Island of stability
http://dbpedia.org/resource/Island_of_stability an entity of type: Thing
La isla de estabilidad es un término de la física nuclear que describe la posibilidad de elementos con «números mágicos» particularmente estables de protones y neutrones. Esto permitiría a ciertos isótopos de algunos elementos transuránicos ser mucho más estables que otros.
rdf:langString
L'isola di stabilità è un'espressione dalla fisica nucleare che descrive la possibilità dell'esistenza di elementi chimici particolarmente stabili, aventi un "numero magico" di protoni e neutroni. Questo permetterebbe ad alcuni isotopi di elementi transuranici di essere molto più stabili rispetto ad altri, ovvero di decadere molto più lentamente: con un dimezzamento dell'ordine dei minuti o dei giorni, sono stati anche ipotizzati tempi di dimezzamento dell'ordine di milioni di anni.
rdf:langString
안정성의 섬(Island of stability)은 핵물리학에서 양성자와 중성자의 개수가 마법수가 되어 긴 반감기를 가지는 원소이다. (양성자와 중성자 수가 모두 마법수인 것을 이중 마법이라고도 한다.) 양성자의 마법수는 114,120,126, 중성자는 184로 추정되고 있다.
rdf:langString
A ilha de estabilidade é um termo de física nuclear que descreve a possibilidade de elementos com um "número mágico" particularmente estável de prótons e nêutrons. Isto permitiria que certos isótopos de alguns elementos transurânicos fossem mais estáveis do que outros; isto é, com um decaimento muito mais lento (com meias-vidas da ordem de minutos ou dias em contraste com vida-médias de segundos).
rdf:langString
جزيرة الثبات في الفيزياء النووية (بالإنجليزية: island of stability) هو مصطلح يستخدم في الفيزياء النووية، والذي يصف إمكانية أن يكون للعنصر رقم سحري معين ثابت للبروتونات والنيوترونات تجعل النواة الذرية مستقرة (لا تتحلل). وجد لعناصر معينة وجود أعداد معينة من البروتونات والنيوترونات تجعل من العنصر عنصرا شديد الاستقرار؛ لهذا سميت تلك الأعداد للبروتونات والنيوترونات بالأعداد السحرية. تلك الأعداد السحرية تسمح لنظائر معينة أن تكون أكثر ثباتا عن النظائر الأخرى. وفعلا نجد في الطبيعة أن العناصر التي لا تتحلى بعدد سحري للنيوترونات أو البروتونات فيها أنها تميل أن تكون غير مستقرة، ويمكن أن تصل إلى حالة اسقرار عن طريق تحلل إشعاعي يتغير في نواتها عدد البروتونات أو عدد النيوترونات.
rdf:langString
En física nuclear, l'illa d'estabilitat és un conjunt d'isòtops d'elements superpesants que, segons les prediccions, podrien tenir períodes de semidesintegració considerablement més llargs que els dels isòtops coneguts d'aquests mateixos elements. Això faria que determinats núclids d'alguns elements transurànics fossin molt més estables que els altres. L'illa d'estabilitat estaria formada essencialment per núclids que tinguessin un nombre màgic de neutrons, fins i tot el que seria doblement màgic.
rdf:langString
Ostrov stability je v jaderné fyzice předpověď skupiny těžkých izotopů s počtem nukleonů blízkým magickým číslům, která dočasně zvrátí trend klesající stability chemických prvků těžších než uran. Předpovědi umístění ostrova stability se poněkud liší, například vědci z institutu Maxe Plancka v Heidelbergu očekávají, že se ostrov stability nachází v blízkosti izotopu Unbinilium-300. Odhady poločasu přeměny prvků v ostrovu stability jsou obvykle minuty či dny, některé optimistické odhady však uvádějí až miliony let.
rdf:langString
In nuclear physics, the island of stability is a predicted set of isotopes of superheavy elements that may have considerably longer half-lives than known isotopes of these elements. It is predicted to appear as an "island" in the chart of nuclides, separated from known stable and long-lived primordial radionuclides. Its theoretical existence is attributed to stabilizing effects of predicted "magic numbers" of protons and neutrons in the superheavy mass region.
rdf:langString
Fisika nuklearrean, egonkortasun uhartea elementu kimiko superpisutsuen isotopo jakin batzuek osatzen duten multzoa da, zeintzuek elementu beraren beste isotopoek baino erdibizitza altuagoa duten. Multzo horrek nuklidoen taulan "uharte" baten itxura duela uste da, zeinak jatorrizko eta egonkorrak diren erradionuklidoetatik banandua egon beharko lukeen. Multzoa existitzen dela uste izateko, zientzialariek "" deritzenak hartzen dituzte kontuan, zeintzuek atomo nukleo bateko nukleoi kopurua adierazten duten eta kopuru horri esker isotopo jakin batzuek behar baino egonkortasun handiagoa lortzen duten. Eremu superpisutsuan elementu jakin baten isotopo batek halako zenbaki bat izango balu, litekeena da erdibizitza bereziki altua edukitzea.
rdf:langString
L’îlot de stabilité est un ensemble hypothétique de nucléides transuraniens qui présenteraient une période radioactive très supérieure à celle des isotopes voisins. Ce concept est issu du modèle en couches du noyau atomique, dans lequel les nucléons sont vus comme des objets quantiques qui se répartissent dans le noyau en niveaux d'énergie de façon similaire aux électrons dans les atomes : lorsqu'un niveau d'énergie est saturé de nucléons, cela confère une stabilité particulière au noyau. Il existerait ainsi des « nombres magiques » de protons et de neutrons qui assureraient une grande stabilité aux noyaux qui en sont composés ; les noyaux ayant à la fois un « nombre magique » de protons et un « nombre magique » de neutrons sont dits « doublement magiques ».
rdf:langString
San fhisic núicléach, is éard atá i gceist le h-oileán na cobhsaíochta ná hipitéis nó tairngreacht eolaíochtúil a deir go bhfuil grúpa de núiclídí an-troma ann atá cobhsaí nó réasúnta cobhsaí, agus iad scoite scartha ó fhormhór mór na ndúl cobhsaí i mapa na núiclídí. Tá an teoiric seo bainteach leis an smaoineamh go bhfuil "uimhreacha draíochta" ann, agus gur dóchúla don núiclíd bheith cobhsaí más ionann líon na neodrón sa núicléas nó líon na bprótón sa núicléas agus ceann de na huimhreacha seo. Is féidir foirmlí matamaitice a oibriú amach leis na huimhreacha seo a thairngreacht, agus glactar leis go bhfuil na núicléóin orduithe ar leibhéil nó scealla sa núicléas, ionas go bhfuil an núiclíd níos cobhsaí má tá na scealla go leor lán.
rdf:langString
Dalam fisika nuklir, pulau kestabilan adalah sekumpulan isotop dari unsur superberat yang diprediksi memiliki waktu paruh yang jauh lebih panjang daripada isotop-isotop superberat yang telah diketahui. Menurut prediksi ini, isotop-isotop tersebut akan muncul sebagai "pulau" di tabel nuklida, terpisah dari isotop-isotop stabil dan isotop radioaktif "primordial" yang berumur panjang. Secara teori, kestabilan anggota pulau ini terjadi akibat efek "bilangan ajaib" proton dan neutron yang menambah kestabilan inti atom. Jika berhasil ditemukan, anggota-anggota pulau ini diprediksi berada di penghujung tabel periodik yang telah diketahui, dengan jumlah neutron melebihi isotop-isotop yang telah ditemukan saat ini.
rdf:langString
安定の島（あんていのしま、Island of stability）は、原子核物理学において魔法数の陽子と中性子を含む超重核種では、ウランよりも重い元素における安定性低下の傾向が一時的に逆転するという予測のこと。安定の島の正確な位置については様々な予測がされてきたが、一般的には中性子数N = 184で予測された閉殻に近づいていくコペルニシウムやフレロビウム同位体(291Cn, 293Cn, 298Flなど)付近に中心があると考えられている。閉殻が核分裂に対するさらなる安定性を与え、アルファ崩壊に対する長い半減期をもたらすと考えられている。これらの効果はZ = 114およびN = 184付近で最大になると予想されるが、安定性が増した領域は隣接元素をいくつか含むとも予想され、より重いダブルマジック核の周りにさらなる安定の島がある可能性もある。島の元素の安定性の推定値は普通数分から数日の半減期である。しかし、数百万年の半減期を予測している推定値もある。
rdf:langString
Wyspa stabilności – częściowo potwierdzona hipoteza głosząca, że istnieje grupa izotopów superciężkich pierwiastków chemicznych, których jądra atomowe wykazują znacznie wyższą trwałość, niż inne z tego obszaru liczb atomowych (Z). Termin ten został wprowadzony do terminologii fizycznej w 1966 r. przez Williama Myersa i Władysława Świąteckiego, a następnie był promowany przez laureata Nagrody Nobla w dziedzinie chemii, Glenna Seaborga.
rdf:langString
Остров стабильности — гипотетическая трансурановая область на карте изотопов, для которой (в соответствии с теорией оболочечного строения ядра М. Гёпперт-Мейер и Х. Йенсена, удостоенных в 1963 году Нобелевской премии по физике) вследствие предельного заполнения в ядре протонных и нейтронных оболочек, время жизни изотопов значительно превышает время жизни «соседних» трансурановых изотопов, делая возможным долгоживущее и стабильное существование таких элементов, в том числе в природе.
rdf:langString
稳定岛理论是核子物理中的一个理论推测，核物理学家推测原子核的质子數和中子數為“幻数”的超重元素會特别稳定。假如这个猜测正确的话，那么某些特定的超重元素的同位素將比其他同位素更稳定，这些同位素的放射性衰变过程可能會相對非常慢。 稳定岛理论最初是格伦·西奥多·西博格提出的。他认为原子核中的核子与原子核外的电子一样是分布在不同的“壳層”中的，实际上每个壳層就是一组相近的量子能階。不同壳層之间的能量差则比较大。假如一个原子核中的质子和中子正好填满一个壳層的话，那么每个核子之间的结合能就會達到最大，因此这个原子核就最稳定，比其附近核子没有填满或超出一个壳層的同位素要稳定。 飽和的壳層的中子和质子数被称为“幻数”（也称为“魔数”），中子和质子数同時為幻數的原子核被稱為「雙幻核」。一个可能的中子魔数是184，可能的质子魔数是114、120和126，也就是说，298Fl、304Ubn和310Ubh可能比较稳定。这些同位素至今为止未能被合成。但Fl的带有114个质子和少于184个中子的同位素比元素周期表中邻近的元素的同位素的衰变要慢得多。
rdf:langString
Острів стабільності — гіпотетична трансуранова область на карті ізотопів, для якої (відповідно до оболонкової моделі ядра Марії Гепперт-Маєр і Ганса Єнсена, удостоєних в 1963 р. Нобелівської премії) внаслідок граничного заповнення в ядрі протонних і нейтронних оболонок, час життя ізотопів значно перевищує час життя «сусідніх» трансуранових ізотопів. Кандидатами на приналежність острова до стабільності довго розглядалися ізотопи елементів, що мають порядкові номери 114 і . Перші ізотопи унунквадію, синтезовані в ОІЯД, мають нетипово великий період напіврозпаду, що підтверджує оболонкову модель.
rdf:langString
rdf:langString
جزيرة الثبات
rdf:langString
Illa d'estabilitat
rdf:langString
Ostrov stability
rdf:langString
Isla de estabilidad
rdf:langString
Egonkortasun uhartea
rdf:langString
Oileán na cobhsaíochta
rdf:langString
Îlot de stabilité
rdf:langString
Pulau kestabilan nuklir
rdf:langString
Isola di stabilità
rdf:langString
Island of stability
rdf:langString
안정성의 섬
rdf:langString
安定の島
rdf:langString
Wyspa stabilności
rdf:langString
Ilha de estabilidade
rdf:langString
Остров стабильности
rdf:langString
稳定岛
rdf:langString
Острів стабільності
xsd:integer
66394
xsd:integer
1124676337
rdf:langString
جزيرة الثبات في الفيزياء النووية (بالإنجليزية: island of stability) هو مصطلح يستخدم في الفيزياء النووية، والذي يصف إمكانية أن يكون للعنصر رقم سحري معين ثابت للبروتونات والنيوترونات تجعل النواة الذرية مستقرة (لا تتحلل). وجد لعناصر معينة وجود أعداد معينة من البروتونات والنيوترونات تجعل من العنصر عنصرا شديد الاستقرار؛ لهذا سميت تلك الأعداد للبروتونات والنيوترونات بالأعداد السحرية. تلك الأعداد السحرية تسمح لنظائر معينة أن تكون أكثر ثباتا عن النظائر الأخرى. وفعلا نجد في الطبيعة أن العناصر التي لا تتحلى بعدد سحري للنيوترونات أو البروتونات فيها أنها تميل أن تكون غير مستقرة، ويمكن أن تصل إلى حالة اسقرار عن طريق تحلل إشعاعي يتغير في نواتها عدد البروتونات أو عدد النيوترونات. تم عرض فكرة جزيرة الثبات أو جزيرة الاستقرار عن طريق بافتراض أن نواة الذرة مبنية من أغلفة بطريقة مماثلة للأغلفة الإلكترونية في الذرات. وفي الحالتين تكون الأغلفة عبارة عن مجموعة مستويات طاقة كمومية منفصلة عن بعضها انفصالا كبيرا نسبيا. تبين المشاهدة أن الأعداد السحرية هي 2، 8، 20، 28، 50، 82 و 126. وينطبق العدد السحري 126 على النيوترونات فقط حيث لا توجد عناصر بعدد ذري 126 ، لا طبيعيا ولا صناعيا. في حالة النواة الذرية تشغل تلك مستويات الطاقة الكمومية أعداد معينة من النيوكليونات (بروتونات ونيوترونات). وتكون مستويات الطاقة لغلافين مختلفين مفصولة بفارق طاقة كبير نسبيا قد يبلغ عدة ملايين إلكترون فولت. وعلى ذلك عندما يتم ملء مستوي الطاقة لغلاف معين في النواة بنيترونات أو بروتونات، فإن طاقة الارتباط لكل نوكليون تصل إلى حد أدنى في الغلاف. وعلى هذا فإن التركيب ذو أغلفة ممتلئه بالنوكليونات سيكون مستقرا ويعمر طويلا، أما النظير الذي توجد به أغلفة غير ممتلئة فهو لا يكون مستقرا.
rdf:langString
En física nuclear, l'illa d'estabilitat és un conjunt d'isòtops d'elements superpesants que, segons les prediccions, podrien tenir períodes de semidesintegració considerablement més llargs que els dels isòtops coneguts d'aquests mateixos elements. Això faria que determinats núclids d'alguns elements transurànics fossin molt més estables que els altres. L'illa d'estabilitat és un conjunt hipotètic de transurànics núclids que tenen una vida mitjana radioactiva molt més gran que la dels veïns isòtops. Aquest concepte sorgeix del model en capes del nucli atòmic, en què els nucleons es veuen com a objectes quàntics que es distribueixen al nucli en nivells d'energia de manera similar als electrons dels àtoms: quan un nivell d'energia està saturat de nucleons, això confereix una estabilitat particular al nucli. Així hi hauria números màgics de protons i neutrons que assegurarien una gran estabilitat als nuclis que els componen; els nuclis que tenen un "nombre màgic" de protons i un "nombre màgic" de neutrons s'anomenen doblement màgics". L'illa d'estabilitat estaria formada essencialment per núclids que tinguessin un nombre màgic de neutrons, fins i tot el que seria doblement màgic. S'observa que ja hi ha una illa d'estabilitat constituïda per l'urani 238, l'urani 235 i el tori 232, la vida mitjana dels quals són molt superior a la de tots els núclids naturals o artificials que els envolten. El concepte de l'illa d'estabilitat fou proposat per primera vegada per Glenn T. Seaborg segons una hipòtesi segons la qual el nucli atòmic està configurat en «capes», de manera similar a les capes d'electrons dels àtoms. En ambdós casos, les anomenades capes només són grups de nivells energètics quàntics que estan relativament a prop l'un de l'altre. Els nivells energètics dels estats quàntics en dues capes diferents estaran separats per un buit relativament gran d'energia. Així doncs, quan els neutrons i protons omplin completament els nivells energètics d'una determinada capa del nucli, l'energia d'enllaç nuclear per nucli assolirà un mínim local, fent que aquesta configuració particular sigui més longeva que núclids propers que no han omplert les capes.
rdf:langString
Ostrov stability je v jaderné fyzice předpověď skupiny těžkých izotopů s počtem nukleonů blízkým magickým číslům, která dočasně zvrátí trend klesající stability chemických prvků těžších než uran. Předpovědi umístění ostrova stability se poněkud liší, například vědci z institutu Maxe Plancka v Heidelbergu očekávají, že se ostrov stability nachází v blízkosti izotopu Unbinilium-300. Odhady poločasu přeměny prvků v ostrovu stability jsou obvykle minuty či dny, některé optimistické odhady však uvádějí až miliony let. Ačkoli teorie existuje již od 60. let, existence takovýchto supertěžkých relativně stabilních izotopů dosud nebyla prokázána. Podobně jako další supertěžké izotopy se ani ty, které by se měly nacházet v ostrovu stability nevyskytují v přírodě a proto musí být vytvářeny uměle při jaderných reakcích. Žádná takováto reakce však zatím nebyla úspěšná. S grafem izotopů protonů a neutronů s třetím rozměrem výšky představujícím vazebnou energii se může region stability zobrazit jako údolí spíše než jako ostrov.
rdf:langString
Fisika nuklearrean, egonkortasun uhartea elementu kimiko superpisutsuen isotopo jakin batzuek osatzen duten multzoa da, zeintzuek elementu beraren beste isotopoek baino erdibizitza altuagoa duten. Multzo horrek nuklidoen taulan "uharte" baten itxura duela uste da, zeinak jatorrizko eta egonkorrak diren erradionuklidoetatik banandua egon beharko lukeen. Multzoa existitzen dela uste izateko, zientzialariek "" deritzenak hartzen dituzte kontuan, zeintzuek atomo nukleo bateko nukleoi kopurua adierazten duten eta kopuru horri esker isotopo jakin batzuek behar baino egonkortasun handiagoa lortzen duten. Eremu superpisutsuan elementu jakin baten isotopo batek halako zenbaki bat izango balu, litekeena da erdibizitza bereziki altua edukitzea. Hainbat aurreikuspen egin dira egonkortasun uhartearen kokapena aurkitzeko asmoarekin, eta horietatik ondorioztatu daiteke N = 184 aurreikusitako neutroi itxitik gertu kokaturik dagoela uhartea. Hala ere, gehienetan egonkortasun uhartea kopernizioaren eta flerovioaren isotopoen artean dagoela adierazten dute fisikariek. Eredu honek sendotasunez iradokitzen du geruza itxiak are egonkortasun gehiago emango diola isotopoari alfa desintegrazioaren eta fisioaren aurrean. Egonkortasun uhartearen eragin handiena Z = 114 zenbaki atomikoaren eta N = 184-ren artean egongo dela aurreikusten bada ere, inguru horretatik hurbil dauden elementuen isotopoetan egonkortasun gehigarria nabarituko dela ere uste da, gainera, baliteke egonkortasun uharte gehiago egotea magiko bikoitzak diren nuklido pisutsuagoetan. Nuklido magiko bikoitzak protoi eta neutroi kopuruan zenbaki magikoak edukitzeak bereizten ditu. Uhartearen baitan dauden elementuen erdibizitzak minutu batzuetakoak edo egunetakoak izan daitezke kasu gehienetan; baina badira zenbait iragarpen milioika urteko erdibizitza aurreikusten dietenak isotopo jakin batzuei. Geruza nuklearren eredua 1940ko hamarkadan plazaratu zen eta bertan iragarri ziren lehenbizikoz zenbaki magikoak, alabaina, gaur arte ez dira aurkitu iraupen luzeko nuklido superpisutsuak. Gainerako elementu superpisutsuekin gertatzen den bezala, gaur arte ez da aurkitu iraupen luzeko nuklido superpisutsurik naturan, beraz, suposatzen da soilik oraindik ezaguna ez den erreakzio nuklear artifizial baten bidez era daitezkeela. Zientzialariek gaur gaurkoz ez dute aurkitu halako erreakzio nuklear artifizial bat abiarazteko modurik, litekeena da erreakzio mota berriak behar izatea uhartearen erdiguneko nuklidoak populatzeko. Haatik, sintetizatzea lortu diren azkeneko elementu superpisutsuetan (adibidez, oganesona, 118 protoi eta 177 neutroikoa) ikusi da 110 eta 114 elementuen artean efektu egonkortzaile leun bat dagoela, agian nabarmenagoa egin daitekeena ezezagunak diren isotopoak aurkitzen joan ahala.
rdf:langString
In nuclear physics, the island of stability is a predicted set of isotopes of superheavy elements that may have considerably longer half-lives than known isotopes of these elements. It is predicted to appear as an "island" in the chart of nuclides, separated from known stable and long-lived primordial radionuclides. Its theoretical existence is attributed to stabilizing effects of predicted "magic numbers" of protons and neutrons in the superheavy mass region. Several predictions have been made regarding the exact location of the island of stability, though it is generally thought to center near copernicium and flerovium isotopes in the vicinity of the predicted closed neutron shell at N = 184. These models strongly suggest that the closed shell will confer further stability towards fission and alpha decay. While these effects are expected to be greatest near atomic number Z = 114 and N = 184, the region of increased stability is expected to encompass several neighboring elements, and there may also be additional islands of stability around heavier nuclei that are doubly magic (having magic numbers of both protons and neutrons). Estimates of the stability of the nuclides within the island are usually around a half-life of minutes or days; some estimates predict half-lives of millions of years. Although the nuclear shell model predicting magic numbers has existed since the 1940s, the existence of long-lived superheavy nuclides has not been definitively demonstrated. Like the rest of the superheavy elements, the nuclides within the island of stability have never been found in nature; thus, they must be created artificially in a nuclear reaction to be studied. Scientists have not found a way to carry out such a reaction, for it is likely that new types of reactions will be needed to populate nuclei near the center of the island. Nevertheless, the successful synthesis of superheavy elements up to Z = 118 (oganesson) with up to 177 neutrons demonstrates a slight stabilizing effect around elements 110 to 114 that may continue in unknown isotopes, supporting the existence of the island of stability.
rdf:langString
La isla de estabilidad es un término de la física nuclear que describe la posibilidad de elementos con «números mágicos» particularmente estables de protones y neutrones. Esto permitiría a ciertos isótopos de algunos elementos transuránicos ser mucho más estables que otros.
rdf:langString
San fhisic núicléach, is éard atá i gceist le h-oileán na cobhsaíochta ná hipitéis nó tairngreacht eolaíochtúil a deir go bhfuil grúpa de núiclídí an-troma ann atá cobhsaí nó réasúnta cobhsaí, agus iad scoite scartha ó fhormhór mór na ndúl cobhsaí i mapa na núiclídí. Tá an teoiric seo bainteach leis an smaoineamh go bhfuil "uimhreacha draíochta" ann, agus gur dóchúla don núiclíd bheith cobhsaí más ionann líon na neodrón sa núicléas nó líon na bprótón sa núicléas agus ceann de na huimhreacha seo. Is féidir foirmlí matamaitice a oibriú amach leis na huimhreacha seo a thairngreacht, agus glactar leis go bhfuil na núicléóin orduithe ar leibhéil nó scealla sa núicléas, ionas go bhfuil an núiclíd níos cobhsaí má tá na scealla go leor lán. Uimhreacha draíochta atá aitheanta ar dhúile an dúlra iad 2, 8, 20, 28, 50 agus 82. Na dúile arb ionann líon na bprótón (Z) sa núicléas acu agus ceann de na huimhreachta seo, tá siad níos saibhre in iseatóip chobhsaí ná na dúile ina dtimpeall i dtábla peiriadach na ndúl. Cinnte ní féidir a leithéid a rá i dtaobh an héiliam (Z = 2), ach maidir leis an ocsaigin (Z = 8), tá trí iseatóp cobhsaí aici (níl ach dhá cheann ag an nítrigin, agus níl ach aon cheann amháin ag an bhfluairín); an cailciam arís (Z = 20), tá cúig iseatóp cobhsaí aige, agus an séú ceann atá ar fáil sa dúlra tá leathré chomh fada aige agus is féidir dearmad a dhéanamh de gur núiclíd radaighníomhach é. Tá cúig iseatóp cobhsaí ag an nicil (Z = 28), agus maidir leis an stán (Z = 50), tá deich gcinn chobhsaí aige. Is í an luaidhe (Z = 82) an dúil is troime a bhfuil iseatóip chobhsaí aici ar aon nós, ceithre cinn acu. Cuireann na huimreacha draíochta leis an gcobhsaíocht freisin más ionann líon na neodrón agus ceann acu. Dealraíonn sé gur uimhir dhraíochta é 126 freisin, ag na neodróin ar a laghad, agus is í an cheist mhór, an mbeadh dúil a 126 cobhsaí freisin. Níl na heolaithe ar aon fhocal faoi sin, áfach. Tá daoine acu tar éis luachanna eile a mholadh, Z = 114 mar shampla, mar a thairngir an fisiceoir Gearmánach Heiner Meldner. Tá cobhsaíocht ar leith ag baint leis na núiclídí a bhfuil draíocht dhúbailte acu, cosúil le hocsaigin a sé déag (ocht bprótón, ocht neodrón), cailciam-40 (fiche prótón, fiche neodrón), agus luaidhe-208 (82 phrótón, 126 neodrón). Tá draíocht dhúbailte ag cailciam-48 freisin: níl sé saor ó radaighníomhaíocht, ach tá leathré níos fada aige ná mar a bheifeá ag súil leis. Is tábhachtach a thuiscint nach bhfuil na fisiceoirí féin in ann saintréithe na núicléas forthroma a thuiscint go rómhaith. Is iomaí iarmhairt agus imthoisc a théann i bhfeidhm ar na núicléis fhorthroma, cosúil le h agus , agus is deacair a thuairimiú cé chomh láidir is a bhíonn siad - níl foirmlí néata matamaitice oibrithe amach go fóill le hiad a láimhseáil. Níl na heolaithe ar aon tuairim faoin bhfad a chuirfidh an draíocht dhúbailte, abair, le leathré na dúile arb é líon a chuid prótón ná 126: an ea nach mbeidh sé ach cúpla nóiméad níos fadsaolaí ná na núiclídí ina thimpeall, nó an mbeidh iseatóp an-fhadsaolach ann, cosúil le húráiniam-238.
rdf:langString
L’îlot de stabilité est un ensemble hypothétique de nucléides transuraniens qui présenteraient une période radioactive très supérieure à celle des isotopes voisins. Ce concept est issu du modèle en couches du noyau atomique, dans lequel les nucléons sont vus comme des objets quantiques qui se répartissent dans le noyau en niveaux d'énergie de façon similaire aux électrons dans les atomes : lorsqu'un niveau d'énergie est saturé de nucléons, cela confère une stabilité particulière au noyau. Il existerait ainsi des « nombres magiques » de protons et de neutrons qui assureraient une grande stabilité aux noyaux qui en sont composés ; les noyaux ayant à la fois un « nombre magique » de protons et un « nombre magique » de neutrons sont dits « doublement magiques ». L'îlot de stabilité serait essentiellement constitué de nucléides ayant un nombre magique de neutrons, voire qui seraient doublement magiques. On remarque qu'il existe déjà un îlot de stabilité constitué par l'uranium 238, l'uranium 235 et le thorium 232, dont les demi-vies sont très supérieures à celles de tous les nucléides naturels ou artificiels qui les entourent.
rdf:langString
Dalam fisika nuklir, pulau kestabilan adalah sekumpulan isotop dari unsur superberat yang diprediksi memiliki waktu paruh yang jauh lebih panjang daripada isotop-isotop superberat yang telah diketahui. Menurut prediksi ini, isotop-isotop tersebut akan muncul sebagai "pulau" di tabel nuklida, terpisah dari isotop-isotop stabil dan isotop radioaktif "primordial" yang berumur panjang. Secara teori, kestabilan anggota pulau ini terjadi akibat efek "bilangan ajaib" proton dan neutron yang menambah kestabilan inti atom. Jika berhasil ditemukan, anggota-anggota pulau ini diprediksi berada di penghujung tabel periodik yang telah diketahui, dengan jumlah neutron melebihi isotop-isotop yang telah ditemukan saat ini. Terdapat sejumlah prediksi mengenai lokasi persis pulau kestabilan ini, kebanyakan menyebutkan wilayah di sekitar nomor atom (Z) 114 (kopernisium, Cn) dan 112 (flerovium, Fl) dan jumlah neutron (N) sekitar 184 yang diprediksi memiliki kulit neutron penuh. Model-model prediksi ini memperkirakan bahwa kulit penuh yang terdapat dalam nuklida-nuklida (inti atom) anggota pulau tersebut akan menambah kestabilan terhadap fisi (pembelahan) maupun peluruhan alfa. Efek terbesar dari fenomena ini diperkirakan berada dekat Z = 114 dan N = 184, tetapi unsur-unsur di sekitarnya pun diperkirakan ikut memiliki kestabilan tambahan. Selain itu, ada kemungkinan pulau-pulau kestabilan lain di sekitar nuklida lebih berat lagi yang memiliki bilangan ajaib ganda (baik jumlah proton dan neutronnya sama dengan bilangan ajaib). Menurut sebagian perkiraan, waktu paruh unsur-unsur dalam pulau kestabilan berkisar dalam hitungan menit atau hari, tetapi ada juga perkiraan yang memprediksi waktu paruh jutaan tahun. Walaupun model kulit nuklir yang memprediksi keberadaan bilangan ajaib sudah digagas sejak tahun 1940-an, keberadaan inti atom superberat berumur panjang belum pernah didemonstrasikan secara pasti. Seperti unsur-unsur superberat lainnya, nuklida-nuklida anggota pulau kestabilan belum pernah ditemukan di alam, sehingga harus dibuat melalui reaksi nuklir agar dapat dipelajari. Para ilmuwan masih belum menemukan cara melakukan reaksi nuklir yang dapat menghasilkan anggota pulau kestabilan. Kemungkinan dibutuhkan jenis reaksi baru agar dapat menyintesis inti-inti atom yang berada di tengah pulau ini. Belakangan ini, telah terjadi sintesis unsur-unsur superberat hingga unsur dengan nomor atom 118 (oganeson) dan memiliki hingga 177 neutron, menunjukkan adanya efek kestabilan kecil di sekitar nomor atom 110—114 yang dapat berlanjut ke isotop-isotop lain, sehingga mendukung hipotesis keberadaan pulau kestabilan. Selain itu, beberapa inti atom superberat dengan nomor atom disekitar lokasi pulau kestabilan diduga ditemukan dalam kristal olivin dalam meteorit pada 2013. Pengamatan unsur superberat di alam ini belum dikonfirmasi melalui penelitian terpisah, tetapi jika benar dapat menjadi bukti kuat yang mendukung keberadaan pulau ini.
rdf:langString
L'isola di stabilità è un'espressione dalla fisica nucleare che descrive la possibilità dell'esistenza di elementi chimici particolarmente stabili, aventi un "numero magico" di protoni e neutroni. Questo permetterebbe ad alcuni isotopi di elementi transuranici di essere molto più stabili rispetto ad altri, ovvero di decadere molto più lentamente: con un dimezzamento dell'ordine dei minuti o dei giorni, sono stati anche ipotizzati tempi di dimezzamento dell'ordine di milioni di anni.
rdf:langString
안정성의 섬(Island of stability)은 핵물리학에서 양성자와 중성자의 개수가 마법수가 되어 긴 반감기를 가지는 원소이다. (양성자와 중성자 수가 모두 마법수인 것을 이중 마법이라고도 한다.) 양성자의 마법수는 114,120,126, 중성자는 184로 추정되고 있다.
rdf:langString
安定の島（あんていのしま、Island of stability）は、原子核物理学において魔法数の陽子と中性子を含む超重核種では、ウランよりも重い元素における安定性低下の傾向が一時的に逆転するという予測のこと。安定の島の正確な位置については様々な予測がされてきたが、一般的には中性子数N = 184で予測された閉殻に近づいていくコペルニシウムやフレロビウム同位体(291Cn, 293Cn, 298Flなど)付近に中心があると考えられている。閉殻が核分裂に対するさらなる安定性を与え、アルファ崩壊に対する長い半減期をもたらすと考えられている。これらの効果はZ = 114およびN = 184付近で最大になると予想されるが、安定性が増した領域は隣接元素をいくつか含むとも予想され、より重いダブルマジック核の周りにさらなる安定の島がある可能性もある。島の元素の安定性の推定値は普通数分から数日の半減期である。しかし、数百万年の半減期を予測している推定値もある。 魔法数を予測する核殻模型は1960年代から存在していたが、長寿命の超重核種の存在ははっきりと証明されてはいない。他の超重元素と同様、安定の島の核種は自然界で見つかったことはない。よってそれらは核反応において人工的に作り出す必要がある。そのような反応を実行する方法は見つかっておらず、島の中心近くの核を埋めるには新たなタイプの反応が必要になると思われる。しかしながら近年オガネソンまでの超重元素の合成が成功したことは、未知の同位体でも続く可能性のある110–114の元素の周りにおけるわずかな安定化効果を示し、安定の島の存在を支持する。
rdf:langString
Остров стабильности — гипотетическая трансурановая область на карте изотопов, для которой (в соответствии с теорией оболочечного строения ядра М. Гёпперт-Мейер и Х. Йенсена, удостоенных в 1963 году Нобелевской премии по физике) вследствие предельного заполнения в ядре протонных и нейтронных оболочек, время жизни изотопов значительно превышает время жизни «соседних» трансурановых изотопов, делая возможным долгоживущее и стабильное существование таких элементов, в том числе в природе. На острове, а точнее островах стабильности, есть пики и спуски относительной стабильности разных элементов. Наиболее яркими кандидатами на принадлежность первому Острову стабильности долгое время рассматривались изотопы элементов, имеющих порядковые номера 114 и 126 и соответственно так называемые магическое и дважды магическое числовые значения ядер по оболочечной теории. Первые изотопы элемента 114, синтезированные в Объединённом институте ядерных исследований (ОИЯИ), действительно имеют нетипично большой период полураспада, что подтверждает оболочечную теорию. В мае 2006 года российские учёные под руководством Юрия Оганесяна из ОИЯИ объявили, что им удалось подтвердить существование первого долгоживущего изотопа элемента 114 и получить экспериментальное подтверждение существования Острова стабильности — в ходе этого эксперимента в дополнение к ранее проведённым физическим экспериментам была проведена химическая идентификация цепочек распада. Элемент флеровий (114), как и элемент ливерморий (116), был признан IUPAC в декабре 2011 года и получил зарегистрированное официальное название в мае 2012 года. Синтезированы и ожидают официальной регистрации другие менее яркие элементы первого Острова стабильности — до атомного номера 118 по состоянию на 2012 год. Также предпринимались попытки синтеза следующих сверхтяжёлых трансурановых элементов, в том числе были заявления о синтезе элемента унбиквадий (124) и косвенных свидетельствах о элементах унбинилий (120) и унбигексий (126), которые пока не подтверждены. При этом при попытках синтеза элемента 124 на (GANIL) в 2006—2008 годах измерения прямого и запаздывающего деления составных ядер показали сильный стабилизирующий эффект протонной оболочки также не столько для Z = 114, сколько для Z = 120. Синтезирование новых элементов Острова стабильности продолжается международными коллективами в ОИЯИ в России (Дубна), Европейском Центре по изучению тяжёлых ионов имени Гельмгольца в Германии, Национальной лаборатории имени Лоуренса в Беркли и Ливерморской национальной лаборатории в США, Институте физико-химических исследований в Японии и других лабораториях. Поиски сверхтяжёлых элементов в природе пока не увенчались успехом. Обнаружение в землях Челекена элемента сергения (108) в начале 1970-х гг. подтверждено не было. В 2008 году было объявлено об обнаружении элемента экатория-унбибия (122) в образцах природного тория, однако это заявление в настоящее время оспаривается на основании последних попыток воспроизведения данных с использованием более точных методов. В 2011 году российские учёные сообщили об открытии в метеоритном веществе следов столкновений с частицами с атомными числами от 105 до 130, что может являться косвенным доказательством существования стабильных сверхтяжёлых ядер. Примечание: для элементов 109—118 наиболее долгоживущий изотоп является самым тяжёлым из полученных. Можно предположить, что более тяжёлые, ещё неполученные изотопы имеют более долгий срок жизни.
rdf:langString
Wyspa stabilności – częściowo potwierdzona hipoteza głosząca, że istnieje grupa izotopów superciężkich pierwiastków chemicznych, których jądra atomowe wykazują znacznie wyższą trwałość, niż inne z tego obszaru liczb atomowych (Z). Termin ten został wprowadzony do terminologii fizycznej w 1966 r. przez Williama Myersa i Władysława Świąteckiego, a następnie był promowany przez laureata Nagrody Nobla w dziedzinie chemii, Glenna Seaborga. Czas połowicznego rozpadu takich izotopów może być rzędu minut, godzin, miesięcy; bardzo optymistyczne oszacowania mówią nawet o czasach rzędu milionów lat. Uwzględnienie w obliczeniach nie jednego, a różnych możliwych kanałów (sposobów) rozpadu zmniejsza znacznie przewidywane rozmiary wyspy stabilności i przewidywany czas życia. Po uwzględnieniu możliwości rozpadu alfa, beta i rozszczepienia jądra w pobliżu Z = 114 możliwe jest istnienie kilku izotopów o czasach połowicznego rozpadu rzędu co najwyżej miesięcy.
rdf:langString
A ilha de estabilidade é um termo de física nuclear que descreve a possibilidade de elementos com um "número mágico" particularmente estável de prótons e nêutrons. Isto permitiria que certos isótopos de alguns elementos transurânicos fossem mais estáveis do que outros; isto é, com um decaimento muito mais lento (com meias-vidas da ordem de minutos ou dias em contraste com vida-médias de segundos).
rdf:langString
稳定岛理论是核子物理中的一个理论推测，核物理学家推测原子核的质子數和中子數為“幻数”的超重元素會特别稳定。假如这个猜测正确的话，那么某些特定的超重元素的同位素將比其他同位素更稳定，这些同位素的放射性衰变过程可能會相對非常慢。 稳定岛理论最初是格伦·西奥多·西博格提出的。他认为原子核中的核子与原子核外的电子一样是分布在不同的“壳層”中的，实际上每个壳層就是一组相近的量子能階。不同壳層之间的能量差则比较大。假如一个原子核中的质子和中子正好填满一个壳層的话，那么每个核子之间的结合能就會達到最大，因此这个原子核就最稳定，比其附近核子没有填满或超出一个壳層的同位素要稳定。 飽和的壳層的中子和质子数被称为“幻数”（也称为“魔数”），中子和质子数同時為幻數的原子核被稱為「雙幻核」。一个可能的中子魔数是184，可能的质子魔数是114、120和126，也就是说，298Fl、304Ubn和310Ubh可能比较稳定。这些同位素至今为止未能被合成。但Fl的带有114个质子和少于184个中子的同位素比元素周期表中邻近的元素的同位素的衰变要慢得多。 處於稳定岛的元素非常可能依然是放射性元素，只是它们相对于其附近的同位素“比较稳定”，虽然有人怀疑有些同位素的半衰期可能大于一日或甚至更长，但也可能小于一秒，而在目前發現的元素中，289Fl的半衰期為2.6秒，285Cn的半衰期為11分鐘，293Lv的半衰期有0.05秒，跟附近的元素比起來是很驚人的。
rdf:langString
Острів стабільності — гіпотетична трансуранова область на карті ізотопів, для якої (відповідно до оболонкової моделі ядра Марії Гепперт-Маєр і Ганса Єнсена, удостоєних в 1963 р. Нобелівської премії) внаслідок граничного заповнення в ядрі протонних і нейтронних оболонок, час життя ізотопів значно перевищує час життя «сусідніх» трансуранових ізотопів. Кандидатами на приналежність острова до стабільності довго розглядалися ізотопи елементів, що мають порядкові номери 114 і . Перші ізотопи унунквадію, синтезовані в ОІЯД, мають нетипово великий період напіврозпаду, що підтверджує оболонкову модель. Пошуки надважких елементів у природі поки не увінчалися успіхом. 28 травня 2006 російські вчені під керівництвом Юрія Оганесяна з Об'єднаного інституту ядерних досліджень оголосили, що їм вдалося підтвердити існування першого елемента з номером 114 з великим часом життя і отримати експериментальне підтвердження існування «острова стабільності» — у ході цього експерименту на додаток до раніше проведених фізичних експериментів була проведена хімічна ідентифікація ланцюжків розпаду.
xsd:nonNegativeInteger
89077
