Isospin
http://dbpedia.org/resource/Isospin an entity of type: Thing
في نظرية الجسيمات الأولية، الأيزوسبين Isospin هو رقم كمي للنكهة، يصف التناظر الداخلي لـ التفاعل القوي ويستخدم لتصنيف الهادرونات. يشير الترميز (iso- : «متساوٍ كميًا»، من اليونانية القديمة ἴσος) إلى أن النظام يبدو وكأنه جسيم ذو عزم مغزلي 1/2، على الرغم من أنه ليس دورانًا. بشكل عام، يتم استخدام المفهوم (أيضًا في فيزياء الحالة الصلبة) لوصف أنظمة توجد في حالتين كموميتين. يتم تفسير حالتي ميكانيكا الكم على أنهما توجهان متعاكسان للإيزوسبين (± ). إذا كان النظام في حالة تراكب بين الحالتين، فيتم الإشارة إلى ذلك من خلال وصف المكونين الآخرين.
rdf:langString
Sa bhfisic núicléach is fisic na gcáithníní, candamuimhir veicteoireach a imchoimeádtar in idirghníomhuithe láidre núicléacha amháin, áisiúil chun na himoibrithe ceadaithe a dhéanamh amach is na cáithníní a rangú. Tugtar an ghuairne iseatópach uirthi freisin. Mar shampla, bíonn veicteoir iseaghuairneach d'fhad ½ aonad ag neodróin is prótóin, dírithe suas i gcás na bprótón agus síos i gcás na neodrón. Bíonn an fórsa núicléach láidir neamhspleách ar threoshuíomh an veicteora seo, ag freagairt don fhíoras go bhfuil sé neamhspleách ar an lucht leictreach. Is samhail í den chandamuimhir ghuairneach.
rdf:langString
In fisica delle particelle, l'isospin (o spin isotopico o spin isobarico) è una grandezza fisica, o numero quantico, associata all'interazione forte. Deve il nome all'analogia della struttura matematica, basata sul gruppo di Lie SU(2), con quella dello spin, pur avendo caratteristiche fisiche diverse.
rdf:langString
アイソスピン (isospin) は、ハドロンの持つ量子数の一つである。クォークモデルの確立により、アイソスピンもクォークへと拡張されている。
rdf:langString
Izospin – liczba kwantowa, charakteryzująca cząstki kwantowe, transformująca się względem reprezentacji grupy SU(2). Identyczną grupę transformacji ma zwykły spin, stąd wzięła się nazwa tej wielkości. Izospin jest wektorem w pewnej abstrakcyjnej przestrzeni. Tak samo jak w przypadku zwykłego spinu, nie jest możliwe jednoczesne zmierzenie więcej niż jednej składowej izospinu, podaje się więc tylko jego trzecią składową. Izospin zwykle oznacza się literą a jego trzecią składową – Istnieją dwa typy izospinu: silny i słaby.
rdf:langString
同位旋（Isospin），为与强相互作用相关的量子数。1932年，海森堡为解释新发现中子的对称性而引入同位旋。对于强力相同而电荷不同的粒子，可以看作是相同粒子处在不同的电荷状态，我们用同位旋来描述这种状态。同位旋并不是自旋，也不具有角动量的单位。它是无量纲的一个物理量。之所以叫做“同位旋”，只是因为其数学描述与自旋很类似。 在强相互作用过程中，同位旋守恒，但在弱相互作用、电磁相互作用过程中，同位旋不一定守恒。强子的同位旋反映了组成强子的上夸克和下夸克之间的对称性。 同位旋守恒是味守恒的一种。
rdf:langString
En física, i específicament, en la física de partícules, l'isoespín (espín isotòpic o espín isobàric) és un nombre quàntic relacionat amb la interacció forta i aplicat a les interaccions del neutró i el protó. Aquest terme es deriva d'espín isotòpic, però aquest terme es confon amb dos isòtops de nuclis que tinguin diferents quantitats de nucleons, mentre la rotació de l'isoespín manté el nombre de nucleons. Els físics nuclears prefereixen anomenar-lo espín isobàric, que és més precís en el seu significat. La simetria de l'isoespín és un subconjunt de la simetria del sabor que es veu de manera més àmplia en les interaccions de barions i mesons. La simetria d'isoespín conserva un concepte important en la física de partícules i una tancada examinació d'aquesta simetria històricament porta di
rdf:langString
Izospin je fyzikální veličina, kterou zavedl v roce 1935 Eugene Paul Wigner, aby mohl popsat multiplety různých částic. Jedná se o kvantové číslo související se silnou interakcí. Částice, na něž působí silná interakce shodně, ale které mají různý elektrický náboj, lze považovat za jedinou částici s hodnotou izospinu související s počtem nabitých stavů. Izospin je bezrozměrná veličina a její název je odvozen od skutečnosti, že matematické struktury, které popisuje, jsou podobné těm, které popisuje vnitřní moment hybnosti, zvaný spin.
rdf:langString
Στην πυρηνική και τη σωματιδιακή φυσική το ισοσπίν (isospin, με σύμβολο I) είναι ένας κβαντικός αριθμός που σχετίζεται με την ισχυρή αλληλεπίδραση, δηλαδή με την ισχυρή πυρηνική δύναμη. Πιο συγκεκριμένα η συμμετρία του ισοσπίν είναι ένα υποσύνολο της συμμετρίας «γεύση» που παρατηρείται ευρύτερα στις αλληλεπιδράσεις των βαρυονίων και των μεσονίων.
rdf:langString
Izotopa spino aŭ kurte izospino estas unu el internaj kvantumaj nombroj, kiuj difinas kvanton de ŝargaj statoj de hadronoj. Ekzemple, protono kaj neŭtrono diferas je projekcio de izospino, dum ĝia absoluta valoro estas sama por ambaŭ nukleonoj. La lasta estas eco de de fortaj interagoj. La nomo izotopa spino devenas de la fakto, ke la konduto de tiu ĉi valoro estis simila al jam konata eco, la spino. Ĝi vere ne signifas ion ajn krom tiu simileco. La termino estas enkondukita en 1932 far Werner Heisenberg.
rdf:langString
Der Isospin ist in der Theorie der Elementarteilchen eine Flavour-Quantenzahl, die eine innere Symmetrie unter der starken Wechselwirkung beschreibt und zur Klassifizierung der Hadronen genutzt wird. Die Bezeichnung (iso-: „quantitativ gleich“, von altgriechisch ἴσος) verweist darauf, dass das System wie ein Spin-½-Teilchen erscheint, obwohl es sich nicht um einen Spin handelt.
rdf:langString
En física, y específicamente, en la física de partículas, el isospín (espín isotópico o espín isobárico) es un número cuántico relacionado con la interacción fuerte y aplicado a las interacciones del neutrón y el protón. Este término se deriva de espín isotópico, pero este término se confunde con dos isótopos de núcleos que tengan diferentes cantidades de nucleones, mientras la rotación del isospín mantiene el número de nucleones. Los físicos nucleares prefieren llamarlo espín isobárico, que es más preciso en su significado. La simetría del isospín es un subconjunto de la simetría del sabor que se ve en forma más amplia en las interacciones de bariones y mesones. La simetría de isospín conserva un concepto importante en la física de partículas y un examen más cercano de esta simetría lleva
rdf:langString
In nuclear physics and particle physics, isospin (I) is a quantum number related to the up- and down quark content of the particle. More specifically, isospin symmetry is a subset of the flavour symmetry seen more broadly in the interactions of baryons and mesons.
rdf:langString
En physique nucléaire et en physique des particules, l'isospin (I) est un nombre quantique dans le domaine de l’interaction forte. Plus précisément, la symétrie d'isospin est un sous-ensemble de la symétrie de saveur vue plus largement dans les interactions des baryons et des mésons. Étymologiquement, le terme est une contraction de spin isotopique, qui est un terme assez peu approprié, les physiciens préférant le terme spin isobare, qui est plus précis quant à son sens.
rdf:langString
입자물리학에서 아이소스핀(isospin), 동위체 스핀(isotopic spin), 동중핵 스핀(isobaric spin), 혹은 돌스핀은 강한 상호작용을 나타내는 양자수이다. 이 용어는 처음 동위체 스핀(isotopic spin)이라고 불렸지만 이것은 (동위원소에서 처럼) 두 동위체가 서로 다른 핵자들의 수를 갖는다는 인상을 줄 수 있기 때문에 혼란을 준다. 그러나 아이소스핀의 회전은 핵자의 수를 보존한다. 핵물리학자들은 동중핵 스핀(isobaric spin)이라는 용어를 선호하는데, 이것은 좀 더 명확한 의미를 담고 있다. 아이소스핀 대칭은 중입자와 중간자의 상호작용에 대한 좀 더 광범위한 맛깔 대칭의 부분집합이다. 아이소스핀 대칭은 입자물리학에서 매우 중요한 개념들을 담고 있으며 이것에 대한 세밀한 탐구는 역사적으로 쿼크의 발견과 이해 그리고 양-밀스 이론의 전개로 이어졌다.
rdf:langString
In de theoretische natuurkunde, en meer specifiek in de deeltjesfysica, is isospin (ook isotopische spin of isobarische spin) een kwantumgetal, dat gerelateerd is aan de sterke wisselwerking. Deze term is afgeleid van isotopische spin, maar deze laatste term is verwarrend, aangezien twee isotopen van een kern een verschillende aantal nucleonen hebben; in contrast daarmee houden rotaties van isospin hetzelfde aantal nucleonen. Kernfysici geven de voorkeur aan isobarische spin, welk woord een nauwkeurigere betekenis heeft. Isospinsymmetrie is een deelverzameling van de , die algemener wordt gezien in de interacties van baryonen en mesonen. Isospinsymmetrie blijft een belangrijk concept in de deeltjesfysica, en historisch gezien heeft een grondig onderzoek van deze symmetrie rechtstreeks gele
rdf:langString
Na Física, isospin (termo derivado de isotopic spin ou isobaric spin) é um termo criado em 1961 que representa um número quântico relacionado às forças fortes no estudo das partículas elementares. Esta teoria apareceu a partir da constatação de que o próton e o nêutron possuem o mesmo spin (1/2), praticamente a mesma massa, mas possuem cargas elétricas diferentes (+1 e 0). E também que a força de atração que une essas partículas no núcleo atômico é insensível à carga.
rdf:langString
Изотопи́ческий спин (изоспи́н) — одна из внутренних характеристик (квантовое число), определяющая число зарядовых состояний адронов. В частности, протон и нейтрон (общее наименование этих элементарных частиц — нуклоны) различаются значением проекции изоспина, тогда как абсолютные значения их изоспина одинаковы. Последнее выражает свойство изотопической инвариантности сильного взаимодействия. Понятие изотопического спина было введено Гейзенбергом в 1932 г.
rdf:langString
Ізотопічний спін або ізоспін — квантове число, що дозволяє трактувати елементарні частинки із близькими значеннями мас і схожими властивостями щодо взаємодії, як стани однієї спільної родинної частинки. Ізотопічний спін позначається зазвичай літерою I. Наприклад, близькі за масою протон і нейтрон утворюють дублет станів нуклона. Ізотопічний спін для дублета дорівнює 1/2. При цьому протону приписується проєкція ізотопічного спіну +1/2, а нейтрону –1/2. Загалом для вираження зв'язку між ізотопічним спіном і зарядом існує формула Гелл-Манна — Нісідзіми: ,
rdf:langString
rdf:langString
ايزوسبين
rdf:langString
Isoespín
rdf:langString
Izospin
rdf:langString
Isospin
rdf:langString
Ισοσπίν
rdf:langString
Izotopa spino
rdf:langString
Isospín
rdf:langString
Iseaghuairne
rdf:langString
Isospin
rdf:langString
Isospin
rdf:langString
Isospin
rdf:langString
アイソスピン
rdf:langString
아이소스핀
rdf:langString
Isospin
rdf:langString
Izospin
rdf:langString
Isospin
rdf:langString
Изотопический спин
rdf:langString
Ізотопічний спін
rdf:langString
同位旋
xsd:integer
672218
xsd:integer
1110272762
rdf:langString
June 2022
rdf:langString
not an arbitrary projection as in the case of spin
rdf:langString
En física, i específicament, en la física de partícules, l'isoespín (espín isotòpic o espín isobàric) és un nombre quàntic relacionat amb la interacció forta i aplicat a les interaccions del neutró i el protó. Aquest terme es deriva d'espín isotòpic, però aquest terme es confon amb dos isòtops de nuclis que tinguin diferents quantitats de nucleons, mentre la rotació de l'isoespín manté el nombre de nucleons. Els físics nuclears prefereixen anomenar-lo espín isobàric, que és més precís en el seu significat. La simetria de l'isoespín és un subconjunt de la simetria del sabor que es veu de manera més àmplia en les interaccions de barions i mesons. La simetria d'isoespín conserva un concepte important en la física de partícules i una tancada examinació d'aquesta simetria històricament porta directament al descobriment i comprensió dels quarks i la teoria de Yang-Mills.
rdf:langString
Izospin je fyzikální veličina, kterou zavedl v roce 1935 Eugene Paul Wigner, aby mohl popsat multiplety různých částic. Jedná se o kvantové číslo související se silnou interakcí. Částice, na něž působí silná interakce shodně, ale které mají různý elektrický náboj, lze považovat za jedinou částici s hodnotou izospinu související s počtem nabitých stavů. Izospin je bezrozměrná veličina a její název je odvozen od skutečnosti, že matematické struktury, které popisuje, jsou podobné těm, které popisuje vnitřní moment hybnosti, zvaný spin. Některé částice mají mnoho společných znaků, proto je možné chápat je jako obměny jediného objektu. K rozlišení těchto stavů se zavádějí různá kvantová čísla, z nichž nejčastější je izospin. Takové skupiny příbuzných elementárních částic se nazývají multiplety. Částice v multipletu se vzájemně liší projekcí izospinu. Všechny částice multipletu mají stejnou velikost izospinu a liší se její projekcí do libovolné osy. Počet částic v multipletu je dán hodnotou izospinu. Kupříkladu pro nukleon je hodnota izospinu 1/2, multiplet má tedy dvě částice neutron a proton a nazýváme ho dublet. Dalším příkladem dubletu jsou elektron a elektronové neutrino, mion a mionové neutrino a tauon a tau neutrino. Je-li hodnota izospinu 1, má multiplet 3 částice, příkladem může být kladný, záporný a neutrální pion, takový multiplet nazýváme triplet. Existují též singlety, pro ně je izospin roven 0. Příbuzné částice v multipletu, například proton a neutron, lze považovat za různé kvantové stavy jediné částice. Izospin tyto částice odlišuje. Částice v rámci jednoho multipletu se od sebe odlišují převážně elektrickým nábojem, popsaným zetovou složkou izospinu. Naopak příbuzné částice v multipletu mají stejnou hodnotu spinu, baryonového čísla a podobnou klidovou hmotnost. Zjistilo se, že při procesech způsobovaných silnou interakcí se hodnota izospinu zachovává, zatímco v procesech elektromagnetické interakce se hodnota izospinu může zvýšit nebo snížit o jedničku.
rdf:langString
Στην πυρηνική και τη σωματιδιακή φυσική το ισοσπίν (isospin, με σύμβολο I) είναι ένας κβαντικός αριθμός που σχετίζεται με την ισχυρή αλληλεπίδραση, δηλαδή με την ισχυρή πυρηνική δύναμη. Πιο συγκεκριμένα η συμμετρία του ισοσπίν είναι ένα υποσύνολο της συμμετρίας «γεύση» που παρατηρείται ευρύτερα στις αλληλεπιδράσεις των βαρυονίων και των μεσονίων. Το όνομα της έννοιας αυτής εμπεριέχει τη λέξη σπιν επειδή η κβαντομηχανική περιγραφή του είναι μαθηματικώς παρόμοια με εκείνη της (ειδικότερα στον τρόπο της συζεύξεως, π.χ. ένα ζεύγος πρωτονίου-νετρονίου μπορεί να είναι συζευγμένο είτε σε μια κατάσταση με ολικό ισοσπίν 1 είτε σε μια κατάσταση με ολικό ισοσπίν 0)). Αλλά αντιθέτως με τη στροφορμή το ισοσπίν είναι αδιάστατο μέγεθος και δεν σχετίζεται με οποιονδήποτε τύπο περιστροφικής κινήσεως. Ιστορικά η λέξη προήλθε από τον ατυχή όρο ισοτοπικό σπιν, που δημιουργούσε σύγχυση καθώς το ισοσπίν δεν έχει σχέση με τα ισότοπα και οι πυρηνικοί φυσικοί προτιμούσαν να το αποκαλούν ισοβαρικό σπιν. Πριν την εισαγωγή της έννοιας των κουάρκ, τα σωματίδια που επηρεάζονταν εξίσου από την ισχυρή αλληλεπίδραση αλλά είχαν διαφορετικά ηλεκτρικά φορτία (π.χ. πρωτόνια και νετρόνια) θεωρούνταν διαφορετικές καταστάσεις του ίδιου σωματιδίου, αλλά με διαφορετικές τιμές ισοσπίν. Η στενότερη εξέταση της συμμετρίας του ισοσπίν οδήγησε κατευθείαν στην ανακάλυψη και την κατανόηση των quarks, καθώς και στην ανάπτυξη της . Η συμμετρία του ισοσπίν παραμένει σημαντική έννοια στη σωματιδιακή φυσική.
rdf:langString
في نظرية الجسيمات الأولية، الأيزوسبين Isospin هو رقم كمي للنكهة، يصف التناظر الداخلي لـ التفاعل القوي ويستخدم لتصنيف الهادرونات. يشير الترميز (iso- : «متساوٍ كميًا»، من اليونانية القديمة ἴσος) إلى أن النظام يبدو وكأنه جسيم ذو عزم مغزلي 1/2، على الرغم من أنه ليس دورانًا. بشكل عام، يتم استخدام المفهوم (أيضًا في فيزياء الحالة الصلبة) لوصف أنظمة توجد في حالتين كموميتين. يتم تفسير حالتي ميكانيكا الكم على أنهما توجهان متعاكسان للإيزوسبين (± ). إذا كان النظام في حالة تراكب بين الحالتين، فيتم الإشارة إلى ذلك من خلال وصف المكونين الآخرين.
rdf:langString
Der Isospin ist in der Theorie der Elementarteilchen eine Flavour-Quantenzahl, die eine innere Symmetrie unter der starken Wechselwirkung beschreibt und zur Klassifizierung der Hadronen genutzt wird. Die Bezeichnung (iso-: „quantitativ gleich“, von altgriechisch ἴσος) verweist darauf, dass das System wie ein Spin-½-Teilchen erscheint, obwohl es sich nicht um einen Spin handelt. Allgemeiner wird das Konzept (so auch in der Festkörperphysik) verwendet, um Zweizustandssysteme zu beschreiben. Die beiden quantenmechanischen Zustände werden als gegensätzliche Orientierungen des Isospins aufgefasst (±). Befindet sich das System in einer Überlagerung der beiden Zustände, so wird das durch die beiden anderen Komponenten beschrieben.
rdf:langString
Izotopa spino aŭ kurte izospino estas unu el internaj kvantumaj nombroj, kiuj difinas kvanton de ŝargaj statoj de hadronoj. Ekzemple, protono kaj neŭtrono diferas je projekcio de izospino, dum ĝia absoluta valoro estas sama por ambaŭ nukleonoj. La lasta estas eco de de fortaj interagoj. El vidpunkto de forta nuklea forto, protono kaj neŭtrono vere estas samaj, kaj ili havas multajn aliajn komunajn ecojn. Pro tio oni difinis modelon, laŭ kiuj ĉiu nuklono havas specialan vektoran valoron kun absoluta longo de 1/2. Ĝi havas du eblajn projekciojn al aksoj de t.n. izotopa spaco. Kiam la proekcio al akso z (Iz) estas +1/2, la nuklono estas protono, kaj kun −1/2 — neŭtrono. Tiun sistemon oni uzas en partikla fiziko, dum por nuklea fiziko oni nun uzas reversajn aksojn por ke suma projekcio de nukleo pli ofte estu pozitiva. La nomo izotopa spino devenas de la fakto, ke la konduto de tiu ĉi valoro estis simila al jam konata eco, la spino. Ĝi vere ne signifas ion ajn krom tiu simileco. La termino estas enkondukita en 1932 far Werner Heisenberg. La izotopa spino estas senŝanĝa dum ĉiuj influoj de forta nuklea forto, sed ŝanĝiĝas ĉe fortaj kaj elektromagnetaj interagoj. La efekto de konservo de izotopa spino helpas akiri proksimuman strukturon de nukleaj niveloj post reakcioj, en kiuj efektoj de aliaj fortoj krom forta nuklea forto estas malgrandaj. Absoluta valoro de izospino I estas sama por ĉiuj hadronoj en , kaj la nombro de hardonoj en tia multopo estas egala al 2I+1. Ĉiu hadrono en multopo havas propran valoron de projekcio Iz kaj propran ŝargon, sed ĉiuj aliaj kvantumaj nombroj (spino, pareco, bariona nombro, ktp) estas samaj. Ekzepmple izotopa duopo de nukleonoj (I=1/2) havas du membrojn: protono kaj neŭtrono kun Iz=±1. Izotopa triopo de pionoj havas izospinon 1 kaj tri projekciojn: +1, 0, −1.
rdf:langString
En física, y específicamente, en la física de partículas, el isospín (espín isotópico o espín isobárico) es un número cuántico relacionado con la interacción fuerte y aplicado a las interacciones del neutrón y el protón. Este término se deriva de espín isotópico, pero este término se confunde con dos isótopos de núcleos que tengan diferentes cantidades de nucleones, mientras la rotación del isospín mantiene el número de nucleones. Los físicos nucleares prefieren llamarlo espín isobárico, que es más preciso en su significado. La simetría del isospín es un subconjunto de la simetría del sabor que se ve en forma más amplia en las interacciones de bariones y mesones. La simetría de isospín conserva un concepto importante en la física de partículas y un examen más cercano de esta simetría lleva directamente al descubrimiento y entendimiento histórico de los quarks y la teoría de Yang-Mills.
rdf:langString
In nuclear physics and particle physics, isospin (I) is a quantum number related to the up- and down quark content of the particle. More specifically, isospin symmetry is a subset of the flavour symmetry seen more broadly in the interactions of baryons and mesons. The name of the concept contains the term spin because its quantum mechanical description is mathematically similar to that of angular momentum (in particular, in the way it couples; for example, a proton–neutron pair can be coupled either in a state of total isospin 1 or in one of 0). But unlike angular momentum, it is a dimensionless quantity and is not actually any type of spin. Etymologically, the term was derived from isotopic spin, a confusing term to which nuclear physicists prefer isobaric spin, which is more precise in meaning. Before the concept of quarks was introduced, particles that are affected equally by the strong force but had different charges (e.g. protons and neutrons) were considered different states of the same particle, but having isospin values related to the number of charge states. A close examination of isospin symmetry ultimately led directly to the discovery and understanding of quarks and to the development of Yang–Mills theory. Isospin symmetry remains an important concept in particle physics.
rdf:langString
En physique nucléaire et en physique des particules, l'isospin (I) est un nombre quantique dans le domaine de l’interaction forte. Plus précisément, la symétrie d'isospin est un sous-ensemble de la symétrie de saveur vue plus largement dans les interactions des baryons et des mésons. Le nom de ce concept contient le terme spin parce que sa description quantique est mathématiquement similaire au moment cinétique (en particulier dans la manière dont il est couplé, par exemple, une paire de proton-neutron peut être couplée soit dans un état d'isospin 1 ou 0). Contrairement au moment cinétique, il s'agit d'une quantité adimensionnelle, et n'est pas un type de spin. Étymologiquement, le terme est une contraction de spin isotopique, qui est un terme assez peu approprié, les physiciens préférant le terme spin isobare, qui est plus précis quant à son sens.
rdf:langString
Sa bhfisic núicléach is fisic na gcáithníní, candamuimhir veicteoireach a imchoimeádtar in idirghníomhuithe láidre núicléacha amháin, áisiúil chun na himoibrithe ceadaithe a dhéanamh amach is na cáithníní a rangú. Tugtar an ghuairne iseatópach uirthi freisin. Mar shampla, bíonn veicteoir iseaghuairneach d'fhad ½ aonad ag neodróin is prótóin, dírithe suas i gcás na bprótón agus síos i gcás na neodrón. Bíonn an fórsa núicléach láidir neamhspleách ar threoshuíomh an veicteora seo, ag freagairt don fhíoras go bhfuil sé neamhspleách ar an lucht leictreach. Is samhail í den chandamuimhir ghuairneach.
rdf:langString
입자물리학에서 아이소스핀(isospin), 동위체 스핀(isotopic spin), 동중핵 스핀(isobaric spin), 혹은 돌스핀은 강한 상호작용을 나타내는 양자수이다. 이 용어는 처음 동위체 스핀(isotopic spin)이라고 불렸지만 이것은 (동위원소에서 처럼) 두 동위체가 서로 다른 핵자들의 수를 갖는다는 인상을 줄 수 있기 때문에 혼란을 준다. 그러나 아이소스핀의 회전은 핵자의 수를 보존한다. 핵물리학자들은 동중핵 스핀(isobaric spin)이라는 용어를 선호하는데, 이것은 좀 더 명확한 의미를 담고 있다. 아이소스핀 대칭은 중입자와 중간자의 상호작용에 대한 좀 더 광범위한 맛깔 대칭의 부분집합이다. 아이소스핀 대칭은 입자물리학에서 매우 중요한 개념들을 담고 있으며 이것에 대한 세밀한 탐구는 역사적으로 쿼크의 발견과 이해 그리고 양-밀스 이론의 전개로 이어졌다. 통상적으로 입자의 스핀(고유각운동량)에서 각운동량이 3차원 공간에서의 방향성을 지닌 물리량이라는 사실에 대응하여 색전하와 관계된 가상적인 공간을 생각하고, 각각의 강입자를 이 공간에서의 벡터로 대응시킬 때 이 벡터량이 아이소스핀이다. 무질량 색역학에서는 아이소스핀 대칭은 정확한 대칭이고, 따라서 아이소스핀은 보존된다. 실제 세계에서는 쿼크가 작지만 고유한 질량을 가지기 때문에 아이소스핀은 오직 근사적인 대칭이며, 근사적으로 보존된다.
rdf:langString
In fisica delle particelle, l'isospin (o spin isotopico o spin isobarico) è una grandezza fisica, o numero quantico, associata all'interazione forte. Deve il nome all'analogia della struttura matematica, basata sul gruppo di Lie SU(2), con quella dello spin, pur avendo caratteristiche fisiche diverse.
rdf:langString
In de theoretische natuurkunde, en meer specifiek in de deeltjesfysica, is isospin (ook isotopische spin of isobarische spin) een kwantumgetal, dat gerelateerd is aan de sterke wisselwerking. Deze term is afgeleid van isotopische spin, maar deze laatste term is verwarrend, aangezien twee isotopen van een kern een verschillende aantal nucleonen hebben; in contrast daarmee houden rotaties van isospin hetzelfde aantal nucleonen. Kernfysici geven de voorkeur aan isobarische spin, welk woord een nauwkeurigere betekenis heeft. Isospinsymmetrie is een deelverzameling van de , die algemener wordt gezien in de interacties van baryonen en mesonen. Isospinsymmetrie blijft een belangrijk concept in de deeltjesfysica, en historisch gezien heeft een grondig onderzoek van deze symmetrie rechtstreeks geleid tot de ontdekking en het begrip van quarks en de ontwikkeling van de Yang-Mills-theorie.
rdf:langString
アイソスピン (isospin) は、ハドロンの持つ量子数の一つである。クォークモデルの確立により、アイソスピンもクォークへと拡張されている。
rdf:langString
Izospin – liczba kwantowa, charakteryzująca cząstki kwantowe, transformująca się względem reprezentacji grupy SU(2). Identyczną grupę transformacji ma zwykły spin, stąd wzięła się nazwa tej wielkości. Izospin jest wektorem w pewnej abstrakcyjnej przestrzeni. Tak samo jak w przypadku zwykłego spinu, nie jest możliwe jednoczesne zmierzenie więcej niż jednej składowej izospinu, podaje się więc tylko jego trzecią składową. Izospin zwykle oznacza się literą a jego trzecią składową – Istnieją dwa typy izospinu: silny i słaby.
rdf:langString
Na Física, isospin (termo derivado de isotopic spin ou isobaric spin) é um termo criado em 1961 que representa um número quântico relacionado às forças fortes no estudo das partículas elementares. Esta teoria apareceu a partir da constatação de que o próton e o nêutron possuem o mesmo spin (1/2), praticamente a mesma massa, mas possuem cargas elétricas diferentes (+1 e 0). E também que a força de atração que une essas partículas no núcleo atômico é insensível à carga. O conceito de isospin já foi superado pela cromodinâmica quântica (QCD), porém ele continua a ser bastante usado na física de partículas experimental.
rdf:langString
Изотопи́ческий спин (изоспи́н) — одна из внутренних характеристик (квантовое число), определяющая число зарядовых состояний адронов. В частности, протон и нейтрон (общее наименование этих элементарных частиц — нуклоны) различаются значением проекции изоспина, тогда как абсолютные значения их изоспина одинаковы. Последнее выражает свойство изотопической инвариантности сильного взаимодействия. Понятие изотопического спина было введено Гейзенбергом в 1932 г. Изоспин сохраняется во всех процессах, обусловленных сильным взаимодействием, однако нарушается в слабом и электромагнитном взаимодействии. Сохранение изоспина в сильных взаимодействиях позволяет приближённо вычислять сечения реакций и предсказывать структуру ядерных уровней в случаях, когда эффекты несохраняющих изоспин взаимодействий малы.
rdf:langString
Ізотопічний спін або ізоспін — квантове число, що дозволяє трактувати елементарні частинки із близькими значеннями мас і схожими властивостями щодо взаємодії, як стани однієї спільної родинної частинки. Ізотопічний спін позначається зазвичай літерою I. Наприклад, близькі за масою протон і нейтрон утворюють дублет станів нуклона. Ізотопічний спін для дублета дорівнює 1/2. При цьому протону приписується проєкція ізотопічного спіну +1/2, а нейтрону –1/2. Відповідним чином піони складають триплет, а тому ізотопічний спін для них дорівнює 1: позитивному піону приписується проєкція +1, нейтральному 0, а негативному –1. Загалом ізотопічний спін описується оператором, аналогічним оператору спіна, який діє в уявному ізотопічному просторі. Якби частинки взаємодіяли тільки через сильну взаємодію, то напрямок координатних осей у цьому просторі жодним чином не був би зв'язаний із будь-якою іншою характеристикою. Коли окрім сильної взаємодії присутня ще й електромагнітна взаємодія, то енергія частинки змінюється. Проєкція одної із компонент ізотопічного спіна на вибраний напрямок у ізотопічному просторі залежить від заряду частинки. Саме тому протон має проєкцію ізотопічного спіна 1/2, а нейтрон –1/2. Загалом для вираження зв'язку між ізотопічним спіном і зарядом існує формула Гелл-Манна — Нісідзіми: , де e — елементарний заряд, — проєкція ізотопічного спіна, а число Y — однакове для всієї родини частинок. Це число називають гіперзарядом. Для нуклонів гіперзаряд дорівнює 1. Поняття ізоспіна запровадив Вернер Гайзенберг у 1932 році для пояснення однакової поведінки нейтрона та протона у сильних взаємодіях.
rdf:langString
同位旋（Isospin），为与强相互作用相关的量子数。1932年，海森堡为解释新发现中子的对称性而引入同位旋。对于强力相同而电荷不同的粒子，可以看作是相同粒子处在不同的电荷状态，我们用同位旋来描述这种状态。同位旋并不是自旋，也不具有角动量的单位。它是无量纲的一个物理量。之所以叫做“同位旋”，只是因为其数学描述与自旋很类似。 在强相互作用过程中，同位旋守恒，但在弱相互作用、电磁相互作用过程中，同位旋不一定守恒。强子的同位旋反映了组成强子的上夸克和下夸克之间的对称性。 同位旋守恒是味守恒的一种。
xsd:nonNegativeInteger
24733
