Lipid
http://dbpedia.org/resource/Lipid an entity of type: Thing
Lipidoak karbono, hidrogeno eta oxigenoz osaturiko biomolekulak dira, nahiz eta batzuek nitrogenoa eta fosforoa ere izan dezaketen. Lipidoek oso talde heterogeneoa osatzen dute, hala ere, badute ezaugarri komunik: disolbatzaile polarretan gutxi edo batere ez dira disolbatzen (uretan, adibidez). Bestalde, disolbatzaile apolarretan (kloroformo, eter, bentzeno..) oso ondo disolbatzen dira. Gainera, urak baino dentsitate txikiagoa dute.
rdf:langString
Lipider är inom kemin ett samlingsnamn på en stor grupp ämnen bestående av fetter och fettliknande ämnen. Själva definitionen av en lipid är otydlig och vag men det omfattar vanligtvis ämnen från levande organismer som är lösliga i opolära lösningsmedel och olösliga i vatten. Det är således främst ämnets fysikaliska egenskaper och biologiska förekomst som avgör huruvida ämnet är en lipid eller inte.
rdf:langString
脂類（英語：Lipid），又稱脂質，这是一类不溶于水而易溶于脂肪溶剂（醇、醚、氯仿、苯）等非极性有机溶剂，由脂肪酸与醇作用脱水缩合生成的酯及其衍生物统称为脂类，其中包括脂肪、蠟、类固醇、脂溶性維生素（如維生素A，D，E和K）、單酸甘油酯、二酸甘油酯、磷脂等。它的主要生理功能包括儲存能量、構成細胞膜以及膜的訊息傳導等。如今，脂类已经被用于美容和食品工业，以及纳米技术。 脂質可以廣義定義為疏水性或雙親性小分子；某些脂質因為其雙親性的特質（兼具親水性與疏水性），能在水溶液環境中形成囊泡、脂質體或膜等構造。生物體內的脂質完全或部分源自兩種截然不同的生物次單元：酮酸基與異戊二烯。由此，脂質可以概分為八類：脂肪酸、甘油酯、甘油磷脂、鞘脂（神經脂質）、醣脂質、聚酮类（由酮乙基次單元聚合而成）、固醇脂类，以及孕烯醇酮脂类（由異戊二烯次單元縮合聚合而成）。 脂類常被視為是脂肪的同義詞，但脂肪只是一種稱為三酸甘油脂的脂類。脂類也包括脂肪酸及其衍生物，包括單酸甘油酯、二酸甘油酯、磷脂等，也包括其他含有固醇的代謝產物，像是膽固醇。雖然人類和其他動物有許多不同的代謝方式，可以切斷脂肪鏈及合成脂質，不過仍有一些必需脂質無法自行合成，需要在食物中攝取。 脂質形成原始生命體的細胞膜是生命起源模型中的關鍵步驟。
rdf:langString
الليبيدات هي جزيئات حيوية ضخمة تشمل كل ما هو غير قابل للذوبان (الانحلال) في الماء. بالتالي فهي مواد غير قطبية ذات أصل عضوي، وتشمل بما في ذلك المواد الشمعية، والحموض الدهنية ومشتقاتها من ليبيدات مفسفرة، أو سفينغوليبيد أو ليبيدات سكرية أو تربينات وحتى الرتينوئيدات والستيروئيدات. لليبيديات تطبيقات في الصناعات الغذائية والتزيينية وكذا في التكنولوجيا النانوية. هناك تنوع كبير في بنية هذه المركبات فبعضها حلقي ألكاني وبعضها عطري، بعضها مرن متحرك في حين بعضها الآخر ذو بنية ثابتة.
rdf:langString
Els lípids són biomolècules insolubles en aigua que presenten solubilitat elevada en dissolvents orgànics, com ara el cloroform. L'etimologia de la paraula lípid prové de la forma prefixada del mot grec lípos, que significa "greix" i de la forma sufixada del mot grec eĩdos, que significa "aparença, figura".
rdf:langString
Lipidy (z řeckého lipos – tučný) jsou přírodní látky živočišného i rostlinného původu, mezi které patří především tuky, oleje, vosky, některé vitamíny a hormony. Mohou být v kapalném nebo pevném skupenství. Chemicky jsou to převážně estery vyšších mastných kyselin a alkoholů. Přesněji řečeno se jedná o deriváty mastných kyselin jednosytného nebo trojsytného alkoholu. Mastné kyseliny jsou vyšší karboxylové kyseliny nasycené nebo nenasycené. Lipid triacylglycerid C55H98O6. Vlevo glycerol, vpravo shora dolů kyselina palmitová, kyselina olejová, kyselina alfa-linolenová.
rdf:langString
Ως λιπίδιο χαρακτηρίζεται μία βιολογική οργανική ένωση που έχει προέλθει από την αντίδραση γλυκερόλης και λιπαρών οξέων και περιέχει άνθρακα, υδρογόνο, οξυγόνο, μαζί με κάποια άλλα στοιχεία όπως άζωτο και φώσφορο. Τα λιπίδια, λεγόμενα ορισμένες φορές και λίπη, αποτελούν τα δομικά συστατικά των κυτταρικών μεμβρανών καθώς και του νευρικού ιστού. Πρόκειται για πολύ σημαντικές πηγές ενέργειας, που αποθηκεύονται σε διάφορα μέρη του σώματος, καθώς και σπουδαίους (προστατευτικούς) μονωτές. Το μεγάλο μοριακό τους μέγεθος κάνει τα λιπίδια αδιάλυτα στο νερό, πλην όμως διαλυτά σε οργανικούς διαλύτες, όπως η ακετόνη και ο αιθέρας. Το τεστ (emulsion test) είναι μια χοντρική μέθοδος για να διαπιστωθεί η παρουσία ή απουσία λιπιδίων σε ένα δείγμα.
rdf:langString
Lipidoj (greke λίπος, lipos, kiu signifas graso, aŭ grasoj) estas organikaj kombinaĵoj vaste disvastigitaj en naturo, kaj reprezentas unu el la kvar ĉefaj klasoj de organikaj kombinaĵoj kun biologia intereso, kune kun karbonhidratoj, proteinoj kaj nukleataj acidoj.
rdf:langString
En biología y bioquímica, un lípido es una macro biomolécula que es soluble en solventes no polares. Los solventes no polares son típicamente hidrocarburos usados para disolver otras moléculas de lípidos de hidrocarburos que no se disuelven fácilmente (o no se disuelven) en agua, incluyendo ácidos grasos, ceras, esteroles, vitaminas liposolubles (como vitaminas A, D, E y K), monogliceridos, digliceridos, triglicéridos, y fosfolípidos. Los dos tipos principales de lípidos en la sangre son el colesterol y los triglicéridos.
rdf:langString
Lipide und Lipoide (von altgriechisch λίπος lípos „Fett“ und -id/-oid, Sinn etwa „fettartiger/Fetten ähnelnder Stoff“; Betonung auf der [im Nominativ Singular] letzten Silbe: Lipíd/Lipoíd) sind Sammelbezeichnungen für ganz oder zumindest größtenteils wasserunlösliche (hydrophobe) Naturstoffe, die sich dagegen aufgrund ihrer geringen Polarität sehr gut in hydrophoben (beziehungsweise lipophilen) Lösungsmitteln wie Hexan lösen. Ihre Wasserunlöslichkeit rührt vor allem von den langen Kohlenwasserstoff-Resten her, welche die allermeisten Lipide besitzen. Man teilt sie grob in verseifbare und nicht verseifbare Lipide ein.
rdf:langString
Lipids are a broad group of naturally-occurring molecules which includes fats, waxes, sterols, fat-soluble vitamins (such as vitamins A, D, E and K), monoglycerides, diglycerides, phospholipids, and others. The functions of lipids include storing energy, signaling, and acting as structural components of cell membranes. Lipids have applications in the cosmetic and food industries, and in nanotechnology.
rdf:langString
Is téarma leathan é Lipidí nach bhfuil dea-shainithe. Folaíonn an téarma gach móilín atá sailltuaslagtha, móilíní atá sa nádúr, mar shampla saillte, céaracha, olaí, colaistéaról, stéarólaí, vitimíní sailltuaslagtha (mar vitaimíní A, D, E and K), , , fosfailipidí, agus eile. Is iad na príomhfheidhmeanna bitheolaíocha atá ag na lipidí ná stóráil fuinnimh, feidhmiú mar chomhábhar structúrach na gcillscannán, agus ach go háirithe gníomhú mar .
rdf:langString
Les lipides constituent la matière grasse des êtres vivants. Ce sont des molécules hydrophobes ou amphiphiles — molécules hydrophobes possédant un domaine hydrophile — très diversifiées, comprenant entre autres les graisses, les cires, les stérols, les vitamines liposolubles, les mono-, di- et triglycérides, ou encore les phospholipides.
rdf:langString
Lipid adalah kelompok molekul alami yang meliputi lemak, lilin, sterol, vitamin yang larut dalam lemak (seperti vitamin A, D, E, dan K), monogliserida, digliserida, trigliserida, fosfolipid, dan lain-lain. Fungsi biologis utama lipid yaitu untuk menyimpan energi, berperan dalam , dan bertindak sebagai komponen pembangun membran sel. Lipid digunakan dalam industri kosmetik dan makanan serta dalam nanoteknologi.
rdf:langString
I lipidi (dal greco λίπος, lìpos, «grasso»), o grassi, sono composti organici largamente diffusi in natura, e rappresentano una delle quattro principali classi di composti organici di interesse biologico, insieme a glucidi, protidi ed acidi nucleici.
rdf:langString
지질(脂質, 영어: lipid)은 생물학 및 생화학에서 비극성 용매에 용해되는 생체분자들을 총칭한다. 비극성 용매는 일반적으로 물에 잘 용해되지 않는, 다른 자연적으로 생성된 탄화수소 지질 분자를 용해시키는 데 사용되는 탄화수소이다. 지질은 지방산, 왁스, 스테롤, (예: 비타민 A, 비타민 D, 비타민 E, 비타민 K), 모노글리세라이드, 다이글리세라이드, 트라이글리세라이드 및 인지질 등을 포함한다. 지질의 기능으로는 에너지 저장, 신호전달 및 세포막의 구조적 성분으로서의 역할 등이 있다. 지질은 화장품 산업, 식품 산업, 뿐만 아니라 나노 기술에도 적용된다. 과학자들은 때때로 지질을 소수성 또는 로 넓게 정의한다. 일부 지질의 양친매성은 수용성 환경에서 소포, 리포솜 또는 막과 같은 구조를 형성하게 한다. 생물학적 지질은 케토아실 또는 아이소프렌으로부터 전체적 또는 부분적으로 유래한다. 이러한 접근법에 따르면 지질은 8가지 부류로 구분할 수 있다. 이들 8가지 부류는 케토아실의 축합으로부터 유래된 6가지인 지방산, 글리세로지질, 글리세로인지질, 스핑고지질, 당지질, 폴리케타이드 및 아이소프렌의 축합으로부터 유래된 2가지인 , 이다.
rdf:langString
脂質（ししつ、英: lipid）は、生物から単離される無極性溶媒に可溶（水に不溶）な物質を総称したものである。これは特定の化学的、構造的性質ではなく、溶解度による定義であるため、脂質に分類される化合物は多岐にわたる。無極性溶媒は通常炭化水素で、これに可溶な脂肪酸、ワックス（蝋）、ステロール、一部のビタミン、アシルグリセロール、リン脂質などが一般に脂質として分類される。ただし、この定義に当てはまらない例外も多く存在する。国際純正・応用化学連合（IUPAC）でも「ゆるやかに定義された単語」（loosely defined term）としており、厳密な定義はない。生化学的定義では「長鎖脂肪酸あるいは炭化水素鎖を持つ生物体内に存在あるいは生物由来の分子」とされる。脂質は、ときに脂肪と同じ意味で用いられることがあるが、厳密には脂肪は脂質のサブグループであるトリグリセリドを指す。
rdf:langString
Lipiden of lipoïden zijn vetten en vetachtige stoffen die in de biochemie een belangrijke rol spelen. Er is geen algemeen aanvaarde definitie maar meestal beschouwt men lipiden als vetachtige stoffen die onoplosbaar zijn in water maar wel oplosbaar in alcohol. Het gaat vaak om op basis van vetzuren door het lichaam gemaakte stoffen of stoffen die in het lichaam een vergelijkbare functie hebben.Voorbeelden van lipiden zijn:
rdf:langString
Lipidy (gr. λίπος, tłuszcz) – szeroka grupa występujących w naturze związków chemicznych. Zalicza się do nich tłuszcze, woski, sterole (w tym cholesterol), rozpuszczalne w tłuszczach witaminy (A, D, E, K), , diacyloglicerole, fosfolipidy i wiele innych substancji. Główne biologiczne funkcje lipidów to magazynowanie energii, tworzenie błon biologicznych i udział w przesyłaniu sygnałów. Chociaż człowiek i zwierzęta mają różnorodne szlaki metaboliczne zdolne do syntezy i rozkładu lipidów, niektóre kluczowe z nich nie mogą powstawać w ten sposób i muszą być dostarczane z dietą.
rdf:langString
Os lípidos (português europeu) ou lipídios (português brasileiro) ou lipídeos são moléculas com um amplo grupo de compostos químicos orgânicos naturais, que constituem uns dos principais componentes dos seres vivos, formados principalmente por carbono, hidrogénio e oxigénio, apesar de também poder conter fósforo, nitrogénio e enxofre, entre os quais se incluem gorduras, ceras, esteróis, vitaminas lipossolúveis (como as vitaminas A, D, E, e K), fosfolipídios, entre outros. Alguns lípidos são moléculas lineares ou curvadas e outros são compostos cíclicos. Podem definir-se, em linhas gerais, como moléculas relativamente pequenas hidrófobas ou anfipáticas. As hidrófobas podem dissolver-se em solventes apolares. As anfipáticas apresentam uma parte polar e outra não polar, e podem dissolver no m
rdf:langString
Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, як-от діетилетер, хлороформ та бензен. Це визначення об'єднує велику кількість сполук різних за хімічною природою, зокрема таких, як жирні кислоти, воски, фосфоліпіди, стероїди та багато інших. Також різноманітними є і функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран, шаперонами, що сприяють фолдингу біл
rdf:langString
Липи́ды (от др.-греч. λίπος — жир) — разнообразная по строению группа биоорганических веществ, с общим свойством — растворимостью в неполярных растворителях. Липиды по способности к гидролизу делятся на две большие группы: омыляемые (сложные эфиры спиртов и жирных кислот: триглицериды, и тд. фосфолипиды и т. д.) и неомыляемые липиды (холестерин, витамины А, Е, Д, К). Липиды при комнатной температуре (+20 °C) могут находиться в твёрдом (жиры) или жидком (масла) состоянии. В основном, жирами являются липиды животного (теплокровные) происхождения (исключение, например триглицериды какао и ореха кокоса). Маслами являются липиды растений, холоднокровных животных (например, рыбы). Молекулы простых липидов состоят из спирта и жирных кислот, сложных — из спирта, высокомолекулярных жирных кислот и
rdf:langString
rdf:langString
ليبيد
rdf:langString
Lípid
rdf:langString
Lipidy
rdf:langString
Lipide
rdf:langString
Λιπίδιο
rdf:langString
Lipid
rdf:langString
Lipido
rdf:langString
Lipido
rdf:langString
Lípido
rdf:langString
Lipidí
rdf:langString
Lipid
rdf:langString
Lipidi
rdf:langString
Lipide
rdf:langString
脂質
rdf:langString
지질 (생물학)
rdf:langString
Lipide
rdf:langString
Lipidy
rdf:langString
Lípido
rdf:langString
Липиды
rdf:langString
脂類
rdf:langString
Lipid
rdf:langString
Ліпіди
xsd:integer
17940
xsd:integer
1124930425
rdf:langString
الليبيدات هي جزيئات حيوية ضخمة تشمل كل ما هو غير قابل للذوبان (الانحلال) في الماء. بالتالي فهي مواد غير قطبية ذات أصل عضوي، وتشمل بما في ذلك المواد الشمعية، والحموض الدهنية ومشتقاتها من ليبيدات مفسفرة، أو سفينغوليبيد أو ليبيدات سكرية أو تربينات وحتى الرتينوئيدات والستيروئيدات. تنتج الليبيدات الأحيائية (البيولوجية) عن نوعين من الوحدات البيوكيميائية الفرعية أو «اللَّبِنات البيوكيميائية»: مجموعتي الكيتوأسيل والإيزوبرين. باستعمال هذه المقاربة، يمكن تقسيم الليبيدات لثمانية أصناف: الأحماض الدهنية، الليبيدات الغلكوفسفورية، الليبيدات السفنغوزينية، الليبيدات السكرية، ومتعددات الكتيد؛ والليبيدات السترولية والليبيدات البرنولية. لليبيديات تطبيقات في الصناعات الغذائية والتزيينية وكذا في التكنولوجيا النانوية. هناك تنوع كبير في بنية هذه المركبات فبعضها حلقي ألكاني وبعضها عطري، بعضها مرن متحرك في حين بعضها الآخر ذو بنية ثابتة.
rdf:langString
Els lípids són biomolècules insolubles en aigua que presenten solubilitat elevada en dissolvents orgànics, com ara el cloroform. L'etimologia de la paraula lípid prové de la forma prefixada del mot grec lípos, que significa "greix" i de la forma sufixada del mot grec eĩdos, que significa "aparença, figura". A diferència dels glúcids i de les proteïnes, que tenen grups funcionals característics, els lípids no tenen cap grup funcional propi. En realitat l'única característica comuna que tenen és la solubilitat dins dissolvents orgànics no polars (benzè, èter dietílic…). Aquesta propietat també els diferencia dels glúcids i les proteïnes que són solubles dins dissolvents polars com l'aigua. La raó per la qual són insolubles en dissolvents polars és perquè les seves estructures químiques estan formades per llargues cadenes de carbonis que són apolars. Els lípids constitueixen un ampli grup de molècules que es presenten a la natura que inclou els greixos, ceres, esterols, vitamines liposolubles (com les vitamines A, D, E, i K), monoglicèrids, diglicèrids, triacilglicerols, fosfolípids, i d'altres. Les principals funcions dels lípids inclouen l'emmagatzematge d'energia, ser components estructurals de la membrana cel·lular, i com important senyalitzador molecular. A grans trets els lípids es poden definir com petites molècules hidròfobes o amfifíliques; la naturalesa amfifílica d'alguns lípids els permet formar estructures com la vesícula, liposomes, o membranes en un ambient aquós. Els lípids biològics s'originen enterament o en part de dos tipus diferents de subunitats bioquímiques: grups cetoacil i isoprè. Fent servir aquest enfocament, els lípids es poden dividir en 8 categories: àcids grassos, glicerolípids, glicerofosfolípids, esfingolípids, sacarolípids, i poliquètids (derivats de la condensació de subunitats de cetoacil); i lípids esteròlics i lípids prenòlids (derivats de la condensació de subunitats d'isoprè). Malgrat que el terme lípid de vegades es fa servir com a sinònim de greix, els greixos són un subgrup dels lípids anomenats triacilglicerols. Els lípids també comprenen molècules com els àcids grassos i els seus derivats (incloent tri-, di-, monoglicèrids, i fosfolípids), com també altres metabòlits que contenen esterols com el colesterol. Encara que els humans i altres mamífers fan servir diverses vies metabòliques per degradar i sintetitzar els lípids, alguns lípids essencials no es poden fer d'aquesta manera i s'han d'obtenir de la dieta.
rdf:langString
Lipidy (z řeckého lipos – tučný) jsou přírodní látky živočišného i rostlinného původu, mezi které patří především tuky, oleje, vosky, některé vitamíny a hormony. Mohou být v kapalném nebo pevném skupenství. Chemicky jsou to převážně estery vyšších mastných kyselin a alkoholů. Přesněji řečeno se jedná o deriváty mastných kyselin jednosytného nebo trojsytného alkoholu. Mastné kyseliny jsou vyšší karboxylové kyseliny nasycené nebo nenasycené. Lipid triacylglycerid C55H98O6. Vlevo glycerol, vpravo shora dolů kyselina palmitová, kyselina olejová, kyselina alfa-linolenová. Společnou vlastností lipidů je jejich hydrofobní charakter, který je podmíněný obsahem delšího nepolárního uhlovodíkového řetězce. V biologii a mikrobiologii jsou lipidy makro molekulami, které jsou nerozpustné ve vodě a rozpustné v nepolárních rozpouštědlech. Nepolární rozpouštědla jsou většinou uhlovodíky používané k rozpuštění jiných přirozeně se vyskytujících molekul uhlovodíkových lipidů, které se nerozpouštějí nebo se obtížně rozpouštějí ve vodě, včetně mastných kyselin, vosků, sterolů, vitamínů rozpustných v tucích (jako jsou vitamíny A, D, E a K), monoglyceridy, diglyceridy, triglyceridy a fosfolipidy. Jedna z funkcí lipidů je ukládání energie, signalizace a působení jako strukturální složky buněčných membrán. Lipidy mají také uplatnění v kosmetickém a potravinářském průmyslu i v nanotechnologii. Vědci někdy definují lipidy jako hydrofobní nebo amfifilní (látky dobře rozpustné v tucích a vodoodpudivé) malé molekuly. Amfifilní povaha některých lipidů jim umožňuje tvořit struktury, jako jsou vezikuly, multilamelární/unilamelární lipozomy nebo membrány ve vodném prostředí. Biologické lipidy pocházejí zcela nebo částečně ze dvou odlišných typů biochemických podjednotek: ketoacylových a izoprenových skupin. Díky tomuto přístupu lze lipidy rozdělit do osmi kategorií: mastné kyseliny, glycerolipidy, glycerofosfolipidy, sfingolipidy, sacharolipidy a polyketidy (odvozené z kondenzace ketoacylových podjednotek); a sterolové lipidy a prenolové lipidy (odvozené z kondenzace isoprenových podjednotek). Lipidy jsou pro živé organismy nepostradatelné. Měly by tvořit maximálně 25–30 % denní dávky živin pro dospělé. Celkový příjem energie a tuků závisí na pohlaví, věku, hmotnosti a fyzické zátěži jedince. Při denním energetickém příjmu 8500 kilojoulů by množství přijatých tuků odpovídalo 70g.
rdf:langString
Ως λιπίδιο χαρακτηρίζεται μία βιολογική οργανική ένωση που έχει προέλθει από την αντίδραση γλυκερόλης και λιπαρών οξέων και περιέχει άνθρακα, υδρογόνο, οξυγόνο, μαζί με κάποια άλλα στοιχεία όπως άζωτο και φώσφορο. Τα λιπίδια, λεγόμενα ορισμένες φορές και λίπη, αποτελούν τα δομικά συστατικά των κυτταρικών μεμβρανών καθώς και του νευρικού ιστού. Πρόκειται για πολύ σημαντικές πηγές ενέργειας, που αποθηκεύονται σε διάφορα μέρη του σώματος, καθώς και σπουδαίους (προστατευτικούς) μονωτές. Το μεγάλο μοριακό τους μέγεθος κάνει τα λιπίδια αδιάλυτα στο νερό, πλην όμως διαλυτά σε οργανικούς διαλύτες, όπως η ακετόνη και ο αιθέρας. Το τεστ (emulsion test) είναι μια χοντρική μέθοδος για να διαπιστωθεί η παρουσία ή απουσία λιπιδίων σε ένα δείγμα. Τα λιπίδια, σε γενικές γραμμές, αποτελούν μόρια που απαντώνται φυσιολογικά σε έναν ζωντανό οργανισμό, όπως τα λίπη, τα , οι κηροί, η χοληστερίνη, οι , οι λιποδιαλυτές βιταμίνες (A, D, E και K), τα , , φωσφολιπίδια και άλλες. Τα λιπίδια είναι αναγκαία δομικά συστατικά των κυττάρων, αλλά προτιμώνται και ως αποθήκες ενέργειας σε πολλούς οργανισμούς, επειδή κατά την διάσπασή τους απελευθερώνεται μεγάλο ποσό ενέργειας (διπλάσιο από αυτό που απελευθερώνεται από τους υδατάνθρακες).
rdf:langString
Lipide und Lipoide (von altgriechisch λίπος lípos „Fett“ und -id/-oid, Sinn etwa „fettartiger/Fetten ähnelnder Stoff“; Betonung auf der [im Nominativ Singular] letzten Silbe: Lipíd/Lipoíd) sind Sammelbezeichnungen für ganz oder zumindest größtenteils wasserunlösliche (hydrophobe) Naturstoffe, die sich dagegen aufgrund ihrer geringen Polarität sehr gut in hydrophoben (beziehungsweise lipophilen) Lösungsmitteln wie Hexan lösen. Ihre Wasserunlöslichkeit rührt vor allem von den langen Kohlenwasserstoff-Resten her, welche die allermeisten Lipide besitzen. Man teilt sie grob in verseifbare und nicht verseifbare Lipide ein. In lebenden Organismen werden Lipide hauptsächlich als Strukturkomponenten in Zellmembranen, als Energiespeicher oder als Signalmoleküle gebraucht. Die meisten biologischen Lipide sind amphiphil, besitzen also einen lipophilen Kohlenwasserstoff-Rest und eine polare hydrophile Kopfgruppe, deshalb bilden sie in polaren Lösungsmitteln wie Wasser Mizellen oder Membranen. Oft wird der Begriff „Fett“ als Synonym für Lipide gebraucht, jedoch stellen die Fette (Triglyceride) nur eine Untergruppe der Lipide dar. Die Lipide können in sieben Stoffklassen eingeteilt werden: Fettsäuren, Triglyceride (Fette und fette Öle), Wachse, Phospholipide, Sphingolipide, Lipopolysaccharide und Isoprenoide (Steroide, Carotinoide etc.). Nicht natürliche oder synthetische Stoffe dieser Klassen werden in der Regel nicht als Lipide bezeichnet.
rdf:langString
Lipidoj (greke λίπος, lipos, kiu signifas graso, aŭ grasoj) estas organikaj kombinaĵoj vaste disvastigitaj en naturo, kaj reprezentas unu el la kvar ĉefaj klasoj de organikaj kombinaĵoj kun biologia intereso, kune kun karbonhidratoj, proteinoj kaj nukleataj acidoj. Lipidoj estas identigitaj surbaze de siaj komunaj solveblecaj ecoj: ili ne estas solveblaj en akvo (ili estas difinitaj kiel hidrofoba), dum ili estas solveblaj en organikaj solvantoj kiel etila acetato, duetila etero aŭ acetono, alkoholoj kaj hidrokarbonidoj. La nesolvebleco en akvo estas la analiza propraĵo uzata kiel bazo por la disiĝo de karbonhidratoj kaj proteinoj.El la struktura vidpunkto, lipidoj ĉefe konsistas je karbonaj kaj hidrogenaj atomoj kunigitaj inter ili per kovalentaj ligoj malforte polusaj (karakterizaĵo, kiu donas al ili la hidrofoban konduton) kaj simetrie aranĝitaj. Tamen iuj lipidoj havas polusajn grupojn (ekz. La Fosfolipidoj) en limigita regiono de sia molekulo. Polusaj lipidoj havas fizik-kemiajn karakterizaĵojn apartajn al neŭtralaj (kaj do nepolusaj) lipidoj. Aparte, la polusaj lipidoj montras amfipatajn karakterizaĵojn (t. e., solvebleco kaj en akvo kaj en nepolusaj solvantoj) aŭ eĉ foje ili estas nesolveblaj en organikaj solvantoj kaj solveblaj en akvo.
rdf:langString
En biología y bioquímica, un lípido es una macro biomolécula que es soluble en solventes no polares. Los solventes no polares son típicamente hidrocarburos usados para disolver otras moléculas de lípidos de hidrocarburos que no se disuelven fácilmente (o no se disuelven) en agua, incluyendo ácidos grasos, ceras, esteroles, vitaminas liposolubles (como vitaminas A, D, E y K), monogliceridos, digliceridos, triglicéridos, y fosfolípidos. Las funciones de los lípidos incluyen almacenamiento de energía, señalización, y actuando como componentes estructurales de membranas celulares. Los lípidos tienen aplicaciones en la cosmética y la industria alimenticia así como en la nanotecnología. Los científicos a veces definen lípidos como hidrófobos y/o moléculas anfilíficas pequeñas; la naturaleza anfilífica de algunos lípidos les permite formar estructuras como vesículas, lisosomas unilamelares/multilamelares, o membranas en un entorno acuoso. Los lípidos biológicos originan enteramente o en parte de dos tipos distintos de subunidades bioquímicas: grupos cetoacil e isopreno. Utilizando esta aproximación, los lípidos se pueden dividir en ocho categorías: ácidos grasos, , glicerofosfolípidos, esfingolípidos, sacarolípidos, policétidos (derivados de condensación de unidades de cetoacil); lípidos de esterol y lípidos de (derivados de condensación de subunidades de isopreno). A pesar de que el término "lípido" es a veces utilizado como sinónimo de grasas, las grasas son un subgrupo de los lípidos llamados triglicéridos. Los lípidos también abarcan moléculas como ácidos grasos y sus derivados (incluyendo tri-, di-, monogliceridos, y fosfolípidos), así como otros metabolitos que contienen esterol como colesterol. A pesar de que los humanos y otros mamíferos utilizan varias rutas biosintéticas tanto para romper y sintetizar lípidos, algunos los lípidos esenciales no pueden ser fabricados de este modo y tienen que ser obtenidos de la dieta. Los dos tipos principales de lípidos en la sangre son el colesterol y los triglicéridos. En cuanto a su propósito en el cuerpo humano los lípidos son de crucial importancia para el almacenamiento de energía y el desarrollo de la membrana celular. Si los niveles de los lípidos llegan a ser demasiado altos pueden acumularse en las paredes de las arterias hasta formar una placa que puede obstruir el paso de la sangre.
rdf:langString
Lipidoak karbono, hidrogeno eta oxigenoz osaturiko biomolekulak dira, nahiz eta batzuek nitrogenoa eta fosforoa ere izan dezaketen. Lipidoek oso talde heterogeneoa osatzen dute, hala ere, badute ezaugarri komunik: disolbatzaile polarretan gutxi edo batere ez dira disolbatzen (uretan, adibidez). Bestalde, disolbatzaile apolarretan (kloroformo, eter, bentzeno..) oso ondo disolbatzen dira. Gainera, urak baino dentsitate txikiagoa dute.
rdf:langString
Lipids are a broad group of naturally-occurring molecules which includes fats, waxes, sterols, fat-soluble vitamins (such as vitamins A, D, E and K), monoglycerides, diglycerides, phospholipids, and others. The functions of lipids include storing energy, signaling, and acting as structural components of cell membranes. Lipids have applications in the cosmetic and food industries, and in nanotechnology. Lipids may be broadly defined as hydrophobic or amphiphilic small molecules; the amphiphilic nature of some lipids allows them to form structures such as vesicles, multilamellar/unilamellar liposomes, or membranes in an aqueous environment. Biological lipids originate entirely or in part from two distinct types of biochemical subunits or "building-blocks": ketoacyl and isoprene groups. Using this approach, lipids may be divided into eight categories: fatty acyls, glycerolipids, glycerophospholipids, sphingolipids, saccharolipids, and polyketides (derived from condensation of ketoacyl subunits); and sterol lipids and prenol lipids (derived from condensation of isoprene subunits). Although the term "lipid" is sometimes used as a synonym for fats, fats are a subgroup of lipids called triglycerides. Lipids also encompass molecules such as fatty acids and their derivatives (including tri-, di-, monoglycerides, and phospholipids), as well as other sterol-containing metabolites such as cholesterol. Although humans and other mammals use various biosynthetic pathways both to break down and to synthesize lipids, some essential lipids can't be made this way and must be obtained from the diet.
rdf:langString
Is téarma leathan é Lipidí nach bhfuil dea-shainithe. Folaíonn an téarma gach móilín atá sailltuaslagtha, móilíní atá sa nádúr, mar shampla saillte, céaracha, olaí, colaistéaról, stéarólaí, vitimíní sailltuaslagtha (mar vitaimíní A, D, E and K), , , fosfailipidí, agus eile. Is iad na príomhfheidhmeanna bitheolaíocha atá ag na lipidí ná stóráil fuinnimh, feidhmiú mar chomhábhar structúrach na gcillscannán, agus ach go háirithe gníomhú mar . Cé go n-úsáidtear an téarma ‘lipid’ go comhchiallach leis an téarma 'saill' nó 'geir', ní hionann iad, ach is foghrúpa de lipidí iad na saillte agus tugtar ‘tríghlicrídí’ mar ainm ceimiceach orthu. Ná éirí measctha idir ‘tríghlicrídí’ agus aigéid shailleacha!Is lipidí iad na agus a dhíorthacha ( ina measc tá trí-, dé-agus agus fosfailipidí), maille le eile ina mbíonn meitibilítí le mar chomhpháirt iontu, mar shampla colaistéaról.Is í an an modh garbh le haghaidh láithreachta nó neamhláithreachta lipidí i samplaí a dhearbhú. Is grúpa ilchineálach é na lipidí de chomhdhúile ceimiceacha agus bíonn go leor feidhmeanna ríthábhachtacha bitheolaíochta ag baint leo ar nós comhábhair struchtúracha i gcillscannáin, stóráil fuinnimh, agus a bheith rannpháirteach i gcumarsáide comharthaíochta. De réir sainmhínithe leathan, is móilíní beaga nó a tionscnaíodh go hiomlán nó i bpáirt as na fo-aonaid bithcheimiceacha nó na “bloic tógála” iad na lipidí: na grúpaí agus isipréin. Ag úsáid an chur chuige seo, is féidir na lipidí a roinnt in ocht gcatagóir: aicil shailleacha, glicrilipidí, , , , (díorthaithe ó comhdhlúthú foaonaid céataicile .) agus lipidí stéaróil agus (díorthaithe ó comhdhlúthú foaonaid isipréine)Contents[hide]
rdf:langString
Les lipides constituent la matière grasse des êtres vivants. Ce sont des molécules hydrophobes ou amphiphiles — molécules hydrophobes possédant un domaine hydrophile — très diversifiées, comprenant entre autres les graisses, les cires, les stérols, les vitamines liposolubles, les mono-, di- et triglycérides, ou encore les phospholipides. Les lipides peuvent se présenter à l'état solide, comme les cires, ou bien liquide, comme les huiles. Leur nature amphiphile conduit les molécules de certains lipides à s'organiser en vésicules, liposomes et micelles lorsqu'elles se trouvent en milieu aqueux. Cette propriété est à la base des mécanismes du vivant, permettant la formation de structures biologiques — cellules, organites — délimitées par des membranes constituées principalement de lipides. Les lipides assurent par ailleurs diverses autres fonctions biologiques, notamment de signalisation cellulaire (signalisation lipidique) et de stockage de l'énergie métabolique par lipogenèse, énergie ensuite libérée notamment par β-oxydation. Les lipides biologiques dérivent essentiellement de deux types de composés jouant le rôle de briques élémentaires, les groupes cétoacyle d'une part et les unités isoprène d'autre part. De ce point de vue, ils peuvent être classés en huit catégories différentes : les acides gras, les acylglycérols, les phosphoglycérides, les sphingolipides, les glycolipides et les polycétides, qui résultent de la condensation de groupes cétoacyle, auxquels s'ajoutent les stérols et les prénols, qui sont produits à partir d'unités isoprène. Bien que le terme lipide soit souvent utilisé comme synonyme de graisse, ces deux termes ne sont pas équivalents car tous les lipides ne sont pas des graisses, lesquelles correspondent stricto sensu aux seuls triglycérides. Les lipides englobent à la fois les acides gras et leurs dérivés — y compris les mono-, di- et triglycérides ainsi que les phospholipides — mais aussi les métabolites comprenant des stérols, comme le cholestérol.
rdf:langString
Lipid adalah kelompok molekul alami yang meliputi lemak, lilin, sterol, vitamin yang larut dalam lemak (seperti vitamin A, D, E, dan K), monogliserida, digliserida, trigliserida, fosfolipid, dan lain-lain. Fungsi biologis utama lipid yaitu untuk menyimpan energi, berperan dalam , dan bertindak sebagai komponen pembangun membran sel. Lipid digunakan dalam industri kosmetik dan makanan serta dalam nanoteknologi. Lipid dapat didefinisikan secara luas sebagai molekul kecil hidrofobik atau ; sifat amfifilik beberapa lipid memungkinkan mereka untuk membentuk struktur seperti vesikel, liposom multilamelar/, atau membran dalam lingkungan akuatik. Lipid biologis berasal, seluruhnya atau sebagian, dari dua jenis subunit biokimia atau "blok-pembangun" yang berbeda, yaitu gugus dan isoprena. Dengan menggunakan pendekatan ini, lipid dapat dibagi menjadi delapan kategori: asam lemak, , , sfingolipid, , dan poliketida (diturunkan dari kondensasi subunit ketoasil); dan lipid sterol serta lipid prenol (berasal dari kondensasi subunit isoprena). Meskipun istilah lipid kadang-kadang digunakan sebagai sinonim untuk lemak, lemak adalah subkelompok lipid yang disebut trigliserida. Lipid juga mencakup molekul seperti asam lemak dan turunannya (termasuk tri-, di-, monogliserida, dan fosfolipid), serta metabolit lainnya yang mengandung sterol seperti kolesterol. Meskipun manusia dan mamalia lainnya menggunakan berbagai jalur biosintesis untuk memecah dan menyintesis lipid, beberapa lipid esensial tidak dapat dibuat dengan cara ini dan harus diperoleh dari makanan.
rdf:langString
脂質（ししつ、英: lipid）は、生物から単離される無極性溶媒に可溶（水に不溶）な物質を総称したものである。これは特定の化学的、構造的性質ではなく、溶解度による定義であるため、脂質に分類される化合物は多岐にわたる。無極性溶媒は通常炭化水素で、これに可溶な脂肪酸、ワックス（蝋）、ステロール、一部のビタミン、アシルグリセロール、リン脂質などが一般に脂質として分類される。ただし、この定義に当てはまらない例外も多く存在する。国際純正・応用化学連合（IUPAC）でも「ゆるやかに定義された単語」（loosely defined term）としており、厳密な定義はない。生化学的定義では「長鎖脂肪酸あるいは炭化水素鎖を持つ生物体内に存在あるいは生物由来の分子」とされる。脂質は、ときに脂肪と同じ意味で用いられることがあるが、厳密には脂肪は脂質のサブグループであるトリグリセリドを指す。 脂質は、タンパク質、糖、核酸とともに４つの主要生体物質の一つを構成する。膨大な数にのぼる脂質の多様性および生体内における脂質のネットワークを包括的に理解する試みとしてリピドミクス（Lipidomics）という学問分野が形成されている。同様に、脂質のより体系的な分類方法としてLIPID MAPSと呼ばれるデータベースが運営されている。リピドミクスでは、質量分析およびバイオインフォマティクスを駆使して、生体内における脂質の組成・分布（リピドームとも呼ばれる）、そして脂質間の相互作用を詳細に分析する。
rdf:langString
I lipidi (dal greco λίπος, lìpos, «grasso»), o grassi, sono composti organici largamente diffusi in natura, e rappresentano una delle quattro principali classi di composti organici di interesse biologico, insieme a glucidi, protidi ed acidi nucleici. I lipidi vengono identificati sulla base delle loro proprietà comuni di solubilità: non sono solubili in acqua (definiti per questo idrofobici), mentre sono solubili in solventi organici come etere dietilico o acetone, alcoli e idrocarburi. L'insolubilità in acqua è la proprietà analitica che viene usata come base per la separazione dai carboidrati e dalle proteine. Dal punto di vista strutturale, i lipidi sono costituiti prevalentemente da atomi di carbonio e di idrogeno uniti tra loro con legami covalenti scarsamente polari (caratteristica che conferisce il comportamento idrofobico) e disposti simmetricamente. Tuttavia, alcuni lipidi presentano, in una regione ristretta della loro molecola, gruppi polari (ad esempio fosfolipidi). I lipidi polari presentano caratteristiche fisico-chimiche peculiari rispetto ai lipidi neutri (apolari). In particolare, i lipidi polari mostrano caratteristiche anfipatiche (solubilità sia in acqua che in solventi apolari) o addirittura risultano talora insolubili in solventi organici e solubili in acqua.
rdf:langString
지질(脂質, 영어: lipid)은 생물학 및 생화학에서 비극성 용매에 용해되는 생체분자들을 총칭한다. 비극성 용매는 일반적으로 물에 잘 용해되지 않는, 다른 자연적으로 생성된 탄화수소 지질 분자를 용해시키는 데 사용되는 탄화수소이다. 지질은 지방산, 왁스, 스테롤, (예: 비타민 A, 비타민 D, 비타민 E, 비타민 K), 모노글리세라이드, 다이글리세라이드, 트라이글리세라이드 및 인지질 등을 포함한다. 지질의 기능으로는 에너지 저장, 신호전달 및 세포막의 구조적 성분으로서의 역할 등이 있다. 지질은 화장품 산업, 식품 산업, 뿐만 아니라 나노 기술에도 적용된다. 과학자들은 때때로 지질을 소수성 또는 로 넓게 정의한다. 일부 지질의 양친매성은 수용성 환경에서 소포, 리포솜 또는 막과 같은 구조를 형성하게 한다. 생물학적 지질은 케토아실 또는 아이소프렌으로부터 전체적 또는 부분적으로 유래한다. 이러한 접근법에 따르면 지질은 8가지 부류로 구분할 수 있다. 이들 8가지 부류는 케토아실의 축합으로부터 유래된 6가지인 지방산, 글리세로지질, 글리세로인지질, 스핑고지질, 당지질, 폴리케타이드 및 아이소프렌의 축합으로부터 유래된 2가지인 , 이다. 지질이라는 용어는 때때로 지방의 동의어로 사용되기도 하지만, 트라이글리세라이드라고 불리는 지방은 지질의 종류 중 하나이다. 지질은 또한 지방산 및 그 유도체(모노글리세라이드, 다이글리세라이드, 트라이글리세라이드 및 인지질을 포함) 뿐만 아니라 콜레스테롤과 같은 다른 스테롤 함유 대사산물들을 포함한다. 사람 및 다른 포유류들은 지질을 분해하고 합성하기 위해 다양한 대사경로들을 사용하지만 일부 필수 지질은 생합성 할 수 없으며 음식물을 통해서 섭취해야 한다.
rdf:langString
Lipiden of lipoïden zijn vetten en vetachtige stoffen die in de biochemie een belangrijke rol spelen. Er is geen algemeen aanvaarde definitie maar meestal beschouwt men lipiden als vetachtige stoffen die onoplosbaar zijn in water maar wel oplosbaar in alcohol. Het gaat vaak om op basis van vetzuren door het lichaam gemaakte stoffen of stoffen die in het lichaam een vergelijkbare functie hebben.Voorbeelden van lipiden zijn:
* fosfolipiden (onder andere in celmembranen)
* cholesterol (onder andere in celmembranen en in het bloed)
* triglyceriden (de eetbare vetten en oliën)
* steroïden (onder andere in hormonen en geneesmiddelen)
* eicosanoïden (onder andere in prostaglandinen)
rdf:langString
Lipidy (gr. λίπος, tłuszcz) – szeroka grupa występujących w naturze związków chemicznych. Zalicza się do nich tłuszcze, woski, sterole (w tym cholesterol), rozpuszczalne w tłuszczach witaminy (A, D, E, K), , diacyloglicerole, fosfolipidy i wiele innych substancji. Główne biologiczne funkcje lipidów to magazynowanie energii, tworzenie błon biologicznych i udział w przesyłaniu sygnałów. Chociaż człowiek i zwierzęta mają różnorodne szlaki metaboliczne zdolne do syntezy i rozkładu lipidów, niektóre kluczowe z nich nie mogą powstawać w ten sposób i muszą być dostarczane z dietą. Związki te można szeroko zdefiniować jako niewielkie hydrofobowe lub amfifilowe cząsteczki, amfifilowość niektórych z nich pozwala im w środowisku wodnym tworzyć pęcherzyki, liposomy, czy błony. Biologiczne lipidy powstają w całości lub częściowo z dwóch odrębnych typów podjednostek („cegiełek”): grup ketoacylowych i izoprenowych. Idąc tą drogą, lipidy podzielić można na osiem grup: kwasy tłuszczowe, glicerolipidy, glicerofosfolipidy, sfingolipidy, glikolipidy i związki poliketydowe (pochodne kondensacji podjednostek ketoacylowych), sterole i lipidy prenylowe (produkty kondensacji podjednostek izoprenoidowych). Chociaż terminu „lipidy” używa się czasami jako synonimu tłuszczów, te ostatnie są w rzeczywistości ich podgrupą – triacyloglicerolami.
rdf:langString
Lipider är inom kemin ett samlingsnamn på en stor grupp ämnen bestående av fetter och fettliknande ämnen. Själva definitionen av en lipid är otydlig och vag men det omfattar vanligtvis ämnen från levande organismer som är lösliga i opolära lösningsmedel och olösliga i vatten. Det är således främst ämnets fysikaliska egenskaper och biologiska förekomst som avgör huruvida ämnet är en lipid eller inte.
rdf:langString
Липи́ды (от др.-греч. λίπος — жир) — разнообразная по строению группа биоорганических веществ, с общим свойством — растворимостью в неполярных растворителях. Липиды по способности к гидролизу делятся на две большие группы: омыляемые (сложные эфиры спиртов и жирных кислот: триглицериды, и тд. фосфолипиды и т. д.) и неомыляемые липиды (холестерин, витамины А, Е, Д, К). Липиды при комнатной температуре (+20 °C) могут находиться в твёрдом (жиры) или жидком (масла) состоянии. В основном, жирами являются липиды животного (теплокровные) происхождения (исключение, например триглицериды какао и ореха кокоса). Маслами являются липиды растений, холоднокровных животных (например, рыбы). Молекулы простых липидов состоят из спирта и жирных кислот, сложных — из спирта, высокомолекулярных жирных кислот и других компонентов. Содержатся во всех живых клетках. Будучи одним из основных компонентов биологических мембран, липиды влияют на проницаемость клеток и активность многих ферментов, участвуют в передаче нервного импульса, в мышечном сокращении, создании межклеточных контактов, в иммунохимических процессах. Также липиды образуют энергетический резерв организма, участвуют в создании водоотталкивающих и теплоизоляционных покровов, защищают различные органы от механических воздействий и др. К липидам относят некоторые жирорастворимые вещества, в молекулы которых не входят жирные кислоты, например, терпены, стерины. Многие липиды — продукты питания, используются в промышленности и медицине. Согласно нестрогому определению, липид — гидрофобное органическое вещество, растворимое в органических растворителях; согласно строгому химическому определению, это гидрофобная или амфифильная молекула, полученная путём конденсации ацетильных и пропильных групп (в виде ацил-CoА) с возможностью последующей этерификации с различными спиртами.
rdf:langString
Os lípidos (português europeu) ou lipídios (português brasileiro) ou lipídeos são moléculas com um amplo grupo de compostos químicos orgânicos naturais, que constituem uns dos principais componentes dos seres vivos, formados principalmente por carbono, hidrogénio e oxigénio, apesar de também poder conter fósforo, nitrogénio e enxofre, entre os quais se incluem gorduras, ceras, esteróis, vitaminas lipossolúveis (como as vitaminas A, D, E, e K), fosfolipídios, entre outros. Alguns lípidos são moléculas lineares ou curvadas e outros são compostos cíclicos. Podem definir-se, em linhas gerais, como moléculas relativamente pequenas hidrófobas ou anfipáticas. As hidrófobas podem dissolver-se em solventes apolares. As anfipáticas apresentam uma parte polar e outra não polar, e podem dissolver no meio aquoso estruturas como vesículas, lipossomas ou membranas. Entre as principais funções biológicas dos lípidos está o armazenamento de energia, o facto de se tratar de moléculas estruturais nas membranas e de intervir na sinalização celular. Cada grama de lípidos armazena 9 quilocalorias de energia, enquanto cada grama de glicídio (carboidrato) ou proteína armazena somente 4 quilocalorias. Os lípidos biológicos têm origem inteiramente ou em parte a partir de dois tipos de subunidades bioquímicas, nomeadamente os grupos cetoacil e isopreno. Tendo em conta tal enfoque, os lípidos podem dividir-se em vários tipos: ácidos gordos, , (ou glicerofosfolípidos), esfingolípidos, e policetídeos, derivados da condensação de subunidades de cetoácidos e lípidos esteróis (esteróis e esteroides) e lípidos prenólicos (isoprenoides), derivados da condensação de subunidades de isopreno. Apesar de o termo lípidos se utilizar por vezes como sinónimo de gordura, na realidade possui um significado mais amplo, uma vez que as gorduras constituiriam apenas os triacilglicerídios. Muitos lipídios contêm ácidos gordos como componente principal (triglicerídios, fosfolípidos). Os ácidos gordos apresentam uma reação característica denominada saponificação quando quimicamente reagidos com álcalis que dá origem a sabões. Os lipídios com ácidos gordos que apresentam esta reação de saponificação são denominados de saponificáveis. Os humanos e outros mamíferos possuem diversas vias metabólicas para sintetizar a maioria dos seus lípidos ou para degradá-los, porém alguns lípidos chamados ácidos gordos essenciais não podem ser sintetizados a partir de precursores simples no organismo, pelo que devem ser obtidos a partir da dieta. Os lípidos são aplicados em cosmética e na indústria alimentar e nanotecnologia.
rdf:langString
脂類（英語：Lipid），又稱脂質，这是一类不溶于水而易溶于脂肪溶剂（醇、醚、氯仿、苯）等非极性有机溶剂，由脂肪酸与醇作用脱水缩合生成的酯及其衍生物统称为脂类，其中包括脂肪、蠟、类固醇、脂溶性維生素（如維生素A，D，E和K）、單酸甘油酯、二酸甘油酯、磷脂等。它的主要生理功能包括儲存能量、構成細胞膜以及膜的訊息傳導等。如今，脂类已经被用于美容和食品工业，以及纳米技术。 脂質可以廣義定義為疏水性或雙親性小分子；某些脂質因為其雙親性的特質（兼具親水性與疏水性），能在水溶液環境中形成囊泡、脂質體或膜等構造。生物體內的脂質完全或部分源自兩種截然不同的生物次單元：酮酸基與異戊二烯。由此，脂質可以概分為八類：脂肪酸、甘油酯、甘油磷脂、鞘脂（神經脂質）、醣脂質、聚酮类（由酮乙基次單元聚合而成）、固醇脂类，以及孕烯醇酮脂类（由異戊二烯次單元縮合聚合而成）。 脂類常被視為是脂肪的同義詞，但脂肪只是一種稱為三酸甘油脂的脂類。脂類也包括脂肪酸及其衍生物，包括單酸甘油酯、二酸甘油酯、磷脂等，也包括其他含有固醇的代謝產物，像是膽固醇。雖然人類和其他動物有許多不同的代謝方式，可以切斷脂肪鏈及合成脂質，不過仍有一些必需脂質無法自行合成，需要在食物中攝取。 脂質形成原始生命體的細胞膜是生命起源模型中的關鍵步驟。
rdf:langString
Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, як-от діетилетер, хлороформ та бензен. Це визначення об'єднує велику кількість сполук різних за хімічною природою, зокрема таких, як жирні кислоти, воски, фосфоліпіди, стероїди та багато інших. Також різноманітними є і функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран, шаперонами, що сприяють фолдингу білків, емульгаторами у шлунково-кишковому тракті. Люди та інші тварини мають спеціальні біохімічні шляхи для біосинтезу та розщеплення ліпідів, проте деякі з цих речовин є незамінними і мусять надходити в організм із їжею, наприклад ω-3 та ω-6 ненасичені жирні кислоти.
xsd:nonNegativeInteger
71277
