Mass media in France
http://dbpedia.org/resource/Mass_media_in_France an entity of type: Thing
Medier i Frankrike utgörs främst av TV, radio och tidskrifter. I Frankrike har staten mycket inflytande på massmedierna. Vid efterkrigstiden då dem samarbetade med tyska ockupationsmakten så tappade medierna sin trovärdighet vilket gjorde att staten gick in och reglerade. På 1980-talet så då det fanns TV- och radiomonopol men även efter avregleringen har staten en stark kontroll över de privata aktörerna.
rdf:langString
Средства массовой информации Франции — совокупность средств массовой информации (СМИ) во Франции.
rdf:langString
Compared to other European nations, the French are not avid newspaper readers, citing only 164 adults out of every 1000 as newspaper readers. The French press was healthiest in the aftermath of World War II. A year after the end of the war, 28 papers had a combined circulation of about 7 million. However, seven years later that figure had been nearly halved. This decline was principally due to the greater popularity of the broadcast media and the subsequent diversion of advertising revenues. Since 2000 newly produced free papers have further weakened the established press. Still, 80 daily papers remain, and there are a wide range of weeklies, many of which now feature internet sites.
rdf:langString
Медіасистема Франції є високорозвинутою галуззю економіки цієї держави. Як і в більшості інших держав Західної Європи, перші ЗМІ тут з'явились ще в період появи масового друкарства в ХІ-ХІІ ст., а тому медіасистема Франції має довгу історію. Загалом медіасистему перш за все варто назвати ліберальною — преса не підконтрольна уряду, її діяльність спрямована на пошук та поширення правдивої інформації, якою б вона не була, та розвагу читачів.
rdf:langString
rdf:langString
Mass media in France
rdf:langString
Средства массовой информации Франции
rdf:langString
Medier i Frankrike
rdf:langString
ЗМІ Франції
xsd:integer
763482
xsd:integer
1118781903
rdf:langString
Compared to other European nations, the French are not avid newspaper readers, citing only 164 adults out of every 1000 as newspaper readers. The French press was healthiest in the aftermath of World War II. A year after the end of the war, 28 papers had a combined circulation of about 7 million. However, seven years later that figure had been nearly halved. This decline was principally due to the greater popularity of the broadcast media and the subsequent diversion of advertising revenues. Since 2000 newly produced free papers have further weakened the established press. Still, 80 daily papers remain, and there are a wide range of weeklies, many of which now feature internet sites. Regional papers have remained relatively unaffected by the decline, with provincial newspapers commanding a higher degree of reader loyalty. For example, Ouest-France, sells almost twice as many copies as any of the national dailies.
rdf:langString
Medier i Frankrike utgörs främst av TV, radio och tidskrifter. I Frankrike har staten mycket inflytande på massmedierna. Vid efterkrigstiden då dem samarbetade med tyska ockupationsmakten så tappade medierna sin trovärdighet vilket gjorde att staten gick in och reglerade. På 1980-talet så då det fanns TV- och radiomonopol men även efter avregleringen har staten en stark kontroll över de privata aktörerna.
rdf:langString
Медіасистема Франції є високорозвинутою галуззю економіки цієї держави. Як і в більшості інших держав Західної Європи, перші ЗМІ тут з'явились ще в період появи масового друкарства в ХІ-ХІІ ст., а тому медіасистема Франції має довгу історію. Загалом медіасистему перш за все варто назвати ліберальною — преса не підконтрольна уряду, її діяльність спрямована на пошук та поширення правдивої інформації, якою б вона не була, та розвагу читачів. Основні витрати на організацію ЗМІ у Франції бере на себе держава, шляхом субсидування і дотацій. Встановлення подібної моделі відбувалося ще за часів президентства Ш. де Голля і Ж. Помпіду. Обгрунтовувалася вона теоретичним доводом, що в багатопартійній, плюралістичної країні свобода друку реально можлива, якщо тільки вона підконтрольна уряду. При цьому вважалося, що держава повинна виступати в ролі впливового політичного арбітра, який гарантує плюралізм поглядів. Завдяки такій політиці Франція до кінця XX ст. виявилася власницею однієї з найбільш розвинених у технічному відношенні комунікаційних систем. Слід зауважити, що в цій країні є телекорпорації зі змішаним капіталом, а також чисто комерційні інформаційні структури, яких зараз переважна більшість. Влада не встановлює жорсткої цензури та не диктує виданням, що їм публікувати, ЗМІ Франції — це система саморегуляції різних компаній, холдингів та видань.
rdf:langString
Средства массовой информации Франции — совокупность средств массовой информации (СМИ) во Франции.
xsd:nonNegativeInteger
11359