Lay cardinal
http://dbpedia.org/resource/Lay_cardinal an entity of type: Cardinal
Kardinál laik byl v římskokatolické církvi kardinál, který nepřijal vyšší kněžské svěcení, tzn. nikdy nebyl vysvěcen na jáhna, kněze nebo biskupa.
rdf:langString
In the historical practice of the Catholic Church, a lay cardinal was a man whom the pope appointed to the College of Cardinals while still a layman. This appointment carried with it the obligation to be ordained to a clerical order, meaning that "lay cardinal" was not a permanent state, but a term in reference to a man who was appointed cardinal prior to taking on the clerical state corresponding to that appointment. The current law of the Catholic Church is that a man must be first ordained at least a priest in order to be considered for appointment as a cardinal.
rdf:langString
Nella Chiesa cattolica romana, un "cardinale laico" era un cardinale che non aveva ricevuto gli ordini maggiori, cioè che non era mai stato ordinato diacono o prete.
rdf:langString
Na Igreja Católica Romana, um cardeal-leigo ou cardeal-laico era um cardeal a quem não tinham sido dadas ordens principais, ou seja, que nunca tinha se tornado um diácono ou um sacerdote. Estes cardeais não eram propriamente leigos, uma vez que a todos eles foi dado o que se designava como "primeira tonsura", pelo que, uma vez tornados clérigos, deixaram de ser leigos. Além disso, receberam ordens menores, que não foram obstáculo para se casar ou a viver em um casamento contraído anteriormente. A liberdade de casar e viver no casamento é, sem dúvida, a razão pela qual cardeais que não estavam em grandes encomendas eram popularmente, embora erradamente, referidos como cardeais-leigos.
rdf:langString
Кардинал-мирянин — традиционное название кардиналов Римско-католической церкви, не имевших сана священника или епископа. До 1917 года любой мужчина, причисленный только к малому чину католической церкви, мог получить ранг кардинала-дьякона. Такие кардиналы не могли совершать таинств и не давали обета безбрачия. Кодекс канонического права 1917 года при папе Бенедикте XV ввёл правило, согласно которому кардинал должен иметь сан не ниже священника. Это же положение повторено и в редакции 1983 года.
rdf:langString
Кардинал-мирянин — традиційна назва кардиналів Римо-католицької церкви, які не мали сану священика чи єпископа. До 1917 року будь-який чоловік, долучений тільки до малого чину католицької церкви, міг отримати ранг кардинала-диякона. Такі кардинали не могли здійснювати таїнств і не складали обітниці цноти. Кодекс канонічного права 1917 року за папи Бенедикта XV запровадив правило, відповідно до якого кардинал повинен був мати сан не нижчий за священика. Це ж положення повторено і в редакції 1983 року.
rdf:langString
rdf:langString
Kardinál laik
rdf:langString
Cardinale laico
rdf:langString
Lay cardinal
rdf:langString
Cardeal-leigo
rdf:langString
Кардинал-мирянин
rdf:langString
Кардинал-мирянин
xsd:integer
8493336
xsd:integer
1104370840
rdf:langString
Kardinál laik byl v římskokatolické církvi kardinál, který nepřijal vyšší kněžské svěcení, tzn. nikdy nebyl vysvěcen na jáhna, kněze nebo biskupa.
rdf:langString
In the historical practice of the Catholic Church, a lay cardinal was a man whom the pope appointed to the College of Cardinals while still a layman. This appointment carried with it the obligation to be ordained to a clerical order, meaning that "lay cardinal" was not a permanent state, but a term in reference to a man who was appointed cardinal prior to taking on the clerical state corresponding to that appointment. The current law of the Catholic Church is that a man must be first ordained at least a priest in order to be considered for appointment as a cardinal.
rdf:langString
Nella Chiesa cattolica romana, un "cardinale laico" era un cardinale che non aveva ricevuto gli ordini maggiori, cioè che non era mai stato ordinato diacono o prete.
rdf:langString
Кардинал-мирянин — традиционное название кардиналов Римско-католической церкви, не имевших сана священника или епископа. До 1917 года любой мужчина, причисленный только к малому чину католической церкви, мог получить ранг кардинала-дьякона. Такие кардиналы не могли совершать таинств и не давали обета безбрачия. Название «кардиналы-миряне» не вполне точно: формально они являлись клириками и получали первый постриг (тонзуру). Кардинал-мирянин мог быть женат, как до, так и после назначения. Если же он не был женат, то он мог быть рукоположён в священники, епископы или даже сразу из кардиналов-мирян быть избран папой (в таком случае обряды священнической и епископской хиротонии производились над папой вскоре после избрания, до коронации). Последним папой, избранным без священного сана, стал в 1513 году Лев X (Джованни де Медичи, сын Лоренцо Великолепного), ещё подростком получивший кардинальский титул. Кардиналом-мирянином был и другой Медичи, тосканский великий герцог Фердинанд I; через два года после вступления на тосканский престол он отказался от кардинальской шапки, вступив в брак, что было несовместимо с занимаемой им должностью кардинала-протодьякона римской курии. Последний кардинал-мирянин, ватиканский юрист Теодольфо Мертэль, умер в 1899 году. Кодекс канонического права 1917 года при папе Бенедикте XV ввёл правило, согласно которому кардинал должен иметь сан не ниже священника. Это же положение повторено и в редакции 1983 года. А 15 апреля 1962 года папа римский Иоанн XXIII своим motu proprio Cum gravissima постановил, что все кардиналы должны были получить епископское рукоположение. Только по особому распоряжению папы римского священник может быть возведён в кардиналы без посвящения в епископы. На данный момент таких кардиналов трое: Эрнест Симони, Раньеро Канталамесса и Джанфранко Гирланда. Малые чины как часть клира упразднены motu proprio Павла VI Ministeria quaedam от 15 августа 1972 года.
rdf:langString
Na Igreja Católica Romana, um cardeal-leigo ou cardeal-laico era um cardeal a quem não tinham sido dadas ordens principais, ou seja, que nunca tinha se tornado um diácono ou um sacerdote. Estes cardeais não eram propriamente leigos, uma vez que a todos eles foi dado o que se designava como "primeira tonsura", pelo que, uma vez tornados clérigos, deixaram de ser leigos. Além disso, receberam ordens menores, que não foram obstáculo para se casar ou a viver em um casamento contraído anteriormente. A liberdade de casar e viver no casamento é, sem dúvida, a razão pela qual cardeais que não estavam em grandes encomendas eram popularmente, embora erradamente, referidos como cardeais-leigos. Um exemplo famoso de confusão no sentido oposto é o do compositor Franz Liszt, que era conhecido como o "Abbé Liszt", embora só tinha recebido tonsura e ordens menores. Foi, deste modo, um clérigo, mas nunca se tornou um sacerdote, como o título de "Abade" poderia sugerir de forma errada.
rdf:langString
Кардинал-мирянин — традиційна назва кардиналів Римо-католицької церкви, які не мали сану священика чи єпископа. До 1917 року будь-який чоловік, долучений тільки до малого чину католицької церкви, міг отримати ранг кардинала-диякона. Такі кардинали не могли здійснювати таїнств і не складали обітниці цноти. Назва «кардинали-миряни» не досить точна: формально вони були кліриками й отримували перший постриг (тонзуру). Кардинал-мирянин міг бути одруженим, як до, так і після призначення. Якщо ж він не був одружений, то він міг бути рукопокладеним у священики, єпископи чи навіть одразу з кардиналів-мирян бути обраний папою (в такому разі обряди священицької та єпископської хіротонії здійснювались над папою невдовзі після обрання, до коронації). Останнім папою, обраним без священного сану, став 1513 року Лев X (Джованні де Медічі, син Лоренцо Пишного), який ще підлітком отримав кардинальський титул. Кардиналом-мирянином був і інший Медічі, ; за два роки після вступу на тосканський престол він відмовився від кардинальської шапки, ставши до шлюбу, що було несумісним із займаною ним посадою кардинала-протодиякона римської курії. Останній кардинал-мирянин, ватиканський юрист , помер 1899 року. Кодекс канонічного права 1917 року за папи Бенедикта XV запровадив правило, відповідно до якого кардинал повинен був мати сан не нижчий за священика. Це ж положення повторено і в редакції 1983 року. А 15 квітня 1962 року папа римський Іван XXIII своїм motu proprio Cum gravissima постановив, що всі кардинали мають отримати єпископське рукопокладення. Тільки за особливим розпорядженням папи римського священик може бути зведений в кардинали без посвяти в єпископи. Нині таких кардиналів четверо: , , та . Малі чини як частина кліру були ліквідовані motu proprio Павла VI Ministeria quaedam від 15 серпня 1972 року.
xsd:nonNegativeInteger
5238
