Kubla Khan
http://dbpedia.org/resource/Kubla_Khan an entity of type: Thing
Kubla Khan est un poème de Samuel Taylor Coleridge (1772-1834), qui évoque l'empereur mongol Kubilaï Khan, fondateur vers 1280 de la dynastie chinoise des Yuan et son palais d'été de Shangdu, ville à laquelle Coleridge donne le nom devenu célèbre de « Xanadu ».
rdf:langString
Chan Kubiłaj (ang. Kubla Khan) – poemat Samuela Taylora Coleridge’a, napisany w 1797 roku i opublikowany w roku 1816.
rdf:langString
《忽必烈汗》（Kubla Khan /ˌkʊblə ˈkɑːn/）是塞缪尔·泰勒·柯勒律治写的一首诗，1797年完成，1816年出版。根据柯勒律治自己写的序，这首诗的灵感来自他读了一部描写忽必烈时代元上都的作品后，晚上吸食鸦片后做的梦。醒来的他开始复述梦中想到的诗句，直到被“波洛克来客”（Person from Porlock）打断。这导致他忘掉了后面的内容，这首诗也因此无法按原定的200至300行写完。他一开始没有打算出版这首诗，仅留下来给朋友私下阅读，直到1816年在拜伦勋爵的推动下才正式出版。 这首诗在风格上与柯勒律治写的其他诗有很大不同。这首诗的第一节描述了河边的大都和忽必烈的宫殿。第二节描述的是来自异域的阿比西尼亚女子自然而美妙的歌声。第三节（也是最后一节）描述叙事者本人和他听到歌声的惊喜。 柯勒律治的一些同时代人不喜欢这首诗并认为“梦中得来”的说法不真实，但大多数现代评论家认为这是柯勒律治最好的作品之一。它被认为是典型的英国浪漫主义诗歌，常见于各种英语诗歌集。其原稿现藏于大英图书馆。
rdf:langString
"Kubla Khan" és un poema de Samuel Taylor Coleridge acabat al 1797 i publicat en Christabel, Kubla Khan i Els dolors del somni el 1816. Segons el prefaci de Coleridge, el va concebre en un somni, sota la influència de l'opi i després de llegir una biografia del Gran Kan de l'Imperi mongol Kublai Khan. En despertar, començà a escriure els 300 versos somiats fins que l'interrompé un visitant de Porlock. Una hora després el visitant se n'anà però Coleridge només arribà a escriure uns darrers versos abans d'oblidar-ne els restants. Siga o no cert, el més probable és que el poema, «cinquanta i escaig versos rimats i irregulars, de prosòdia exquisida» com el definí Jorge Luis Borges en l'assaig El somni de Coleridge, el componguera a la tardor de 1797, però romangué inèdit fins a 1816 quan, gràc
rdf:langString
Kubla Khan (/ˌkʊblə ˈkɑːn/) is a poem written by Samuel Taylor Coleridge, completed in 1797 and published in 1816. It is sometimes given the subtitles "A Vision in a Dream" and "A Fragment." According to Coleridge's preface to Kubla Khan, the poem was composed one night after he experienced an opium-influenced dream after reading a work describing Shangdu, the summer capital of the Mongol-led Yuan dynasty of China founded by Kublai Khan (Emperor Shizu of Yuan). Upon waking, he set about writing lines of poetry that came to him from the dream until he was interrupted by "a person from Porlock". The poem could not be completed according to its original 200–300 line plan as the interruption caused him to forget the lines. He left it unpublished and kept it for private readings for his friends
rdf:langString
"Kubla Khan" es un poema de Samuel Taylor Coleridge terminado en 1797 y publicado en "Christabel, Kubla Khan, y Los dolores del sueño" en 1816. Según el prefacio de Coleridge, el poema fue concebido en un sueño, bajo la influencia del opio y después de leer una biografía del Gran Kan del Imperio mongol Kublai Khan. Al despertar, empezó a escribir los 300 versos soñados hasta que fue interrumpido por un visitante de Porlock. Una hora después el visitante finalmente se marchó pero Coleridge solo llegó a escribir unos últimos versos antes de olvidar las líneas restantes. Sea o no cierto, lo más probable es que el poema, «cincuenta y tantos versos rimados e irregulares, de prosodia exquisita» como lo definió Jorge Luis Borges en su ensayo El sueño de Coleridge, fuera compuesto durante el otoñ
rdf:langString
Kubla Khan (/ˌkʊblə ˈkɑːn/), oppure Visione in un sogno, come annota l'autore, è un poemetto, mai completato, di Samuel Taylor Coleridge. Il poeta affermò di averlo scritto nell'autunno del 1797, ma fu pubblicato per la prima volta nel 1816. Stando alla prefazione al poema di Coleridge, questo fu scritto una notte dopo una visione indotta dall'oppio avuta dopo aver letto un'opera in cui veniva descritta Xanadu e il palazzo costruito dall'imperatore mongolo Kublai Khan.[1] Il poema venne pubblicato solo nel 1816 a seguito delle pressioni di George Gordon Byron.
rdf:langString
Kubla Kahn, of voluit Kubla Khan, or a Vision in a Dream. A Fragment., is een gedicht van de Britse dichter Samuel Taylor Coleridge. De naam verwijst naar Koeblai Khan (1215-1294), heerser van het Mongoolse Rijk en keizer van China. Coleridge verklaarde het werk in de herfst van 1797 geschreven te hebben, maar de eerste publicatie dateert uit 1816. De beroemde eerste strofe luidt: In Xanadu did Kubla Khana stately pleasure-dome decreewhere Alph the sacred river ranthrough caverns measureless to mandown to a sunless sea
rdf:langString
«Кубла-хан, или Видение во сне» (англ. Kubla Khan, or A Vision in a Dream) — поэма Сэмюэла Тейлора Кольриджа, которую он начал сочинять в 1797 году. Поэма осталась незавершённой; опубликована в 1816 году вместе с другой незавершённой поэмой раннего периода, «». На русский язык её перевёл Константин Бальмонт. С немалым удивлением и досадой я обнаружил, что хотя смутно, но помню общие очертания моего видения, все прочее, кроме восьми или десяти отдельных строк, исчезло, как круги на поверхности реки от брошенного камня, и — увы! — восстановить их было невозможно.
rdf:langString
«Кубла-хан, або Видіння уві сні» (англ. Kubla Khan, or A Vision in a Dream) — поема Семюела Тейлора Кольріджа, яку він почав складати в 1797 році. Поема залишилася незавершеною; опублікована в 1816 році разом з іншою незавершеною поемою раннього періоду, . З чималим подивом і досадою я виявив, що хоча смутно, але пам'ятаю загальні обриси мого видіння, все інше, крім восьми або десяти окремих рядків, зникло, як кола на поверхні річки від кинутого каменя, і — на жаль! — Відновити їх було неможливо. Хорхе Луїс Борхес в нарисі про цю поему наводить думку щодо того, що
rdf:langString
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
쿠블라이 칸 (시)
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
Chan Kubiłaj
rdf:langString
Кубла-хан
rdf:langString
Кубла-хан
rdf:langString
忽必烈汗 (诗)
rdf:langString
Kubla Khan
xsd:integer
17253
xsd:integer
1118104870
rdf:langString
Samuel Taylor Coleridge
rdf:langString
Title page of Kubla Khan
xsd:integer
54
rdf:langString
In Xanadu did Kubla Khan
A stately pleasure-dome decree:
Where Alph, the sacred river, ran
Through caverns measureless to man
Down to a sunless sea.
So twice five miles of fertile ground
With walls and towers were girdled round;
And here were gardens bright with sinuous rills
Where blossom'd many an incense-bearing tree;
And here were forests ancient as the hills,
And folding sunny spots of greenery.
But oh that deep romantic chasm which slanted
Down the green hill athwart a cedarn cover!
A savage place! as holy and inchanted
As e'er beneath a waning moon was haunted
By woman wailing for her demon-lover!
And from this chasm, with ceaseless turmoil seething,
As if this earth in fast thick pants were breathing,
A mighty fountain momently was forced:
Amid whose swift half-intermitted Burst
Huge fragments vaulted like rebounding hail,
Or chaffy grain beneath the thresher's flail:
And mid these dancing rocks at once and ever
It flung up momently the sacred river.
Five miles meandering with a mazy motion
Through wood and dale the sacred river ran,
Then reached the caverns measureless to man,
And sank in tumult to a lifeless ocean:
And 'mid this tumult Kubla heard from far
Ancestral voices prophesying war!
The shadow of the dome of pleasure
Floated midway on the waves;
Where was heard the mingled measure
From the fountain and the caves.
It was a miracle of rare device,
A sunny pleasure-dome with caves of ice!
A damsel with a dulcimer
In a vision once I saw:
It was an Abyssinian maid
And on her dulcimer she play'd,
Singing of Mount Abora.
Could I revive within me
Her symphony and song,
To such a deep delight 'twould win me,
That with music loud and long,
I would build that dome in air,
That sunny dome! those caves of ice!
And all who heard should see them there,
And all should cry, Beware! Beware!
His flashing eyes, his floating hair!
Weave a circle round him thrice,
And close your eyes with holy dread:
For he on honey-dew hath fed,
And drank the milk of Paradise.
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
Kubla Khan
rdf:langString
"Kubla Khan" és un poema de Samuel Taylor Coleridge acabat al 1797 i publicat en Christabel, Kubla Khan i Els dolors del somni el 1816. Segons el prefaci de Coleridge, el va concebre en un somni, sota la influència de l'opi i després de llegir una biografia del Gran Kan de l'Imperi mongol Kublai Khan. En despertar, començà a escriure els 300 versos somiats fins que l'interrompé un visitant de Porlock. Una hora després el visitant se n'anà però Coleridge només arribà a escriure uns darrers versos abans d'oblidar-ne els restants. Siga o no cert, el més probable és que el poema, «cinquanta i escaig versos rimats i irregulars, de prosòdia exquisida» com el definí Jorge Luis Borges en l'assaig El somni de Coleridge, el componguera a la tardor de 1797, però romangué inèdit fins a 1816 quan, gràcies a George Gordon Byron, es feu públic. Considerat una de les principals expressions del romanticisme, el poema és diferent en estil i forma a altres poemes de Coleridge. Tot i que Kubla Khan se subtitula un "fragment", manca dels aspectes fragmentaris d'altres poemes de Coleridge. El seu caràcter incomplet representa els aspectes del procés creatiu mitjançant la forma i el missatge. La primera estrofa del poema descriu la cúpula de plaer construïda per Khan a la capital Xanadú al costat d'un riu sagrat, l'Alfeu, que alimentava una magnífica font i corre «per coves immensurables, cap avall, cap a una mar sense sol». La segona estrofa del poema és la resposta del narrador a la embriagadora cançó d'una jove d'Abissínia, que el deixa incapaç de seguir la seua inspiració tret que pogués sentir-la una volta més. El palau, «un miracle de rar disseny, una assolellada mansió de plaer amb coves de gel», és tancat per muralles circulars: la imatge del cercle —que denota perfecció— es repeteix al llarg del poema, que és en el fons una glorificació de la creació natural en contrast amb la creació humana. Borges remarca una altra simetria en la creació: en una pàgina del «Compendi d'històries de Rashid el-Din, que data del s. XIV» es llegia que «"A l'est de Shang-el teu, Kublai Khan edificà un palau, segons un plànol que havia vist en un somni i que guardava en la memòria.» Així, «Un emperador mongol, al s. XIII, somia un palau i l'edifica segons la visió; al s. XVIII, un poeta anglés que no podia conéixer que aquesta edificació provenia d'un somni, somia un poema sobre el palau.» La crítica moderna, amb algunes excepcions, veuen en "Kubla Khan" un dels tres grans poemes de Coleridge, junt amb La balada del vell mariner i Christabel. Alguns crítics argumenten que és únic en la poesia de llengua anglesa; altres, però, afirmen que està sobreestimat. No és el cas dels coetanis de Coleridge, que en la seua majoria denunciaren el poema o qüestionaren les declaracions de Coleridge sobre el seu origen, però Kubla Khan es publicà perquè molts dels seus amics consideraven, després de llegir-los-el l'autor, que el poema era meravellós. No va ser fins a anys més tard quan els crítics començaren a admirar-lo obertament.
rdf:langString
"Kubla Khan" es un poema de Samuel Taylor Coleridge terminado en 1797 y publicado en "Christabel, Kubla Khan, y Los dolores del sueño" en 1816. Según el prefacio de Coleridge, el poema fue concebido en un sueño, bajo la influencia del opio y después de leer una biografía del Gran Kan del Imperio mongol Kublai Khan. Al despertar, empezó a escribir los 300 versos soñados hasta que fue interrumpido por un visitante de Porlock. Una hora después el visitante finalmente se marchó pero Coleridge solo llegó a escribir unos últimos versos antes de olvidar las líneas restantes. Sea o no cierto, lo más probable es que el poema, «cincuenta y tantos versos rimados e irregulares, de prosodia exquisita» como lo definió Jorge Luis Borges en su ensayo El sueño de Coleridge, fuera compuesto durante el otoño de 1797, pero permaneció inédito hasta 1816 cuando, gracias a George Gordon Byron, fue puesto a disposición del público. Considerado una de las principales expresiones del romanticismo, el poema es diferente en estilo y forma a otros poemas compuestos por Coleridge. Si bien Kubla Khan se subtitula un "fragmento", carece de los aspectos fragmentarios de otros poemas de Coleridge. En su lugar, su carácter incompleto representa los aspectos del proceso creativo a través de su forma y su mensaje. La primera estrofa del poema describe la cúpula de placer construida por Khan en su capital Xanadú junto a un río sagrado, el Alfeo, que alimentaba una magnífica fuente y corre «a través de cavernas inmensurables para el hombre, hacia abajo, hacia un mar sin sol». La segunda estrofa del poema es la respuesta del narrador a la embriagadora canción de una doncella de Abisinia, que lo deja incapaz de seguir su inspiración a menos que pudiera oírla una vez más. El palacio «un milagro de raro diseño, una soleada mansión de placer con cuevas de hielo» está encerrado por murallas circulares: la imagen de círculo —que denota perfección— se repite a lo largo del poema, que es en el fondo una glorificación de la creación natural en contraste con la creación humana. Borges señala otra simetría en la creación: señala que en una página del «Compendio de historias de Rashid el-Din, que data del siglo XIV» se leía que «"Al este de Shang-tu, Kublai Khan erigió un palacio, según un plano que había visto en un sueño y que guardaba en la memoria.» Así, «Un emperador mogol, en el siglo XIII, sueña un palacio y lo edifica conforme a la visión; en el siglo XVIII, un poeta inglés que no pudo saber que esa fábrica se derivó de un sueño, sueña un poema sobre el palacio.» La crítica moderna, con algunas excepciones, ven en Kubla Khan uno de los tres grandes poemas de Coleridge, junto a La balada del viejo marinero y Christabel. Algunos críticos argumentan que es único en la poesía de lengua inglesa y uno de sus más grandes poemas, pero otros afirman que está sobrestimado. No es el caso de los contemporáneos de Coleridge, que en su mayoría denunciaron el poema tras su publicación o cuestionaron las declaraciones de Coleridge acerca de su origen, pero Kubla Khan fue publicado originalmente debido a que muchos de sus amigos consideraron, tras serles leído por su autor, que el poema era maravilloso. No fue hasta años más tarde cuando los críticos comenzaron a admirarlo abiertamente.
rdf:langString
Kubla Khan (/ˌkʊblə ˈkɑːn/) is a poem written by Samuel Taylor Coleridge, completed in 1797 and published in 1816. It is sometimes given the subtitles "A Vision in a Dream" and "A Fragment." According to Coleridge's preface to Kubla Khan, the poem was composed one night after he experienced an opium-influenced dream after reading a work describing Shangdu, the summer capital of the Mongol-led Yuan dynasty of China founded by Kublai Khan (Emperor Shizu of Yuan). Upon waking, he set about writing lines of poetry that came to him from the dream until he was interrupted by "a person from Porlock". The poem could not be completed according to its original 200–300 line plan as the interruption caused him to forget the lines. He left it unpublished and kept it for private readings for his friends until 1816 when, at the prompting of Lord Byron, it was published. The poem is vastly different in style from other poems written by Coleridge. The first stanza of the poem describes Khan's pleasure dome built alongside a sacred river fed by a powerful fountain. The second stanza of the poem is the narrator's response to the power and effects of an Abyssinian maid's song, which enraptures him but leaves him unable to act on her inspiration unless he could hear her once again. Together, they form a comparison of creative power that does not work with nature and creative power that is harmonious with nature. The third and final stanza shifts to a first-person perspective of the speaker detailing his sighting of a woman playing a dulcimer, and if he could revive her song, he could fill the pleasure dome with music. He concludes by describing a hypothetical audience's reaction to the song in the language of religious ecstasy. Some of Coleridge's contemporaries denounced the poem and questioned his story of its origin. It was not until years later that critics began to openly admire the poem. Most modern critics now view Kubla Khan as one of Coleridge's three great poems, along with The Rime of the Ancient Mariner and Christabel. The poem is considered one of the most famous examples of Romanticism in English poetry, and is one of the most frequently anthologized poems in the English language. The manuscript is a permanent exhibit at the British Library in London.
rdf:langString
Kubla Khan est un poème de Samuel Taylor Coleridge (1772-1834), qui évoque l'empereur mongol Kubilaï Khan, fondateur vers 1280 de la dynastie chinoise des Yuan et son palais d'été de Shangdu, ville à laquelle Coleridge donne le nom devenu célèbre de « Xanadu ».
rdf:langString
Kubla Kahn, of voluit Kubla Khan, or a Vision in a Dream. A Fragment., is een gedicht van de Britse dichter Samuel Taylor Coleridge. De naam verwijst naar Koeblai Khan (1215-1294), heerser van het Mongoolse Rijk en keizer van China. Coleridge verklaarde het werk in de herfst van 1797 geschreven te hebben, maar de eerste publicatie dateert uit 1816. De beroemde eerste strofe luidt: In Xanadu did Kubla Khana stately pleasure-dome decreewhere Alph the sacred river ranthrough caverns measureless to mandown to a sunless sea Xanadu, Zanadu of Shang Du, was de naam van het zomerpaleis van de khan. Het was befaamd om zijn luxe en grandeur, na het bezoek omstreeks 1266 van Marco Polo ook in Europa. Archeologen hebben de resten van Xanadu teruggevonden in Binnen-Mongolië, 275 km ten noorden van Peking. De heilige rivier Alpheüs is de langste rivier op de Peloponnesos in Griekenland. Hij ontspringt in Arcadië en zoekt zijn weg, deels ondergronds, naar de Ionische Zee. In de Griekse mythologie nam de stroomgod Alpheüs deze route toen hij het spoor volgde van de nimf Arethusa. De rivier is allengs vereenzelvigd met diverse onzichtbare stromen in goddelijke en menselijke aangelegenheden. Zo verlegde Herakles de loop van de rivier om de stallen van Augias schoon te spoelen.
rdf:langString
Kubla Khan (/ˌkʊblə ˈkɑːn/), oppure Visione in un sogno, come annota l'autore, è un poemetto, mai completato, di Samuel Taylor Coleridge. Il poeta affermò di averlo scritto nell'autunno del 1797, ma fu pubblicato per la prima volta nel 1816. Stando alla prefazione al poema di Coleridge, questo fu scritto una notte dopo una visione indotta dall'oppio avuta dopo aver letto un'opera in cui veniva descritta Xanadu e il palazzo costruito dall'imperatore mongolo Kublai Khan.[1] Dopo essersi risvegliato iniziò a scrivere alcune linee del poema ispirate dal sogno, ma venne interrotto da "una persona di Porlock". Il poema, che originariamente doveva essere di 200-300 versi non venne quindi mai completato perché questa interruzione gli fece dimenticare il resto dei versi. Il poema venne pubblicato solo nel 1816 a seguito delle pressioni di George Gordon Byron. I critici contemporanei di Coleridge non apprezzarono particolarmente il poema, ma la maggior parte della critica moderna reputa che, con La ballata del vecchio marinaio e Christabel, questa sia una delle tre principali opere di Coleridge.
rdf:langString
Chan Kubiłaj (ang. Kubla Khan) – poemat Samuela Taylora Coleridge’a, napisany w 1797 roku i opublikowany w roku 1816.
rdf:langString
«Кубла-хан, или Видение во сне» (англ. Kubla Khan, or A Vision in a Dream) — поэма Сэмюэла Тейлора Кольриджа, которую он начал сочинять в 1797 году. Поэма осталась незавершённой; опубликована в 1816 году вместе с другой незавершённой поэмой раннего периода, «». На русский язык её перевёл Константин Бальмонт. Первую публикацию Кольридж сопроводил предисловием, где рассказал, что поэма пришла к нему во сне, после приёма опиума и чтения тома c записками Марко Поло о жизни при дворе монгольского хана Кубилая (Кубла-хана) в Ханбалыке. После пробуждения он стал записывать строки, рождённые во сне, пока не был прерван сообщением слуги о том, что к нему пришёл человек из Порлока. Когда он вышел встретить гостя, на пороге никого не оказалось. Вернувшись в кабинет, Кольридж понял, что забыл строчки поэмы, оставшиеся не записанными: С немалым удивлением и досадой я обнаружил, что хотя смутно, но помню общие очертания моего видения, все прочее, кроме восьми или десяти отдельных строк, исчезло, как круги на поверхности реки от брошенного камня, и — увы! — восстановить их было невозможно. Биографы оспаривают правдивость этой истории. Возможно, рассказ о человеке из Порлока — лишь благовидный предлог для объяснения незавершённости поэмы. Кроме «Старого моряка», все крупные вещи, которые задумывались Кольриджем для «Лирических баллад», не были по разным причинам доведены им до конца. Кольридж время от времени читал начало поэмы своим друзьям-романтикам, которые считали этот текст совершенным. Наконец, поддавшись на уговоры Байрона, он согласился на её обнародование в печати. Хорхе Луис Борхес в очерке об этой поэме приводит мнение Суинберна насчёт того, что спасенное от забвения было изумительнейшим образцом музыки английского языка и что человек, способный проанализировать эти стихи (дальше идет метафора, взятая у Джона Китса), мог бы разъять радугу. Все переводы и переложения поэмы, основное достоинство которой музыка, — пустое занятие, а порой оно может принести вред.
rdf:langString
《忽必烈汗》（Kubla Khan /ˌkʊblə ˈkɑːn/）是塞缪尔·泰勒·柯勒律治写的一首诗，1797年完成，1816年出版。根据柯勒律治自己写的序，这首诗的灵感来自他读了一部描写忽必烈时代元上都的作品后，晚上吸食鸦片后做的梦。醒来的他开始复述梦中想到的诗句，直到被“波洛克来客”（Person from Porlock）打断。这导致他忘掉了后面的内容，这首诗也因此无法按原定的200至300行写完。他一开始没有打算出版这首诗，仅留下来给朋友私下阅读，直到1816年在拜伦勋爵的推动下才正式出版。 这首诗在风格上与柯勒律治写的其他诗有很大不同。这首诗的第一节描述了河边的大都和忽必烈的宫殿。第二节描述的是来自异域的阿比西尼亚女子自然而美妙的歌声。第三节（也是最后一节）描述叙事者本人和他听到歌声的惊喜。 柯勒律治的一些同时代人不喜欢这首诗并认为“梦中得来”的说法不真实，但大多数现代评论家认为这是柯勒律治最好的作品之一。它被认为是典型的英国浪漫主义诗歌，常见于各种英语诗歌集。其原稿现藏于大英图书馆。
rdf:langString
«Кубла-хан, або Видіння уві сні» (англ. Kubla Khan, or A Vision in a Dream) — поема Семюела Тейлора Кольріджа, яку він почав складати в 1797 році. Поема залишилася незавершеною; опублікована в 1816 році разом з іншою незавершеною поемою раннього періоду, . Першу публікацію Кольрідж супроводив передмовою, де розповів, що поема прийшла до нього уві сні, після прийому опіуму й читання тому Перчаса з записками Марко Поло про життя при дворі монгольського хана Кубілая (Кубла-хана) в Ханбалиці. Після пробудження він став записувати рядки, народжені у сні, поки не був перерваний повідомленням слуги про те, що до нього прийшов чоловік з Порлока. Коли він вийшов зустріти гостя, на порозі нікого не виявилося. Повернувшись до кабінету, Кольрідж зрозумів, що забув рядки поеми, які залишилися не записаними: З чималим подивом і досадою я виявив, що хоча смутно, але пам'ятаю загальні обриси мого видіння, все інше, крім восьми або десяти окремих рядків, зникло, як кола на поверхні річки від кинутого каменя, і — на жаль! — Відновити їх було неможливо. Біографи оскаржують правдивість цієї історії. Можливо, розповідь про людину з Порлоку — лише слушний привід для пояснення незавершеності поеми. Крім «Старого моряка», всі великі речі, які замислювалися Кольріджем для , не були з різних причин доведені їм до кінця. Кольрідж час від часу читав початок поеми своїм друзям-романтикам, які вважали цей текст досконалим. Нарешті, піддавшись на вмовляння Байрона, він погодився на її оприлюднення в пресі. Хорхе Луїс Борхес в нарисі про цю поему наводить думку щодо того, що рештки від забутого було дивовижним зразком музики англійської мови і що людина, здатна проаналізувати ці вірші (далі йде метафора, взята у Джона Кітса), могла б розтяти веселку. Всі переклади та перекази поеми, основна перевага якої музика, — пусте заняття, а часом воно може принести і шкоду.
xsd:integer
1816
xsd:nonNegativeInteger
79531
