Karl Weyprecht
http://dbpedia.org/resource/Karl_Weyprecht an entity of type: Thing
Karl Weyprecht (König, Odenwald, Alemania, 8 de septiembre de 1838-Michelstadt, Alemania, 29 de marzo de 1881) fue un marino y explorador alemán. Descubrió la Tierra de Francisco José. Propuso, y fue aceptado, un plan de cooperación internacional en las investigaciones científicas polares.
rdf:langString
Karl Weyprecht, également orthographié Carl Weyprecht, né le 8 septembre 1838 et mort le 29 mars 1881, était un explorateur austro-hongrois et un capitaine-lieutenant KuK de la marine austro-hongroise. Il est notamment connu pour son expédition au pôle Nord où il découvrit l’archipel François-Joseph nommé en faveur de l'empereur autrichien et roi hongrois François-Joseph Ier. Ayant plaidé toute sa vie en faveur d'une coopération internationale pour l'exploration scientifique du pôle Nord, Weyprecht est associé à l'organisation de la première Année Polaire Internationale, bien qu'il n'ait pas vécu assez longtemps pour assister à l'évènement.
rdf:langString
Carl Weyprecht (Darmstadt, 8 settembre 1838 – Michelstadt, 29 marzo 1881) è stato un esploratore e scienziato austriaco, ufficiale della Marina Militare austro-ungarica.
rdf:langString
كارل ويبرخت، كما تهجى كارل فيبرخت، (8 سبتمبر 1838 - 2 مارس 1881) كان مستكشفًا نمساويًا مجريًا. كان ضابطا (رتبة ملازم) في البحرية النمساوية المجرية. اشتهر كمستكشف للقطب الشمالي، وداعية للتعاون الدولي من أجل الاستكشاف العلمي للقطب. على الرغم من أنه لم يعش ليرى حدوث ذلك، إلا أنه مرتبط بتنظيم السنة القطبية الدولية الأولى. في عام 1852، درس في صالة للألعاب الرياضية في دارمشتات، لكنه تحول لاحقًا إلى مدرسة التجارة العليا دارمشتات، التي أصبحت الآن جامعة دارمشتات للتكنولوجيا في 23 يوليو 1865، أصبح معروفا للجغرافي الألماني اوغست بيترمان في اجتماع لـ «الجمعية الجغرافيه» في فرانكفورت.
rdf:langString
Carl Weyprecht (8. září 1838, Darmstadt – 29. března 1881, ) byl německý badatel a geofyzik v rakousko-uherských službách. Narodil se v Hesensku. V roce 1856 vstoupil do rakouského válečného námořnictva, ve kterém dosáhl hodnosti poručíka řadové lodi 1. třídy. Vyznamenal se zejména v letech 1859 a 1866, kdy Rakousko válčilo s Itálií. Za projevenou statečnost mu byl udělen řád železné koruny 3. třídy. S Juliem Payerem se zúčastnil rakousko-uherské expedice na Špicberky v roce 1871. Rovněž spolu s Payerem vedl v letech 1872–1874 expedici k severnímu pólu, jejímž hlavním cílem bylo nalezení tzv. severovýchodní cesty do Asie. Kvůli mořskému ledu musela být expedice předčasně ukončena. Přesto nebyla zbytečná, neboť objevila dosud neznámé souostroví, které nazvala na počest tehdejšího císaře Zem
rdf:langString
Carl (Karl) Georg Ludwig Wilhelm Weyprecht (* 8. September 1838 in Darmstadt; † 29. März 1881 in Michelstadt) war Marineoffizier, Polarforscher und Geophysiker in österreichisch-ungarischen Diensten. Sein bevorzugter Wohnort war Triest.
rdf:langString
Karl Weyprecht, also spelt Carl Weyprecht, (8 September 1838 – 2 March 1881) was an Austro-Hungarian explorer. He was an officer (k.u.k. Linienschiffsleutnant) in the Austro-Hungarian Navy. He is most famous as an Arctic explorer, and an advocate of international cooperation for scientific polar exploration. Although he did not live to see it occur, he is associated with the organisation of the first International Polar Year. In 1852, he studied at Gymnasium in Darmstadt, but later switched to Höhere Gewerbeschule Darmstadt, now the Technische Universität Darmstadt.
rdf:langString
Karl Weyprecht (również: Carl Weyprecht; ur. 8 września 1838 w Darmstadt, zm. 29 marca 1881 w Michelstadt) – oficer marynarki wojennej Austro-Węgier, geofizyk, badacz polarny. Był jednym ze zwolenników austriackiego zaangażowania się w badania polarne. W latach 1868-1870 uczestniczył w austriacko-niemieckiej wyprawie arktycznej na statkach „Hansa” i „Germania”, która u wschodnich wybrzeży Grenlandii osiągnęła 78° szer. geogr. pn., a następnie na północ od Spitsbergenu 81°05′ szer. geogr. pn. W poszukiwaniu Przejścia Północno-Wschodniego w 1871 r. wraz z Juliusem Payerem na statku „Isbjörn” popłynął ponownie w kierunku Spistsbergenu, a następnie ku Nowej Ziemi, osiągając 78°43′ szer. geogr. pn.
rdf:langString
Karl Weyprecht (ook wel geschreven als Carl Weyprecht) (Bad König, 8 september 1838 (of in Michelstadt, Duitsland) - Michelstadt, 31 maart 1881) was een Duits/Oostenrijks-Hongaars poolonderzoeker die diende in de Oostenrijks-Hongaarse marine. Hij werd beroemd door zijn poolreizen en als voorvechter van internationale samenwerking in het wetenschappelijk onderzoek naar de polen. Karl Weyprecht overleed op 42-jarige leeftijd aan tuberculose.
rdf:langString
Carl Weyprecht, född 8 september 1838 i Darmstadt, död 27 mars 1881 i Michelstadt, var en tysk polarfarare. Weyprecht deltog som löjtnant (sedan 1868) i österrikiska och 1871 tillsammans med Julius von Payer i en rekognosceringsexpedition till Spetsbergen och Novaja Zemlja samt 1872-1874 i den stora österrikisk-ungerska polarexpeditionen samt offentliggjorde med anledning av dessa resor flera skrifter.
rdf:langString
Карл Георг Людвиг Вильгельм Вайпрехт (Вейпрехт) (нем. Carl Georg Ludwig Wilhelm Weyprecht, 8 сентября 1838, Бад-Кёниг, Дармштадт, герцогство Гессен-Дармштадт — 29 марта 1881, Михельштадт, Германская империя) — немецкий офицер ВМС Австро-Венгрии (капитан-лейтенант), исследователь Арктики и геофизик.
rdf:langString
Карл Вейпрехт (Carl Weyprecht) (8 вересня 1838, Дармштадт — 29 березня 1881, Міхельштадт) — австрійський морський офіцер і геофізик, дослідник Арктики. У 1856 році поступив на службу в австрійський флот. У 1871 році разом з Юліусом Пайєром здійснив експедицію на Шпіцберген і Нову Землю. У 1872–1874 рр.. брав участь у великій австро-угорській полярній експедиції на парусно-паровій шхуні «Адмірал Тегетгоф» (нім. Admiral Tegetthoff) і відкрив острови Земля Франца-Йосипа. Помер від туберкульозу.
rdf:langString
rdf:langString
كارل ويبريخت
rdf:langString
Carl Weyprecht
rdf:langString
Carl Weyprecht
rdf:langString
Karl Weyprecht
rdf:langString
Carl Weyprecht
rdf:langString
Karl Weyprecht
rdf:langString
Karl Weyprecht
rdf:langString
Karl Weyprecht
rdf:langString
Karl Weyprecht
rdf:langString
Вайпрехт, Карл
rdf:langString
Carl Weyprecht
rdf:langString
Карл Вейпрехт
rdf:langString
Karl Weyprecht
rdf:langString
Karl Weyprecht
xsd:integer
78189
xsd:integer
1123944959
xsd:date
1838-09-08
xsd:date
1881-03-03
rdf:langString
k.u.k. Linienschiffsleutnant
rdf:langString
كارل ويبرخت، كما تهجى كارل فيبرخت، (8 سبتمبر 1838 - 2 مارس 1881) كان مستكشفًا نمساويًا مجريًا. كان ضابطا (رتبة ملازم) في البحرية النمساوية المجرية. اشتهر كمستكشف للقطب الشمالي، وداعية للتعاون الدولي من أجل الاستكشاف العلمي للقطب. على الرغم من أنه لم يعش ليرى حدوث ذلك، إلا أنه مرتبط بتنظيم السنة القطبية الدولية الأولى. في عام 1852، درس في صالة للألعاب الرياضية في دارمشتات، لكنه تحول لاحقًا إلى مدرسة التجارة العليا دارمشتات، التي أصبحت الآن جامعة دارمشتات للتكنولوجيا في عام 1856، انضم إلى البحرية النمساوية المجرية (كريغسمارين) كطالب بحري مؤقت. خدم في الحرب النمساوية سردينيا. من عام 1860 إلى عام 1862، خدم في الفرقاطة راديتزكي تحت قيادة الأدميرال فيلهيلم فون تيغيتهوف. من عام 1863 إلى عام 1865، كان ضابطًا تعليميًا على متن سفينة التدريب هوسار. في 23 يوليو 1865، أصبح معروفا للجغرافي الألماني اوغست بيترمان في اجتماع لـ «الجمعية الجغرافيه» في فرانكفورت. خدم في معركه بحريه في 20 يوليو 1866 في ليسا، على متن السفينة الحربيه دراش التقى يوليوس فون باير في عام 1870، وقام برحلة استكشافية أوليه مع بايير إلى نوفايا زيمليا في عام 1871. في 18 فبراير 1872، حصل فيبرخت على الجنسية النمساويه المجريه شارك مع يوليوس فون باير في قيادة بعثة القطب الشمالي النمساويه المجريه 1872-1874 التي اكتشفت الأرخبيل فرانز جوزيف لاند في المحيط المتجمد الشمالي. تم التخلي عن سفينة البعثة ا«لأدميرال تيجيثوف» في كتل الجليد. ثم تحركت البعثة على زلاجات للذهاب إلى الشمال، ثم لفتح المياه، حيث استخدموا القوارب للوصول إلى الرأس الأسود في نوفايا زيمليا، وفي النهاية اتصلوا بمركب شراعي روسي، «نيكولاي»، تحت قيادة النقيب فيودور فورونين، والوصول إلى فاردو، النرويج، حيث استقلوا قارب البريد جنوبًا وعادوا في النهاية إلى فيينا. حصل على الميدالية الذهبية لمؤسس الجمعية الجغرافية الملكية لعام 1875 في 18 سبتمبر 1875، القى كلمة امام الاجتماع الثامن والاربعين للعلماء والأطباء الالمان في غراتس، النمسا. وابلغ عن «المبادئ الاساسيه لبحوث القطب الشمالي» واقترح إنشاء محطات مراقبه ثابته في القطب الشمالي. وفقًا لـ ويبرخت، كان من المهم تنظيم شبكه من محطات القطب الشمالي لإجراء قياسات منتظمة لأحوال الطقس والجليد بأجهزة متطابقة وعلى فترات محددة مسبقًا. في عام 1879، قدم هذه الأفكار مع جورج نيوماير إلى المؤتمر الدولي الثاني للأرصاد الجوية في روما. توفي كارل فيبرخت بمرض السل عام 1881.
rdf:langString
Carl Weyprecht (8. září 1838, Darmstadt – 29. března 1881, ) byl německý badatel a geofyzik v rakousko-uherských službách. Narodil se v Hesensku. V roce 1856 vstoupil do rakouského válečného námořnictva, ve kterém dosáhl hodnosti poručíka řadové lodi 1. třídy. Vyznamenal se zejména v letech 1859 a 1866, kdy Rakousko válčilo s Itálií. Za projevenou statečnost mu byl udělen řád železné koruny 3. třídy. S Juliem Payerem se zúčastnil rakousko-uherské expedice na Špicberky v roce 1871. Rovněž spolu s Payerem vedl v letech 1872–1874 expedici k severnímu pólu, jejímž hlavním cílem bylo nalezení tzv. severovýchodní cesty do Asie. Kvůli mořskému ledu musela být expedice předčasně ukončena. Přesto nebyla zbytečná, neboť objevila dosud neznámé souostroví, které nazvala na počest tehdejšího císaře Zemí Františka Josefa. V září 1874 mu byl za vědecké zásluhy udělen Leopoldův řád. V roce 1875 předložil Weyprecht návrh na systematické zkoumání polárních oblastí v rámci mezinárodní spolupráce. První taková spolupráce se uskutečnila v letech 1882–1883. Od roku 1879 pracoval Weyprecht v Meteorologickém ústavu ve Vídni.
rdf:langString
Karl Weyprecht (König, Odenwald, Alemania, 8 de septiembre de 1838-Michelstadt, Alemania, 29 de marzo de 1881) fue un marino y explorador alemán. Descubrió la Tierra de Francisco José. Propuso, y fue aceptado, un plan de cooperación internacional en las investigaciones científicas polares.
rdf:langString
Carl (Karl) Georg Ludwig Wilhelm Weyprecht (* 8. September 1838 in Darmstadt; † 29. März 1881 in Michelstadt) war Marineoffizier, Polarforscher und Geophysiker in österreichisch-ungarischen Diensten. Sein bevorzugter Wohnort war Triest. Mit dem Kartografen Julius Payer leitete er von 1872 bis 1874 die Österreichisch-Ungarische Nordpolexpedition, bei der u. a. die arktische Inselgruppe Franz-Josef-Land entdeckt wurde. Weyprecht forderte 1875, statt zeitweiliger Polarexpeditionen dort auch längere Messreihen zu beginnen. Folgerichtig gründete er 1879 mit Georg von Neumayer die , deren Forschungsprojekte 1882–1883 zum ersten Internationalen Polarjahr führten.
rdf:langString
Karl Weyprecht, also spelt Carl Weyprecht, (8 September 1838 – 2 March 1881) was an Austro-Hungarian explorer. He was an officer (k.u.k. Linienschiffsleutnant) in the Austro-Hungarian Navy. He is most famous as an Arctic explorer, and an advocate of international cooperation for scientific polar exploration. Although he did not live to see it occur, he is associated with the organisation of the first International Polar Year. In 1852, he studied at Gymnasium in Darmstadt, but later switched to Höhere Gewerbeschule Darmstadt, now the Technische Universität Darmstadt. In 1856, he joined the Austro-Hungarian Navy (Kriegsmarine) as a provisional sea cadet. He served in the Austro-Sardinian War. From 1860 to 1862, he served on the frigate Radetzky under the command of Admiral Tegetthoff. From 1863 to 1865, he was instructional officer on the training ship Hussar. On 23 July 1865, he became known to the German geographer August Petermann at a meeting of the "Geographic Society" in Frankfurt. He served in the 20 July 1866 sea battle at Lissa, aboard the ironclad Drache. He met Julius von Payer in 1870, and made a preliminary expedition with Payer to Novaya Zemlya in 1871. On 18 February 1872, Weyprecht gained citizenship in Austria-Hungary. He co-led, with Julius von Payer, the 1872-1874 Austro-Hungarian North Pole Expedition which discovered the archipelago Franz Josef Land in the Arctic Ocean. The expedition's ship Admiral Tegetthoff was abandoned in the pack ice. The expedition then moved on sledges to go further north, then to open water, where they used boats to reach the Black Cape of Novaya Zemlya and would eventually contact a Russian schooner, "Nikolaj", under Captain Feodor Voronin, and get to Vardø, Norway, where they took the mail boat south and eventually returned to Vienna. He was awarded the 1875 Royal Geographical Society's Founder's Medal On 18 September 1875, he addressed the 48th Meeting of German Scientists and Physicians in Graz, Austria. He reported the "basic principles of Arctic research" and suggested that fixed Arctic observation stations should be established. According to Weyprecht, it was important to organize a network of Arctic stations taking regular measurements of weather and ice conditions with identical devices and at preestablished intervals. In 1879, he presented these ideas, along with George Neumayer's to the 2nd International Congress of Meteorologists in Rome. Karl Weyprecht died of tuberculosis in 1881.
rdf:langString
Karl Weyprecht, également orthographié Carl Weyprecht, né le 8 septembre 1838 et mort le 29 mars 1881, était un explorateur austro-hongrois et un capitaine-lieutenant KuK de la marine austro-hongroise. Il est notamment connu pour son expédition au pôle Nord où il découvrit l’archipel François-Joseph nommé en faveur de l'empereur autrichien et roi hongrois François-Joseph Ier. Ayant plaidé toute sa vie en faveur d'une coopération internationale pour l'exploration scientifique du pôle Nord, Weyprecht est associé à l'organisation de la première Année Polaire Internationale, bien qu'il n'ait pas vécu assez longtemps pour assister à l'évènement.
rdf:langString
Carl Weyprecht (Darmstadt, 8 settembre 1838 – Michelstadt, 29 marzo 1881) è stato un esploratore e scienziato austriaco, ufficiale della Marina Militare austro-ungarica.
rdf:langString
Karl Weyprecht (również: Carl Weyprecht; ur. 8 września 1838 w Darmstadt, zm. 29 marca 1881 w Michelstadt) – oficer marynarki wojennej Austro-Węgier, geofizyk, badacz polarny. Był jednym ze zwolenników austriackiego zaangażowania się w badania polarne. W latach 1868-1870 uczestniczył w austriacko-niemieckiej wyprawie arktycznej na statkach „Hansa” i „Germania”, która u wschodnich wybrzeży Grenlandii osiągnęła 78° szer. geogr. pn., a następnie na północ od Spitsbergenu 81°05′ szer. geogr. pn. W poszukiwaniu Przejścia Północno-Wschodniego w 1871 r. wraz z Juliusem Payerem na statku „Isbjörn” popłynął ponownie w kierunku Spistsbergenu, a następnie ku Nowej Ziemi, osiągając 78°43′ szer. geogr. pn. Był również głównym inicjatorem podjętej w latach 1872-1874 (znów wraz z J. Payerem) austro-węgierskiej wyprawy arktycznej na statku „”, podczas której 30 sierpnia 1873 r. odkryta została Ziemia Franciszka Józefa.
rdf:langString
Karl Weyprecht (ook wel geschreven als Carl Weyprecht) (Bad König, 8 september 1838 (of in Michelstadt, Duitsland) - Michelstadt, 31 maart 1881) was een Duits/Oostenrijks-Hongaars poolonderzoeker die diende in de Oostenrijks-Hongaarse marine. Hij werd beroemd door zijn poolreizen en als voorvechter van internationale samenwerking in het wetenschappelijk onderzoek naar de polen. In 1856 trad hij in dienst hij de Oostenrijks-Hongaarse marine (Kriegsmarine) als cadet. Hij diende tijdens de oorlog tussen Oostenrijk en Sardinië. Tussen 1860 en 1862 diende hij op het fregat Radetzky onder commando van admiraal Tegetthoff. Tussen 1863 en 1865 was hij een officier op het trainingschip Hussar. Op 23 juli 1865 maakte hij kennis met de Duitse geograaf August Petermann tijdens een bijeenkomst van de "Geographic Society" in Frankfurt. In 1870 ontmoette hij Julius von Payer met wie hij in 1871 een expeditie naar Nova Zembla ondernam. Op 18 februari 1872 verwierf Weyprecht de Oostenrijks-Hongaarse nationaliteit. Samen met Von Payer leidde hij tussen 1872 en 1874 de Oostenrijks-Hongaarse Noordpoolexpeditie, waarbij Frans Jozefland in de Noordelijke IJszee werd ontdekt. Het expeditieschip, de Admiral Tegetthoff kwam vast te zitten in het pakijs en werd verlaten. Met sleeën begaf de expeditie zich zuidwaarts en bereikte open water. In boten werd vervolgens de op Nova Zembla bereikt, waar men uiteindelijk werd opgepikt door de Russische schoener "Nikolaj" onder commando van kapitein . Deze bracht de groep naar Vardø in Noorwegen alwaar men met een postboot naar het zuiden reisde en uiteindelijk Wenen bereikte. Op 18 september 1875 sprak Weyprecht op de 48e "Bijeenkomst van Duitse Wetenschappers en Natuurkundigen" in Graz. Hij rapporteerde over de basisprincipes van poolonderzoek en suggereerde het instellen van permanente poolstations. Volgens Weyprecht was het belangrijk om via een netwerk van dergelijke stations regelmatige metingen van weer- en ijsomstandigheden te verzamelen op identieke wijze. In 1879 presenteerde hij deze ideeën, samen met die van , op het tweede Internationale Congres van Meteorologen in Rome. Karl Weyprecht overleed op 42-jarige leeftijd aan tuberculose.
rdf:langString
Carl Weyprecht, född 8 september 1838 i Darmstadt, död 27 mars 1881 i Michelstadt, var en tysk polarfarare. Weyprecht deltog som löjtnant (sedan 1868) i österrikiska och 1871 tillsammans med Julius von Payer i en rekognosceringsexpedition till Spetsbergen och Novaja Zemlja samt 1872-1874 i den stora österrikisk-ungerska polarexpeditionen samt offentliggjorde med anledning av dessa resor flera skrifter. På tyska naturforskardagen 1875 presenterade han en plan att ersätta de dyrbara nordpolsexpeditionerna med en systematisk undersökning av polarområdets geofysiska förhållanden och för detta ändamål anlägga ett internationellt nät av permanenta observationsstationer i de arktiska trakterna, en plan, som förverkligades först efter Weyprechts död.
rdf:langString
Карл Вейпрехт (Carl Weyprecht) (8 вересня 1838, Дармштадт — 29 березня 1881, Міхельштадт) — австрійський морський офіцер і геофізик, дослідник Арктики. У 1856 році поступив на службу в австрійський флот. У 1871 році разом з Юліусом Пайєром здійснив експедицію на Шпіцберген і Нову Землю. У 1872–1874 рр.. брав участь у великій австро-угорській полярній експедиції на парусно-паровій шхуні «Адмірал Тегетгоф» (нім. Admiral Tegetthoff) і відкрив острови Земля Франца-Йосипа. Друкувався в журналі «Mitheilungen» та інших журналах, написав: «Die Metamorphosen des Polareises» (Відень, 1870); «Astronom. und geodäsische Bestimmungen der österr.-ungar. arktischen Expedition» (Відень, 1877); «Die Nordlichtbeobachtungen der österr.-ungar. arktischen Expedition» (Відень, 1878); «Praktische Anleitung zur Beobachtung der Polarlichter und der magnetischen Erscheinungen in hohen Breiten» (1881). На зборах німецьких природознавців у 1875 році виклав свій план заміни полярних експедицій систематичними дослідженнями полярних країн, для чого пропонував заснувати в цих країнах постійні міжнародні спостережні станції: «Необхідно оточити північну полярну область кільцем станцій, на яких проводилися б одночасні, протягом одного року, за допомогою однакових приладів і однакових методів, різні спостереження. Облаштування хоча б декількох наукових станцій також і в Антарктиці значно підвищило б цінність результатів цієї роботи». У 1872 році ідеї Вейпрехта були підтримані створенням Міжнародної метеорологічної організації (ММО). Другий міжнародний метеорологічний конгрес (Рим, 1879), рекомендував урядам країн-учасниць ММО прийняти план Вейпрехта до реалізації. У тому ж році була заснована Міжнародна полярна комісія (МПК). Метою МПК була організація дослідницької програми, що отримала назву «Міжнародного полярного року». Помер від туберкульозу.
rdf:langString
Карл Георг Людвиг Вильгельм Вайпрехт (Вейпрехт) (нем. Carl Georg Ludwig Wilhelm Weyprecht, 8 сентября 1838, Бад-Кёниг, Дармштадт, герцогство Гессен-Дармштадт — 29 марта 1881, Михельштадт, Германская империя) — немецкий офицер ВМС Австро-Венгрии (капитан-лейтенант), исследователь Арктики и геофизик. Руководитель (вместе с Юлиусом Пайером) Австро-Венгерской полярной экспедиции, открывшей архипелаг Земля Франца-Иосифа. Идеолог проведения Международного полярного года — скоординированных международных комплексных научных исследований в полярных областях планеты, впервые осуществлённых в 1882—1883 годах, уже после его кончины. Кавалер ряда наград, в том числе, золотой Медали основателей Королевского географического общества.
rdf:langString
Co-led, with Julius von Payer, the 1872–1874 Austro-Hungarian North Pole Expedition that discovered Franz Josef Land
xsd:nonNegativeInteger
7531
xsd:string
Co-led, with Julius von Payer, the 1872–1874Austro-Hungarian North Pole Expeditionthat discoveredFranz Josef Land