Liturgics
http://dbpedia.org/resource/Liturgics an entity of type: Sport
Liturgics, also called liturgical studies or liturgiology, is the academic discipline dedicated to the study of liturgy (public worship rites, rituals, and practices). Liturgics scholars typically specialize in a single approach drawn from another scholarly field. The most common sub-disciplines are: history or church history, theology, and anthropology. Although liturgics scholars using these approaches apply the principles of their respective disciplines to their research, all liturgics scholars focus their work in the ritual behaviors of the members of faith communities.
rdf:langString
Liturgika – dyscyplina teologiczna, której przedmiotem jest liturgia. Dzieli się na:
* liturgikę systematyczną (refleksja nad celebrowaną liturgią jako miejscem wiary)
* liturgikę historyczną (aspekt historyczny)
* liturgikę pastoralną (aspekt wymogów praktycznych)
rdf:langString
Литу́ргика — богословская дисциплина, изучающая христианское церковное богослужение, где главное место занимает Божественная Литургия.Основные отделы литургики:
* Гимнография.
* Эортология. Богослов архимандрит Киприан (Керн) разделяет литургику на три части: церковный устав, и литургическое богословие.
rdf:langString
Liturgik är studiet av liturgins historia, struktur, innehåll och gestaltande, samt ett ämnesområde inom teologi och religionsvetenskap. Liturgikstudier internt inom trossamfund kan omfatta hur man i gudstjänsten skall gestalta dagens bibeltexter, hur man ska få fram det kristna budskapet, om Jesus exempelvis. Inte bara som Guds son utan som människa. Det vetenskapliga liturgikstudiet vid konfessionellt obundna lärosäten har traditionellt främst sysselsatt sig med historiska, redaktionskritiska och strukturanalytiska frågeställningar, men under de senaste 20-30 åren har inflytanden från antropologins ritual studies börjat göra sig gällande.
rdf:langString
Liturgika (z řeckého λειτουργία veřejná služba, služba lidu) je jedním z oborů teologie, který se odborně zabývá liturgií. Zkoumá bohoslužebný život církve a jeho vývoj. Snaží se o interpretaci a vysvětlení významu úkonů pro potřeby věřících.
rdf:langString
Liturgik oder Liturgiewissenschaft ist der reflektierte Umgang mit der Liturgie. Sie ist in Wissenschaft und Lehre eine akademische Disziplin, die sich mit dem Verstehen und der Gestaltung der Liturgien bzw. Gottesdiensten, den Texten, Zeremonien und Gegenständen, befasst. Diese Reflexion der gottesdienstlichen Feiern betrifft die katholischen, die orthodoxen wie die evangelischen liturgischen Ordnungen. In einem weiteren Sinne ist auch von einer wissenschaftlichen Reflexion der jüdischen Gottesdienstfeiern zu reden.
rdf:langString
Літургіка — назва богословської дисципліни, предметом вивчення якої є християнське церковне богослужіння, де головне місце займає літургія. Основні відділи літургіки: Гімнографія та Геортологія. «Літургіка» є наукою про богослужіння взагалі; прикметник «літургійний» означає щось що відноситься до богослужіння взагалі, а не лише до однієї Євхаристії.Як така, ця наука охоплює цілий ряд областей церковно-богослужбового буття та вжитку тому поділяється на кілька відділів. Взагалі ж до науки Літургіки може бути три підходи, залежно від яких вона набуває той чи інший характер. Ці підходи можна назвати:
rdf:langString
rdf:langString
Liturgika
rdf:langString
Liturgik
rdf:langString
Liturgics
rdf:langString
Liturgika
rdf:langString
Liturgik
rdf:langString
Литургика
rdf:langString
Літургіка
xsd:integer
5993039
xsd:integer
1099395599
rdf:langString
Liturgika (z řeckého λειτουργία veřejná služba, služba lidu) je jedním z oborů teologie, který se odborně zabývá liturgií. Zkoumá bohoslužebný život církve a jeho vývoj. Snaží se o interpretaci a vysvětlení významu úkonů pro potřeby věřících. Termínu poprvé užil (1513–1566), který jím označuje vědeckou reflexi křesťanské bohoslužby. Pojem liturgiky se však v katolickém a protestantském prostředí prosadil teprve v 18. století. V teologické klasifikaci je liturgika součástí praktické teologie, někdy se však také včleňuje jako součást . S liturgikou souvisí studium církevních dějin, estetiky, hudební vědy, divadelní vědy, folkloristiky a komunikace.
rdf:langString
Liturgik oder Liturgiewissenschaft ist der reflektierte Umgang mit der Liturgie. Sie ist in Wissenschaft und Lehre eine akademische Disziplin, die sich mit dem Verstehen und der Gestaltung der Liturgien bzw. Gottesdiensten, den Texten, Zeremonien und Gegenständen, befasst. Diese Reflexion der gottesdienstlichen Feiern betrifft die katholischen, die orthodoxen wie die evangelischen liturgischen Ordnungen. In einem weiteren Sinne ist auch von einer wissenschaftlichen Reflexion der jüdischen Gottesdienstfeiern zu reden. Georg Cassander (1513–1566) bezeichnet erstmals mit dem Begriff Liturgik die wissenschaftliche Reflexion des christlichen Gottesdienstes. Jedoch setzt sich der Terminus erst im 18. Jahrhundert im katholischen und evangelischen Raum durch. Im theologischen Fächerkanon ist die Liturgik / Liturgiewissenschaft meist Teildisziplin der Praktischen Theologie, ist jedoch mancherorts als Teilgebiet der Historischen Theologie entstanden. Die Liturgik ist auch ein wesentliches Fach in der Kirchenmusikerausbildung. Gegenstand der Liturgik sind neben den vollzogenen Liturgien auch die liturgischen Bücher, so evangelischerseits die Agenden, katholischerseits die Ordines wie das Messbuch, das Benediktionale, das Pontifikale, das Zeremoniale usw. Die Bücher des Stundengebetes sowie das Gesangbuch sowie das Gebiet der Hymnologie fallen ebenfalls in das Aufgabengebiet der Liturgiewissenschaft.
rdf:langString
Liturgics, also called liturgical studies or liturgiology, is the academic discipline dedicated to the study of liturgy (public worship rites, rituals, and practices). Liturgics scholars typically specialize in a single approach drawn from another scholarly field. The most common sub-disciplines are: history or church history, theology, and anthropology. Although liturgics scholars using these approaches apply the principles of their respective disciplines to their research, all liturgics scholars focus their work in the ritual behaviors of the members of faith communities.
rdf:langString
Liturgika – dyscyplina teologiczna, której przedmiotem jest liturgia. Dzieli się na:
* liturgikę systematyczną (refleksja nad celebrowaną liturgią jako miejscem wiary)
* liturgikę historyczną (aspekt historyczny)
* liturgikę pastoralną (aspekt wymogów praktycznych)
rdf:langString
Литу́ргика — богословская дисциплина, изучающая христианское церковное богослужение, где главное место занимает Божественная Литургия.Основные отделы литургики:
* Гимнография.
* Эортология. Богослов архимандрит Киприан (Керн) разделяет литургику на три части: церковный устав, и литургическое богословие.
rdf:langString
Liturgik är studiet av liturgins historia, struktur, innehåll och gestaltande, samt ett ämnesområde inom teologi och religionsvetenskap. Liturgikstudier internt inom trossamfund kan omfatta hur man i gudstjänsten skall gestalta dagens bibeltexter, hur man ska få fram det kristna budskapet, om Jesus exempelvis. Inte bara som Guds son utan som människa. Det vetenskapliga liturgikstudiet vid konfessionellt obundna lärosäten har traditionellt främst sysselsatt sig med historiska, redaktionskritiska och strukturanalytiska frågeställningar, men under de senaste 20-30 åren har inflytanden från antropologins ritual studies börjat göra sig gällande.
rdf:langString
Літургіка — назва богословської дисципліни, предметом вивчення якої є християнське церковне богослужіння, де головне місце займає літургія. Основні відділи літургіки: Гімнографія та Геортологія. «Літургіка» є наукою про богослужіння взагалі; прикметник «літургійний» означає щось що відноситься до богослужіння взагалі, а не лише до однієї Євхаристії.Як така, ця наука охоплює цілий ряд областей церковно-богослужбового буття та вжитку тому поділяється на кілька відділів. Взагалі ж до науки Літургіки може бути три підходи, залежно від яких вона набуває той чи інший характер. Ці підходи можна назвати: 1.
* історико-археологічний 2.
* ритуалістичний або уставний 3.
* богословський Перший Історико-археологічний підхід до науки намагається висвітлити головним чином поступовий розвиток та зміну богослужбових чинів, співів, облачень, церковного начиння, тощо. Цей підхід цікавиться виникненням та розвитком тих чи інших стилів іконописання, тощо. Часто в богословських школах з Літургіки виділяються особливі науки- Церковна археологія та історія християнського мистецтва. Другий підхід, ритуальний або уставний, займається переважно вивченням системи православного богослужіння в рамках нині діючого церковного уставу або Типікона і тими правилами та звичаями, якими необхідно керуватися для правильного та уставного богослужіння. Історія самого Уставу, його типи, їх виникнення та зміну в цьому випадку відступають на другий план, поступаючись місцем нині утвердженому Типікону. У семінаріях та академіях часто з Літургіки виділяють особливу науку під назвою «Церковний устав», яка і займається вивченням зазначених правил богослужіння. Третій, богословський підхід, розглядає науку богослужіння не лише як предмет історичного чи археологічного вивчення і не лише як правила для відправлення богослужіння по духу і букві церковного Типікона, але головним чином як богословську дисципліну, як джерело богопізнання та допоміжний засіб для побудови богословської системи Православ'я. Християни вважають що до богослужінню можна поставитися як до вираження наших релігійних переживань, нашої віри в Бога, нашої побожності. В літургіці це називають латреутичною метою, від грецького слова λατρεύειν, тобто служіння, поклоніння. Богослужіння, крім того, може мати і сакраментальну мету, тобто слугувати прилученням до викупного подвигу Ісуса Христа і бути провідником благодаті у світ і до окремих людей. На третьому місці, богослужіння має характер дидактичний, повчальний. Слов'янський богословський обіход що має величезне багатство співів, переплетених з читаннями зі Старого та Нового Завітів, з повчаннями зі святих отців, аскетичних збірників та житійної літератури, є джерелом богопізнання та поглиблення в істини православного богослів'я. Розкриття цього повчального боку богослужіння, що збігається з третім із зазначених підходів до Літургіки, є потужна зброя та допоміжний засіб для православного вченого і для того хто шукає богословського повчання. У цьому випадку Літургіка стоїть в найтіснішому зв'язку з патристикою.
xsd:nonNegativeInteger
1026