Max Margules
http://dbpedia.org/resource/Max_Margules an entity of type: Thing
ماكس مارغوليس (بالبولندية: Max Margules ) (و. 1856 – 1920 م) هو رياضياتي، وكيميائي، وفيزيائي، وعالم أرصاد جوية نمساوي، ولد في برودي، توفي عن عمر يناهز 64 عاماً.
rdf:langString
Max Margules (* 23. dubna 1856 Brody, Halič – † 4. října 1920 Perchtoldsdorf, Dolní Rakousko) byl rakouský meteorolog. V roce 1906 popsal podmínky sklonu frontální plochy vůči zemskému povrchu – . Odvodil , kterou později upravil Jacob Bjerknes (1937).
rdf:langString
Max Margules (1856-1920) est un scientifique ayant contribué dans les domaines mathématiques, de la physique, de la chimie et de la météorologie. Il est surtout connu pour le modèle d'activité de Margules qui permet de calculer les coefficients d'activité des différents composants d'un mélange. Cette équation est toujours utilisée.
rdf:langString
Max Margules (Brody, Galicië, 23 april 1856 – Perchtoldsdorf, Neder-Oostenrijk, 4 oktober 1920) was een Oostenrijks meteoroloog.
rdf:langString
Макс Маргулес (польск. Max Margules, 23 апреля 1856, г. Броды, Королевство Галиции и Лодомерии — 4 октября 1920, г. Перхтольдсдорф, Австрия) — австрийский математик, физик, химик и метеоролог еврейского происхождения. Он связал угол наклона поверхности разрыва к плоскости горизонта с плотностью (или температурами) и скоростями воздушных масс при геострофичном движении, параллельном поверхности разрыва и вывел это в 1906 г. в своём уравнении, которое известно как «уравнение Маргулеса».
rdf:langString
Макс Маргулес (пол. Max Margules; 23 квітня 1856, м. Броди, Королівство Галичини та Володимирії — 4 жовтня 1920, м. Перхтольдсдорф, Австрія) — австрійський математик, фізик, хімік, метеоролог єврейського походження. Він пов'язав кут нахилу поверхні розриву до площини горизонту з густиною (або температурами) та швидкостями повітряних мас при геострофічному русі, паралельному поверхні розриву та вивів це 1906 року у своєму рівнянні, яке відоме як «рівняння Маргулеса».
rdf:langString
Max Margules (* 23. April 1856 in Brody (Galizien); † 4. Oktober 1920 in Perchtoldsdorf, Niederösterreich) war ein österreichischer Meteorologe. Max Margules studierte an der Universität Wien Mathematik, Physik und Chemie, 1876 promovierte er zum Doktor der Philosophie. Er beschäftigte sich mit Fragen der Elektro- und Hydrodynamik, von 1885 bis 1906 war er an der Zentralanstalt für Meteorologie und Geodynamik tätig. Ab 1906 war er Privatgelehrter, er zog sich von der Meteorologie zurück und wendete sich wieder chemisch-physikalischen Fragen zu.
rdf:langString
Max Margules (1856-1920) was a mathematician, physicist, and chemist. In 1877 he joined the Central Institute of Meteorology and Geodynamics (ZAMG) in Vienna as a volunteer. After two years he left Vienna to study in Berlin for a year. He returned to Vienna and received his PhD in Electrodynamics. During his doctoral studies he was a Privatdozent: an unpaid position, but one which allowed him to lecture students. Students' fees gave him some income.Later, administration offered this teaching job to someone else after he refused to convert from Judaism to acquire the position, which ended his academic career. In 1882 he returned to ZAMG. During this time he focused on electro- and hydrodynamic problems. In his free time he studied physical and physico-chemical problems. The Duhem–Margules e
rdf:langString
rdf:langString
ماكس مارغوليس
rdf:langString
Max Margules
rdf:langString
Max Margules
rdf:langString
Max Margules
rdf:langString
Max Margules
rdf:langString
Max Margules
rdf:langString
Маргулес, Макс
rdf:langString
Маргулес Макс
xsd:date
1920-10-04
rdf:langString
Austrian Empire
xsd:date
1856-04-23
xsd:integer
5620934
xsd:integer
1047166239
rdf:langString
Hann Medal of Acknowledgement
xsd:date
1856-04-23
rdf:langString
Max Margules in 1920
xsd:date
1920-10-04
rdf:langString
Austria, Germany
rdf:langString
ماكس مارغوليس (بالبولندية: Max Margules ) (و. 1856 – 1920 م) هو رياضياتي، وكيميائي، وفيزيائي، وعالم أرصاد جوية نمساوي، ولد في برودي، توفي عن عمر يناهز 64 عاماً.
rdf:langString
Max Margules (* 23. dubna 1856 Brody, Halič – † 4. října 1920 Perchtoldsdorf, Dolní Rakousko) byl rakouský meteorolog. V roce 1906 popsal podmínky sklonu frontální plochy vůči zemskému povrchu – . Odvodil , kterou později upravil Jacob Bjerknes (1937).
rdf:langString
Max Margules (* 23. April 1856 in Brody (Galizien); † 4. Oktober 1920 in Perchtoldsdorf, Niederösterreich) war ein österreichischer Meteorologe. Max Margules studierte an der Universität Wien Mathematik, Physik und Chemie, 1876 promovierte er zum Doktor der Philosophie. Er beschäftigte sich mit Fragen der Elektro- und Hydrodynamik, von 1885 bis 1906 war er an der Zentralanstalt für Meteorologie und Geodynamik tätig. Er erforschte die atmosphärischen Gezeiten und formulierte eine Theorie zur Polarfront und über Luftdruckwellen. 1901 erschien seine Abhandlung Über den Arbeitswert einer Luftdruckverteilung und die Erhaltung der Druckunterschiede. Im Jahr 1903 veröffentlichte er eines der klassischen Werke der Meteorologie: „Über die Energie der Stürme“. Ab 1906 war er Privatgelehrter, er zog sich von der Meteorologie zurück und wendete sich wieder chemisch-physikalischen Fragen zu.
rdf:langString
Max Margules (1856-1920) est un scientifique ayant contribué dans les domaines mathématiques, de la physique, de la chimie et de la météorologie. Il est surtout connu pour le modèle d'activité de Margules qui permet de calculer les coefficients d'activité des différents composants d'un mélange. Cette équation est toujours utilisée.
rdf:langString
Max Margules (1856-1920) was a mathematician, physicist, and chemist. In 1877 he joined the Central Institute of Meteorology and Geodynamics (ZAMG) in Vienna as a volunteer. After two years he left Vienna to study in Berlin for a year. He returned to Vienna and received his PhD in Electrodynamics. During his doctoral studies he was a Privatdozent: an unpaid position, but one which allowed him to lecture students. Students' fees gave him some income.Later, administration offered this teaching job to someone else after he refused to convert from Judaism to acquire the position, which ended his academic career. In 1882 he returned to ZAMG. During this time he focused on electro- and hydrodynamic problems. In his free time he studied physical and physico-chemical problems. The Duhem–Margules equation and the Margules' Gibbs free energy equation are examples of his free-time devotion. In 1900 his interest switched to meteorology and deployed his thermodynamic knowledge. This led to the , a formula for characterizing the slope of a front. In 1919 the Austrian Society for Meteorology awarded him the silver Hann Medal of Acknowledgement. Margules accepted the medal, but rejected the money. He rejected all attempts to make the last year of his life bearable. His small pension and the devaluation of the currency due to World War I led to a life in poverty. He contented himself with food coupons in the post World War I period. He developed hunger edema, which he refused to remedy and on the October 4, 1920 he died from starvation. Today Julius von Hann, head of ZAMG in that time, and Max Margules are seen as theoretical pillars of meteorology.
rdf:langString
Max Margules (Brody, Galicië, 23 april 1856 – Perchtoldsdorf, Neder-Oostenrijk, 4 oktober 1920) was een Oostenrijks meteoroloog.
rdf:langString
Макс Маргулес (польск. Max Margules, 23 апреля 1856, г. Броды, Королевство Галиции и Лодомерии — 4 октября 1920, г. Перхтольдсдорф, Австрия) — австрийский математик, физик, химик и метеоролог еврейского происхождения. Он связал угол наклона поверхности разрыва к плоскости горизонта с плотностью (или температурами) и скоростями воздушных масс при геострофичном движении, параллельном поверхности разрыва и вывел это в 1906 г. в своём уравнении, которое известно как «уравнение Маргулеса».
rdf:langString
Макс Маргулес (пол. Max Margules; 23 квітня 1856, м. Броди, Королівство Галичини та Володимирії — 4 жовтня 1920, м. Перхтольдсдорф, Австрія) — австрійський математик, фізик, хімік, метеоролог єврейського походження. Він пов'язав кут нахилу поверхні розриву до площини горизонту з густиною (або температурами) та швидкостями повітряних мас при геострофічному русі, паралельному поверхні розриву та вивів це 1906 року у своєму рівнянні, яке відоме як «рівняння Маргулеса».
xsd:nonNegativeInteger
5546