie du pays, puis des répercussions dans le monde entier, en particulier en Amérique du Sud. Elle est également appelée erreur de décembre (error de diciembre) au Mexique, et ses conséquences sont parfois nommées effet Tequila par les économistes.
rdf:langString
De tequilacrisis, ook wel bekend als de decembervergissing (Spaans: Error de diciembre), was een economische crisis die begon in Mexico in december 1994. De Mexicaanse regering, onder de zojuist gekozen president Ernesto Zedillo, kon de koers van de Mexicaanse peso tegenover de Amerikaanse dollar niet meer handhaven en werd gedwongen deze los te laten. Dit leidde tot een algemene vertrouwenscrisis in de Mexicaanse economie. Hoewel deze crisis plaatsvond tijdens de regering van Zedillo legden velen de schuld bij zijn voorganger Carlos Salinas. Onder zijn regering maakte Mexico een economische opleving door, maar was de peso wel overgewaardeerd met zo'n 20%. Salinas wilde echter niet overgaan tot een devaluatie. Veel economen waren het er dan ook mee eens dat onder Zedillo een devaluatie noodzakelijk was maar menen wel dat de manier waarop Zedillo dit deed bepaald onverstandig was en dat de devaluatie veel te onverwacht kwam. Binnen een week was de waarde van de peso gedaald van drie peso tegen een dollar tot tien peso tegen een dollar. Dit was een enorme klap voor de Mexicaanse economie, wat versterkt werd door het feit dat Mexicanen en Mexicaanse bedrijven hun inkomsten in peso's hebben maar hun schulden in dollars. Een klein aantal zakenlieden die al op de hoogte waren van de devaluatie hadden van tevoren al een groot deel van hun peso's om laten zetten in dollars. Begin 1995 sloeg de crisis over naar Zuid-Amerika, wat het Tequila-effect genoemd werd, en ook Oost-Aziatische landen kregen te maken met de gevolgen van de crisis in Mexico. Nadat het Internationaal Monetair Fonds en de Amerikaanse en Canadese regeringen Mexico noodleningen toekenden begon de crisis af te nemen.
rdf:langString
Kryzys tequila – kryzys walutowy w Meksyku na przełomie 1994 i 1995 r. wywołany nagłą dewaluacją peso 20 grudnia 1994 r., niedługo po objęciu przez Ernesta Zedilla fotela prezydenta kraju. Krok ten (nazwany przez ustępującego prezydenta Carlosa Salinasa de Gortariego grudniową pomyłką) spowodował szybką ucieczkę inwestorów zagranicznych, spadek PKB oraz wzrost inflacji. Kryzys został opanowany dzięki pomocy finansowej Stanów Zjednoczonych, Międzynarodowego Funduszu Walutowego i Banku Rozrachunków Międzynarodowych w pierwszym kwartale 1995 r., lecz jego konsekwencje gospodarcze odczuwane były w Meksyku i poza jego granicami przez wiele lat (tzw. efekt tequili).
rdf:langString
Tequilakrisen, eller mexikanska pesokrisen, var en valutakris som inträffade i Mexiko 1994–1995, till följd av att den mexikanska peson devalverades i december 1994. Till följd av att landets valutareserver börjat sjunka kraftigt höjde Mexikos centralbank den övre gränsen för pesons växelkurs med 15 procent den 20 december 1994, vilket ledde till att 4,6 miljarder dollar, motsvarande halva landets valutareserver, flydde utomlands på två dagar. För att förhindra en mexikansk statskonkurs bidrog USA med ett räddningspaket på 20 miljarder dollar, på villkoren att landets räntesatser hölls nere, att de statliga utgifterna minskade, och att privatiseringen ökade och marknadsekonomin utvecklades.
rdf:langString
A crise econômica do México de 1994, mais conhecida como Efeito Tequila, foi repercutida mundialmente. Foi provocada pela falta de reservas internacionais, causando desvalorização do peso, durante os primeiros dias da presidência de Ernesto Zedillo.
rdf:langString
Криза мексиканського песо була валютною кризою, спричиненою раптовою девальвацією мексиканським урядом песо до долара США в грудні 1994 року, яка стала однією з перших міжнародних фінансових криз, спричинених втечею капіталу. Під час президентських виборів 1994 року, тодішня адміністрація розпочала експансіоністську фіскальну та грошово-кредитну політику. Державна скарбниця Мексики почала випускати короткострокові боргові інструменти в національній валюті з гарантованим погашенням в доларах США, залучаючи іноземних інвесторів. Мексика користувалася довірою інвесторів та новим доступом до міжнародного капіталу після підписання Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (NAFTA). Однак жорстоке повстання в штаті Чіапас, а також вбивство кандидата в президенти Луїса Дональдо Колосіо, спричинили політичну нестабільність, і призвели до того, що інвестори підвищили надбавки за ризик на мексиканські активи. У відповідь центральний банк Мексики втрутився на валютні ринки, щоби підтримати прив'язку мексиканського песо до американського долара, випустивши деномінований в доларах державний борг для покупки песо. Міцність песо спричинила зростання попиту на імпорт в Мексику, що призвело до дефіциту торгівлі. Спекулянти визнали завищений песо і капітал почав витікати з Мексики до США, посилюючи тиск ринку на песо. Під тиском виборів, Мексика придбала власні цінні папери державної скарбниці для підтримання грошової маси та запобігання зростанню процентних ставок, скорочуючи доларові резерви банку. Підтримка грошової маси шляхом купівлі більшої кількості доларових боргів, та одночасне погашення такого боргу, вичерпала резерви банку до кінця 1994 року. 20 грудня 1994 року, центральний банк знецінив песо, і острах іноземних інвесторів призвів до ще більшої премії за ризик. Щоби чинити опір виниклому відпливу капіталу, банк підвищив процентні ставки, але більші витрати на запозичення, просто зашкодили економічному зростанню. Через неспроможність продати нові випуски державного боргу або ефективно придбати долари зі знеціненими песо, Мексика зіткнулася з дефолтом. Два дні потому, банк дозволив песо вільно плавати, після чого він продовжував знецінюватися. У мексиканській економіці спостерігалася інфляція у розмірі близько 52%, а пайові інвестиційні фонди почали ліквідовувати мексиканські активи, і також активи ринків, що розвиваються в цілому. Вплив поширюється на економіки Азії та інших країн Латинської Америки. У січні 1995 року, Сполучені Штати організували фінансову допомогу Мексиці на 50 мільярдів доларів США, під управлінням Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підтримки G7 та Банку міжнародних розрахунків. Після кризи, кілька банків Мексики зазнали краху через дуже поширені іпотечні дефолти. Мексиканська економіка пережила важкий спад, а бідність та безробіття зросли.
rdf:langString
龍舌蘭酒效應，又稱特基拉酒效應（Tequila Effect）原意指1994年墨西哥所爆發的金融危機。
rdf:langString
Финансовый кризис 1994 года в Мексике (также «текиловый кризис» — название является не совсем корректным переводом на русский язык испанского идиоматического выражения efecto tequila, соответствующего русскому «эффект домино») — это финансово-экономический кризис, выявивший целый ряд недостатков в мексиканской экономике, таких как зависимость от США и отсутствие механизмов регулирования внешних финансовых потоков.
xsd:nonNegativeInteger
25968
