Jay Treaty
http://dbpedia.org/resource/Jay_Treaty an entity of type: Thing
Der Jay-Vertrag vom 19. November 1794 wurde zwischen dem Königreich Großbritannien und den USA geschlossen und bereinigte aktuelle und aus dem Amerikanischen Unabhängigkeitskrieg resultierende Spannungen und Streitfragen zwischen beiden Ländern.
rdf:langString
Le traité de Londres de 1795, appelé en anglais le Jay Treaty (d’après le nom de John Jay, président de la Cour suprême des États-Unis) était un traité entre les États-Unis et la Grande-Bretagne signé le 19 novembre 1794. Ce traité a essayé de résoudre certains désaccords qui avaient surgi à la suite de la guerre d'indépendance des États-Unis, malgré le traité de Paris de 1783.
rdf:langString
ジェイ条約（Jay's Treaty）は、1794年11月にアメリカ合衆国とイギリスの間で調印された国際条約。（批准は翌1795年。） ジェー条約とも表記される。
rdf:langString
Het Verdrag van Jay (Engels: Jay Treaty of Jay's Treaty), ook bekend als het Verdrag van Londen of het Britse verdrag, is een verdrag dat op 19 november 1794 tussen de Verenigde Staten en het koninkrijk Groot-Brittannië werd gesloten om de onderlinge spanningen tussen de staten te verminderen. Het verdrag is vernoemd naar de Amerikaanse hoofdonderhandelaar John Jay.
rdf:langString
Договор Джея (англ. Jay Treaty) — англо-американский договор о дружбе, торговле и мореплавании, подписанный в Лондоне 19 ноября 1794 года особым уполномоченным США Джоном Джеем и британским министром иностранных дел лордом Гренвилем. Инициатором заключения договора был секретарь казначейства США Александр Гамильтон. Подписание договора привело к серьёзному политическому кризису в США и к перестановкам в кабинете Джорджа Вашингтона, а также осложнили отношения Вашингтона с Мэдисоном и Джеймсом Монро.
rdf:langString
Jay Treaty eller Londonfördraget 1794 var ett fördrag mellan Storbritannien och Förenta Staterna vilket avsåg att lösa kvarstående problem efter Parisfördraget 1783. Fördraget har fått sitt namn efter den amerikanske chefsförhandlaren John Jay. Hans motpart var lord Grenville.
rdf:langString
معاهدة جاي (بالإنجليزية: Jay Treaty)، وقُعت عام 1794 وحلت النزاعات بين الولايات المتحدة وبريطانيا بعد نهاية الثورة الأمريكية (1775- 1783) وكان جون جاي رئيس القضاء الأمريكي قد رتب لهذه الاتفاقية في لندن. وصلت العلاقات بين الولايات المتحدة وبريطانيا إلى مرحلة القطيعة تقريبًا بعد أن أعلنت فرنسا الحرب على بريطانيا عام 1793. وحاصرت بريطانيا المستعمرات الفرنسية في جزر الهند الغربية وأسرت حوالي 300 سفينة أمريكية مما أدى إلى تهيئة أجواء الحرب بين بريطانيا والولايات المتحدة.
rdf:langString
The Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and the United States of America, commonly known as the Jay Treaty, and also as Jay's Treaty, was a 1794 treaty between the United States and Great Britain that averted war, resolved issues remaining since the Treaty of Paris of 1783 (which ended the American Revolutionary War), and facilitated ten years of peaceful trade between the United States and Britain in the midst of the French Revolutionary Wars, which began in 1792. The Treaty was designed by Alexander Hamilton and supported by President George Washington. It angered France and bitterly divided Americans. It inflamed the new growth of two opposing parties in every state, the pro-Treaty Federalists and the anti-Treaty Jeffersonian Republicans.
rdf:langString
El Tratado de Jay, también conocido como tratado de Londres de 1794, fue un tratado internacional entre Estados Unidos y el Reino de Gran Bretaña para resolver las diferencias entre ambos países surgidas a raíz de la guerra de la Independencia. A los partidarios de Jefferson no les gustó el tratado pero fue aprobado por el Congreso y contribuyó a la formación de los primeros partidos políticos. Fue firmado en el mes de noviembre de 1794 y entró en vigor en 1795. Fue negociado por John Jay y William Wyndham Grenville.
rdf:langString
Il trattato di Amicizia, Commercio e Navigazione tra Sua Maestà Britannica e gli Stati Uniti d'America, comunemente noto come trattato Jay, trattato di Jay, trattato britannico o trattato di Londra del 1794, fu un trattato firmato il 19 novembre 1794, stipulato tra Stati Uniti d'America e Regno di Gran Bretagna che si crede abbia evitato una guerra, che risolvette problemi rimasti aperti dopo il trattato di Parigi (1783) (che aveva scritto la fine della guerra d'indipendenza americana), e che favorì dieci anni di commercio pacifico tra Stati Uniti e Gran Bretagna nel mezzo delle guerre rivoluzionarie francesi, iniziate nel 1792.
rdf:langString
제이 조약(Jay's Treaty)은 1794년 11월 19일에 미국과 영국 사이에 체결된 국제 조약으로, 비준은 이듬해 1795년에 되었다. 애미티 조약(Treaty of Amity), 1794년 런던 조약(Treaty of London of 1794) 등으로도 표기된다. 프랑스 혁명의 여파로 제1차 대불동맹 전쟁이 발생한후 미국이 중립을 선언하자 미영간에 관계가 악화되었다. 영국과 전쟁을 원치 않았던 워싱턴 행정부는 초대 대법원장인 존 제이를 특사로 영국에 파견하여 양국간의 갈등해소를 위한 협상을 진행하였다. 조약이 체결되며 미영간에 통상이 증진되었고 양국간에 전쟁도 피할 수 있게 되었다. 그러나 이 조약은 프랑스와의 동맹관계를 일방적으로 파기하는 행위였기에 프랑스와 관계가 극도로 악화되었다. 이로 인해 뇌물스캔들인 'XYZ 사건'이 발생한 뒤 양국의 해군은 선전포고 없이 해상에서 산발적으로 충돌하는 유사전쟁(Quasi war)를 치루는 부작용이 발생하기도 했다.
rdf:langString
Traktat Jaya (ang. The Jay Treaty). Znany także jako Traktat Londyński – Treaty of London. Traktat zawarty w Londynie pomiędzy Wielką Brytanią a Stanami Zjednoczonymi 19 listopada 1794 roku. Traktat regulował część spornych spraw, jakie pozostały po zakończeniu rewolucji amerykańskiej. Traktat postanawiał, że: Nie osiągnięto porozumienia w sprawie:
* odszkodowania za mienia skonfiskowane w USA lojalistom,
* wolnego handlu pomiędzy USA a brytyjskimi koloniami na Karaibach. Brytyjski ambasador w USA George Hammond musiał opuścić ten kraj z powodu niepopularności traktatu.
rdf:langString
O Tratado de Amizade, Comércio e Navegação, entre Sua Majestade Britânica e os Estados Unidos da América, (em inglês: Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and the United States of America) comumente conhecido como Tratado de Jay, e também como Tratado Jay, foi um tratado de 1794 entre os Estados Unidos e a Grã-Bretanha que evitou a guerra, resolveu questões remanescentes desde o Tratado de Paris de 1783 (que encerrou a Guerra Revolucionária Americana), e facilitou dez anos de comércio pacífico entre os Estados Unidos e a Grã-Bretanha em meio às Guerras Revolucionárias Francesas, que começaram em 1792. O Tratado foi elaborado por Alexander Hamilton e apoiado pelo Presidente George Washington. Isso irritou a França e dividiu amargamente os americanos. Infl
rdf:langString
Договір Джея — договір про дружбу, торгівлю і мореплавання, укладений у 1794 між США і Великою Британією. Підписаний в Лондоні 19 листопада 1794 верховним суддею США Джоном Джєєм (J. Jay) і англійським міністром закордонних справ лордом Гренвіллом. Набрав чинності 28 жовтня 1795.
rdf:langString
《杰伊条约》（英語：Jay Treaty），全称 《大不列颠国王与美利坚合众国间的友好、商业和航海条约》（英語：The Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and the United States of America），是美国与英国签署于1795年的一项条约，该条约缓解了两国之间的紧张局势，避免了可能爆发的战争，解决了自1783年《巴黎条约》（该条约结束了美国革命）以来遗留的问题，而且让英美两国能够在1792年法国革命战争爆发后的十年间继续进行和平贸易。此条约由亚历山大·汉密尔顿所设计并得到总统乔治·华盛顿的支持。该条约激怒了法国，也使美国人痛苦地陷于分裂。条约刺激了每一个州的两个对立党派——支持条约的联邦党和反对条约的民主共和党之间的对立。 《杰伊条约》于1794年11月19日签署，尔后提交给美利坚联邦参议院，（预期）在次年的六月获得意见和同意（通过）。在1795年6月24日，《杰伊条约》获得批准，20票赞成10票反对，获得恰好三分之二的多数票（刚刚好够获得通过的必需票数）。同时条约也获得英国政府的批准，并于1796年2月29日正式交换批准书之日生效。
rdf:langString
rdf:langString
معاهدة جاي
rdf:langString
Jay-Vertrag
rdf:langString
Tratado de Jay
rdf:langString
Jay Treaty
rdf:langString
Trattato di Jay
rdf:langString
Traité de Londres (1795)
rdf:langString
제이 조약
rdf:langString
ジェイ条約
rdf:langString
Verdrag van Jay
rdf:langString
Traktat Jaya
rdf:langString
Tratado de Jay
rdf:langString
Договор Джея
rdf:langString
Jay Treaty
rdf:langString
杰伊条约
rdf:langString
Договір Джея
rdf:langString
Jay Treaty
xsd:integer
193600
xsd:integer
1122503244
rdf:langString
To relieve post-war tension between Britain and the United States
rdf:langString
* William Grenville, 1st Baron Grenville
* John Jay
rdf:langString
*
*
rdf:langString
First page of the Jay Treaty
rdf:langString
yes
rdf:langString
December 2017
xsd:date
1794-11-19
rdf:langString
Facsimile of the first page of the Jay Treaty
xsd:integer
200
rdf:langString
Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and The United States of America
rdf:langString
Jay's Treaty
xsd:date
1796-02-29
rdf:langString
معاهدة جاي (بالإنجليزية: Jay Treaty)، وقُعت عام 1794 وحلت النزاعات بين الولايات المتحدة وبريطانيا بعد نهاية الثورة الأمريكية (1775- 1783) وكان جون جاي رئيس القضاء الأمريكي قد رتب لهذه الاتفاقية في لندن. لم تلتزم بريطانيا والولايات المتحدة ببنود اتفاقية باريس التي أنهت الحرب الثورية عام 1783 تمامًا. إذ لم يدفع الأمريكيون الديون المترتبة عليهم قبل الحرب للرعايا البريطانيين، كما رفضوا أيضًا دفع خسائر ممتلكات الأمريكيين الذين تعاطفوا مع بريطانيا أثناء الحرب. وفي الجانب الآخر، رفض الإنجليز تسليم النقاط العسكرية القريبة من البحيرات العظمى ورفضوا فتح أسواقهم الهامة في جزر الهند الغربية للسفن الأمريكية. وصلت العلاقات بين الولايات المتحدة وبريطانيا إلى مرحلة القطيعة تقريبًا بعد أن أعلنت فرنسا الحرب على بريطانيا عام 1793. وحاصرت بريطانيا المستعمرات الفرنسية في جزر الهند الغربية وأسرت حوالي 300 سفينة أمريكية مما أدى إلى تهيئة أجواء الحرب بين بريطانيا والولايات المتحدة. وأخيرًا أرسل الرئيس الأمريكي جورج واشنطن جاي إلى لندن للتفاوض حول حل سلمي للنزاع. وقع ممثلو بريطانيا وأمريكا اتفاقية جاي في 19 نوفمبر 1794، وقد حلت تلك الاتفاقية أغلب نقاط الخلاف ولكنها لم تستطع منع بريطانيا من بسط هيمنتها على السفن الأمريكية المحايدة، كما أنها حظرت على أمريكا الانتقام من هذه الهيمنة البريطانية. صدق جورج واشنطن على الاتفاقية في أغسطس عام 1795.
rdf:langString
Der Jay-Vertrag vom 19. November 1794 wurde zwischen dem Königreich Großbritannien und den USA geschlossen und bereinigte aktuelle und aus dem Amerikanischen Unabhängigkeitskrieg resultierende Spannungen und Streitfragen zwischen beiden Ländern.
rdf:langString
El Tratado de Jay, también conocido como tratado de Londres de 1794, fue un tratado internacional entre Estados Unidos y el Reino de Gran Bretaña para resolver las diferencias entre ambos países surgidas a raíz de la guerra de la Independencia. A los partidarios de Jefferson no les gustó el tratado pero fue aprobado por el Congreso y contribuyó a la formación de los primeros partidos políticos. Fue firmado en el mes de noviembre de 1794 y entró en vigor en 1795. Fue negociado por John Jay y William Wyndham Grenville. En el tratado se incluyó la entrega en 1796 de una serie de fuertes a los EE. UU, entre los cuales estaban: Mackinac Island (Míchigan), Fort Shelby y Fort Detroit. El tratado, además de evitar la guerra entre ambas naciones, dio paso a una década de comercio pacífico en medio de las convulsiones producidas en Europa como consecuencia de la Revolución francesa.
rdf:langString
The Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and the United States of America, commonly known as the Jay Treaty, and also as Jay's Treaty, was a 1794 treaty between the United States and Great Britain that averted war, resolved issues remaining since the Treaty of Paris of 1783 (which ended the American Revolutionary War), and facilitated ten years of peaceful trade between the United States and Britain in the midst of the French Revolutionary Wars, which began in 1792. The Treaty was designed by Alexander Hamilton and supported by President George Washington. It angered France and bitterly divided Americans. It inflamed the new growth of two opposing parties in every state, the pro-Treaty Federalists and the anti-Treaty Jeffersonian Republicans. The Treaty was negotiated by John Jay and gained many of the primary American goals. This included the withdrawal of British Army units from forts in the Northwest Territory that it had refused to relinquish under the Paris Peace Treaty. The British were retaliating for the United States reneging on Articles 4 and 6 of the 1783 treaty; American state courts impeded the collection of debts owed British creditors and upheld the continued confiscation of Loyalist estates in spite of an explicit understanding that the prosecutions would be immediately discontinued. The parties agreed that disputes over wartime debts and the American–Canadian boundary were to be sent to arbitration—one of the first major uses of arbitration in modern diplomatic history. This set a precedent used by other nations. The Americans were granted limited rights to trade with British colonies in the Caribbean in exchange for some limits on the American export of cotton. The Jay treaty was signed on November 19, 1794, during the Thermidorian Reaction in France, and submitted to the United States Senate for its advice and consent the following June. It was ratified by the Senate on June 24, 1795, by a two-thirds majority vote of 20–10 (exactly the minimum number necessary for concurrence). It was also ratified by the British government, and took effect February 29, 1796, the day when ratifications were officially exchanged. The treaty was hotly contested by Jeffersonians in each state. An effort was made to block it in the House, which ultimately failed. The Jeffersonians feared that closer economic or political ties with Great Britain would strengthen Hamilton's Federalist Party, promote aristocracy, and undercut republicanism. This debate crystallized the emerging partisan divisions and shaped the new "First Party System", with the Federalists favoring the British and the Jeffersonian republicans favoring France. The treaty was for ten years' duration. Efforts failed to agree on a replacement treaty in 1806 when Jefferson rejected the Monroe–Pinkney Treaty, as tensions escalated toward the War of 1812.
rdf:langString
Le traité de Londres de 1795, appelé en anglais le Jay Treaty (d’après le nom de John Jay, président de la Cour suprême des États-Unis) était un traité entre les États-Unis et la Grande-Bretagne signé le 19 novembre 1794. Ce traité a essayé de résoudre certains désaccords qui avaient surgi à la suite de la guerre d'indépendance des États-Unis, malgré le traité de Paris de 1783.
rdf:langString
제이 조약(Jay's Treaty)은 1794년 11월 19일에 미국과 영국 사이에 체결된 국제 조약으로, 비준은 이듬해 1795년에 되었다. 애미티 조약(Treaty of Amity), 1794년 런던 조약(Treaty of London of 1794) 등으로도 표기된다. 프랑스 혁명의 여파로 제1차 대불동맹 전쟁이 발생한후 미국이 중립을 선언하자 미영간에 관계가 악화되었다. 영국과 전쟁을 원치 않았던 워싱턴 행정부는 초대 대법원장인 존 제이를 특사로 영국에 파견하여 양국간의 갈등해소를 위한 협상을 진행하였다. 조약이 체결되며 미영간에 통상이 증진되었고 양국간에 전쟁도 피할 수 있게 되었다. 그러나 이 조약은 프랑스와의 동맹관계를 일방적으로 파기하는 행위였기에 프랑스와 관계가 극도로 악화되었다. 이로 인해 뇌물스캔들인 'XYZ 사건'이 발생한 뒤 양국의 해군은 선전포고 없이 해상에서 산발적으로 충돌하는 유사전쟁(Quasi war)를 치루는 부작용이 발생하기도 했다. 조약 내용이 미국에게 다소 굴욕적인 점이 있었기에 국내여론은 매우 비판적이었다. 이로 인해 협상 대표로 조약을 체결하였던 초대 대법원장 존 제이는 대중적 인지도가 떨어지며 차기 예비 대선 주자에서 멀어지고 말았다.
rdf:langString
ジェイ条約（Jay's Treaty）は、1794年11月にアメリカ合衆国とイギリスの間で調印された国際条約。（批准は翌1795年。） ジェー条約とも表記される。
rdf:langString
Il trattato di Amicizia, Commercio e Navigazione tra Sua Maestà Britannica e gli Stati Uniti d'America, comunemente noto come trattato Jay, trattato di Jay, trattato britannico o trattato di Londra del 1794, fu un trattato firmato il 19 novembre 1794, stipulato tra Stati Uniti d'America e Regno di Gran Bretagna che si crede abbia evitato una guerra, che risolvette problemi rimasti aperti dopo il trattato di Parigi (1783) (che aveva scritto la fine della guerra d'indipendenza americana), e che favorì dieci anni di commercio pacifico tra Stati Uniti e Gran Bretagna nel mezzo delle guerre rivoluzionarie francesi, iniziate nel 1792. I termini del trattato furono redatti principalmente dal segretario del tesoro Alexander Hamilton, sostenuto fortemente dal capo negoziatore John Jay e dal presidente George Washington. Il trattato ottenne i principali obiettivi statunitensi, tra cui il ritiro del British Army dalle fortezze pre-rivoluzionarie del Territorio del nord-ovest negli Stati Uniti (l'area ad ovest della Pennsylvania ed a nord del fiume Ohio). I britannici avevano riconosciuto questo territorio come statunitense nel trattato di Parigi del 1783. Le parti si accordarono sul fatto di delegare ad un arbitrato le controversie sui debiti contratti in tempo di guerra e sul confine tra il Canada e gli Stati Uniti d'America; fu uno dei primi grandi utilizzi dell'arbitrato nella storia della diplomazia. Agli americani furono concessi alcuni diritti sul commercio con le colonie britanniche in India e nei Caraibi, in cambio di alcune limitazioni sull'esportazione di cotone dagli Stati Uniti. Il trattato fu caldamente contestato dai Jeffersoniani in ogni stato. Temevano che un legame commercialmente troppo stretto con i britannici avrebbe potenziato il Partito Federalista di Hamilton, promosso l'aristocrazia e colpito il repubblicanesimo. L'annuncio del sostegno di Washington si dimostrò decisivo ed il trattato fu ratificato con una maggioranza di due terzi del Senato nel novembre 1794. Il trattato divenne un grosso nodo di discussione, portando alla formazione del primo sistema partitico degli Stati Uniti, con i Federalisti a favore dei britannici ed i repubblicani Jeffersoniani a favore della Francia. Il trattato aveva una durata decennale. Il tentativo di allungarne la durata fallì nel 1806 quando Jefferson rifiutò il trattato Pinkney-Monroe quando la tensione aumentò portando alla guerra del 1812. Il trattato fu firmato il 19 novembre 1794, il Senato lo approvò il 24 giugno 1795. Fu ratificato dal presidente e dal governo britannico, ed il primo giorno di validità fu spostato al 29 febbraio 1796.
rdf:langString
Het Verdrag van Jay (Engels: Jay Treaty of Jay's Treaty), ook bekend als het Verdrag van Londen of het Britse verdrag, is een verdrag dat op 19 november 1794 tussen de Verenigde Staten en het koninkrijk Groot-Brittannië werd gesloten om de onderlinge spanningen tussen de staten te verminderen. Het verdrag is vernoemd naar de Amerikaanse hoofdonderhandelaar John Jay.
rdf:langString
Traktat Jaya (ang. The Jay Treaty). Znany także jako Traktat Londyński – Treaty of London. Traktat zawarty w Londynie pomiędzy Wielką Brytanią a Stanami Zjednoczonymi 19 listopada 1794 roku. Traktat regulował część spornych spraw, jakie pozostały po zakończeniu rewolucji amerykańskiej. Traktat postanawiał, że:
* Brytyjczycy zakończą okupację niektórych fortów, które miały należeć do USA, między innymi Fort Detroit (co zostało urzeczywistnione w 1796),
* Wypłatę rekompensaty dla amerykańskich armatorów za straty poniesione przez nich w wyniku wojny w wysokości ponad 10 milionów dolarów,
* Stany Zjednoczone zobowiązywały się spłacić brytyjskie długi zaciągnięte przed wojną opiewające na sumaryczną kwotę 600 tys. funtów,
* Powołano dwie komisje mające ustalić granicę pomiędzy Kanadą a USA. Komisja pracująca nad granicą północno-wschodnią zdołała ją wytyczyć w oparciu o bieg rzeki Saint Croix. Komisja mająca ustalić granicę północno-zachodnią nigdy nie powstała,
* Amerykanie nadali Wielkiej Brytanii klauzulę największego uprzywilejowania,
* Dano Indianom prawo wolnego przemieszczania się oraz handlu pomiędzy USA i Kanadą. Nie osiągnięto porozumienia w sprawie:
* odszkodowania za mienia skonfiskowane w USA lojalistom,
* wolnego handlu pomiędzy USA a brytyjskimi koloniami na Karaibach. Założenia do traktatu zostały naszkicowane przez Aleksandra Hamiltona przy pewnym udziale Waszyngtona, a został on wynegocjowany przez Johna Jaya. Jay poczynił liczne ustępstwa, co wzburzyło amerykańską opinię publiczną. Ze strony brytyjskiej traktat podpisał minister spraw zagranicznych William Grenville. Brytyjski ambasador w USA George Hammond musiał opuścić ten kraj z powodu niepopularności traktatu. Senat Stanów Zjednoczonych 24 czerwca 1795 warunkowo dozwolił na ratyfikację 20 głosami przeciw 10, z trudem osiągając wymagane 2/3 głosów, o których mówi Konstytucja USA w art. 2 § 2 akapit 2. Prezydent ratyfikował układ 14 sierpnia 1795. Dokumenty ratyfikacyjne wymieniono w Londynie 28 października 1795 r. Izba Reprezentantów po burzliwych obradach trwających od 14 kwietnia 1796 niewielką większością 51 głosów przeciw 48 w głosowaniu 30 kwietnia 1796 wyraziła zgodę na wydatkowanie funduszy federalnych w celu realizacji traktatu. Niedoskonałości i przemilczenia Traktatu doprowadziły do wojny roku 1812. Traktat Jaya stracił ważność wraz z zawarciem traktatu gandawskiego.
rdf:langString
O Tratado de Amizade, Comércio e Navegação, entre Sua Majestade Britânica e os Estados Unidos da América, (em inglês: Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and the United States of America) comumente conhecido como Tratado de Jay, e também como Tratado Jay, foi um tratado de 1794 entre os Estados Unidos e a Grã-Bretanha que evitou a guerra, resolveu questões remanescentes desde o Tratado de Paris de 1783 (que encerrou a Guerra Revolucionária Americana), e facilitou dez anos de comércio pacífico entre os Estados Unidos e a Grã-Bretanha em meio às Guerras Revolucionárias Francesas, que começaram em 1792. O Tratado foi elaborado por Alexander Hamilton e apoiado pelo Presidente George Washington. Isso irritou a França e dividiu amargamente os americanos. Inflamou o novo crescimento de dois partidos opostos em todos os estados, os federalistas pró-Tratado e os republicanos jeffersonianos anti-Tratado. O Tratado foi negociado por John Jay e conquistou muitos dos principais objetivos americanos. Isso incluiu a retirada de unidades do exército britânico de fortes no Território do Noroeste que se recusou a renunciar sob o Tratado de Paz de Paris. Os britânicos estavam retaliando pelo fato de os Estados Unidos terem renegado os Artigos 4 e 6 do tratado de 1783; Os tribunais estaduais americanos impediram a cobrança de dívidas dos credores britânicos e mantiveram o confisco contínuo de propriedades legalistas, apesar de um entendimento explícito de que os processos seriam imediatamente interrompidos. As partes concordaram que as disputas sobre dívidas de guerra e a fronteira americano-canadense deveriam ser enviadas para arbitragem— um dos primeiros grandes usos da arbitragem na história diplomática moderna. Isso abriu um precedente usado por outras nações. Os americanos receberam direitos limitados de comércio com colônias britânicas no Caribe em troca de alguns limites na exportação americana de algodão. O tratado Jay foi assinado em 19 de novembro de 1794, durante a reação termidoriana na na França, e submetido ao Senado dos Estados Unidos para seu conselho e consentimento em junho seguinte. Foi ratificado pelo Senado em 24 de junho de 1795, por maioria de dois terços de 20 a 10 (exatamente o número mínimo necessário para a concordância). Também foi ratificado pelo governo britânico e entrou em vigor em 29 de fevereiro de 1796, dia em que as ratificações foram oficialmente trocadas. O tratado foi muito contestado pelos jeffersonianos em cada estado. Foi feito um esforço para bloqueá-lo na Câmara, que acabou fracassando. Os jeffersonianos temiam que laços econômicos ou políticos mais estreitos com a Grã-Bretanha fortaleceriam o Partido Federalista de Hamilton, promoveriam a aristocracia e enfraqueceriam o republicanismo. Esse debate cristalizou as divisões partidárias emergentes e moldou o novo "Sistema do Primeiro Partido", com os federalistas favorecendo os britânicos e os republicanos jeffersonianos a favor da França. O tratado tinha a duração de dez anos. Os esforços não chegaram a um acordo sobre um tratado de substituição em 1806, quando Jefferson rejeitou o Tratado Monroe-Pinkney, à medida que as tensões aumentavam em direção à Guerra de 1812.
rdf:langString
Договор Джея (англ. Jay Treaty) — англо-американский договор о дружбе, торговле и мореплавании, подписанный в Лондоне 19 ноября 1794 года особым уполномоченным США Джоном Джеем и британским министром иностранных дел лордом Гренвилем. Инициатором заключения договора был секретарь казначейства США Александр Гамильтон. Подписание договора привело к серьёзному политическому кризису в США и к перестановкам в кабинете Джорджа Вашингтона, а также осложнили отношения Вашингтона с Мэдисоном и Джеймсом Монро.
rdf:langString
Jay Treaty eller Londonfördraget 1794 var ett fördrag mellan Storbritannien och Förenta Staterna vilket avsåg att lösa kvarstående problem efter Parisfördraget 1783. Fördraget har fått sitt namn efter den amerikanske chefsförhandlaren John Jay. Hans motpart var lord Grenville.
rdf:langString
《杰伊条约》（英語：Jay Treaty），全称 《大不列颠国王与美利坚合众国间的友好、商业和航海条约》（英語：The Treaty of Amity, Commerce, and Navigation, Between His Britannic Majesty and the United States of America），是美国与英国签署于1795年的一项条约，该条约缓解了两国之间的紧张局势，避免了可能爆发的战争，解决了自1783年《巴黎条约》（该条约结束了美国革命）以来遗留的问题，而且让英美两国能够在1792年法国革命战争爆发后的十年间继续进行和平贸易。此条约由亚历山大·汉密尔顿所设计并得到总统乔治·华盛顿的支持。该条约激怒了法国，也使美国人痛苦地陷于分裂。条约刺激了每一个州的两个对立党派——支持条约的联邦党和反对条约的民主共和党之间的对立。 条约由约翰·杰伊谈判促成并实现了美国的诸多主要目标。条约包括了英国从西北领地撤军，而在之前的《巴黎条约》中英国曾拒绝从该地区撤军。英国当时正在报复美国违反1783年《巴黎条约》第4条和第6条的行为; 美国的州法院阻止收取欠英国债权人的债务，并坚持继续没收效忠派遗留在美国的财产，尽管（美方）明确知道该行为应立即停止。双方同意在战争时期关于债务的争执和美利坚同加拿大的边界争端问题应被交付仲裁解决——这是仲裁在现代外交史上一个最重要的使用。这创制了（当出现国际争端时）被其他国家所遵循和效仿的先例。美国人被授予在魁北克地区同英国殖民地贸易的一定权利，而作为交换 英国同样被授予同美国进行棉花贸易的一定权利。 《杰伊条约》于1794年11月19日签署，尔后提交给美利坚联邦参议院，（预期）在次年的六月获得意见和同意（通过）。在1795年6月24日，《杰伊条约》获得批准，20票赞成10票反对，获得恰好三分之二的多数票（刚刚好够获得通过的必需票数）。同时条约也获得英国政府的批准，并于1796年2月29日正式交换批准书之日生效。 在每一个州，杰斐逊主义者都激烈地反对该条约。在国会（具体是参议院）里他们努力阻挠其通过，但最终失败。杰斐逊担心同英国更紧密的经济或政治联结会加强汉密尔顿的联邦党，加强上层/贵族统治并削弱共和主义。这场辩论固化了新出现的党派分歧，并形成了新的“第一政党体系”，联邦党人支持英国，而杰弗逊派共和党人支持法国。条约有效期十年。当1806年条约到期后，杰斐逊拒绝签署《》，于是替代条约未能签订 ，局势升级为随后爆发的1812年战争。
rdf:langString
Договір Джея — договір про дружбу, торгівлю і мореплавання, укладений у 1794 між США і Великою Британією. Підписаний в Лондоні 19 листопада 1794 верховним суддею США Джоном Джєєм (J. Jay) і англійським міністром закордонних справ лордом Гренвіллом. Набрав чинності 28 жовтня 1795. Згідно з договором Джея, Велика Британія зобов'язалася до 1 червня 1796 відвести свої війська з фортів на територіях, що відійшли до США за Версальським мирним договором 1783. Передбачалося створення змішаних комісій для врегулювання територіальних і фінансово-економічних питань. Англійські кораблі отримали право заходу в усі порти США, тоді як американці могли вести торгівлю з Британською Вест-індією на судах водотоннажністю не більше 70 тонн. Договір Джея забороняв американцям ввезення бавовни, цукру, кави, какао і ряду інших товарів. Нерівноправний характер Договору Джея викликав незадоволеність в США. Незважаючи на сильну опозицію в палаті представників і в сенаті, договір під впливом Вашингтона і Гамільтона все ж таки був ратифікований 24 червня 1795. Спірне питання про торгівлю з Вест-Індією був остаточно врегульовано на користь США в 1830 році президентом Джексоном, а питання про уточнення американо-канадського кордону — лише в 1842 році договором Вебстера—Ешбертона.
xsd:nonNegativeInteger
40874
