Jin Chinese
http://dbpedia.org/resource/Jin_Chinese an entity of type: Thing
Jin oder Jinyu (chinesisch 晉語 / 晋语, Pinyin jìnyǔ) gehört zur Gruppe der Chinesischen Sprachen. Während manche Linguisten Jin als eigenständigen Dialekt oder eigene Sprache betrachten, wird es von anderen den Nordchinesischen Dialekten (Mandarin) zugeordnet. Das Verbreitungsgebiet Jins erstreckt sich über weite Teile der Chinesischen Provinz Shanxi und der Inneren Mongolei sowie über manche Regionen der Provinzen Hebei, Shaanxi und Henan. Insgesamt wird Jin von etwa 48 Millionen Menschen gesprochen, das damit zu den 30 meistgesprochenen Sprachen der Welt gehört.
rdf:langString
Jin (simplified Chinese: 晋语; traditional Chinese: 晉語; pinyin: Jìnyǔ; simplified Chinese: 晋方言; traditional Chinese: 晉方言; pinyin: Jìn fāngyán) is a proposed group of varieties of Chinese spoken by roughly 63 million people in northern China, including most of Shanxi province, much of central Inner Mongolia, and adjoining areas in Hebei, Henan, and Shaanxi provinces. The status of Jin is disputed among linguists; some prefer to include it within Mandarin, but others set it apart as a closely related, but separate sister-group.
rdf:langString
Le jin ou jin yu ou jinyu (chinois simplifié : 晋语 ; chinois traditionnel : 晉語 ; pinyin : Jìn yǔ), est une langue chinoise de la famille des langues sino-tibétaines. On le considérait autrefois comme apparenté au dialecte mandarin ganhua, mais le jin est aujourd'hui considéré comme une variété de chinois à part entière. Il n'a pas de forme écrite spécifique, le baihua étant dès lors utilisé.
rdf:langString
진어(중국어 정체자: 晉語, 간체자: 晋语, IPA: [tɕiŋ˦˥ y˥˧]/[tɕiŋ˧˥ ny˥˧]/[tsiəŋ˥˧ ny˦˩˨], 병음: Jìn yǔ 진위[*])는 중국 허난성, 허베이성, 내몽골 자치구, 산시성 (산서성), 산시성 (섬서성)에서 쓰이는 중국어의 방언이다. 중국 인구의 3% 이상이 진어를 사용한다. 진어가 쓰이는 대표적인 대도시로는 타이위안이 있다. 진어에도 다른 중국어 방언과 마찬가지로 성조가 존재한다.
rdf:langString
晋語（しんご、拼音: Jìnyǔ）は、シナ・チベット語族、シナ語派の言語の一つである。山西省、陝西省の北部、河北省西部、内蒙古自治区の西部および河南省の一部で話される。が晋語の代表とされる。1987年の調査によると話者は4500万人。官話方言（北方話）の一部とされることもあるが、官話からは独立した大方言区とすべきであるとの説もある。
rdf:langString
Цзінська мова(кит. трад. 晉語, спрощ. 晋语, піньїнь jìnyǔ) — це одна з китайських мов, яку традиційно вважають діалектом китайської мови. Цзінською мовою розмовляють приблизно 45 мільйонів людей на півночі Китаю. Її географічний розподіл охоплює більшу частину провінції Шаньсі, за винятком нижньої долини річки Фень, більшу частину центральної Внутрішньої Монголії та прилеглих районів провінцій Хебей, Хенань та Шеньсі. Статус Цзінь спірний серед лінгвістів; деякі воліють класифікувати її як діалект мандарину, але інші виділяють її як окрему мову, тісно пов'язану з мандаринською китайською.
rdf:langString
El jin (en xinès simplificat: 晋语; en xinès tradicional: 晉語), o jinhua o jin-yu, i, alternativament, shanxi hua (en xinès simplificat: 山西话; és a dir: "shanxinès") és una llengua del grup de les llengües sinítiques, si bé hi ha discussió entre els lingüistes sobre si no cal considerar-lo més aviat un dialecte del mandarí, criteri que va prevaldre fins als anys 1980.
rdf:langString
La Ĵina Lingvo (simpligita: 晋语; tradicia: 晉語; Hanyu Pinyin: jìnyǔ), aŭ Ĵina-yu, estas subdivido de . Ĝia akurata statuso estas disputita inter lingvistoj; iuj preferas klasifiki ĝin sub la Normĉina (Mandarena), dumke aliaj arigas ĝin aparta kiel sendependan branĉon. Kiel pri ĉiuj aliaj specoj de la Ĉinia, estas multe da disputo pri tio ĉu la Ĵina estas lingvo aŭ dialekto. Vidu la artikolon por la demandoj ĉirkaŭaj al tiu disputo.
rdf:langString
El jin o jin-yu (simplificado: 晋语; tradicional: 晉語; pinyin: jìnyǔ ?), es un idioma de la rama sinítica. Los lingüistas no se ponen de acuerdo para determinar su estatus; algunos prefieren clasificarlo bajo el idioma mandarín, mientras que otros lo sitúan como una rama aparte e independiente. Igual que ocurre con todas las variedades de chino, hay una gran disputa entre quienes consideran jin como una lengua o un dialecto.
rdf:langString
Język jin (chiń. upr. 晋语; chiń. trad. 晉語; pinyin jìnyǔ) lub jinyu – jeden z wielu dialektów języka chińskiego, używany w północnej części Chin. Jego położenie w wykazie języków używanych w Chinach jest dyskutowane: jedni językoznawcy mówią, że jest to dialekt języka mandaryńskiego, zaś inni plasują go jako pełnoprawny język. Język jin jest używany w Chinach w prowincji Shanxi oraz Mongolii Wewnętrznej i jej okolicach. Łącznie mówi nim 45 milionów osób, daje mu 22 miejsce w rankingu najpopularniejszych języków świata. Jin funkcjonuje wyłącznie jako język potoczny, używany tylko w mowie.
rdf:langString
Jin (晋) eller Jinyu (晋语) är en kinesisk dialektgrupp som talas av omkring 45 miljoner människor framförallt i provinsen Shanxi, men också i delar av Inre Mongoliet och angränsande områden i Shaanxi, Henan och Hebei. Jin har traditionellt räknats som en variant av nordkinesiska, mandarin, men räknas nu oftare som en egen dialekt. Räknat som eget språk (vilket är rimligt med tanke på skillnaderna mellan kinesiska dialektgrupper) är det världens 26:e största.
rdf:langString
Цзинь, или шаньсийский (кит. трад. 晋语, упр. 晉語, пиньинь jìnyǔ) — один из китайских языков, традиционно считающийся диалектом китайского языка. Распространён в основном в провинции Шаньси и в центрально-южной части автономного района Внутренняя Монголия, а также в провинциях Хэбэй, Хэнань, Шэньси. Иногда включают как один из диалектов севернокитайского языка.
rdf:langString
晉語是汉藏语系汉语族的一种语言。由于部分晋语方言和其他官話互通度高，因而傳統上被認定是官話一支。然而近年来随着调查的深入，晋语，尤其是吕梁片、并州片，被部分学者认为是汉语族下“獨立語言”。若視漢語為一種語言，則晉語是它的一级方言，下分數支二級方言。若視漢語為“漢語族”，視晉語為獨立語言的話，則晉語下有數支晉語的方言。只要不劃入官話，晋語的地位都跟官話、粤语、吳语、闽语、湘语、客语、贛语等相同，要麼同為獨立語言，要麼同為漢語下的一級方言。 晉語也是一種聲調語言，這點跟漢語下的一眾語言相同。 截止1996年，晋语的使用者约为4500万左右（不含汾河片），以使用者人口排名位居世界第22名，在漢語中影响力僅次於官话、吴语、粤语和闽南语。至2007年，晋语的母语使用者人数增至6305万人，仍为世界100大语言之一。 晋语是山西、陕北、河套等地区的主要语言，现代晋语的使用者主要分布在中国大陆山西省、内蒙古中西部、陕西省北部、河北省西部、河南省北部等地区，以太原话为代表方言。晋语的命名来自于“山西省”，又被部分中国学者称为晋方言。
rdf:langString
rdf:langString
Jin Chinese
rdf:langString
Jin (llengua)
rdf:langString
Jin (Sprache)
rdf:langString
Ĵina lingvo
rdf:langString
Chino jin
rdf:langString
Jinyu
rdf:langString
晋語
rdf:langString
진어
rdf:langString
Język jin
rdf:langString
Цзинь (язык)
rdf:langString
Jin (dialekt)
rdf:langString
晋语
rdf:langString
Цзінська мова
rdf:langString
Jin
rdf:langString
Jin
xsd:integer
665483
xsd:integer
1124199770
xsd:integer
2012
rdf:langString
Jinyu written in Chinese characters
xsd:integer
150
rdf:langString
Jìnyǔ
rdf:langString
Jìn fāngyán
rdf:langString
most of Shanxi province; central Inner Mongolia; parts of Hebei, Henan, Shaanxi
rdf:langString
晋方言
rdf:langString
晋语
rdf:langString
晉方言
rdf:langString
晉語
xsd:integer
63050000
rdf:langString
El jin (en xinès simplificat: 晋语; en xinès tradicional: 晉語), o jinhua o jin-yu, i, alternativament, shanxi hua (en xinès simplificat: 山西话; és a dir: "shanxinès") és una llengua del grup de les llengües sinítiques, si bé hi ha discussió entre els lingüistes sobre si no cal considerar-lo més aviat un dialecte del mandarí, criteri que va prevaldre fins als anys 1980. La llengua jin es parla a la major part de la província de Shanxi, excepte a la vall baixa del ; també a la part central de la Mongòlia Interior; i també en zones veïnes de Hebei, Henan i Shaanxi. En total, parlen jin uns 45 milions de persones.
rdf:langString
La Ĵina Lingvo (simpligita: 晋语; tradicia: 晉語; Hanyu Pinyin: jìnyǔ), aŭ Ĵina-yu, estas subdivido de . Ĝia akurata statuso estas disputita inter lingvistoj; iuj preferas klasifiki ĝin sub la Normĉina (Mandarena), dumke aliaj arigas ĝin aparta kiel sendependan branĉon. La Ĵina estas parolata tra la plejparto de la provinco Shanxi, krom en la suba valo de la rivero ; en multo de la centra Interna Mongolio; kaj ankaŭ en ĉeaj (tuj apudaj) areoj en la provincoj Hebei, Henano, kaj Ŝenŝjiaj. Urboj ampleksataj de ĉi tiu areo inkluzivas Taiyuan, , Hohhot, , kaj . Entute la Ĵinan parolas ronde 45 milionoj da homoj. Kiel pri ĉiuj aliaj specoj de la Ĉinia, estas multe da disputo pri tio ĉu la Ĵina estas lingvo aŭ dialekto. Vidu la artikolon por la demandoj ĉirkaŭaj al tiu disputo.
rdf:langString
El jin o jin-yu (simplificado: 晋语; tradicional: 晉語; pinyin: jìnyǔ ?), es un idioma de la rama sinítica. Los lingüistas no se ponen de acuerdo para determinar su estatus; algunos prefieren clasificarlo bajo el idioma mandarín, mientras que otros lo sitúan como una rama aparte e independiente. El Jin se habla en casi toda la provincia de Shanxi, excepto en la zona baja del valle del río Fen; buena parte del centro de la Mongolia Interior; así como en las provincias de Hebei, Henan y Shaanxi. Algunas de las ciudades que se encuentran dentro de estas provincias incluyen a Taiyuan, Zhangjiakou, Hohhot, Jiaozuo y Yulin. En total, jin es hablado por unos 45 millones de personas. Igual que ocurre con todas las variedades de chino, hay una gran disputa entre quienes consideran jin como una lengua o un dialecto.
rdf:langString
Jin oder Jinyu (chinesisch 晉語 / 晋语, Pinyin jìnyǔ) gehört zur Gruppe der Chinesischen Sprachen. Während manche Linguisten Jin als eigenständigen Dialekt oder eigene Sprache betrachten, wird es von anderen den Nordchinesischen Dialekten (Mandarin) zugeordnet. Das Verbreitungsgebiet Jins erstreckt sich über weite Teile der Chinesischen Provinz Shanxi und der Inneren Mongolei sowie über manche Regionen der Provinzen Hebei, Shaanxi und Henan. Insgesamt wird Jin von etwa 48 Millionen Menschen gesprochen, das damit zu den 30 meistgesprochenen Sprachen der Welt gehört.
rdf:langString
Jin (simplified Chinese: 晋语; traditional Chinese: 晉語; pinyin: Jìnyǔ; simplified Chinese: 晋方言; traditional Chinese: 晉方言; pinyin: Jìn fāngyán) is a proposed group of varieties of Chinese spoken by roughly 63 million people in northern China, including most of Shanxi province, much of central Inner Mongolia, and adjoining areas in Hebei, Henan, and Shaanxi provinces. The status of Jin is disputed among linguists; some prefer to include it within Mandarin, but others set it apart as a closely related, but separate sister-group.
rdf:langString
Le jin ou jin yu ou jinyu (chinois simplifié : 晋语 ; chinois traditionnel : 晉語 ; pinyin : Jìn yǔ), est une langue chinoise de la famille des langues sino-tibétaines. On le considérait autrefois comme apparenté au dialecte mandarin ganhua, mais le jin est aujourd'hui considéré comme une variété de chinois à part entière. Il n'a pas de forme écrite spécifique, le baihua étant dès lors utilisé.
rdf:langString
진어(중국어 정체자: 晉語, 간체자: 晋语, IPA: [tɕiŋ˦˥ y˥˧]/[tɕiŋ˧˥ ny˥˧]/[tsiəŋ˥˧ ny˦˩˨], 병음: Jìn yǔ 진위[*])는 중국 허난성, 허베이성, 내몽골 자치구, 산시성 (산서성), 산시성 (섬서성)에서 쓰이는 중국어의 방언이다. 중국 인구의 3% 이상이 진어를 사용한다. 진어가 쓰이는 대표적인 대도시로는 타이위안이 있다. 진어에도 다른 중국어 방언과 마찬가지로 성조가 존재한다.
rdf:langString
晋語（しんご、拼音: Jìnyǔ）は、シナ・チベット語族、シナ語派の言語の一つである。山西省、陝西省の北部、河北省西部、内蒙古自治区の西部および河南省の一部で話される。が晋語の代表とされる。1987年の調査によると話者は4500万人。官話方言（北方話）の一部とされることもあるが、官話からは独立した大方言区とすべきであるとの説もある。
rdf:langString
Język jin (chiń. upr. 晋语; chiń. trad. 晉語; pinyin jìnyǔ) lub jinyu – jeden z wielu dialektów języka chińskiego, używany w północnej części Chin. Jego położenie w wykazie języków używanych w Chinach jest dyskutowane: jedni językoznawcy mówią, że jest to dialekt języka mandaryńskiego, zaś inni plasują go jako pełnoprawny język. Język jin jest używany w Chinach w prowincji Shanxi oraz Mongolii Wewnętrznej i jej okolicach. Łącznie mówi nim 45 milionów osób, daje mu 22 miejsce w rankingu najpopularniejszych języków świata. Jin funkcjonuje wyłącznie jako język potoczny, używany tylko w mowie. Język jin bardzo się różni od języków używanych w okolicach jego obszaru występowania, dzięki czemu językoznawcy nadali mu status języka (choć ciągle istnieją dyskusje na ten temat). Ma to związek z geograficzną izolacją prowincji Shanxi – jest to płaskowyż ze wszystkich stron otoczony górami.
rdf:langString
Jin (晋) eller Jinyu (晋语) är en kinesisk dialektgrupp som talas av omkring 45 miljoner människor framförallt i provinsen Shanxi, men också i delar av Inre Mongoliet och angränsande områden i Shaanxi, Henan och Hebei. Jin har traditionellt räknats som en variant av nordkinesiska, mandarin, men räknas nu oftare som en egen dialekt. Räknat som eget språk (vilket är rimligt med tanke på skillnaderna mellan kinesiska dialektgrupper) är det världens 26:e största. Ett för jin utmärkande drag är mängden sammandragningar av två tecken/ord till ett. Det är ett fenomen som förekommer även i standardkinesiska, men inte i lika hög grad.
rdf:langString
Цзинь, или шаньсийский (кит. трад. 晋语, упр. 晉語, пиньинь jìnyǔ) — один из китайских языков, традиционно считающийся диалектом китайского языка. Распространён в основном в провинции Шаньси и в центрально-южной части автономного района Внутренняя Монголия, а также в провинциях Хэбэй, Хэнань, Шэньси. Иногда включают как один из диалектов севернокитайского языка. До 1980-х годов цзинь считался повсеместно диалектом северокитайского языка. В 1985 году, однако, Ли Жун (Li Rong) предложил рассматривать цзинь как отдельный группу верхнего уровня, похожую на кантонский язык или язык у. Его главным критерием было то, что диалекты цзинь сохранили входящий тон как отдельную категорию, всё ещё отмеченную гортанной смычкой как в диалектах У, но отличаются в этом отношении от других диалектов севернокитайского языка. Некоторые лингвисты впоследствии приняли эту классификацию. Тем не менее, ряд лингвистов до сих пор не согласны с тем, что цзинь следует рассматривать как отдельный язык.
rdf:langString
Цзінська мова(кит. трад. 晉語, спрощ. 晋语, піньїнь jìnyǔ) — це одна з китайських мов, яку традиційно вважають діалектом китайської мови. Цзінською мовою розмовляють приблизно 45 мільйонів людей на півночі Китаю. Її географічний розподіл охоплює більшу частину провінції Шаньсі, за винятком нижньої долини річки Фень, більшу частину центральної Внутрішньої Монголії та прилеглих районів провінцій Хебей, Хенань та Шеньсі. Статус Цзінь спірний серед лінгвістів; деякі воліють класифікувати її як діалект мандарину, але інші виділяють її як окрему мову, тісно пов'язану з мандаринською китайською.
rdf:langString
晉語是汉藏语系汉语族的一种语言。由于部分晋语方言和其他官話互通度高，因而傳統上被認定是官話一支。然而近年来随着调查的深入，晋语，尤其是吕梁片、并州片，被部分学者认为是汉语族下“獨立語言”。若視漢語為一種語言，則晉語是它的一级方言，下分數支二級方言。若視漢語為“漢語族”，視晉語為獨立語言的話，則晉語下有數支晉語的方言。只要不劃入官話，晋語的地位都跟官話、粤语、吳语、闽语、湘语、客语、贛语等相同，要麼同為獨立語言，要麼同為漢語下的一級方言。 晉語也是一種聲調語言，這點跟漢語下的一眾語言相同。 截止1996年，晋语的使用者约为4500万左右（不含汾河片），以使用者人口排名位居世界第22名，在漢語中影响力僅次於官话、吴语、粤语和闽南语。至2007年，晋语的母语使用者人数增至6305万人，仍为世界100大语言之一。 晋语是山西、陕北、河套等地区的主要语言，现代晋语的使用者主要分布在中国大陆山西省、内蒙古中西部、陕西省北部、河北省西部、河南省北部等地区，以太原话为代表方言。晋语的命名来自于“山西省”，又被部分中国学者称为晋方言。 最早提出將晉語自官話中劃分出來的是語言學家李榮，他所依據的標準是「山西省及其毗連地區有入聲的方言」。不過，也有部份學者對此提出異議。1987年出版的《中国语言地图集》裏首次把晋语列入，2007年的国际认证 ISO 639-3 国际语种代号的编制中，国际标准化组织也把晋语列入，语言代码为：ISO 639-3 cjy 。
rdf:langString
Sino-Tibetan
rdf:langString
jiny1235
rdf:langString
no
rdf:langString
Jinyu Chinese
rdf:langString
cjy
xsd:integer
79
rdf:langString
IPA
xsd:nonNegativeInteger
18966
xsd:string
cjy
