Koledari
http://dbpedia.org/resource/Koledari an entity of type: Person
Koledari (serbisch-kyrillisch Коледари) sind slawische Weihnachtssänger (altslawisch колѧда/kolęda, „Winterfest“). Das als Koledovanie (bulgarisch Коледуване, polnisch Kolędowanie, slowenisch Koledovanje, serbisch-kyrillisch koleda, russisch Колядование, ukrainisch Колядування) bezeichnete Weihnachtssingen ist ein weit verbreiteter Brauch in Bulgarien, Serbien, Russland, der Ukraine, Belarus, der Tschechischen Republik, der Slowakei und Polen. Der Weihnachtsfeiertag, der schon vor der Einführung des Christentums als Geburtstag der Sonne gefeiert wurde, ist besonders in den ländlichen Regionen Bulgariens ein großes musikalisches Ereignis.
rdf:langString
Koledari are Slavic traditional performers of a ceremony called koleduvane, a kind of Christmas caroling. It is associated with Koliada, a celebration incorporated later into Christmas. This type of caroling is called "коледуване" (koleduvane) in Bulgaria, "colindat" in Romania, "колядування" (kolyaduvannya) in Ukraine, and "коледарење" (koledarenje) or "коледе" (kolede) in North Macedonia.
rdf:langString
Koleduvane is een ceremonie bij de Slavische volkeren en wordt uitgevoerd door koledari. Beide woorden komen van het Kerkslavische woord Koleda, een feest dat is opgenomen in Kerstmis.
rdf:langString
Kolędowanie – obrzęd ludowy praktykowany przede wszystkim w kulturach rolniczych i pasterskich przez Słowian i Rumunów, polegający na tym, że grupy kolędników odwiedzały poszczególne gospodarstwa z życzeniami pomyślności w Nowym Roku, za co otrzymywały od gospodarzy dary w postaci jedzenia lub drobnych datków pieniężnych. Terminem kolęda określano dawniej zarówno sam obrzęd (chodzenie po kolędzie), jak i podarunki składane kolędnikom, a także śpiewane przez nich specjalne pieśni życzące. Dawni Słowianie nazwy tej używali również odnośnie do Święta Godowego. Kolędowaniem nazywano również rytuał obchodzenia domów przez grupy przebierańców z okresie Zapustów i Wielkanocy.
rdf:langString
Колядова́ние — приуроченный преимущественно к святкам славянский обряд посещения домов группой участников, которые исполняли «благопожелательные» приговоры и песни в адрес хозяев дома, за что получали ритуальное угощение. У поляков и чехов колядовали также на Масленицу (Мясопуст) и на Пасху.
rdf:langString
Koledování či koleda je ve slovanské lidové kultuře obřadní pochůzka doprovázená zpěvem písní, jež jsou též zvány koledami. Probíhá o Vánocích, Velikonocích a případně i jiných svátcích. Přeneseně se pak slovem koleda označuje jakákoliv vánoční píseň. Obdobné pochůzky jsou známy i z jiných kulturních okruhů, příkladem je halloweenské koledování. Koledování se podobá obchůzkové divadlo, tedy divadelní projevy vycházející ze zvykoslovného cyklu vyznačující se formou průvodu či kolední obchůzky.
rdf:langString
Колядування — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок) з метою сповіщення про добру новину — народження Господа нашого Ісуса Христа. Традиційним атрибутом різдвяного обряду колядування є зірка та рушник.
rdf:langString
rdf:langString
Koledování
rdf:langString
Koledari
rdf:langString
Koledari
rdf:langString
Koleduvane
rdf:langString
Kolędowanie
rdf:langString
Колядование
rdf:langString
Колядування
xsd:integer
26742628
xsd:integer
1106806554
rdf:langString
InternetArchiveBot
rdf:langString
February 2020
rdf:langString
yes
rdf:langString
Koledování či koleda je ve slovanské lidové kultuře obřadní pochůzka doprovázená zpěvem písní, jež jsou též zvány koledami. Probíhá o Vánocích, Velikonocích a případně i jiných svátcích. Přeneseně se pak slovem koleda označuje jakákoliv vánoční píseň. Obdobné pochůzky jsou známy i z jiných kulturních okruhů, příkladem je halloweenské koledování. Český výraz koleda a jeho slovanské obdoby vychází z latinského calendae, jež označovalo první den určitého měsíce, především měsíce novoročního. Oslavy římských kalend byly církví zakazovány, stejně tak máme doklady z 9. století o zakazování koled v Bulharsku a z 11. století v Rusku. Později byl však církví zvyk přijata a christianizován. Archeolog Zdeněk Váňa se v předkřesťanské době představovalo koledování novoroční oslavu nově zrozeného Slunce, jež bylo symbolizováno dětskou figurínou. Koledování se podobá obchůzkové divadlo, tedy divadelní projevy vycházející ze zvykoslovného cyklu vyznačující se formou průvodu či kolední obchůzky.
rdf:langString
Koledari (serbisch-kyrillisch Коледари) sind slawische Weihnachtssänger (altslawisch колѧда/kolęda, „Winterfest“). Das als Koledovanie (bulgarisch Коледуване, polnisch Kolędowanie, slowenisch Koledovanje, serbisch-kyrillisch koleda, russisch Колядование, ukrainisch Колядування) bezeichnete Weihnachtssingen ist ein weit verbreiteter Brauch in Bulgarien, Serbien, Russland, der Ukraine, Belarus, der Tschechischen Republik, der Slowakei und Polen. Der Weihnachtsfeiertag, der schon vor der Einführung des Christentums als Geburtstag der Sonne gefeiert wurde, ist besonders in den ländlichen Regionen Bulgariens ein großes musikalisches Ereignis.
rdf:langString
Koledari are Slavic traditional performers of a ceremony called koleduvane, a kind of Christmas caroling. It is associated with Koliada, a celebration incorporated later into Christmas. This type of caroling is called "коледуване" (koleduvane) in Bulgaria, "colindat" in Romania, "колядування" (kolyaduvannya) in Ukraine, and "коледарење" (koledarenje) or "коледе" (kolede) in North Macedonia.
rdf:langString
Koleduvane is een ceremonie bij de Slavische volkeren en wordt uitgevoerd door koledari. Beide woorden komen van het Kerkslavische woord Koleda, een feest dat is opgenomen in Kerstmis.
rdf:langString
Kolędowanie – obrzęd ludowy praktykowany przede wszystkim w kulturach rolniczych i pasterskich przez Słowian i Rumunów, polegający na tym, że grupy kolędników odwiedzały poszczególne gospodarstwa z życzeniami pomyślności w Nowym Roku, za co otrzymywały od gospodarzy dary w postaci jedzenia lub drobnych datków pieniężnych. Terminem kolęda określano dawniej zarówno sam obrzęd (chodzenie po kolędzie), jak i podarunki składane kolędnikom, a także śpiewane przez nich specjalne pieśni życzące. Dawni Słowianie nazwy tej używali również odnośnie do Święta Godowego. Kolędowaniem nazywano również rytuał obchodzenia domów przez grupy przebierańców z okresie Zapustów i Wielkanocy.
rdf:langString
Колядова́ние — приуроченный преимущественно к святкам славянский обряд посещения домов группой участников, которые исполняли «благопожелательные» приговоры и песни в адрес хозяев дома, за что получали ритуальное угощение. У поляков и чехов колядовали также на Масленицу (Мясопуст) и на Пасху.
rdf:langString
Колядування — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок) з метою сповіщення про добру новину — народження Господа нашого Ісуса Христа. Традиційним атрибутом різдвяного обряду колядування є зірка та рушник. Обряд колядування має витоки з давніх язичницьких часів та супроводжується певними театральними дійствами, насамперед ритуальним обходом дворів із величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Історично обряд колядування поступово видозмінювався, включаючи нові компоненти. Цей обряд обов'язково поєднувався з відповідними обрядовими та ігровими діями, танцями, музикою, жартами тощо, які разом й надавали святу поетично-величальної піднесеності, справляли на учасників обрядових дій незабутнє емоційне враження. Колядницькі табори, залежно від розмірів села ділилися на декілька груп по 6-10 осіб. Очолювала табір «береза» — людина, яка знала різні колядки і «вела перед». Крім берези до складу групи входили: «виборець» («скарбник»), «кінь» (міхоноша» — людина веселої вдачі, витівник) та кілька колядників і музикантів. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата, на Західній Україні колядують і старші люди — найчастіше чоловіки, що належать до церковного братства. Але по всій Україні першими йдуть колядувати діти. На перший день Різдвяних свят колядують і дорослі парубки — ці вже ходять із зіркою та дзвоником. Зірку роблять з дерев’яної обичайки та тоненьких дощечок —шалівок. Зірка декорується кольоровим папером, стрічками. В середині — образок «Народження Христа» і свічка. Увечері йдуть з колядою і дівчата. Дівоча ватага ходить з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носять не в руках, а прив’язують до довгої тички, щоб здалека було видно. Українська народна традиція колядування тісно переплелася з церковною, на думку А. Л. Байцара, ця традиція через Польщу прийшла до України з Риму. Церковні колядки прийшли в Україну з Європи (середині другого тисячоліття). У цей період Українська церква була вже наближена до європейської (Берестейська унія 1596 р.).
xsd:nonNegativeInteger
8619
