Jordan I of Capua
http://dbpedia.org/resource/Jordan_I_of_Capua an entity of type: Person
جوردان الأول (بعد 1046 - توفي 1091)، كونت أفيرسا وأمير كابوا من 1078 إلى وفاته، وكان الابن البكر وخليفة الأمير ريتشارد الأول من كابوا وفريسيندا بنت تانكريد هوتفيل من زوجته الثانية والتي دعيت فريسيندا أيضًا، وابن شقيق روبرت جيسكارد دوق بوليا وكالابريا وصقلية. وفقًا لويليام من بوليا «عادلت فضائله كلًا من الدوق ووالده».
rdf:langString
Ο Ιορδάνης Α΄, ιταλικά: Giordano Ι, (μετά το 1046 - 1091), κόμης της και πρίγκιπας της Κάπουα από το 1078 έως το τέλος του, ήταν ο μεγαλύτερος γιος και διάδοχος τού Ριχάρδου Α΄ πρίγκιπα της Κάπουα και της Φρεσέντα, κόρης του Tαγκρέδου των Ωτβίλ και της δεύτερης συζύγου του, που επίσης ονομαζόταν Φρεσέντα. Ήταν ανιψιός του Ροβέρτου Γυισκάρδου, δούκα της Απουλίας, Καλαβρίας και Σικελίας. Ο Ιορδάνης, σύμφωνα με τον , «ήταν ίσος στις αρετές του με τον [θείο του] δούκα και με τον πατέρα του».
rdf:langString
Jourdain d'Aversa (Giordano d'Aversa en italien) est dans la seconde moitié du XIe siècle, le 7e comte normand d'Aversa et le 2d prince (normand) de Capoue.
rdf:langString
Giordano Drengot (Capua, ... – 5 aprile 1091) è stato un cavaliere medievale normanno. Fu principe di Capua e Duca di Gaeta (1062).
rdf:langString
Жордан I (умер в 1091) — шестой граф Аверсы и второй князь Капуи из дома Дренго (с 1078 года). Старший сын Ричарда I Капуанского и Фрессенды, сестры Роберта Гвискара.
rdf:langString
Jordan I (Italian: Giordano) (after 1046 – 1091), count of Aversa and prince of Capua from 1078 to his death, was the eldest son and successor of Prince Richard I of Capua and Fressenda, a daughter of Tancred of Hauteville and his second wife, also named Fressenda, and the nephew of Robert Guiscard, duke of Apulia, Calabria, and Sicily. He, according to William of Apulia, "equalled in his virtues both the duke and his father."
rdf:langString
Йордан I (італ. Giordano; †1091), норманський граф Аверський (1078—1091), князь Капуанський (1078—1091). Син Річарда Дренгота та його дружини Фресенди, дочки норманського ватажка , племінник герцога Роберта Гвіскара. Одним з його духовних вчителів став настоятель монастиря Монте Кассіно, Дезидерій Беневентський, який був посередником між ним і імператором священної Римської імперії Генріхом IV у 1081.
rdf:langString
rdf:langString
جوردان الأول من كابوا
rdf:langString
Ιορδάνης Α΄ της Κάπουα
rdf:langString
Jourdain Ier d'Aversa
rdf:langString
Giordano I di Capua
rdf:langString
Jordan I of Capua
rdf:langString
Жордан I (князь Капуи)
rdf:langString
Йордан I (князь Капуанський)
xsd:integer
4233305
xsd:integer
876349709
xsd:integer
2
xsd:integer
1078
rdf:langString
جوردان الأول (بعد 1046 - توفي 1091)، كونت أفيرسا وأمير كابوا من 1078 إلى وفاته، وكان الابن البكر وخليفة الأمير ريتشارد الأول من كابوا وفريسيندا بنت تانكريد هوتفيل من زوجته الثانية والتي دعيت فريسيندا أيضًا، وابن شقيق روبرت جيسكارد دوق بوليا وكالابريا وصقلية. وفقًا لويليام من بوليا «عادلت فضائله كلًا من الدوق ووالده».
rdf:langString
Ο Ιορδάνης Α΄, ιταλικά: Giordano Ι, (μετά το 1046 - 1091), κόμης της και πρίγκιπας της Κάπουα από το 1078 έως το τέλος του, ήταν ο μεγαλύτερος γιος και διάδοχος τού Ριχάρδου Α΄ πρίγκιπα της Κάπουα και της Φρεσέντα, κόρης του Tαγκρέδου των Ωτβίλ και της δεύτερης συζύγου του, που επίσης ονομαζόταν Φρεσέντα. Ήταν ανιψιός του Ροβέρτου Γυισκάρδου, δούκα της Απουλίας, Καλαβρίας και Σικελίας. Ο Ιορδάνης, σύμφωνα με τον , «ήταν ίσος στις αρετές του με τον [θείο του] δούκα και με τον πατέρα του».
rdf:langString
Jordan I (Italian: Giordano) (after 1046 – 1091), count of Aversa and prince of Capua from 1078 to his death, was the eldest son and successor of Prince Richard I of Capua and Fressenda, a daughter of Tancred of Hauteville and his second wife, also named Fressenda, and the nephew of Robert Guiscard, duke of Apulia, Calabria, and Sicily. He, according to William of Apulia, "equalled in his virtues both the duke and his father." In 1071, Jordan briefly rebelled against his father with the support of his uncle, Ranulf. In 1078, while his father was besieging Naples with Robert Guiscard, Jordan and Robert, count of Loritello, were ravaging the Abruzzi, then papal territory. He, his father, and the duke were all excommunicated, when, suddenly, his father fell ill, retired to Capua, reconciled with the church, and died. Jordan, fearing to rule under the ban of the church, called off the siege of Naples and went to Rome to reconcile himself to Pope Gregory VII and rectify his relations with the church, of which his father had been both servant and protector. It appears that he intended to take up the position of his father vis-a-vis the papacy and to return to unfriendly relations with the duke of Apulia, for Gregory visited Capua a mere three months after Richard's death and Jordan, probably with papal prodding, began fomenting revolt in the Guiscard's lands. The revolt, the widely supported and well-organised, was ineffectual in really curbing Robert's influence and power. One of his chief advisors was the abbot of Montecassino, Desiderius of Benevento, who mediated between the prince and the Emperor Henry IV on the latter's descent into Italy (1081). Jordan forsook his erstwhile papal ally in exchange for an imperial investiture. Though Robert Guiscard and his brother Roger marched against him, Roger was recalled to Sicily and the expedition fell apart. In 1085, on Robert's death, Jordan supported Bohemond, the elder son, over Roger Borsa, the eldest by Sichelgaita, who was his own sister-in-law, he having married Gaitelgrima, another daughter of Prince Guaimar IV of Salerno. For the next three years, Bohemond held Apulia with the assistance of well-trained Capuan armies. In that same year, the pope died and the antipope Clement III continued to claim the papacy. In hopes of curbing the influence of Clement and united his interests with those of the papacy once again, he pressured the College of Cardinals to elect Desiderius of Montecassino as successor Gregory. At the same time, Roger Borsa freed the captured imperial prefect of Rome in opposition to the pretensions of Jordan and the Papal Curia, which had refused confirmation of Roger's archiepiscopal candidate for Salerno. The move backfired and Desiderius, under pressure from Jordan to accept, was elected pope as Victor III. With the aid of armies from Jordan and the Countess Matilda of Tuscany, Victor took the Vatican Hill from Clement on 1 July 1086. The pope remained lukewarm to his new job until Jordan suggested that only through decisive action could the good fortune of his beloved abbey of Montecassino be sustained. This led to an important synod at Benevento (1087), where Clement was excommunicated, lay investiture outlawed, and war with the Saracens of Africa declared. The remainder of Jordan's career was not notable and he died in November 1090 or 1091 in Piperna (near Terracina) and was buried in the monastery he had long supported, Montecassino, leaving a young son named Richard who succeeded him. His other sons, Robert and Jordan, would also succeed to the Capuan throne some day, and he left one unnamed daughter.
rdf:langString
Jourdain d'Aversa (Giordano d'Aversa en italien) est dans la seconde moitié du XIe siècle, le 7e comte normand d'Aversa et le 2d prince (normand) de Capoue.
rdf:langString
Giordano Drengot (Capua, ... – 5 aprile 1091) è stato un cavaliere medievale normanno. Fu principe di Capua e Duca di Gaeta (1062).
rdf:langString
Жордан I (умер в 1091) — шестой граф Аверсы и второй князь Капуи из дома Дренго (с 1078 года). Старший сын Ричарда I Капуанского и Фрессенды, сестры Роберта Гвискара.
rdf:langString
Йордан I (італ. Giordano; †1091), норманський граф Аверський (1078—1091), князь Капуанський (1078—1091). Син Річарда Дренгота та його дружини Фресенди, дочки норманського ватажка , племінник герцога Роберта Гвіскара. У 1078 його батько Річард I обложив Неаполь, який залишався незалежним. Роберт Гвіскар блокував Неаполь з моря, а Йордан напав на Абруцці, яке було папським володінням. За ці дії папа Римський Григорій VII 3 березня 1078 відлучив Річарда та Роберта від церкви, після чого Річард повернувся до Капуї, покаявся та помер. Йордан повірив у керівну роль церкви, зняв облогу Неаполя, подався до Риму, покаявся Григорію VII і став вірним слугою та захисником церкви. Одним з його духовних вчителів став настоятель монастиря Монте Кассіно, Дезидерій Беневентський, який був посередником між ним і імператором священної Римської імперії Генріхом IV у 1081. У 1085 після смерті Роберта Гвіскара Йордан підтримав його сина в його спорі з братом , матір'ю якого була , дочка князя Салернського Гваймара IV. Дружина Йордана була також дочкою Гваймара. Впродовж 3 років Боемунд володів Апулією. У 1085 Григорій VII помер і антипапа Климент III за підтримки Генріха IV знову став претендувати на папський престол. Однак, Йордан змусив конклав кардиналів обрати папою Дезидерія Беневентського, який прийняв ім'я Віктор III. За сприяння війська Йордана та маркграфині Тосканської Матільди Віктор III зайняв Ватикан і прогнав Климента 1 липня 1086. Останні роки правління Йордана нічим особливим не відзначились. Він помер поблизу Террачіни і був похований у монастирі в Монте Кассіно. Престол спадкував його син Річард II. Інші сини Роберт і Йордан II пізніше також правили.
xsd:nonNegativeInteger
5384