Linguistic turn
http://dbpedia.org/resource/Linguistic_turn an entity of type: Abstraction100002137
يعتبر الانعطاف اللغوي تطورًا كبيرًا في الفلسفة الغربية خلال القرن العشرين، ومن أهم سماته التركيز على الفلسفة وغيرها من العلوم الإنسانية وعلى العلاقة بين الفلسفة واللغة في المقام الأول. نشأت العديد من الحركات الفكرية المختلفة المرتبطة «بالانعطاف اللغوي»، وعلى الرغم من الاعتقاد السائد بأن هذا المصطلح نشره ريتشارد رورتي في المقتطفات التي كتبها في عام 1967 عن الانعطاف اللغوي, والذي يعني الانعطاف باتجاه الفلسفة اللغوية. ويقول روتري، الذي انفصل عن الفلسفة اللغوية فيما بعد بصفة عامة، أن عبارة «الانعطاف اللغوي» نشأت على يد الفيلسوف .
rdf:langString
Le tournant linguistique, plus souvent désigné par l'expression anglaise linguistic turn, est originellement une expression par laquelle Gustav Bergmann désignait en 1953 une manière de faire de la philosophie initiée par Ludwig Wittgenstein dans son Tractatus logico-philosophicus. D'une manière générale, il s'agit d'un changement méthodologique et substantiel, affirmant que le travail conceptuel de la philosophie ne peut avoir lieu sans une analyse préalable du langage. Le tournant linguistique a notamment connu des applications en histoire.
rdf:langString
言語論的転回（げんごろんてきてんかい、英: Linguistic turn）とは、「ある人の使用する言語表現がその人の思想を写像（mapping）したものである」という仮定の下、思想の具体的分析の方法として言語の分析を採用するという方法論的転換を言う。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインが1922年に出版した論理哲学論考（Logisch-Philosophische Abhandlung）が決定的契機となり重要視されることとなった。
rdf:langString
A virada linguística (em inglês: linguistic turn), chamada também em português de giro linguístico, foi um importante desenvolvimento da filosofia ocidental ocorrido durante o século XX, cuja principal característica é o foco da filosofia e de outras humanidades primordialmente na relação entre filosofia e linguagem.
rdf:langString
Den språkliga vändningen (engelska: the linguistic turn) är en idéhistorisk händelse i det filosofiska tänkandet, som sker under 1900-talet då språket får en särställning inom filosofin. Vändningen innebär att man börjar se tanken som nödvändigt uttryckt i språket. De två grunderna till vändningen var dels hotet från psykologismen, dels upplevelsen av språkets immanens.
rdf:langString
語言學轉向又稱語言轉向，是20世纪初西方哲学的一個重大发展，其最重要的特点是哲学和其他人文学科開始特別关注語言、语言使用者和世界之间的关系。语言学转向一词起源于哲学家古斯塔夫·伯格曼，經由理查德·罗蒂1967年的文集《语言学转向》（The Linguistic Turn）的影響開始普及。语言学转向意味着分析哲學的诞生。
rdf:langString
El Gir lingüístic va ser un gran avenç en la filosofia occidental a començaments del segle xx, la característica més important del qual és l'enfocament de la filosofia i les altres humanitats principalment en relació entre la filosofia i el llenguatge.
rdf:langString
Die linguistische Wende (engl. linguistic turn) – auch sprachkritische Wende, sprachanalytische Wende oder Wende zur Sprache genannt – bezeichnet Bemühungen insbesondere seit Anfang des 20. Jahrhunderts in der Philosophie, Literaturwissenschaft und Linguistik, sprachliche Vermittlungsformen genauer zu untersuchen. Diesen Forschungsschwerpunkt übernahmen zahlreiche Vertreter dieser Fachgebiete, aber die Auswirkungen betrafen auch die meisten anderen Geistes- und Sozialwissenschaften. Der Ausdruck „linguistic turn“ wurde in den 1950er Jahren von Gustav Bergmann geprägt und durch eine 1967 von Richard Rorty herausgegebene gleichnamige Anthologie bekannt.
rdf:langString
El giro lingüístico, al que se refiere comúnmente por la expresión inglesa linguistic turn, es en su origen una expresión por la cual Gustav Bergmann designaba en 1953 una manera de hacer filosofía iniciada por Ludwig Wittgenstein en su Tractatus logico-philosophicus. De una manera general, se trata de un cambio metodológico y sustancial que afirma que el trabajo conceptual de la filosofía no puede lograrse sin un análisis previo del lenguaje.
rdf:langString
The linguistic turn was a major development in Western philosophy during the early 20th century, the most important characteristic of which is the focusing of philosophy and the other humanities primarily on the relations between language, language users, and the world.
rdf:langString
Con l'espressione "svolta linguistica" si intende designare un fenomeno intellettuale che ha contraddistinto ampia parte della filosofia del Novecento: in sintesi è consistito in un attento studio, pressoché ad ogni livello, delle problematiche poste dal linguaggio.
rdf:langString
언어적 전회(영어: linguistic turn, 일본어: 言語論的転回)는 철학과 언어의 관계에 대한 철학, 인문학에 주로 중점을 두는 것을 가장 중요한 특징으로 하여 서양 철학에서 20세기 초반에 일어난 주요 국면이다. 비록 리처드 로티가 1967년에 편집한 선집 《언어적 전회》에서 언어적 철학(linguistic philosophy)에 대한 전환을 의미하기 위하여 이 용어를 취하면서 유행했다고 생각되지만, 언어적 전회에는 매우 다른 지적 운동들이 연관되어 있다. 나중에 스스로를 언어적 철학과 분석 철학에서 분리시킨 로티에 의하면 "언어적 전회"라는 문구는 철학자 구스타프 베르그만에서 유래했다고 한다. 또 다른 전통인 구조주의와 이를 뒤따르는 포스트구조주의 저작은 인문학에서의 언어적 전회에 결정적 역할을 하였다. 주디스 버틀러, 뤼스 이리가레, 미셀 푸코, 자크 데리다 등이 영향력 있는 이론가이다. 헤이던 화이트는 역사적 담론에서의 언어의 힘, 특히 수사적 은유에 대한 언어의 힘을 탐구하였다. 요한 게오르크 하만과 빌헬름 폰 훔볼트의 저작에서 유래한 매우 다른 종류의 언어 철학은 언어는 사고의 투명한 매개가 아니라는 사실을 강조하였다.
rdf:langString
De linguïstische wending is de grote verandering in de westerse filosofie van de twintigste eeuw wanneer de nadruk komt te liggen op taal en de constructie van realiteit. Ludwig Wittgenstein kan beschouwd worden als een van de vaders van de linguïstische wending. Dit volgt uit zijn idee dat filosofische problemen opkomen door een verkeerd begrip van de logica van taal in zijn vroege werk, en opmerkingen over taalspelen in zijn latere werk.
rdf:langString
Лингвистический поворот — явление в философии XX века, связанное с переосмыслением понятия и роли языка, а также одноимённая антология (англ. 'Linguistic turn: Recent Essays in Philosophical Method') под редакцией Ричарда Рорти, изданная в 1967 году. Отмечается, что
rdf:langString
Лінгвісти́чний поворо́т, рідше Мовна революція — термін описує ситуацію, що склалася у філософії в першій третині — середині XX ст. і позначає момент переходу від класичної філософії, що розглядала свідомість як вихідний пункт філософствування, до , котра виступає з критикою метафізики свідомості і звертається до мови як альтернативи картезіанського cogito (латиною мислю). Лінгвістичний поворот, або мовна революція знайшов вираження в лінґвістичній філософії Віттґенштайна («Логіко-філософський трактат»), феноменології Гуссерля («Логічні дослідження»), фундаментальної онтології Гайдеґґера, неопозитивізмі.
rdf:langString
rdf:langString
Linguistic turn
rdf:langString
انعطاف لغوي
rdf:langString
Gir lingüístic
rdf:langString
Linguistische Wende
rdf:langString
Giro lingüístico
rdf:langString
Svolta linguistica
rdf:langString
Tournant linguistique
rdf:langString
言語論的転回
rdf:langString
언어적 전회
rdf:langString
Linguïstische wending
rdf:langString
Virada linguística
rdf:langString
Лингвистический поворот
rdf:langString
Лінгвістичний поворот
rdf:langString
Språkliga vändningen
rdf:langString
語言學轉向
xsd:integer
1828083
xsd:integer
1109406234
rdf:langString
El Gir lingüístic va ser un gran avenç en la filosofia occidental a començaments del segle xx, la característica més important del qual és l'enfocament de la filosofia i les altres humanitats principalment en relació entre la filosofia i el llenguatge. Els moviments intel·lectuals molt diferents es van associar amb «el gir lingüístic», encara que el terme en si mateix es creu comunament popularitzat per l'antologia de Richard Rorty, The Linguistic Turn, de 1967, en què es pren com gir cap a la filosofia lingüística. Segons Rorty, qui més tard es va dissociar de la filosofia lingüística i la filosofia analítica en general, la frase «el gir lingüístic» es va originar amb el filòsof .
rdf:langString
يعتبر الانعطاف اللغوي تطورًا كبيرًا في الفلسفة الغربية خلال القرن العشرين، ومن أهم سماته التركيز على الفلسفة وغيرها من العلوم الإنسانية وعلى العلاقة بين الفلسفة واللغة في المقام الأول. نشأت العديد من الحركات الفكرية المختلفة المرتبطة «بالانعطاف اللغوي»، وعلى الرغم من الاعتقاد السائد بأن هذا المصطلح نشره ريتشارد رورتي في المقتطفات التي كتبها في عام 1967 عن الانعطاف اللغوي, والذي يعني الانعطاف باتجاه الفلسفة اللغوية. ويقول روتري، الذي انفصل عن الفلسفة اللغوية فيما بعد بصفة عامة، أن عبارة «الانعطاف اللغوي» نشأت على يد الفيلسوف .
rdf:langString
Die linguistische Wende (engl. linguistic turn) – auch sprachkritische Wende, sprachanalytische Wende oder Wende zur Sprache genannt – bezeichnet Bemühungen insbesondere seit Anfang des 20. Jahrhunderts in der Philosophie, Literaturwissenschaft und Linguistik, sprachliche Vermittlungsformen genauer zu untersuchen. Diesen Forschungsschwerpunkt übernahmen zahlreiche Vertreter dieser Fachgebiete, aber die Auswirkungen betrafen auch die meisten anderen Geistes- und Sozialwissenschaften. Der Ausdruck „linguistic turn“ wurde in den 1950er Jahren von Gustav Bergmann geprägt und durch eine 1967 von Richard Rorty herausgegebene gleichnamige Anthologie bekannt. Der Begriff des linguistic turn bezeichnet damit eine Reihe sehr unterschiedlicher Entwicklungen im abendländischen Denken des 20. Jahrhunderts, denen allen gemeinsam eine grundsätzliche Skepsis gegenüber der Vorstellung zugrunde liegt, Sprache sei ein „transparentes Medium“, um die Wirklichkeit zu erfassen bzw. zu vermitteln. An die Stelle dieser Sichtweise tritt stattdessen die Auffassung, Sprache sei eine „unhintergehbare Bedingung des Denkens“. Demnach ist „alle menschliche Erkenntnis durch Sprache strukturiert“; die Realität jenseits von Sprache wird als „nicht existent“ oder aber „zumindest unerreichbar“ angesehen. Die Reflexion des Denkens, vor allem die Philosophie, wird damit zur Sprachkritik; eine Reflexion sprachlicher Formen – auch in der Literatur – kann so gesehen nur unter den Bedingungen des reflektierten Gegenstandes, eben der Sprache, erfolgen.
rdf:langString
El giro lingüístico, al que se refiere comúnmente por la expresión inglesa linguistic turn, es en su origen una expresión por la cual Gustav Bergmann designaba en 1953 una manera de hacer filosofía iniciada por Ludwig Wittgenstein en su Tractatus logico-philosophicus. De una manera general, se trata de un cambio metodológico y sustancial que afirma que el trabajo conceptual de la filosofía no puede lograrse sin un análisis previo del lenguaje. Movimientos intelectuales muy diferentes están asociados con el giro lingüístico, aunque el término en sí fue popularizado en 1967 por Richard Rorty con su antología El giro lingüístico, en el que la expresión significa un giro hacia la filosofía del lenguaje.
rdf:langString
The linguistic turn was a major development in Western philosophy during the early 20th century, the most important characteristic of which is the focusing of philosophy and the other humanities primarily on the relations between language, language users, and the world. Very different intellectual movements were associated with the "linguistic turn", although the term itself is commonly thought to have been popularised by Richard Rorty's 1967 anthology The Linguistic Turn, in which he discusses the turn towards linguistic philosophy. According to Rorty, who later dissociated himself from linguistic philosophy and analytic philosophy generally, the phrase "the linguistic turn" originated with philosopher Gustav Bergmann.
rdf:langString
Le tournant linguistique, plus souvent désigné par l'expression anglaise linguistic turn, est originellement une expression par laquelle Gustav Bergmann désignait en 1953 une manière de faire de la philosophie initiée par Ludwig Wittgenstein dans son Tractatus logico-philosophicus. D'une manière générale, il s'agit d'un changement méthodologique et substantiel, affirmant que le travail conceptuel de la philosophie ne peut avoir lieu sans une analyse préalable du langage. Le tournant linguistique a notamment connu des applications en histoire.
rdf:langString
언어적 전회(영어: linguistic turn, 일본어: 言語論的転回)는 철학과 언어의 관계에 대한 철학, 인문학에 주로 중점을 두는 것을 가장 중요한 특징으로 하여 서양 철학에서 20세기 초반에 일어난 주요 국면이다. 비록 리처드 로티가 1967년에 편집한 선집 《언어적 전회》에서 언어적 철학(linguistic philosophy)에 대한 전환을 의미하기 위하여 이 용어를 취하면서 유행했다고 생각되지만, 언어적 전회에는 매우 다른 지적 운동들이 연관되어 있다. 나중에 스스로를 언어적 철학과 분석 철학에서 분리시킨 로티에 의하면 "언어적 전회"라는 문구는 철학자 구스타프 베르그만에서 유래했다고 한다. 루트비히 비트겐슈타인은 언어적 전회를 일으킨 사람 중에 한 명이다. 이는 철학적 문제는 언어의 논리에 대한 오해에서 일어난다는 《논리-철학 논고》에서의 그의 생각과 이후 저작에서의 언어 게임에 대한 주목에서 이어진다. 비트겐슈타인의 후기 저작은 분석 철학의 일반적인 사조에서 분리되어 포스트구조주의와의 연관을 가진 것으로 해석되기도 한다. 분석 철학에서 언어적 전회의 결과의 하나는 언어 철학(philosophy of language)과 일상 언어 철학에 대한 관심이 늘어난 것이다. 솔 크립키와 같은 철학자는 언어를 분석하여 형이상학적 결론을 이끌어냈다. 또 다른 전통인 구조주의와 이를 뒤따르는 포스트구조주의 저작은 인문학에서의 언어적 전회에 결정적 역할을 하였다. 주디스 버틀러, 뤼스 이리가레, 미셀 푸코, 자크 데리다 등이 영향력 있는 이론가이다. 헤이던 화이트는 역사적 담론에서의 언어의 힘, 특히 수사적 은유에 대한 언어의 힘을 탐구하였다. 요한 게오르크 하만과 빌헬름 폰 훔볼트의 저작에서 유래한 매우 다른 종류의 언어 철학은 언어는 사고의 투명한 매개가 아니라는 사실을 강조하였다.
rdf:langString
言語論的転回（げんごろんてきてんかい、英: Linguistic turn）とは、「ある人の使用する言語表現がその人の思想を写像（mapping）したものである」という仮定の下、思想の具体的分析の方法として言語の分析を採用するという方法論的転換を言う。 ルートヴィヒ・ウィトゲンシュタインが1922年に出版した論理哲学論考（Logisch-Philosophische Abhandlung）が決定的契機となり重要視されることとなった。
rdf:langString
Con l'espressione "svolta linguistica" si intende designare un fenomeno intellettuale che ha contraddistinto ampia parte della filosofia del Novecento: in sintesi è consistito in un attento studio, pressoché ad ogni livello, delle problematiche poste dal linguaggio. Il termine è stato coniato dal filosofo austriaco e reso celebre dal filosofo statunitense contemporaneo Richard Rorty, il quale, come curatore del volume "" (1967), scrisse un'ampia prefazione intitolata "Metaphilosophical difficulties of linguistic philosophy", in cui affrontava le conseguenze filosofiche della svolta linguistica, prefigurando scenari futuri. In senso stretto si suole far coincidere la svolta linguistica con la nascita della filosofia analitica, una corrente nata in Inghilterra ai primi del Novecento sotto l'influenza di Gottlob Frege, Ludwig Wittgenstein, George Edward Moore e Bertrand Russell, che si propone un'analisi rigorosa del linguaggio su una base logica il più possibile solida. È possibile comprendere nella svolta linguistica anche autori appartenenti alla tradizione continentale, come il pensatore tedesco Martin Heidegger (1889-1976), ovviamente grazie alle loro riflessioni sul linguaggio, e il suo allievo e maggiore esponente della filosofia del linguaggio continentale, Hans-Georg Gadamer. La caratteristica più evidente della svolta linguistica è rappresentata dallo spostamento della riflessione filosofica dalla dimensione soggettiva della mente o della coscienza, che aveva costituito il principale punto di riferimento della filosofia moderna da Cartesio in poi, all'orizzonte del linguaggio.In questo senso, la svolta è stata in parte anticipata da alcuni filosofi ottocenteschi, come Wilhelm von Humboldt, che ha proposto una traduzione sul piano linguistico dell'apparato trascendentale kantiano.
rdf:langString
De linguïstische wending is de grote verandering in de westerse filosofie van de twintigste eeuw wanneer de nadruk komt te liggen op taal en de constructie van realiteit. Ludwig Wittgenstein kan beschouwd worden als een van de vaders van de linguïstische wending. Dit volgt uit zijn idee dat filosofische problemen opkomen door een verkeerd begrip van de logica van taal in zijn vroege werk, en opmerkingen over taalspelen in zijn latere werk. Zeer verschillende intellectuele bewegingen werden geassocieerd met de term linguïstische wending. Het werd populair door de bloemlezing The Linguistic Turn. Essays in Philosophical Method waarvan Richard Rorty de redacteur was. Hij werkte in de traditie van de analytische filosofie. Dat taal niet uitsluitend een transparant medium voor het denken is, werd benadrukt door een geheel andere vorm van taalfilosofie die zijn oorsprong vond in het werk van Johann Georg Hamann en Wilhelm von Humboldt. Deze traditie had aanvankelijk echter een voornamelijk indirecte relatie met de (Angelsaksische) analytische filosofie. De erkenning van het belang van taal als constructief middel in de jaren 70 was te danken aan het werk uit een andere traditie, te weten het structuralisme en post-structuralisme. Hieronder vallen invloedrijke theoretici als Judith Butler, Luce Irigaray, Julia Kristeva en Jacques Derrida.
rdf:langString
A virada linguística (em inglês: linguistic turn), chamada também em português de giro linguístico, foi um importante desenvolvimento da filosofia ocidental ocorrido durante o século XX, cuja principal característica é o foco da filosofia e de outras humanidades primordialmente na relação entre filosofia e linguagem.
rdf:langString
Den språkliga vändningen (engelska: the linguistic turn) är en idéhistorisk händelse i det filosofiska tänkandet, som sker under 1900-talet då språket får en särställning inom filosofin. Vändningen innebär att man börjar se tanken som nödvändigt uttryckt i språket. De två grunderna till vändningen var dels hotet från psykologismen, dels upplevelsen av språkets immanens.
rdf:langString
Лінгвісти́чний поворо́т, рідше Мовна революція — термін описує ситуацію, що склалася у філософії в першій третині — середині XX ст. і позначає момент переходу від класичної філософії, що розглядала свідомість як вихідний пункт філософствування, до , котра виступає з критикою метафізики свідомості і звертається до мови як альтернативи картезіанського cogito (латиною мислю). Лінгвістичний поворот, або мовна революція знайшов вираження в лінґвістичній філософії Віттґенштайна («Логіко-філософський трактат»), феноменології Гуссерля («Логічні дослідження»), фундаментальної онтології Гайдеґґера, неопозитивізмі. Основними рисами лінгвістичного повороту є відмова від гносеологічної і психологічної проблематики, критика поняття суб'єкта, звертання до дослідження смислу і значення, заміна поняття істинності поняттям свідомості, прагнення розглядати мову як граничну онтологічну підставу мислення і діяльності, релятивізм й історицизм. Перша хвиля лінгвістичного повороту припадає на 1920-ті і являє собою різноманітні спроби прояснення і реформування мови відповідно до законів логіки, що трактується як єдина структура дійсності. Гуссерль, Віттґенштайн, Гайдеґґер розглядають повсякденну мову як джерело оман і філософських проблем, як щось не справжнє, і протиставляють йому мову, впорядковану згідно з законами логіки, верифіковану згідно з фактами або мову, як мову мистецтва. Подібний підхід може бути описаний як метафізика мови, тому що він зберігає основні установки епохи Нового Часу, що з часів Декарта висувала різноманітні проекти поліпшення мови. Друга хвиля лінгвістичного повороту припадає на 1940-1950-ті, коли на зміну проектам поліпшення мови приходять дослідження й описи різних типів мови в її повсякденному функціонуванні. Структуралізм, герменевтика, лінгвістична філософія акцентують свою увагу на контекстах і передумовах висловлювань, на об'єктивованих структурах мови поза зв'язком із суб'єктом. Ідея єдиної досконалої мови замінюється поняттями відмінності, багатозначності, історичності основ мови, описом її політичних та соціальних функцій.
rdf:langString
語言學轉向又稱語言轉向，是20世纪初西方哲学的一個重大发展，其最重要的特点是哲学和其他人文学科開始特別关注語言、语言使用者和世界之间的关系。语言学转向一词起源于哲学家古斯塔夫·伯格曼，經由理查德·罗蒂1967年的文集《语言学转向》（The Linguistic Turn）的影響開始普及。语言学转向意味着分析哲學的诞生。
rdf:langString
Лингвистический поворот — явление в философии XX века, связанное с переосмыслением понятия и роли языка, а также одноимённая антология (англ. 'Linguistic turn: Recent Essays in Philosophical Method') под редакцией Ричарда Рорти, изданная в 1967 году. Первый этап лингвистического поворота приходится на 1920-е годы и связан с попыткой реформировать язык или улучшить его путём устранения путаницы с целью решения философских проблем. Лингвистический поворот характеризует различные направления философской мысли XX века, среди которых — идеи «Логико-философского трактата» Витгенштейна, феноменология Гуссерля, Хайдеггера, неопозитивизм. Второй этап лингвистического поворота (1940-е — 1950-е годы) характеризуется тем, что проекты улучшения языка сменяются исследованиями различных типов языка; внимание таких направлений, как герменевтика, структурализм, лингвистическая философия, концентрируется на контекстах и предпосылках высказываний, на структурах языка отдельно от связи с субъектом. Отмечается, что Осознание историками во второй половине XX в. познавательных открытий философской герменевтики и так называемого лингвистического поворота, освоение ими возможностей современного психоанализа и постструктурализма, семиологии, литературной критики – все это содействовало переосмыслению слов, с помощью которых строились рассуждения многих поколений профессионалов: "история", "историческая реальность", "историческое исследование" ("исторический нарратив"), "историческое свидетельство" ("исторический источник").
xsd:nonNegativeInteger
12807