Madman theory
http://dbpedia.org/resource/Madman_theory an entity of type: WikicatNuclearStrategies
نظرية المجنون هي ليست نظرية بالمعنى الفلسفي الجاد.ظهرت في الأدبيات الأمريكية التي نشرت عن حرب فيتنام، ومع ذلك فإنها برهنت في الصعيد التطبيقي بأنها ضرب من سوء التقدير.صاحب النظرية هو وزير الخارجية الأمريكي هنري كسنجر، والذي ارتبط اسمه بالمفاوضات السرية التي جرت في باريس بين الوفد الأمريكي والفيتنامي الشمالي.
rdf:langString
La théorie du fou (en anglais : madman theory), aussi appelée la stratégie du fou, est une théorie politique associée à la politique étrangère du président américain Richard Nixon. Ce dernier, avec son administration, a tenté de faire croire aux dirigeants des pays hostiles du bloc de l'Est qu'ils ont en face d'eux un dirigeant au comportement imprévisible, disposant d'une énorme capacité de destruction. Ainsi, ces pays hostiles ne devaient pas être tentés de provoquer les États-Unis, craignant une réponse américaine inattendue.
rdf:langString
狂人理論（きょうじんりろん）あるいはマッドマン・セオリー（英: madman theory）とは、アメリカ合衆国第37代大統領リチャード・ニクソンの外交政策の要として広く知られる理論あるいは戦略である。ニクソンおよびニクソン政権は、東側諸国の指導者たちに大統領が非合理的で気まぐれだと思わせることに腐心した。ターゲットとした国家に挑発行為をやめさせ交渉の場につかせるために、アメリカがとる行動が予測不可能であると思わせるのがこの理論の骨子である。 しかし国際関係論の専門家には、交渉を成功に導くための戦略としての有効性を疑問視する者もいる。狂人理論は逆効果であることも多いが、一定の条件のもとであれば有効であるという研究もある。
rdf:langString
광인 이론(狂人理論, 영어: Madman Theory) 또는 광인 전략(狂人戰略, 영어: Madman Strategy)은 국제 정치 이론 중 하나로서 협상 상대자에게 자신을 미치광이로 인식시킴으로써 이를 무기 삼아 협상을 유리하게 이끄는 전략이다. 닉슨 행정부가 전 세계적인 핵 전쟁 공포 조성으로 베트남 전쟁 종결을 시도했던 데에서 유래한다. 닉슨 행정부는 베트남 전쟁에서 남베트남을 지원하고 있었고 전쟁 종식을 위해 핵 공격 태세를 크게 강화시켜 상대방의 굴복을 유도했는데, 핵 전쟁을 시작할지 모른다는 신호를 보내면 당시 북베트남을 배후 지원하던 소련이 위협을 느껴 미국의 말을 듣도록 북베트남을 조종할 것이라고 믿었다. 이에 닉슨은 북베트남과의 평화회담이 교착상태에 있던 1969년 10월 동아시아와 유럽·중동 지역 주둔 미군에 핵 전쟁 경계령을 내렸었다. 이 전략의 목적은 '미국 대통령이 작은 일에도 발끈해 핵전쟁이라도 일으킬 수 있는 인물'로 믿게 해 적국들이 감히 미국에게 덤비지 못하게 만드는 데 있다. 조선민주주의인민공화국의 김정은 체제도 '정전체제'를 끝내겠다는 의도를 깔고 '전쟁이냐 평화냐 양자택일 하라'고 대한민국과 미국을 압박하는 데 이 전략을 쓴다는 평가가 있다. 2017년 미국에 도널드 트럼프 행정부가 들어서면서 트럼프 또한 이러한 전략을 쓴다고 지적되었다.
rdf:langString
La teoria del pazzo (o teoria del folle) è una condotta di politica estera che punta a spaventare i propri nemici convincendoli che li si potrebbe attaccare con reazioni enormemente sproporzionate, cioè da pazzi. È stata attribuita a Richard Nixon, che ne fece un elemento fondamentale della propria interpretazione della politica estera americana, negli anni dal 1969 al 1974, in cui fu presidente degli Stati Uniti d'America.
rdf:langString
De madman-theorie is de politieke theorie dat een politiek leider bewust een imago van madman ('dwaas') creëert. De theorie wordt in de eerste plaats geassocieerd met de buitenlandse politiek van de Amerikaanse president Richard Nixon. Door zich irrationeel en onvoorspelbaar te gedragen trachtten hij en zijn regering tijdens de Koude Oorlog de communistische landen ervan te weerhouden om de Verenigde Staten te provoceren.
rdf:langString
Теория безумца (от англ. madman theory) — политическая стратегия, использованная Ричардом Никсоном во внешней политике по отношению к странам коммунистического блока. Её суть состоит в желании убедить зарубежных противников в том, что у власти находится непредсказуемый, «безумный» человек, способный в любой момент на неадекватные поступки (включая использование ядерного оружия). Вызывая гнев или подвергая такого лидера стрессу, его противники могли получить иррациональный, непропорциональный ответ. Противники, таким образом, побуждались контролировать собственное поведение, опасаясь непредсказуемой реакции. В основе данной стратегии лежат разработки теории игр.
rdf:langString
Теорія божевільного — це політична теорія, що зазвичай асоціюється із зовнішньою політикою президента США Річарда Ніксона. Він та його адміністрація намагалися змусити лідерів ворожих націй комуністичного блоку думати, що Ніксон був нераціональним та мінливим. Згідно з теорією, тоді ці лідери уникали б провокувань США, боячись непередбачуваної відповіді.
rdf:langString
Die Madman-Theorie (engl. madman theory; „Theorie vom Verrückten“) bezeichnet eine von US-Präsident Richard Nixon bewusst gewählte Taktik, in der Hoffnung, die schwierige Lage der USA im Vietnamkrieg zu beenden. Seinem Berater Harry Robbins Haldeman erklärte er: Als Demonstration seiner Entschlossenheit befahl der Präsident im Jahr 1969 die Operation MENU, ein streng geheimes Flächenbombardement auf Kambodscha, und die Invasion des Landes 1970. Die Taktik erzielte jedoch nicht den von Nixon erhofften Erfolg.
rdf:langString
La Teoría del Loco fue la característica principal de la política exterior conducida por el Presidente de Estados Unidos Richard Nixon. Su administración, la rama ejecutiva del gobierno federal de 1969 a 1974, intentó hacer que los líderes de otros países pensaran que estaba loco, y que su comportamiento era irracional y volátil. Temerosos de una respuesta americana impredecible, los líderes del hostil Bloque Comunista evitarían provocar a los Estados Unidos.
rdf:langString
The madman theory is a political theory commonly associated with United States President Richard Nixon's foreign policy. Nixon and his administration tried to make the leaders of hostile Communist Bloc nations think he was irrational and volatile. According to the theory, those leaders would then avoid provoking the United States, fearing an unpredictable American response.
rdf:langString
Teori orang gila adalah ciri khas utama kebijakan luar negeri Presiden Amerika Serikat Richard Nixon. Pada tahun 1969 sampai 1974, pemerintahannya (cabang eksekutif pemerintah federal Amerika Serikat) berusaha membuat para pemimpin negara lain mengira bahwa Nixon gila dan kelakuannya tidak rasional dan bisa berubah-ubah. Menurut teori Nixon, pemimpin negara akan berhenti memprovokasi Amerika Serikat karena tidak mampu memprediksi tanggapan A.S. Nixon menjelaskan strategi ini kepada Kepala Staf Gedung Putih :
rdf:langString
A teoria do louco teve um papel importante na política externa de Richard Nixon, onde ele e sua administração tentaram fazer com que os líderes do bloco comunista pensassem que Nixon era irracional e inconstante. Segundo a teoria, os líderes então evitariam provocar os Estados Unidos, pois temeriam uma resposta americana imprevisível. Nixon havia explicado ao seu chefe de gabinete, H. R. Haldeman, sobre a estratégia:
rdf:langString
rdf:langString
نظرية المجنون
rdf:langString
Madman-Theorie
rdf:langString
Teoría del loco
rdf:langString
Teori orang gila
rdf:langString
Théorie du fou
rdf:langString
Teoria del pazzo
rdf:langString
Madman theory
rdf:langString
광인 이론
rdf:langString
狂人理論
rdf:langString
Madman-theorie
rdf:langString
Teoria do louco
rdf:langString
Теория безумца
rdf:langString
Теорія божевільного
xsd:integer
1709192
xsd:integer
1120127706
rdf:langString
نظرية المجنون هي ليست نظرية بالمعنى الفلسفي الجاد.ظهرت في الأدبيات الأمريكية التي نشرت عن حرب فيتنام، ومع ذلك فإنها برهنت في الصعيد التطبيقي بأنها ضرب من سوء التقدير.صاحب النظرية هو وزير الخارجية الأمريكي هنري كسنجر، والذي ارتبط اسمه بالمفاوضات السرية التي جرت في باريس بين الوفد الأمريكي والفيتنامي الشمالي.
rdf:langString
Die Madman-Theorie (engl. madman theory; „Theorie vom Verrückten“) bezeichnet eine von US-Präsident Richard Nixon bewusst gewählte Taktik, in der Hoffnung, die schwierige Lage der USA im Vietnamkrieg zu beenden. Die Regierung unter Nixon wollte die Welt davon überzeugen, dass der Präsident unzurechnungsfähig und zu irrationalen Handlungen imstande sei. Dies sollte bei den Staaten des Ostblocks die Furcht vor einem Angriff mit Atomwaffen schüren, deren Verwendung in einem konventionellen Krieg nicht mehr ausgeschlossen wurde, um sie somit zu einem Einlenken auf US-amerikanische Positionen zu bewegen. Seinem Berater Harry Robbins Haldeman erklärte er: „Ich will die Nordvietnamesen glauben machen, dass ich den Punkt erreicht habe, wo ich alles tun werde, um den Krieg zu beenden. Wir werden ihnen so etwas zuspielen wie: ‚Mein Gott, sie wissen ja, wie sehr Nixon den Kommunismus hasst. Wenn er in Wut gerät, kann ihn keiner mehr zurückhalten – und er hat die Hand am nuklearen Drücker.‘ In zwei Tagen ist Ho Chi Minh persönlich in Paris und bittet um Frieden.“ Als Demonstration seiner Entschlossenheit befahl der Präsident im Jahr 1969 die Operation MENU, ein streng geheimes Flächenbombardement auf Kambodscha, und die Invasion des Landes 1970. Die Taktik erzielte jedoch nicht den von Nixon erhofften Erfolg.
rdf:langString
La Teoría del Loco fue la característica principal de la política exterior conducida por el Presidente de Estados Unidos Richard Nixon. Su administración, la rama ejecutiva del gobierno federal de 1969 a 1974, intentó hacer que los líderes de otros países pensaran que estaba loco, y que su comportamiento era irracional y volátil. Temerosos de una respuesta americana impredecible, los líderes del hostil Bloque Comunista evitarían provocar a los Estados Unidos. Académicos en el área de relaciones internacionales se han mostrado escépticos sobre la teoría del loco como estrategia para lograr el éxito a la hora de negociar. En un estudio se encontró que la teoría del loco es con frecuencia contraproducente, si bien puede tener algún valor bajo ciertas condiciones.
rdf:langString
The madman theory is a political theory commonly associated with United States President Richard Nixon's foreign policy. Nixon and his administration tried to make the leaders of hostile Communist Bloc nations think he was irrational and volatile. According to the theory, those leaders would then avoid provoking the United States, fearing an unpredictable American response. Some international relations scholars have been skeptical of madman theory as a strategy for success in bargaining. One study found that madman theory is frequently counterproductive, but that it can be an asset under certain conditions.
rdf:langString
La théorie du fou (en anglais : madman theory), aussi appelée la stratégie du fou, est une théorie politique associée à la politique étrangère du président américain Richard Nixon. Ce dernier, avec son administration, a tenté de faire croire aux dirigeants des pays hostiles du bloc de l'Est qu'ils ont en face d'eux un dirigeant au comportement imprévisible, disposant d'une énorme capacité de destruction. Ainsi, ces pays hostiles ne devaient pas être tentés de provoquer les États-Unis, craignant une réponse américaine inattendue.
rdf:langString
Teori orang gila adalah ciri khas utama kebijakan luar negeri Presiden Amerika Serikat Richard Nixon. Pada tahun 1969 sampai 1974, pemerintahannya (cabang eksekutif pemerintah federal Amerika Serikat) berusaha membuat para pemimpin negara lain mengira bahwa Nixon gila dan kelakuannya tidak rasional dan bisa berubah-ubah. Menurut teori Nixon, pemimpin negara akan berhenti memprovokasi Amerika Serikat karena tidak mampu memprediksi tanggapan A.S. Nixon menjelaskan strategi ini kepada Kepala Staf Gedung Putih : Saya menyebut strategi ini Teori Orang Gila. Saya ingin orang-orang Vietnam Utara percaya bahwa saya akan melakukan apapun untuk mengakhiri perang ini. Kita sebarkan saja gosip bahwa, "Kamu tahu sendiri kan kalau Nixon itu terobsesi dengan komunisme? Kami kesulitan meredam amarahnya—dan dia sendiri sudah bersiap-siap menekan ," dan dua hari kemudian Ho Chi Minh akan datang ke Paris dan membujuk kita untuk segera berdamai. Pada Oktober 1969, pemerintahan Nixon memberi tanda kepada Uni Soviet bahwa "orang gila ini sudah kebablasan" setelah militer Amerika Serikat disiagakan penuh untuk perang global (tanpa sepengetahuan penduduk Amerika Serikat), dan sejumlah pesawat pengebom bersenjata termonuklir selama tiga hari berturut-turut. Pemerintahan Nixon menerapkan "strategi orang gila" untuk memaksa pemerintah Vietnam Utara merundingkan perdamaian untuk mengakhiri Perang Vietnam. Dengan alasan yang sama pula, beberapa diplomat Amerika Serikat (khususnya Henry Kissinger) menyebut serangan ke Kamboja tahun 1970 sebagai gejala kegilaan Nixon. Penerapan strategi ini semasa Perang Vietnam cenderung bermasalah. Teori ini menyatakan bahwa musuh akan menyerah karena takut diserang habis-habisan tanpa mempertimbangkan kemungkinan aksi bunuh diri. Di Vietnam, ini artinya Nixon bersedia mengerahkan senjata nuklir untuk 'memenangkan' perang tanpa memikirkan pembalasan nuklir dari Uni Soviet atau Cina. Nixon berharap persepsi ini menciptakan perdamaian tanpa mengerahkan kekuatan, namun ia sendiri tidak pernah berhasil menciptakan pencitraan yang diinginkannya. Seperti kata sejarawan Michael Sherry: "Pertama, ketika ia berpura-pura bersedia melakukan apapun untuk mencapai tujuannya, musuh-musuhnya justru benar-benar bersedia melakukan apapun untuk mencapai tujuannya. Kedua, Nixon saat itu memimpin negara demokrasi yang seiring waktu semakin khawatir dan kritis terhadap perang ini." Strategi orang gila dapat dikaitkan dengan Niccolò Machiavelli. Dalam (buku 3, bab 2), Machiavelli menulis bahwa kadang-kadang "berpura-pura gila itu merupakan keputusan yang sangat bijak." Kimball, dalam Nixon's Vietnam War, berpendapat bahwa Nixon mencetuskan strategi ini secara sepihak setelah mengamati sikap Dwight D. Eisenhower terhadap Perang Korea dan terlibat langsung di dalamnya.
rdf:langString
狂人理論（きょうじんりろん）あるいはマッドマン・セオリー（英: madman theory）とは、アメリカ合衆国第37代大統領リチャード・ニクソンの外交政策の要として広く知られる理論あるいは戦略である。ニクソンおよびニクソン政権は、東側諸国の指導者たちに大統領が非合理的で気まぐれだと思わせることに腐心した。ターゲットとした国家に挑発行為をやめさせ交渉の場につかせるために、アメリカがとる行動が予測不可能であると思わせるのがこの理論の骨子である。 しかし国際関係論の専門家には、交渉を成功に導くための戦略としての有効性を疑問視する者もいる。狂人理論は逆効果であることも多いが、一定の条件のもとであれば有効であるという研究もある。
rdf:langString
광인 이론(狂人理論, 영어: Madman Theory) 또는 광인 전략(狂人戰略, 영어: Madman Strategy)은 국제 정치 이론 중 하나로서 협상 상대자에게 자신을 미치광이로 인식시킴으로써 이를 무기 삼아 협상을 유리하게 이끄는 전략이다. 닉슨 행정부가 전 세계적인 핵 전쟁 공포 조성으로 베트남 전쟁 종결을 시도했던 데에서 유래한다. 닉슨 행정부는 베트남 전쟁에서 남베트남을 지원하고 있었고 전쟁 종식을 위해 핵 공격 태세를 크게 강화시켜 상대방의 굴복을 유도했는데, 핵 전쟁을 시작할지 모른다는 신호를 보내면 당시 북베트남을 배후 지원하던 소련이 위협을 느껴 미국의 말을 듣도록 북베트남을 조종할 것이라고 믿었다. 이에 닉슨은 북베트남과의 평화회담이 교착상태에 있던 1969년 10월 동아시아와 유럽·중동 지역 주둔 미군에 핵 전쟁 경계령을 내렸었다. 이 전략의 목적은 '미국 대통령이 작은 일에도 발끈해 핵전쟁이라도 일으킬 수 있는 인물'로 믿게 해 적국들이 감히 미국에게 덤비지 못하게 만드는 데 있다. 조선민주주의인민공화국의 김정은 체제도 '정전체제'를 끝내겠다는 의도를 깔고 '전쟁이냐 평화냐 양자택일 하라'고 대한민국과 미국을 압박하는 데 이 전략을 쓴다는 평가가 있다. 2017년 미국에 도널드 트럼프 행정부가 들어서면서 트럼프 또한 이러한 전략을 쓴다고 지적되었다.
rdf:langString
La teoria del pazzo (o teoria del folle) è una condotta di politica estera che punta a spaventare i propri nemici convincendoli che li si potrebbe attaccare con reazioni enormemente sproporzionate, cioè da pazzi. È stata attribuita a Richard Nixon, che ne fece un elemento fondamentale della propria interpretazione della politica estera americana, negli anni dal 1969 al 1974, in cui fu presidente degli Stati Uniti d'America.
rdf:langString
De madman-theorie is de politieke theorie dat een politiek leider bewust een imago van madman ('dwaas') creëert. De theorie wordt in de eerste plaats geassocieerd met de buitenlandse politiek van de Amerikaanse president Richard Nixon. Door zich irrationeel en onvoorspelbaar te gedragen trachtten hij en zijn regering tijdens de Koude Oorlog de communistische landen ervan te weerhouden om de Verenigde Staten te provoceren.
rdf:langString
A teoria do louco teve um papel importante na política externa de Richard Nixon, onde ele e sua administração tentaram fazer com que os líderes do bloco comunista pensassem que Nixon era irracional e inconstante. Segundo a teoria, os líderes então evitariam provocar os Estados Unidos, pois temeriam uma resposta americana imprevisível. Nixon havia explicado ao seu chefe de gabinete, H. R. Haldeman, sobre a estratégia: Eu a chamo de Teoria do Louco, Bob. Quero que os norte vietnamitas acreditem que eu chegaria ao ponto de fazer qualquer coisa para acabar com a guerra. Iremos somente dizer algumas palavras, "pelo amor de Deus, vocês sabem que Nixon está obcecado com o comunismo. Não poderemos contê-lo quando ficar com raiva — e ele tem a mão sobre o botão nuclear" e Ho Chi Minh estaria em Paris em dois dias implorando por paz. Em outubro de 1969, a administração Nixon indicou à União Soviética que o "louco estava solto" quando o exército Estados Unidos foi ordenado a ficar em prontidão para a guerra (sem o conhecimento da maioria da população americana) e bombardeiros armados com armas termonucleares sobrevoaram a fronteira soviética três dias consecutivos. A administração também empregou a "estratégia do louco" para forçar o governo norte vietnamita a negociar o fim da Guerra do Vietnã. Na mesma linha, diplomatas americanos, especialmente Henry Kissinger, descreveram a Campanha do Camboja como um sintoma da suposta instabilidade de Nixon. Em 1517, Maquiavel argumentou que às vezes é "muito sábio simular loucura" (Discursos sobre a Primeira Década de Tito Lívio, livro 3, capítulo 2). No livro "Nixon's Vietnam War", Kimball argumenta que Nixon chegou nessa estratégia de forma independente, como resultado da experiência prática e pela observação da manipulação na Guerra da Coreia por Dwight D. Eisenhower.
rdf:langString
Теория безумца (от англ. madman theory) — политическая стратегия, использованная Ричардом Никсоном во внешней политике по отношению к странам коммунистического блока. Её суть состоит в желании убедить зарубежных противников в том, что у власти находится непредсказуемый, «безумный» человек, способный в любой момент на неадекватные поступки (включая использование ядерного оружия). Вызывая гнев или подвергая такого лидера стрессу, его противники могли получить иррациональный, непропорциональный ответ. Противники, таким образом, побуждались контролировать собственное поведение, опасаясь непредсказуемой реакции. В основе данной стратегии лежат разработки теории игр.
rdf:langString
Теорія божевільного — це політична теорія, що зазвичай асоціюється із зовнішньою політикою президента США Річарда Ніксона. Він та його адміністрація намагалися змусити лідерів ворожих націй комуністичного блоку думати, що Ніксон був нераціональним та мінливим. Згідно з теорією, тоді ці лідери уникали б провокувань США, боячись непередбачуваної відповіді.
xsd:nonNegativeInteger
15821
