Marmorpalais

http://dbpedia.org/resource/Marmorpalais an entity of type: Thing

Das Marmorpalais im Neuen Garten in Potsdam war das Sommerschloss König Friedrich Wilhelms II. von Preußen. Die Architekten Carl von Gontard, Carl Gotthard Langhans und Michael Philipp Boumann errichteten es im frühklassizistischen Stil in den Jahren 1787–1793 und 1797 in einem von Johann August Eyserbeck angelegten englischen Park dicht am Ufer des Heiligen Sees. rdf:langString

The Marmorpalais (or Marble Palace) is a former royal residence in Potsdam, near Berlin in Germany, built on the grounds of the extensive Neuer Garten on the shores of the Heiliger See (lake). The palace was commissioned by King Friedrich Wilhelm II (Frederick William II of Prussia) and designed in the early Neoclassical style by the architects Carl von Gontard and Carl Gotthard Langhans. The palace remained in use by the Hohenzollern family until the early 20th century. It served as a military museum under communist rule, but has since been restored and is once again open to the public. rdf:langString

Le palais de Marbre dans le Nouveau Jardin de Potsdam est le palais d'été du roi Frédéric-Guillaume II de Prusse. Les architectes Carl von Gontard, Carl Gotthard Langhans et (de) l'édifient dans le style classique des années 1787-1793 et 1797 dans un parc à l'anglaise aménagé par (de) près de la rive du (de). rdf:langString

Il Palazzo di Marmo (in tedesco Marmorpalais) è un palazzo situato a Potsdam nel Giardino Nuovo, sulle rive delL' ("Lago santo"). Il palazzo fu commissionato da Federico Guglielmo II di Prussia e realizzato in stile neoclassico dagli architetti Carl von Gontard e (dal 1789) Carl Gotthard Langhans. Fa parte del complesso dei palazzi e parchi di Potsdam e Berlino iscritti nella lista dei patrimoni dell'umanità dell'UNESCO nel 1990. È posto sotto tutela monumentale (Denkmalschutz). rdf:langString

Het Marmerpaleis (Duits: Marmorpalais) is een paleis aan het Heilige Meer in de Nieuwe Tuin in de Duitse stad Potsdam. Het paleis werd in de jaren 1787-1792 in opdracht van koning Frederik Willem II van Pruisen gebouwd door architect Carl von Gontard en vanaf 1789 door Carl Gotthard Langhans, de architect van de Brandenburger Tor in Berlijn. rdf:langString

Pałac Marmurowy (niem. Marmorpalais) – wczesnoklasycystyczny pałac na brzegu (niem. Heiliger See) w Nowym Ogrodzie w północnym Poczdamie (Brandenburgia, Niemcy). Wybudowany w latach 1787–1792 na zlecenie Fryderyka Wilhelma II przez Karla von Gontarda oraz Carla Gottharda Langhansa. Pałac Marmurowy należy do grupy pałaców i zespołów parkowych w Poczdamie i Berlinie wpisanych w 1990 na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Obecnie o pielęgnację i restaurację pałacu troszczy się Fundacja Pruskie Pałace i Ogrody Berlin-Brandenburg (niem. Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg). rdf:langString

大理石宮（德語：Marmorpalais）是位於德國城市波茨坦的一座宮殿，是一座早期新古典主義風格建築。在共產主義統治時期，大理石宮曾被用來作為軍事博物館，但現在已經恢復原貌。 rdf:langString

El Palacio de Mármol (en alemán, Marmorpalais) es un palacio localizado a orillas del lago Heiliger, en el Jardín Nuevo de Potsdam. La construcción de esta residencia de verano para Federico Guillermo II, que estuvo a cargo del arquitecto Carl von Gontard y se produjo entre 1789 y 1791, instaló la arquitectura clasicista en Prusia. En 1990, la Organización de las Naciones Unidas para la Educación, la Ciencia y la Cultura lo declaró Patrimonio de la Humanidad como parte de los palacios y parques de Potsdam y Berlín. rdf:langString

Marmorpalais (Marmorpalatset) är ett slott i Tyskland, beläget i Brandenburgs delstatshuvudstad Potsdam. Slottet ligger i Neuer Garten öster om stadens centrum vid Heiliger See. Det uppfördes som sommarslott i tidig klassicistisk stil på uppdrag av Fredrik Vilhelm II av Preussen, mellan 1787 och 1792, och ritades av arkitekterna Carl von Gontard och Carl Gotthard Langhans, som är mest känd för Brandenburger Tor. rdf:langString

Мраморный дворец (нем. Marmorpalais) — дворец в стиле раннего классицизма, расположенный в Новом саду Потсдама на берегу . Построен в 1787—1792 годах по указанию короля Пруссии Фридриха Вильгельма II архитектором Карлом фон Гонтардом. С 1789 года в возведении дворца принимал участие автор Бранденбургских ворот в Берлине Карл Готтгард Лангганс. От террасы, расположенной со стороны озера, к воде ведут боковые лестницы, где располагался лодочный причал. Король с удовольствием катался на лодке. По воде отсюда можно было добраться до берлинского дворца Шарлоттенбург. rdf:langString

Мармуровий палац (нім. Marmorpalais) — палац у стилі раннього класицизму, розташований у Потсдама на березі . Побудований в 1787 - 1792 рр за вказівкою короля Пруссії Фрідріха Вільгельма II архітектором Карлом фон Гонтардом. З 1789 року у зведенні палацу брав участь автор Бранденбурзьких воріт у Берліні Карл Готтард Ланґганс. Від тераси, розташованої з боку озера, до води ведуть бічні сходи, де розташовувався човновий причал. Король із задоволенням катався на човні. Звідси можна було дістатися до берлінського палацу Шарлоттенбург. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Marmorpalais

rdf:langString Palacio de Mármol (Potsdam)

rdf:langString Palais de Marbre de Potsdam

rdf:langString Palazzo di Marmo (Potsdam)

rdf:langString Marmorpalais

rdf:langString Marmerpaleis (Potsdam)

rdf:langString Pałac Marmurowy w Poczdamie

rdf:langString Мраморный дворец (Потсдам)

rdf:langString Marmorpalais

rdf:langString Мармуровий палац (Потсдам)

rdf:langString 大理石宮

foaf:name

rdf:langString Marmorpalais

dbpprop:name

rdf:langString Marmorpalais

geo:lat

xsd:float 52.4119987487793

geo:long

xsd:float 13.06900024414062

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 21193346

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1092804069

dbpprop:alternateNames

rdf:langString Marble Palace

dbpprop:caption

rdf:langString Marmorpalais

dbpprop:completionDate

xsd:integer 1791

dbpprop:mapCaption

rdf:langString Location in Berlin

dbpprop:mapType

rdf:langString Brandenburg#Germany

dbpprop:owner

rdf:langString Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg

dbpprop:startDate

xsd:integer 1787

<http://www.georss.org/georss/point>

xsd:string 52.412 13.069

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Das Marmorpalais im Neuen Garten in Potsdam war das Sommerschloss König Friedrich Wilhelms II. von Preußen. Die Architekten Carl von Gontard, Carl Gotthard Langhans und Michael Philipp Boumann errichteten es im frühklassizistischen Stil in den Jahren 1787–1793 und 1797 in einem von Johann August Eyserbeck angelegten englischen Park dicht am Ufer des Heiligen Sees.

rdf:langString El Palacio de Mármol (en alemán, Marmorpalais) es un palacio localizado a orillas del lago Heiliger, en el Jardín Nuevo de Potsdam. La construcción de esta residencia de verano para Federico Guillermo II, que estuvo a cargo del arquitecto Carl von Gontard y se produjo entre 1789 y 1791, instaló la arquitectura clasicista en Prusia. En 1990, la Organización de las Naciones Unidas para la Educación, la Ciencia y la Cultura lo declaró Patrimonio de la Humanidad como parte de los palacios y parques de Potsdam y Berlín. La construcción de ladrillo recibe su nombre por sus revestimientos de mármol silesio. El palacio original se completó en 1791 y seis años después se amplió con un piso extra y dos alas laterales, lo que le dio apariencia de villa palladiana. Tal reconstrucción, ordenada por Federico Guillermo IV, finalizó en 1840 con los arquitectos Michael Philipp Boumann y Ludwig Ferdinand Hesse. Sirvió como sitio de retiro para Federico Guillermo II y fue en este lugar donde murió en 1797. El diseño de la decoración del interior, como fue el caso del dormitorio del rey, corrió a cargo de Carl Gotthard Langhans. Los objetos que alberga fueron recolectados por el rey durante varios años y entre ellos se encuentran esculturas, muebles, una chimenea de mármol de Roma y pinturas de Angelica Kauffmann.

rdf:langString The Marmorpalais (or Marble Palace) is a former royal residence in Potsdam, near Berlin in Germany, built on the grounds of the extensive Neuer Garten on the shores of the Heiliger See (lake). The palace was commissioned by King Friedrich Wilhelm II (Frederick William II of Prussia) and designed in the early Neoclassical style by the architects Carl von Gontard and Carl Gotthard Langhans. The palace remained in use by the Hohenzollern family until the early 20th century. It served as a military museum under communist rule, but has since been restored and is once again open to the public.

rdf:langString Le palais de Marbre dans le Nouveau Jardin de Potsdam est le palais d'été du roi Frédéric-Guillaume II de Prusse. Les architectes Carl von Gontard, Carl Gotthard Langhans et (de) l'édifient dans le style classique des années 1787-1793 et 1797 dans un parc à l'anglaise aménagé par (de) près de la rive du (de).

rdf:langString Il Palazzo di Marmo (in tedesco Marmorpalais) è un palazzo situato a Potsdam nel Giardino Nuovo, sulle rive delL' ("Lago santo"). Il palazzo fu commissionato da Federico Guglielmo II di Prussia e realizzato in stile neoclassico dagli architetti Carl von Gontard e (dal 1789) Carl Gotthard Langhans. Fa parte del complesso dei palazzi e parchi di Potsdam e Berlino iscritti nella lista dei patrimoni dell'umanità dell'UNESCO nel 1990. È posto sotto tutela monumentale (Denkmalschutz).

rdf:langString Het Marmerpaleis (Duits: Marmorpalais) is een paleis aan het Heilige Meer in de Nieuwe Tuin in de Duitse stad Potsdam. Het paleis werd in de jaren 1787-1792 in opdracht van koning Frederik Willem II van Pruisen gebouwd door architect Carl von Gontard en vanaf 1789 door Carl Gotthard Langhans, de architect van de Brandenburger Tor in Berlijn.

rdf:langString Pałac Marmurowy (niem. Marmorpalais) – wczesnoklasycystyczny pałac na brzegu (niem. Heiliger See) w Nowym Ogrodzie w północnym Poczdamie (Brandenburgia, Niemcy). Wybudowany w latach 1787–1792 na zlecenie Fryderyka Wilhelma II przez Karla von Gontarda oraz Carla Gottharda Langhansa. Pałac Marmurowy należy do grupy pałaców i zespołów parkowych w Poczdamie i Berlinie wpisanych w 1990 na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Obecnie o pielęgnację i restaurację pałacu troszczy się Fundacja Pruskie Pałace i Ogrody Berlin-Brandenburg (niem. Stiftung Preußische Schlösser und Gärten Berlin-Brandenburg).

rdf:langString Marmorpalais (Marmorpalatset) är ett slott i Tyskland, beläget i Brandenburgs delstatshuvudstad Potsdam. Slottet ligger i Neuer Garten öster om stadens centrum vid Heiliger See. Det uppfördes som sommarslott i tidig klassicistisk stil på uppdrag av Fredrik Vilhelm II av Preussen, mellan 1787 och 1792, och ritades av arkitekterna Carl von Gontard och Carl Gotthard Langhans, som är mest känd för Brandenburger Tor. Slottet användes efter Fredrik Vilhelm II:s död vid flera tillfällen som residens för den utvidgade kungafamiljen. Vilhelm I, Vilhelm II och dennes son Wilhelm bodde alla med sina familjer i slottet i perioder under sina respektive tider som kronprinsar. Under DDR-epoken inrymde slottet Östtysklands armémuseum. Idag är slottet museum och förvaltas av stiftelsen Preußische Schlösser und Gärten. Slottet med Neuer Garten utgör sedan 1990 en del av UNESCO-världsarvet Palats och parker i Potsdam och Berlin.

rdf:langString Мраморный дворец (нем. Marmorpalais) — дворец в стиле раннего классицизма, расположенный в Новом саду Потсдама на берегу . Построен в 1787—1792 годах по указанию короля Пруссии Фридриха Вильгельма II архитектором Карлом фон Гонтардом. С 1789 года в возведении дворца принимал участие автор Бранденбургских ворот в Берлине Карл Готтгард Лангганс. Дворец был задуман в качестве новой резиденции художественно одарённого короля. Поселившись в этом здании, племянник и наследник бездетного Фридриха II стремился отдалиться как пространственно, так и архитектурно от своего не слишком любимого дяди, предпочитавшего барокко и рококо. Построенный из красного кирпича Мраморный дворец представляет собой двухэтажное здание в форме квадрата. Крышу дворца венчает ротонда, с которой открывается великолепный вид на окрестности, в том числе на остров , который украсил специально возведённый . Своё название дворец получил по силезскому серому и белому мрамору, украсившему фасад здания. От террасы, расположенной со стороны озера, к воде ведут боковые лестницы, где располагался лодочный причал. Король с удовольствием катался на лодке. По воде отсюда можно было добраться до берлинского дворца Шарлоттенбург. На берегу также располагалось здание дворцовой кухни, построенное Ланггансом в 1788—1790 годах в форме храмовых развалин. Подземный ход соединял её с Гротовым залом на первом этаже, который служил в летние месяцы столовой. Уже через несколько лет дворец оказался мал. В 1797 году, в год смерти Фридриха Вильгельма II по проекту Михаэля Филиппа Боумана началось возведение боковых флигелей. Одноэтажные прямоугольные здания слева и справа зодчий соединил с дворцом галереями, колонны которых были сделаны из мрамора фридерицианской колоннады в парке Сан-Суси. При сыне и преемнике короля Фридрихе Вильгельме III строительство флигелей было приостановлено. В этом состоянии дворец увидел и принц Вильгельм, будущий кайзер Вильгельм I, когда был вынужден переселиться сюда на некоторое время в ожидании окончания строительства дворца Бабельсберг. Его брат, «романтик на троне» Фридрих Вильгельм IV поручил архитектору Людвигу Фердинанду Гессе внутреннюю отделку флигелей. В 1881—1888 годах в Мраморном дворце проживал с семьёй принц Вильгельм, будущий кайзер Вильгельм II. Последними обитателями Мраморного дворца королевских кровей стали в 1904 году кронпринц Вильгельм, старший сын кайзера Вильгельма II и его супруга Цецилия. В 1917 году они переехали в специально построенный для них близлежащий дворец Цецилиенхоф. После окончания Первой мировой войны, свержения монархии и споров между прусским государством и домом Гогенцоллернов в 1926 году Мраморный дворец был передан управлению прусских дворцов, а в 1932 году в Мраморном дворце открылся музей. В конце Второй мировой войны дворец был сильно разрушен упавшей на северный флигель бомбой и разорвавшейся в основном здании гранатой. В 1946 году советская администрация открыла во дворце дом офицеров. В 1961 году в здании открылся Немецкий армейский музей, в экспозиции которого была представлена военная техника, военная форма и исторические документы. Во дворе до 1989 года размещались пушки, танк Т-34, торпедный катер, истребитель МиГ и ракета.

rdf:langString Мармуровий палац (нім. Marmorpalais) — палац у стилі раннього класицизму, розташований у Потсдама на березі . Побудований в 1787 - 1792 рр за вказівкою короля Пруссії Фрідріха Вільгельма II архітектором Карлом фон Гонтардом. З 1789 року у зведенні палацу брав участь автор Бранденбурзьких воріт у Берліні Карл Готтард Ланґганс. Палац був запланований як нова резиденція художньо обдарованого короля. Оселившись у цій будівлі, племінник і спадкоємець бездітного Фрідріха II прагнув віддалитися як просторово, так і архітектурно від свого не дуже улюбленого дядька, який віддавав перевагу бароко і рококо. Побудований з червоної цеглини Мармуровий палац є двоповерховою будівлею у формі квадрата. Дах палацу вінчає ротонда , з якої відкривається чудовий краєвид на околиці, в тому числі на острів , який прикрасив спеціально зведений палац Пфауенінзель. Свою назву палац отримав за сілезьким сірим і білим мармуром, що прикрасив фасад будівлі. Від тераси, розташованої з боку озера, до води ведуть бічні сходи, де розташовувався човновий причал. Король із задоволенням катався на човні. Звідси можна було дістатися до берлінського палацу Шарлоттенбург. На березі також розташовувався будинок палацової кухні, побудований Ланггансом в 1788-1790 роках у формі храмових руїн. Підземний хід з'єднував її з Гротовим залом на першому поверсі, який служив влітку їдальнею. Вже за кілька років палац виявився малим. В 1797 році, в рік смерті Фрідріха Вільгельма II за проектом Міхаеля Філіпа Боумана почалося зведення бічних флігелів. Одноповерхові прямокутні будівлі ліворуч і праворуч будівничий поєднав із палацом галереями, колони яких були зроблені з мармуру фрідеріціанської колонади у парку Сан-Сусі. За сина і наступника короля Фрідріха Вільгельма III будівництво флігелів було припинено. У цьому стані палац побачив і принц Вільгельм, майбутній кайзер Вільгельм I, коли був змушений переселитися сюди на деякий час, чекаючи закінчення будівництва палацу . Його брат, «романтик на троні» Фрідріх-Вільгельм IV доручив архітектору внутрішнє оздоблення флігелів. В 1881 - 1888 роках у Мармуровому палаці проживав із сім'єю принц Вільгельм, майбутній кайзер Вільгельм II. Останніми мешканцями Мармурового палацу королівської крові стали в 1904 році кронпринц Вільгельм, старший син кайзера Вільгельма II та його дружина Цецилія. В 1917 році вони переїхали в спеціально побудований для них найближчий палац Цецилієнгоф. Після закінчення Першої світової війни, повалення монархії та суперечок між прусською державою та династією Гогенцоллернів в 1926 році Мармуровий палац був переданий управлінню прусських палаців, а в 1932 році в Мармуровому палаці відкрився музей. Наприкінці Другої світової війни палац був сильно зруйнований бомбою, що впала на північний флігель і розірвалася в основному будівлі гранатою. 1946 року радянська адміністрація відкрила у палаці будинок офіцерів.Радянське МіГ на тлі Мармурового палацу, який став Німецьким армійським музеєм. 1964 В 1961 році в будівлі відкрився Німецький армійський музей, в експозиції якого була представлена військова техніка, військова форма та історичні документи. У дворі до 1989 року розміщувалися гармати, танк Т-34, торпедний катер, винищувач МіГ та ракета.

rdf:langString 大理石宮（德語：Marmorpalais）是位於德國城市波茨坦的一座宮殿，是一座早期新古典主義風格建築。在共產主義統治時期，大理石宮曾被用來作為軍事博物館，但現在已經恢復原貌。

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 12913

dbpedia-owl:alternativeName

rdf:langString Marble Palace

dbpedia-owl:buildingEndDate

xsd:string 1791

dbpedia-owl:buildingStartDate

xsd:string 1787

geo:geometry

<Geometry> POINT(13.069000244141 52.411998748779)

rdf:type