Islamic philosophy
http://dbpedia.org/resource/Islamic_philosophy an entity of type: Thing
Arabská filozofie či islámská filozofie, někdy též falsafa je souhrnné označení pro filozofie vytvořené Araby a příslušníky jiných muslimských národů (Peršanů, turkických národů a dalších), kterým arabština sloužila či slouží coby mezinárodní jazyk (obdobně jako latina ve středověké Evropě). Arabská filozofie tvoří charakteristický celek podobně jako filozofie západní, činská filozofie, či filozofie indická. Je výraznou součástí arabské kultury.
rdf:langString
Die islamische Philosophie (arabisch الفلسفة الإسلامية al falsafa-l-islamiya) umfasst begrifflich die in der islamischen Welt entwickelten Philosophien. Die Berechtigung des Terminus ist umstritten. Geht es wie hier um die Philosophie in der islamischen Welt, erfasst er unter anderem auch jüdische Philosophen und andere nichtmuslimische, meist in der Wissenschaftssprache Arabisch publizierte Gelehrte, und man spricht deshalb auch von arabischer Philosophie, arabisch-islamischer Philosophie oder von Philosophen der arabisch-islamischen Kultur. Die wissenschaftliche Beschäftigung mit der Thematik fällt in die Gegenstandsbereiche von Philosophie, Islamwissenschaft und anderen orientalistischen Kulturwissenschaften.
rdf:langString
Filosofia islamikoa islamiar tradiziotik sortutako filosofia da. Islamiar munduan bi hitz erabiltzen dira usadioz, eta filosofia moduan itzuli ohi dira: falsafa (فلسفة, «filosofia» edo «sinesmen pertsonala») filosofiari, logikari, matematikari eta fisikari deritzona; eta kalam (كَلَام, «hizketa»), islamiar teologiaren forma arrazionalistari erreferentzia egiten diona. Al-Kindi-rekin hasi zen filosofia hau, IX. mendean.
rdf:langString
イスラーム哲学（イスラームてつがく、英語：Islamic philosophy）は、哲学の中でもイスラム文化圏を中心に発達した哲学である。アラビア哲学とも言われる。
rdf:langString
La filosofia islamica (in arabo: الفلسفة الإسلامية, al-falsafa al-islāmiyya) interessa l'insieme delle questioni filosofiche sollevate dai pensatori musulmani. Nel mondo musulmano, il filosofo è detto faylasúf (pl. falāsifa), e la filosofia fálsafa (dal greco antico φιλοσοφία).
rdf:langString
이슬람 철학 (영어: Islamic philosophy)은 철학 중에서도 이슬람 문화권을 중심으로 발달한 철학이다. 아라비아 철학이라고도 한다.
rdf:langString
Met Arabische filosofie wordt in het algemeen de filosofie in het Arabische Rijk aangeduid, die haar hoogtepunt kent in de periode van de negende tot twaalfde eeuw. Belangrijke islamitische filosofen zijn Al-Kindi, Avicenna en Averroës.
rdf:langString
Islamisk filosofi är studier i islam som syftar till att bilda harmoni mellan filosofi och religion. Att samtidigt vara filosof och muslim är kontroversiellt för somliga, som hävdar att Islam är en "uppenbar" religion. Enligt andra behöver ingen konflikt mellan filosofi och islam uppstå. Exempel på frågeställningar i muslimsk filosofi är "Vad är Guds natur?" och "Hur skall religiösa traditioner tolkas?"
rdf:langString
A filosofia islâmica ou árabe faz parte dos chamados "estudos islâmicos". Os filósofos desse ramo buscam alcançar uma harmonia entre os ensinamentos religiosos do Islão e a razão. De um ponto de vista Ocidental, a filosofia islâmica teve o grande mérito de despertar a renovação filosófica da cultura medieval. A palavra islã significa "submissão" incondicional à vontade de Alá (Deus). Seus seguidores, os muçulmanos, acreditam que sua fé foi revelada por Alá ao profeta Maomé, cujas palavras foram reunidas no livro sagrado do islamismo, o Alcorão.
rdf:langString
Ісламська філософія, також мусульманська або арабська — одна із найголовніших світових філософських традицій, що оформлюється як самостійний феномен протягом VIII—IX століття н. е. на території Близького Сходу, Середньої Азії та Північної Африки внаслідок розквіту цивілізації, створеної на світоглядній основі релігії — ісламу. «Арабськість» філософської думки ісламського світу визначила метасмислова логіка арабської мови, яка домінувала у культурному дискурсі вказаних територій.
rdf:langString
伊斯蘭哲學（阿拉伯語：الفلسفة الإسلامية）是伊斯蘭研究的一部分。它長久以來嘗試在信念、理性或哲學、伊斯蘭教的宗教教學之間取得協調。一個參與伊斯蘭哲學的穆斯林被稱為穆斯林哲學家。
rdf:langString
الفلسفة الإسلامية. هي تطوّر في الفلسفة يتميّز بالانتماء إلى التقاليد الإسلاميّة. هناك مصطلحان في اللغة العربيّة يترجمان إلى اللاتينية "Philosophy" وهما «فلسفة» والتي تشير إلى الفلسفة وكذلك المنطق والرياضيات والفيزياء، و«علم الكلام»؛ والتي تُشير إلى علم يهدف لإثبات العقائد الدينية بالحجج العقلية. قدّم ابن خلدون، في مقدّمته مساهمات مهمّة في فلسفة التاريخ. ازداد الاهتمام بالفلسفة الإسلاميّة خلال حركة النهضة العربية «اليقظة» في أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين، واستمرّ حتى يومنا هذا.
rdf:langString
El pensament islàmic primerenc es divideix en dos corrents: el primer és kalam, que tracta sobretot de qüestions teològiques, i l'altre és fàlsafa, que se centra en interpretacions de l'aristotelisme i el neoplatonisme. Hi hagué intents posteriors per part de filòsofs-teòlegs d'harmonitzar les dues tendències, en particular els d'Avicenna i Averrois, i d'altres no tan rellevants com els d'Ibn al-Hàytham (Alhazen), Al-Biruní, Ibn Tufayl i Ibn an-Nafís. Més o menys per les mateixes dates, a Egipte la tradició àrab fou cultivada per Ibn Khaldun i Maimònides.
rdf:langString
Η ισλαμική φιλοσοφία είναι μια ανάπτυξη της φιλοσοφίας με χαρακτηριστικό την προέλευση από την ισλαμική παράδοση. Δύο όροι που χρησιμοποιούνται παραδοσιακά στον ισλαμικό κόσμο μεταφράζονται μερικές φορές ως φιλοσοφία - φαλσαφά (κυριολεκτικά: "φιλοσοφία"), που αναφέρεται στη φιλοσοφία, αλλά και στη λογική, στα μαθηματικά και στη φυσική, και καλάμ alam (κυριολεκτικά «ομιλία»), που αναφέρεται σε μια ορθολογική μορφή της ισλαμικής θεολογίας.
rdf:langString
Islama filozofio estas la aro de doktrinoj rilataj al la vivo, la universo, la etiko, la socio kaj aliaj fundamentaj demandoj ligitaj al la islama mondo. La islama tradicio kombinas kelkajn pensojn de la novplatonismo kaj de la aristotelismo kun aliaj konceptoj kiuj estis aligitaj pere de la disvolvigo de Islamo. Kelkaj gravaj filozofoj kiel la araba Al-Kindi kaj la persaj Al-Farabi kaj Aviceno, same kiel Ibn Tufajl kaj Ibn Ruŝd, devenaj el Iberio, precizigis kelkajn interpretojn de Aristotelo kiuj poste estis absorbitaj de la judaj kaj kristanaj saĝuloj. La historio de la islama filozofio enhavas gravajn ekzemplojn de aliaj filozofoj kiuj frontos grandan nombron de demandoj kiuj finfine influis la mezepokan skolastikismon de Eŭropo, inter kiuj troviĝis Algazelo kaj Mulla Sadra.
rdf:langString
Islamic philosophy is philosophy that emerges from the Islamic tradition. Two terms traditionally used in the Islamic world are sometimes translated as philosophy—falsafa (literally: "philosophy"), which refers to philosophy as well as logic, mathematics, and physics; and Kalam (literally "speech"), which refers to a rationalist form of Scholastic Islamic theology which includes the schools of Maturidiyah, Ashaira and Mu'tazila.
rdf:langString
La filosofía islámica es el conjunto de doctrinas relacionadas con la vida, el universo, la ética, la sociedad y demás cuestiones fundamentales vinculadas al mundo islámico. La tradición islámica actual combina algunos pensamientos del neoplatonismo y del aristotelismo con otros conceptos que fueron insertados mediante el desarrollo del Islam. Ciertos filósofos de peso como el árabe al-Kindi y los persas al-Farabi y Avicena, así como Ibn Tufail y Averroes, originarios de la península ibérica, precisaron algunas interpretaciones de Aristóteles que fueron después absorbidas por los intelectuales judíos y cristianos.La historia de la filosofía islámica contiene ejemplos significativos de otros filósofos que abordaron un gran número de cuestiones que terminaron por influenciar al escolasticism
rdf:langString
L'expression de philosophie islamique désigne les travaux philosophiques effectués dans le cadre de la civilisation islamique (arabe, persane ou mongole[réf. nécessaire]), ce qui inclut les philosophes musulmans, mais aussi des Juifs, Chrétiens et libres-penseurs. En un sens plus restreint, cette expression regroupe commodément l'ensemble du travail philosophique effectué par des penseurs de confession musulmane. À noter que la philosophie au Moyen Âge inclut la physique, la logique, l'éthique et la philosophie politique qui sont des « sciences profanes » et non sacrées. Ces sciences visent la connaissance du monde et de l'esprit humain par des moyens rationnels et non révélés. Les philosophes s'occupent aussi de questions théologiques en se servant des outils de la logique et de la métaph
rdf:langString
Filsafat Islam (bahasa Inggris: Islamic philosophy) merupakan suatu kajian sistematis terhadap kehidupan, alam semesta, etika, moralitas, pengetahuan, pemikiran, dan gagasan politik yang dilakukan dalam peradaban umat Muslim, yang berhubungan dengan ajaran-ajaran Islam. Dalam Islam, terdapat dua istilah yang erat kaitannya dengan pengertian filsafat: falsafa, (secara harfiah berarti "filsafat") yang merujuk pada kajian filosofi, ilmu pengetahuan alam, dan logika; dan kalam (secara harfiah berarti "berbicara") yang merujuk pada kajian teologi keagamaan.
rdf:langString
Filozofia świata islamu, filozofia muzułmańska (zwłaszcza dla średniowiecza używa się także niedokładnych określeń filozofia arabska, klasyczna filozofia arabska, średniowieczna filozofia arabska) – zespół tradycji filozoficznych kultywowanych na terenach objętych przez islam, przy czym nie zawsze zgodnych z islamską ortodoksją religijną.
rdf:langString
Исламская философия — совокупность философских учений, разрабатывающихся в эпоху Средневековья мыслителями народов Востока, принявших ислам и пользовавшихся в основном арабским языком (реже — персидским языком). Позднее начинают всё чаще появляться труды на национальных языках исламских стран (турецкий, урду и др.). Иногда в рамках исламской философии рассматриваются также труды средневековых еврейских философов, написанные на арабском языке и испытавшие явное влияние исламской религиозной доктрины. Современные исламские философы нередко также пишут на английском языке, поскольку их труды ориентированы на знакомую с английским языком элиту арабских стран, Пакистана (где английский является официальным), а также мусульманскую диаспору в странах Запада.
rdf:langString
rdf:langString
Islamic philosophy
rdf:langString
فلسفة إسلامية
rdf:langString
Pensament islàmic
rdf:langString
Islámská filozofie
rdf:langString
Islamische Philosophie
rdf:langString
Ισλαμική φιλοσοφία
rdf:langString
Islama filozofio
rdf:langString
Filosofía islámica
rdf:langString
Filosofia islamiko
rdf:langString
Philosophie islamique
rdf:langString
Filsafat Islam
rdf:langString
Filosofia islamica
rdf:langString
이슬람 철학
rdf:langString
イスラーム哲学
rdf:langString
Arabische filosofie
rdf:langString
Filozofia świata islamu
rdf:langString
Filosofia islâmica
rdf:langString
Исламская философия
rdf:langString
Islamisk filosofi
rdf:langString
Ісламська філософія
rdf:langString
伊斯兰哲学
xsd:integer
166162
xsd:integer
1124817974
rdf:langString
الفلسفة الإسلامية. هي تطوّر في الفلسفة يتميّز بالانتماء إلى التقاليد الإسلاميّة. هناك مصطلحان في اللغة العربيّة يترجمان إلى اللاتينية "Philosophy" وهما «فلسفة» والتي تشير إلى الفلسفة وكذلك المنطق والرياضيات والفيزياء، و«علم الكلام»؛ والتي تُشير إلى علم يهدف لإثبات العقائد الدينية بالحجج العقلية. بدأت الفلسفة الإسلاميّة المبكّرة مع يعقوب بن اسحاق الكندي في القرن الثاني من التقويم الإسلامي (أوائل القرن التاسع الميلادي) وانتهت مع ابن رشد في القرن السادس الهجري (أواخر القرن الثاني عشر الميلادي)، وتزامن ذلك -على نطاق واسع- مع الفترة المعروفة باسم العصر الذهبيّ للإسلام. تميّزت وفاة ابن رشد بنهاية تخصّص معيّن من الفلسفة الإسلامية يدعى عادةً بالمدرسة المشّائيّة العربية بشكلٍ فعليّ، وانخفض النشاط الفلسفيّ بشكلٍ كبير في الدول الإسلامية الغربية مثل الأندلس وشمال إفريقيا. استمرّت الفلسفة الإسلاميّة لوقت طويل في البلدان الشرقيّة الإسلاميّة، ولا سيما في الدولة الصفويّة الفارسيّة وفي الإمبراطوريات العثمانيّة والمغوليّة، حيث واصلت العديد من مدارس الفلسفة ازدهارها: السينوية (نسبةً إلى ابن سينا)، والرشدية (نسبةً إلى ابن رشد)، والفلسفة الإشراقيّة، والفلسفة الصوفيّة، وفلسفة الحكمة المتعالية، وفلسفة أصفهان. قدّم ابن خلدون، في مقدّمته مساهمات مهمّة في فلسفة التاريخ. ازداد الاهتمام بالفلسفة الإسلاميّة خلال حركة النهضة العربية «اليقظة» في أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين، واستمرّ حتى يومنا هذا. كان للفلسفة الإسلاميّة تأثير كبير في أوروبا المسيحيّة، بحيث أدّت ترجمة النصوص الفلسفيّة العربيّة إلى اللاتينيّة «إلى حدوث تحوّل في جميع التخصّصات الفلسفيّة تقريبًا في العالم اللاتيني في العصور الوسطى»، مع تأثير قويّ بشكل خاصّ للفلاسفة المسلمين المتخصّصين بالفلسفة الطبيعية وعلم النفس والميتافيزيقيا.
rdf:langString
El pensament islàmic primerenc es divideix en dos corrents: el primer és kalam, que tracta sobretot de qüestions teològiques, i l'altre és fàlsafa, que se centra en interpretacions de l'aristotelisme i el neoplatonisme. Hi hagué intents posteriors per part de filòsofs-teòlegs d'harmonitzar les dues tendències, en particular els d'Avicenna i Averrois, i d'altres no tan rellevants com els d'Ibn al-Hàytham (Alhazen), Al-Biruní, Ibn Tufayl i Ibn an-Nafís. La fàlsafa és el conjunt de doctrines dels pensadors musulmans que s'originaren entre els segles ix i xii i que influïren en l'escolàstica medieval d'Europa. La tradició àrab combina alguns pensaments del neoplatonisme i l'aristotelisme amb altres idees que hi foren incorporades per l'islam. Certs filòsofs de pes, com els perses al-Kindí, al-Farabí i Avicenna, així com l'andalusí Averrois, precisaren algunes interpretacions d'Aristòtil que després foren apropiades pels intel·lectuals jueus i cristians. Els musulmans, com també ho feren en menor mesura els cristians i els jueus, contribuïren al folklore àrab i es distanciaren entre si d'acord amb els seus dogmes filosòfics més que per les seves doctrines religioses. Quan els àrabs envaïren la península Ibèrica, la literatura filosòfica àrab fou traduïda als idiomes hebreu i llatí, contribuint al desenvolupament de la filosofia europea contemporània. Més o menys per les mateixes dates, a Egipte la tradició àrab fou cultivada per Ibn Khaldun i Maimònides.
rdf:langString
Arabská filozofie či islámská filozofie, někdy též falsafa je souhrnné označení pro filozofie vytvořené Araby a příslušníky jiných muslimských národů (Peršanů, turkických národů a dalších), kterým arabština sloužila či slouží coby mezinárodní jazyk (obdobně jako latina ve středověké Evropě). Arabská filozofie tvoří charakteristický celek podobně jako filozofie západní, činská filozofie, či filozofie indická. Je výraznou součástí arabské kultury.
rdf:langString
Η ισλαμική φιλοσοφία είναι μια ανάπτυξη της φιλοσοφίας με χαρακτηριστικό την προέλευση από την ισλαμική παράδοση. Δύο όροι που χρησιμοποιούνται παραδοσιακά στον ισλαμικό κόσμο μεταφράζονται μερικές φορές ως φιλοσοφία - φαλσαφά (κυριολεκτικά: "φιλοσοφία"), που αναφέρεται στη φιλοσοφία, αλλά και στη λογική, στα μαθηματικά και στη φυσική, και καλάμ alam (κυριολεκτικά «ομιλία»), που αναφέρεται σε μια ορθολογική μορφή της ισλαμικής θεολογίας. Η πρώιμη ισλαμική φιλοσοφία ξεκίνησε με τον αλ-Κίντι τον 2ο αιώνα του ισλαμικού ημερολογίου (αρχές του 9ου αιώνα μ.Χ.) και τελείωσε με τον Αβερρόη (Ιμπν Ρουσντ) τον 6ο αιώνα του ισλαμικού ημερολογίουης Εγίρας (τέλη του 12ου αιώνα μ.Χ.) και συμπίπτοντας σε γενικές γραμμές με την περίοδο που είναι γνωστή ως Χρυσή Εποχή του Ισλάμ. Ο θάνατος του Αβερρόη σηματοδότησε ουσιαστικά το τέλος ενός συγκεκριμένου κλάδου της ισλαμικής φιλοσοφίας που συνήθως ονομάζεται Περιπατητική Ισλαμική σχολή και η φιλοσοφική δραστηριότητα μειώθηκε σημαντικά στις δυτικές ισλαμικές χώρες όπως η Ισλαμική Ιβηρία και η Βόρεια Αφρική. Η ισλαμική φιλοσοφία παρέμεινε για πολύ περισσότερο στις Ανατολικές μουσουλμανικές χώρες και συγκεκριμένα στην Περσία των Σαφαβίδων, στην Οθωμανική Αυτοκρατορία και στη Μογγολική Αυτοκρατορία της Ινδίας, όπου αρκετές σχολές φιλοσοφίας συνέχισαν να ακμάζουν: Αβικεννισμός, Αβερροϊσμός, Εικονογραφική φιλοσοφία, Μυστικιστική φιλοσοφία, υπερβατική θεοσοφία και σχολή του Ισφαχάν. Ο Ιμπν Χαλντούν, στο έργο του Μουκαντίμα, συνέβαλε σημαντικά στη φιλοσοφία της ιστορίας. Το ενδιαφέρον για την ισλαμική φιλοσοφία αναζωογονήθηκε κατά τη διάρκεια του κινήματος Νάχντα ("αφύπνιση") στα τέλη του 19ου και στις αρχές του 20ού αιώνα και συνεχίζεται μέχρι σήμερα. Η ισλαμική φιλοσοφία είχε σημαντικό αντίκτυπο στη Χριστιανική Ευρώπη, όπου η μετάφραση των αραβικών φιλοσοφικών κειμένων στα λατινικά "οδήγησε στο μετασχηματισμό σχεδόν όλων των φιλοσοφικών πεδίων στον μεσαιωνικό λατινικό κόσμο". Ιδιαίτερα στη φυσική φιλοσοφία, την ψυχολογία και μεταφυσική έγινε αισθητή ισχυρή επιρροή μουσουλμάνων φιλοσόφων.
rdf:langString
Die islamische Philosophie (arabisch الفلسفة الإسلامية al falsafa-l-islamiya) umfasst begrifflich die in der islamischen Welt entwickelten Philosophien. Die Berechtigung des Terminus ist umstritten. Geht es wie hier um die Philosophie in der islamischen Welt, erfasst er unter anderem auch jüdische Philosophen und andere nichtmuslimische, meist in der Wissenschaftssprache Arabisch publizierte Gelehrte, und man spricht deshalb auch von arabischer Philosophie, arabisch-islamischer Philosophie oder von Philosophen der arabisch-islamischen Kultur. Die wissenschaftliche Beschäftigung mit der Thematik fällt in die Gegenstandsbereiche von Philosophie, Islamwissenschaft und anderen orientalistischen Kulturwissenschaften.
rdf:langString
Islama filozofio estas la aro de doktrinoj rilataj al la vivo, la universo, la etiko, la socio kaj aliaj fundamentaj demandoj ligitaj al la islama mondo. La islama tradicio kombinas kelkajn pensojn de la novplatonismo kaj de la aristotelismo kun aliaj konceptoj kiuj estis aligitaj pere de la disvolvigo de Islamo. Kelkaj gravaj filozofoj kiel la araba Al-Kindi kaj la persaj Al-Farabi kaj Aviceno, same kiel Ibn Tufajl kaj Ibn Ruŝd, devenaj el Iberio, precizigis kelkajn interpretojn de Aristotelo kiuj poste estis absorbitaj de la judaj kaj kristanaj saĝuloj. La historio de la islama filozofio enhavas gravajn ekzemplojn de aliaj filozofoj kiuj frontos grandan nombron de demandoj kiuj finfine influis la mezepokan skolastikismon de Eŭropo, inter kiuj troviĝis Algazelo kaj Mulla Sadra. Same kiel okazas en aliaj filozofiaj sistemoj, ankaŭ en la Islama filozofio estas diversaj skoloj, inter kiuj menciindas la peripatetika aŭ promenema skolo (maŝŝa) inspirita en Aristotelo kaj reprezentata de Aviceno, la skolo Iŝrak, bazita sur la pensaro de Ŝahab al-Din Suhraŭardi (1154-1191), konata ankaŭ per la nomo de Ŝeiĥ al-Iŝrak, la skolo de la Transcenda Filozofio, disvolvigita de la persa filozofo Mulla Sadra kaj la raciisma skolo de Ibn Ĥaldun.
rdf:langString
Filosofia islamikoa islamiar tradiziotik sortutako filosofia da. Islamiar munduan bi hitz erabiltzen dira usadioz, eta filosofia moduan itzuli ohi dira: falsafa (فلسفة, «filosofia» edo «sinesmen pertsonala») filosofiari, logikari, matematikari eta fisikari deritzona; eta kalam (كَلَام, «hizketa»), islamiar teologiaren forma arrazionalistari erreferentzia egiten diona. Al-Kindi-rekin hasi zen filosofia hau, IX. mendean.
rdf:langString
Islamic philosophy is philosophy that emerges from the Islamic tradition. Two terms traditionally used in the Islamic world are sometimes translated as philosophy—falsafa (literally: "philosophy"), which refers to philosophy as well as logic, mathematics, and physics; and Kalam (literally "speech"), which refers to a rationalist form of Scholastic Islamic theology which includes the schools of Maturidiyah, Ashaira and Mu'tazila. Early Islamic philosophy began with Al-Kindi in the 2nd century of the Islamic calendar (early 9th century CE) and ended with Averroes (Ibn Rushd) in the 6th century AH (late 12th century CE), broadly coinciding with the period known as the Golden Age of Islam. The death of Averroes effectively marked the end of a particular discipline of Islamic philosophy usually called the Peripatetic Islamic school, and philosophical activity declined significantly in Western Islamic countries such as Islamic Iberia and North Africa. Islamic philosophy persisted for much longer in Muslim Eastern countries, in particular Safavid Persia, Ottoman, and Mughal Empires, where several schools of philosophy continued to flourish: Avicennism, Averroism, Illuminationist philosophy, Mystical philosophy, Transcendent theosophy, and Isfahan philosophy. Ibn Khaldun, in his Muqaddimah, made important contributions to the philosophy of history. Interest in Islamic philosophy revived during the Nahda ("Awakening") movement in the late 19th and early 20th centuries, and continues to the present day. Islamic philosophy had a major impact in Christian Europe, where translation of Arabic philosophical texts into Latin "led to the transformation of almost all philosophical disciplines in the medieval Latin world", with a particularly strong influence of Muslim philosophers being felt in natural philosophy, psychology and metaphysics.
rdf:langString
La filosofía islámica es el conjunto de doctrinas relacionadas con la vida, el universo, la ética, la sociedad y demás cuestiones fundamentales vinculadas al mundo islámico. La tradición islámica actual combina algunos pensamientos del neoplatonismo y del aristotelismo con otros conceptos que fueron insertados mediante el desarrollo del Islam. Ciertos filósofos de peso como el árabe al-Kindi y los persas al-Farabi y Avicena, así como Ibn Tufail y Averroes, originarios de la península ibérica, precisaron algunas interpretaciones de Aristóteles que fueron después absorbidas por los intelectuales judíos y cristianos.La historia de la filosofía islámica contiene ejemplos significativos de otros filósofos que abordaron un gran número de cuestiones que terminaron por influenciar al escolasticismo medieval de Europa, entre ellos se encuentran Al-Ghazali y Mulla Sadra. Los musulmanes, y en menor medida los cristianos y los judíos, contribuyeron con el folclor arábigo y se distanciaron entre sí de acuerdo a sus dogmas filosóficos más que por sus doctrinas religiosas. Cuando los pueblos árabe y bereber llegaron a la península ibérica, la literatura filosófica arábiga fue traducida a los idiomas hebreo y latín; contribuyendo al desarrollo de la filosofía europea.
rdf:langString
L'expression de philosophie islamique désigne les travaux philosophiques effectués dans le cadre de la civilisation islamique (arabe, persane ou mongole[réf. nécessaire]), ce qui inclut les philosophes musulmans, mais aussi des Juifs, Chrétiens et libres-penseurs. En un sens plus restreint, cette expression regroupe commodément l'ensemble du travail philosophique effectué par des penseurs de confession musulmane. À noter que la philosophie au Moyen Âge inclut la physique, la logique, l'éthique et la philosophie politique qui sont des « sciences profanes » et non sacrées. Ces sciences visent la connaissance du monde et de l'esprit humain par des moyens rationnels et non révélés. Les philosophes s'occupent aussi de questions théologiques en se servant des outils de la logique et de la métaphysique grecques, ce qui leur sera reproché par les traditionalistes et les littéralistes religieux. La philosophie est cependant pratiquée dans un cadre religieux la plupart du temps. Il existe aussi des libres-penseurs comme Ibn al-Rawandi et Rhazès.
rdf:langString
Filsafat Islam (bahasa Inggris: Islamic philosophy) merupakan suatu kajian sistematis terhadap kehidupan, alam semesta, etika, moralitas, pengetahuan, pemikiran, dan gagasan politik yang dilakukan dalam peradaban umat Muslim, yang berhubungan dengan ajaran-ajaran Islam. Dalam Islam, terdapat dua istilah yang erat kaitannya dengan pengertian filsafat: falsafa, (secara harfiah berarti "filsafat") yang merujuk pada kajian filosofi, ilmu pengetahuan alam, dan logika; dan kalam (secara harfiah berarti "berbicara") yang merujuk pada kajian teologi keagamaan. Merujuk pada periodisasi yang dicetuskan Harun Nasution, perkembangan kajian filsafat Islam dapat dibagi ke dalam tiga periode yaitu periode klasik, periode pertengahan,dan periode modern. Periode klasik dari filsafat Islam diperhitungkan sejak wafatnya Nabi Muhammad hingga pertengahan abad ke 13, yaitu antara 650-1250 M. Periode selanjutnya disebut periode pertengahan yakni antara kurun tahun 1250-1800 M. Periode terakhir yaitu periode modern atau kontemporer berlangsung sejak kurun tahun 1800an hingga saat ini. Aktifitas yang berhubungan dengan kajian filsafat Islam kemudian mulai berkurang pascakematian Ibnu Rusyd pada abad ke-12 M. Terdapat banyak pendapat yang menganggap Al-Ghazali sebagai sosok utama dibalik kemunduran kajian filsafat Islam. Gagasan-gagasan Al-Ghazali yang diterbitkan dalam bukunya Tahafut al-Falasifa dipandang sebagai pelopor lahirnya kalangan Islam konservatif yang menolak kajian filsafat dalam Islam. Buku ini memuat kritik terhadap kajian filsafat yang ditawarkan oleh filsuf seperti Ibnu Sina dan Al-Farabi yang dianggap mulai menjauhi nilai-nilai keislaman. Namun, pandangan ini kemudian menjadi perdebatan dikarenakan Al-Ghazali juga dikenal secara luas oleh pemikir-pemikir Islam sebagai seorang filsuf. Bahkan, dalam pendahuluan di buku tersebut Al-Ghazali menuliskan bahwasannya, kaum fundamentalis adalah "kaum yang beriman lewat contekan, yang menerima kebohongan tanpa verifikasi". Ketertarikan dalam kajian filsafat Islam dapat dikatakan mulai hidup kembali saat berlangsungnya pergerakan Al-Nahda pada akhir abad ke-19 di Timur Tengah yang kemudian berlanjut hingga kini. Beberapa tokoh yang dianggap berpengaruh dalam kajian filsafat Islam kontemporer diantaranya Muhammad Iqbal, Fazlur Rahman, Syed Muhammad Naquib al-Attas, dan Buya Hamka.
rdf:langString
イスラーム哲学（イスラームてつがく、英語：Islamic philosophy）は、哲学の中でもイスラム文化圏を中心に発達した哲学である。アラビア哲学とも言われる。
rdf:langString
La filosofia islamica (in arabo: الفلسفة الإسلامية, al-falsafa al-islāmiyya) interessa l'insieme delle questioni filosofiche sollevate dai pensatori musulmani. Nel mondo musulmano, il filosofo è detto faylasúf (pl. falāsifa), e la filosofia fálsafa (dal greco antico φιλοσοφία).
rdf:langString
이슬람 철학 (영어: Islamic philosophy)은 철학 중에서도 이슬람 문화권을 중심으로 발달한 철학이다. 아라비아 철학이라고도 한다.
rdf:langString
Met Arabische filosofie wordt in het algemeen de filosofie in het Arabische Rijk aangeduid, die haar hoogtepunt kent in de periode van de negende tot twaalfde eeuw. Belangrijke islamitische filosofen zijn Al-Kindi, Avicenna en Averroës.
rdf:langString
Filozofia świata islamu, filozofia muzułmańska (zwłaszcza dla średniowiecza używa się także niedokładnych określeń filozofia arabska, klasyczna filozofia arabska, średniowieczna filozofia arabska) – zespół tradycji filozoficznych kultywowanych na terenach objętych przez islam, przy czym nie zawsze zgodnych z islamską ortodoksją religijną. Powstała ona pod wpływem filozofii greckiej, i bizantyjskiej (zwłaszcza neoplatonizmu i arystotelizmu). Rozwijała się początkowo (od VIII wieku) na gruncie arabskim, pod wpływem interpretacji koranicznej i rozmaitych tradycji wschodnich (zwłaszcza perskich, koptyjskich, gnostyckich i żydowskich) w całym świecie islamskim, ale zwłaszcza z jednej strony w Iranie i krajach Azji Środkowej, z drugiej na Półwyspie Iberyjskim. Średniowieczna filozofia świata islamu powstawała przede wszystkim w języku arabskim, ale także w perskim. Wywarła ona, szczególnie dokonane na jej gruncie przekłady dzieł starożytnych, znaczny wpływ na rozwój średniowiecznej filozofii żydowskiej i filozofii średniowiecznej Zachodu. Na terenach objętych przez islam rozwinęła się także lub kontynuowała swój rozwój myśl chrześcijańska (zwłaszcza syryjska) i żydowska. Po okresie rozkwitu w średniowieczu, w czasach nowożytnych znaczenie myśli filozoficznej w świecie islamu zmniejszyło się. Filozofia świata islamu obejmuje także myślicieli muzułmańskich z Indii i Pakistanu, z Indonezji (wpływy ) oraz myśl tatarsko-muzułmańską z Rosji XIX i XX w.
rdf:langString
Islamisk filosofi är studier i islam som syftar till att bilda harmoni mellan filosofi och religion. Att samtidigt vara filosof och muslim är kontroversiellt för somliga, som hävdar att Islam är en "uppenbar" religion. Enligt andra behöver ingen konflikt mellan filosofi och islam uppstå. Exempel på frågeställningar i muslimsk filosofi är "Vad är Guds natur?" och "Hur skall religiösa traditioner tolkas?"
rdf:langString
Исламская философия — совокупность философских учений, разрабатывающихся в эпоху Средневековья мыслителями народов Востока, принявших ислам и пользовавшихся в основном арабским языком (реже — персидским языком). Позднее начинают всё чаще появляться труды на национальных языках исламских стран (турецкий, урду и др.). Иногда в рамках исламской философии рассматриваются также труды средневековых еврейских философов, написанные на арабском языке и испытавшие явное влияние исламской религиозной доктрины. Современные исламские философы нередко также пишут на английском языке, поскольку их труды ориентированы на знакомую с английским языком элиту арабских стран, Пакистана (где английский является официальным), а также мусульманскую диаспору в странах Запада. В наши дни исламская философия претерпела значительные изменения, в том числе под влиянием западной цивилизации и философии. Термин «арабская философия» — не единственный, который употребляется в этом значении. Философы и историки философии говорят также об «исламской философии», «арабо-мусульманской философии», «философии Арабского Востока» и т. п. Ввиду того, что ислам в мусульманских странах является обязательной доктриной, в этих странах существуют или существовали своеобразные гибриды традиционных направлений философии с (политическая концепция М. Каддафи, «исламской демократии» А. Соруша и др.). При этом в настоящее время арабоязычная философия оказывает значительное влияние на философскую мысль Ирана, тогда как обратная тенденция не наблюдается — работы иранских философов в арабском мире малоизвестны.
rdf:langString
A filosofia islâmica ou árabe faz parte dos chamados "estudos islâmicos". Os filósofos desse ramo buscam alcançar uma harmonia entre os ensinamentos religiosos do Islão e a razão. De um ponto de vista Ocidental, a filosofia islâmica teve o grande mérito de despertar a renovação filosófica da cultura medieval. A palavra islã significa "submissão" incondicional à vontade de Alá (Deus). Seus seguidores, os muçulmanos, acreditam que sua fé foi revelada por Alá ao profeta Maomé, cujas palavras foram reunidas no livro sagrado do islamismo, o Alcorão.
rdf:langString
Ісламська філософія, також мусульманська або арабська — одна із найголовніших світових філософських традицій, що оформлюється як самостійний феномен протягом VIII—IX століття н. е. на території Близького Сходу, Середньої Азії та Північної Африки внаслідок розквіту цивілізації, створеної на світоглядній основі релігії — ісламу. «Арабськість» філософської думки ісламського світу визначила метасмислова логіка арабської мови, яка домінувала у культурному дискурсі вказаних територій.
rdf:langString
伊斯蘭哲學（阿拉伯語：الفلسفة الإسلامية）是伊斯蘭研究的一部分。它長久以來嘗試在信念、理性或哲學、伊斯蘭教的宗教教學之間取得協調。一個參與伊斯蘭哲學的穆斯林被稱為穆斯林哲學家。
xsd:nonNegativeInteger
116580
