Japanese writing system
http://dbpedia.org/resource/Japanese_writing_system an entity of type: Thing
Per factors històrics, els japonesos fan gran ús de diversos tipus d'escriptura:
* Kana (o sil·labaris)
* Hiragana
* Katakana
* Furigana
* Kanji (o lletres xineses) També fan servir un tipus d'escriptura per a la romanització, o transcripció a neologismes de l'alfabet romà:
* Romaji (rōmaji)
rdf:langString
日本語の表記体系（にほんごのひょうきたいけい）では、日本語の文章等を文字によって表記する為の系統的な方法について解説する。本項目では現代日本語の表記体系とその歴史を扱っている。日本語の概略に関しては日本語を参照。
rdf:langString
Pismo japońskie (jap. 日本語の表記体系 nihongo no hyōki taikei; system wyrażania języka japońskiego przy pomocy pisma) – system zapisu języka japońskiego, składający się z trzech rodzajów znaków: (1) kanji (pismo chińskie), (2) sylabariusza hiragana (pismo fonetyczne, utworzone z uproszczenia całych znaków kanji), (3) sylabariusza katakana (pismo fonetyczne, utworzone z fragmentów kanji).
rdf:langString
Het Japanse schrift is een verzameling schrijfmethoden waarmee een Japanse tekst geschreven kan worden.
rdf:langString
日語書寫系統（日语：日本語の表記体系*/?）是指以文字來記載日語文章等的系統方法。跟世界其他語言相比，日語的書寫系統較為複雜，現代日文由幾種文字構成：起源於中國形意文字的漢字，表音文字（音節文字）平假名（於文法型式上常用）、片假名（主要用於外來語）以及以拉丁字母書寫的羅馬字。這些文字體系各自有特定的功能在日常生活中被交互使用著。 以下舉出幾個用日語寫成的單字範例： 日文單字的配列法不以漢字，而以記載單字發音的「假名」為基礎。通常用於「假名」的排序法有「」和「」兩種。後者為舊式。漢字會另外以部首來排序。
rdf:langString
يستخدم نظام الكتابة الياباني الحديث ثلاثة أنواع رئيسية من الحروف:
* كانجي، حروف صينية
* هيراغانا، مقطعيات
* كاتاكانا، مقطعيات وبشكل أقل، يستخدم الحروف اللاتينية كما في بعض الاختصارات مثل "CD" و"DVD". يمكن أيضا الاستعانة بالأبجدية اللاتينية لكتابة جميع الكلمات اليابانية، كما في نظام روماجي (rōmaji) الذي يستخدمه بكثرة الدارسون الأجانب للغة اليابانية الذين لم يعتادوا بعد على أنواع الحروف الثلاثة، وحتى الناطقين الأصليين باليابانية يستخدمون نظام روماجي لإدخال الحروف اليابانية إلى أجهزة الحواسيب. ラドクリフ、マラソン五輪代表に1万mētoru出場にも含み نفس العنوان السابق مكتوبًا بالروماجي: ترجمة العنوان باللغة العربية:
rdf:langString
Η γραφή της σύγχρονης ιαπωνικής γλώσσας αποτυπώνεται με τρεις διαφορετικούς τρόπους, οι οποίοι χρησιμοποιούνται μαζί σε καθημερινά κείμενα και εξυπηρετούν διαφορετικές ανάγκες. Τα στοιχεία της γραφής είναι Ιδεογράμματα ή . Ειδικότερα η γραφή των ιαπωνικών περιλαμβάνει τα , που προέρχονται από την και ως ιδεογράμματα συνήθως σχηματίζουν τον κορμό των λέξεων, την συλλαβική γραφή χιραγκάνα, που χρησιμοποιείται για την γραμματική των λέξεων, και την συλλαβική γραφή κατακάνα για την απόδοση ξένων όρων. Οι συλλαβικές γραφές της ιαπωνικής γενικά αποκαλούνται κάνα.
rdf:langString
La japana lingvo skribita estas unu el la plej originalaj; fakte eblas uzi tri malsamegajn skribsistemojn: unu ideogramaron, du silabarojn kaj kelkfoje latinan alfabeton. La ideogramaro estas la kanji-sistemo, elp. kanĵi, kiu devenis el Ĉinio. La legado estas malfacila, ĉar multaj ideogramoj havas plurajn prononceblecojn. Post la dua mondmilito la japana registaro limigis la kvanton de oficialaj kanji-literoj al 1850. Ekzistas du silabaroj aŭ . Ili estas hiragana kaj katakana. Ili ebligas kvazaŭ fonan skribon de la lingvo.Ambaŭ konsistas el po ĉirkaŭ 90 signoj. Ekzemplo:: Tokio romaji 東京 kanji
rdf:langString
Die japanische Schrift besteht aus mehreren Schriften. Im japanischen Schriftsystem nutzt man , und funktional gleichberechtigt nebeneinander als Schreibschrift. Die Kanji (japanisch 漢字) entstammen der chinesischen Schrift (chin. 漢字 / 汉字, Hànzì) und bilden als Logogramme meist den Wortstamm ab. Kana, d. h. Hiragana (japanisch 平仮名 oder ひらがな) und Katakana (japanisch 片仮名 oder カタカナ), sind dagegen Silbenschriften (genauer Morenschriften) aus dem historischen , die sich von der chinesischen „Grasschrift“ (auch Konzeptschrift) herleitet. Diese drei Schriften werden im ISO-15924-Code mit dem Kürzel Jpan zusammengefasst.
rdf:langString
The modern Japanese writing system uses a combination of logographic kanji, which are adopted Chinese characters, and syllabic kana. Kana itself consists of a pair of syllabaries: hiragana, used primarily for native or naturalised Japanese words and grammatical elements; and katakana, used primarily for foreign words and names, loanwords, onomatopoeia, scientific names, and sometimes for emphasis. Almost all written Japanese sentences contain a mixture of kanji and kana. Because of this mixture of scripts, in addition to a large inventory of kanji characters, the Japanese writing system is considered to be one of the most complicated currently in use.
rdf:langString
La escritura del japonés proviene de la escritura china, que fue llevada a Japón por medio de Corea, en el siglo IV. La escritura japonesa comprende tres sistemas de escritura clásicos y uno de transcripción:
* Kana, silabarios:
* Hiragana (ひらがな), silabario para palabras de origen japonés.
* Katakana (カタカナ), silabario usado principalmente para palabras de origen extranjero.
* Kanji (漢字), caracteres de origen chino.
* Rōmaji (ローマ字), representación del japonés con el alfabeto latino. Sílabas en japonés en hiragana La siguiente tabla muestra algunos ejemplos:
rdf:langString
Sistem penulisan bahasa Jepang modern menggunakan tiga aksara penulisan utama: Kanji, yaitu ideograf dari aksara Tionghoa, Hiragana, yaitu seperangkat simbol untuk menggambarkan suku kata sebagai pembentuk kata-kata, dan Katakana, yaitu simbol-simbol lainnya untuk suku kata pinjaman bahasa asing atau bentuk suara lainnya.
rdf:langString
Les types d'écritures du japonais sont composés de systèmes graphiques : 1.
* : un ensemble de logogrammes ou sinogrammes utilisés pendant des siècles, optionnellement annotés de translittération phonétique kana de type ; 2.
* kana : deux écritures syllabaires et équivalentes ; 3.
* : une romanisation dans l'alphabet latin dans certains cas plus restreints.
rdf:langString
한자(칸지)
* 가나
* 히라가나
* 헨타이가나
* 가타카나
* 만요가나 사용법
* 후리가나
* 오쿠리가나 로마자 표기법(로마지)
* 헵번식
* 훈령식 (ISO)
* 일본식( 이 문서는 현대 일본어의 표기 체계에 관한 것입니다. 일본어에 관한 전체적 개괄 및 역사에 대해서는 일본어 문서를, 일본어 표기를 위한 로마자 사용법에 대해서는 일본어 로마자 표기법 문서를 참고하십시오.)
rdf:langString
Il moderno sistema di scrittura della lingua giapponese utilizza tre principali tipi di caratteri: logogrammi (kanji), due sillabari (hiragana e katakana) e l'alfabeto latino in casi ristretti (rōmaji).
rdf:langString
A escrita japonesa moderna faz uso de três formas de escrita diferentes: o kanji que são ideogramas de origem chinesa e dois silabários japoneses conhecidos como hiragana e katakana. Também são utilizados os algarismos arábicos e o alfabeto latino porém não tão frequentemente como as formas anteriores.
rdf:langString
В современном японском языке используется три основных системы письма: кандзи — иероглифы китайского происхождения и две слоговые азбуки, созданные в Японии: хирагана и катакана. В самой Японии эта система традиционно называется «смешанное письмо иероглифами и каной» (яп. 漢字仮名交じり文 кандзи кана мадзирибун). Рассмотрим пример газетного заголовка, использующего в своей записи все виды письма, включая латинские буквы и арабские цифры (заголовок из газеты «Асахи симбун» от 19 апреля 2004 года). Кандзи выделены красным цветом, хирагана — синим, катакана — зелёным, ромадзи и арабские цифры — чёрным:
rdf:langString
Det moderna japanska skriftsystemet använder sig av två huvudtyper av skrivtecken:
* Kanji, logografiska tecken som ursprungligen är inlånade från det kinesiska skrivsystemet.
* Kana, ett stavelsealfabet som består av:
* Hiragana, som bland annat används för att beteckna grammatik, t.ex. när man visar hur ett ord skrivet i kanji böjs och för att skriva inhemska japanska ord som inte har någon kanji.
* Katakana, som används för främmande ord såsom utländska namn, lånord, vetenskapliga namn osv. Man kan också skriva ett ord i katakana för att betona det, likt hur man kan använda kursiv skrift för att betona ord i svensk text.
rdf:langString
Ця стаття містить інформацію про систему письма японської мови та її історію. Загальні відомості про мову дивіться у статті Японська мова. У сучасній японській мові використовуються три основні систем письма: запозичені з Китаю ієрогліфи кандзі та дві японські силабічні абетки кана — хіраґана й катакана. Розглянемо приклад газетного заголовку, що містить у своєму записі всі види письма, зокрема й латинські літери та арабські цифри (заголовок з газети від 19 квітня 2004 року). Ієрогліфи виділені червоним кольором , хіраґана — синім, катакана — зеленим , а ромадзі й арабські цифри — чорним:
rdf:langString
rdf:langString
Japanese writing system
rdf:langString
نظام كتابة ياباني
rdf:langString
Escriptura japonesa
rdf:langString
Japanische Schrift
rdf:langString
Ιαπωνική γραφή
rdf:langString
Japanaj skribsistemoj
rdf:langString
Escritura japonesa
rdf:langString
Sistem penulisan bahasa Jepang
rdf:langString
Écritures du japonais
rdf:langString
Sistema di scrittura giapponese
rdf:langString
일본어 표기 체계
rdf:langString
Japans schrift
rdf:langString
日本語の表記体系
rdf:langString
Pismo japońskie
rdf:langString
Escrita japonesa
rdf:langString
Японская письменность
rdf:langString
Japanska skriftspråket
rdf:langString
日語書寫系統
rdf:langString
Японська писемність
rdf:langString
Japanese
xsd:integer
1234482
xsd:integer
1119262638
rdf:langString
logographic , syllabic
rdf:langString
Japanese novel using kanji kana majiri bun , the most general orthography for modern Japanese. Ruby characters are also used for kanji words . The text is in the traditional tategaki style; it is read down the columns and from right to left, like traditional Chinese. Published in 1908.
rdf:langString
September 2022
<second>
-1900.0
rdf:langString
rdf:langString
it seems left-to-right writing is meant rather than right-to-left: it is the only horizontal writing mentioned in the context; please refer to the Talk page as well
xsd:integer
4
rdf:langString
mixed
rdf:langString
U+3040–U+309F Hiragana
rdf:langString
U+30A0–U+30FF Katakana
rdf:langString
U+4E00–U+9FBF Kanji
rdf:langString
Per factors històrics, els japonesos fan gran ús de diversos tipus d'escriptura:
* Kana (o sil·labaris)
* Hiragana
* Katakana
* Furigana
* Kanji (o lletres xineses) També fan servir un tipus d'escriptura per a la romanització, o transcripció a neologismes de l'alfabet romà:
* Romaji (rōmaji)
rdf:langString
يستخدم نظام الكتابة الياباني الحديث ثلاثة أنواع رئيسية من الحروف:
* كانجي، حروف صينية
* هيراغانا، مقطعيات
* كاتاكانا، مقطعيات وبشكل أقل، يستخدم الحروف اللاتينية كما في بعض الاختصارات مثل "CD" و"DVD". يمكن أيضا الاستعانة بالأبجدية اللاتينية لكتابة جميع الكلمات اليابانية، كما في نظام روماجي (rōmaji) الذي يستخدمه بكثرة الدارسون الأجانب للغة اليابانية الذين لم يعتادوا بعد على أنواع الحروف الثلاثة، وحتى الناطقين الأصليين باليابانية يستخدمون نظام روماجي لإدخال الحروف اليابانية إلى أجهزة الحواسيب. هذا مثال من عنوان في أحد الصحف اليابانية (صحيفة أساهي شيمبون بتاريخ 19 أبريل 2004) يستخدم جميع الأنواع الأربعة: كانجي (بالأحمر)، هيراغانا (بالأزرق)، كاتاكانا (بالأخضر)، والحروف اللاتينية والأرقام (بالأسود): ラドクリフ、マラソン五輪代表に1万mētoru出場にも含み نفس العنوان السابق مكتوبًا بالروماجي: Radokurifu, Marason gorin daihyō ni ichi-man mētoru shutsujō ni mo fukumi ترجمة العنوان باللغة العربية: «رادكليف يشارك في الماراثون الأولمبي، وأيضا ينافس للـ10,000 متر». هذه بعض الأمثلة على كلمات مكتوبة باليابانية:
rdf:langString
Η γραφή της σύγχρονης ιαπωνικής γλώσσας αποτυπώνεται με τρεις διαφορετικούς τρόπους, οι οποίοι χρησιμοποιούνται μαζί σε καθημερινά κείμενα και εξυπηρετούν διαφορετικές ανάγκες. Τα στοιχεία της γραφής είναι Ιδεογράμματα ή . Ειδικότερα η γραφή των ιαπωνικών περιλαμβάνει τα , που προέρχονται από την και ως ιδεογράμματα συνήθως σχηματίζουν τον κορμό των λέξεων, την συλλαβική γραφή χιραγκάνα, που χρησιμοποιείται για την γραμματική των λέξεων, και την συλλαβική γραφή κατακάνα για την απόδοση ξένων όρων. Οι συλλαβικές γραφές της ιαπωνικής γενικά αποκαλούνται κάνα. Το λατινικό αλφάβητο (αποκαλούμενο γραφή ρομάτζι), αν και επίσημα δεν είναι μέρος της ιαπωνικής γλώσσας, χρησιμοποιείται ευρύτατα κυρίως στο χώρο του εμπορίου και της τεχνολογίας.
rdf:langString
La japana lingvo skribita estas unu el la plej originalaj; fakte eblas uzi tri malsamegajn skribsistemojn: unu ideogramaron, du silabarojn kaj kelkfoje latinan alfabeton. La ideogramaro estas la kanji-sistemo, elp. kanĵi, kiu devenis el Ĉinio. La legado estas malfacila, ĉar multaj ideogramoj havas plurajn prononceblecojn. Post la dua mondmilito la japana registaro limigis la kvanton de oficialaj kanji-literoj al 1850. Ekzistas du silabaroj aŭ . Ili estas hiragana kaj katakana. Ili ebligas kvazaŭ fonan skribon de la lingvo.Ambaŭ konsistas el po ĉirkaŭ 90 signoj. hiragana estas uzata por skribi tiujn vortojn, por kiuj ne ekzistas kanji-literoj. Kaj oni skribas la gramatikajn aldonojn al kanji-literoj per hiragana. Katakana-literoj estas uzataj por skribi eksterlandajn vortojn. Fine pluraj romaniigoj nomitaj romaji (elparolu: romaĵi) ekzistas, kiuj uzas la latinajn literojn. Inter ili la Hepburn-sistemo estas la plej konata en okcidento, la la plej uzata en Japanio. Ekzemplo:: Tokio romaji 東京 kanji とうきょう hiragana トウキョウ katakana 東 La elparolo estas to, kun longa o, kiu devenas de la ĉina elparolo. Ĉina elparolo estas nomita onyomi.En aliaj vortoj tiu signo estas elparolita en "kunyomi", en japana maniero. Tie la elparolo estas higaŝi.La signifo en ambaŭ kazoj estas la sama: oriento respektive orienta.La origino de tiu duobleco estas: Japanio transprenis la skribsistemon de Ĉinio sendante studentojn tien. Post ilia studado ili revenis kapablaj skribi kaj legi en ĉina lingvo. Ili kunprenis la ĉinan elparolon kun la literoj. Tamen en multaj kazoj ankaŭ la origina japana elparolo estis uzata. En eŭropaj lingvoj simila "duvorteco" ekzistas.Por la sama ideo ekzistas du malsamaj vortoj:En la germana: Orient kaj Osten (angle: orient kaj east, france orient kaj est)Orient devenas de la latina, Osten estas indigena germana.Laŭ la kunteksto, oni uzas unu aŭ la alian vorton. Ostpolitik por politiko, sed Orientteppich por tapiŝo.Ankaŭ en tiuj kazoj, la studentoj de la latina kunprenis la latinan vorton por ideo, kiu jam havis germanan, anglan, francan vorton. Granda problemo por eksterlandaj studentoj de la japanaj lingvo kaj skribo estas, ke ili ne scias, kiu elparolo valoras en certa kazo. Inverse, ili ne scias, kiu litero valoras por certa fonemo.Pli komplikigas la aferon dua problemo. Multaj aliaj kanji-literoj ankaŭ havas la sonon to. Rimarko: Kvankam la franca estas latinida lingvo, ĝi ankaŭ havas la nelatinan vorton por orient, nome "est", kiu devenas de la malnov-angla: "east".
rdf:langString
Die japanische Schrift besteht aus mehreren Schriften. Im japanischen Schriftsystem nutzt man , und funktional gleichberechtigt nebeneinander als Schreibschrift. Die Kanji (japanisch 漢字) entstammen der chinesischen Schrift (chin. 漢字 / 汉字, Hànzì) und bilden als Logogramme meist den Wortstamm ab. Kana, d. h. Hiragana (japanisch 平仮名 oder ひらがな) und Katakana (japanisch 片仮名 oder カタカナ), sind dagegen Silbenschriften (genauer Morenschriften) aus dem historischen , die sich von der chinesischen „Grasschrift“ (auch Konzeptschrift) herleitet. Diese drei Schriften werden im ISO-15924-Code mit dem Kürzel Jpan zusammengefasst. Als weitere Schrift wird in der modernen japanischen Sprache das lateinische Alphabet verwendet, das in Japan als Rōmaji (japanisch ローマ字) bezeichnet wird. Zahlen werden unter Verwendung von Kanji oder arabischen Ziffern geschrieben. Die verschiedenen Schriftarten haben spezifische Funktionen (z. B. Hiragana oft für grammatikalische Formen, Katakana hauptsächlich für Fremdwörter, Kanji oft für den Sinninhalt). Diese historisch gewachsene komplexe Schriftkultur mit den verschiedenen Schriften werden in Alltagstexten parallel verwendet.
rdf:langString
La escritura del japonés proviene de la escritura china, que fue llevada a Japón por medio de Corea, en el siglo IV. La escritura japonesa comprende tres sistemas de escritura clásicos y uno de transcripción:
* Kana, silabarios:
* Hiragana (ひらがな), silabario para palabras de origen japonés.
* Katakana (カタカナ), silabario usado principalmente para palabras de origen extranjero.
* Kanji (漢字), caracteres de origen chino.
* Rōmaji (ローマ字), representación del japonés con el alfabeto latino. El katakana fue creado por monjes budistas, mientras que el hiragana fue desarrollado por mujeres de la aristocracia. Por ello, incluso hoy en día, el hiragana está considerado como un sistema de escritura con cierto toque femenino o incluso infantil. En la actualidad, el katakana es utilizado para escribir fonéticamente palabras de origen extranjero (外来語), particularmente nombres de lugares y de personas. También se usa para escribir onomatopeyas y, en forma figurativa, para enfatizar palabras, de forma similar al uso exclusivo de mayúsculas, cuando se quiere llamar la atención. El hiragana, por su parte, se combina con los kanji como parte de la gramática japonesa. Desde hace unas décadas, el japonés ha adoptado muchas palabras extranjeras, siendo la mayoría de origen inglés y unas pocas del alemán. También hay palabras que provienen del español, y que se adoptaron hace algunos siglos, cuando los misioneros españoles y portugueses llegaron a Japón por primera vez. Por ejemplo, カッパ (kappa, capa) y quizá también パン (pan). El japonés hace uso del alfabeto romano bajo el nombre de rōmaji. Es utilizado para escribir nombres de marcas o compañías y también para escribir siglas internacionalmente reconocidas como CD. Existen distintos sistemas de romanización, de los cuales el más conocido es el sistema Hepburn (que es el de mayor aceptación y que se utiliza en la Wikipedia), aunque el Kunrei-shiki es el oficial (gubernamental) en Japón. Originalmente existía un escaso número de sílabas posibles, pero en los últimos años, debido a la creciente influencia de los idiomas extranjeros (sobre todo del inglés), han sido anexados algunos sonidos que solo pueden ser escritos en katakana (ti, tu, di, du, tse, che, etc.) Sílabas en japonés en hiragana Los japoneses utilizan para escribir los mismos instrumentos que los occidentales, es decir, lápices y bolígrafos. Sin embargo, el pincel es por tradición la base para la enseñanza de la caligrafía japonesa (Shodō). La buena escritura a mano se considera en el Japón como referente de la personalidad y la buena caligrafía a pincel como una forma elevada de expresión artística. La siguiente tabla muestra algunos ejemplos:
rdf:langString
The modern Japanese writing system uses a combination of logographic kanji, which are adopted Chinese characters, and syllabic kana. Kana itself consists of a pair of syllabaries: hiragana, used primarily for native or naturalised Japanese words and grammatical elements; and katakana, used primarily for foreign words and names, loanwords, onomatopoeia, scientific names, and sometimes for emphasis. Almost all written Japanese sentences contain a mixture of kanji and kana. Because of this mixture of scripts, in addition to a large inventory of kanji characters, the Japanese writing system is considered to be one of the most complicated currently in use. Several thousand kanji characters are in regular use, which mostly originate from traditional Chinese characters. Others made in Japan are referred to as “Japanese kanji” (和製漢字, wasei kanji; also known as “country’s kanji” 国字, kokuji). Each character has an intrinsic meaning (or range of meanings), and most have more than one pronunciation, the choice of which depends on context. Japanese primary and secondary school students are required to learn 2,136 jōyō kanji as of 2010. The total number of kanji is well over 50,000, though few if any native speakers know anywhere near this number. In modern Japanese, the hiragana and katakana syllabaries each contain 46 basic characters, or 71 including diacritics. With one or two minor exceptions, each different sound in the Japanese language (that is, each different syllable, strictly each mora) corresponds to one character in each syllabary. Unlike kanji, these characters intrinsically represent sounds only; they convey meaning only as part of words. Hiragana and katakana characters also originally derive from Chinese characters, but they have been simplified and modified to such an extent that their origins are no longer visually obvious. Texts without kanji are rare; most are either children's books — since children tend to know few kanji at an early age — or early electronics such as computers, phones, and video games, which could not display complex graphemes like kanji due to both graphical and computational limitations. To a lesser extent, modern written Japanese also uses initialisms from the Latin alphabet, for example in terms such as "BC/AD", "a.m./p.m.", "FBI", and "CD". Romanized Japanese is most frequently used by foreign students of Japanese who have not yet mastered kana, and by native speakers for computer input.
rdf:langString
Les types d'écritures du japonais sont composés de systèmes graphiques : 1.
* : un ensemble de logogrammes ou sinogrammes utilisés pendant des siècles, optionnellement annotés de translittération phonétique kana de type ; 2.
* kana : deux écritures syllabaires et équivalentes ; 3.
* : une romanisation dans l'alphabet latin dans certains cas plus restreints. Contrairement à la langue chinoise qui connaît des tons, la langue japonaise est atone, et la compilation des kanjis donna lieu à de nombreux homophones. Seule l'écriture fait foi. De ce fait — et pour d'autres considérations d'ordre historique et culturel —, on ne pourrait pas envisager, aujourd'hui, d'abolir les kanjis pour instaurer une écriture purement phonétique. Mais la langue reste évolutive, et les moyens contemporains de communication ne sont pas entravés au Japon. Au contraire, les kanjis ont des avantages : ce sont des condensés d'information.
rdf:langString
Sistem penulisan bahasa Jepang modern menggunakan tiga aksara penulisan utama: Kanji, yaitu ideograf dari aksara Tionghoa, Hiragana, yaitu seperangkat simbol untuk menggambarkan suku kata sebagai pembentuk kata-kata, dan Katakana, yaitu simbol-simbol lainnya untuk suku kata pinjaman bahasa asing atau bentuk suara lainnya. Bahasa Jepang modern dalam cakupan yang lebih kecil juga ditulis menggunakan abjad Latin, misalnya untuk singkatan seperti "CD" dan "DVD", dan kadang-kadang juga menggunakan hentaigana. Rōmaji, yaitu penulisan bahasa Jepang dengan abjad Latin, sering dilakukan oleh mahasiswa asing yang sedang mempelajari bahasa Jepang namun belum menguasai tiga aksara utama, serta oleh penutur asli ketika mengetik di komputer.
rdf:langString
한자(칸지)
* 가나
* 히라가나
* 헨타이가나
* 가타카나
* 만요가나 사용법
* 후리가나
* 오쿠리가나 로마자 표기법(로마지)
* 헵번식
* 훈령식 (ISO)
* 일본식( 이 문서는 현대 일본어의 표기 체계에 관한 것입니다. 일본어에 관한 전체적 개괄 및 역사에 대해서는 일본어 문서를, 일본어 표기를 위한 로마자 사용법에 대해서는 일본어 로마자 표기법 문서를 참고하십시오.)
현대 일본어의 표기 체계(日本語의表記體系, 일본어: 日本語の表記体系)는 두 종류의 문자, 즉 표어문자인 한자(칸지)와 표음문자인 가나 문자를 조합한 형태로 구성되어 있다. 가나는 음절문자의 일종으로, 히라가나 및 가타카나로 구성되어 있다. 히라가나는 한자어가 아닌 일본 고유의 말(야마토코토바)이나 외래어가 고유의 말로 정착된 어휘, 또는 문법적인 구성요소를 표기하는데 사용된다. 한편, 가타카나는 외국어 표현 및 명칭, 외래어(가이라이고), 의성어, 과학 용어, 여기에 강조를 표기하는데 사용된다. 일본어로 작성된 거의 모든 문장은 가나와 한자가 혼용되어 표기된다. 이 조합으로 인해, 또한 사용되는 한자의 양이 많은 관계로, 일본어의 표기 체계는 세계에서 사용되는 문자 체계 중 가장 복합한 체계로 언급되곤 한다.
rdf:langString
Il moderno sistema di scrittura della lingua giapponese utilizza tre principali tipi di caratteri: logogrammi (kanji), due sillabari (hiragana e katakana) e l'alfabeto latino in casi ristretti (rōmaji). I kanji, di origine cinese, sono 2997 (quelli più comuni sono noti come jōyō e jinmeiyō kanji) e vengono utilizzati soprattutto per sostantivi, verbi, aggettivi e ; i due sillabari (kana) contengono ciascuno 46 caratteri di base (71 compresi i segni diacritici), ognuno dei quali corrisponde ad un suono nella lingua giapponese, vengono utilizzati nella flessione linguistica dei verbi e degli aggettivi e nelle particelle grammaticali. Quasi tutte le frasi giapponesi contengono sia kanji che hiragana, mentre più raramente viene utilizzato il katakana. Quest'ultimo viene utilizzato per la traslitterazione delle parole e dei nomi stranieri, per la trascrizione di nomi scientifici di animali e piante e per i versi degli animali. A causa di questa miscela di caratteri, oltre a un grande inventario di caratteri kanji, il sistema di scrittura giapponese è spesso considerato come uno dei più complicati in uso in tutto il mondo.
rdf:langString
日本語の表記体系（にほんごのひょうきたいけい）では、日本語の文章等を文字によって表記する為の系統的な方法について解説する。本項目では現代日本語の表記体系とその歴史を扱っている。日本語の概略に関しては日本語を参照。
rdf:langString
Pismo japońskie (jap. 日本語の表記体系 nihongo no hyōki taikei; system wyrażania języka japońskiego przy pomocy pisma) – system zapisu języka japońskiego, składający się z trzech rodzajów znaków: (1) kanji (pismo chińskie), (2) sylabariusza hiragana (pismo fonetyczne, utworzone z uproszczenia całych znaków kanji), (3) sylabariusza katakana (pismo fonetyczne, utworzone z fragmentów kanji).
rdf:langString
Het Japanse schrift is een verzameling schrijfmethoden waarmee een Japanse tekst geschreven kan worden.
rdf:langString
A escrita japonesa moderna faz uso de três formas de escrita diferentes: o kanji que são ideogramas de origem chinesa e dois silabários japoneses conhecidos como hiragana e katakana. Também são utilizados os algarismos arábicos e o alfabeto latino porém não tão frequentemente como as formas anteriores. É possível representar a forma escrita da língua japonesa utilizando apenas caracteres do alfabeto latino num processo denominado romanização. Esta representação do japonês recebe a denominação Rōmaji e é utilizada principalmente pelos estrangeiros que desconhecem as três formas de escrita mais utilizadas no Japão ou pelos próprios japoneses . A forma escrita do japonês pode ser completamente representada utilizando apenas os silabários hiragana e katakana juntamente com o rōmaji e grande parte das palavras também possui representação em kanji. O uso de uma forma ou outra segue sugestões de estilo, convenções e legibilidade. Quando espera-se que o leitor encontre dificuldade no entendimento dos ideogramas kanji utiliza-se um recurso denominado furigana. A escrita japonesa pode utilizar duas direções diferentes. Uma delas é cópia da forma chinesa onde os caracteres são escritos em colunas do topo para o rodapé da página, sendo as colunas ordenadas da direita para a esquerda. Outra forma é a representação em linhas escritas da esquerda para a direita indo do topo para o rodapé das páginas como no ocidente.
rdf:langString
В современном японском языке используется три основных системы письма: кандзи — иероглифы китайского происхождения и две слоговые азбуки, созданные в Японии: хирагана и катакана. В самой Японии эта система традиционно называется «смешанное письмо иероглифами и каной» (яп. 漢字仮名交じり文 кандзи кана мадзирибун). Часто в японском тексте встречаются латинские буквы, используемые для записи распространённых аббревиатур (например, DVD или NATO) и других целей. Транслитерация японского языка латинскими буквами называется ромадзи и встречается в японских текстах редко. Для записи числительных часто используются арабские цифры (обычно в текстах с ). Исключение какого-либо из перечисленных видов письма или замена одного другим в их принятом употреблении делает текст трудно читаемым или непонятным вовсе (это, пожалуй, не относится к латинским буквам, роль и употребление которых в настоящее время значительно меньше в сравнении с тремя основными системами). Рассмотрим пример газетного заголовка, использующего в своей записи все виды письма, включая латинские буквы и арабские цифры (заголовок из газеты «Асахи симбун» от 19 апреля 2004 года). Кандзи выделены красным цветом, хирагана — синим, катакана — зелёным, ромадзи и арабские цифры — чёрным: ラドクリフ、マラソン五輪代表に 1万m出場にも含みRadokurifu, Marason gorin daihyō ni, ichi-man mētoru shutsujō ni mo fukumiРАДОКУРИФУ, МАРАСОН горин дайхё: ни, ити-ман мэ:тору сюцудзё: ни мо фукуми.«Рэдклифф, участница олимпийского марафона, также выступит на дистанции 10 000 м». Ниже приведены примеры некоторых слов японского языка, записанных разными системами письменности: Сортировка слов в японском языке основана на порядке следования каны, которая, в отличие от кандзи, выражает не смысловое значение, а звучание. Существует две основных сортировки каны: современная годзю:он (букв. «пятьдесят звуков») и устаревшая: ироха. В словарях иероглифов слова сортируются при помощи системы ключей.
rdf:langString
Det moderna japanska skriftsystemet använder sig av två huvudtyper av skrivtecken:
* Kanji, logografiska tecken som ursprungligen är inlånade från det kinesiska skrivsystemet.
* Kana, ett stavelsealfabet som består av:
* Hiragana, som bland annat används för att beteckna grammatik, t.ex. när man visar hur ett ord skrivet i kanji böjs och för att skriva inhemska japanska ord som inte har någon kanji.
* Katakana, som används för främmande ord såsom utländska namn, lånord, vetenskapliga namn osv. Man kan också skriva ett ord i katakana för att betona det, likt hur man kan använda kursiv skrift för att betona ord i svensk text. Flera tusen kanji används regelbundet i språket. Man använder sig också av de båda kana-alfabeten, vilka båda består 46 grundtecken, där varje tecken representerar ett ljud inom det japanska språket. Nästan alla japanska meningar innehåller både kanji och hiragana, medan katakana används lite mer sällan. Att det japanska skriftspråket blandar så många skrivsystem, samt kräver inlärning av tusentals kanji-tecken som dessutom läses olika beroende på kontext, gör att det av vissa anses vara det mest komplexa i världen.
rdf:langString
日語書寫系統（日语：日本語の表記体系*/?）是指以文字來記載日語文章等的系統方法。跟世界其他語言相比，日語的書寫系統較為複雜，現代日文由幾種文字構成：起源於中國形意文字的漢字，表音文字（音節文字）平假名（於文法型式上常用）、片假名（主要用於外來語）以及以拉丁字母書寫的羅馬字。這些文字體系各自有特定的功能在日常生活中被交互使用著。 以下舉出幾個用日語寫成的單字範例： 日文單字的配列法不以漢字，而以記載單字發音的「假名」為基礎。通常用於「假名」的排序法有「」和「」兩種。後者為舊式。漢字會另外以部首來排序。
rdf:langString
Ця стаття містить інформацію про систему письма японської мови та її історію. Загальні відомості про мову дивіться у статті Японська мова. У сучасній японській мові використовуються три основні систем письма: запозичені з Китаю ієрогліфи кандзі та дві японські силабічні абетки кана — хіраґана й катакана. Часто в японському тексті зустрічаються латинські букви, які застосовуються для запису розповсюджених абревіатур (наприклад, DVD або CD) і інших цілей. Транслітерація японської мови латинськими буквами називається ромадзі й зустрічається у японських текстах рідко. Як числівники у текстах з горизонтальним направленням письма використовуються арабські цифри. Виключення якогось з перерахованих видів письма або заміна одного іншим у їхньому загальноприйнятому вживанні перетворює текст на важкодоступний. Розглянемо приклад газетного заголовку, що містить у своєму записі всі види письма, зокрема й латинські літери та арабські цифри (заголовок з газети від 19 квітня 2004 року). Ієрогліфи виділені червоним кольором , хіраґана — синім, катакана — зеленим , а ромадзі й арабські цифри — чорним: ラドクリフ、マラソン五輪代表に１万ｍ出場にも含みРАДОКУРіФУ, МАРАСОН горін дайхьо ні іті-ман метору сюцудзьо: ні мо фукумі.«Редкліф, учасник олімпійського марафону, також виступить на дистанції 10 000 м.» Нижче подані приклади деяких слів японської мови, що записуються різними системами письма: Сортування слів у японській мові відповідає порядку силабічних знаків кани, яка, на відміну від ієрогліфів, відповідає не за зміст, а звучання. Існує два основні способи сортування кани — сучасний годзюон («п'ятдесят звуків») і традиційний іроха. У словниках ієрогліфів слова сортуються за допомогою системи ключів.
rdf:langString
Jpan
rdf:langString
Heibon-pp.10-11.jpg
xsd:nonNegativeInteger
35793
