Italian school of algebraic geometry
http://dbpedia.org/resource/Italian_school_of_algebraic_geometry
En rilato kun la historio de matematiko, la itala skolo de algebra geometrio laboris dum duono de jarcento aŭ pli longe (proksimume 1885-1935) internacie en , aparte pri . Estis proksimume de 30 ĝis 40 elstaraj matematikistoj kiuj faris grandajn kotizojn; proksimume duono de tiuj estas fakte italaj. Nedubinde, ke la gvidado estis de la grupo en Romo de Guido Castelnuovo, Federigo Enriques kaj ; kiu estis koncernata en iu el la plej profundaj malkovroj, kaj ankaŭ opcio la stilo.
rdf:langString
In relation to the history of mathematics, the Italian school of algebraic geometry refers to mathematicians and their work in birational geometry, particularly on algebraic surfaces, centered around Rome roughly from 1885 to 1935. There were 30 to 40 leading mathematicians who made major contributions, about half of those being Italian. The leadership fell to the group in Rome of Guido Castelnuovo, Federigo Enriques and Francesco Severi, who were involved in some of the deepest discoveries, as well as setting the style.
rdf:langString
Da un punto di vista storico, con Scuola italiana di geometria algebrica si intende riferirsi ad un numeroso gruppo di validi matematici italiani del XIX e XX secolo, che, con il loro vasto, profondo e consistente lavoro, metodologicamente condotto con un comune approccio di studio e di ricerca, portò l'Italia ai più alti livelli in geometria algebrica, soprattutto in e nella teoria delle , con risultati originali di prim'ordine.
rdf:langString
In de geschiedenis van de wiskunde verwijst de Italiaanse school van de algebraïsche meetkunde naar het werk dat gedurende meer dan een halve eeuw (ruwweg de periode van 1885-1935) internationaal werd gedaan in de birationale meetkunde, met name op het gebied van algebraïsche oppervlakken. Zo rond de 30 tot 40 vooraanstaande wiskundigen leverden belangrijke bijdragen. Ongeveer de helft van hen was Italiaan. De leiding berustte bij de groep in Rome van Guido Castelnuovo, Federigo Enriques en Francesco Severi, die betrokken waren bij enkele van de diepste ontdekkingen, evenals bij het vaststellen van de stijl.
rdf:langString
Na história da matemática, a escola italiana de geometria algébrica refere-se ao trabalho durante metade de século ou mais (floresce aproximadamente de 1885-1935) realizado em geometria birracional, particularmente sobre . Trabalharam neste campo de 30 a 40 matemáticos principais que realizaram as principais contribuições; aproximadamente metade deles sendo de fato italianos. Não há dúvida de que a liderança do grupo situou-se em Roma por Guido Castelnuovo, Federigo Enriques e Francesco Severi; que estiveram envolvidos em algumas das mais profundas descobertas, assim como no estabelecimento do estilo de pesquisas.
rdf:langString
В истории математики словосочетание итальянская школа алгебраической геометрии относится к работам на протяжении более чем полувекового периода (расцвет пришёлся примерно на 1885—1935) учёных разных стран в области бирациональной геометрии, в частности, теории алгебраических поверхностей. Было примерно 30 — 40 ведущих математиков, которые внесли наибольший вклад в эти труды, из которых примерно половина действительно была итальянцами. Лидерами в этой школе считались римские математики Гвидо Кастельнуово, Федериго Энрикес и Франческо Севери, работы которых содержали глубокие открытия и определили стиль научной школы.
rdf:langString
В історії математики словосполучення італійська школа алгебричної геометрії сточується робіт протягом більш ніж піввікового періоду (розквіт припав приблизно на 1885—1935) вчених різних країн в галузі біраціональної геометрії, зокрема, теорії алгебричних поверхонь. Було приблизно 30—40 провідних математиків, які зробили найбільший внесок у цей напрям, з яких приблизно половина дійсно були італійцями. Лідерами цієї школи вважають римських математиків Гвідо Кастельнуово, Федеріго Енрікеса і Франческо Севері, роботи яких містили глибокі відкриття і визначили стиль наукової школи.
rdf:langString
rdf:langString
Itala skolo de algebra geometrio
rdf:langString
Italian school of algebraic geometry
rdf:langString
Scuola italiana di geometria algebrica
rdf:langString
Italiaanse school van de algebraïsche meetkunde
rdf:langString
Escola italiana de geometria algébrica
rdf:langString
Итальянская школа алгебраической геометрии
rdf:langString
Італійська школа алгебричної геометрії
xsd:integer
383424
xsd:integer
1102171169
rdf:langString
En rilato kun la historio de matematiko, la itala skolo de algebra geometrio laboris dum duono de jarcento aŭ pli longe (proksimume 1885-1935) internacie en , aparte pri . Estis proksimume de 30 ĝis 40 elstaraj matematikistoj kiuj faris grandajn kotizojn; proksimume duono de tiuj estas fakte italaj. Nedubinde, ke la gvidado estis de la grupo en Romo de Guido Castelnuovo, Federigo Enriques kaj ; kiu estis koncernata en iu el la plej profundaj malkovroj, kaj ankaŭ opcio la stilo.
rdf:langString
In relation to the history of mathematics, the Italian school of algebraic geometry refers to mathematicians and their work in birational geometry, particularly on algebraic surfaces, centered around Rome roughly from 1885 to 1935. There were 30 to 40 leading mathematicians who made major contributions, about half of those being Italian. The leadership fell to the group in Rome of Guido Castelnuovo, Federigo Enriques and Francesco Severi, who were involved in some of the deepest discoveries, as well as setting the style.
rdf:langString
Da un punto di vista storico, con Scuola italiana di geometria algebrica si intende riferirsi ad un numeroso gruppo di validi matematici italiani del XIX e XX secolo, che, con il loro vasto, profondo e consistente lavoro, metodologicamente condotto con un comune approccio di studio e di ricerca, portò l'Italia ai più alti livelli in geometria algebrica, soprattutto in e nella teoria delle , con risultati originali di prim'ordine.
rdf:langString
In de geschiedenis van de wiskunde verwijst de Italiaanse school van de algebraïsche meetkunde naar het werk dat gedurende meer dan een halve eeuw (ruwweg de periode van 1885-1935) internationaal werd gedaan in de birationale meetkunde, met name op het gebied van algebraïsche oppervlakken. Zo rond de 30 tot 40 vooraanstaande wiskundigen leverden belangrijke bijdragen. Ongeveer de helft van hen was Italiaan. De leiding berustte bij de groep in Rome van Guido Castelnuovo, Federigo Enriques en Francesco Severi, die betrokken waren bij enkele van de diepste ontdekkingen, evenals bij het vaststellen van de stijl.
rdf:langString
Na história da matemática, a escola italiana de geometria algébrica refere-se ao trabalho durante metade de século ou mais (floresce aproximadamente de 1885-1935) realizado em geometria birracional, particularmente sobre . Trabalharam neste campo de 30 a 40 matemáticos principais que realizaram as principais contribuições; aproximadamente metade deles sendo de fato italianos. Não há dúvida de que a liderança do grupo situou-se em Roma por Guido Castelnuovo, Federigo Enriques e Francesco Severi; que estiveram envolvidos em algumas das mais profundas descobertas, assim como no estabelecimento do estilo de pesquisas.
rdf:langString
В истории математики словосочетание итальянская школа алгебраической геометрии относится к работам на протяжении более чем полувекового периода (расцвет пришёлся примерно на 1885—1935) учёных разных стран в области бирациональной геометрии, в частности, теории алгебраических поверхностей. Было примерно 30 — 40 ведущих математиков, которые внесли наибольший вклад в эти труды, из которых примерно половина действительно была итальянцами. Лидерами в этой школе считались римские математики Гвидо Кастельнуово, Федериго Энрикес и Франческо Севери, работы которых содержали глубокие открытия и определили стиль научной школы.
rdf:langString
В історії математики словосполучення італійська школа алгебричної геометрії сточується робіт протягом більш ніж піввікового періоду (розквіт припав приблизно на 1885—1935) вчених різних країн в галузі біраціональної геометрії, зокрема, теорії алгебричних поверхонь. Було приблизно 30—40 провідних математиків, які зробили найбільший внесок у цей напрям, з яких приблизно половина дійсно були італійцями. Лідерами цієї школи вважають римських математиків Гвідо Кастельнуово, Федеріго Енрікеса і Франческо Севері, роботи яких містили глибокі відкриття і визначили стиль наукової школи.
xsd:nonNegativeInteger
12264