Lambert I of Spoleto
http://dbpedia.org/resource/Lambert_I_of_Spoleto an entity of type: Thing
Ο Λαμβέρτος Α΄, γερμ.: Lambert I, (απεβ. το 880) από τον Οίκο των Γουιδονιδών ήταν (dux et marchio) του σε δύο περιπτώσεις, πρώτα από το 859 έως το 871 και στη συνέχεια από το 876 μέχρι το τέλος του.
rdf:langString
Lamberto I (?-880) fue duque y margrave (dux et marchio) de Spoleto en dos ocasiones, primero del 859 al 871 y luego del 876 hasta su muerte.
rdf:langString
Lambert Ier de Spolète (après 830 - 880) est le fils aîné de Guy Ier de Spolète et possiblement d'Adélaïde ou Itta d'Italie. Il fut duc de Spolète par deux fois: de 860 à 871 et de 876 à 880.
rdf:langString
Lamberto I di Spoleto (830 circa – Capua, 880) fu il duca e marchese (dux et marchio) di Spoleto, in due occasioni, prima nell'859-871 e poi dal 876 alla sua morte.
rdf:langString
Ламберт II (итал. Lamberto II di Spoleto; около 845/850 — 880, ранее 8 июля) — герцог и маркграф Сполето с 860, старший сын герцога Сполето Гвидо I и Иты (Аделаиды), дочери князя Беневенто Сикона. Ламберт был одним из самых неугомонных итальянских сеньоров своего времени. За время своего правления он всячески старался усилить своё влияние в Южной Италии. Он дважды разграбил Рим, из-за чего дважды отлучался от церкви.
rdf:langString
Lambert I fou duc i marcgravi de Spoleto del 860 al 871 i del 876 al 880. Era fill de Guiu I de Spoleto al que va succeir el 860 (o potser el 859). Es va casar amb Judit, filla d'Eberard de Friül. Unit al comte de Marsi, a Maielpoto gastald de Telese, i a Guandalbert gastald de Boiano, va lluitar contra Sawdan, emir de Bari, que amenaçava la Itàlia Central després d'assolar Càpua. Després d'una sagnant batalla els longobards van entrar a Bari i la van ocupar breument.
rdf:langString
Lambert I (died 880) was the duke and margrave (dux et marchio) of Spoleto on two occasions, first from 859 to 871 and then from 876 to his death. Lambert was the eldest son of Guy I of Spoleto and Itta, daughter of Sico of Benevento. He married Judith, daughter of Eberhard of Friuli. In his first year of rule, he joined Gerard, count of the Marsi; Maielpoto, gastald of Telese; and Wandelbert, gastald of Boiano, to prevent Sawdan, the Saracen emir of Bari, from reentering his city after a campaign against Capua and the Lavorno. Despite a bloody battle, he successfully entered Bari.
rdf:langString
Ламберт I, (†880), двічі був герцогом Сполетським, син герцога Гі I та Ітти, дочки князя Беневентського Сіко I. Його дружиною була Юдиф, дочка Ебергарда. У 859 разом з іншими італійськими монархами після кривавого бою здобув Барі. Наступного року разом з графом Камерінським Гідельбертом повстав проти імператора Священної Римської імперії Людовика II, зазнав поразки, але був помилуваний імператором. У 866 Людовик II безуспішно обложив графа-єпископа Ландульфа II та попросив допомоги у Ламберта, обіцяючи йому Капую. Ламберт I спочатку став допомагати імператору, але у листопаді 867, взнавши про обрання папи Римського Адріана I, залишив облогу Капую та вирушив з військом до Риму.
rdf:langString
rdf:langString
Lambert I de Spoleto
rdf:langString
Λαμβέρτος Α΄ του Σπολέτο
rdf:langString
Lamberto I de Spoleto
rdf:langString
Lambert Ier de Spolète
rdf:langString
Lamberto I di Spoleto
rdf:langString
Lambert I of Spoleto
rdf:langString
Ламберт II (герцог Сполето)
rdf:langString
Ламберт I Сполетський
rdf:langString
Lambert I
rdf:langString
Lambert I
xsd:integer
6904533
xsd:integer
1096546108
rdf:langString
c. 880
rdf:langString
Itta
xsd:integer
859
xsd:integer
876
rdf:langString
Successor: Guy II
rdf:langString
Successor: Suppo II
rdf:langString
Judith, daughter of Eberhard of Friuli
xsd:integer
859
876
rdf:langString
Lambert I fou duc i marcgravi de Spoleto del 860 al 871 i del 876 al 880. Era fill de Guiu I de Spoleto al que va succeir el 860 (o potser el 859). Es va casar amb Judit, filla d'Eberard de Friül. Unit al comte de Marsi, a Maielpoto gastald de Telese, i a Guandalbert gastald de Boiano, va lluitar contra Sawdan, emir de Bari, que amenaçava la Itàlia Central després d'assolar Càpua. Després d'una sagnant batalla els longobards van entrar a Bari i la van ocupar breument. A l'abril de 860 es va unir a Hildebert, comte de Camerino, i es va revoltar contra l'emperador Lluís II de França. Un exèrcit imperial els va derrotar i Lamberti va fugir a Benevent on governava Adelquis. Lluís va assetjar Benevent i finalment va perdonar a Lambert i a Adelquis a canvi de la seva renovada lleialtat. Hildebert de Camerino en canvi, va fugir a Bari. El 866 Lluís II va assetjar sense èxit a Landulf II comte-bisbe de Càpua. Lluís va concedir el comtat a Lambert I amb l'encàrrec de continuar el setge. En aquest moment el ducat va arribar a la seva màxima expansió. Lambert va abandonar el setge i va anar a Roma després de l'elecció d'Adrià II (13 de novembre del 867) i durant la cerimoni de coronació va saquejar Roma (13 de desembre) pel que fou excomunicat. Lluís II va donar suport al Papa i va condemnar al seu vassall que va haver de retornar a Spoleto. El 871 l'emperador va conquerir Bari i al mateix temps Lambert es va aliar a Guaifer de Salern, Sergi II de Nàpols i Adelquis de Benevent i tots junts es van revoltar, i Adelquis va fer presoner a l'emperador. Els sarraïns van atacar Salern, i Adelquis va deixar anar a Lluís II sota jurament de no emprendre accions contra ell, i va dirigir les seves forces contra els atacants. Lluís, tan bon punt va quedar lliure, va emetre un diploma en el que va destituir a Lambert i va nomenar duc a Suppó, cosí de la seva dona Engelberga. El 873 el Papa va dispensar a Lluís del compliment del jurament fet a Adelquis, i el rei va assetjar Benevent, però no la va poder ocupar. Després de la mort de Lluís II el va succeir Carles el Calb que va nomenar altre cop a Lambert com a duc (entre febrer i juny del 876) i va donar al seu germà petit Guiu el marcgraviat de Camerino. El 16 de juliol del 876 Carles va confirmar la cessió d'una part important del ducat de Spoleto al Papa, però encara Lambert conservava un poder considerable. Carles el Cal va morir el 877 i Lambert va donar suport a Carloman de Baviera en la lluita per la successió. Lambert va entrar a Roma i va intentar fer-se coronar ell mateix però el Papa Joan VIII li va treure del cap. El març del 878 Lambert I de Spoleto i Adalbert I de Toscana van forçar al poble de Roma a reconèixer com a rei emperador a Carloman. El Papa, que s'hi va oposar, fou assetjat a la ciutat Lleonina durant trenta dies fins que va fugir cap a Troies (Troyes, França) on el Papa va coronar a , que va adoptar a Bosó d'Arle com a fill, i va excomunicar als seus enemics italians Lambert I de Spoleto i Adalbert I de Toscana. Lambert va dirigir llavors els seus plans a la conquesta de Càpua. Va morir mentre assetjava la ciutat el 880. El va suceir el seu fill Guiu II de Spoleto.
rdf:langString
Ο Λαμβέρτος Α΄, γερμ.: Lambert I, (απεβ. το 880) από τον Οίκο των Γουιδονιδών ήταν (dux et marchio) του σε δύο περιπτώσεις, πρώτα από το 859 έως το 871 και στη συνέχεια από το 876 μέχρι το τέλος του.
rdf:langString
Lamberto I (?-880) fue duque y margrave (dux et marchio) de Spoleto en dos ocasiones, primero del 859 al 871 y luego del 876 hasta su muerte.
rdf:langString
Lambert I (died 880) was the duke and margrave (dux et marchio) of Spoleto on two occasions, first from 859 to 871 and then from 876 to his death. Lambert was the eldest son of Guy I of Spoleto and Itta, daughter of Sico of Benevento. He married Judith, daughter of Eberhard of Friuli. In his first year of rule, he joined Gerard, count of the Marsi; Maielpoto, gastald of Telese; and Wandelbert, gastald of Boiano, to prevent Sawdan, the Saracen emir of Bari, from reentering his city after a campaign against Capua and the Lavorno. Despite a bloody battle, he successfully entered Bari. In April 860, Lambert joined with Hildebert, count of Camerino, in rebelling against the Emperor Louis II. Chased by an imperial army into the Marsi, from there they fled to Benevento and took refuge under Prince Adelchis. Louis surrounded the city and pardoned both Lambert and his protector in return for their loyalty. Hildebert, however, fled further to Bari. In 866, Louis unsuccessfully besieged Landulf II, the count-bishop of Capua. He even granted Lambert the county of Capua to continue the siege. At that moment, the duchy of Spoleto had reached its greatest extent. Lambert left the siege of Capua and went Rome after the election of Adrian II on 13 November 867. On 13 December, Lambert plundered Rome during the papal coronation ceremony. He was promptly excommunicated and, as the emperor supported Adrian's pontificate, lost the patronage of Louis. It was three years before he rebelled a second time, though. In 871, after the emperor greatly increased his power and prestige by capturing Bari, Lambert allied with Guaifer of Salerno, Sergius II of Naples, and Adelchis of Benevento and entered into open revolt against the emperor. The Saracens, however, landed new forces and attacked Salerno. Adelchis, who had imprisoned the emperor while Lambert was staying in Benevento, released his captive to lead the forces against the infidels. The free emperor immediately deposed Lambert from his imperial position and replaced him with Suppo III, a cousin of his wife Engelberga. Louis returned to the Mezzogiorno in 873, the pope having absolved him from the oaths he had sworn to Adelchis in return for liberty. He besieged Benevento, but failed to take Lambert. After his death, he was replaced as emperor by his uncle Charles the Bald, who reappointed Lambert to his old post in Spoleto (February or June 876). He also appointed Lambert's younger brother Guy as margrave of Camerino with the job of protecting the pope. On 16 July, at Ponthion, Charles confirmed the donation of a large part of Spoletan territory to the papacy, but Lambert was still the most powerful lord in the central peninsula and a practically independent prince. In 877, Charles died and Lambert supported Carloman of Bavaria over Charles' heir, Louis the Stammerer, for the kingship of Italy and the emperorship. Lambert himself entered Rome with the intent of making himself king, but was dissuaded by Pope John VIII. In March 878, Lambert and Adalbert I of Tuscany forced the populace to acknowledge Carloman as king. The two then besieged the pope in the Leonine City for thirty days and John fled Rome for Troyes. At Troyes, he held a synod in which he offered to crown Louis the Stammerer emperor, adopted Boso of Arles as his son, and excommunicated his Italian enemies (Lambert and Adalbert). The pope even accused Lambert of desiring the imperial crown for himself, which is probable considering the subsequent history of his dynasty. Lambert returned his sights to Capua after this Roman episode. He died besieging that city in 880. He was succeeded by his son Guy II. His brother Guy became king and emperor, as did his nephew and namesake Lambert II. The Archbishop of Rheims Fulk the Venerable, cautioned Lambert II against following his eponymous uncle's example.
rdf:langString
Lambert Ier de Spolète (après 830 - 880) est le fils aîné de Guy Ier de Spolète et possiblement d'Adélaïde ou Itta d'Italie. Il fut duc de Spolète par deux fois: de 860 à 871 et de 876 à 880.
rdf:langString
Lamberto I di Spoleto (830 circa – Capua, 880) fu il duca e marchese (dux et marchio) di Spoleto, in due occasioni, prima nell'859-871 e poi dal 876 alla sua morte.
rdf:langString
Ламберт II (итал. Lamberto II di Spoleto; около 845/850 — 880, ранее 8 июля) — герцог и маркграф Сполето с 860, старший сын герцога Сполето Гвидо I и Иты (Аделаиды), дочери князя Беневенто Сикона. Ламберт был одним из самых неугомонных итальянских сеньоров своего времени. За время своего правления он всячески старался усилить своё влияние в Южной Италии. Он дважды разграбил Рим, из-за чего дважды отлучался от церкви.
rdf:langString
Ламберт I, (†880), двічі був герцогом Сполетським, син герцога Гі I та Ітти, дочки князя Беневентського Сіко I. Його дружиною була Юдиф, дочка Ебергарда. У 859 разом з іншими італійськими монархами після кривавого бою здобув Барі. Наступного року разом з графом Камерінським Гідельбертом повстав проти імператора Священної Римської імперії Людовика II, зазнав поразки, але був помилуваний імператором. У 866 Людовик II безуспішно обложив графа-єпископа Ландульфа II та попросив допомоги у Ламберта, обіцяючи йому Капую. Ламберт I спочатку став допомагати імператору, але у листопаді 867, взнавши про обрання папи Римського Адріана I, залишив облогу Капую та вирушив з військом до Риму. 13 грудня 867 його війська сплюндрували Рим, за що Ламберта було відлучено від церкви. Він також позбувся покровительства імператора. Через три роки Ламберт знову підняв бунт проти імператора разом з князем Салернським Гвайфером, неаполітанським дукою Сергієм II, князем Беневентським Адельчізом. В той же час на узбережжя висадились сарацини, які напали на Салерно. Адельчіз, який раніше взяв у полон імператора звільнив його та виступив разом з Людовиком II проти сарацинів. Імператор змістив Ламберта, надавши його трон , що був родичем його дружини . Лише після смерті Людовика II його наступник Карл II Лисий повернув Ламберту герцогський престол. У877 Карл помер, а Ламберт підтримав Карломана Баварського у його боротьбі з Людовиком II Заїкою за італійський трон та престол імператора Священної Римської імперії. Пізніше Ламберт прибув до Риму також маючи намір коронуватись як король Італії, однак папа Іван VIII відмовив його від цієї дії. Через деякий час Ламберт знову обложив Капую, під стінами якої і помер.
xsd:nonNegativeInteger
5817
xsd:gYear
0871
xsd:gYear
0859