Japanese destroyer Tamanami

rdf:langString Таманамі

rdf:langString Таманамі (Tamanami, яп. 玉波) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні. Корабель, який відносився до есмінців типу «Югумо», спорудили у 1943 році на верфі компанії Fujinagata у Осаці. Певний час після завершення Таманамі провадив тренування у водах Японського архіпелагу, при цьому 8 червня 1943-го він прийняв участь у рятувальних роботах після вибуху та загибелі в Куре лінкора «Муцу». 10 – 15 липня 1943-го Таманамі разом зі ще 5 есмінцями та 2 легкими крейсерами здійснили ескортування великого угруповання (3 авіаносці, 1 ескортний авіаносець, 1 гідроавіаносець, 3 важкі крейсери) з Японії на атол Трук в центральній частині Каролінських островів (ще до війни тут створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадили операції у цілому ряді архіпелагів). Одразу після цього з 16 по 22 липня Таманамі здійснив круговий рейс для доставки підкріплень гарнізону острова Науру (південно-східне завершення Мікронезії). 23 – 24 липня 1943-го "Таманамі" супроводжував на початковій ділянці маршруту конвой №7233, що прямував з Труку на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). 14 – 19 серпня есмінець пройшов весь шлях до Палау охороняючи конвой №7144, а 2 вересня повернувся назад на Трук з конвоєм №8283. У середині вересня 1943-го американське авіаносне з’єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), які попрямували до атолу Еніветок (крайній північний захід Маршалових островів). Таманамі супроводжував це угруповання, яке у підсумку так і не вступило у контакт з союзними силами та 25 вересня повернулось на базу. З 29 вересня по 5 жовтня 1943-го Таманамі прослідував до Куре, супроводжуючи авіаносець «Дзюнйо». Останній тільки-но здійснив рейс в межах операції «Тей Го», метою якої була доставка з Азії значних військових контингентів для підсилення ряду гарнізонів Океанії, а тепер повертався за іншими підрозділами. 12 жовтня "Дзюнйо" разом з легким крейсером та 4 есмінцями, одним з яких був Таманамі, знову вирушив на Трук (конвой «Тей №3 Го»), при цьому на шляху до них також приєднались 2 лінкора. 19 жовтня цей загін досягнув пункту призначення. 1 листопада 1943-го союзники здійснили висадку на острові Бугенвіль, лише за чотири сотні кілометрів на південний схід від Рабаула – головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. З останнього в межах контрзаходів вийшов загін, найбільшими кораблями якого були два важкі крейсери, проте в ніч на 2 листопада він зазнав поразки в бою у затоці Імператриці Августи. Готуючись до нової контратаки, японське командування 3 листопада вислало з Труку до Рабаулу одразу сім важких крейсерів, серед охорони яких пярмував Таманамі. 5 листопада загін досягнув пункту призначення і цього ж дня Рабаул вперше став ціллю для американського авіаносного угруповання. Унаслідок атаки одразу 5 важких крейсерів отримали пошкодження, що фактично остаточно нейтралізувало загрозу для сил вторгнення на Бугенвіль (хоча японське командування помилково вважало, що ворожі сили суттєво послаблені внаслідок бою 2 листопада). Того ж дня Таманамі та ще один есмінець повели важкі крейсера «Судзуя» та «Могамі» на Трук, куди прибули 8 листопада. 11 – 15 листопада ті ж есмінці ескортували з Труку до Японії на ремонт важкі крейсера «Такао» і «Атаго» (так само зазнали пошкоджень у Рабаулі під час атаки 5 листопада). 26 листопада – 1 грудня 1943-го Таманамі разом зі ще 2 есмінцями супроводили авіаносець «Сьокаку» та легкий авіаносець «Тітосе» з Японії на Трук. Після цього 7 – 11 грудня Таманамі ескортував танкерний конвой №7072 до Палау (важливий транспортний хаб на заході Кароілнських островів), а 11 – 15 грудня повернувся на Трук з конвоєм, який прямував із Сінгапуру. 16 грудня він разом зі ще одним есмінцем повів «Могамі» з Труку до Куре, куди кораблі прибули 21 грудня. 29 січня 1944-го Таманамі разом з 2 іншими есмінцями супроводив з Йокосуки на Трук легкі авіаносці «Дзуйхо» та «Тійода» (первісно з ними слідував також важкий крейсер «Такао», проте він відокремився для допомоги пошкодженому ескортному авіаносцю «Унйо»). На той час на тлі наступу союзників у Меланезії та на сході Мікронезії японське командування вже вирішило встановити головний оборонний периметр західніше та вивести основні сили флоту з Труку, де вони знаходились під все зростаючою загрозою. Як наслідок, 10 – 15 лютого Таманамі та ще 3 есмінця, а також легкий крейсер ескортували до Японії загін із лінкора «Мусаші», авіаносця та гідроавіаносця (можливо відзначити, що вже 17 лютого база на Труці стане ціллю потужного рейду авіаносного угруповання і буде розгромлена). Невдовзі корабель був задіяний у транспортній операції «Хігаші Мацу» (Higashi Matsu), яка передусім мала за мету підсилення гарнізонів на заході Мікронезії, що тепер відносились до головного оборонного периметру. 22 березня 1944-го Таманамі та ще 2 есмінці і легкий крейсер рушили з Кісарадзу (Токійська затока) як охорона конвою «Хігаші Мацу №3», що 30 березня прибув на Сайпан. Після цього 7 – 14 квітня Таманамі супроводив частину конвою до Уліті та Палау (західні Каролінські острова), а 16 – 20 квітня прослідував з Палау до Йокосуки. 11 – 16 травня 1944-го Сігуре та шість інших есмінців ескортували з Японії до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео) загін із 3 авіаносців, 3 легких авіаносців і 1 лінкора (японське командування готувалось до ворожої атаки, до того ж через дії американських підводних човнів на комунікаціях видавалось доцільним тримати флот ближче до районів видобутку нафти). 12 червня американці розпочали операцію по оволодінню Маріанськими островами і невдовзі головні сили японського флоту вийшли з Таві-Таві для контратаки, при цьому Таманамі разом з 6 іншими есмінцями і легким крейсером забезпечував охорону "загону С", головну силу якого складали лінкори та важкі крейсери. 19 – 20 червня японці зазнали важкої поразки в битві у Філіппінському морі, а 22 червня японський флот прибув на Окінаву. Звідси більшість кораблів рушила до Японії, проте Таманамі з 23 по 29 червня разом есмінцем «Фуджінамі» супроводив танкер «Кокуйо-Мару» з Окінави до Сінгапуру. 2 липня 1944-го Таманамі та «Фуджінамі» повели до Маніли «Кокуйо-Мару» та легкий крейсер «Кітакамі» (після важкого пошкодження прямував для ремонту у Японії). 7 липня за дві з половиною сотні кілометрів на захід від Маніли Таманамі був торпедований підводним човном та затонув зі всім екіпажем.