Kumiko (woodworking)
http://dbpedia.org/resource/Kumiko_(woodworking)
Kumiko (Japanese: 組子) is a Japanese technique of assembling wooden pieces without the use of nails.
rdf:langString
Kumiko (組子) est une technique japonaise d'assemblage de pièces en bois sans clou (et normalement sans colle, même si la colle de riz est parfois utilisée), permettant de former des treillis géométriques. Elle est notamment utilisée pour l'ameublement intérieur (parois shōji, armoires, etc.). remontant à la période d'Asuka (600-700 av. J.-C.).
rdf:langString
Кумико (яп. 組子) или кумико-дзайку (яп. 組子細工) — японское декоративно-прикладное искусство, создание предметов интерьера (декоративные панно, ширмы, перегородки-сёдзи, светильники и пр.) из тонких деревянных реек. Техника кумико возникла в Японии предположительно в VII—VIII веках, в Период Асука. Изначально изделия в этой технике украшали дома привилегированных слоёв общества, но во второй половине XIX века их область применения расширилась до домов обычных горожан. Кумико используется для декорирования современной мебели.
* Несколько узоров кумико, слева — аса-но-ха
*
*
* Шкаф, украшенный кумико
rdf:langString
Куміко-дзайку (яп. 組子細工) — японське декоративно-ужиткове мистецтво створення елементів оздоблення з планочок малих розмірів (товщина зазвичай 2-5 мм). Декоративність підсилюється використанням різних за тоном порід деревини. Зрідка використовується тонування деталей куміко. Спочатку ця технологія використовувалася для оздоблення традиційних для Японії розсувних дверей, перегородок та ширм — сьодзі. Вони в свою чергу мали решітку (куміко), яка відрізнялася залежно від регіону та статусу. Окремі комірки куміко заповнювалися декоративними елементами — куміко-дзайку.
rdf:langString
rdf:langString
Kumiko (marqueterie)
rdf:langString
Kumiko (woodworking)
rdf:langString
Кумико
rdf:langString
Куміко-дзайку
xsd:integer
66294249
xsd:integer
1122483595
rdf:langString
Kumiko (Japanese: 組子) is a Japanese technique of assembling wooden pieces without the use of nails.
rdf:langString
Kumiko (組子) est une technique japonaise d'assemblage de pièces en bois sans clou (et normalement sans colle, même si la colle de riz est parfois utilisée), permettant de former des treillis géométriques. Elle est notamment utilisée pour l'ameublement intérieur (parois shōji, armoires, etc.). remontant à la période d'Asuka (600-700 av. J.-C.).
rdf:langString
Куміко-дзайку (яп. 組子細工) — японське декоративно-ужиткове мистецтво створення елементів оздоблення з планочок малих розмірів (товщина зазвичай 2-5 мм). Декоративність підсилюється використанням різних за тоном порід деревини. Зрідка використовується тонування деталей куміко. Спочатку ця технологія використовувалася для оздоблення традиційних для Японії розсувних дверей, перегородок та ширм — сьодзі. Вони в свою чергу мали решітку (куміко), яка відрізнялася залежно від регіону та статусу. Окремі комірки куміко заповнювалися декоративними елементами — куміко-дзайку. Особливістю цієї технології є використання традиційних японських ручних інструментів. Однак останнім часом відбулась механізація та комп'ютеризація технологічних операцій, що дозволило виробляти куміко в промислових масштабах. Японські майстри неохоче діляться секретами технології. І лише окремі майстри з інших країн займаються незначним поширенням цього декоративно-ужиткового мистецтва. Найвідомішим у світі майстром (не японцем) є австралієць Десмонд Кінґ. Він узагальнив технологію та описав її в трилогії книг.
rdf:langString
Кумико (яп. 組子) или кумико-дзайку (яп. 組子細工) — японское декоративно-прикладное искусство, создание предметов интерьера (декоративные панно, ширмы, перегородки-сёдзи, светильники и пр.) из тонких деревянных реек. Техника кумико возникла в Японии предположительно в VII—VIII веках, в Период Асука. Изначально изделия в этой технике украшали дома привилегированных слоёв общества, но во второй половине XIX века их область применения расширилась до домов обычных горожан. Кумико используется для декорирования современной мебели. Для создания кумико в базовую решётку вставляются мелкие элементы, которые создают некий геометрический узор. Для изготовления базы, как правило, используют хвойные породы дерева (кедр, кипарис). Древесина для наполнения берется в зависимости от желаемого цвета, при этом предпочтение отдаётся равномерно окрашенному дереву без крупных пор и годовых колец. Минимальный набор плотницких инструментов для создания кумико включает ручную пилу и зубило, однако современные мастера обычно используют фуговочный станок, ленточную пилу и японскую пилу . Декоративные решётки часто помещают под стекло. С обратной стороны может быть наклеена бумага (традиционно использовалась бумага васи, но в XXI веке создатели кумико могут избирать современную бумагу, ткань, стекло или пластик).
* Несколько узоров кумико, слева — аса-но-ха
* Вертикальный узор «татэсигэ» и решётка «яэ сёкко»
* Различные виды кумико на сёдзи
* Шкаф, украшенный кумико
xsd:nonNegativeInteger
2620
