Lascaux
http://dbpedia.org/resource/Lascaux an entity of type: Thing
Les coves de Lascaux (en occità: Las Caus) contenen un dels conjunts més importants de pintures rupestres del paleolític superior pel nombre i la qualitat estètica de les seves obres. Les pintures i els gravats que hi figuren no han pogut ser datats amb precisió. La seva antiguitat s'estima entre 18.000 i 15.000 anys, a partir d'estudis realitzats sobre els objectes descoberts a la cova. Les pintures han estat associades molt temps al magdalenià, però els últims estudis plantegen que es podrien datar del solutrià.
rdf:langString
Lascaux (výslovnost: [lasko]) je jeskynní komplex v jihozápadní Francii proslavený díky jeskynním malbám. Jeskyně se nacházejí poblíž vesnice v departmentu Dordogne. Na stěnách jeskynních prostor se nacházejí malby z doby mladšího paleolitu (kultura magdalénien) datované mezi roky 15 000 až 13 000 př. n. l., především realistická vyobrazení zvířat.
rdf:langString
يقع كهف لاسكو (بالفرنسية: Grotte de Lascaux) في فرنسا ببلدة Montignac بمحافظة دوردونيي في جنوب غرب فرنسا على الضفة اليسرى من نهر فيزير، ويُعد الكهف الذي يبلغ طوله 100 قدم تقريباً واحد من أهم الكهوف الأثرية الزاخرة بالصور والنقوش المختلفة الأكثر قدماً في العالم أجمع، وقد أسهم في إثراء تاريخ الفن وفي تأسيس علم آثار ما قبل التاريخ. المدخل الحالي لهذا الكهف مدخل أرضي بسبب انهيار السقف الحجري الجيري. ويتضمن القسم العلوي من هذا الكهف الصور الجدارية الجانبية الجميلة والثمينة.
rdf:langString
La cueva de Lascaux es un sistema de cuevas en Dordoña (Francia) en donde se han descubierto significativas muestras del arte rupestre y paleolítico.
rdf:langString
Die jungpaläolithische Höhle von Lascaux (genannt auch Grotte von Lascaux) im französischen Département Dordogne enthält bedeutende Höhlenmalereien aus der archäologischen Kulturstufe Magdalenien, die der frankokantabrischen Höhlenkunst zugeordnet werden. Seit 1979 zählt die Höhle zusammen mit anderen Fundorten und Höhlen im Tal der Vézère zum Weltkulturerbe der UNESCO. Die Höhle von Lascaux liegt in der Nähe von Montignac.
rdf:langString
Lascaux Montignac herrian eta Dordoinako departamenduan (Akitania, Frantzia) dauden leize ezagunen gunea da (zehazki, Vézèreko ibarraren ezker aldean), labar-pinturak barne hartzen dituena eta mundu osoko garrantzitsuenetakoa. Hori dela eta, "Labar-pinturen Kapera Sixtinoa" izena ere eman zaio. Margoak Goi Paleolitoko garaikoak dira, K.a. 18.000-15.000 urteen artean egindakoak. 1940an aurkitu zituzten eta UNESCOk munduko ondaretzat hartu zituen 1979an.
rdf:langString
Pluais bheag phailéiliteach shármhaisithe ó timpeall 15,000 RC is ea Lascaux, agus é suite gar do Montignac in iardheisceart na Fraince. Tá cáil uirthi as an bpéintéireacht is an ghreanadóireacht nádúraíoch mhúrach d'ainmhithe: ba, tairbh, capaill, buabhaill, ibigh, muscdhaimh is reinfhianna. Tháinig daltaí scoile uirthi i 1940, agus osclaíodh don phobal í i 1947. Ach thosaigh athruithe sa taise ag bagairt ar na pictiúirí, agus dúnadh go buan í i 1963. Tógadh macasamhail di in aice láimhe, atá ina hionad cuairteoireachta ó 1984.
rdf:langString
Le Grotte di Lascaux (in francese Grotte de Lascaux, in occitano Bauma de Las Caus) sono un complesso di caverne che si trova nella Francia sud-occidentale. Le grotte si trovano vicino al villaggio di Montignac, nel dipartimento della Dordogna. Nel 1979 le grotte di Lascaux sono state inserite nell'elenco dei Patrimoni dell'umanità dell'UNESCO, con le altre grotte che si trovano nella valle del fiume Vézère.
rdf:langString
라스코 동굴(Lascaux Caves)은 프랑스 남서쪽에 있는 동굴이다. 라스코 동굴 벽화는 1940년 마을 소년들에 의해 우연히 발견된 뒤, 1979년에 유네스코의 세계유산으로 등재되었다. 이 동굴 안의 기원전 17000년~15000년 경 그려진 것으로 추정되는 후기 구석기 시대 그림이 매우 유명하다. 원래 동굴의 위치는 도르도뉴주의 몽티냐크 마을 근처에 있다. 라스코 동굴은 레 트루아 프레르(Les Trois-Freres)・니오(Niaux)・알타미라(Altamira)・퐁 드 곰(Font-de-Gaume)・레 콩바렐에스파냐의 어떤 동굴보다도 훨씬 크고, 유물도 더 잘 보존되어 있다. 일반인들에게 공개하기 시작한지 12년이 지난 1960년부터 푸른곰팡이가 기생하고 석회암 암벽에도 하얀 얼룩이 생기자 라스코 동굴은 1963년에 동굴 벽화의 일반 공개를 금지했다. 그 후로는 정부 기관의 추천장이 있는 전문가에 한해 하루 6명 이내로 동굴 벽화의 관람이 허용되고 있다. 그리고 일반 관람객 을 위해서는 동굴이 발견된 바로 옆 장소에 라스코 동굴과 똑같 이 모방한 동굴을 만들어 공개하고있다.
rdf:langString
ラスコー洞窟（ラスコーどうくつ、仏: Grotte de Lascaux）は、フランスの西南部ドルドーニュ県、のの南東の丘の上に位置する洞窟である。先史時代（オーリニャック文化）の洞窟壁画で有名である。 ラスコー洞窟の壁画は、アルタミラ洞窟壁画と並ぶ先史時代（）の美術作品である。これは1940年9月12日、モンティニャック村の少年が、穴に落ちた飼い犬を友達3人と救出した際に発見された。洞窟の全長は200メートル程度。地下に長く伸びる洞窟は枝分かれし、壁画が集中している大空間などがいくつかある。洞窟の側面と天井面（つまり洞窟の上半部一帯）には、数百の馬・山羊・羊・野牛・鹿・かもしか・人間・幾何学模様の彩画、刻線画、顔料を吹き付けて刻印した人間の手形が500点もあった。これらは20,000年前の後期旧石器時代のクロマニョン人によって描かれていた。炭酸カルシウム形成が壁画の保存効果を高めた「天然のフレスコ画」と言うことができる。
rdf:langString
Пещера Ласкó или Ляскó (фр. Grotte de Lascaux) во Франции — один из важнейших позднепалеолитических памятников по количеству, качеству и сохранности наскальных изображений. Иногда Ласко называют «Сикстинская капелла первобытной живописи». Живописные и гравированные рисунки, которые находятся там, не имеют точной датировки: они появились примерно 15—18 тысяч лет назад. Долгое время их приписывали древней мадленской культуре, но последние изыскания показали, что они скорее относятся к более ранней солютрейской культуре.
rdf:langString
Lascaux é um complexo de cavernas ao sudoeste da França, famoso pela suas pinturas rupestres. A disposição da caverna, cujas paredes estão pintadas com bovídeos, cavalos, cervos, cabras selvagens, felinos, entre outros animais, permite pensar que tratar-se de um santuário. As investigações levadas a cabo durante os últimos decénios permitem situar a cronologia das pinturas no final do e princípio do Madalenense, ou seja, 17.000 anos AP
rdf:langString
拉斯科洞窟（法語：Grotte de Lascaux，法语发音：[ɡʁɔt də lasko]）位于法国西南部多尔多涅省蒙蒂尼亚克镇的韦泽尔峡谷，内有超过600幅石器时代洞穴壁画。壁画的内容主要为旧石器时代晚期活动于该地区的大型动物，例如野牛、大角鹿、野马等。画作由居住于此的数代人共同创作而成，其历史大约在17,000年前（马格德林文化早期）。 1979年，拉斯科洞窟作为韦泽尔谷史前遗迹的一部分而被选为联合国教科文组织世界遗产。 为保护遗迹，原始洞窟已于1963年停止向公众开放，目前游客可参观拉斯科洞窟的复制品：拉斯科洞窟2号。
rdf:langString
Печера Ласко́ (фр. Grotte de Lascaux) у Франції — одна з найважливіших палеолітичних пам'яток за кількістю, якістю і збереженням наскельних зображень. Ласко часом називають «Сікстинською капелою первісного живопису». Живописні та гравійовані малюнки, що знаходяться там, не мають точного датування: вони з'явилися приблизно в -15 тисячолітті до н. е. Довгий час їх приписували стародавній Мадленській культурі, але останні дослідження показали, що вони скоріше відносяться до більш ранньої Солютрейської культури.
rdf:langString
Το σπήλαιο Λασκώ (γαλλ. Grotte de Lascaux) είναι ένα από τα πλέον σημαντικά σπήλαια με παλαιολιθικής εποχής τοιχογραφίες, ιδιαίτερα διακρινόμενες όχι μόνον ως προς τον αριθμό τους αλλά και ως προς την αισθητική τους. Έχει αποκληθεί η "Καπέλα Σιξτίνα των τοιχογραφιών", "Βερσαλίες της Προϊστορίας" και "Γαλλική Αλταμίρα". Το σπήλαιο βρίσκεται κοντά στο χωριό στην κοιλάδα του ποταμού Βεζέρ (Vézère) στον νομό (département) Ντορντόνι (Dordogne) στην περιοχή (région) της Νέας Ακουιτανίας (Nouveau Aquitaine) της νοτιοδυτικής Γαλλίας. Αποτελεί μία από τις Προϊστορικές τοποθεσίες και ζωγραφισμένα σπήλαια της κοιλάδας του Βεζέρ, που, από το 1979, έχουν χαρακτηριστεί ως Μνημείο Παγκόσμιας Κληρονομιάς από την UNESCO.
rdf:langString
La groto Lascaux estas unu el la plej gravaj grotoj ornamitaj paleolitikaj pro la kvanto kaj estetika kvalito de siaj verkoj. La pentraĵoj kaj la gravuraĵoj, kiujn ĝi entenas ne estas precize kaj rekte datitaj : ilia aĝo estas inter ĉirkaŭ 18 000 kaj 15 000 jarojn antaŭ la nuntempo el datadoj kaj studoj realigitaj sur objektoj trovitaj en tia kaverno. La verkoj estis longtempe kunligitaj kun frua Magdalenio, sed la lastaj studoj montras, ke ili eble povas datiĝi de Solutreo, kiu antaŭas ĝin.
rdf:langString
Lascaux (English: /læˈskoʊ/ la-SKOH, US also /lɑːˈskoʊ/ lah-SKOH; French: Grotte de Lascaux [ɡʁɔt də lasko], "Lascaux Cave") is a network of caves near the village of Montignac, in the department of Dordogne in southwestern France. Over 600 parietal wall paintings cover the interior walls and ceilings of the cave. The paintings represent primarily large animals, typical local contemporary fauna that correspond with the fossil record of the Upper Paleolithic in the area. They are the combined effort of many generations and, with continued debate, the age of the paintings is now usually estimated at around 17,000 years (early Magdalenian). Because of the outstanding prehistoric art in the cave, Lascaux was inducted into the UNESCO World Heritage List in 1979, as an element of the Prehistoric
rdf:langString
La grotte de Lascaux, située sur la commune de Montignac-Lascaux, dans le département français de la Dordogne en région Nouvelle-Aquitaine, dans la vallée de la Vézère, est l'une des plus importantes grottes ornées du Paléolithique supérieur par le nombre et la qualité esthétique de ses œuvres. Elle est parfois surnommée « la chapelle Sixtine de l'art pariétal », selon une expression attribuée à Henri Breuil, qui la nomme également « Versailles de la Préhistoire » ou « Altamira française ».
rdf:langString
Gua Lascaux adalah gua yang di dalamnya mengandung beberapa seni prasejarah tertua dan terbaik di dunia. Gua ini ditemukan oleh pada tahun 1940. Di dalam gua terdapat lukisan yang sebagian besar menggambarkan binatang. Gua yang berada di Prancis ini berusia sekitar 17.000 tahun. Gua Lascaux merupakan salah satu tujuan wisata, tetapi sejak tahun 1963 gua tersebut ditutup. Saat ini, pengunjung hanya bisa melihat replikanya di Lascaux II.
rdf:langString
De grotten van Lascaux liggen in de vallei van de Vézère op het grondgebied van de gemeente Montignac in het Franse departement Dordogne (regio Nouvelle-Aquitaine). In 1940 werden in een grot een groot aantal rotswandschilderingen ontdekt. Deskundigen dateren de oudste rotsschilderingen uit de grot van Lascaux op 15.000 v.Chr., de jongste op 10.000 v.Chr. Het is de rijkst beschilderde prehistorische grot die tot nu toe werd ontdekt.
rdf:langString
Lascaux – jaskinia krasowa w Akwitanii, w południowo-zachodniej części Francji, w której w 1940 roku odkryto rysunki i malowidła wykonane na ścianach w okresie paleolitu. Od 1963 r. jest zamknięta dla zwiedzających; turystom udostępniana jest znajdująca się w pobliżu wierna kopia jaskini (otwarta w 1983). Zamknięcie jaskini nie zapobiegło zniszczeniom, jakie powstały na skutek działania wilgoci, dwutlenku węgla oraz wadliwego systemu klimatyzacji. Na ścianach pojawił się grzyb, rysunki zaczęły pokrywać się ciemnymi plamami. Obecnie (stan na pierwszą dekadę XXI wieku) wstęp do jaskini – i to nie częściej niż dwa razy w miesiącu – ma zaledwie kilku naukowców. Wpisana na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Od 1940 roku posiada status monument historique, w kategorii classé (zabytek o znaczen
rdf:langString
Lascauxgrottan i Vézèredalen i Dordogne i sydvästra Frankrike innehåller en betydande paleolitisk bosättning och ett av världens äldsta kända konstverk. Grottan är smyckad med över 1000 målningar och ristningar från magdalénienkulturen, omkring 17 000–12 000 före Kristus. Dåtidens jaktfauna utgör motiv, bland annat uroxe, vildhäst, ren, hjort och stäppbison. Även mer symboliska figurer och geometriska mönster förekommer. De naturalistiska grottmålningarna påträffades 1940 och är utförda i polykrom teknik (svart, röd och gul färg).
rdf:langString
rdf:langString
كهف لاسكو
rdf:langString
Coves de Lascaux
rdf:langString
Lascaux
rdf:langString
Höhle von Lascaux
rdf:langString
Σπήλαιο Λασκώ
rdf:langString
Groto Lascaux
rdf:langString
Cueva de Lascaux
rdf:langString
Lascaux
rdf:langString
Lascaux
rdf:langString
Grotte de Lascaux
rdf:langString
Gua Lascaux
rdf:langString
Grotte di Lascaux
rdf:langString
Lascaux
rdf:langString
라스코 동굴
rdf:langString
ラスコー洞窟
rdf:langString
Grotten van Lascaux
rdf:langString
Lascaux (Akwitania)
rdf:langString
Lascaux
rdf:langString
Lascauxgrottan
rdf:langString
Пещера Ласко
rdf:langString
拉斯科洞窟壁画
rdf:langString
Печера Ласко
rdf:langString
Lascaux
xsd:float
45.05361175537109
xsd:float
1.169999957084656
xsd:integer
18594
xsd:integer
1123173488
rdf:langString
Lascaux
rdf:langString
Depiction of aurochs, horses and deer
rdf:langString
Cultural: i, iii
rdf:langString
December 2012
xsd:integer
85
rdf:langString
France Dordogne#France
rdf:langString
Location in the Dordogne
rdf:langString
yes
xsd:integer
14
rdf:langString
her conclusions?
xsd:integer
1
xsd:integer
1979
xsd:string
45.05361111111111 1.17
rdf:langString
Les coves de Lascaux (en occità: Las Caus) contenen un dels conjunts més importants de pintures rupestres del paleolític superior pel nombre i la qualitat estètica de les seves obres. Les pintures i els gravats que hi figuren no han pogut ser datats amb precisió. La seva antiguitat s'estima entre 18.000 i 15.000 anys, a partir d'estudis realitzats sobre els objectes descoberts a la cova. Les pintures han estat associades molt temps al magdalenià, però els últims estudis plantegen que es podrien datar del solutrià.
rdf:langString
Lascaux (výslovnost: [lasko]) je jeskynní komplex v jihozápadní Francii proslavený díky jeskynním malbám. Jeskyně se nacházejí poblíž vesnice v departmentu Dordogne. Na stěnách jeskynních prostor se nacházejí malby z doby mladšího paleolitu (kultura magdalénien) datované mezi roky 15 000 až 13 000 př. n. l., především realistická vyobrazení zvířat.
rdf:langString
يقع كهف لاسكو (بالفرنسية: Grotte de Lascaux) في فرنسا ببلدة Montignac بمحافظة دوردونيي في جنوب غرب فرنسا على الضفة اليسرى من نهر فيزير، ويُعد الكهف الذي يبلغ طوله 100 قدم تقريباً واحد من أهم الكهوف الأثرية الزاخرة بالصور والنقوش المختلفة الأكثر قدماً في العالم أجمع، وقد أسهم في إثراء تاريخ الفن وفي تأسيس علم آثار ما قبل التاريخ. المدخل الحالي لهذا الكهف مدخل أرضي بسبب انهيار السقف الحجري الجيري. ويتضمن القسم العلوي من هذا الكهف الصور الجدارية الجانبية الجميلة والثمينة.
rdf:langString
Το σπήλαιο Λασκώ (γαλλ. Grotte de Lascaux) είναι ένα από τα πλέον σημαντικά σπήλαια με παλαιολιθικής εποχής τοιχογραφίες, ιδιαίτερα διακρινόμενες όχι μόνον ως προς τον αριθμό τους αλλά και ως προς την αισθητική τους. Έχει αποκληθεί η "Καπέλα Σιξτίνα των τοιχογραφιών", "Βερσαλίες της Προϊστορίας" και "Γαλλική Αλταμίρα". Το σπήλαιο βρίσκεται κοντά στο χωριό στην κοιλάδα του ποταμού Βεζέρ (Vézère) στον νομό (département) Ντορντόνι (Dordogne) στην περιοχή (région) της Νέας Ακουιτανίας (Nouveau Aquitaine) της νοτιοδυτικής Γαλλίας. Αποτελεί μία από τις Προϊστορικές τοποθεσίες και ζωγραφισμένα σπήλαια της κοιλάδας του Βεζέρ, που, από το 1979, έχουν χαρακτηριστεί ως Μνημείο Παγκόσμιας Κληρονομιάς από την UNESCO. Το σπήλαιο Λασκώ εμφανίζει σαφή υπεροχή απέναντι σε παρόμοια σπήλαια της Γαλλίας και της Ισπανίας, όπως τα σπήλαια Les Trois-Frères, Νιώ, Αλταμίρα, Font-de-Gaume and Les Combarelles καθώς, εκτός του ότι είναι πολύ μεγαλύτερο από τα υπόλοιπα, οι τοιχογραφίες του είναι πολύ καλύτερα διατηρημένες. Τα τοιχώματα (πλάγια φατνώματα) του Λασκώ είναι καλυμμένα με έγχρωμες εικόνες και χαρακτικά ζώων, τα οποία βρίσκονται σε ύψος που δύσκολα τα φθάνει κανείς. Οι μελετητές υπολόγισαν ότι το έδαφος του σπηλαίου πριν από 17.000 χρόνια είχε διαφορετική διαμόρφωση και έτσι ο προϊστορικός καλλιτέχνης μπορούσε να φθάνει τα τοιχώματα. Το έδαφος του σπηλαίου βαθμιαία καταβυθιζόταν, με συνέπεια σήμερα να είναι δυσπρόσιτα. Το σπήλαιο ανακαλύφθηκε τυχαία από τέσσερις εφήβους, τους Marcel Ravidat, Jacques Marsal, Georges Agnel και Simon Coencas στις 12 Σεπτεμβρίου 1940. Οι νεαροί μπήκαν στο σπήλαιο κρατώντας μια απλή λάμπα και χρειάστηκε να φθάσουν στο πρώτο στενό σημείο του περάσματος για να διακρίνουν τις τοιχογραφίες. Επανήλθαν τις επόμενες ημέρες αλλά εν τω μεταξύ η ανακάλυψη έγινε γνωστή στο χωριό Μοντινιάκ και κατέφθασαν εκεί πολλοί χωρικοί. Αποφάσισαν να καλέσουν τους κορυφαίους ερευνητές της εποχής: Αρχικά ήλθε ο ερευνητής αβάς (Henri Breuil) και ακολούθησαν οι Dr. Cheynier, οι αδελφοί Μπουισονί (Α. και J.Bouysonnie) και αργότερα ο (Denis Peyrony) και ο Κόμης Μπεγκουέν (Compte Bégouën) Όταν ο Μπρέιλ εισήλθε στο σπήλαιο, διαπίστωσε ότι στα τοιχώματα υπήρχε ένα παχύ στρώμα κρυστάλλων ασβεστίτη με πολύ καλά διατηρημένες τοιχογραφίες σχεδιασμένες επάνω του. Όλες οι τοιχογραφίες έχουν διατηρηθεί επί χιλιάδες χρόνια, χωρίς να ξεθωριάσουν ή να αλλοιωθούν λόγω της φυσικής ανανέωσης του αέρα που συμβαίνει στο σπήλαιο. Οι τοιχογραφίες χρονολογήθηκαν, με την μέθοδο του άνθρακα - 14, και η ηλικία τους βρέθηκε ότι είναι 17.000 έτη, αν και υπολογίζεται ότι το σπήλαιο ήταν κατοικημένο για μια περίοδο περίπου 6.000 ετών. Τα ζώα που απεικονίζονται στις τοιχογραφίες ανήκουν σε διαφορετικά είδη: Βοοειδή, βίσωνες και άλογα. Παράλληλα υπάρχουν και ορισμένα ίχνη αναπαράστασης ανθρώπων στις εικόνες. Οι αναπαραστάσεις αυτές δεν έχουν ούτε την λεπτομέρεια ούτε την προσοχή με την οποία δημιουργήθηκαν οι εικόνες των ζώων. Ορισμένα ζώα, όπως κάποια άλογα, έχουν πραγματικά εντυπωσιακή αναπαράσταση στις τοιχογραφίες. Το σπήλαιο Λασκώ δεν είναι επισκέψιμο σήμερα, καθώς το 1955 διαγιγνώσκονται τα πρώτα σημεία αλλοιώσεων: Προέρχονται κυρίως από το διοξείδιο του άνθρακα που παράγεται από τους επισκέπτες του σπηλαίου, παρά το γεγονός ότι εκτός από τον τεχνητό φωτισμό έχουν καταβληθεί σοβαρές προσπάθειες για την ορθή ανανέωση του αέρα με την τοποθέτηση κλιματιστικών και η είσοδος φράσσεται από μια μεγάλη χάλκινη θύρα. Το 1957 εγκαθίσταται σύστημα σταθεροποίησης θερμοκρασίας και υγρασίας, αλλά ο φρενήρης ρυθμός επισκεπτών (περίπου 1.000 άτομα ανά ημέρα) έχει ως αποτέλεσμα σε μια "αίθουσα" του σπηλαίου όγκου 1.500 m3 να παράγονται 2.500 λίτρα διοξειδίου του άνθρακα και 50 kg υδρατμών. Το 1960 εμφανίζεται για πρώτη φορά η αποκαλούμενη "πράσινη ασθένεια": Το διοξείδιο του άνθρακα, η υγρασία και ο τεχνητός φωτισμός αποτελούν ιδανικές συνθήκες για την ανάπτυξη φυκών στα τοιχώματα του σπηλαίου. Σχεδόν ταυτόχρονα εμφανίζεται και η "λευκή ασθένεια", που οφείλεται σε αλλοιώσεις του ασβεστίτη από την περίσσεια του διοξειδίου του άνθρακα και εμφανίζει λευκές αποθέσεις σε πολλά σημεία των τοιχωμάτων. Παρά την εγκατάσταση φίλτρων όζοντος και άλλων συσκευών, οι μικροοργανισμοί συνεχίζουν να αναπτύσσονται και, το 1963, ο τότε υπουργός πολιτισμού Αντρέ Μαλρώ (André Malraux) αποφασίζει το κλείσιμο του Λασκώ για τους επισκέπτες. Από το 1965 έως το 1967, τροποποιείται η ρύθμιση για την θερμοκρασία του περιβάλλοντος και τον έλεγχο της υγρασίας. Στόχος είναι να αναδημιουργηθούν οι συνθήκες κυκλοφορίας των αερίων μαζών που επέτρεψαν τη διατήρηση του σπηλαίου επί χιλιετίες. Το 1970 ξεκινά η κατασκευή ενός "αντιγράφου" του σπηλαίου, προκειμένου το αρχικό να παραμείνει στις φυσικές του συνθήκες και να διατηρηθεί. Το αντίγραφο αυτό ονομάστηκε "Λασκώ ΙΙ" και ολοκληρώθηκε το 1983. Το 2000 παρουσιάζεται νέο πρόβλημα στο σπήλαιο: Διαπιστώνεται ότι στο δάπεδο αναπτύσσεται ένα είδος μύκητα, ο Fusarium solani, ο οποίος είναι ιδιαίτερα ανθεκτικός στην φορμόλη που χρησιμοποιήθηκε επί δεκαετίες για την απολύμανση των ποδιών των επισκεπτών. Σύντομα, ένα λευκό μυκήλιο καλύπτει τις τοιχογραφίες. Ανακαλύπτεται ότι ο μύκητας οφείλει την ανθεκτικότητά του χάρη στη συμβίωσή του με το βακτήριο Pseudomonas fluorescens, το οποίο εξουδετερώνει τα κοινά μυκητοκτόνα. Έτσι αυτά αναμιγνύονται με αντιβιοτικό. Το 2002 το γαλλικό υπουργείο πολιτισμού δημιουργεί μια ειδική διεθνή επιστημονική επιτροπή, η οποία αναλαμβάνει την διαχείριση του προβλήματος του σπηλαίου. Όλες αυτές οι ενέργειες έχουν αποτέλεσμα, και η "μόλυνση" του σπηλαίου έχει τεθεί υπό έλεγχο, ωστόσο ανά τακτά χρονικά διαστήματα μια ομάδα εργατών αναλαμβάνει, με ειδικά παρασκευάσματα, την αφαίρεση του μυκηλίου από τις τοιχογραφίες. Τα προβλήματα όμως δεν σταμάτησαν εδώ. Το 2007 εμφανίζονται μαύρες κηλίδες, που οφείλονται σε δύο μύκητες. Η Επιτροπή προτείνει μια βιοκτόνο διαδικασία, η οποία έχει αποτέλεσμα σε εννέα από τα έντεκα σημεία που εμφανίστηκαν οι κηλίδες. Το 2008 το σπήλαιο αφήνεται ολοσχερώς χωρίς καμία παρέμβαση επί τρίμηνο. Ο στόχος των ειδικών είναι να φέρουν εκ νέου το σπήλαιο στις συνθήκες που το διατήρησαν σχεδόν ανέπαφο επί δεκάδες χιλιάδες χρόνια. Το ίδιο έτος η UNESCO δεν θέλησε να προσθέσει το σπήλαιο στον κατάλογο των Μνημείων που βρίσκονται σε κίνδυνο. Στις 21 Ιανουαρίου 2010, ο Υπουργός Πολιτισμού Φρεντερίκ Μιτεράν ανακοινώνει ότι ο παλαιοανθρωπολόγος Yves Coppens αναλαμβάνει την προεδρία του Επιστημονικού Συμβουλίου για τη διατήρηση του σπηλαίου.
rdf:langString
La groto Lascaux estas unu el la plej gravaj grotoj ornamitaj paleolitikaj pro la kvanto kaj estetika kvalito de siaj verkoj. La pentraĵoj kaj la gravuraĵoj, kiujn ĝi entenas ne estas precize kaj rekte datitaj : ilia aĝo estas inter ĉirkaŭ 18 000 kaj 15 000 jarojn antaŭ la nuntempo el datadoj kaj studoj realigitaj sur objektoj trovitaj en tia kaverno. La verkoj estis longtempe kunligitaj kun frua Magdalenio, sed la lastaj studoj montras, ke ili eble povas datiĝi de Solutreo, kiu antaŭas ĝin. La kaverno situas en Périgord, sur la komunumo en la departemento Dordogne), je kvardeko da kilometroj en la sudoriento de la urbo Périgueux. Aliaj grotoj kun prahomaj pentraĵoj estas ekzemple Groto Cosquer · Groto Chauvet · Groto Cussac · · · ·
rdf:langString
La cueva de Lascaux es un sistema de cuevas en Dordoña (Francia) en donde se han descubierto significativas muestras del arte rupestre y paleolítico.
rdf:langString
Die jungpaläolithische Höhle von Lascaux (genannt auch Grotte von Lascaux) im französischen Département Dordogne enthält bedeutende Höhlenmalereien aus der archäologischen Kulturstufe Magdalenien, die der frankokantabrischen Höhlenkunst zugeordnet werden. Seit 1979 zählt die Höhle zusammen mit anderen Fundorten und Höhlen im Tal der Vézère zum Weltkulturerbe der UNESCO. Die Höhle von Lascaux liegt in der Nähe von Montignac.
rdf:langString
Lascaux Montignac herrian eta Dordoinako departamenduan (Akitania, Frantzia) dauden leize ezagunen gunea da (zehazki, Vézèreko ibarraren ezker aldean), labar-pinturak barne hartzen dituena eta mundu osoko garrantzitsuenetakoa. Hori dela eta, "Labar-pinturen Kapera Sixtinoa" izena ere eman zaio. Margoak Goi Paleolitoko garaikoak dira, K.a. 18.000-15.000 urteen artean egindakoak. 1940an aurkitu zituzten eta UNESCOk munduko ondaretzat hartu zituen 1979an.
rdf:langString
Lascaux (English: /læˈskoʊ/ la-SKOH, US also /lɑːˈskoʊ/ lah-SKOH; French: Grotte de Lascaux [ɡʁɔt də lasko], "Lascaux Cave") is a network of caves near the village of Montignac, in the department of Dordogne in southwestern France. Over 600 parietal wall paintings cover the interior walls and ceilings of the cave. The paintings represent primarily large animals, typical local contemporary fauna that correspond with the fossil record of the Upper Paleolithic in the area. They are the combined effort of many generations and, with continued debate, the age of the paintings is now usually estimated at around 17,000 years (early Magdalenian). Because of the outstanding prehistoric art in the cave, Lascaux was inducted into the UNESCO World Heritage List in 1979, as an element of the Prehistoric Sites and Decorated Caves of the Vézère Valley. The original caves have been closed to the public since 1963, as their condition was deteriorating, but there are now a number of replicas.
rdf:langString
La grotte de Lascaux, située sur la commune de Montignac-Lascaux, dans le département français de la Dordogne en région Nouvelle-Aquitaine, dans la vallée de la Vézère, est l'une des plus importantes grottes ornées du Paléolithique supérieur par le nombre et la qualité esthétique de ses œuvres. Elle est parfois surnommée « la chapelle Sixtine de l'art pariétal », selon une expression attribuée à Henri Breuil, qui la nomme également « Versailles de la Préhistoire » ou « Altamira française ». Les peintures et les gravures qu'elle renferme n’ont pas pu faire l’objet de datations directes précises : leur âge est estimé entre environ 19 000 et 17 000 ans à partir de datations et d’études réalisées sur les objets découverts dans la grotte. La plupart des préhistoriens les attribuent au Magdalénien ancien, sauf quelques-uns qui penchent plutôt pour le Solutréen qui le précède, voire pour le Gravettien. Une étude de 2019 révèle que des mesures effectuées sur de nombreux fragments d'os éparpillés dans la grotte indiqueraient que ceux-ci dateraient de 21 000 à 21 500 ans cal AP, ce qui correspond à la transition du Badegoulien au Magdalénien.
rdf:langString
Pluais bheag phailéiliteach shármhaisithe ó timpeall 15,000 RC is ea Lascaux, agus é suite gar do Montignac in iardheisceart na Fraince. Tá cáil uirthi as an bpéintéireacht is an ghreanadóireacht nádúraíoch mhúrach d'ainmhithe: ba, tairbh, capaill, buabhaill, ibigh, muscdhaimh is reinfhianna. Tháinig daltaí scoile uirthi i 1940, agus osclaíodh don phobal í i 1947. Ach thosaigh athruithe sa taise ag bagairt ar na pictiúirí, agus dúnadh go buan í i 1963. Tógadh macasamhail di in aice láimhe, atá ina hionad cuairteoireachta ó 1984.
rdf:langString
Gua Lascaux adalah gua yang di dalamnya mengandung beberapa seni prasejarah tertua dan terbaik di dunia. Gua ini ditemukan oleh pada tahun 1940. Di dalam gua terdapat lukisan yang sebagian besar menggambarkan binatang. Gua yang berada di Prancis ini berusia sekitar 17.000 tahun. Gua Lascaux merupakan salah satu tujuan wisata, tetapi sejak tahun 1963 gua tersebut ditutup. Saat ini, pengunjung hanya bisa melihat replikanya di Lascaux II. Lascaux II berada sekitar 200 meter dari gua asli. Gua ini berisi dua replika ruangan, yaitu Great Hall of the Bulls dan Painted Gallery. Di gua asli Lascaux sebenarnya ada beberapa ruangan, yaitu Great Hall of the Bulls, Lateral Passage, Shaft of the Dead Man, Chamber of Engravings, Painted Gallery dan Chamber of Felines. Replika ruangan yang tidak ada di Lascaux II dapat dilihat di pusat seni prasejarah di , Prancis.
rdf:langString
Le Grotte di Lascaux (in francese Grotte de Lascaux, in occitano Bauma de Las Caus) sono un complesso di caverne che si trova nella Francia sud-occidentale. Le grotte si trovano vicino al villaggio di Montignac, nel dipartimento della Dordogna. Nel 1979 le grotte di Lascaux sono state inserite nell'elenco dei Patrimoni dell'umanità dell'UNESCO, con le altre grotte che si trovano nella valle del fiume Vézère.
rdf:langString
라스코 동굴(Lascaux Caves)은 프랑스 남서쪽에 있는 동굴이다. 라스코 동굴 벽화는 1940년 마을 소년들에 의해 우연히 발견된 뒤, 1979년에 유네스코의 세계유산으로 등재되었다. 이 동굴 안의 기원전 17000년~15000년 경 그려진 것으로 추정되는 후기 구석기 시대 그림이 매우 유명하다. 원래 동굴의 위치는 도르도뉴주의 몽티냐크 마을 근처에 있다. 라스코 동굴은 레 트루아 프레르(Les Trois-Freres)・니오(Niaux)・알타미라(Altamira)・퐁 드 곰(Font-de-Gaume)・레 콩바렐에스파냐의 어떤 동굴보다도 훨씬 크고, 유물도 더 잘 보존되어 있다. 일반인들에게 공개하기 시작한지 12년이 지난 1960년부터 푸른곰팡이가 기생하고 석회암 암벽에도 하얀 얼룩이 생기자 라스코 동굴은 1963년에 동굴 벽화의 일반 공개를 금지했다. 그 후로는 정부 기관의 추천장이 있는 전문가에 한해 하루 6명 이내로 동굴 벽화의 관람이 허용되고 있다. 그리고 일반 관람객 을 위해서는 동굴이 발견된 바로 옆 장소에 라스코 동굴과 똑같 이 모방한 동굴을 만들어 공개하고있다.
rdf:langString
ラスコー洞窟（ラスコーどうくつ、仏: Grotte de Lascaux）は、フランスの西南部ドルドーニュ県、のの南東の丘の上に位置する洞窟である。先史時代（オーリニャック文化）の洞窟壁画で有名である。 ラスコー洞窟の壁画は、アルタミラ洞窟壁画と並ぶ先史時代（）の美術作品である。これは1940年9月12日、モンティニャック村の少年が、穴に落ちた飼い犬を友達3人と救出した際に発見された。洞窟の全長は200メートル程度。地下に長く伸びる洞窟は枝分かれし、壁画が集中している大空間などがいくつかある。洞窟の側面と天井面（つまり洞窟の上半部一帯）には、数百の馬・山羊・羊・野牛・鹿・かもしか・人間・幾何学模様の彩画、刻線画、顔料を吹き付けて刻印した人間の手形が500点もあった。これらは20,000年前の後期旧石器時代のクロマニョン人によって描かれていた。炭酸カルシウム形成が壁画の保存効果を高めた「天然のフレスコ画」と言うことができる。
rdf:langString
De grotten van Lascaux liggen in de vallei van de Vézère op het grondgebied van de gemeente Montignac in het Franse departement Dordogne (regio Nouvelle-Aquitaine). In 1940 werden in een grot een groot aantal rotswandschilderingen ontdekt. Deskundigen dateren de oudste rotsschilderingen uit de grot van Lascaux op 15.000 v.Chr., de jongste op 10.000 v.Chr. Het is de rijkst beschilderde prehistorische grot die tot nu toe werd ontdekt. De 'grot van Lascaux' gaat door voor de 'Sixtijnse Kapel van de Paleolithische Kunst' en werd in 1979, als onderdeel van de Prehistorische locaties en beschilderde grotten in de Vézèrevallei, op de werelderfgoedlijst van de UNESCO geplaatst.
rdf:langString
Lascaux – jaskinia krasowa w Akwitanii, w południowo-zachodniej części Francji, w której w 1940 roku odkryto rysunki i malowidła wykonane na ścianach w okresie paleolitu. Od 1963 r. jest zamknięta dla zwiedzających; turystom udostępniana jest znajdująca się w pobliżu wierna kopia jaskini (otwarta w 1983). Zamknięcie jaskini nie zapobiegło zniszczeniom, jakie powstały na skutek działania wilgoci, dwutlenku węgla oraz wadliwego systemu klimatyzacji. Na ścianach pojawił się grzyb, rysunki zaczęły pokrywać się ciemnymi plamami. Obecnie (stan na pierwszą dekadę XXI wieku) wstęp do jaskini – i to nie częściej niż dwa razy w miesiącu – ma zaledwie kilku naukowców. Wpisana na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Od 1940 roku posiada status monument historique, w kategorii classé (zabytek o znaczeniu krajowym). Jaskinia została przypadkowo odkryta w roku 1940 przez czterech chłopców. Czas powstania malowideł określany jest na wczesny okres kultury magdaleńskiej (17 000 – 15 000 lat p.n.e.). Zespół malowideł zdobiący ściany jaskini pochodzi z różnych epok i przedstawia przede wszystkim zwierzęta. Na około 150 metrach korytarzy umieszczonych jest około 150 malowideł i ponad 15 000 rytów naskalnych. Naskalne rysunki przedstawiają głównie zwierzęta roślinożerne (jelenie, byki, żubry i konie). Szczególnie interesująca jest tak zwana Sala Byków, w której przedstawiono cztery monumentalne byki (tury) obrysowane czarnym, grubym konturem wypełnionym plamami czerwieni i czerni. Twórca zastosował elementy tzw. : np. w malowidle przedstawiającym byka (wielkości 3 m) artysta ukazał z profilu biegnącego byka, którego rogi pokazane są od przodu. Największy fryz powstały w okresie paleolitu, w centralnej części ukazuje trzy zwierzęta: konia, byka i rena. Jest to najbardziej znany fragment malowidła należącego do ciekawszych elementów tego zabytku. Unikatowym tematem są zwierzęco-ludzkie hybrydy, czasem nazywane „czarownikami”, posiadające jednocześnie cechy ludzkie i zwierzęce. Prócz jaskiń kultury magdaleńskiej czyli Lascaux i Gabillou pojawiły się one już w kulturze oryniackiej (Jaskinia Chauveta). Jeszcze do niedawna sądzono, że rozwój sztuki paleolitycznej miał charakter stopniowy, od jej prymitywnych początków w okresie oryniackim, aż po jej apogeum, którego kwintesencją miały być malowidła w Lascaux. Odkrycie Jaskini Chauveta w 1994 r. pokazało jednak jak błędne było to wyobrażenie – okazało się bowiem, że wyrafinowane techniki tworzenia sztuki znane były już w czasach kultur oryniackiej i graweckiej. Malowidła zostały wykonane farbami otrzymanymi z barwników pochodzenia naturalnego:
* czerń – uzyskano z węgla drzewnego
* czerwień, żółć i purpurę – ze związków żelaza, głównie ochry Farby nakładane były palcami lub pędzlami wykonanymi z włosia lub mchu. Stosowano też wydrążone kości jako prymitywny aerograf.
* Koń z jaskini Lascaux
* Zwierzęta
* Jeleń
rdf:langString
Пещера Ласкó или Ляскó (фр. Grotte de Lascaux) во Франции — один из важнейших позднепалеолитических памятников по количеству, качеству и сохранности наскальных изображений. Иногда Ласко называют «Сикстинская капелла первобытной живописи». Живописные и гравированные рисунки, которые находятся там, не имеют точной датировки: они появились примерно 15—18 тысяч лет назад. Долгое время их приписывали древней мадленской культуре, но последние изыскания показали, что они скорее относятся к более ранней солютрейской культуре.
rdf:langString
Lascaux é um complexo de cavernas ao sudoeste da França, famoso pela suas pinturas rupestres. A disposição da caverna, cujas paredes estão pintadas com bovídeos, cavalos, cervos, cabras selvagens, felinos, entre outros animais, permite pensar que tratar-se de um santuário. As investigações levadas a cabo durante os últimos decénios permitem situar a cronologia das pinturas no final do e princípio do Madalenense, ou seja, 17.000 anos AP
rdf:langString
Lascauxgrottan i Vézèredalen i Dordogne i sydvästra Frankrike innehåller en betydande paleolitisk bosättning och ett av världens äldsta kända konstverk. Grottan är smyckad med över 1000 målningar och ristningar från magdalénienkulturen, omkring 17 000–12 000 före Kristus. Dåtidens jaktfauna utgör motiv, bland annat uroxe, vildhäst, ren, hjort och stäppbison. Även mer symboliska figurer och geometriska mönster förekommer. De naturalistiska grottmålningarna påträffades 1940 och är utförda i polykrom teknik (svart, röd och gul färg). Lascauxgrottan ingår i världsarvet de målade grottorna i Vézèredalen.
rdf:langString
拉斯科洞窟（法語：Grotte de Lascaux，法语发音：[ɡʁɔt də lasko]）位于法国西南部多尔多涅省蒙蒂尼亚克镇的韦泽尔峡谷，内有超过600幅石器时代洞穴壁画。壁画的内容主要为旧石器时代晚期活动于该地区的大型动物，例如野牛、大角鹿、野马等。画作由居住于此的数代人共同创作而成，其历史大约在17,000年前（马格德林文化早期）。 1979年，拉斯科洞窟作为韦泽尔谷史前遗迹的一部分而被选为联合国教科文组织世界遗产。 为保护遗迹，原始洞窟已于1963年停止向公众开放，目前游客可参观拉斯科洞窟的复制品：拉斯科洞窟2号。
rdf:langString
Печера Ласко́ (фр. Grotte de Lascaux) у Франції — одна з найважливіших палеолітичних пам'яток за кількістю, якістю і збереженням наскельних зображень. Ласко часом називають «Сікстинською капелою первісного живопису». Живописні та гравійовані малюнки, що знаходяться там, не мають точного датування: вони з'явилися приблизно в -15 тисячолітті до н. е. Довгий час їх приписували стародавній Мадленській культурі, але останні дослідження показали, що вони скоріше відносяться до більш ранньої Солютрейської культури.
xsd:string
85-011
xsd:nonNegativeInteger
36119
<Geometry>
POINT(1.1699999570847 45.053611755371)
