Joseph Johann Littrow
http://dbpedia.org/resource/Joseph_Johann_Littrow an entity of type: Scientist
Joseph Johann von Littrow (1781-1840) fou un astrònom i matemàtic txec.
rdf:langString
Joseph Johann Littrow, seit 1836 Edler von Littrow, in der Literatur auch als Johann Josef Littrow angegeben, (* 13. März 1781 in Bischofteinitz in Westböhmen; † 30. November 1840 in Wien) war ein österreichischer Astronom und Initiator der neuen Universitätssternwarte Wien. Neben seinen Fachpublikationen machte ihn vor allem das gut verständliche, dreibändige Lehrbuch Die Wunder des Himmels von 1834/36 bekannt, das bis 1963 in elfter Auflage erschien.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (Horšovský Týn (en alemán, Bischofteinitz), 13 de marzo de 1781 – Viena, 30 de noviembre de 1840) fue un astrónomo austriaco. Director del Observatorio de Viena, ideó el único sistema de proyección cartográfica retroazimutal conforme, conocido como proyección Littrow.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow, né le 13 mars 1781 à Horšovský Týn et mort le 30 novembre 1840 à Vienne est un astronome autrichien. Il a été anobli en 1837. En 1819, il a été nommé directeur de l'observatoire de Vienne et l'est resté jusqu'à sa mort. Il a créé l'unique projection rétroazimutale conforme, qui porte désormais son nom : la projection de Littrow. Un cratère de la Lune porte son nom : Littrow.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (Horšovský Týn, 13 marzo 1781 – Vienna, 30 novembre 1840) è stato un astronomo austriaco. Fu direttore degli osservatori di Cracovia (1807), Kazan' (1810), Buda (1816) e Vienna (1819). Ivi morì e gli succedette il figlio Karl Ludwig von Littrow. Discreto costruttore di strumenti, fu anche grande divulgatore. Gli sono state dedicate un cratere meteoritico, Littrow e una catena montuosa, Catena Littrow, entrambi sulla Luna.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (ur. 13 marca 1781 w Bischofteinitz, zm. 30 listopada 1840) – austriacki astronom. Wieloletni dyrektor Obserwatorium Wiedeńskiego.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (Horšovský Týn, Boemia, 13 de março de 1781 — Viena, 30 de novembro de 1840) foi um astrônomo autríaco.
rdf:langString
Йозеф Иоганн Литров или Литтров (Иосиф Андреевич, Иосиф Антонович, Йозеф Самуэль, нем. Joseph Johann von Littrow, 13 марта 1781 — 30 ноября 1840) — австрийский астроном чешского происхождения, отец Карла Литрова и Генриха Литрова, учитель математика Николая Брашмана. Директор Венской обсерватории с 1819 по 1840 год, первый профессор астрономии Казанского университета, основатель Казанской обсерватории, член-корреспондент Императорской академии наук.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (někdy také Johann Josef Littrow) (13. března 1781 Horšovský Týn – 30. listopadu 1840 Vídeň) byl rakouský astronom. V letech 1799–1803 vystudoval Karlovu univerzitu v Praze v oborech právo a theologie. Sám se pak naučil astronomii a matematiku. Poté působil jako profesor astronomie na univerzitách v Krakově, Kazani a Budapešti. Na univerzitě v Kazani založil v roce 1810 hvězdárnu a v roli učitele se zde také setkal s významným matematikem Nikolajem Ivanovičem Lobačevským. Měl celkem 12 dětí. Astronomem byl i jeden z jeho synů, další byl kartografem.
rdf:langString
Ο Γιόζεφ Γιόχαν Λίτροβ (Joseph Johann von Littrow, 13 Μαρτίου 1781 – 30 Νοεμβρίου 1840) ήταν Αυστριακός αστρονόμος. Το 1837 του απονεμήθηκε τίτλος ευγενείας, και έτσι είναι γνωστός και ως Γιόζεφ Γιόχαν Έντλερ φον Λίτροβ (Edler von Littrow).
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow, född 13 mars 1781 i Bischofteinitz, Böhmen, död 30 november 1840 i Wien, var en österrikisk astronom. Han var far till Karl Ludwig von Littrow. Littrow studerade i Prag, blev 1807 professor i astronomi i Kraków, 1810 direktor för observatoriet i Kazan, 1816 meddirektor för observatoriet i Buda samt 1819, efter Franz de Paula Triesneckers död, professor i astronomi och föreståndare för observatoriet i Wien. År 1836 upphöjdes han i österrikiskt adelsstånd.
rdf:langString
Йозеф Йоганн Літтров (нім. Joseph Johann von Littrow; 13 березня 1781 — 30 листопада 1840) — австрійський астроном. Родився у Бішофтайніці (Богемія). У 1799—1803 навчався в Карловому університеті в Празі. У 1806—1807 працював позаштатним астрономом Віденської обсерваторії, в 1807 був запрошений до Краківського університету, де протягом двох років очолював кафедру астрономії і обсерваторію. У 1809 переїхав до Росії. З 1810 — професор Казанського університету, в 1814 під його керівництвом була побудована невелика університетська обсерваторія. У 1816 повернувся до Австрії. Працював в обсерваторії в Офені, з 1819 до кінця життя — директор Віденської обсерваторії.
rdf:langString
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Γιόζεφ Γιόχαν Λίτροβ
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Joseph Johann Littrow
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Joseph Johann Littrow
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Литров, Йозеф Иоганн
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow
rdf:langString
Йозеф Йоганн Літтров
xsd:integer
45659510
xsd:integer
651162149
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (1781-1840) fou un astrònom i matemàtic txec.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (někdy také Johann Josef Littrow) (13. března 1781 Horšovský Týn – 30. listopadu 1840 Vídeň) byl rakouský astronom. V letech 1799–1803 vystudoval Karlovu univerzitu v Praze v oborech právo a theologie. Sám se pak naučil astronomii a matematiku. Poté působil jako profesor astronomie na univerzitách v Krakově, Kazani a Budapešti. Na univerzitě v Kazani založil v roce 1810 hvězdárnu a v roli učitele se zde také setkal s významným matematikem Nikolajem Ivanovičem Lobačevským. Od roku 1819 byl ředitelem vídeňské observatoře až do své smrti v roce 1840. V roce 1836 obdržel dědičný šlechtický titul (a tedy i právo používat přídomek von Littrow). Měl celkem 12 dětí. Astronomem byl i jeden z jeho synů, další byl kartografem. Je po něm pojmenován měsíční kráter a přilehlé měsíční údolí, v němž přistála výprava Apollo 17. V Kroměříži je na budově Justiční akademie umístěna jeho socha. On sám vymyslel název pro křivku zvanou astroida. V optice vynalezl tzv. Littrowův hranol a Littrowovo uspořádání optické mřížky, což je pilovitý výbrus, který umožňuje maximalizovat disperzi pro určitou vlnovou délku.
rdf:langString
Ο Γιόζεφ Γιόχαν Λίτροβ (Joseph Johann von Littrow, 13 Μαρτίου 1781 – 30 Νοεμβρίου 1840) ήταν Αυστριακός αστρονόμος. Το 1837 του απονεμήθηκε τίτλος ευγενείας, και έτσι είναι γνωστός και ως Γιόζεφ Γιόχαν Έντλερ φον Λίτροβ (Edler von Littrow). Γεννήθηκε στην κωμόπολη Χορσόφσκυ Τυν (στα γερμανικά Bischofteinitz) της Βοημίας. Πατέρας του ήταν ο έμπορος Άντον Λίτροβ. Ο Γιόζεφ Γιόχαν σπούδασε στο Πανεπιστήμιο του Καρόλου στην Πράγα, από όπου απεφοίτησε το 1802 με πτυχία νομικής και θεολογίας. Στη συνέχεια προσλήφθηκε ως ιδιωτικός δάσκαλος του κόμη Γ. Ρέναρντ στη Σιλεσία. Το 1807 διορίσθηκε καθηγητής στο εκεί , στην Κρακοβία. Για κάποια χρόνια, η εργασία του τον έφερε στη Ρωσία, όπου ίδρυσε το αστεροσκοπείο στο και δίδαξε τον Γερμανορώσο μαθηματικό , δάσκαλο του Τσέμπισιοφ. Εκεί γεννήθηκε και ο γιος του Λίτροβ, ο . Το 1816 διορίσθηκε στο παλαιό αστεροσκοπείο της Βουδαπέστης και τέλος το 1819 διορίσθηκε καθηγητής της Αστρονομίας στο Πανεπιστήμιο της Βιέννης και διευθυντής στο εκεί αστεροσκοπείο (το οποίο αναδιοργάνωσε πλήρως) μέχρι τον θάνατό του, οπότε και τον διαδέχθηκε ο γιος του, ο Καρλ. Ο Λίτροβ πέθανε στη Βιέννη σε ηλικία 59 ετών. Συνολικά, ο Γιόζεφ Γιόχαν Λίτροβ και η σύζυγός του, η Καρολίν φον Ούλριχσταλ (Karoline von Ulrichsthal) απέκτησαν 13 παιδιά, όλα αγόρια, από τα οποία ο Χάινριχ φον Λίτροβ έγινε χαρτογράφος και συγγραφέας. Ο Γιόζεφ Γιόχαν Λιτροβ είναι γνωστός κυρίως για την ομώνυμη , τη μοναδική σύμμορφη ρετροαζιμουθιακή χαρτογραφική προβολή. Συχνά του αποδίδουν την πρόταση να σκαφθεί ένα μεγάλο αυλάκι με κυκλικό σχήμα στη Σαχάρα, και να γεμιστεί με κηροζίνη. Ανάβοντας την κηροζίνη, ο κύκλος του θα ήταν τη νύχτα ορατός από μεγάλη απόσταση στο διάστημα και θα γνωστοποιούσε την ύπαρξη της ανθρώπινης ευφυίας σε τυχόν εξωγήινους στο Ηλιακό Σύστημα που θα τύχαινε να παρατηρούν τη Γη. Ωστόσο, η σύνδεσή του με αυτή την πρόταση δεν είναι βεβαιωμένη. Ο Λίτροβ συνέταξε και εξέδωσε ουράνιο άτλαντα, τον Atlas des gestirnten himmels (= `Ατλας του αστερόεντος ουρανού, 1839).
rdf:langString
Joseph Johann Littrow, seit 1836 Edler von Littrow, in der Literatur auch als Johann Josef Littrow angegeben, (* 13. März 1781 in Bischofteinitz in Westböhmen; † 30. November 1840 in Wien) war ein österreichischer Astronom und Initiator der neuen Universitätssternwarte Wien. Neben seinen Fachpublikationen machte ihn vor allem das gut verständliche, dreibändige Lehrbuch Die Wunder des Himmels von 1834/36 bekannt, das bis 1963 in elfter Auflage erschien.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (Horšovský Týn (en alemán, Bischofteinitz), 13 de marzo de 1781 – Viena, 30 de noviembre de 1840) fue un astrónomo austriaco. Director del Observatorio de Viena, ideó el único sistema de proyección cartográfica retroazimutal conforme, conocido como proyección Littrow.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow, né le 13 mars 1781 à Horšovský Týn et mort le 30 novembre 1840 à Vienne est un astronome autrichien. Il a été anobli en 1837. En 1819, il a été nommé directeur de l'observatoire de Vienne et l'est resté jusqu'à sa mort. Il a créé l'unique projection rétroazimutale conforme, qui porte désormais son nom : la projection de Littrow. Un cratère de la Lune porte son nom : Littrow.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (Horšovský Týn, 13 marzo 1781 – Vienna, 30 novembre 1840) è stato un astronomo austriaco. Fu direttore degli osservatori di Cracovia (1807), Kazan' (1810), Buda (1816) e Vienna (1819). Ivi morì e gli succedette il figlio Karl Ludwig von Littrow. Discreto costruttore di strumenti, fu anche grande divulgatore. Gli sono state dedicate un cratere meteoritico, Littrow e una catena montuosa, Catena Littrow, entrambi sulla Luna.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (ur. 13 marca 1781 w Bischofteinitz, zm. 30 listopada 1840) – austriacki astronom. Wieloletni dyrektor Obserwatorium Wiedeńskiego.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow (Horšovský Týn, Boemia, 13 de março de 1781 — Viena, 30 de novembro de 1840) foi um astrônomo autríaco.
rdf:langString
Йозеф Иоганн Литров или Литтров (Иосиф Андреевич, Иосиф Антонович, Йозеф Самуэль, нем. Joseph Johann von Littrow, 13 марта 1781 — 30 ноября 1840) — австрийский астроном чешского происхождения, отец Карла Литрова и Генриха Литрова, учитель математика Николая Брашмана. Директор Венской обсерватории с 1819 по 1840 год, первый профессор астрономии Казанского университета, основатель Казанской обсерватории, член-корреспондент Императорской академии наук.
rdf:langString
Joseph Johann von Littrow, född 13 mars 1781 i Bischofteinitz, Böhmen, död 30 november 1840 i Wien, var en österrikisk astronom. Han var far till Karl Ludwig von Littrow. Littrow studerade i Prag, blev 1807 professor i astronomi i Kraków, 1810 direktor för observatoriet i Kazan, 1816 meddirektor för observatoriet i Buda samt 1819, efter Franz de Paula Triesneckers död, professor i astronomi och föreståndare för observatoriet i Wien. År 1836 upphöjdes han i österrikiskt adelsstånd. Mer än som praktisk astronom var Littrow framstående som astronomisk skriftställare och lärare. Hans verksamhet i detta avseende var epokgörande. Bland hans många skrifter kan nämnas hans länge för varje fackman oumbärliga handbok, Theoretische und praktische Astronomie (tre band, 1821-27) samt hans Die Wunder des Himmels (1834-36; "Himmelens under", 1839-41), en populär astronomi, som vann den största spridning.
rdf:langString
Йозеф Йоганн Літтров (нім. Joseph Johann von Littrow; 13 березня 1781 — 30 листопада 1840) — австрійський астроном. Родився у Бішофтайніці (Богемія). У 1799—1803 навчався в Карловому університеті в Празі. У 1806—1807 працював позаштатним астрономом Віденської обсерваторії, в 1807 був запрошений до Краківського університету, де протягом двох років очолював кафедру астрономії і обсерваторію. У 1809 переїхав до Росії. З 1810 — професор Казанського університету, в 1814 під його керівництвом була побудована невелика університетська обсерваторія. У 1816 повернувся до Австрії. Працював в обсерваторії в Офені, з 1819 до кінця життя — директор Віденської обсерваторії. Наукові праці присвячені астрометрії та небесній механіці. Вів систематичні спостереження великих і малих планет, комет і метеорів. У Казані разом з ним спостерігали його учні М. І. Лобачевський і І. М. Симонов. Літтров був одним з найбільш різнобічних астрономів першої половини XIX ст. Написав курс «Теоретична і практична астрономія» (т. 1-3, 1821—1827). Був видатним популяризатором астрономії. Його твір «Таємниці неба» (1834—1836) — найкращий й найповніший для свого часу популярний виклад астрономії, неодноразово перевидавався. У 1902—1904 О. О. Іванов переклав «Таємниці неба» на російську мову (видано у 1904). Член-кореспондент Петербурзької АН (1813).
xsd:nonNegativeInteger
55