Levi ben Japheth

http://dbpedia.org/resource/Levi_ben_Japheth an entity of type: Thing

يفيت بن علي (بالعبرية: יפת בן עלי הלוי) معلق قرائي على الكتاب المقدس خلال "العصر الذهبي للقرائين. عاش خلال القرن العاشر وهو من مواليد البصرة (في الوقت الحاضر العراق). في وقت لاحق من حياته انتقل إلى القدس فيما بين 950 و980 حيث توفي. كتبت مقالاته باللغة العربية وغطى التناخ بأكمله. قام بالترجمة الحرفية للنص العبري وغالبا ما انتهك قواعد اللغة العربية. أثرت هذه الكتابات في الحاخام ابن عزرا الذي اقتبس من يفيت 42 تعليق عن الأنبياء. rdf:langString
Yaphet (ou Yephet) ben Ali HaLevi (hébreu יפת בן עלי הלוי, arabe أبو علي الحسن ابن علي اللاوي البصري Abū ʿAlī al-Ḥasan ibn ʿAlī al-Lāwī al-Baṣrī) est un Sage karaïte du Xe siècle.Grammairien, poète et polémiste, il est considéré comme le plus important exégète biblique de ce courant juif scripturaliste, et a été surnommé Maskil HaGola (Enseignant de l'Exil) par ses pairs. rdf:langString
Levi ben Yaphet HaLevi (hébreu לוי בן יפת הלוי, arabe Abū Sa'id Levi ibn Yafat) est un Sage karaïte de la première moitié du XIe siècle. Lexicographe et exégète, il est, comme son père Yaphet ben Ali, considéré comme l'une des plus importantes autorités de ce courant juif scripturaliste, et a été surnommé al Shaikh (le Maître) par ses pairs. rdf:langString
Яфет бен Алі (Ібн Алі ал-Хасан аль-Лаві аль-Басри́, івр. יפת בן עלי הלוי‎ ?, Басра - 980, Єрусалим) - караїмський поет, екзегет, коментатор і перекладач Біблії на арабську мову. rdf:langString
Йе́фет бен Али́ ха-Леви (Галеви) (ивр. ‏יפת בן עלי הלוי‏‎, Йафис ибн Али алة-Лави аль-Басри араб. يافث بن علي اللاوي البصري‎; ?, Басра — 980, Иерусалим) — караимский поэт, экзегет, комментатор и переводчик Библии на арабский язык. rdf:langString
Levi ben Japheth, born Abu Said al-Lawi ibn Hasan al-Basri (Arabic: أبو سعيد اللهوي/لاوي إبن حسن البصري, d. 11th-century CE) was a prominent Jewish Karaite scholar who flourished in the first half of the 11th-century CE probably at Jerusalem or Ramleh. He is the author of Kitab an-Ni'ma (The Book of Grace), which is the earliest known Karaite compendium of Mu'tazilite thought. rdf:langString
Леві бен Яфет народився Абу Саїд аль-Лои ібн Хасан аль-Басрі (араб. أبو سعيد اللهوي/لاوي إبن حسن البصري‎ , XI століття) - видатний караїмський вчений, який працював у першій половині XI століття, ймовірно, в Єрусалимі чи Рамлі. Він є автором "Кітаб ан-Німа" ("Книга благодаті"), що є найдавнішим відомим караїмським збірником думки мутазилітів. rdf:langString
rdf:langString يفيت بن علي
rdf:langString Levi ben Yaphet
rdf:langString Yaphet ben Ali
rdf:langString Levi ben Japheth
rdf:langString Йефет бен Али
rdf:langString Яфет бен Алі га-Леві
rdf:langString Леві бен Яфет
xsd:integer 5438866
xsd:integer 1091020857
rdf:langString يفيت بن علي (بالعبرية: יפת בן עלי הלוי) معلق قرائي على الكتاب المقدس خلال "العصر الذهبي للقرائين. عاش خلال القرن العاشر وهو من مواليد البصرة (في الوقت الحاضر العراق). في وقت لاحق من حياته انتقل إلى القدس فيما بين 950 و980 حيث توفي. كتبت مقالاته باللغة العربية وغطى التناخ بأكمله. قام بالترجمة الحرفية للنص العبري وغالبا ما انتهك قواعد اللغة العربية. أثرت هذه الكتابات في الحاخام ابن عزرا الذي اقتبس من يفيت 42 تعليق عن الأنبياء.
rdf:langString Yaphet (ou Yephet) ben Ali HaLevi (hébreu יפת בן עלי הלוי, arabe أبو علي الحسن ابن علي اللاوي البصري Abū ʿAlī al-Ḥasan ibn ʿAlī al-Lāwī al-Baṣrī) est un Sage karaïte du Xe siècle.Grammairien, poète et polémiste, il est considéré comme le plus important exégète biblique de ce courant juif scripturaliste, et a été surnommé Maskil HaGola (Enseignant de l'Exil) par ses pairs.
rdf:langString Levi ben Japheth, born Abu Said al-Lawi ibn Hasan al-Basri (Arabic: أبو سعيد اللهوي/لاوي إبن حسن البصري, d. 11th-century CE) was a prominent Jewish Karaite scholar who flourished in the first half of the 11th-century CE probably at Jerusalem or Ramleh. He is the author of Kitab an-Ni'ma (The Book of Grace), which is the earliest known Karaite compendium of Mu'tazilite thought. Although, like his father Japheth ben Ali, he was considered one of the greatest authorities among the Karaites, who called him "al-Shaikh" (the master), no details of his life are to be found in the Karaite sources. There even exists confusion in regard to his identity; in some of the sources he is confounded with his brother, or his son Sa'id (comp. Pinsker, "Liqqute Qadmoniyyot," p. 119), and also with a Muslim scholar named Abu Hashim (Aaron ben Joseph, "Mibhar," Paris MS.). Levi wrote in Arabic a comprehensive work on the precepts, parts of a Hebrew translation ("Sefer ha-Mitzvot") of which are still extant in manuscript (Neubauer, Cat. Bodl. Hebr. MSS. No. 857; Steinschneider, Cat. Leyden, No. 22; St. Petersburg MSS., Firkovich collection, No. 613). This work, which was used by nearly all the later Karaite codifiers, contains valuable information concerning the differences between the Karaites and the Rabbinites (in whose literature the author was well versed), and the dissensions among the Karaites themselves. Thus in the section dealing with the calendar, in which the year 1007 is mentioned, Levi states that in Iraq the Karaites in their determination of Rosh ha-Shannah, resembled the Rabbinites in so far as, like them, they took for their basis the autumnal equinox, while in some places the Karaites adopted the Rabbinite calendar completely. Levi distinguishes between the views, in regard to the calendar, of the earlier and the later Rabbinites, and counts Saadia, whom he frequently attacks with the utmost violence, among the latter. In the treatise on tzitzit Levi says that he drew his material from the works of his father and of his predecessors. He excuses the inadequacy of treatment marking some parts of the work on the ground of the lack of sources and of the various trials and sicknesses he had suffered during its composition. Levi's "Muqaddimah," an introduction to the pericopes of the Pentateuch, is no longer in existence. A fragment, on Deut. i., of the Hebrew translation of was in the Firkovich collection and was published by Pinsker, but was lost during the Crimean war. He wrote also a short commentary on the Earlier Prophets, a fragment of which, covering the first ten chapters of Joshua, still exists (Brit. Mus. Or. No. 308). Steinschneider believes it possible that Levi was also the author of the short commentary on Psalms found in the British Museum (No. 336). According to Ali ben Sulaiman, Levi made a compendium of the lexicon "Agron" of ; however, this is contested by Abu al-Faraj, who asserts that the compendium was prepared by David himself.
rdf:langString Levi ben Yaphet HaLevi (hébreu לוי בן יפת הלוי, arabe Abū Sa'id Levi ibn Yafat) est un Sage karaïte de la première moitié du XIe siècle. Lexicographe et exégète, il est, comme son père Yaphet ben Ali, considéré comme l'une des plus importantes autorités de ce courant juif scripturaliste, et a été surnommé al Shaikh (le Maître) par ses pairs.
rdf:langString Яфет бен Алі (Ібн Алі ал-Хасан аль-Лаві аль-Басри́, івр. יפת בן עלי הלוי‎ ?, Басра - 980, Єрусалим) - караїмський поет, екзегет, коментатор і перекладач Біблії на арабську мову.
rdf:langString Йе́фет бен Али́ ха-Леви (Галеви) (ивр. ‏יפת בן עלי הלוי‏‎, Йафис ибн Али алة-Лави аль-Басри араб. يافث بن علي اللاوي البصري‎; ?, Басра — 980, Иерусалим) — караимский поэт, экзегет, комментатор и переводчик Библии на арабский язык.
rdf:langString Леві бен Яфет народився Абу Саїд аль-Лои ібн Хасан аль-Басрі (араб. أبو سعيد اللهوي/لاوي إبن حسن البصري‎ , XI століття) - видатний караїмський вчений, який працював у першій половині XI століття, ймовірно, в Єрусалимі чи Рамлі. Він є автором "Кітаб ан-Німа" ("Книга благодаті"), що є найдавнішим відомим караїмським збірником думки мутазилітів. Хоча, як і його батько Яфет бен Алі, він вважався одним із найбільших авторитетів серед караїмів, який називав його "аль-Шайхом" (господарем), жодних подробиць його життя в караїмських джерелах не знайти. Існує навіть плутанина щодо його особистості; в деяких джерелах він переплутаний зі своїм братом або сином Саїдом (комп. Пінськер, "Liqqute Qadmoniyyot", с. 119), а також з мусульманським ученим на ім'я Абу Хашим (Аарон бен Джозеф, "Mibhar," Paris MS). Леві написав арабською мовою всебічну працю над заповідями, частини єврейського перекладу ("Sefer ha-Mitzvot"), які досі збереглися в рукописі (Neubauer, Cat. Бодль. Hebr. MSS. No 857; Штайншнайдер, кат. Лейден, No 22; Санкт-Петербурзький МСС., Збірка Фірковича, No 613). Ця робота, якою користувались майже всі пізніші караїмські кодифікатори, містить цінну інформацію про відмінності між караїмами та рабbнітами (у літературі яких автор добре знав) та розбіжності між самими караїмами. Так, у розділі, присвяченому календар., в якому згадується 1007 рік, Леві стверджує, що в Іраці караїми, визначаючи Рош ха-Шанну, нагадували рабинів, оскільки, як і вони, брали за свою основу осіннє рівнодення, тоді як в деяких місцях караїми повністю прийняли раввbнський календар. Леві розрізняє погляди щодо календаря на попередніх і пізніших рабинітів, а серед останніх зараховує Саадію, на якого він часто нападає з найсильнішим насильством. У трактаті про цbцит Леві говорить, що він черпав свій матеріал із творів свого батька та своїх попередників. Він виправдовує неадекватність лікування, що позначає деякі частини роботи через відсутність джерел та різні випробування та хвороби, які він зазнав під час її складу. "Мукаддима" Леві, вступ до перикопів П'ятикнижжя, вже не існує. Фрагмент, про Втор. т. еврейського перекладу Мойсея бен Ісайї Фіруза був у збірнику Фірковича і був виданий "Пінськером", але втрачений під час Кримської війни. Він також написав короткий коментар до "Ранніх пророків", фрагмент якого, що охоплює перші десять розділів Ісуса Навина, все ще існує (Брит. Муз. Або No 308). Штайншнайдер вважає можливим, що Леві також був автором короткого коментаря до Псалмів, знайденого в Британському музеї (№ 336). За словами Алі бен Сулеймана, Леві склав збірник лексикону "Агрон" Давида бен Авраама; однак цьому заперечує Абу аль-Фарадж, який стверджує, що збірник був підготовлений самим Девідом.
xsd:nonNegativeInteger 3947

data from the linked data cloud