Language policy in Ukraine
http://dbpedia.org/resource/Language_policy_in_Ukraine an entity of type: Thing
Language policy in Ukraine is based on its Constitution, international treaties and on domestic legislation. According to article 10 of the Constitution, Ukrainian is the official language of Ukraine, and the state shall ensure the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of the country. Other languages spoken in Ukraine are granted constitutional protection, and Russian is recognized as the language of a national minority.
rdf:langString
Kebijakan penggunaan bahasa di Ukraina yaitu didasarkan pada Konstitusi, kewajiban internasional, dan sejak 16 Juli 2019 undang-undang "Tentang ketentuan fungsi bahasa Ukraina sebagai bahasa Negara". Dari 2012 hingga Februari 2018, kebijakan bahasa Ukraina juga didasarkan pada undang-undang "Pada prinsip-prinsip kebijakan bahasa Negara" (sebelum 2012, undang-undang 1989 "Tentang bahasa dalam SSR Ukraina" berlaku) . Bahasa Ukraina adalah bahasa Negara Ukraina. Menurut artikel 10 Konstitusi Ukraina, Negara harus memastikan pengembangan komprehensif dan fungsi bahasa Ukraina di semua bidang kehidupan sosial di seluruh wilayah Ukraina. Bahasa lain yang digunakan di Ukraina dijamin perlindungan konstitusional. Bahasa Rusia diakui sebagai bahasa minoritas nasional. Sebuah undang-undang tahun 201
rdf:langString
La politica linguistica in Ucraina è caratterizzata dalla compresenza di una maggioranza ucrainofona e di una consistente minoranza russofona nelle regioni orientali e meridionali. Altre minoranze linguistiche sono quella ungherese e polacca. Dal 1989 al 2019 la legge ucraina ha modificato fortemente il riconoscimento delle minoranze linguistiche e in particolare della lingua russa in Ucraina. In particolare si menzionano due leggi:
rdf:langString
ウクライナにおける言語政策（ウクライナにおけるげんごせいさく）は、その憲法、国際協定、そして2019年7月16日以降は」に基づく。2012年から2018年2月まで、ウクライナの言語政策は「」にも基づいていた（2021年以前は、ウクライナ・ソビエト社会主義共和国時代の1989年の言語に関する法律が効力を持っていた）。ウクライナ憲法第10条によれば、国はウクライナ領土全域にわたる社会生活の全分野においてウクライナ語の包括的発展と機能化を保証しなければならない。ウクライナで話されているその他の諸言語は憲法での保護が保証される。ロシア語はマイノリティーの言語として認められる。
rdf:langString
Мовну політику в Україні засновано на її Конституції, міжнародних зобов'язаннях, а з 16 липня 2019 року — і Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З 2012 по лютий 2018 року мовна політика України також базувалася на Законі України «Про засади державної мовної політики» (до 2012 року діяв закон «Про мови в Українській РСР» 1989 року). У квітні 2019 року український парламент проголосував новий закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 16 червня 2019 року він набув чинності.
rdf:langString
rdf:langString
Language policy in Ukraine
rdf:langString
Kebijakan penggunaan bahasa di Ukraina
rdf:langString
Politica linguistica in Ucraina
rdf:langString
ウクライナにおける言語政策
rdf:langString
Мовна політика в Україні
xsd:integer
35928472
xsd:integer
1122633304
xsd:date
2018-02-28
xsd:date
2012-08-08
xsd:date
2019-05-15
rdf:langString
Kolesnychenko and Kivalov
rdf:langString
On the principles of the state language policy
rdf:langString
"On supporting the functioning of the Ukrainian language as the State language"
rdf:langString
Kolesnychenko-Kivalov language law
rdf:langString
repealed
rdf:langString
in force
xsd:date
2012-06-05
xsd:date
2018-10-04
xsd:date
2012-07-03
xsd:date
2019-04-25
xsd:date
2012-08-10
xsd:date
2019-07-16
rdf:langString
Language policy in Ukraine is based on its Constitution, international treaties and on domestic legislation. According to article 10 of the Constitution, Ukrainian is the official language of Ukraine, and the state shall ensure the comprehensive development and functioning of the Ukrainian language in all spheres of social life throughout the entire territory of the country. Other languages spoken in Ukraine are granted constitutional protection, and Russian is recognized as the language of a national minority. The 2012 law granted regional language status to Russian and other minority languages. It allowed the use of minority languages in courts, schools and other government institutions in areas of Ukraine where the national minorities exceed 10% of the population. The 2012 law was supported by the governing Party of regions and opposed by the opposition parties, who argued that the law undermined the role of the Ukrainian language, violated Article 10 of the Constitution, and was adopted with an irregular procedure. Immediately after the 2014 Ukrainian revolution, on 23 February 2014, the Ukrainian Parliament voted to repeal the law. This decision was vetoed by the acting President Turchynov." In October 2014, the Constitutional Court started reviewing the constitutionality of the 2012 law and declared it unconstitutional on 28 February 2018. In April 2019, the Ukrainian parliament voted a new law, the law "On supporting the functioning of the Ukrainian language as the State language". The law made the use of Ukrainian compulsory (totally or within quotas) in more than 30 spheres of public life, including public administration, electoral process, education, science, culture, media, economic and social life, health and care institutions, and activities of political parties. The law did not regulate private communication. Some exemptions were provided for the official languages of the European Union and for minority languages, with the exclusion of Russian, Belarusian and Yiddish. The Venice Commission and Human Rights Watch expressed concern about the 2019 law's failure to protect the language rights of Ukrainian minorities. Following the 2022 Russian invasion of Ukraine, on 19 June the Ukrainian parliament passed two laws which placed restrictions on Russian books and music. The new laws ban Russian citizens from printing books unless they take Ukrainian citizenship, prohibit the import of books printed in Russia, Belarus and the occupied Ukrainian territories, and prohibit the reproduction in the media and public transport of music performed or created by post-1991 Russian citizens, unless the musicians are included in a "white list" of artists who have publicly condemned Russian aggression against Ukraine.
rdf:langString
Kebijakan penggunaan bahasa di Ukraina yaitu didasarkan pada Konstitusi, kewajiban internasional, dan sejak 16 Juli 2019 undang-undang "Tentang ketentuan fungsi bahasa Ukraina sebagai bahasa Negara". Dari 2012 hingga Februari 2018, kebijakan bahasa Ukraina juga didasarkan pada undang-undang "Pada prinsip-prinsip kebijakan bahasa Negara" (sebelum 2012, undang-undang 1989 "Tentang bahasa dalam SSR Ukraina" berlaku) . Bahasa Ukraina adalah bahasa Negara Ukraina. Menurut artikel 10 Konstitusi Ukraina, Negara harus memastikan pengembangan komprehensif dan fungsi bahasa Ukraina di semua bidang kehidupan sosial di seluruh wilayah Ukraina. Bahasa lain yang digunakan di Ukraina dijamin perlindungan konstitusional. Bahasa Rusia diakui sebagai bahasa minoritas nasional. Sebuah undang-undang tahun 2012, yang disebut hukum "Pada prinsip-prinsip kebijakan bahasa Negara" memberikan status bahasa regional ke bahasa Rusia dan bahasa minoritas lainnya. Ini memungkinkan penggunaan bahasa minoritas di pengadilan, sekolah dan lembaga pemerintah lainnya di wilayah Ukraina di mana minoritas nasional melebihi 10% dari populasi. Undang-undang tersebut sebagian besar digunakan di wilayah selatan dan timur Ukraina, tempat sebagian besar atau sebagian besar penduduk berbicara bahasa Rusia sebagai bahasa pertama mereka. Tiga pemukiman kecil melakukan hal yang sama untuk Hongaria, Moldova dan Rumania. Ukraina tetap menjadi satu-satunya bahasa resmi di negara teersebut. Pengenalan hukum didukung oleh Partai yang memerintah daerah dan ditentang oleh partai-partai oposisi. Menurut para penentangnya, hukum tersebut merusak dan menggantikan peran bahasa Ukraina, dan melanggar Pasal 10 Konstitusi Ukraina. Pada bulan April 2019, parlemen Ukraina memberikan suara pada undang-undang baru, "Tentang ketentuan fungsi bahasa Ukraina sebagai bahasa Negara" . Pada 16 Juni 2019, hukum mulai berlaku.
rdf:langString
ウクライナにおける言語政策（ウクライナにおけるげんごせいさく）は、その憲法、国際協定、そして2019年7月16日以降は」に基づく。2012年から2018年2月まで、ウクライナの言語政策は「」にも基づいていた（2021年以前は、ウクライナ・ソビエト社会主義共和国時代の1989年の言語に関する法律が効力を持っていた）。ウクライナ憲法第10条によれば、国はウクライナ領土全域にわたる社会生活の全分野においてウクライナ語の包括的発展と機能化を保証しなければならない。ウクライナで話されているその他の諸言語は憲法での保護が保証される。ロシア語はマイノリティーの言語として認められる。 「国家語政策の原則法」と呼ばれる2012年の法律は、ロシア語とその他の少数言語に地域言語としての地位を付与した。この法律により、少数言語話者が人口の10%を超えるウクライナの地域の法廷、学校、その他の政府機関において少数言語の使用が許された。この法律は主に、第一言語をロシア語として話す住民が支配的または大多数を占めるウクライナの南部と東部で使われた。ハンガリー語、モルドヴァ語、ルーマニア語話者が多い3つの集落でも同じであった。ウクライナ語は唯一の全国的公用語であり続けた。この法律の導入は与党地域党によって支持され、諸野党によって反対を受けた。野党によれば、この法律はウクライナ語の役割を弱体化させ、奪い取るものであり、ウクライナ憲法第10条に違反した。 法案は2012年7月3日にウクライナ議会建物での殴り合いの真っただ中に採択され、野党は法律の採択手順が法令違反であると述べた。法律は2012年8月10日に施行された。以後、ウクライナの様々な都市と地域が、その管轄区域においてロシア語を地域言語と宣言した。その他の都市と地域はこの法律に対する反対を宣言した。2014年のウクライナ革命の直後、2014年2月23日、ウクライナ議会はこの法律の廃止を投票で決定した。この決定は大統領代行オレクサンドル・トゥルチノフによって拒否権が行使され、トゥルチノフは代わりに「ウクライナ東部および西部双方の、そして全ての民族集団およびマイノリティーの利害を調整」するための新たな法律の起草を命じた。しかしながら、2014年10月、はこの法律の合憲性の審査を開始し、2018年2月28日にこの法律が憲法に違反すると裁定した。 2019年4月、ウクライナ議会は新たな法律、「国家語としてのウクライナ語の機能保障法」を採択した。2019年6月16日、この新法が施行された。この法律は、一部の公的機関の業務、選挙手続きと政治運動、就学前・学校・大学教育、科学・文化・スポーツ活動、出版・配本、印刷マスメディア・テレビ・ラジオ放送、経済および社会生活（商業広告、公共イベント）、病院および介護施設、ウクライナで登録された政党およびその他の法人組織（例えば非政府組織）の活動において（完全に、あるいは一定の割合で）ウクライナ語の使用を義務付けた。一部の特別な免除がクリミア・タタール語、その他のウクライナ先住民の言語、英語、およびその他の欧州連合の公用語に与えられる。EU公用語ではないマイノリティーの言語として、ロシア語、ベラルーシ語、およびイディッシュ語はこの例外から除外される 。
rdf:langString
La politica linguistica in Ucraina è caratterizzata dalla compresenza di una maggioranza ucrainofona e di una consistente minoranza russofona nelle regioni orientali e meridionali. Altre minoranze linguistiche sono quella ungherese e polacca. Dal 1989 al 2019 la legge ucraina ha modificato fortemente il riconoscimento delle minoranze linguistiche e in particolare della lingua russa in Ucraina. In particolare si menzionano due leggi:
* la legge del 2012, denominata legge "Sui principi della politica linguistica di Stato", che ha conferito lo status di lingua regionale al russo e ad altre lingue minoritarie, mentre l'ucraino rimaneva lingua ufficiale a livello nazionale.
* la legge del 2019, che richiede a tutti i cittadini di conoscere l’ucraino, che rende l’uso dell’ucraino obbligatorio negli uffici pubblici, nelle scuole, nelle università e nelle attività scientifiche, culturali e sportive, e che prevede che ogni pubblicazione in una lingua diversa dall'ucraino sia accompagnata dalla traduzione in ucraino
rdf:langString
Мовну політику в Україні засновано на її Конституції, міжнародних зобов'язаннях, а з 16 липня 2019 року — і Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З 2012 по лютий 2018 року мовна політика України також базувалася на Законі України «Про засади державної мовної політики» (до 2012 року діяв закон «Про мови в Українській РСР» 1989 року). Українська мова є державною мовою України. Відповідно до статті 10 Конституції України, держава має забезпечувати всебічний розвиток та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Іншим мовам, якими розмовляють в Україні, гарантують конституційний захист. Російська мова визнана мовою національної меншини. Закон 2012 року під назвою Закон України «Про засади державної мовної політики» надав російській та іншим мовам меншин статус регіональної мови. Це дозволило використовувати мови меншин у судах, школах та інших державних установах у тих місцевостях України, де національні меншини перевищують 10% населення. Закон застосовувався здебільшого в південних і східних областях України, де переважна або значна частина населення розмовляє російською як першою мовою. Три незначні населені пункти зробили те саме для угорської, молдовської та румунської мов. Українська залишалася єдиною офіційною мовою для всієї країни. Запровадження закону підтримала правляча тоді Партія регіонів, а опозиційні партії виступили проти. На думку його опонентів, закон підривав і викривлював роль української мови та порушував статтю 10 Конституції України. Законопроєкт було ухвалено на тлі сутичок у будівлі парламенту України 3 липня 2012 року, а опозиція заявляла, що процедури ухвалення закону дотримано не було. Закон набрав чинності 10 серпня 2012 р. Відтоді різні міста та області України оголошували російську мову регіональною у межах своєї юрисдикції. Інші міста та області висловились проти цього закону. Відразу після української революції 2014 року, 23 лютого 2014 року, український парламент проголосував за скасування цього закону. Та на це рішення наклав вето виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов, наказавши натомість розробити проєкт нового закону, який би «відповідав інтересам як Сходу, так і Заходу України, а також усіх етнічних груп і меншин». Однак у жовтні 2014 року Конституційний Суд України розпочав перевірку конституційності цього закону і 28 лютого 2018 року визнав його неконституційним. У квітні 2019 року український парламент проголосував новий закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 16 червня 2019 року він набув чинності.
xsd:integer
5670
rdf:langString
Bill n. 9073, "On the principles of the state language policy"
xsd:nonNegativeInteger
69160
