Legal English
http://dbpedia.org/resource/Legal_English an entity of type: Thing
Rechtsenglisch oder Juristenenglisch (legal English) ist die juristische Fachsprache des Englischen, welche von Juristen benutzt wird. Insbesondere wird es in juristischen Schriften verwendet (so z. B. in einem Vertrag, juristischer Korrespondenz oder einem Schiedsverfahren). Das heutige Juristenenglisch hat seine Basis im alltäglichen Englisch (Standardenglisch), beinhaltet aber diverse im normalen Sprachgebrauch unübliche juristische Begriffe.
rdf:langString
法律英語（英語：Legal English）是一種英語法律語言的使用方式。一般來說，法律用語為求準確，都會對每一項事物有準確的定義，與自然語言在文法、語法學、形態學和句法上有頗大的差異，以確保內容的正確、完整性及一致性等。基於其與英語的差異，法律英語被認爲是一種子語言。
rdf:langString
Právnická angličtina představuje oblast anglického jazyka užívanou v právní oblasti, tedy právní jazyk. Jedná se o určitou dílčí součást jazyka, jelikož se vyznačuje specifickou slovní zásobou, morfologií, syntaxí a dalšími jazykovými rysy. Proto „studujeme právnickou angličtinu jako určitý druh jazyka se zvláštním použitím slovní zásoby, vět a syntaxe, což nám umožňuje efektivněji komunikovat“. Právnická angličtina má význam zejména při tvorbě právních dokumentů včetně:
* smluv, licencí atd.
* návrhů, žalob, rozsudků
* zákonů, nařízení, vyhlášek
* právnické korespondence
rdf:langString
Legal English is the type of English as used in legal writing. In general, a legal language is a formalized language based on logic rules which differs from the ordinary natural language in vocabulary, morphology, syntax, and semantics, as well as other linguistic features, aimed to achieve consistency, validity, completeness and soundness, while keeping the benefits of a human-like language such as intuitive execution, complete meaning, and open upgrade. However, Legal English has been referred to as a "sublanguage", as Legal English differs from ordinary English. A specialized use of certain terms and linguistic patterns governs the teaching of legal language. Thus, "we study legal language as a kind of second language, a specialized use of vocabulary, phrases, and syntax that helps us t
rdf:langString
Юридична англійська мова (англ. Legal English) — це тип англійської мови, який використовується в мові права. Загалом, юридична мова — це формалізована мова, заснована на логічних правилах, яка відрізняється від звичайної природної мови лексикою, морфологією, синтаксисом і семантикою, а також іншими лінгвістичними особливостями, спрямована на досягнення несуперечності, чинності, повноти та правильності, зберігаючи при цьому переваги людської мови, такі як інтуїтивне виконання, повне значення та відкрите оновлення. Однак юридичну англійську називають «субмовою», оскільки юридична англійська відрізняється від звичайної англійської. Викладання юридичної мови регулюється спеціальним використанням певних термінів і лінгвістичних моделей. Таким чином, «ми вивчаємо юридичну мову як свого роду дру
rdf:langString
rdf:langString
Právnická angličtina
rdf:langString
Rechtsenglisch
rdf:langString
Legal English
rdf:langString
Юридична англійська мова
rdf:langString
法律英語
xsd:integer
7599170
xsd:integer
1105431190
rdf:langString
Právnická angličtina představuje oblast anglického jazyka užívanou v právní oblasti, tedy právní jazyk. Jedná se o určitou dílčí součást jazyka, jelikož se vyznačuje specifickou slovní zásobou, morfologií, syntaxí a dalšími jazykovými rysy. Proto „studujeme právnickou angličtinu jako určitý druh jazyka se zvláštním použitím slovní zásoby, vět a syntaxe, což nám umožňuje efektivněji komunikovat“. Termín legalese, který označuje právnickou hantýrku, má naopak pejorativní nádech a odkazuje na tradiční použití právnických termínů a výrazů, kterým „běžný člověk není schopen porozumět“. Tento výraz tedy označuje neprofesionální právnické vyjadřování, které je zdlouhavé, nicneříkající a obsahuje nadbytečné odborné výrazy či fráze. V historickém kontextu byl tento termín používán k označení jazyka, s nímž právník pracuje při sepisování smlouvy či u soudu, ale ve standardní konverzaci by jej nepoužil. Z tohoto důvodu byl tradiční způsob právnického vyjadřování považován za komplikovaný a čtenářsky nepříznivý. Zastánci používání běžného jazyka argumentují že "styl psaní by se neměl lišit v závislosti na úloze nebo čtenáři...; cokoliv právník píše by mělo být jasné, správné, výstižné a úplné". Existují různé druhy právních textů, např.: a) akademické právní texty v právnických časopisech, b) soudní texty související se soudní praxí, c) legislativní právní jazyk užívaný v zákonech, nařízeních, vyhláškách apod. Jiným druhem je i jazyk užívaný v komunikaci s klientem, kdy je vyžadován přístupnější styl psané komunikace než pro komunikaci s právnickým profesionálem. Právníci, kteří působí na mezinárodním poli a komunikují tak s klienty a právníky napříč kulturami, potřebují mít také nadnárodní právní povědomí a širokou jazykovou znalost. Nezávisle na formě právního jazyka, právní i jazykové dovednosti tvoří nezbytnou součást vzdělání i profesní vybavenosti. Právnická angličtina má význam zejména při tvorbě právních dokumentů včetně:
* smluv, licencí atd.
* návrhů, žalob, rozsudků
* zákonů, nařízení, vyhlášek
* právnické korespondence Právnická angličtina byla tradičně spojována především s anglicky mluvícími zeměmi (zvláště Spojené státy americké, Spojené království, Kanada, Austrálie, Nový Zéland a Jihoafrická republika), které sdílejí angloamerickou právní tradici. Právní angličtina se ale s rozmachem mezinárodního obchodu rozšířila, a tak dnes hraje roli i na půdě Evropské unie a je celosvětovým fenoménem.
rdf:langString
Rechtsenglisch oder Juristenenglisch (legal English) ist die juristische Fachsprache des Englischen, welche von Juristen benutzt wird. Insbesondere wird es in juristischen Schriften verwendet (so z. B. in einem Vertrag, juristischer Korrespondenz oder einem Schiedsverfahren). Das heutige Juristenenglisch hat seine Basis im alltäglichen Englisch (Standardenglisch), beinhaltet aber diverse im normalen Sprachgebrauch unübliche juristische Begriffe.
rdf:langString
Legal English is the type of English as used in legal writing. In general, a legal language is a formalized language based on logic rules which differs from the ordinary natural language in vocabulary, morphology, syntax, and semantics, as well as other linguistic features, aimed to achieve consistency, validity, completeness and soundness, while keeping the benefits of a human-like language such as intuitive execution, complete meaning, and open upgrade. However, Legal English has been referred to as a "sublanguage", as Legal English differs from ordinary English. A specialized use of certain terms and linguistic patterns governs the teaching of legal language. Thus, "we study legal language as a kind of second language, a specialized use of vocabulary, phrases, and syntax that helps us to communicate more easily with each other". The term legalese, on the other hand, is a term associated with a traditional style of legal writing that is part of this specialized discourse of lawyers: communication that "lay readers cannot readily comprehend". This term describes legal writing which may be cluttered, wordy, indirect, and may include unnecessary technical words or phrases. Historically, legalese is language a lawyer might use in drafting a contract or a pleading but would not use in ordinary conversation. For this reason, the traditional style of legal writing has been labeled reader-unfriendly. Proponents of plain English/plain language argue that legal "writing style should not vary from task to task or audience to audience...; whatever lawyers write must be Clear, Correct, Concise, and Complete". These four Cs describe "characteristics of good legal writing style" in the United States. There are different kinds (genres) of legal writing: for example, academic legal writing as in law journals, juridical legal writing as in court judgments, or legislative legal writing as in laws, regulations, contracts, and treaties. Another variety is the language used by lawyers to communicate with clients requiring a more "reader-friendly" style of written communication than that used with law professionals. For lawyers operating internationally, communicating with clients and other professionals across cultures requires a need for transnational legal awareness and transcultural linguistic awareness. Whatever the form of legal writing, legal skills and language skills form a vital part of higher education and professional training. Legal English has particular relevance when applied to legal writing and the drafting of written material, including:
* legal documents: contracts, licences, etc.
* court pleadings: summonses, briefs, judgments, etc.
* laws: acts of parliament and subordinate legislative acts, case reports
* legal correspondence: cease and desist letters Legal English has traditionally been the preserve of lawyers from English-speaking countries (especially the U.S., the UK, Ireland, Canada, Australia, New Zealand, Kenya, and South Africa) which have shared common law traditions. However, due to the spread of Legal English as the predominant language of international business, as well as its role as a legal language within the European Union, Legal English is now a global phenomenon. It may informally be referred to as lawspeak.
rdf:langString
法律英語（英語：Legal English）是一種英語法律語言的使用方式。一般來說，法律用語為求準確，都會對每一項事物有準確的定義，與自然語言在文法、語法學、形態學和句法上有頗大的差異，以確保內容的正確、完整性及一致性等。基於其與英語的差異，法律英語被認爲是一種子語言。
rdf:langString
Юридична англійська мова (англ. Legal English) — це тип англійської мови, який використовується в мові права. Загалом, юридична мова — це формалізована мова, заснована на логічних правилах, яка відрізняється від звичайної природної мови лексикою, морфологією, синтаксисом і семантикою, а також іншими лінгвістичними особливостями, спрямована на досягнення несуперечності, чинності, повноти та правильності, зберігаючи при цьому переваги людської мови, такі як інтуїтивне виконання, повне значення та відкрите оновлення. Однак юридичну англійську називають «субмовою», оскільки юридична англійська відрізняється від звичайної англійської. Викладання юридичної мови регулюється спеціальним використанням певних термінів і лінгвістичних моделей. Таким чином, «ми вивчаємо юридичну мову як свого роду другу мову, спеціалізоване використання лексики, фраз і синтаксису, що допомагає нам легше спілкуватися один з одним». Термін legalese, з іншого боку, є терміном, пов’язаним із традиційним стилем юридичного написання, який є частиною цього спеціалізованого дискурсу юристів: спілкування, яке «прості читачі не можуть легко зрозуміти». Цей термін описує юридичні тексти, які можуть бути безладними, багатослівними, непрямими та можуть містити непотрібні технічні слова чи фрази. Історично склалося так, що юридична мова — це мова, якою юрист міг би користуватися під час складання контракту чи судової заяви, але не використовував би її у звичайній розмові. З цієї причини традиційний стиль юридичного написання був названий незручним для читача. Прихильники звичайної англійської мови / простої мови стверджують, що юридичний «стиль письма не повинен змінюватись від завдання до завдання або авиторії до авдиторії...; все, що пишуть юристи, має бути чітким, правильним, лаконічним і повним». Існують різні види (жанри) юридичного тексту: наприклад, академічний юридичний текст, як у юридичних журналах, юридичний юридичний текст, як у судових рішеннях, або законодавчий юридичний текст, як у законах, нормативних актах, контрактах і договорах. Іншим різновидом є мова, яку використовують юристи для спілкування з клієнтами, що вимагає більш «зручного для читання» стилю письмового спілкування, ніж той, який використовується з професіоналами в галузі права. Для юристів, які працюють на міжнародному рівні, спілкування з клієнтами та іншими професіоналами в різних культурах потребує транснаціональної правосвідомості та транскультурної лінгвістичної обізнаності. Якою б не була форма написання юридичних документів, юридичні та мовні навички становлять важливу частину вищої освіти та професійної підготовки. Юридична англійська має особливу актуальність у застосуванні до написання юридичних документів і написання письмових матеріалів, зокрема:
* правовстановлюючі документи: договори, ліцензії та ін.
* судові претензії: повістки, записки, вироки тощо.
* закони: акти парламенту та підзаконні акти, протоколи справ
* юридичне листування: листи про припинення та відмову Юридична англійська мова традиційно була прерогативою юристів з англомовних країн (особливо США, Сполученого Королівства, Ірландії, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Кенії та Південної Африки), які мають спільні традиції загального права. Однак завдяки поширенню юридичної англійської як домінуючої мови міжнародного бізнесу, а також її ролі як юридичної мови в Європейському Союзі, юридична англійська тепер є глобальним явищем. Його неофіційно можна назвати правомовою.
xsd:nonNegativeInteger
19514