May Fourth Movement
http://dbpedia.org/resource/May_Fourth_Movement an entity of type: Thing
Hnutí čtvrtého května (čínsky 五四運動 Wu si jün-tung, pchin-jin: Wǔ Sì Yùndòng) bylo politické a kulturní hnutí v Číně, které vzniklo roku 1919 jako reakce na Versailleské mírové dohody. Studentské demonstrace v Pekingu se rozšířily po celé zemi a vedly k vzestupu čínského nacionalismu, politické mobilizaci a radikalizaci.
rdf:langString
El Moviment del Quatre de Maig (xinès tradicional: 五四運動, xinès simplificat: 五四运动, pinyin: Wǔ Sì Yùndòng) va ser un moviment social xinès, sorgit arran de les protestes dels estudiants en la Plaça de Tian'anmen de Pequín el 4 de maig de 1919.
rdf:langString
La Movado de la 4-a de majo (ĉine 五四運動) estis grava movado socipolitika kaj kultura de ĉinaj intelektuloj ekde 1915 ĝis 1925. Nomiĝas la movado de studenta ribelo je la 4-an de majo 1919. La movado celis nacian sendependecon, liberigi individuojn, reformi la socion kaj kulturon. La kultura parto de la movado okazis unue kaj ankaŭ nomiĝis la Movado de nova kulturo (ĉine 新文化運動).
rdf:langString
El Movimiento del Cuatro de Mayo (chino tradicional: 五四運動, chino simplificado: 五四运动, pinyin: Wǔ Sì Yùndòng) fue un movimiento social chino, surgido a raíz de las protestas de los estudiantes frente a la Puerta de Tiananmén de Pekín el 4 de mayo de 1919.
rdf:langString
Le mouvement du 4 Mai (chinois simplifié : 五四运动 ; chinois traditionnel : 五四運動 ; pinyin : wǔ sì yùn dòng) est le nom donné à un mouvement anticolonialiste chinois, principalement dirigé contre les prétentions de l'empire du Japon sur la Chine, qui débute le 4 mai 1919.
rdf:langString
Il movimento del 4 maggio fu un movimento studentesco culturale e politico anti-imperialista iniziato a Pechino il 4 maggio 1919.
rdf:langString
五四運動（ごしうんどう）は大陸統治時代の中華民国において、1915年の日本による対華21カ条要求の内容不満により1919年に発生した抗日、反帝国主義を掲げる学生運動、大衆運動。北京から全国に広がったが5月4日に発生したのでこの名で呼ばれ、五四愛国運動、五・四運動、5・4運動とも表記される。抗日・反帝国主義だけではなく反封建主義の側面もあった。
rdf:langString
Ruch 4 Maja – chiński antyimperialistyczny i kulturalny studencki ruch polityczny, skierowany przeciwko postanowieniom traktatu wersalskiego.
rdf:langString
O Movimento de Quatro de Maio (chinês tradicional: 五四運動, chinês simplificado: 五四运动, pinyin: Wǔ Sì Yùndòng) foi um movimento anti-imperialista, cultural e político que cresceu de manifestações estudantis em Pequim, em 4 de maio de 1919, eles protestavam contra a fraca resposta do governo chinês em relação ao Tratado de Versalhes, especialmente a permissão dada ao Japão para manter territórios em Shandong que tinham sido devolvidos pela Alemanha após o cerco de Tsingtao.
rdf:langString
Рух четвертого травня 1919 року (五四運動 Wǔsì Yùndòng) — впливова подія в історії республіканського Китаю: масовий виступ у Пекіні та інших містах проти підписання Версальського договору, який закріпляв основи світової геополітики після Першої Світової війни. Згідно договору, Німеччина звільняла Цзяочжоу (пров. Шаньдун), свою єдину колонію у Китаї, але ця територія мала відійти не до Республіки Китай, а до Японської імперії. Гаслами руху стало збереження Шаньдуну за Китаєм, звільнення з посад прояпонських чиновників, заклик до бойкоту японських товарів. Рух четвертого травня став прецедентом громадської солідарності у новій державі та утворив частину ширшого явища, відомого як .
rdf:langString
حركة الرابع من مايو (بالصينية: 五四運動) هي حركة ثقافية وسياسية معادية للاستعمارية انبثقت عن الاحتجاجات الطلابية في بكين في 4 مايو 1919. احتج الطلاب ردًا على موقف الحكومة الصينية الضعيف على معاهدة فرساي، إذ قررت الحكومة السماح لليابان بالاحتفاظ بأراضي في شاندونغ التي سلّمتها ألمانيا بعد حصار تسينغتاو في عام 1914. أثارت المظاهرات احتجاجات على مستوى الأمة وحفّزت تصاعد القومية الصينية، والتحول نحو التعبئة السياسية، والابتعاد عن الأنشطة الثقافية، والتحرك نحو القاعدة الجماهيرية، والنأي عن النخب السياسية والفكرية التقليدية.
rdf:langString
Το Κίνημα της 4ης Μαΐου ήταν μια πνευματική επανάσταση και κίνημα κοινωνικοπολιτικής μεταρρύθμισης που συνέβη στην Κίνα το 1917–21. Το κίνημα κατευθυνόταν προς την εθνική ανεξαρτησία, τη χειραφέτηση του ατόμου και την ανοικοδόμηση της κοινωνίας και του πολιτισμού.
rdf:langString
Die Bewegung des 4. Mai (chinesisch 五四運動 / 五四运动, Pinyin Wǔsì Yùndòng) fand ihren Ursprung in den Studentenprotesten gegen den Versailler Vertrag am 4. Mai 1919. China stand im Ersten Weltkrieg auf Seiten der Alliierten und hoffte auf Aufhebung der Ungleichen Verträge und Nichtanerkennung der Einundzwanzig Forderungen Japans von 1915. Diese Hoffnungen wurden von den Verträgen nicht erfüllt.
rdf:langString
The May Fourth Movement was a Chinese anti-imperialist, cultural, and political movement which grew out of student protests in Beijing on May 4, 1919. Students gathered in front of Tiananmen (The Gate of Heavenly Peace) to protest the Chinese government's weak response to the Treaty of Versailles decision to allow Japan to retain territories in Shandong that had been surrendered to Germany after the Siege of Tsingtao in 1914. The demonstrations sparked nation-wide protests and spurred an upsurge in Chinese nationalism, a shift towards political mobilization away from cultural activities, a move towards a populist base and away from traditional intellectual and political elites.
rdf:langString
Gerakan 4 Mei (Hanzi: 五四運動; Pinyin: Wǔsì Yùndòng) adalah sebuah gerakan anti-imperialis, kultural, dan politik, yang tumbuh dari para partisipan mahasiswa di Beijing pada 4 Mei 1919. Mereka memprotes respon lemah pemerintah Tiongkok terhadap Perjanjian Versailles, terutama karena mengizinkan Jepang untuk memperoleh wilayah di Shandong yang telah diserahkan oleh Jerman setelah Pengepungan Tsingtao. Gerakan ini memicu protes nasional dan menandai bangkitnya nasionalisme Tiongkok, yaitu berupa sebuah pergeseran menuju mobilisasi politik serta jauh dari aktivitas budaya, dan sebuah langkah menuju basis populis ketimbang elite intelektual. Banyak pemimpin politik dan sosial pada dekade berikutnya yang muncul saat gerakan ini.
rdf:langString
오사운동(五四運動, 중국 5·4 운동, 1919년 톈안먼 사건)은 러시아 혁명(1917년)의 영향을 받아서 중국에서 발발해서 확대하기 시작한 반제국주의·반봉건주의 혁명 운동으로서, 중화민국에서 소비에트 연방의 볼셰비키 혁명을 본따서 중화소비에트공화국을 중국 전역에서 확대 전개시키고자 했던 혁명 운동이 도래하는 사건으로 이행되었다. 중국 공산당은 오사 운동을 공산당의 신민주주의 혁명의 출발점으로 평가하며, 또한 이는 중국 근대사의 중요 사건으로 불리기도 한다.
rdf:langString
De 4 Mei-beweging was een Chinese revolutionaire linkse intellectuele beweging die zich afkeerde van het Westerse imperialisme, maar zich tegelijkertijd liet inspireren door de Westerse ideeën over gelijkheid en nationalisme. De naam van de beweging komt van 4 mei 1919. Om het onderwijs voor iedereen toegankelijker te maken wilden ze de Chinese taal vereenvoudigen. De beweging had een grote aanhang onder studenten en intellectuelen en werd een vervanger voor het neo-confucianisme. Enkele leiders van de beweging staan aan de wieg van de Communistische Partij van China.
rdf:langString
Движение 4 мая (кит. трад. 五四運動, упр. 五四运动, пиньинь Wǔsì yùndòng) — массовое антиимпериалистическое (преимущественно антияпонское) движение в Китае в мае — июне 1919 года, возникшее под влиянием Октябрьской революции в России. Развернулось в ответ на решение Парижской мирной конференции не возвращать Китаю захваченные Японией бывшие германские концессии в провинции Шаньдун. Началось 4 мая 1919 года в Пекине студенческой демонстрацией протеста против этого решения, а также против предательства национальных интересов Китая продажными деятелями Пекинского правительства. В начале июня в активную борьбу включились рабочие вместе с широкими средними городскими слоями и мелкой буржуазией. Главный центр движения переместился из Пекина в Шанхай, где забастовали 50—70 тысяч рабочих, а также почти вс
rdf:langString
Fjärde maj-rörelsen (五四運動 wǔ-sì yùndòng), var en patriotisk rörelse som fick sitt namn efter en demonstration i Peking den 4 maj 1919. I första hand var det en reaktion mot vad som upplevdes som orättvis behandling av Kina efter att Japan i Versaillesfreden tillåtits överta tyska kolonier på det kinesiska fastlandet, Shandong-provinsen, trots att Kina liksom Japan var en av segrarmakterna och trots att återlämnandet av tyska besittningar varit ett kinesiskt villkor för att förklara Tyskland krig 1917. Shandong-provinsen är även av speciell betydelse för kineser eftersom Konfucius föddes där. Rörelsen var klasslös, men huvudsakligen baserad på studenter, och nationalistisk och enade kineserna i, vad som av vissa historiker kallats för, en "kinesisk upplysning".
rdf:langString
五四運動，是中國近代史上的一次學生運動。1919年5月4日，北京的學生游行示威，抗議巴黎和會上有關山東問題的決議，敦促當時的北洋政府不可簽約，要求懲處相關官員。事情的緣由是，中国作爲第一次世界大戰的戰勝國，本期望“公理戰勝强權”，能收回戰敗國德國在山東的權益，但參會各國決定把權益轉讓給日本，中國民衆很長一段時間以來積蓄的民族情緒爆發，學生高喊“外爭主權，內除國賊”，上街游行，並發展到火燒趙家樓、痛打章宗祥。“五四運動”這個概念一般還包括5月4日后一系列的全國性游行示威、罷課、罷市、罷工等事件，包括工商界參與的六三運動，導致曹汝霖、章宗祥、陸宗輿等親日派官員被免職，最後中國代表團6月28日拒絕在《凡爾賽條約》上簽字。 關於“五四運動”跟1915年開始的新文化運動的關係有不同看法，一種意見認爲二者基本是一個運動的兩個階段，可以統稱爲廣義的“五四運動”，或者“五四新文化運動”；另外一些意見認爲二者有聯繫但應該區分開：自由主義者認爲一個是文化運動，一個是政治運動；或者一個是啓蒙，一個是救亡；蔣介石認爲一個是崇洋媚外，一個是愛國運動；中國共產黨領導人毛澤東認爲一個是舊民主主義，是資產階級領導的，一個是新民主主義的開始，無產階級開始參與，并在此後成爲領導。
rdf:langString
rdf:langString
حركة الرابع من مايو
rdf:langString
Moviment del Quatre de Maig
rdf:langString
Hnutí čtvrtého května
rdf:langString
Bewegung des vierten Mai
rdf:langString
Κίνημα της 4ης Μαΐου
rdf:langString
Movado de la 4-a de majo
rdf:langString
Movimiento del Cuatro de Mayo
rdf:langString
Gerakan 4 Mei
rdf:langString
Mouvement du 4 Mai
rdf:langString
Movimento del 4 maggio 1919
rdf:langString
May Fourth Movement
rdf:langString
五四運動
rdf:langString
5·4 운동
rdf:langString
4 Mei-beweging
rdf:langString
Movimento Quatro de Maio
rdf:langString
Ruch 4 Maja
rdf:langString
Движение 4 мая
rdf:langString
Fjärde maj-rörelsen
rdf:langString
Рух четвертого травня
rdf:langString
五四运动
xsd:integer
70596
xsd:integer
1122123366
rdf:langString
Ngó-sì ūn-tūng
rdf:langString
德先生
rdf:langString
Around 3,000 students from 13 universities in Beijing gathered in Tiananmen Square
rdf:langString
t
rdf:langString
Wuusyh yunndonq
rdf:langString
Ng5-sei3 wan6-dung6
xsd:integer
5
rdf:langString
no
rdf:langString
Wǔsì yùndòng
rdf:langString
dé xiānsheng
rdf:langString
sài xiānsheng
rdf:langString
*Pro-Japanese officials removed
*Treaty of Versailles not signed by China
*Premier Qian Nengxun's government weakened
*Student and labor movements continued
*New Culture Movement split
*Spread of communism
rdf:langString
五四运动
rdf:langString
赛先生
rdf:langString
五四運動
rdf:langString
賽先生
rdf:langString
rdf:langString
May Fourth Movement
rdf:langString
Wu3-ssu4 yün4-tung4
rdf:langString
Ngh-sei wahn-duhng
rdf:langString
Hnutí čtvrtého května (čínsky 五四運動 Wu si jün-tung, pchin-jin: Wǔ Sì Yùndòng) bylo politické a kulturní hnutí v Číně, které vzniklo roku 1919 jako reakce na Versailleské mírové dohody. Studentské demonstrace v Pekingu se rozšířily po celé zemi a vedly k vzestupu čínského nacionalismu, politické mobilizaci a radikalizaci.
rdf:langString
El Moviment del Quatre de Maig (xinès tradicional: 五四運動, xinès simplificat: 五四运动, pinyin: Wǔ Sì Yùndòng) va ser un moviment social xinès, sorgit arran de les protestes dels estudiants en la Plaça de Tian'anmen de Pequín el 4 de maig de 1919.
rdf:langString
Die Bewegung des 4. Mai (chinesisch 五四運動 / 五四运动, Pinyin Wǔsì Yùndòng) fand ihren Ursprung in den Studentenprotesten gegen den Versailler Vertrag am 4. Mai 1919. China stand im Ersten Weltkrieg auf Seiten der Alliierten und hoffte auf Aufhebung der Ungleichen Verträge und Nichtanerkennung der Einundzwanzig Forderungen Japans von 1915. Diese Hoffnungen wurden von den Verträgen nicht erfüllt. Sie vereinte die geistig-literarisch-politischen Strömungen der Bewegung für eine Neue Kultur zwischen 1915 und 1925 mit populärem Protest und gab ihr so eine breitere Basis. Die Bewegung des Vierten Mai gilt als erste politische Massenbewegung der chinesischen Geschichte und dient damit bis heute vielen politischen Strömungen als Bezugspunkt zur Identifikation und Legitimation.
rdf:langString
حركة الرابع من مايو (بالصينية: 五四運動) هي حركة ثقافية وسياسية معادية للاستعمارية انبثقت عن الاحتجاجات الطلابية في بكين في 4 مايو 1919. احتج الطلاب ردًا على موقف الحكومة الصينية الضعيف على معاهدة فرساي، إذ قررت الحكومة السماح لليابان بالاحتفاظ بأراضي في شاندونغ التي سلّمتها ألمانيا بعد حصار تسينغتاو في عام 1914. أثارت المظاهرات احتجاجات على مستوى الأمة وحفّزت تصاعد القومية الصينية، والتحول نحو التعبئة السياسية، والابتعاد عن الأنشطة الثقافية، والتحرك نحو القاعدة الجماهيرية، والنأي عن النخب السياسية والفكرية التقليدية. ظهر العديد من القادة الراديكاليين والسياسيين والاجتماعيين في العقود الخمسة التالية في ذلك الوقت. بمعنى أوسع، غالبًا ما يستخدم مصطلح «حركة الرابع من مايو» للإشارة إلى الفترة ما بين 1915-1921 والتي غالبًا ما يطلق عليها «حركة الثقافة الجديدة».
rdf:langString
Το Κίνημα της 4ης Μαΐου ήταν μια πνευματική επανάσταση και κίνημα κοινωνικοπολιτικής μεταρρύθμισης που συνέβη στην Κίνα το 1917–21. Το κίνημα κατευθυνόταν προς την εθνική ανεξαρτησία, τη χειραφέτηση του ατόμου και την ανοικοδόμηση της κοινωνίας και του πολιτισμού. Το κίνημα πήρε το όνομά του από τη μαζική λαϊκή διαμαρτυρία που έλαβε χώρα στην Κίνα τον Μάιο του 1919, μετά την ανακοίνωση των όρων της Συνθήκης των Βερσαλλιών που ολοκλήρωσε τον Α' Παγκόσμιο Πόλεμο. Σύμφωνα με τη συνθήκη, τα εδαφικά δικαιώματα της Γερμανίας στην Κίνα δεν επιστράφηκαν στους Κινέζους, όπως αναμενόταν, αλλά παραδόθηκαν στους Ιάπωνες. Η έκρηξη της λαϊκής οργής συνενώθηκε σε έναν νέο εθνικισμό με επαναλαμβανόμενες κραυγές για μια "νέα κουλτούρα" που θα επανέφερε την Κίνα στην πρώην διεθνή της θέση. Πολλοί πίστευαν ότι η διέξοδος από τα προβλήματα της Κίνας ήταν η υιοθέτηση των δυτικών αντιλήψεων της ισότητας και της δημοκρατίας και η εγκατάλειψη της κομφουκιανικής προσέγγισης που τόνιζε την ιεραρχία στις σχέσεις και την υπακοή. Η επιστήμη και η δημοκρατία έγιναν οι ουσιώδεις λέξεις της εποχής. Το κίνημα ξεκίνησε στην Κίνα γύρω στο 1916, μετά την αποτυχία της Επανάστασης του 1911 να εγκαθιδρύσει μια δημοκρατική κυβέρνηση, και συνεχίστηκε μέχρι τη δεκαετία του 1920. Μετά την 4η Μαΐου 1919, εξαπλώθηκε γρήγορα σε όλη την Κίνα, πρωτοστατώντας σε μια ταχεία ανάπτυξη της μαζικής συνείδησης και της πολιτιστικής αλλαγής, και κορυφώθηκε με την ίδρυση του Κομμουνιστικού Κόμματος Κίνας το 1921, με την αναδιοργάνωση του Κουομιντάνγκ (Εθνικιστικό Κόμμα Κίνας) το 1924 και την ίδρυση ενός ενιαίου μετώπου μεταξύ του Κουομιντάνγκ και του Κομμουνιστικού Κόμματος Κίνας.
rdf:langString
La Movado de la 4-a de majo (ĉine 五四運動) estis grava movado socipolitika kaj kultura de ĉinaj intelektuloj ekde 1915 ĝis 1925. Nomiĝas la movado de studenta ribelo je la 4-an de majo 1919. La movado celis nacian sendependecon, liberigi individuojn, reformi la socion kaj kulturon. La kultura parto de la movado okazis unue kaj ankaŭ nomiĝis la Movado de nova kulturo (ĉine 新文化運動).
rdf:langString
El Movimiento del Cuatro de Mayo (chino tradicional: 五四運動, chino simplificado: 五四运动, pinyin: Wǔ Sì Yùndòng) fue un movimiento social chino, surgido a raíz de las protestas de los estudiantes frente a la Puerta de Tiananmén de Pekín el 4 de mayo de 1919.
rdf:langString
The May Fourth Movement was a Chinese anti-imperialist, cultural, and political movement which grew out of student protests in Beijing on May 4, 1919. Students gathered in front of Tiananmen (The Gate of Heavenly Peace) to protest the Chinese government's weak response to the Treaty of Versailles decision to allow Japan to retain territories in Shandong that had been surrendered to Germany after the Siege of Tsingtao in 1914. The demonstrations sparked nation-wide protests and spurred an upsurge in Chinese nationalism, a shift towards political mobilization away from cultural activities, a move towards a populist base and away from traditional intellectual and political elites. The May Fourth demonstrations marked a turning point in a broader anti-traditional New Culture Movement (1915–1921) that sought to replace traditional Confucian values and was itself a continuation of late Qing reforms. Yet even after 1919, these educated "new youths" still defined their role with a traditional model in which the educated elite took responsibility for both cultural and political affairs. They opposed traditional culture but looked abroad for cosmopolitan inspiration in the name of nationalism and were an overwhelmingly urban movement that espoused populism in an overwhelmingly rural country. Many political and social leaders of the next five decades emerged at this time, including those of the Chinese Communist Party.
rdf:langString
Gerakan 4 Mei (Hanzi: 五四運動; Pinyin: Wǔsì Yùndòng) adalah sebuah gerakan anti-imperialis, kultural, dan politik, yang tumbuh dari para partisipan mahasiswa di Beijing pada 4 Mei 1919. Mereka memprotes respon lemah pemerintah Tiongkok terhadap Perjanjian Versailles, terutama karena mengizinkan Jepang untuk memperoleh wilayah di Shandong yang telah diserahkan oleh Jerman setelah Pengepungan Tsingtao. Gerakan ini memicu protes nasional dan menandai bangkitnya nasionalisme Tiongkok, yaitu berupa sebuah pergeseran menuju mobilisasi politik serta jauh dari aktivitas budaya, dan sebuah langkah menuju basis populis ketimbang elite intelektual. Banyak pemimpin politik dan sosial pada dekade berikutnya yang muncul saat gerakan ini. Istilah "Gerakan 4 Mei" dalam pengertian yang lebih luas sering mengacu pada periode 1915-1921, yang lebih sering disebut Gerakan Kebudayaan Baru.
rdf:langString
Le mouvement du 4 Mai (chinois simplifié : 五四运动 ; chinois traditionnel : 五四運動 ; pinyin : wǔ sì yùn dòng) est le nom donné à un mouvement anticolonialiste chinois, principalement dirigé contre les prétentions de l'empire du Japon sur la Chine, qui débute le 4 mai 1919.
rdf:langString
Il movimento del 4 maggio fu un movimento studentesco culturale e politico anti-imperialista iniziato a Pechino il 4 maggio 1919.
rdf:langString
五四運動（ごしうんどう）は大陸統治時代の中華民国において、1915年の日本による対華21カ条要求の内容不満により1919年に発生した抗日、反帝国主義を掲げる学生運動、大衆運動。北京から全国に広がったが5月4日に発生したのでこの名で呼ばれ、五四愛国運動、五・四運動、5・4運動とも表記される。抗日・反帝国主義だけではなく反封建主義の側面もあった。
rdf:langString
오사운동(五四運動, 중국 5·4 운동, 1919년 톈안먼 사건)은 러시아 혁명(1917년)의 영향을 받아서 중국에서 발발해서 확대하기 시작한 반제국주의·반봉건주의 혁명 운동으로서, 중화민국에서 소비에트 연방의 볼셰비키 혁명을 본따서 중화소비에트공화국을 중국 전역에서 확대 전개시키고자 했던 혁명 운동이 도래하는 사건으로 이행되었다. 중국 공산당은 오사 운동을 공산당의 신민주주의 혁명의 출발점으로 평가하며, 또한 이는 중국 근대사의 중요 사건으로 불리기도 한다. 제1차 세계 대전(1914~18년)에서 유럽 열강이 중화민국 침략의 고삐를 늦추고 있을 때, 일본은 산둥을 점령하려고 21개조 요구(1915년) 등으로 중국에 대한 압력을 가중하고 있었다. 대전이 끝나자 독일에 대한 전승국인 일본·영국·프랑스·이탈리아·미국·중국 등은 파리 강화 회의(1919~1920년)를 개최하였다. 이 회의에서 중국은 산둥의 주권을 회복하고 21개 조로 이루어진 불평등조약을 폐지할 것을 제의했으나 전승국들이 이를 거부하며, 일본의 주장을 받아들였다.(1919년 4월 21일) 그 결과 31개 연합국과 독일 간의 강화조약이 맺어지는데 중국 정부가 이 조약을 인정하려고 들었다. 그러자, 이러한 소식을 전해 듣고 분개한 청년 학생들은 약 3,000여 명이 톈안먼에 모여 집회를 하고 시위를 벌여 반대의 기세를 올렸다.(5월 4일) 이 가운데 덩중샤 등을 비롯한 청년들은 강화조약에 대한 불만과 울분을 당시 외무차관이었던 (曺汝霖)의 집을 불태워버리는 것으로 표출하였다. 시위자들 사이에는 이미 21개 조항 요구 반대의 경험이 있었고, 또한 신문화운동도 앞서 이뤄져 왔는데, 이는 중국 유교 사상을 비판하는 것이 주를 이뤘고, 천두슈 등이 실행한 이데올로기적 실천과 모두 다 일치하지는 않았으나, 전통 문화와 사상이 강도 높게 비판되었다. 베이징의 정부는 진압에 나서서 30여 명을 체포하였다. 천두슈, 리다자오, 루쉰 등 베이징 대학 교수, 강사와 학생들은 시위 행동에 나서면서 정부에 대항하였는데 톈진·상하이·난징·우한에까지 파급되어 노동자들의 전국적인 파업을 호소하고 외국 회사 상품의 불매 등을 외쳤다. 6월 3일 중국 정부는 시위가 확대하는 것을 진압하고자 하였고, 학생 약 1,000명을 체포하였다. 6월 3일의 이 사건은 시위자들이 분노하는 결과가 되어, 6월 5일부터 상하이 기타 도시에서의 노동자 파업, 상가 및 공장 폐쇄, 시위 폭동 등으로 나타났으며, 전국의 각계 노동자 연합 전선 조직이 성립되었다. 사회적 혼란을 불러오자 중화민국 정부도 파리 평화회의의 조인을 재고하지 않을 수 없었다. 처음에 국가 사태에 울분을 표한 이들로 인한 시위에는 급진적인 볼셰비키와 베이징 대학 마르크스주의 연구회 조직원들의 참여도 포함되었으며 러시아 혁명을 중국에 이식시키고자 했던 시위자들로 인해 시위의 성격과 추이에 또한 영향이 있었다. 그 후 중국 내 이념 투쟁의 출발점이 되기도 하는데, 코민테른은 보이틴스키(G. Voitinsky)를 밀사로 중국에 파견하여 당시 시위 운동의 이데올로기적 중심 인물이었던 리다자오와 천두슈를 종용하여 중국에 소비에트 조직이 결성되도록 하였다. 이에 5·4 운동의 참여자 중 러시아 혁명의 길을 따르고자 하는 시위자들을 대상으로 중국 공산당이 창당되어 파업과 폭동 등이 조직적으로 전개되기 시작하였다.
rdf:langString
De 4 Mei-beweging was een Chinese revolutionaire linkse intellectuele beweging die zich afkeerde van het Westerse imperialisme, maar zich tegelijkertijd liet inspireren door de Westerse ideeën over gelijkheid en nationalisme. De naam van de beweging komt van 4 mei 1919. Om het onderwijs voor iedereen toegankelijker te maken wilden ze de Chinese taal vereenvoudigen. De beweging had een grote aanhang onder studenten en intellectuelen en werd een vervanger voor het neo-confucianisme. Enkele leiders van de beweging staan aan de wieg van de Communistische Partij van China. In Volkrepubliek China is 4 mei elk jaar "de dag van de jongeren".
rdf:langString
Ruch 4 Maja – chiński antyimperialistyczny i kulturalny studencki ruch polityczny, skierowany przeciwko postanowieniom traktatu wersalskiego.
rdf:langString
Движение 4 мая (кит. трад. 五四運動, упр. 五四运动, пиньинь Wǔsì yùndòng) — массовое антиимпериалистическое (преимущественно антияпонское) движение в Китае в мае — июне 1919 года, возникшее под влиянием Октябрьской революции в России. Развернулось в ответ на решение Парижской мирной конференции не возвращать Китаю захваченные Японией бывшие германские концессии в провинции Шаньдун. Началось 4 мая 1919 года в Пекине студенческой демонстрацией протеста против этого решения, а также против предательства национальных интересов Китая продажными деятелями Пекинского правительства. В начале июня в активную борьбу включились рабочие вместе с широкими средними городскими слоями и мелкой буржуазией. Главный центр движения переместился из Пекина в Шанхай, где забастовали 50—70 тысяч рабочих, а также почти все торговцы. Под нажимом народных масс Пекинское правительство было вынуждено заявить о непризнании Версальского мирного договора и снять с постов наиболее скомпрометировавших себя государственных деятелей. «Движение 4 мая» ускорило распространение марксизма в Китае. Это движение стало как бы прологом единого антиимпериалистического фронта, сформировавшегося пять лет спустя. В широком смысле, движение 4 мая обозначило поворот во взглядах китайской интеллигенции: массовую переориентацию с традиционной культуры на вестернизацию.Движение затронуло все стороны интеллектуальной жизни Китая: оно ознаменовалось распространением разговорного языка байхуа, пересмотром конфуцианских этических норм, критикой традиционной историографии, новыми требованиями к образованию, осмыслением республиканской формы правления вместе с распространением новых политических теорий: национализма, социал-дарвинизма и социализма.
rdf:langString
O Movimento de Quatro de Maio (chinês tradicional: 五四運動, chinês simplificado: 五四运动, pinyin: Wǔ Sì Yùndòng) foi um movimento anti-imperialista, cultural e político que cresceu de manifestações estudantis em Pequim, em 4 de maio de 1919, eles protestavam contra a fraca resposta do governo chinês em relação ao Tratado de Versalhes, especialmente a permissão dada ao Japão para manter territórios em Shandong que tinham sido devolvidos pela Alemanha após o cerco de Tsingtao.
rdf:langString
Fjärde maj-rörelsen (五四運動 wǔ-sì yùndòng), var en patriotisk rörelse som fick sitt namn efter en demonstration i Peking den 4 maj 1919. I första hand var det en reaktion mot vad som upplevdes som orättvis behandling av Kina efter att Japan i Versaillesfreden tillåtits överta tyska kolonier på det kinesiska fastlandet, Shandong-provinsen, trots att Kina liksom Japan var en av segrarmakterna och trots att återlämnandet av tyska besittningar varit ett kinesiskt villkor för att förklara Tyskland krig 1917. Shandong-provinsen är även av speciell betydelse för kineser eftersom Konfucius föddes där. Rörelsen var klasslös, men huvudsakligen baserad på studenter, och nationalistisk och enade kineserna i, vad som av vissa historiker kallats för, en "kinesisk upplysning". Fjärde maj-rörelsen hade också stora konsekvenser för kinesisk kultur, bland annat med genomdrivandet av en språkreform efter vilken skriven kinesiska kom att basera sig på det samtida talspråket (baihua) och inte som tidigare på klassisk kinesiska (wenyan). En av rörelsens ledare, Hu Shi, publicerade redan 1 januari 1917 en artikel i tidskriften "Den nya ungdomen" med följande krav till författarna: Enligt Hu Shi och Mao Zedong skulle litteraturen inte bara beskriva de rådande förhållandena utan också visa vägen till en bättre ordning.
rdf:langString
五四運動，是中國近代史上的一次學生運動。1919年5月4日，北京的學生游行示威，抗議巴黎和會上有關山東問題的決議，敦促當時的北洋政府不可簽約，要求懲處相關官員。事情的緣由是，中国作爲第一次世界大戰的戰勝國，本期望“公理戰勝强權”，能收回戰敗國德國在山東的權益，但參會各國決定把權益轉讓給日本，中國民衆很長一段時間以來積蓄的民族情緒爆發，學生高喊“外爭主權，內除國賊”，上街游行，並發展到火燒趙家樓、痛打章宗祥。“五四運動”這個概念一般還包括5月4日后一系列的全國性游行示威、罷課、罷市、罷工等事件，包括工商界參與的六三運動，導致曹汝霖、章宗祥、陸宗輿等親日派官員被免職，最後中國代表團6月28日拒絕在《凡爾賽條約》上簽字。 關於“五四運動”跟1915年開始的新文化運動的關係有不同看法，一種意見認爲二者基本是一個運動的兩個階段，可以統稱爲廣義的“五四運動”，或者“五四新文化運動”；另外一些意見認爲二者有聯繫但應該區分開：自由主義者認爲一個是文化運動，一個是政治運動；或者一個是啓蒙，一個是救亡；蔣介石認爲一個是崇洋媚外，一個是愛國運動；中國共產黨領導人毛澤東認爲一個是舊民主主義，是資產階級領導的，一個是新民主主義的開始，無產階級開始參與，并在此後成爲領導。 五四運動是一場學生和知識分子發動的政治運動，基本達成既定目標，極大地激發了學生的思想和政治熱情。五四運動本身得益于此前新文化運動對學生思想和組織的預備，又反過來幫助新文化運動進一步推廣，但也導致了新文化運動的分化。新文化運動的倡導者中，陳獨秀、李大釗等一大批人積極投入政治活動，胡適等少數人繼續堅持非政治化的文化運動。非政治化的新文化運動廣度擴大了，深度卻停滯了，許多政治思想則被引入。五四激發的一系列政治事件削弱了北洋政府統治。青年人積極參加政治活動，助成了北伐，但國民黨掌權以後自身也被學生運動所困擾。在外來政治思潮的湧入中，馬克思主義開始進入中國，並迅速擴大影響，1921年中國共產黨成立，許多五四運動的參與者成爲共產黨領袖。五四運動大大地影響了中國近代史的進程。從1939年起，國共兩黨都各自規定五四為青年節，國民政府於1944年改爲文藝節。 對五四運動認識和評價衆説紛紜，周策縱大致區分了自由主義者、國民黨、共產黨三大類立場，每一類裏面還有不同看法和歷史變遷。大致而言，自由主義者肯定新文化運動，肯定五四運動本身，但否定五四運動所引發的政治和革命浪潮，認爲阻礙了新文化運動的深入發展；中國國民黨方面，孫中山、蔣介石都提倡傳統文化，否定新文化運動，孫中山肯定五四，蔣介石對五四運動態度很微妙，明着還是褒獎，强調其民族情緒，不談其反傳統的一面，暗中盡量疏遠；共產黨對二者都肯定，從陳獨秀到毛澤東，對五四運動的評價大大提高，毛澤東認爲五四運動是徹底的反帝反封建運動，將文化革命推進到新階段，開啓了新民主主義，無產階級開始參與，并在此後成爲領導。
rdf:langString
Рух четвертого травня 1919 року (五四運動 Wǔsì Yùndòng) — впливова подія в історії республіканського Китаю: масовий виступ у Пекіні та інших містах проти підписання Версальського договору, який закріпляв основи світової геополітики після Першої Світової війни. Згідно договору, Німеччина звільняла Цзяочжоу (пров. Шаньдун), свою єдину колонію у Китаї, але ця територія мала відійти не до Республіки Китай, а до Японської імперії. Гаслами руху стало збереження Шаньдуну за Китаєм, звільнення з посад прояпонських чиновників, заклик до бойкоту японських товарів. Рух четвертого травня став прецедентом громадської солідарності у новій державі та утворив частину ширшого явища, відомого як .
xsd:nonNegativeInteger
36186
