Kyrylo Studynsky
http://dbpedia.org/resource/Kyrylo_Studynsky an entity of type: Thing
Kyrylo Studynsky, more precise Kyrylo Studynskyi (Ukrainian: Кири́ло Йо́сипович Студи́нський (4 October 1868, in – 1941), was a western Ukrainian political and cultural figure from the late-19th to the mid-20th century. One of the principal figures within the Christian Social Movement in Ukraine, in 1939 Studynsky became head of the People's Assembly of Western Ukraine following the Soviet annexation of Western Ukraine, 1939–1940, and led the delegation to Moscow that formally requested the inclusion of Western Ukraine to the Soviet Union.
rdf:langString
Kyryło Studynśkyj herbu Prus, ukr. Кирило Студинський (ur. 4 października 1868 w Kipiaczce, zm. 1941 w ZSRR) – ukraiński filolog-slawista, literaturoznawca, historyk literatury i działacz społeczny, profesor Uniwersytetu Lwowskiego (1900-1918; 1939-41). Członek rzeczywisty Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki (od 1919), w latach 1923-32 prezes Towarzystwa, akademik Wszechukraińskiej Akademii Nauk (1924-33).
rdf:langString
Кири́лл Ио́сифович Студинский (псевдонимы и криптонимы — К. Викторин, И. Лаврентий, К. Зорян, В. Кость, К. С. и проч.; 4 октября 1868, Кипячка, ныне Тернопольского района Тернопольской области — лето 1941) — украинский филолог-славист, литературовед, языковед, фольклорист, писатель, общественный деятель. Внук Степана Качалы, дядя Романа Слюзара. Доктор философии (1894), член ВУАН (с 1929, исключен в 1933 «за контрреволюционную деятельность», в 1939 восстановлен).
rdf:langString
Кири́ло Йо́сипович Студи́нський гербу Прус (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін.; 4 жовтня 1868, с. Кип'ячка, нині Тернопільського району Тернопільської області — найімовірніше, липень 1941, місце смерті невідоме) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Онук Степана Качали, дядько по матері Володимира, Климентія, Романа Слюзарів. Доктор філософії (1894), академік ВУАН (з 1924, з якої виключений 1934 «за контрреволюційну діяльність», 1939 року відновлений у членстві).
rdf:langString
rdf:langString
Kyrylo Studynsky
rdf:langString
Kyryło Studynśkyj
rdf:langString
Студинский, Кирилл Иосифович
rdf:langString
Студинський Кирило Йосипович
xsd:integer
22030336
xsd:integer
1107572821
rdf:langString
President of Shevchenko Scientific Society
xsd:integer
1923
rdf:langString
Kyrylo Studynsky, more precise Kyrylo Studynskyi (Ukrainian: Кири́ло Йо́сипович Студи́нський (4 October 1868, in – 1941), was a western Ukrainian political and cultural figure from the late-19th to the mid-20th century. One of the principal figures within the Christian Social Movement in Ukraine, in 1939 Studynsky became head of the People's Assembly of Western Ukraine following the Soviet annexation of Western Ukraine, 1939–1940, and led the delegation to Moscow that formally requested the inclusion of Western Ukraine to the Soviet Union.
rdf:langString
Kyryło Studynśkyj herbu Prus, ukr. Кирило Студинський (ur. 4 października 1868 w Kipiaczce, zm. 1941 w ZSRR) – ukraiński filolog-slawista, literaturoznawca, historyk literatury i działacz społeczny, profesor Uniwersytetu Lwowskiego (1900-1918; 1939-41). Członek rzeczywisty Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki (od 1919), w latach 1923-32 prezes Towarzystwa, akademik Wszechukraińskiej Akademii Nauk (1924-33).
rdf:langString
Кири́лл Ио́сифович Студинский (псевдонимы и криптонимы — К. Викторин, И. Лаврентий, К. Зорян, В. Кость, К. С. и проч.; 4 октября 1868, Кипячка, ныне Тернопольского района Тернопольской области — лето 1941) — украинский филолог-славист, литературовед, языковед, фольклорист, писатель, общественный деятель. Внук Степана Качалы, дядя Романа Слюзара. Доктор философии (1894), член ВУАН (с 1929, исключен в 1933 «за контрреволюционную деятельность», в 1939 восстановлен). В 1923—1932 г. — председатель НТШ в Киеве. В октябре 1939 г. был председателем Народного собрания Западной Украины. В 1940 году избран депутатом Верховного Совета УССР 1 созыва и Львовского облсовета. Спас многих украинцев от репрессий. Был эвакуирован из Львова советскими властями, дальнейшая судьба не известна.
rdf:langString
Кири́ло Йо́сипович Студи́нський гербу Прус (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал та ін.; 4 жовтня 1868, с. Кип'ячка, нині Тернопільського району Тернопільської області — найімовірніше, липень 1941, місце смерті невідоме) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч. Онук Степана Качали, дядько по матері Володимира, Климентія, Романа Слюзарів. Доктор філософії (1894), академік ВУАН (з 1924, з якої виключений 1934 «за контрреволюційну діяльність», 1939 року відновлений у членстві). У 1923–1932 — голова НТШ у Львові. У жовтні 1939 року був головою Народних зборів Західної України, а в 1940 — депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Був примусово вивезений зі Львова більшовиками, загинув за невідомих обставин.
xsd:nonNegativeInteger
6375
