Makapansgat pebble
http://dbpedia.org/resource/Makapansgat_pebble an entity of type: WikicatArchaeologicalArtifacts
Der Stein von Makapansgat (auch: pebble of many faces, Kiesel von Makapansgat, Makapansgat-Stein) ist ein in Südafrika gefundener, 260 Gramm schwerer Kiesel aus Jasperit. Der Stein ist nicht bearbeitet worden, trägt aber ein auf natürliche Weise entstandenes Muster auf der Oberseite, das deutlich an ein menschliches Gesicht erinnert.
rdf:langString
The Makapansgat pebble or Makapansgat cobble (ca. 3,000,000 BP) is a pebble with natural chipping and wear patterns that make it look like a crude rendition of a human face, in fact at least two possible faces. Some scholars argue that it is the oldest known manuport.
rdf:langString
La pietra di Makapansgat, detta anche pietra dalle molte facce, è un ciottolo bruno-rossastro di diaspro del peso di 260 grammi che presenta linee e scalfitture che lo fanno sembrare una rappresentazione grezza di un volto umano. Il ciottolo è particolarmente interessante in quanto è stato trovato a una certa distanza da ogni possibile fonte naturale, in associazione con resti di Australopithecus africanus, in una grotta a Makapansgat, Sudafrica. Ancora incerto che si tratti di un manufatto, è stato suggerito che alcuni australopitechi possano averlo portato nella grotta dopo aver riconosciuto in esso un volto stilizzato, in quello che sarebbe il più antico esempio conosciuto di pensiero simbolico e senso estetico.
rdf:langString
El Canto de Makapansgat (Makapansgat Pebble), o Canto de las Caras, (ca. 3,000,000 antes del presente) es un canto rodado de jaspe, de 260 gr de color marrón-rojizo con lascado natural y que presenta rasgos que, de forma muy tosca, le hacen parecer una cara humana. El canto es interesante porque fue encontrado a cierta distancia de cualquier fuente natural y estaba asociado a huesos de Australopithecus africanus en una cueva de Makapansgat, Sudáfrica. Aunque se trata sin duda de un objeto no manufacturado, se ha sugerido que algún australopitécido puede haberlo reconocido como una cara simbólica y llevarlo de vuelta a su cueva. De ser así estaríamos ante el más temprano ejemplo de pensamiento simbólico o de sentido estético en la historia humana. Eso lo haría el primer objeto humanizado d
rdf:langString
Le galet de Makapansgat (ca. 3 millions d'années avant notre ère) est un galet de 260 grammes en jaspérite rouge-brune portant des marques naturelles d'usure et d'ébréchure qui le font ressembler à un visage humain.
rdf:langString
Галька из Макапансгата — красновато-коричневая яшмовая галька весом 260 грамм, с естественными сколами и наносными образованиями, делающие ее похожей на грубо вытесанное лицо. Возраст гальки оценивается в 2,5-2,9 млн лет. Найдена в пещере «Каменоломня» в отдалении от природных месторождений, в слое с костями африканского австралопитека. Место нахождения пещеры — местность (провинция Лимпопо, ЮАР), входящая в список памятников национального наследия ЮАР. Однако в более широком смысле, гальку можно считать художественным объектом, так называемым ready-made.
rdf:langString
Галька з місцевості Макапансгат (близько 3.000.000 років тому) — 260-грамовий червонясто-коричневий яшмовий кругляк з природними сколами і наносними утвореннями, які роблять його схожим на грубо витесане обличчя. Галька була знайдена в печері на віддалі від будь-якого можливого природного джерела, в шарі поруч із кістками Australopithecus africanus. Місце знаходження печери — місцевість , провінція Лімпопо, Південна Африка, що входить у список пам'яток національної спадщини ПАР. Однак в ширшому сенсі, це можна вважати мистецьким об'єктом, так званим ready-made.
rdf:langString
rdf:langString
Stein von Makapansgat
rdf:langString
Canto de Makapansgat
rdf:langString
Galet de Makapansgat
rdf:langString
Pietra di Makapansgat
rdf:langString
Makapansgat pebble
rdf:langString
Галька из Макапансгата
rdf:langString
Галька з Макапансгату
xsd:integer
24186322
xsd:integer
1088404360
rdf:langString
Der Stein von Makapansgat (auch: pebble of many faces, Kiesel von Makapansgat, Makapansgat-Stein) ist ein in Südafrika gefundener, 260 Gramm schwerer Kiesel aus Jasperit. Der Stein ist nicht bearbeitet worden, trägt aber ein auf natürliche Weise entstandenes Muster auf der Oberseite, das deutlich an ein menschliches Gesicht erinnert.
rdf:langString
El Canto de Makapansgat (Makapansgat Pebble), o Canto de las Caras, (ca. 3,000,000 antes del presente) es un canto rodado de jaspe, de 260 gr de color marrón-rojizo con lascado natural y que presenta rasgos que, de forma muy tosca, le hacen parecer una cara humana. El canto es interesante porque fue encontrado a cierta distancia de cualquier fuente natural y estaba asociado a huesos de Australopithecus africanus en una cueva de Makapansgat, Sudáfrica. Aunque se trata sin duda de un objeto no manufacturado, se ha sugerido que algún australopitécido puede haberlo reconocido como una cara simbólica y llevarlo de vuelta a su cueva. De ser así estaríamos ante el más temprano ejemplo de pensamiento simbólico o de sentido estético en la historia humana. Eso lo haría el primer objeto humanizado del que se tiene noticia.
rdf:langString
The Makapansgat pebble or Makapansgat cobble (ca. 3,000,000 BP) is a pebble with natural chipping and wear patterns that make it look like a crude rendition of a human face, in fact at least two possible faces. Some scholars argue that it is the oldest known manuport.
rdf:langString
Le galet de Makapansgat (ca. 3 millions d'années avant notre ère) est un galet de 260 grammes en jaspérite rouge-brune portant des marques naturelles d'usure et d'ébréchure qui le font ressembler à un visage humain. L'intérêt du galet vient de ce qu'il a été trouvé à une certaine distance de toute possible origine naturelle, associé aux ossements d'un australopithèque africain. Bien qu'il soit certain qu'il ne s'agisse pas d'un objet manufacturé, il a été suggéré que des australopithèques y auraient reconnu le symbole d'un visage, ce qui en ferait l'exemple le plus ancien d'une pensée symbolique chez des hominidés. Cela en ferait également le plus ancien (en) connu.
rdf:langString
La pietra di Makapansgat, detta anche pietra dalle molte facce, è un ciottolo bruno-rossastro di diaspro del peso di 260 grammi che presenta linee e scalfitture che lo fanno sembrare una rappresentazione grezza di un volto umano. Il ciottolo è particolarmente interessante in quanto è stato trovato a una certa distanza da ogni possibile fonte naturale, in associazione con resti di Australopithecus africanus, in una grotta a Makapansgat, Sudafrica. Ancora incerto che si tratti di un manufatto, è stato suggerito che alcuni australopitechi possano averlo portato nella grotta dopo aver riconosciuto in esso un volto stilizzato, in quello che sarebbe il più antico esempio conosciuto di pensiero simbolico e senso estetico.
rdf:langString
Галька из Макапансгата — красновато-коричневая яшмовая галька весом 260 грамм, с естественными сколами и наносными образованиями, делающие ее похожей на грубо вытесанное лицо. Возраст гальки оценивается в 2,5-2,9 млн лет. Найдена в пещере «Каменоломня» в отдалении от природных месторождений, в слое с костями африканского австралопитека. Место нахождения пещеры — местность (провинция Лимпопо, ЮАР), входящая в список памятников национального наследия ЮАР. Это не рукотворный объект, однако распространенная точка зрения связывает камень с деятельностью австралопитеков. Ближайшее к пещере месторождение такой породы — это берег в долине на расстоянии 4,9, а по другим источникам 32 км. Судя по всему, галька привлекла внимание австралопитеков необычными цветом и формой, напоминающей лицо. Подобранная и оставленная в пещере, она, возможно, является самым ранним примером символического мышления и эстетического чувства в прачеловеческом наследии. Это делает гальку из Макапансгата кандидатом на звание древнейшего известного науке манупорта. Учитель Уилфред И. Эйзман нашел его в долеритовой пещере в долине Макапан на север от Мокопане, Лимпопо в 1925 году и, предположив, что австралопитек мог увидеть в отметинах на камешке лицо, показал его известному антропологу Раймонду Дарту. Тот не принимал во внимание это замечание до конца 1950-х годов, когда упомянул камень сначала в журнальной статье (How human were the South African man-apes? Dart, R. A., South African Panorama, November 1959, гг. 18-211), а впоследствии в научном издании (The Waterworn Australopithecine Pebble. Dart, R. A., South African Journal of Science Vol. 70, June 1974). В 1967 в программе BBC (The Roots of Art, BBC 2) с участием доктора Кеннета Окли (Kenneth Oakley) из Британского музея прозвучала мысль, что «макапанская голова — это явный пример распознавания австралопитеком лица, что можно считать одним из истоков искусства» (оригинальный текст: «the Makapan head (represented) an apparent case of recognition of the face of Australopithecus, which could be counted as one of the roots of art»). Гальку из Макапансгата нельзя рассматривать как искусство в обычном смысле этого слова, поскольку объект был только найден, но не был обработан. Тем не менее, то, что австралопитеки, возможно, увидели в камне лицо, показывает, что ранние гоминиды имели определенную способность к символическому мышлению, необходимую для развития искусства и языка. Остается однако неясным, рассматривал ли ранний гоминид этот объект действительно как лицо, портрет, либо у него были магические представления об этом объекте, либо он просто восхищался необычным видом камня. Однако в более широком смысле, гальку можно считать художественным объектом, так называемым ready-made. Остаётся неясным, действительно ли ранние гоминиды видели этот объект как лицо, а также имели ли они какие-то магические предположения по отношению к этому объекту или просто наслаждались видом гальки. Кроме Роберта Г. Беднарика, ни один другой учёный не рассматривает гальку из Макапансгата как свидетельство символического поведения ранних гоминид.
rdf:langString
Галька з місцевості Макапансгат (близько 3.000.000 років тому) — 260-грамовий червонясто-коричневий яшмовий кругляк з природними сколами і наносними утвореннями, які роблять його схожим на грубо витесане обличчя. Галька була знайдена в печері на віддалі від будь-якого можливого природного джерела, в шарі поруч із кістками Australopithecus africanus. Місце знаходження печери — місцевість , провінція Лімпопо, Південна Африка, що входить у список пам'яток національної спадщини ПАР. Хоча це, безумовно, не рукотворний об'єкт, поширена точка зору пов'язує камінь з діяльністю австралопітеків. Найближча до печери місцевість, з якої міг бути перенесений камінь, це берег в долині на віддалі 4,9 або (за іншими джерелами) 32 км. Об'єкт міг привабити мавп незвичним кольором, круглою формою та природним "малюнком", подібним до грубо витесаного обличчя. Підібраний та залишений у печері камінь є, можливо, найранішим прикладом символічного мислення або естетичного почуття в пралюдській спадщині. Це робить гальку з Макапансгату кандидатом на звання найдавнішого відомого науці манупорта. Вчитель Вілфред І. Ейзман знайшов його в долеритовій печері в долині Макапан на північ від , Лімпопо в 1925 році та запросив до досліджень відомого антрополога, Раймонда Дарта. Той згадав про камінь спершу в журнальній статті (How human were the South African man-apes? Dart, R. A., South African Panorama, November 1959, pp. 18–211), а згодом уже в науковому виданні (The Waterworn Australopithecine Pebble. Dart, R. A., South African Journal of Science Vol. 70, June 1974). В 1967 в програмі BBC (The Roots of Art, BBC 2) за участю доктора (Kenneth Oakley) з Британського музею прозвучала думка, що "макапанська голова є явним прикладом розпізнання австралопітеком обличчя, що можна вважати одним з витоків мистецтва" (оригінальний текст: "the Makapan head (represented) an apparent case of recognition of the face of Australopithecus, which could be counted as one of the roots of art"). Гальку з Макапансгату не можна розглядати як мистецтво в звичайному сенсі слова, оскільки об'єкт був знайдений і не оброблений. Тим не менш, те, що австралопітеки, можливо, впізнали в камені обличчя, показує, що ранні гомініди мали певну здатність до символічного мислення, необхідного для розвитку мистецтва та мови. Залишається неясним, чи ранній гомінід розглядав цей об'єкт дійсно як обличчя, портрет, чи він мав магічні уявлення щодо цього об'єкту, чи просто захоплювався незвичним виглядом каменя. Однак в ширшому сенсі, це можна вважати мистецьким об'єктом, так званим ready-made.
xsd:nonNegativeInteger
7487
