Logical block addressing
http://dbpedia.org/resource/Logical_block_addressing an entity of type: Thing
LBA és l'acrònim de Logical Block Addressing, actualment, el mètode d'adreçament més utilitzat per a discs durs i altres sistemes d'emmagatzemament secundari.
rdf:langString
Logical Block Addressing (LBA) je v informatice metoda, při které se ve vnější paměti jednotlivé logické bloky s daty číslují lineárně (postupně) od 0 (nuly). Jeden logický blok (někdy též sektor) má v pevných discích velikost 512 bajtů, avšak SSD disky jej mají 1024 bajtů a optická média 2048 bajtů (CD-ROM, DVD). Metoda adresace logických bloků pomocí LBA je nástupcem metody Cylindr-Hlava-Sektor (CHS), která byla používána dříve.
rdf:langString
Der Begriff Logische Blockadressierung (LBA) oder englisch Logical Block Addressing bezeichnet eine Adressierungsmethode bei ATA-Festplatten.
rdf:langString
El direccionamiento de bloque lógico, en inglés logical block addressing (LBA), es un método muy común usado para especificar la localización de los bloques de datos en los sistemas de almacenamiento, principalmente el almacenamiento secundario de una computadora. El término LBA puede referirse también a la «dirección del bloque» al que enlaza. Los bloques lógicos en las computadoras modernas son normalmente de 512 o 1024 bytes cada uno.
rdf:langString
Logical Block Addressing (ロジカルブロックアドレッシング) は、コンピュータの補助記憶装置内のデータ位置を示す方法の1つ。LBAと略される。 LBAは単純に装置の最初のセクタから何番目かを示す数値である。補助記憶装置内の全セクタに 一意の通し番号が割り当てられており、それを使ってアドレッシングするわけである。 従って、ハードディスクのような同心円上に複数のトラックをもつ装置でも、CD-ROMやテープドライブのように1本のトラックで構成される装置でも同じように扱える利点がある。 ハードディスクの場合、ATAで28bit、SCSIで32bit、BigDrive対応のATAで48bitが使用されている。
rdf:langString
논리 블록 주소 지정(Logical block addressing, LBA)은 컴퓨터 기억 장치에 저장되는 의 위치를 지정하는데 쓰이는 공통 스킴으로, 일반적으로 하드 디스크 드라이브와 같은 보조 기억 장치에 쓰인다. LBA는 특히 단순한 선형 주소 지정 스킴이며, 블록은 정수 색인에 의해 위치되며, 첫 블록은 LBA 0, 두 번째는 LBA 1로 된다. IDE 표준은 22비트 LBA를 옵션으로 포함하였으며, 더 나아가 ATA-1 (1994년) 출시와 함께 28비트로 확장되었고 ATA-6 (2003년) 출시와 함께 48비트로 확장되었다. 반면, 주소를 보유하고 있는 디스크와 메모리 내의 자료 구조의 엔트리들의 크기는 일반적으로 32비트나 64비트이다. 1996년 이후에 출시된 대부분의 하드 디스크 드라이브들은 논리 블록 주소 지정을 구현하고 있다.
rdf:langString
Logical block addressing (LBA) är ett vanligt adresseringssystem gjort för att specificera platsen av datablock sparade på datorminnen, vanligtvis det andra minnet på hårdvara såsom hårddiskar. Termen LBA kan antingen betyda adressen eller datablocket. Det är typiskt att varje logiskt block i moderna datorsystem är 512 eller 1024 byte. ISO 9660 CD:ar använder block som är 2048 byte.
rdf:langString
邏輯區塊位址（英語：Logical Block Address，LBA）是描述電腦上資料所在區塊的通用機制，一般用在像硬碟這樣的輔助記憶裝置。LBA可以意指某個資料區塊的位址或是某個位址所指向的資料區塊。現今電腦上所謂一個邏輯區塊通常是512或1024位元組。ISO-9660格式的標準CD則以2048位元組為一個邏輯區塊大小。
rdf:langString
Logical block addressing (LBA) is a common scheme used for specifying the location of blocks of data stored on computer storage devices, generally secondary storage systems such as hard disk drives. LBA is a particularly simple linear addressing scheme; blocks are located by an integer index, with the first block being LBA 0, the second LBA 1, and so on.
rdf:langString
Le LBA, ou logical block addressing (« adressage par bloc logique », en anglais), est historiquement un moyen d’adresser les secteurs d’un disque dur. Cette méthode d’adressage a ensuite été généralisée à un grand nombre de .
rdf:langString
Il Logical block addressing, abbreviato LBA, è un sistema di accesso ai dati usato nei dischi fissi, introdotto per superare il limite dei 504 MiB (528 MB) del precedente sistema CHS. Un disco rigido è costituito da piatti paralleli scritti su ambedue le superfici: ad ogni superficie corrisponde una testina. Ogni piatto è inoltre suddiviso in tracce concentriche, raggruppate per distanza dall'asse in cilindri, e divise in settori circolari. È chiaro quindi che per identificare un settore, l'unità fisica di memorizzazione sul disco, sono necessarie le tre coordinate cilindro, testina e settore.
rdf:langString
LBA (ang. Logical Block Addressing, pol. Logiczne Adresowanie Bloków) – metoda adresowania pamięci masowej przez system operacyjny. W LBA stosuje się prosty schemat adresowania liniowego. Bloki są adresowane przez kolejne liczby naturalne, przy czym pierwszy blok ma numer LBA 0, drugi – 1 i tak dalej. Wzór na obliczanie LBA:
rdf:langString
Logical block addressing, afkorting LBA, is een techniek om het adresseren van grote harde schijven mogelijk te maken. De gegevens op een schijf worden verdeeld in sectoren. Een sector is op de PC haast altijd 512 bytes lang. Een aantal sectoren vormen een track, tracks op verschillende schijven boven elkaar vormen een cilinder.
rdf:langString
Endereçamento de bloco lógico (em inglês: logical block addressing [LBA]) é um esquema comum usado para especificar a localização de blocos de dados armazenados em dispositivos de armazenamento de computador, geralmente sistemas de armazenamento secundário como unidades de disco rígido. O LBA é um esquema simples de . Os blocos são localizados por um índice inteiro, com o primeiro bloco sendo o LBA 0, o segundo LBA 1 e assim por diante.
rdf:langString
LBA (англ. Logical block addressing) — стандартизованный механизм адресации и доступа к блоку данных на блочном устройстве (жёстком или оптическом диске, твердотельном накопителе), при котором системному контроллеру нет необходимости учитывать специфику накопителя (например, геометрию жёсткого диска — количество цилиндров, головок, секторов на дорожке, как это требовалось в ранних схемах адресации, таких как CHS и Large). В частности, современные IDE-контроллеры в качестве основного режима трансляции адреса используют LBA, а информация о поддержке LBA содержится в идентификационной информации накопителей.
rdf:langString
LBA (англ. Logical block addressing) — метод доступу до секторів за порядковим номером, при якому не зважають на геометрію диску. LBA – механізм адресації і доступу до блоку даних на жорсткому диску, при якому системному контролеру немає необхідності враховувати геометрію самого жорсткого диска (кількість циліндрів, сторін, секторів на циліндрі). Контролери сучасних IDE-дисків як основний режим трансляції адреси використовують LBA. Привод, здатний підтримувати режим LBA, повідомляє про це в інформації ідентифікації приводу.
rdf:langString
rdf:langString
Logical Block Addressing
rdf:langString
Logical Block Addressing
rdf:langString
Logical Block Addressing
rdf:langString
Direccionamiento de bloque lógico
rdf:langString
Logical block addressing
rdf:langString
Logical block addressing
rdf:langString
Logical block addressing
rdf:langString
논리 블록 주소 지정
rdf:langString
Logical Block Addressing
rdf:langString
Logical block addressing
rdf:langString
Logical Block Addressing
rdf:langString
Endereçamento de bloco lógico
rdf:langString
Logical Block Addressing
rdf:langString
LBA
rdf:langString
邏輯區塊位址
rdf:langString
LBA
xsd:integer
404839
xsd:integer
1084402549
rdf:langString
LBA és l'acrònim de Logical Block Addressing, actualment, el mètode d'adreçament més utilitzat per a discs durs i altres sistemes d'emmagatzemament secundari.
rdf:langString
Logical Block Addressing (LBA) je v informatice metoda, při které se ve vnější paměti jednotlivé logické bloky s daty číslují lineárně (postupně) od 0 (nuly). Jeden logický blok (někdy též sektor) má v pevných discích velikost 512 bajtů, avšak SSD disky jej mají 1024 bajtů a optická média 2048 bajtů (CD-ROM, DVD). Metoda adresace logických bloků pomocí LBA je nástupcem metody Cylindr-Hlava-Sektor (CHS), která byla používána dříve.
rdf:langString
Der Begriff Logische Blockadressierung (LBA) oder englisch Logical Block Addressing bezeichnet eine Adressierungsmethode bei ATA-Festplatten.
rdf:langString
El direccionamiento de bloque lógico, en inglés logical block addressing (LBA), es un método muy común usado para especificar la localización de los bloques de datos en los sistemas de almacenamiento, principalmente el almacenamiento secundario de una computadora. El término LBA puede referirse también a la «dirección del bloque» al que enlaza. Los bloques lógicos en las computadoras modernas son normalmente de 512 o 1024 bytes cada uno.
rdf:langString
Logical block addressing (LBA) is a common scheme used for specifying the location of blocks of data stored on computer storage devices, generally secondary storage systems such as hard disk drives. LBA is a particularly simple linear addressing scheme; blocks are located by an integer index, with the first block being LBA 0, the second LBA 1, and so on. The IDE standard included 22-bit LBA as an option, which was further extended to 28-bit with the release of ATA-1 (1994) and to 48-bit with the release of ATA-6 (2003), whereas the size of entries in on-disk and in-memory data structures holding the address is typically 32 or 64 bits. Most hard disk drives released after 1996 implement logical block addressing.
rdf:langString
Le LBA, ou logical block addressing (« adressage par bloc logique », en anglais), est historiquement un moyen d’adresser les secteurs d’un disque dur. Cette méthode d’adressage a ensuite été généralisée à un grand nombre de . Cet adressage permet de désigner d’une façon unique un secteur d’un disque (la plus petite unité de données transférable, en lecture ou en écriture, par ce dernier). La taille d’un secteur est le plus souvent 512 octets, mais certains supports (disques optiques ou opto-magnétiques en émulation de disque dur en particulier) emploient d’autres valeurs comme 1 024 octets ou 2 048 octets.
rdf:langString
Logical Block Addressing (ロジカルブロックアドレッシング) は、コンピュータの補助記憶装置内のデータ位置を示す方法の1つ。LBAと略される。 LBAは単純に装置の最初のセクタから何番目かを示す数値である。補助記憶装置内の全セクタに 一意の通し番号が割り当てられており、それを使ってアドレッシングするわけである。 従って、ハードディスクのような同心円上に複数のトラックをもつ装置でも、CD-ROMやテープドライブのように1本のトラックで構成される装置でも同じように扱える利点がある。 ハードディスクの場合、ATAで28bit、SCSIで32bit、BigDrive対応のATAで48bitが使用されている。
rdf:langString
논리 블록 주소 지정(Logical block addressing, LBA)은 컴퓨터 기억 장치에 저장되는 의 위치를 지정하는데 쓰이는 공통 스킴으로, 일반적으로 하드 디스크 드라이브와 같은 보조 기억 장치에 쓰인다. LBA는 특히 단순한 선형 주소 지정 스킴이며, 블록은 정수 색인에 의해 위치되며, 첫 블록은 LBA 0, 두 번째는 LBA 1로 된다. IDE 표준은 22비트 LBA를 옵션으로 포함하였으며, 더 나아가 ATA-1 (1994년) 출시와 함께 28비트로 확장되었고 ATA-6 (2003년) 출시와 함께 48비트로 확장되었다. 반면, 주소를 보유하고 있는 디스크와 메모리 내의 자료 구조의 엔트리들의 크기는 일반적으로 32비트나 64비트이다. 1996년 이후에 출시된 대부분의 하드 디스크 드라이브들은 논리 블록 주소 지정을 구현하고 있다.
rdf:langString
Logical block addressing, afkorting LBA, is een techniek om het adresseren van grote harde schijven mogelijk te maken. De gegevens op een schijf worden verdeeld in sectoren. Een sector is op de PC haast altijd 512 bytes lang. Een aantal sectoren vormen een track, tracks op verschillende schijven boven elkaar vormen een cilinder. Vanouds kon een floppy diskette worden gelezen door het nummer van de cilinder, de kop en de sector op te geven. De sectornummering begon bij 1, de nummering van cilinder en kop begon bij 0. Elk van deze drie waarden werd in een byte (8 bits) opgegeven. Om opeenvolgende sectoren te kunnen lezen was het nodig te weten hoe de schijf was ingedeeld. Waren er 18 sectoren en 2 koppen, dan wist men dat cilinder 3, kop 1, sector 18 gevolgd werd door cilinder 4, kop 0, sector 1. Voor een harde schijf gold hetzelfde principe. Harde schijven werden echter steeds groter en al gauw waren er meer dan 256 cilinders. Dat werd aanvankelijk opgelost door ongebruikte bits in het sectornummer en kopnummer te gebruiken. De adressering werd hierdoor vrij gecompliceerd, en bovendien was de grootte van een schijf beperkt tot ruim 16 miljoen sectoren. Moderne schijven gebruiken LBA. De programmeur heeft nu niets meer te maken met het aantal cilinders, koppen en sectoren. Het is zelfs mogelijk dat er op de rand van de schijf meer sectoren zijn dan in het midden. Om de schijf te kunnen lezen, wordt er een volgnummer van 64 bits opgegeven. De schijf berekent zelf daaruit het cilinder-, kop- en sectornummer.
rdf:langString
Il Logical block addressing, abbreviato LBA, è un sistema di accesso ai dati usato nei dischi fissi, introdotto per superare il limite dei 504 MiB (528 MB) del precedente sistema CHS. Un disco rigido è costituito da piatti paralleli scritti su ambedue le superfici: ad ogni superficie corrisponde una testina. Ogni piatto è inoltre suddiviso in tracce concentriche, raggruppate per distanza dall'asse in cilindri, e divise in settori circolari. È chiaro quindi che per identificare un settore, l'unità fisica di memorizzazione sul disco, sono necessarie le tre coordinate cilindro, testina e settore. Il metodo LBA, introdotto con lo standard ATA-2, esegue la numerazione dei settori partendo da 0 fino ad un massimo di , assegnando il valore 0 al primo settore della prima traccia del primo cilindro, procedendo poi lungo tutti i settori della stessa traccia, poi lungo tutte le tracce (corrispondenti a tutte le superfici) dello stesso cilindro per poi spostarsi al cilindro adiacente, continuando così fino all'ultimo settore dell'ultima traccia dell'ultimo cilindro.La conversione da indirizzo logico a indirizzo fisico, ovvero quello definito dalle tre coordinate, viene eseguita dal controller.
rdf:langString
LBA (ang. Logical Block Addressing, pol. Logiczne Adresowanie Bloków) – metoda adresowania pamięci masowej przez system operacyjny. W LBA stosuje się prosty schemat adresowania liniowego. Bloki są adresowane przez kolejne liczby naturalne, przy czym pierwszy blok ma numer LBA 0, drugi – 1 i tak dalej. System LBA został wprowadzony dla pokonania granicy 528 MB = 504 MiB (1024×16×63 sektorów), w standardzie EIDE używający wcześniej metodę cylinder, głowica, sektor (ang. Cylinder Head Sector). W metodzie LBA, dokonuje się tzw. translacji adresów, czyli zamiany numerów głowicy, cylindra i sektora na ich logiczny odpowiednik, czyli numer sektora licząc od początku. Odpada więc skomplikowana adresacja za pomocą cylindrów, głowic i sektorów. Wzór na obliczanie LBA:
rdf:langString
Logical block addressing (LBA) är ett vanligt adresseringssystem gjort för att specificera platsen av datablock sparade på datorminnen, vanligtvis det andra minnet på hårdvara såsom hårddiskar. Termen LBA kan antingen betyda adressen eller datablocket. Det är typiskt att varje logiskt block i moderna datorsystem är 512 eller 1024 byte. ISO 9660 CD:ar använder block som är 2048 byte.
rdf:langString
Endereçamento de bloco lógico (em inglês: logical block addressing [LBA]) é um esquema comum usado para especificar a localização de blocos de dados armazenados em dispositivos de armazenamento de computador, geralmente sistemas de armazenamento secundário como unidades de disco rígido. O LBA é um esquema simples de . Os blocos são localizados por um índice inteiro, com o primeiro bloco sendo o LBA 0, o segundo LBA 1 e assim por diante. O padrão IDE incluiu LBA de 22 bits como uma opção, que foi posteriormente estendida para 28 bits com o lançamento do ATA-1 (1994) e para 48 bits com o lançamento do ATA-6 (2003), enquanto que o tamanho das entradas nas estruturas de dados em disco e em memória que contêm o endereço é normalmente de 32 ou 64 bits. A maioria das unidades de disco rígido lançadas após 1996 implementam o endereçamento de bloco lógico.
rdf:langString
LBA (англ. Logical block addressing) — стандартизованный механизм адресации и доступа к блоку данных на блочном устройстве (жёстком или оптическом диске, твердотельном накопителе), при котором системному контроллеру нет необходимости учитывать специфику накопителя (например, геометрию жёсткого диска — количество цилиндров, головок, секторов на дорожке, как это требовалось в ранних схемах адресации, таких как CHS и Large). В частности, современные IDE-контроллеры в качестве основного режима трансляции адреса используют LBA, а информация о поддержке LBA содержится в идентификационной информации накопителей. В LBA каждому адресуемому блоку назначается уникальный номер — целое число, начиная с нуля: первый блок — LBA=0, второй LBA=1, и так далее. Для жёстких дисков LBA 0 соответствует первому сектору в нулевом цилиндре и нулевой головке. Ограничение размера накопителя при использовании LBA обусловлено лишь разрядностью регистра LBA, обычно задания номера блока используется 48 бит, что при использовании двоичной системы исчисления даёт возможность адресовать 248 (128 ПиБ при размере блока 512 байт).
rdf:langString
LBA (англ. Logical block addressing) — метод доступу до секторів за порядковим номером, при якому не зважають на геометрію диску. LBA – механізм адресації і доступу до блоку даних на жорсткому диску, при якому системному контролеру немає необхідності враховувати геометрію самого жорсткого диска (кількість циліндрів, сторін, секторів на циліндрі). Контролери сучасних IDE-дисків як основний режим трансляції адреси використовують LBA. Привод, здатний підтримувати режим LBA, повідомляє про це в інформації ідентифікації приводу. Суть LBA полягає в тому, що кожен блок, що адресується на жорсткому диску має свій номер, ціле число, починаючи з нуля (тобто перший блок LBA = 0, другий LBA = 1, ...) LBA 0 = Циліндр 0/Головка 0/Сектор 1 .
rdf:langString
邏輯區塊位址（英語：Logical Block Address，LBA）是描述電腦上資料所在區塊的通用機制，一般用在像硬碟這樣的輔助記憶裝置。LBA可以意指某個資料區塊的位址或是某個位址所指向的資料區塊。現今電腦上所謂一個邏輯區塊通常是512或1024位元組。ISO-9660格式的標準CD則以2048位元組為一個邏輯區塊大小。
xsd:nonNegativeInteger
17743
