Leningrad Rock Club
http://dbpedia.org/resource/Leningrad_Rock_Club an entity of type: WikicatMusicVenuesInRussia
The Leningrad Rock Club (Russian: Ленинградский рок-клуб) was a historic music venue of the 1980s in Leningrad, situated on Rubinstein Street in the city centre. Opened in 1981 and overseen by the KGB, it became the first legal rock music venue in Leningrad. Overall, it was the largest rock scene in the Soviet Union and influenced the development of Russian rock.
rdf:langString
Il Leningradskij rok-klub (in russo: Ленинградский рок-клуб?) è stato un locale degli anni ottanta situato nel centro cittadino di Leningrado, in via Rubinstein. Aperto nel 1981 e supervisionato dal KGB, divenne il primo club legale di Leningrado dedicato alla musica rock e in seguito divenne il più grande centro della scena rock in Unione Sovietica che ospitò le esibizioni di numerose band tra le quali , Kino, , Akvarium, , , , DDT, , Graždanskaja Oborona (formalmente), ed ebbe un'influenza importante sulla .
rdf:langString
Am 8. März 1981 wurde im „Haus des Volkschaffens“ der Leningrader Rockclub gegründet. Es war der erste derartige Klub in der Sowjetunion und wurde zur Wiege der russischsprachigen Rockmusik. Der Rockclub hatte einen Saal mit etwa 200 Plätzen und war kein Veranstaltungsort im westlichen Sinne, sondern eher eine Mischung aus Kulturhaus und Musikervereinigung. Der Club in der Rubinstein-Straße 13 hatte einen „Sowjet“ und spezielle Räume für die Mitarbeiter des KGB, der KPdSU und des Komsomol.
rdf:langString
Leningradzki Rock Klub (ros. Ленинградский рок-клуб) – pierwszy i jeden z najbardziej znanych państwowych ośrodków muzyki rockowej w ZSRR. Mieścił się przy ulicy Rubinsteina 13 w Leningradzie (obecny Sankt Petersburg). Został otwarty w 1981 roku. Stanowisko prezydenta zajmował Nikołaj Michajłow. Pierwsze kroki w swoich karierach stawiały tam legendarne rosyjskie zespoły takie jak Kino, Alisa, DDT, Akwarium, AukcYon, czy . Jurij Szewczuk poświęcił temu miejscu swój utwór Милиционер в Рок-Клубе (Milicijanier w Rok-Kłubie).
rdf:langString
Ленинградский рок-клуб или ЛенРокКлуб — советская общественная и концертная организация, созданная 7 марта 1981 года в Ленинграде и просуществовавшая до начала 1990-х годов. Ленинградский рок-клуб, располагавшийся по адресу ул. Рубинштейна, дом 13, не был тем типичным рок-клубом, какие существовали тогда на Западе (а с недавних пор — и в России). Он скорее был похож на своего рода смесь ДК (с залом на 200 мест) с Союзом композиторов со своей системой членства. Во главе клуба стоял избранный музыкантами совет, в клубе также был свой устав и статус.Возглавлял рок-клуб президент[уточнить]: с 1981 по 1982 — Геннадий Зайцев, с 1982 — Николай Михайлов.
rdf:langString
Ленінградський рок-клуб («Ленінградський клуб любителів музики») — концертна організація, перший і один з найвідоміших центрів рок-музики в Радянському Союзі. Він був розташований на вулиці Рубінштейна, 13 в Ленінграді (нині Санкт-Петербург ). Це офіційний «рок-клуб» членам якого дозволяли виступати. Незважаючи на свої недоліки, рок-клуб дозволяв без особливих труднощів молодим гуртам реалізувати себе. Тому в період його існування йде друга хвиля активності в ленінградському року. З'являються відомі по всьому СРСР «Кіно», «Аукціон», «Зоопарк», «Пікнік», «Аліса» і інші групи.
rdf:langString
rdf:langString
Leningrader Rockclub
rdf:langString
Leningradskij rok-klub
rdf:langString
Leningrad Rock Club
rdf:langString
Leningradzki Rock Klub
rdf:langString
Ленинградский рок-клуб
rdf:langString
Ленінградський рок-клуб
xsd:float
59.92959976196289
xsd:float
30.34379959106445
xsd:integer
20117166
xsd:integer
1057498063
xsd:string
59.9296 30.3438
rdf:langString
Am 8. März 1981 wurde im „Haus des Volkschaffens“ der Leningrader Rockclub gegründet. Es war der erste derartige Klub in der Sowjetunion und wurde zur Wiege der russischsprachigen Rockmusik. Der Rockclub hatte einen Saal mit etwa 200 Plätzen und war kein Veranstaltungsort im westlichen Sinne, sondern eher eine Mischung aus Kulturhaus und Musikervereinigung. Der Club in der Rubinstein-Straße 13 hatte einen „Sowjet“ und spezielle Räume für die Mitarbeiter des KGB, der KPdSU und des Komsomol. Ab 1983 organisierte der Leningrader Rockclub ein alljährliches Festival, das erste Programm bestritten die Gruppen Kino, , , und andere Gruppen, die heute zu den Klassikern des „Russki Rock“ gezählt werden. Später wurde offiziell bekannt, dass in den Anfangsjahren der KGB den Klub kontrolliert hat. Der Staat wollte einen Platz schaffen, an dem er die Jugendkultur kontrollieren konnte. Aber ungewollt schuf die Nomenklatura das Hauptquartier der herannahenden demokratischen Revolution. In den Rock-Klub kamen junge, talentierte Musiker aus ganz Russland, die heute Stars sind wie Juri Schewtschuk, Wjatscheslaw Butusow und viele andere. Der Leningrader Rockclub wurde zum wichtigsten, weil einzigen offiziellen Auftrittsort bis heute populärer Gruppen wie DDT, Akwarium oder Auktyon. Der „Russki Rock“ erhielt so seine entscheidenden Impulse nicht in Moskau, sondern in Leningrad.Im Unterschied zu Moskau, die als Hauptstadt die Bürgerfreiheiten strenger überwacht bzw. zensiert hatte (z. B. Bulldozer-Ausstellung, Säuberungen für Olympische Sommerspiele 1980), konnte die Kunst in Leningrad sich freier entfalten. In den späteren 1980er Jahren spielten hier erstmals auch internationale Bands wie die Scorpions. Anfang der 1990er Jahre schloss der Leningrader Rockclub seine Pforten, da er gegen die aufkommende Konkurrenz in Form kommerzieller Rockclubs nach westlichem Vorbild nicht bestehen konnte.
rdf:langString
The Leningrad Rock Club (Russian: Ленинградский рок-клуб) was a historic music venue of the 1980s in Leningrad, situated on Rubinstein Street in the city centre. Opened in 1981 and overseen by the KGB, it became the first legal rock music venue in Leningrad. Overall, it was the largest rock scene in the Soviet Union and influenced the development of Russian rock.
rdf:langString
Il Leningradskij rok-klub (in russo: Ленинградский рок-клуб?) è stato un locale degli anni ottanta situato nel centro cittadino di Leningrado, in via Rubinstein. Aperto nel 1981 e supervisionato dal KGB, divenne il primo club legale di Leningrado dedicato alla musica rock e in seguito divenne il più grande centro della scena rock in Unione Sovietica che ospitò le esibizioni di numerose band tra le quali , Kino, , Akvarium, , , , DDT, , Graždanskaja Oborona (formalmente), ed ebbe un'influenza importante sulla .
rdf:langString
Leningradzki Rock Klub (ros. Ленинградский рок-клуб) – pierwszy i jeden z najbardziej znanych państwowych ośrodków muzyki rockowej w ZSRR. Mieścił się przy ulicy Rubinsteina 13 w Leningradzie (obecny Sankt Petersburg). Został otwarty w 1981 roku. Stanowisko prezydenta zajmował Nikołaj Michajłow. Pierwsze kroki w swoich karierach stawiały tam legendarne rosyjskie zespoły takie jak Kino, Alisa, DDT, Akwarium, AukcYon, czy . Jurij Szewczuk poświęcił temu miejscu swój utwór Милиционер в Рок-Клубе (Milicijanier w Rok-Kłubie). W związku z sukcesem Leningradzkiego Rock Klubu, inne miasta zaczęły tworzyć swoje własne ośrodki. Najbardziej znane to w Moskwie oraz w Jekaterynburgu.
rdf:langString
Ленинградский рок-клуб или ЛенРокКлуб — советская общественная и концертная организация, созданная 7 марта 1981 года в Ленинграде и просуществовавшая до начала 1990-х годов. Ленинградский рок-клуб, располагавшийся по адресу ул. Рубинштейна, дом 13, не был тем типичным рок-клубом, какие существовали тогда на Западе (а с недавних пор — и в России). Он скорее был похож на своего рода смесь ДК (с залом на 200 мест) с Союзом композиторов со своей системой членства. Во главе клуба стоял избранный музыкантами совет, в клубе также был свой устав и статус.Возглавлял рок-клуб президент[уточнить]: с 1981 по 1982 — Геннадий Зайцев, с 1982 — Николай Михайлов. Пример Ленинградского рок-клуба в своё время вдохновил энтузиастов в различных городах и даже сёлах страны создавать свои рок-клубы, наподобие Ленинградского (самые известные из них — Московская рок-лаборатория, Свердловский рок-клуб). Годы существования рок-клуба оставили довольно яркий след в истории отечественной рок-музыки, многие группы, некогда там выступавшие, стали знаменитыми и культовыми, а некоторые и до сих пор с успехом продолжают свой творческий путь.
rdf:langString
Ленінградський рок-клуб («Ленінградський клуб любителів музики») — концертна організація, перший і один з найвідоміших центрів рок-музики в Радянському Союзі. Він був розташований на вулиці Рубінштейна, 13 в Ленінграді (нині Санкт-Петербург ). Це офіційний «рок-клуб» членам якого дозволяли виступати. Ленінградський рок-клуб не можна сприймати як щось подібне до сучасних клубів, — він представляв собою підрозділ офіційної організації для контролю над молоддю, а не об'єднання людей з спільними інтересами для розваг. Але тоді така організація була зустрінута з великою радістю, завдяки рок-клубу можна було легально слухати рок-музику в ті роки, коли саме слово "рок" вважалося нецензурним. Але ідея об'єднання рок-музикантів під одним дахом і раніше витала в повітрі. В даному випадку збіглися інтереси як музикантів, так і владних структур, у тому числі і всемогутнього Комітету держбезпеки. Цьому парадоксу є своє зрозуміле і логічне пояснення — так КДБ було простіше контролювати рок-рух, який набирав силу, незважаючи на всі заборони і перепони. Рокери ніколи не приховували, що їм доводилося контактувати з держбезпекою. Незважаючи на свої недоліки, рок-клуб дозволяв без особливих труднощів молодим гуртам реалізувати себе. Тому в період його існування йде друга хвиля активності в ленінградському року. З'являються відомі по всьому СРСР «Кіно», «Аукціон», «Зоопарк», «Пікнік», «Аліса» і інші групи. Ленінградський рок-клуб був унікальним явищем в радянській культурі. Подібного об'єднання не було в жодній іншій країні. Це була спроба влади взяти під контроль революційну молодь, давши їй деякі привілеї, тим самим йдучи на компроміс. За прикладом Ленінградського рок-клубу такі об'єднання стали з'являтися і в інших містах СРСР, до кінця 80-х їх налічувалося близько 50, найбільшими з яких були в Ленінграді, Москві та Свердловську. Єдиним джерелом, в якому описані всі музичні колективи того часу, є енциклопедія одного з експертів радянської і російської рок-музики — Андрія Бурлака. У ній можна зустріти такі групи як: «Автоматичні задоволювачі», «Бригадний підряд», «Втікач», «Буква О», «Вихід», «Час любити», «Два літаки», «Джонатан Лівінгстон», «Джунглі», «ігри», «Кава», «Мануфактура», «Нуль», «Поп-механіка», «Секрет», «Швидка допомога», «Дивні ігри», «Таємне голосування», «Тамбурін», «Телевізор», «Трилисник»і ін.
xsd:nonNegativeInteger
6840
<Geometry>
POINT(30.343799591064 59.929599761963)
