Litotes
http://dbpedia.org/resource/Litotes an entity of type: Person
Litotes (starořecky λιτότης – litotés) je v jazykovědě označení pro popření záporu, například: nelze neudělat.Použitím se stává z věty záporné věta kladná, ale dvojitým záporem je tvrzení oslabeno a relativizováno.
rdf:langString
Die Litotes (altgriechisch λιτότης litótēs, deutsch ‚Sparsamkeit‚ Zurückhaltung‘, zu altgriechisch λιτός litós, deutsch ‚schlicht, einfach‘) ist die Stilfigur der doppelten Verneinung (z. B. nicht unüblich) oder der Verneinung des Gegenteils (z. B. nicht selten). Damit kann zum Beispiel eine Behauptung vorsichtig ausgedrückt oder eine Aussage abgeschwächt werden (Untertreibung). Aber auch eine Hervorhebung kann indirekt bewirkt werden. Die Litotes taucht oft im Rahmen von Ironie auf.
rdf:langString
Litoto (aŭ pli precize maltroigo) estas stilfiguro, kies vortoj formas esprimon malpli drastan aŭ energian ol la ideo, kiun ĝi esprimu. Ekzemploj estas: "li ne malmulte subtenis min" (fakte li donis grandan subtenon), "Mi vin ne malamas" (fakte mi vin amegas) aŭ "ŝi estas ŝparema" (fakte ŝi estas avara).
rdf:langString
La atenuación (del latín attenuatio), también denominada litotes, lítotes (del bajo latín litŏtes, y este del griego λιτότης) o litote (del francés litote), y con menos frecuencia extenuación (del latín extenuatio), es una figura retórica, relacionada con la ironía y el eufemismo, mediante la cual se afirma algo, disminuyendo (atenuando) o negando lo contrario de lo que se quiere afirmar o decir: "No poco" = Mucho; "No está bien" = Está mal. Constituye en realidad una clase de perífrasis o circunloquio.
rdf:langString
완서법(緩敍法, 라틴어: litotes, 그리스어: λιτότης)은 수사법의 하나이다. 직접적인 주장을 하지 않고, 그 반대의 의미를 부정하는 방법을 말한다. 이를테면, 「좋다」 대신에 「나쁘지 않다」라고 말하거나, 「어리석다」 대신에 「현명하지 못하다」라고 말하는 방법이다. 완서법은 신중하게 주장하려는 목적으로 쓰이거나, 강조하는 목적으로 쓰인다. 이를테면 「전무하지는 않다」는 「조금은 있다」라는 부분긍정의 의미를 지니지만, 「그것을 슬퍼하지 않을 이유가 없었다」는 「모든 사람이 슬퍼했다」라는 긍정을 강조하기 위하여 쓰였다. 그러나, 반드시 의미가 명확하게 표현되는 것은 아니고, 문맥이나 언어 특유의 문화적 배경에 따라 달라지는 경우가 있다.
rdf:langString
緩叙法（かんじょほう、ラテン語: Litotes、ギリシア語: λιτότης）とは、修辞技法の1つ。直接的な主張をせずに、その逆の意味のことを否定する方法をいう。例えば、「良い」という代わりに「悪くない」といい、「物騒な」という代わりに「穏やかでない」という方法。 緩叙法は主張を控えめにする目的で用いることもあれば、強調する目的で用いることもある。例えば「満更でもない」は「少しはある」という部分肯定の意味に使うが、「それを悲しまないものはなかった」は「すべての人が悲しんだ」という肯定の強調のために使う。しかし必ずしも意味が明確に表現されるわけではなく、文脈、またその言語に特有の文化的背景によって異なる場合も多い。
rdf:langString
De litotes is een stijlfiguur waarbij een begrip wordt omschreven door de ontkenning van het tegengestelde, met het doel juist een sterke bevestiging uit te drukken.
rdf:langString
La litòte (dal greco antico litótēs, "semplicità" e "attenuazione", da litós "semplice") è una figura retorica che consiste nel dare un giudizio o fare un'affermazione adoperando la negazione di un'espressione di senso contrario. Si ha quando si sostituisce un'espressione troppo cruda con la negazione del contrario. Può avere intento di attenuazione o enfasi, ma anche di eufemismo o ironia. Un esempio di litote è dire "non mi sento troppo bene", per dire "mi sento male", in questo caso con valore intensivo.
rdf:langString
Litota (stgr. λιτότης litótēs – „skromność, prostota”) – jeden z tropów retorycznych (czasem uznawana za figurę retoryczną). Litota jest podobnie jak eufemizm przeciwieństwem hiperboli, tyle że eufemizm dotyczy łagodzenia określeń negatywnych, litota może zaś służyć osłabieniu sformułowań także pozytywnych czy neutralnych. Polega na zastąpieniu danego określenia zaprzeczonym wyrażeniem antonimicznym np. zamiast cichy – niegłośny. Figura ta ma na celu osłabienie dobitności mowy.
rdf:langString
Uma litotes, também chamada litote ou lítotes, é uma figura de linguagem que combina, frequentemente num eufemismo, a ênfase retórica com a ironia, em geral sugerindo uma ideia pela negação do seu contrário. Um exemplo de litotes: dizer "não é dos melhores" por "é ruim"; ou "não ser dos mais bonitos" por "ser feio"). A litotes pode ser tanto depreciativa como laudatória. Dizer que um indivíduo não é dos mais espertos corresponde a dizer que ele é tolo ou ingênuo; dizer que o indivíduo não é nada tolo, corresponde a dizer que ele é esperto ou perspicaz.
rdf:langString
Litotes (gr: λιτότης [litótēs], enkelhet, återhållsamhet) är en medveten och demonstrativ underdrift i uttryckssättet (jämför engelskans understatement). En litotes kan användas för att antingen förstärka eller lindra det man vill ha sagt. Gränsen mellan litotes och metafor eller ironi är inte alltid helt lätt att dra. Motsatsen till litotes kallas hyperbol.
rdf:langString
La lítote o atenuació és un recurs literari en què es nega el contrari d'allò que es vol afirmar. Per exemple: "No xuta malament", volent dir que xuta molt bé. Els lítotes són una forma d'eufemisme, sempre deliberat i amb la intenció d'èmfasi. Això no obstant, la interpretació de la negació pot dependre del context, incloent-hi el context cultural. En un discurs, aquest també pot dependre de l'entonació i l'èmfasi, per exemple, la frase "No està malament", es pot dir de tal manera que pot arribar a dir de "mediocre" a "excel·lent".
rdf:langString
Litote hitza grezieratik dator, λιτότης, euskaraz “soildua”, “gutxitua”. Izen horrekin erretorikan bat adierazten da. Modu batez ironia, perifrasi eta eufemismoarekin badu zer ikusirik. Funtsa hauxe da: adierazpena leundu egiten du itxuraz baina, horrela, kontrako adiera indartuz. Adibidez, “liburu hori ez da batere txarra”, “txarra” adierazpena leundu dugu modu batez baina benetan ona dela esan nahi dugu. Ahozko hizkuntzan ohikoa da baliabide hau: “Neska hori ez da batere tuntuna”“Diruz ez zaude gaizki, e?”“Ezin da ukatu etxe hori ederra dela”
rdf:langString
In rhetoric, litotes (/laɪˈtoʊtiːz/, /ˈlaɪtətiːz/ or US: /ˈlɪtətiːz/), also known classically as antenantiosis or moderatour, is a figure of speech and form of verbal irony in which understatement is used to emphasize a point by stating a negative to further affirm a positive, often incorporating double negatives for effect. Litotes is a form of understatement, more specifically meiosis, and is always deliberate with the intention of emphasis. However, the interpretation of negation may depend on context, including cultural context. In speech, it may also depend on intonation and emphasis; for example, the phrase "not bad" can be intonated differently so as to mean either "mediocre" or "excellent". Along the same lines, litotes can be used as a euphemism to diminish the harshness of an obs
rdf:langString
La litote est une figure de rhétorique et d'atténuation qui consiste à dire moins pour laisser entendre davantage. Elle caractérise une expression de façon à susciter chez le récepteur un sens beaucoup plus fort que la simple énonciation de l'idée exprimée. Dans Le Cid de Corneille, Chimène signifie à Rodrigue qu'elle l'aime toujours en usant de la litote : « Va, je ne te hais point ! » (Attention cependant, la phrase, longtemps citée en exemple, n'est plus interprétée comme une litote par la critique contemporaine).
rdf:langString
Litotes adalah adalah majas yang mengungkapkan suatu perkataan dengan rendah hati dan lemah lembut. Penggunaan majas ini ditujukan untuk mengurangi atau mengecil-ngecilkan kenyataan sebenarnya dengan tujuan untuk merendahkan diri. Penggunaan majas ini dapat dilihat dari kalimat berikut ini: Silakan singgah di gubuk saya
rdf:langString
Литóта, лито́тес (от др.-греч. λιτότης — простота, малость, умеренность) — стилистическая фигура преуменьшения или нарочитого смягчения свойств, признаков, значений каких-либо предметов или явлений. Литота — это образное выражение, стилистическая фигура, оборот, в котором содержится художественное преуменьшение величины, силы значения изображаемого предмета или явления. Литота в этом смысле противоположна гиперболе, поэтому по-другому её называют обратной гиперболой. Литота+сравнение: «узенькие талии, никак не толще бутылочной шейки» (Н. В. Гоголь «Невский проспект»).
rdf:langString
Літо́та (грец. λιτότης — простота, помірність) — троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє зменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад літоти з вірша М. Вінграновського «Поїхали у Сквиру, на гриби…», котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обідуІ серцем захмелієм як на те,І так поїдемо, і зникнемо без слідуЩо й коров'як на нас не зацвіте. Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марко Вовчок «Сестра»: бабуся «малесенька, ледве од землі видно»).
rdf:langString
rdf:langString
Lítote
rdf:langString
Litotes
rdf:langString
Litotes
rdf:langString
Litoto
rdf:langString
Atenuación (retórica)
rdf:langString
Litote
rdf:langString
Litote
rdf:langString
Litotes
rdf:langString
Litote
rdf:langString
Litotes
rdf:langString
완서법
rdf:langString
緩叙法
rdf:langString
Litota
rdf:langString
Litotes
rdf:langString
Lítotes
rdf:langString
Литота
rdf:langString
Litotes
rdf:langString
Літота
xsd:integer
177230
xsd:integer
1105246244
rdf:langString
Litotes (starořecky λιτότης – litotés) je v jazykovědě označení pro popření záporu, například: nelze neudělat.Použitím se stává z věty záporné věta kladná, ale dvojitým záporem je tvrzení oslabeno a relativizováno.
rdf:langString
La lítote o atenuació és un recurs literari en què es nega el contrari d'allò que es vol afirmar. Per exemple: "No xuta malament", volent dir que xuta molt bé. Els lítotes són una forma d'eufemisme, sempre deliberat i amb la intenció d'èmfasi. Això no obstant, la interpretació de la negació pot dependre del context, incloent-hi el context cultural. En un discurs, aquest també pot dependre de l'entonació i l'èmfasi, per exemple, la frase "No està malament", es pot dir de tal manera que pot arribar a dir de "mediocre" a "excel·lent". L'ús del recurs de la lítote apareix específicament en certes cultures com la dels europeus del nord i és molt popular en l'anglès, el rus i el francès. Són característics de l'antiga poesia anglesa i de les sagues islandeses i són un mitjà de molta contenció estoica.
rdf:langString
Die Litotes (altgriechisch λιτότης litótēs, deutsch ‚Sparsamkeit‚ Zurückhaltung‘, zu altgriechisch λιτός litós, deutsch ‚schlicht, einfach‘) ist die Stilfigur der doppelten Verneinung (z. B. nicht unüblich) oder der Verneinung des Gegenteils (z. B. nicht selten). Damit kann zum Beispiel eine Behauptung vorsichtig ausgedrückt oder eine Aussage abgeschwächt werden (Untertreibung). Aber auch eine Hervorhebung kann indirekt bewirkt werden. Die Litotes taucht oft im Rahmen von Ironie auf.
rdf:langString
Litoto (aŭ pli precize maltroigo) estas stilfiguro, kies vortoj formas esprimon malpli drastan aŭ energian ol la ideo, kiun ĝi esprimu. Ekzemploj estas: "li ne malmulte subtenis min" (fakte li donis grandan subtenon), "Mi vin ne malamas" (fakte mi vin amegas) aŭ "ŝi estas ŝparema" (fakte ŝi estas avara).
rdf:langString
La atenuación (del latín attenuatio), también denominada litotes, lítotes (del bajo latín litŏtes, y este del griego λιτότης) o litote (del francés litote), y con menos frecuencia extenuación (del latín extenuatio), es una figura retórica, relacionada con la ironía y el eufemismo, mediante la cual se afirma algo, disminuyendo (atenuando) o negando lo contrario de lo que se quiere afirmar o decir: "No poco" = Mucho; "No está bien" = Está mal. Constituye en realidad una clase de perífrasis o circunloquio.
rdf:langString
Litote hitza grezieratik dator, λιτότης, euskaraz “soildua”, “gutxitua”. Izen horrekin erretorikan bat adierazten da. Modu batez ironia, perifrasi eta eufemismoarekin badu zer ikusirik. Funtsa hauxe da: adierazpena leundu egiten du itxuraz baina, horrela, kontrako adiera indartuz. Adibidez, “liburu hori ez da batere txarra”, “txarra” adierazpena leundu dugu modu batez baina benetan ona dela esan nahi dugu. Ahozko hizkuntzan ohikoa da baliabide hau: “Neska hori ez da batere tuntuna”“Diruz ez zaude gaizki, e?”“Ezin da ukatu etxe hori ederra dela” Adibideotan ikusten denez, sarritan ezezko esaldien bitartez adierazten da. Hiru kasutan perifrasi topatuko ditugu: “Neska azkarra da” esan beharrean hitz gehiago erabiliz gauza bera esaten dugu, “Neska hori ez da batere tuntuna”. Esan ohi da litote hiperbolearen kontrakoa dela baina, berez, antzeko prozedura da.
rdf:langString
La litote est une figure de rhétorique et d'atténuation qui consiste à dire moins pour laisser entendre davantage. Elle caractérise une expression de façon à susciter chez le récepteur un sens beaucoup plus fort que la simple énonciation de l'idée exprimée. Dans Le Cid de Corneille, Chimène signifie à Rodrigue qu'elle l'aime toujours en usant de la litote : « Va, je ne te hais point ! » (Attention cependant, la phrase, longtemps citée en exemple, n'est plus interprétée comme une litote par la critique contemporaine). La litote prend souvent la forme d'une double négation. Exemple :« Pour autant, je ne suis pas incapable de faire face à cette existence plus rude » = Pour autant je suis capable de faire face… (Tatiana de Rosnay Rose 2011 – page 43, traduction de l’anglais). Contrairement à l'euphémisme, avec lequel elle est souvent confondue et qui connote négativement ou renvoie à un référent désagréable sans utiliser le terme adéquat, la litote renforce l'information. Elle « a une orientation de valeur inverse de celle de l'euphémisme, qui cherche à amoindrir l'information. » L'effet de la litote est principalement produit soit par un vocabulaire « neutralisé », soit par la négation d’un contraire ou autre tournure de contournement. Enfin, pour résumer, par une expression indirecte de la pensée. Le mot « litote » vient du grec λιτότης, litótēs qui signifie « apparence simple, sans apprêts » et qui avait le sens rhétorique d’une figure par laquelle on laisse entendre plus qu’on ne dit.
rdf:langString
In rhetoric, litotes (/laɪˈtoʊtiːz/, /ˈlaɪtətiːz/ or US: /ˈlɪtətiːz/), also known classically as antenantiosis or moderatour, is a figure of speech and form of verbal irony in which understatement is used to emphasize a point by stating a negative to further affirm a positive, often incorporating double negatives for effect. Litotes is a form of understatement, more specifically meiosis, and is always deliberate with the intention of emphasis. However, the interpretation of negation may depend on context, including cultural context. In speech, it may also depend on intonation and emphasis; for example, the phrase "not bad" can be intonated differently so as to mean either "mediocre" or "excellent". Along the same lines, litotes can be used as a euphemism to diminish the harshness of an observation; "He isn't the cleanest person I know" could be used as a means of indicating that someone is a messy person. The use of litotes is common in English, Russian, German, Yiddish, Dutch, Hebrew, Aramaic, Greek, Ukrainian, Polish, Mandarin, French, Czech and Slovak, and is also prevalent in a number of other languages and dialects. It is a feature of Old English poetry and of the Icelandic sagas and is a means of much stoical restraint. The word litotes is of Greek origin (in Greek 'λιτότης'), meaning "simplicity," and is derived from the word litos meaning "plain, simple, small or meager".
rdf:langString
Litotes adalah adalah majas yang mengungkapkan suatu perkataan dengan rendah hati dan lemah lembut. Penggunaan majas ini ditujukan untuk mengurangi atau mengecil-ngecilkan kenyataan sebenarnya dengan tujuan untuk merendahkan diri. Penggunaan majas ini dapat dilihat dari kalimat berikut ini: Silakan singgah di gubuk saya Pada kalimat tersebut pengujar tidak sebenarnya mengatakan bahwa rumahnya adalah sebuah gubuk, melainkan ujaran itu hanya merupakan suatu bentuk sopan santun untuk merendahkan diri. Mungkin saja rumahnya besar dan mewah, seperti istana. Unsur yang dibandingkan di sini adalah rumah dan gubuk. Komponen makna penyama adalah "tempat tinggal manusia" Komponen makna pembeda untuk rumah: ada kemungkinan rumah itu "besar atau kecil", karena rumah adalah kata benda generik. Komponen makna pembeda bagi gubuk “selalu kecil dan buruk" Di sini tidak ada penyimpangan makna (keduanya tempat tinggal manusia, makna pusatnya tidak berubah), dan susunan kata-kata juga berkolokasi. Jadi hal ini membedakannya dari metafora.
rdf:langString
완서법(緩敍法, 라틴어: litotes, 그리스어: λιτότης)은 수사법의 하나이다. 직접적인 주장을 하지 않고, 그 반대의 의미를 부정하는 방법을 말한다. 이를테면, 「좋다」 대신에 「나쁘지 않다」라고 말하거나, 「어리석다」 대신에 「현명하지 못하다」라고 말하는 방법이다. 완서법은 신중하게 주장하려는 목적으로 쓰이거나, 강조하는 목적으로 쓰인다. 이를테면 「전무하지는 않다」는 「조금은 있다」라는 부분긍정의 의미를 지니지만, 「그것을 슬퍼하지 않을 이유가 없었다」는 「모든 사람이 슬퍼했다」라는 긍정을 강조하기 위하여 쓰였다. 그러나, 반드시 의미가 명확하게 표현되는 것은 아니고, 문맥이나 언어 특유의 문화적 배경에 따라 달라지는 경우가 있다.
rdf:langString
緩叙法（かんじょほう、ラテン語: Litotes、ギリシア語: λιτότης）とは、修辞技法の1つ。直接的な主張をせずに、その逆の意味のことを否定する方法をいう。例えば、「良い」という代わりに「悪くない」といい、「物騒な」という代わりに「穏やかでない」という方法。 緩叙法は主張を控えめにする目的で用いることもあれば、強調する目的で用いることもある。例えば「満更でもない」は「少しはある」という部分肯定の意味に使うが、「それを悲しまないものはなかった」は「すべての人が悲しんだ」という肯定の強調のために使う。しかし必ずしも意味が明確に表現されるわけではなく、文脈、またその言語に特有の文化的背景によって異なる場合も多い。
rdf:langString
De litotes is een stijlfiguur waarbij een begrip wordt omschreven door de ontkenning van het tegengestelde, met het doel juist een sterke bevestiging uit te drukken.
rdf:langString
La litòte (dal greco antico litótēs, "semplicità" e "attenuazione", da litós "semplice") è una figura retorica che consiste nel dare un giudizio o fare un'affermazione adoperando la negazione di un'espressione di senso contrario. Si ha quando si sostituisce un'espressione troppo cruda con la negazione del contrario. Può avere intento di attenuazione o enfasi, ma anche di eufemismo o ironia. Un esempio di litote è dire "non mi sento troppo bene", per dire "mi sento male", in questo caso con valore intensivo.
rdf:langString
Litota (stgr. λιτότης litótēs – „skromność, prostota”) – jeden z tropów retorycznych (czasem uznawana za figurę retoryczną). Litota jest podobnie jak eufemizm przeciwieństwem hiperboli, tyle że eufemizm dotyczy łagodzenia określeń negatywnych, litota może zaś służyć osłabieniu sformułowań także pozytywnych czy neutralnych. Polega na zastąpieniu danego określenia zaprzeczonym wyrażeniem antonimicznym np. zamiast cichy – niegłośny. Figura ta ma na celu osłabienie dobitności mowy.
rdf:langString
Uma litotes, também chamada litote ou lítotes, é uma figura de linguagem que combina, frequentemente num eufemismo, a ênfase retórica com a ironia, em geral sugerindo uma ideia pela negação do seu contrário. Um exemplo de litotes: dizer "não é dos melhores" por "é ruim"; ou "não ser dos mais bonitos" por "ser feio"). A litotes pode ser tanto depreciativa como laudatória. Dizer que um indivíduo não é dos mais espertos corresponde a dizer que ele é tolo ou ingênuo; dizer que o indivíduo não é nada tolo, corresponde a dizer que ele é esperto ou perspicaz.
rdf:langString
Litotes (gr: λιτότης [litótēs], enkelhet, återhållsamhet) är en medveten och demonstrativ underdrift i uttryckssättet (jämför engelskans understatement). En litotes kan användas för att antingen förstärka eller lindra det man vill ha sagt. Gränsen mellan litotes och metafor eller ironi är inte alltid helt lätt att dra. Motsatsen till litotes kallas hyperbol.
rdf:langString
Литóта, лито́тес (от др.-греч. λιτότης — простота, малость, умеренность) — стилистическая фигура преуменьшения или нарочитого смягчения свойств, признаков, значений каких-либо предметов или явлений. Литота — это образное выражение, стилистическая фигура, оборот, в котором содержится художественное преуменьшение величины, силы значения изображаемого предмета или явления. Литота в этом смысле противоположна гиперболе, поэтому по-другому её называют обратной гиперболой. По существу литота чрезвычайно близка гиперболе по своему выразительному значению, поэтому в старинных работах по риторике её рассматривали как вид гиперболы, которая делилась на два вида: на «увеличение» (др.-греч. αὔξησις auxesis) и «уменьшение» (ταπινωσις tapinosis или μείωσις meiosis). В современной филологии литота рассматривается в качестве самостоятельной фигуры речи, с помощью которой создается субъективно-оценочный, эмоционально окрашенный художественный образ. Как и гиперболы, литоты часто совмещаются с тропами и другими речевыми фигурами, что позволяет создать сложное иносказание, отличающееся экспрессией и оценочностью: Литота+сравнение: «узенькие талии, никак не толще бутылочной шейки» (Н. В. Гоголь «Невский проспект»). Ваш шпиц — прелестный шпиц, не более напёрстка!Я гладил всё его; как шёлковая шёрстка! А. С. Грибоедов «Горе от ума» Н. А. Некрасов в «Песне Ерёмушке»: «Ниже тоненькой былиночки надо голову клонить». В поэме «Крестьянские дети» он использовал фольклорное выражение «мужичок с ноготок»: И шествуя важно, в спокойствии чинном,Лошадку ведёт под уздцы мужичокВ больших сапогах, в полушубке овчинном,В больших рукавицах… а сам с ноготок! На литоте построено целое стихотворение К. С. Аксакова «Мой Марихен так уж мал». П. И. Чайковский положил на музыку текст одной из публикаций этого стихотворения с другим именем заглавного персонажа (из сборника А. Н. Плещеева) под названием «Детская песенка. Мой Лизочек»: Мой Лизочек так уж мал,Так уж мал,Что из листика сирениСделал зонтик он для тениИ гулял.Мой Лизочек так уж мал,Так уж мал,Что из крыльев комаришкиСделал две себе манишкиИ — в крахмал… Многие литоты являются фразеологизмами или идиомами: «черепашьи темпы», «рукой подать», «денег кот наплакал», «небо показалось с овчинку», «мужичок-с-ноготок», «девочка-дюймовочка».
rdf:langString
Літо́та (грец. λιτότης — простота, помірність) — троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє зменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад літоти з вірша М. Вінграновського «Поїхали у Сквиру, на гриби…», котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обідуІ серцем захмелієм як на те,І так поїдемо, і зникнемо без слідуЩо й коров'як на нас не зацвіте. Літота вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марко Вовчок «Сестра»: бабуся «малесенька, ледве од землі видно»). Літота притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки «Котигорошко», та ін.), мотивами якого живиться література.
xsd:nonNegativeInteger
11517