Kokutai
http://dbpedia.org/resource/Kokutai an entity of type: Thing
Kokutai (国体, "national body/structure of state") is a concept in the Japanese language translatable as "system of government", "sovereignty", "national identity, essence and character", "national polity; body politic; national entity; basis for the Emperor's sovereignty; Japanese constitution" or nation. The word is also a short form of the (unrelated) name for the National Sports Festival of Japan.
rdf:langString
Kokutai (国体, "badan/struktur nasional") adalah sebuah konsep dalam bahasa Jepang yang diterjemahkan menjadi "sistem pemerintahan", "kedaulatan", "identitas, esensi dan karakter nasional", "kebijakan nasional; badan politik, entitas nasional; dasar dari kedaulatan Kaisar; konstitusi Jepang". Kata tersebut juga merupakan bentuk pendek dari nama (tak berkaitan) untuk Festival Olahraga Nasional Jepang.
rdf:langString
国体（こくたい、國體）とは、国家の状態、くにがらのこと。または、国のあり方、国家の根本体制のこと。あるいは主権の所在によって区別される国家の形態のこと。国体という語は、必ずしも一定の意味を持たないが、国体明徴運動後の1938年当時においては、万世一系の天皇が日本に君臨し、天皇の君徳が天壌無窮に四海を覆い、臣民も天皇の事業を協賛し、義は君臣であれども情は親子のごとく、忠孝一致によって国家の進運を扶持する、日本独自の事実を意味したという。 国体論は、幕末に水戸学によって打ち立てられ、明治憲法と教育勅語により定式化された。国体は、天皇が永久に統治権を総攬する日本独自の国柄という意味をもち、不可侵のものとして国民に畏怖された。
rdf:langString
Kokutai (kyūjitai : 國體 ; shinjitai : 国体 ; littéralement « organisme/structure national(e) ») est un mot politiquement chargé en japonais, traduisible par « souverain », « identité nationale ; essence nationale ; caractère national » ou « politique nationale ; corps politique ; entité nationale » ; « base pour la souveraineté de l'empereur ; constitution japonaise ». « Souverain » est peut-être la traduction la plus simple. Dans le Japon d'avant la Seconde Guerre mondiale par exemple, seul l'empereur est souverain tandis que dans d'autres pays, la souveraineté est détenue ou partagée par le peuple collectivement, par une législature et/ou un monarque.
rdf:langString
Kokutai (国体? "corpo nazionale/struttura dello stato") è un concetto della lingua giapponese traducibile come "sistema di governo", "sovranità", "identità, essenza e carattere nazionale", "politica nazionale; corpo politico; entità nazionale"; "base per la sovranità dell'imperatore; costituzione giapponese".
rdf:langString
国体，指國家的形式(form of state)，不同於政體(form of government)。國家的型態，依君主有無，可分為君主國，或共和國。
rdf:langString
Kokutai (jap. 国体 (Shinjitai) oder 國體 (Kyūjitai)) ist ein japanischer Begriff, der viele verschiedene Übersetzungen zulässt (so z. B. Volkscharakter, Gemeinwesen oder Landeskörper, im Englischen oft auch national polity) und seit der Meiji-Zeit im Rahmen des und der japanischen Panasienbewegung in der Bedeutung von (japanisches) Nationalwesen gebraucht wurde.
rdf:langString
Kokutai (Kyūjitai: 國體, Shinjitai: 国体 ''Kokutai''? ”estructura/comunidad nacional”) es una palabra del idioma japonés, traducible como “identidad nacional; esencia nacional; carácter nacional” o “política nacional; comunidad política; entidad nacional; base para la soberanía del Tenno; constitución japonesa”. El historiador John S. Brownlee dio el siguiente significado:
rdf:langString
국체론(일본어: 国 (こく)体 (たい)論 (ろん) 코쿠타이론[*])는 일본 제국 시대의 사회기본이념으로, 일본 천황이 통치하는 국체를 정의한다. 국체라는 말은 일정한 의미를 가지지는 않지만, 이후인 1938년 기준으로 「만세일계의 천황이 일본에 군림하고, 천황의 군덕(君徳)이 천양무궁(天壌無窮)히 사해(四海)를 덮고, 신민도 천황의 사업을 협찬하여, 의(義)는 군신과 같고 정(情)은 부모자식같이 하여, 충효일치에 의해 국가의 진운을 부지(扶持)하는, 일본 독자의 사실(事実)」을 의미했다. 원래 “국체”라는 말은 국가의 형태나 체면을 의미하는 것이었다. 그러나 막말의 대외위기를 계기로 미토학파는 일본의 독자적인 국병(国柄, 나라의 근본이 되는 기저)이라는 의미로 국체 관념을 수립했다. 미토학의 구상은 일본 전국에 퍼져 국체론이 하나의 사상으로서 독립했고, 메이지 유신 이후 과도기를 거쳐 제국헌법과 교육칙어에 의해 국체론이 정식화되었다. 국체의 관념은 근대 일본을 주박(呪縛)했다. 일본에서 「국체」란 「천황이 영구히 통치권을 총람(総攬)하는 일본 독자적인 국병」이라는 의미를 가졌고, 불가침한 것으로서 국민에게 경외받았다.
rdf:langString
Kokutai (: 國體, : 国体), is een term die de Meiji gebruikte om een alternatief te hebben voor het sterke nationalisme van de westerse landen in de 19e eeuw. Kokutai wordt het beste vertaald als "nationaal wezen". De keizer werd een goddelijk wezen. Het volk raakte ervan overtuigd dat er een heilige keizerlijke familielijn bestond. De zonnegodin had een specifieke ordening achtergelaten via welke de keizers heersten. Via shushin (= zedelijk onderricht) werden 14 deugden van jongs af aan gekweekt. Onder andere loyaliteit en deugdzaamheid waren erg belangrijk.
rdf:langString
Кокутай (яп. 国体, «тіло нації») — ідеологічний конструкт, комплекс ідей, що складають національну ідентичність японців. Його зародження відноситься до періоду Едо, коли філософ Аідзава Сейсісай сформулював основну ідею кокутая як якісь нерозривні зв'язки між японським імператором і його підданими, якісь зв'язки, на думку філософа, і складали «тіло нації». Пізніше поняття «кокутай» стало поширюватися на все, що японці вважали унікальними рисами своєї нації, як то: релігія (синтоїзм), державний устрій, військовий дух (бусидо) і т. п. У період Сева, коли в країні активізувалися різко праві мілітаристські і парафашістські сили, кокутай став використовуватися державною пропагандою, яка стверджувала одночасно найглибші відмінності японців від всіх інших націй і японське перевагу над ними. Після п
rdf:langString
Кокутай (яп. 國體, «Тело нации», современными иероглифами — 国体) — идеологический конструкт, комплекс идей, слагающих национальную идентичность японцев. Его зарождение относится к периоду Эдо, когда философ Аидзава Сэйсисай сформулировал основную идею кокутая как некие неразрывные связи между японским императором и его подданными, каковые связи, по мнению философа, и составляли «тело нации». Позднее понятие «кокутай» стало распространяться на всё, что японцы считали уникальными чертами своей нации, как то: религия (синтоизм), государственное устройство, воинский дух (бусидо) и т. п. В период Сёва, когда в стране активизировались резко правые милитаристские и парафашистские силы, кокутай стал использоваться государственной пропагандой, утверждавшей одновременно глубочайшие отличия японцев от в
rdf:langString
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
국체론
rdf:langString
国体
rdf:langString
Kokutai
rdf:langString
Кокутай
rdf:langString
Кокутай
rdf:langString
国体
xsd:integer
2625642
xsd:integer
1100388916
rdf:langString
InternetArchiveBot
rdf:langString
大夫
rdf:langString
榖梁傳
rdf:langString
February 2020
rdf:langString
yes
rdf:langString
Guliang's Commentary
rdf:langString
high minister; senior official
rdf:langString
no
rdf:langString
guótǐ
rdf:langString
Kokutai (Kyūjitai: 國體, Shinjitai: 国体 ''Kokutai''? ”estructura/comunidad nacional”) es una palabra del idioma japonés, traducible como “identidad nacional; esencia nacional; carácter nacional” o “política nacional; comunidad política; entidad nacional; base para la soberanía del Tenno; constitución japonesa”. El historiador John S. Brownlee dio el siguiente significado: La idea política más original que se desarrolló en Japón fue el Kokutai "Esencia Nacional". Fue usado durante el Período Imperial como una ideología de inspiración y unificación, y proveyó la estructura política nacional que daría a lugar el sistema de monarquía constitucional basado en Occidente bajo la Constitución Meiji de 1890. Esto resolvió muchas de las incógnitas sobre la comprensión de esta Constitución. Sin embargo, a diferencia del concepto de democracia que se concebía de manera universal, el concepto de Kokutai sólo se usó en Japón, y no contribuyó en el desarrollo de ideas políticas en otros lugares del mundo, a pesar de que el Imperio de Japón intentó exportarlo a otros países. Adicionalmente, su irracionalismo fundamental es horrible y ofensivo para muchos, a pesar de que es una característica compartida por otros sistemas políticos basados en ideas religiosas. (2000:1) La traducción más simple puede ser soberano. Por ejemplo, en el Reino Unido, la Cámara de los Comunes, la Cámara de los Lores y la monarquía se combinan para formar un soberano, mientras que en Japón, solamente el Tennō era el soberano.
rdf:langString
Kokutai (jap. 国体 (Shinjitai) oder 國體 (Kyūjitai)) ist ein japanischer Begriff, der viele verschiedene Übersetzungen zulässt (so z. B. Volkscharakter, Gemeinwesen oder Landeskörper, im Englischen oft auch national polity) und seit der Meiji-Zeit im Rahmen des und der japanischen Panasienbewegung in der Bedeutung von (japanisches) Nationalwesen gebraucht wurde. Er wurde, ähnlich wie z. B. Yamato-damashii, zum ideologischen Schlagwort des japanischen Nationalismus und fand Verwendung in der Legitimierung staatlicher Politik in Japan bis zur Kapitulation Japans 1945. Auch in dieser Zeit wurde die Bedeutung des Begriffs nie genau definiert, wiewohl er als einer der ersten Begriffe des Nihonjinron immer wieder zur Erläuterung der angeblichen Einzigartigkeit Japans und – insbesondere bis Kriegsende – auch dessen Überlegenheit herangezogen wurde.
rdf:langString
Kokutai (国体, "national body/structure of state") is a concept in the Japanese language translatable as "system of government", "sovereignty", "national identity, essence and character", "national polity; body politic; national entity; basis for the Emperor's sovereignty; Japanese constitution" or nation. The word is also a short form of the (unrelated) name for the National Sports Festival of Japan.
rdf:langString
Kokutai (国体, "badan/struktur nasional") adalah sebuah konsep dalam bahasa Jepang yang diterjemahkan menjadi "sistem pemerintahan", "kedaulatan", "identitas, esensi dan karakter nasional", "kebijakan nasional; badan politik, entitas nasional; dasar dari kedaulatan Kaisar; konstitusi Jepang". Kata tersebut juga merupakan bentuk pendek dari nama (tak berkaitan) untuk Festival Olahraga Nasional Jepang.
rdf:langString
国体（こくたい、國體）とは、国家の状態、くにがらのこと。または、国のあり方、国家の根本体制のこと。あるいは主権の所在によって区別される国家の形態のこと。国体という語は、必ずしも一定の意味を持たないが、国体明徴運動後の1938年当時においては、万世一系の天皇が日本に君臨し、天皇の君徳が天壌無窮に四海を覆い、臣民も天皇の事業を協賛し、義は君臣であれども情は親子のごとく、忠孝一致によって国家の進運を扶持する、日本独自の事実を意味したという。 国体論は、幕末に水戸学によって打ち立てられ、明治憲法と教育勅語により定式化された。国体は、天皇が永久に統治権を総攬する日本独自の国柄という意味をもち、不可侵のものとして国民に畏怖された。
rdf:langString
Kokutai (kyūjitai : 國體 ; shinjitai : 国体 ; littéralement « organisme/structure national(e) ») est un mot politiquement chargé en japonais, traduisible par « souverain », « identité nationale ; essence nationale ; caractère national » ou « politique nationale ; corps politique ; entité nationale » ; « base pour la souveraineté de l'empereur ; constitution japonaise ». « Souverain » est peut-être la traduction la plus simple. Dans le Japon d'avant la Seconde Guerre mondiale par exemple, seul l'empereur est souverain tandis que dans d'autres pays, la souveraineté est détenue ou partagée par le peuple collectivement, par une législature et/ou un monarque.
rdf:langString
Kokutai (国体? "corpo nazionale/struttura dello stato") è un concetto della lingua giapponese traducibile come "sistema di governo", "sovranità", "identità, essenza e carattere nazionale", "politica nazionale; corpo politico; entità nazionale"; "base per la sovranità dell'imperatore; costituzione giapponese".
rdf:langString
국체론(일본어: 国 (こく)体 (たい)論 (ろん) 코쿠타이론[*])는 일본 제국 시대의 사회기본이념으로, 일본 천황이 통치하는 국체를 정의한다. 국체라는 말은 일정한 의미를 가지지는 않지만, 이후인 1938년 기준으로 「만세일계의 천황이 일본에 군림하고, 천황의 군덕(君徳)이 천양무궁(天壌無窮)히 사해(四海)를 덮고, 신민도 천황의 사업을 협찬하여, 의(義)는 군신과 같고 정(情)은 부모자식같이 하여, 충효일치에 의해 국가의 진운을 부지(扶持)하는, 일본 독자의 사실(事実)」을 의미했다. 원래 “국체”라는 말은 국가의 형태나 체면을 의미하는 것이었다. 그러나 막말의 대외위기를 계기로 미토학파는 일본의 독자적인 국병(国柄, 나라의 근본이 되는 기저)이라는 의미로 국체 관념을 수립했다. 미토학의 구상은 일본 전국에 퍼져 국체론이 하나의 사상으로서 독립했고, 메이지 유신 이후 과도기를 거쳐 제국헌법과 교육칙어에 의해 국체론이 정식화되었다. 국체의 관념은 근대 일본을 주박(呪縛)했다. 일본에서 「국체」란 「천황이 영구히 통치권을 총람(総攬)하는 일본 독자적인 국병」이라는 의미를 가졌고, 불가침한 것으로서 국민에게 경외받았다. 쇼와 시대 들어 국체론은 일본 국민의 사상을 규제하는 데 맹위를 떨쳤다. 치안유지법에서 국체변혁을 죄로 규정하고, 그 최고형을 사형으로 인상했다. 그 배경에는 일본의 국체를 부정하는 마르크스주의에 대한 공포와 적의가 있었다. 만주사변 이후 일본이 군국화로 향하자 국체 관념은 국민정신을 동원하기 위한 키워드가 되었다. 미노베 다쓰키치의 천황기관설을 희생양으로 삼아 정부는 을 내놓았고, 천황기관설은 신성한 국체에 반하는 것으로 간주해 이것을 엄히 잘라내겠다고 성명했다. 문부성은 『국체의 본의』를 간행하여 신민이 천황에게 절대 복종해야 함 등을 설명했다. 국체론은 일본의 패전 때도 위력을 보여주었고, 일본 정부는 “국체의 호지(護持)”를 유일한 조건으로 항복했다. 이후 전후에는 민주주의라는 말로 대체되어 국체라는 말은 과거의 말이 되었다고 여겨진다.
rdf:langString
Kokutai (: 國體, : 国体), is een term die de Meiji gebruikte om een alternatief te hebben voor het sterke nationalisme van de westerse landen in de 19e eeuw. Kokutai wordt het beste vertaald als "nationaal wezen". De keizer werd een goddelijk wezen. Het volk raakte ervan overtuigd dat er een heilige keizerlijke familielijn bestond. De zonnegodin had een specifieke ordening achtergelaten via welke de keizers heersten. De Meiji maakten dankbaar gebruik van oude geschriften die bewijs leverden voor de goddelijke oorsprong van de keizer. Kokutai mocht niet bekritiseerd worden. De overheid beriep zich op een denkbeeldige Japanse oudheid. Deze bestond in mythische verhalen. Via shushin (= zedelijk onderricht) werden 14 deugden van jongs af aan gekweekt. Onder andere loyaliteit en deugdzaamheid waren erg belangrijk. Kokutai is iets typisch Japans. Men rechtvaardigde de staat niet, maar geloofde er in. De keizer was de bezitter van het keizerrijk, de schepper van de wet, recht, voorrecht en eer en het symbool van de eenheid van de Japanse natie. Maar het was voor de Heerser niet noodzakelijk om te proberen zijn persoonlijke grootheid te tonen. Via samuraisatie van het platteland, door middel van dienstplicht en onderwijs, werd de gehele bevolking geïndoctrineerd. Hierdoor stond men pal achter de beslissingen van de overheid en bekritiseerde deze nooit. Men deed wat er van hen verlangd werd. Na de Tweede Wereldoorlog werd kokutai gepresenteerd als het fundamentele kenmerk van de natie. De keizer was niet meer goddelijk maar de nationale verenigde kracht. De Japanse natie gaat er automatisch van uit dat zij altijd zal blijven bestaan. Tegenwoordig is in Japan vooral het actueel. Men theoretiseert het Japan-zijn. Dit gebeurt ook op scholen en via tv en kranten. De cultuur, de overtuigingen, de gebruiken en de levensbenadering in Japan zijn uniek en bijzonder. Hieraan ontleent de huidige Japanner zijn nationale gevoel. Dit is het hedendaagse kokutai.
rdf:langString
Кокутай (яп. 國體, «Тело нации», современными иероглифами — 国体) — идеологический конструкт, комплекс идей, слагающих национальную идентичность японцев. Его зарождение относится к периоду Эдо, когда философ Аидзава Сэйсисай сформулировал основную идею кокутая как некие неразрывные связи между японским императором и его подданными, каковые связи, по мнению философа, и составляли «тело нации». Позднее понятие «кокутай» стало распространяться на всё, что японцы считали уникальными чертами своей нации, как то: религия (синтоизм), государственное устройство, воинский дух (бусидо) и т. п. В период Сёва, когда в стране активизировались резко правые милитаристские и парафашистские силы, кокутай стал использоваться государственной пропагандой, утверждавшей одновременно глубочайшие отличия японцев от всех других наций и японское превосходство над ними. После поражения Японии во Второй мировой войне популярность кокутая как инструмента государственной пропаганды значительно уменьшилась.
rdf:langString
Кокутай (яп. 国体, «тіло нації») — ідеологічний конструкт, комплекс ідей, що складають національну ідентичність японців. Його зародження відноситься до періоду Едо, коли філософ Аідзава Сейсісай сформулював основну ідею кокутая як якісь нерозривні зв'язки між японським імператором і його підданими, якісь зв'язки, на думку філософа, і складали «тіло нації». Пізніше поняття «кокутай» стало поширюватися на все, що японці вважали унікальними рисами своєї нації, як то: релігія (синтоїзм), державний устрій, військовий дух (бусидо) і т. п. У період Сева, коли в країні активізувалися різко праві мілітаристські і парафашістські сили, кокутай став використовуватися державною пропагандою, яка стверджувала одночасно найглибші відмінності японців від всіх інших націй і японське перевагу над ними. Після поразки Японії в Другій світовій війні популярність кокутаю як інструменту державної пропаганди значно зменшилася.
rdf:langString
国体，指國家的形式(form of state)，不同於政體(form of government)。國家的型態，依君主有無，可分為君主國，或共和國。
xsd:nonNegativeInteger
27673
