Jean III de Grailly
http://dbpedia.org/resource/Jean_III_de_Grailly an entity of type: Thing
Jean III. de Grailly, KG († 7. September 1376 in Paris) war Captal de Buch von 1347 bis 1376 und einer der wichtigsten Militärführer des Hundertjährigen Kriegs. Berühmt wurde er durch Froissarts Schilderung seiner Person als Musterbeispiel ritterlicher Tugend.
rdf:langString
O Ιωάννης Γ΄ των Γκραγύ, Jean III de Grailly (απεβ. 7 Σεπτεμβρίου 1376) από τον ήταν πρωτεύων τού Μπυς (captal de Buch), κόμης τού Μπιγκόρ, κύριος τού Νεμούρ, στρατάρχης της Ακουιτανίας και ιππότης τού Τάγματος της Περικνημίδος. Ο Γασκώνος ευγενής έγινε στρατιωτικός διοικητής στον Εκατονταετή Πόλεμο και ο χρονικογράφος Ζαν Φρουασάρ τον εξαίρει ως τον ιδεώδη της ιπποσύνης.
rdf:langString
Jean III de Grailly (aka. John De Grailly, died 7 September 1376), Captal de Buch, KG, was a Gascon nobleman and a military leader in the Hundred Years' War, who was praised by the chronicler Jean Froissart as an ideal of chivalry.
rdf:langString
Johan III de Grailly (né en 1330 - mort le 7 septembre 1376) ou Joan de Buch en gascon , captal de Buch de 1347 à 1376, est l'un des principaux capitaines de la guerre de Cent Ans.
rdf:langString
Giovanni III di Grailly, in francese Jean III de Grailly, in guascone Johan III de Grailly (1330 – Parigi, 7 settembre 1376), è stato un condottiero francese del Ducato di Guascogna, che combatté il regno di Francia come alleato del re d'Inghilterra. Era figlio di Giovanni II di Grailly, primo Captal de Buch del casato dei Grailly, e di Bianca di Foix. Il cronista Jean Froissart, lo celebra come un esempio di virtù cavalleresche.
rdf:langString
Juan III de Grailly, Captal de Buch KG (m. París, 7 de septiembre de 1376), hijo de Juan II de Grailly, Captal de Buch, vizconde de Benauges, y Blanca de Foix, era primo de los condes de Foix y un líder militar en la guerra de los Cien Años quien era alabado por el cronista Jean Froissart como un ideal de caballería. Froissart da un relato de lo caballeresco del Captal de Buch, y su coraje, en la época de la rebelión campesina de 1358 llamada la Jacquerie.
rdf:langString
Joan III.a Graillykoa (? - † Paris, 1376ko irailaren 7a) gaskoi noble eta militarra izan zen. , Jean Froissarten esanetan, zaldun ideala izan zen. 1348an Galtzariaren Ordenaren sortzaileetako bat izan zen.
rdf:langString
João III de Grailly (? - 7 de setembro de 1376) , Captal de Buch entre 1343 e 1376, foi um cavaleiro gascão um dos principais líderes militares da Guerra dos cem anos, a serviço de Eduardo, o Príncipe Negro. Segundo o cronista Jean Froissart, João III de Grailly era o modelo de cavaleiro digno e honrado, que encarnava todos os ideais cavalheirescos do século XIV.
rdf:langString
Жан III де Грайи, или де Грайли (фр. Jean III de Grailly; 1331 — 7 сентября 1376) — капталь де Бюш (1343), виконт Беножа и Кастильона, граф Бигора с 1369 года, французский полководец в Столетней войне (на стороне Англии). Родился между 1 декабря 1330 и 28 февраля 1331 года, вероятно в Бордо. Сын Жана II де Грайи (ум. 1343) и его жены Бланш де Фуа. От умершего в 1362 году брата Гастона наследовал его часть капталата Бюш, от умершего в 1357 (1356) году деда, Пьера (Пеи) II де Грайи — виконтства Бенож и Кастильон, после чего стал одним из могущественнейших сеньоров Гаскони.
rdf:langString
Жан III де Грайї, або де Грайлі (фр. Jean III de Grailly; 1331 — 7 вересня 1376) — капталь де Бюш (1343), віконт Беножа та Кастільйона, граф Бігора з 1369 року, французький полководець у Столітній війні (на стороні Англії). Народився між 1 грудня 1330 та 28 лютого 1331, ймовірно в Бордо. Син Жана II де Грайї (пом. 1343) та його дружини Бланш де Фуа. Від померлого в 1362 брата Гастона успадкував його частина капталату Бюш, від померлого в 1357 (1356) року діда, П'єра II де Грайї — віконства Бенож і Кастільйон, після чого став одним із наймогутніших сеньйорів Гасконі.
rdf:langString
rdf:langString
Jean III. de Grailly
rdf:langString
Ιωάννης Γ΄ του Γκραγύ
rdf:langString
Juan III de Grailly
rdf:langString
Joan III.a Graillykoa
rdf:langString
Jean de Grailly
rdf:langString
Giovanni III di Grailly
rdf:langString
Jean III de Grailly
rdf:langString
João III de Grailly
rdf:langString
Жан III де Грайи
rdf:langString
Жан III де Грайї
xsd:integer
2520343
xsd:integer
1081474489
rdf:langString
The arms of Jean III de Grailly and his heirs consist of:
rdf:langString
Jean III. de Grailly, KG († 7. September 1376 in Paris) war Captal de Buch von 1347 bis 1376 und einer der wichtigsten Militärführer des Hundertjährigen Kriegs. Berühmt wurde er durch Froissarts Schilderung seiner Person als Musterbeispiel ritterlicher Tugend.
rdf:langString
O Ιωάννης Γ΄ των Γκραγύ, Jean III de Grailly (απεβ. 7 Σεπτεμβρίου 1376) από τον ήταν πρωτεύων τού Μπυς (captal de Buch), κόμης τού Μπιγκόρ, κύριος τού Νεμούρ, στρατάρχης της Ακουιτανίας και ιππότης τού Τάγματος της Περικνημίδος. Ο Γασκώνος ευγενής έγινε στρατιωτικός διοικητής στον Εκατονταετή Πόλεμο και ο χρονικογράφος Ζαν Φρουασάρ τον εξαίρει ως τον ιδεώδη της ιπποσύνης.
rdf:langString
Joan III.a Graillykoa (? - † Paris, 1376ko irailaren 7a) gaskoi noble eta militarra izan zen. , Jean Froissarten esanetan, zaldun ideala izan zen. 1348an Galtzariaren Ordenaren sortzaileetako bat izan zen. Ehun Urteko Gerran parte hartu zuen eta Eduardo III.a Ingalaterrakoak Bigorrako kondea izendatu zuen. Poitiersko guduan Printze Beltzarekin batera borrokatu zuen eta Joan II.a Frantziakoa preso hartu zuten. 1364an Normandian Karlos II.a Nafarroakoaren alde aritu zen baina Bertrand du Guesclinek Cocherelgo guduan preso hartu zuen. 1367an Naiarako guduan kontrakoa gertatu zen. Arroxelako guduan berriro preso hartu zuten baina frantziarrek ez zuten berriro askatu.
rdf:langString
Jean III de Grailly (aka. John De Grailly, died 7 September 1376), Captal de Buch, KG, was a Gascon nobleman and a military leader in the Hundred Years' War, who was praised by the chronicler Jean Froissart as an ideal of chivalry.
rdf:langString
Juan III de Grailly, Captal de Buch KG (m. París, 7 de septiembre de 1376), hijo de Juan II de Grailly, Captal de Buch, vizconde de Benauges, y Blanca de Foix, era primo de los condes de Foix y un líder militar en la guerra de los Cien Años quien era alabado por el cronista Jean Froissart como un ideal de caballería. Unido a los ingleses en el conflicto fue nombrado conde de Bigorra por Eduardo III de Inglaterra, y también fundador y el cuarto caballero de la jarretera en 1348. Tuvo también un papel decisivo como líder de caballeros bajo Eduardo, el príncipe de Gales al que la historiografía desde el siglo XVI llama "Príncipe Negro" en la batalla de Poitiers (1356), con de Buch liderando un movimiento de flanco contra los franceses que dio como resultado la captura del rey de Francia (Juan II), así como a muchos de sus nobles. Juan fue llevado a Londres por el príncipe de Gales y retenido para el rescate. En 1364 comandó las fuerzas de Carlos II de Navarra en Normandía, donde fue derrotado y capturado por Bertrand du Guesclin en Cocherel. Después de su liberación al año siguiente, se pasó al lado francés y fue nombrado señor de Nemours por Carlos V de Francia. Sin embargo, pronto volvió su lealtad a los ingleses y en 1367 marchó a España con el príncipe de Gales, combatiendo en la batalla de Nájera. Aquí, de nuevo, se enfrentó a Bertrand du Guesclin, pero esta vez fue du Guesclin quien fue capturado, y el se hizo cargo del prisionero. Fue recompensado por su servicio nombrándole Condestable de Aquitania en 1371. De nuevo combatiendo por los ingleses, comandó una fuerza de socorro cuando los franceses atacaron La Rochelle en 1372. Mientras intentaba levantar el asedio de Soubise su fuerza fue sorprendida por una fuerza francesa liderada por Owain Lawgoch, un soldado galés de fortuna al servicio de los franceses. El Captal y , senescal de Poitou, fueron capturados. El Captal pasó el resto de su vida como prisionero en el Temple en París porque Carlos V creía que era demasiado peligroso para entregarlo a los ingleses a cambio de un rescate. Froissart da un relato de lo caballeresco del Captal de Buch, y su coraje, en la época de la rebelión campesina de 1358 llamada la Jacquerie. Puesto que no dejó herederos de su matrimonio con Rose d' Albret, su tío, Archambaud, conde de Foix y Bigorra tomó el título de Captal de Buch, que pasó a sus descendientes los condes de Foix.
rdf:langString
Johan III de Grailly (né en 1330 - mort le 7 septembre 1376) ou Joan de Buch en gascon , captal de Buch de 1347 à 1376, est l'un des principaux capitaines de la guerre de Cent Ans.
rdf:langString
Giovanni III di Grailly, in francese Jean III de Grailly, in guascone Johan III de Grailly (1330 – Parigi, 7 settembre 1376), è stato un condottiero francese del Ducato di Guascogna, che combatté il regno di Francia come alleato del re d'Inghilterra. Era figlio di Giovanni II di Grailly, primo Captal de Buch del casato dei Grailly, e di Bianca di Foix. Il cronista Jean Froissart, lo celebra come un esempio di virtù cavalleresche.
rdf:langString
Жан III де Грайи, или де Грайли (фр. Jean III de Grailly; 1331 — 7 сентября 1376) — капталь де Бюш (1343), виконт Беножа и Кастильона, граф Бигора с 1369 года, французский полководец в Столетней войне (на стороне Англии). Родился между 1 декабря 1330 и 28 февраля 1331 года, вероятно в Бордо. Сын Жана II де Грайи (ум. 1343) и его жены Бланш де Фуа. От умершего в 1362 году брата Гастона наследовал его часть капталата Бюш, от умершего в 1357 (1356) году деда, Пьера (Пеи) II де Грайи — виконтства Бенож и Кастильон, после чего стал одним из могущественнейших сеньоров Гаскони. В исторических источниках чаще называется капталь де Бюш. С юных лет состоял на службе у английских королей, поскольку они как герцоги Аквитании были его сюзеренами. Один из первых кавалеров ордена Подвязки (1348). В 1355 году возглавил делегацию гасконских дворян, которые прибыли в Англию просить защиты от французского короля. Им на выручку отправилась армия под руководством Эдуарда Чёрного Принца, высадившаяся в Бордо в сентябре. В битве при Пуатье (1356) командовал гасконским отрядом. По мнению многих историков, его роль была решающей в этом сражении. Со своим конным отрядом он прошёл милю или две под прикрытием небольшого холма и зарослей и незаметно для французов оказался у них в тылу, вызвав панику. После мира в Бретиньи капталь де Бюш вступил в союз с королём Наварры Карлом Злым в стремлении отвоевать свои нормандские владения. В битве при Кошереле (16 мая 1364 года) он командовал наваррскими войсками, потерпел поражение и попал в плен к Бертрану Дюгеклену. Был освобождён по приказу французского короля Карла V, который к тому же дал ему в лен сеньорию Немур, за которую Жан де Грайи принёс оммаж. Однако это не понравилось Чёрному принцу, и капталь де Бюш от Немура отказался. В 1369 году Столетняя война возобновилась. Чтобы у Жана де Грайи был стимул к активным действиям, Чёрный Принц передал ему графство Бигорр. Однако уже в следующем году его заняли французские войска. После смерти Джона Чандоса (2 января 1370 года) капталь де Бюш стал коннетаблем Аквитании. В битве при Субизе 23 августа 1372 года он снова попал в плен к французам. Умер в Париже в замке Тампль 7 сентября 1376 года. По преданию, непосредственной причиной явилось известие о смерти Чёрного Принца. По приказу короля похоронен с почестями. Жена (свадьба 27 ноября 1350) — Роза д’Альбре. Детей не было. Все свои владения Жан де Грайи завещал дяде — Аршамбо де Грайи.
rdf:langString
João III de Grailly (? - 7 de setembro de 1376) , Captal de Buch entre 1343 e 1376, foi um cavaleiro gascão um dos principais líderes militares da Guerra dos cem anos, a serviço de Eduardo, o Príncipe Negro. Segundo o cronista Jean Froissart, João III de Grailly era o modelo de cavaleiro digno e honrado, que encarnava todos os ideais cavalheirescos do século XIV. Foi uma figura importante na estratégia que levou à vitória inglesa na batalha de Poitiers (1356) e à captura do Rei João II de França. O sucesso fez com que Eduardo III de Inglaterra o elevasse a Conde de Bigorre. Posteriormente, João III de Grailly e o seu primo, o conde de Foix juntaram-se à cruzada dos cavaleiros teutónicos na Prússia. No regresso a França, em 1358, Grailly e Foix intervieram de forma decisiva no cerco de Meaux. O castelo da cidade estava cercado então pelos camponeses revoltados em plena Jacquerie e só a chegada de ambos com os seus homens salvou a família de Carlos V de França, então Delfim e regente da coroa. Na vitória francesa da batalha de Cocherel (1364), João III de Grailly encontrava-se a serviço de Carlos II de Navarra, um aliado inglês, e foi feito prisioneiro. Para ganhar a sua fidelidade, Carlos V libertou-o sem resgate e nomeou-o Senhor de Nemours. Mas quando Carlos V renovou a guerra com os ingleses ao anular unilateralmente o Tratado de Brétigny (1369), Grailly regressou à causa de Inglaterra e devolveu todos os seus territórios franceses. Para atestar esta renovada confiança, o Príncipe Negro nomeou-o Condestável do Ducado da Aquitânia. Em 1372, João III de Grailly defendia La Rochelle dos exércitos franceses liderados por - um inglês renegado ao serviço de França - quando foi capturado. Levado a Paris, Carlos V recusou estabelecer um resgate para a sua libertação, ao contrário do que ditavam as regras de ética de então, justificando a sua decisão pela traição cometida em 1369. Vários nobres influentes, incluindo Enguerrando VII de Coucy, apelaram ao rei para pelo menos tirar o Captal de Buch da masmorra onde estava encarcerado, em nome da sua honra de cavaleiro. Carlos V aceitou considerar os apelos se Grailly lhe jurasse que nunca mais lutaria contra França. O Captal de Buch recusou fazer tal promessa e morreu, ainda na prisão, quatro anos depois. Após a sua morte, os seus títulos reverteram para tio Archambaud, Conde de Foix.
rdf:langString
Жан III де Грайї, або де Грайлі (фр. Jean III de Grailly; 1331 — 7 вересня 1376) — капталь де Бюш (1343), віконт Беножа та Кастільйона, граф Бігора з 1369 року, французький полководець у Столітній війні (на стороні Англії). Народився між 1 грудня 1330 та 28 лютого 1331, ймовірно в Бордо. Син Жана II де Грайї (пом. 1343) та його дружини Бланш де Фуа. Від померлого в 1362 брата Гастона успадкував його частина капталату Бюш, від померлого в 1357 (1356) року діда, П'єра II де Грайї — віконства Бенож і Кастільйон, після чого став одним із наймогутніших сеньйорів Гасконі. В історичних джерелах найчастіше називається капталь де Бюш . Із юних років перебував на службі в англійських королів, оскільки вони, як герцоги Аквітанії, були його сюзеренами. Один із перших кавалерів ордена Підв'язки (1348). У 1355 році очолив делегацію гасконських дворян, які прибули до Англії просити захисту від французького короля. Їм на допомогу вирушила армія під керівництвом Едуарда Чорного Принца, що висадилася в Бордо у вересні. У битві при Пуатьє (1356) командував гасконським загоном. На думку багатьох істориків, його роль була вирішальною у цій битві. Зі своїм кінним загоном він пройшов милю чи дві під прикриттям невеликого пагорба та заростей і непомітно для французів опинився в них у тилу, викликавши паніку. Після миру в Бретіньї капталь де Бюш вступив у союз із королем Наварри Карлом Злим у прагненні відвоювати свої нормандські володіння. У битві при Кошерелі (16 травня 1364) він командував наваррськими військами, зазнав поразки і потрапив у полон до Бертрана дю Геклена. Був звільнений за наказом французького короля Карла V, який до того ж дав йому в лен сеньйорію Немур, за яку Жан де Грайї приніс омаж. Однак це не сподобалося Чорному Принцу, і капталь де Бюш від Немура відмовився. У 1369 році Столітня війна відновилася. Щоб у Жана де Грайї був стимул до активних дій, Чорний Принц передав йому графство Бігорр. Проте вже наступного року його зайняли французькі війська. Після смерті Джона Чендоса (2 січня 1370) капталь де Бюш став конетаблем Аквітанії. У битві при Субізі 23 серпня 1372 він знову потрапив у полон до французів. Помер у Парижі у замку Тампль 7 вересня 1376 року. За переказами, безпосередньою причиною стала звістка про смерть Чорного Принца. За наказом короля похований із почестями. Дружина (весілля 27 листопада 1350) — Роза д'Альбре. Дітей не було. Всі свої володіння Жан де Грайї заповів дядьку — Аршамбо де Грайї .
rdf:langString
A man's head in profile with asses' ears Argent.
rdf:langString
Or, on a cross Sable five escallops Argent.
xsd:nonNegativeInteger
7379
