Landulf I of Benevento
http://dbpedia.org/resource/Landulf_I_of_Benevento an entity of type: Person
Ο Λανδούλφος Α΄, μερικές φορές αποκαλούμενος Aντίπατρος , (απεβ. στις 10 Απριλίου 943) από τον Οίκο των Λαντουλφιδών ήταν Λομβαρδός ευγενής και πρίγκιπας του Μπενεβέντo και της (ως Λανδούλφος Γ΄) από τις 12 Ιανουαρίου 901, όταν ο πατέρας του, Ατενόλφος Α΄ πρίγκιπας της Κάπουα και κατακτητής του Μπενεβέντο, τον έκανε συγκυβερνήτη στην εξουσία.
rdf:langString
Landolf Ier de Bénévent ou Landolf III de Capoue (né vers 875 mort le 4 octobre 943) surnommé pour une raison inconnue Antipatru c'est-à-dire Antipater est le 2e prince de Capoue-Bénévent de 910 à 943.
rdf:langString
Landolfo I (888 – 10 aprile 943) è stato un nobile longobardo, principe di Benevento e di Capua (come Landolfo III) dal 910 al 943.
rdf:langString
Ланду́льф I (умер 10 апреля 943) — князь Беневенто (901—943) и князь Капуи (901—943 как Ландульф III), сначала в качестве соправителя своего отца Атенульфа I, с 910 года самостоятельно, затем с другими соправителями. Сын Атенульфа I Великого и Сишельгаиты Гаэтской.
rdf:langString
Landulf I (died 10 April 943), sometimes called Antipater, was a Lombard nobleman and the Prince of Benevento and of Capua (as Landulf III) from 12 January 901, when his father, Atenulf I, prince of Capua and conqueror of Benevento, associated his with him in power. In 909, he went to Constantinople to receive the titles of anthypatos and patrikios. His brother Atenulf II stayed behind in Italy and received like investiture. In June 910, his father died and he became sole prince. Immediately, he invested his brother as co-prince.
rdf:langString
Landulf I (wafat 10 April 943), kadang dipanggil Antipater, merupakan seorang bangsawan dan Pangeran Benevento dan Capua (sebagai Landulf III) dari tanggal 12 Januari 901, ketika ayahnya, Atenulf I, pangeran Capua dan menguasai Benevento, menjadi rekan-pemimpin. Ibunya adalah Sichelgaita dari Gaeta. Pada tahun 909, ia pergi ke Konstantinopel untuk menerima gelar-gelar dan . Saudaranya tinggal di belakang di Italia dan menerima seperti penobatan. Pada bulan Juni 910, ayahnya meninggal dan ia menjadi pangeran tunggal. Tak lama kemudian, ia menempatkan saudaranya sebagai rekan-pangeran.
rdf:langString
Ландульф I (†10 квітня 943), князь Капуанський як Ландульф III і князь Беневентський (910—943). Останній титул носив ще з 12 січня 901 разом з його батьком Атенульфом I. З 910 його співправителем був брат Атенульф II. У 921 підтримав антигрецьке повстання в Апулії, дійшовши аж до Асколі. Проте, він був змушений вислати свого сина Ландульфа II до Константинополя як заручника. У 923 або 926 Ландульф I за домовленістю з Гваймаром напали на візантійські володіння в Апулії та Кампанії, але не досягли великого успіху.
rdf:langString
rdf:langString
Λανδούλφος Α΄ του Μπενεβέντο
rdf:langString
Landolfo I dari Benevento
rdf:langString
Landolf Ier de Bénévent
rdf:langString
Landolfo I di Benevento
rdf:langString
Landulf I of Benevento
rdf:langString
Ландульф I (князь Беневенто)
rdf:langString
Ландульф I (князь Беневентський)
xsd:integer
4765494
xsd:integer
947812335
xsd:integer
2
xsd:integer
910
rdf:langString
Ο Λανδούλφος Α΄, μερικές φορές αποκαλούμενος Aντίπατρος , (απεβ. στις 10 Απριλίου 943) από τον Οίκο των Λαντουλφιδών ήταν Λομβαρδός ευγενής και πρίγκιπας του Μπενεβέντo και της (ως Λανδούλφος Γ΄) από τις 12 Ιανουαρίου 901, όταν ο πατέρας του, Ατενόλφος Α΄ πρίγκιπας της Κάπουα και κατακτητής του Μπενεβέντο, τον έκανε συγκυβερνήτη στην εξουσία.
rdf:langString
Landulf I (died 10 April 943), sometimes called Antipater, was a Lombard nobleman and the Prince of Benevento and of Capua (as Landulf III) from 12 January 901, when his father, Atenulf I, prince of Capua and conqueror of Benevento, associated his with him in power. In 909, he went to Constantinople to receive the titles of anthypatos and patrikios. His brother Atenulf II stayed behind in Italy and received like investiture. In June 910, his father died and he became sole prince. Immediately, he invested his brother as co-prince. On 2 July 911, Landulf signed a treaty with Duke Gregory IV of Naples, part of a policy of alliance and friendship with his fellow Christian rulers of the Mezzogiorno. He also continued a policy of alliance with Byzantium, but never servility. He never pledged to be a vassal of the emperor in Constantinople. In 914, he succeeded in having the great abbey of Monte Cassino transferred from Teano to Capua and he and Atenulf appointed one John abbot. The next year (915), they sent John as ambassador to Constantinople to renew the bonds of allegiance. The summer of 915, the forces of the new Byzantine strategos of Bari, Nicholas Picingli, joined those of various other south Italian princes: John I and Docibilis II of Gaeta, Gregory IV and John II of Naples, and Guaimar II of Salerno. Through diplomatic marriages, Landulf had succeeded in allying these rulers to himself: he had married Gemma, daughter of Athanasius of Naples, and Atenulf's daughter Gaitelgrima married Guaimar II. His own son, Atenulf III, married Rotilda, Guaimar's daughter. Together the Greco-Lombard army joined the northern forces of Pope John X and Alberic I of Spoleto and vanquished the Saracens at the Battle of Garigliano. According to Liudprand of Cremona, Landulf, a "potent prince", in answering a request for advice from the pope, initiated the alliance that brought an end to the Saracens on the Garigliano. He downplays the coordinating role of John X in favour of that of Landulf, who is portrayed as militarily savvy. In 921, he supported an anti-Greek Apulian rebellion, ravaging as far as Ascoli. He was forced, however, to send his second son, Landulf II, to Constantinople as a hostage. In 923 or 926, by agreement with Guaimar, they would jointly attack Byzantine possessions, Landulf taking Apulia and Guaimar, Campania. Landulf was largely unsuccessful, though Guaimar was much so. In 929, with Atenulf II, Guaimar II, and Theobald of Spoleto, he invaded Apulia and Calabria again. This time, all were unsuccessful and Theobald hurt the old alliance. In 933, Landulf associated his son Atenulf with himself and his brother in the government. In 934, Guaimar was persuaded to quit the alliance by the Byzantine agent Cosmas of Thessalonica. In 935, King Hugh of Italy gave his support to the Greeks. Within a few years, Landulf's successful anti-Byzantine policy had been reversed and he was forced to make peace, but clashes continued: at Siponto in 936 and at Matera in 940. In 937, a band of Hungarians marched from Burgundy to Italy via the Rhone valley in the service of King Hugh, who sent them against Monte Cassino, Naples and Capua, plundering and destroying all before them. In 939, Landulf's brother Atenulf died and Atenulf's eldest son, Landulf, succeeded him, but was soon exiled to Naples by his uncle. He died four years later on April 10.
rdf:langString
Landulf I (wafat 10 April 943), kadang dipanggil Antipater, merupakan seorang bangsawan dan Pangeran Benevento dan Capua (sebagai Landulf III) dari tanggal 12 Januari 901, ketika ayahnya, Atenulf I, pangeran Capua dan menguasai Benevento, menjadi rekan-pemimpin. Ibunya adalah Sichelgaita dari Gaeta. Pada tahun 909, ia pergi ke Konstantinopel untuk menerima gelar-gelar dan . Saudaranya tinggal di belakang di Italia dan menerima seperti penobatan. Pada bulan Juni 910, ayahnya meninggal dan ia menjadi pangeran tunggal. Tak lama kemudian, ia menempatkan saudaranya sebagai rekan-pangeran. Pada tanggal 2 Juli 911, Landulf menandatangani sebuah perjanjian dengan Adipati , bagian dari kebijakan aliansi dan persahabatannya dengan sesama pemimpin Kristen Mezzogiorno. Ia juga meneruskan sebuah kebijakan aliansi dengan Bizantium, tetapi tidak pernah takluk. Ia tidak pernah menyerah sebagai pengikut kaisar di Konstantinopel. Pada tahun 914, ia berhasil memiliki sebuah biara yang besar di Monte Cassino yang dipindahkan dari Teano ke Capua, ia dan Atenulf menunjuk John sebagai kepala biara. Tahun berikutnya (915), mereka mengirim John sebagai duta besar ke Konstantinopel untuk memperbaharui ikatan-ikatan kesetiaan. Pada musim panas tahun 915, pasukan Bizantium yang baru strategos dari Bari, , bergabung dengan para pangeran Italia selatan: dan , Gregory IV dan , dan . Melalui sebuah pernikahan diplomatik, Landulf berhasil bersekutu dengan para pemimpin tersebut: ia menikahi Gemma, putri , dan putri Atenulf menikah dengan Guaimar II. Putranya sendiri, , menikahi Rotilda, putri Guaimar. Pasukan Greco-Lombardia menggabungkan kekuatan dengan pasukan utara dan dan menaklukkan Saracen di . Menurut , Landulf, seorang "pangeran yang kuat", di dalam menjawab permintaan saran dari paus, memprakarsai aliansi yang membawa dan mengakhiri Saracen pada Garigliano. Ia merendahkan peran koordinasi John X yang mendukung bahwa Landulf digambarkan sebagai seorang tokoh militer cerdas. Pada 921, ia mendukung pemberontakan anti-Yunani Apulia, menjarah sampai ke Ascoli. Namun ia terpaksa mengirim putra keduanya, Landulf II ke Konstantinopel sebagai sandera. Pada tahun 923 atau 926, di dalam sebuah perjanjian dengan Guaimar, mereka bersama-sama akan menyerang Bizantium, Landulf mengambil Apulia dan Guaimar, Campania. Landulf sebagian besar tidak berhasil, meskipun Guaimar tidak begitu. Pada tahun 929, dengan Atenulf II, Guaimar II, dan , ia menyerbu Apulia dan Calabria lagi. Kali ini, semuanya tidak berhasil dan Theobald melukai aliansi lama. Pada tahun 933, Landulf mengaitkan Atenulf anaknya dengan dirinya sendiri dan saudaranya di dalam pemerintahan. Pada tahun 934, Guaimar dibujuk untuk menghentikan aliansi oleh Cosmas pengikut Bizantium di Tesalonika. Pada tahun 935, Raja memberi dukungan kepada Yunani. Dalam beberapa tahun, kesuksesan Landulf pada kebijakan anti-Bizantium terbalik dan dia dipaksa untuk berdamai, tetapi bentrokan berlanjut: di pada tahun 936 dan di Matera pada tahun 940. Pada tahun 939, saudara Landulf Atenulf meninggal dan putra sulung Atenulf, Landulf dari Conza menggantikannya, tetapi ia diasingkan tak lama kemudian ke Napoli oleh pamannya. Ia meninggal empat tahun kemudian pada tanggal 10 April.
rdf:langString
Landolf Ier de Bénévent ou Landolf III de Capoue (né vers 875 mort le 4 octobre 943) surnommé pour une raison inconnue Antipatru c'est-à-dire Antipater est le 2e prince de Capoue-Bénévent de 910 à 943.
rdf:langString
Landolfo I (888 – 10 aprile 943) è stato un nobile longobardo, principe di Benevento e di Capua (come Landolfo III) dal 910 al 943.
rdf:langString
Ланду́льф I (умер 10 апреля 943) — князь Беневенто (901—943) и князь Капуи (901—943 как Ландульф III), сначала в качестве соправителя своего отца Атенульфа I, с 910 года самостоятельно, затем с другими соправителями. Сын Атенульфа I Великого и Сишельгаиты Гаэтской.
rdf:langString
Ландульф I (†10 квітня 943), князь Капуанський як Ландульф III і князь Беневентський (910—943). Останній титул носив ще з 12 січня 901 разом з його батьком Атенульфом I. З 910 його співправителем був брат Атенульф II. У 909 побував у Константинополі, де отримав титули і патриція. 2 липня 911 Ландульф підписав дружній договір з неаполітанським дукою Григорієм IV. Продовжував політику союзницьких відносин з Візантійською імперією, хоча не був її васалом. У 914 отримав у володіння знаменитий монастир у Монте Кассіно та призначив абатом Іоанна. Наступного року (915) абат Іоанн був посланий до Константинополя для поновлення умов союзного договору. Цього ж літа відбулось об'єднання військ візантійців на чолі з новим стратегом з Барі та загонів італійських князів: Іоанна I і Доцібіла II Гаетанських, Григорія IV і Іоанна II Неаполітанських, Гваймара II. Об'єднане військо разом із силами папи Римського Іоанна X і герцога Альберіка I Сполетського перемогли сарацинів у битві біля Гарільяно. У 921 підтримав антигрецьке повстання в Апулії, дійшовши аж до Асколі. Проте, він був змушений вислати свого сина Ландульфа II до Константинополя як заручника. У 923 або 926 Ландульф I за домовленістю з Гваймаром напали на візантійські володіння в Апулії та Кампанії, але не досягли великого успіху. В останні роки життя антивізантійська політика Ландульфа I виявилась хибною, атому він був змушений укласти мирний договір з візантійцями.
xsd:nonNegativeInteger
5001