Islamic Golden Age
http://dbpedia.org/resource/Islamic_Golden_Age an entity of type: Thing
Termín islámský zlatý věk se vztahuje na historické období islámu, které se datovalo od 8. století po 13. století, kdy byla velká část islámského světa ovládána různými chalífáty a zažívala vědecký, ekonomický a kulturní rozkvět. Toto období je tradičně chápáno tak, že začalo během panování abbásovského chalífy Hárúna ar-Rašída (786–809) spolu s otevřením Domu moudrosti v Bagdádu, kde sídlili učenci z různých částí světa, kteří měli různé kulturní zázemí a mandát shromažďovat a překládat veškeré světové klasické poznatky do arabštiny. Obecně toto období skončilo kolapsem abbásovského chalífátu společně s mongolskou invazí a obležením Bagdádu roku 1258, třebaže několik současných učenců má za konec islámského zlatého věku dobu okolo 15. až 16. století.
rdf:langString
Zaman Kejayaan Islam (750 M - 1258 M) adalah masa ketika para filsuf, ilmuwan, dan insinyur dari Dunia Islam menghasilkan banyak kontribusi terhadap perkembangan teknologi dan kebudayaan, baik dengan menjaga tradisi yang telah ada ataupun dengan menambahkan penemuan dan inovasi mereka sendiri.
rdf:langString
이슬람의 황금 시대(아랍어: العصر الذهبي للإسلام, 페르시아어: دوران طلایی اسلام, 영어: Islamic Golden Age)는 와 이슬람을 기초로 하여 그리스·로마의 고전 문화나, 페르시아·인도의 여러 문화를 받아들여 성립된 일대 총합 문화이며, 중세 및 르네상스기의 서구 문화에 결정적인 영향을 줌으로써 그 역사적인 의의는 매우 크다. 무함마드의 사후 《꾸란》의 해석을 통해 법학이나 신학이 성립되었지만, 옴미아드 왕조 때부터 외래 학문의 이식이 시작되고, 아바스 왕조 시대가 되면서 그리스어 문헌 번역이 적극적으로 진행되고 철학·수학·과학의 연구가 발달했다. 특히 제7대 칼리프인 마문(재위 813~833)이 바그다드에 '지혜의 집'을 세우고, 그리스어 문헌의 수집 및 번역을 장려하게 되자 절정에 이르렀다. 이들 문화 활동에 종사한 사람은 아랍인보다도 오히려 피정복민이었으며, 특히 페르시아인의 역할이 컸다. 이슬람 문화의 전성기는 9세기부터 11세기에 걸쳐서이며, 12세기에는 쇠퇴하기 시작했다.
rdf:langString
イスラーム黄金時代（イスラームおうごんじだい、英語: Islamic Golden Age）とは、1258年のバグダードの戦いまで続いたアッバース朝時代の呼称である。イスラム黄金時代やイスラム黄金期と表記されることもある。 イスラーム黄金時代は8世紀中期にアッバース朝が成立し、ダマスカスからバグダードへの遷都が行われて始まった。アッバース朝の学問に対する姿勢は「学者のインクは殉教者の血よりも尊い」といった、知識の価値を強調するクルアーンの訓戒やハディースの姿勢に大きく影響を受けた。アッバース朝時代、アラブ世界は科学、哲学、医学、教育などの知識の集積所となった。アッバース朝は知識人の庇護を行い、バグダードに知恵の館を建設した。知恵の館ではムスリムの学者もそうでない学者もすべての世界の知識を収集し、アラビア語へと翻訳していた 。他の地域では失われてしまった多くの知識はアラビア語やペルシア語へと翻訳された後、さらにトルコ語やヘブライ語、ラテン語へと翻訳された。この時代、アラブ世界は古代ローマ、中国、インド、ペルシア、エジプト、ギリシャ、ビザンツから得た知識を集積、大きく発展させ文化の中心地となっていた。
rdf:langString
A Idade de ouro islâmica, também conhecida como Renascimento islâmico é datada comumente entre os séculos VIII e XIII, embora alguns a estendam até ao século XIV ou XV. Durante esse período, engenheiros, acadêmicos e comerciantes do mundo islâmico contribuíram grandemente em áreas como artes, agricultura, economia, indústria, literatura, navegação, filosofia, ciências, e tecnologia, preservando e melhorando o legado clássico, por um lado, e acrescentando novas invenções e inovações próprias. Os filósofos, poetas, artistas, cientistas, comerciantes e artesãos muçulmanos criaram uma cultura única que influenciou as sociedades de todos os continentes.
rdf:langString
伊斯蘭黃金時代（阿拉伯語：العصر الذهبي للإسلام）又稱伊斯蘭復興，其时间跨度在習慣上是指公元762年—13世紀之間的500年，近來的一些學術研究將之延展至15世紀。在這段時期，伊斯蘭世界的藝術家、工程師、學者、詩人、哲學家、地理學家及商人輩出，在傳統學術的基礎上保留並促進了藝術、農業、經濟、工業、法律、文學、航海、哲學、科學、社會學、科技各方面的發展，並在基礎之上對這些方面實施改革創新。作家寫道：「穆斯林藝術家、科學家、傑出人物及工人合力創造了一種獨一無二的文化，直接及間接地影響到各個大陸上的社會。」
rdf:langString
يستخدم وصف العصر الذهبي للإسلام لوصف مرحلة تاريخية كانت الحضارة الإسلامية فيها متقدمة علمياً وثقافياً، وتمتد من منتصف القرن الثامن لغاية القرن الرابع عشر والخامس عشر الميلادي. خلال هذه الفترة، قام مهندسو وعلماء وتجار العالم الإسلامي بالمساهمة بشكل كبير في حقول الفن والزراعة والاقتصاد والصناعة والأدب والملاحة والفلسفة والعلوم والتكنولوجيا والفلك والطب، من خلال المحافظة والبناء على المساهمات السابقة وبإضافة العديد من اختراعاتهم وابتكاراتهم. وخلق الفلاسفة والشعراء والفنانون والعلماء والأمراء المسلمون ثقافة فريدة من نوعها أثرت بدورها على المجتمعات في كل القارات.
rdf:langString
L'edat d'or islàmica està tradicionalment datada entre la meitat del segle viii i la meitat del segle xiii. Durant aquest període, els artistes, enginyers, erudits, poetes, filòsofs, geògrafs i comerciants del món islàmic van contribuir en gran manera a l'agricultura, les arts, l'economia, a la indústria, al dret, la literatura, la navegació, la filosofia, les ciències, la sociologia i la tecnologia, a la vegada que conservaven les tradicions i aportaven invents i innovacions pròpies. va escriure que els artistes i científics musulmans, els prínceps i els treballadors van fabricar junts una cultura única que va influenciar les societats dels altres continents.
rdf:langString
Η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ είναι μία περίοδος στην Ιστορία του Ισλάμ που χρονολογείται από τον 8ο έως τον 14ο αιώνα, στην οποία μεγάλο μέρος του ιστορικού Ισλαμικού κόσμου ήταν οργανωμένο σε χαλιφάτα, και άνθιζαν η επιστήμη, η οικονομική ανάπτυξη και τα πολιτιστικά έργα. Η περίοδος άρχισε κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Αβασίδη χαλίφη Χαρούν αλ-Ρασίντ (786 έως 809) με τα εγκαίνια του Οίκου της Σοφίας στη Βαγδάτη, όπου λόγιοι από διάφορα μέρη και πολιτισμούς του κόσμου εντάλθηκαν να συγκεντρώσουν και να μεταφράσουν όλη την παγκόσμια κλασική γνώση στην αραβική γλώσσα. Η περίοδος έληξε με την κατάρρευση του χαλιφάτου των Αβασιδών από επιδρομές των Μογγόλων και την Πολιορκία της Βαγδάτης το 1258 μ.Χ.. Για πολλούς σύγχρονους μελετητές η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ τελείωσε αργότερα, περί τα τέλη του
rdf:langString
La Islama Orepoko startis per la propra eksploda apero de Islamo kaj la establado de la unua islama ŝtato en 622. La fino de la epoko estas varie konsiderita kiel en 1258 kun la mongola Rabado de Bagdado, aŭ 1492 pro la kompletigo de la kristana Reconquista de la Emirlando de Granado en Al-Andalus, Iberia Duoninsulo.
rdf:langString
Als Blütezeit des Islam (auch Goldenes Zeitalter des Islam genannt) wird in der populärwissenschaftlichen Literatur die unter den Abbasiden (750 n. Chr. – 1258 n. Chr.) entwickelte Zivilisation in den islamisch beherrschten Gebieten bezeichnet. Ein Zentrum für Kunst, Kultur, Wissenschaft und Forschung entstand in wenigen Jahrzehnten in der im Jahr 762 gegründeten Stadt Bagdad. Es beerbte die wenige Kilometer entfernte von den Arabern zu Beginn der islamischen Expansion eroberte Metropole Seleukia-Ktesiphon, die Hauptresidenz des spätantiken Sassanidenreichs.
rdf:langString
La Edad de Oro del islam, también conocida como Renacimiento islámico se data comúnmente a partir del siglo VIII hasta el siglo XIII, si bien algunos la extienden hasta el siglo XIV o XV. Durante este periodo, ingenieros, académicos y comerciantes del mundo islámico contribuyeron enormemente en aspectos como las artes, agricultura, economía, industria, literatura, navegación, filosofía, ciencias y tecnología, preservando y mejorando el legado clásico por un lado, y añadiendo nuevas invenciones e innovaciones propias. Los filósofos, poetas, artistas, científicos, comerciantes y artesanos musulmanes crearon una cultura única que ha influenciado a las sociedades de todos los continentes.La mayoría de expertos suelen poner el fin de la edad de oro islámica en el siglo XIII con las Invasio
rdf:langString
The Islamic Golden Age was a period of cultural, economic, and scientific flourishing in the history of Islam, traditionally dated from the 8th century to the 14th century. This period is traditionally understood to have begun during the reign of the Abbasid caliph Harun al-Rashid (786 to 809) with the inauguration of the House of Wisdom in Baghdad, the world's largest city by then, where Muslim scholars and polymaths from various parts of the world with different cultural backgrounds were mandated to gather and translate all of the known world's classical knowledge into Aramaic and Arabic.
rdf:langString
Islamiar Urrezko Aroa Islamaren historiako loraldi kultural, ekonomiko eta zientifiko bat izan zen, tradizionalki VIII. mendetik XIV. mendera bitartean gertatu zena. Tradizionalki, garai hau Harun al-Rashid abbastar kalifaren erregealdian (786tik 809ra) hasi zela ulertzen da, Bagdadeko Jakintzaren Etxearen inaugurazioarekin, non aurrekari kultural ezberdinak dituzten munduko hainbat tokitako adituek, munduko ezagutza klasiko guztia, bildu eta arabierara eta persierara itzultzeko agindua jaso zuten. Tradizioz, garai hau, Abbastar Kalifa-herriaren kolapsoarekin amaitu zela esaten da, mongolen inbasioen eta 1258ko Bagdadeko setioaren ondorioz gertatutakoa. Aditu batzuk urrezko aroaren amaiera 1350 inguruan kokatzen dute, egungo zenbait historialari eta adituk Urrezko Aro Islamikoaren amaiera
rdf:langString
L’âge d’or de l'Islam est traditionnellement daté entre le milieu du VIIIe et le milieu du XIIIe siècle. Durant cette période, les artistes, ingénieurs, érudits, poètes, philosophes, géographes et commerçants du monde islamique ont fortement contribué à l'agriculture, aux arts, à l'économie, à l'industrie, au droit, à la littérature, à la navigation, à la philosophie, aux sciences, à la sociologie et aux technologies. La civilisation islamique, qui s'appropria d'abord l'héritage des mondes méditerranéen, iranien et indien antiques, développa en l'espace de quelques décennies à partir de 850 une culture originale, unifiée par la langue arabe, le commerce et la religion. Présente sur trois continents, elle s'épanouit sur un espace extrêmement vaste et joua ainsi un rôle crucial dans le maint
rdf:langString
L'epoca d'oro islamica è un periodo storico ricadente nel Califfato abbaside e che ebbe termine con la conquista mongola di Baghdad nel 1258. Ebbe inizio intorno alla metà dell'VIII secolo con l'avvento del Califfato abbaside e il trasferimento della capitale da Damasco a Baghdad. Gli abbasidi furono influenzati dalle prescrizioni del Corano e dagli ʾaḥādīth della Sunna, ritenendo che "l'inchiostro di uno studioso fosse più sacro del sangue di un martire", frase che sottolineava il valore della conoscenza. Durante questo periodo, il mondo islamico divenne un centro intellettuale per la scienza, la filosofia, la medicina, l´astrologia, la matematica, l´alchimia e l'istruzione, visto che gli abbasidi sostennero la causa della conoscenza e istituirono la Casa della Saggezza a Baghdad, dove st
rdf:langString
Het islamitische gouden tijdperk ook islamitische gouden periode of islamitische gouden eeuw (Arabisch: العصر الذهبي للإسلام, Perzisch: دوران طلایی اسلام) is een historische periode die duurde van circa 750 tot 1257, het tijdperk der Abbasiden, die zich kenmerkt door de grote invloed die filosofen en wetenschappers uit de islamitische wereld in deze tijd hadden op het gebied van kunst, wetenschap, beschaving, geneeskunde en architectuur.
rdf:langString
Den muslimska guldåldern eller den islamiska guldåldern är en period som anses som den islamiska civilisationens vetenskapliga storhetstid och som varade i drygt 500 år mellan cirka 750 och 1250. Det muslimska rikets expansion på 600- och 700-talen e. Kr. ledde till en gynnsam ekonomisk utveckling och framväxten av en väl utvecklad civilisation som var ett multireligiöst, mångkulturellt och multietniskt samhälle. Forskare med olika trosuppfattningar arbetade under denna tid tillsammans inom ett geografiskt område som sträckte sig från Spanien till Kina.
rdf:langString
Золотой век ислама, иногда также Исламский ренессанс, Мусульманский ренессанс — исторический период примерно с середины VIII по середину XIII века, в начале которого Арабский халифат был крупнейшим государством своего времени. В рамках халифата сложилось общемусульманское культурное пространство, которое продолжало существовать и после его распада. Благодаря этому, исламские учёные, писатели и деятели искусства указанного периода внесли значительный вклад в развитие мировой науки и культуры. После распада Арабского халифата развитие исламской культуры ненадолго подхватывает персидское государство Саманидов, а впоследствии череда тюркских империй Газни, Караханидов, Тимуридов, Сельджуков, Хулагуидов. Говард Тернер пишет: «мусульманские художники и учёные, рабочие и князья вместе создали уни
rdf:langString
Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження, — історичний період приблизно з VIII до XIII ст., на початку якого Арабський халіфат був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду зробили значний внесок у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток ісламської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти».
rdf:langString
rdf:langString
Islamic Golden Age
rdf:langString
العصر الذهبي للإسلام
rdf:langString
Edat d'or de l'islam
rdf:langString
Islámský zlatý věk
rdf:langString
Blütezeit des Islam
rdf:langString
Χρυσή Εποχή του Ισλάμ
rdf:langString
Islama Orepoko
rdf:langString
Edad de Oro del islam
rdf:langString
Islamiar Urrezko Aroa
rdf:langString
Zaman Kejayaan Islam
rdf:langString
Âge d'or de l'Islam
rdf:langString
Epoca d'oro islamica
rdf:langString
イスラーム黄金時代
rdf:langString
이슬람의 황금 시대
rdf:langString
Islamitische gouden tijdperk
rdf:langString
Золотой век ислама
rdf:langString
Idade de ouro islâmica
rdf:langString
Muslimska guldåldern
rdf:langString
伊斯蘭黃金時代
rdf:langString
Золота доба ісламу
rdf:langString
Islamic Golden Age
xsd:integer
37477763
xsd:integer
1124093274
xsd:integer
14
xsd:integer
8
rdf:langString
Age of the Islamic Gunpowder Empires
rdf:langString
Scholars at an Abbasid library, from the Maqamat of Al-Hariri by Yahya ibn Mahmud al-Wasiti, Baghdad, 1237.
xsd:date
2020-09-20
xsd:integer
14
rdf:langString
"n"
rdf:langString
Harun al-Rashid
rdf:langString
rdf:langString
Umar II
rdf:langString
Al-Mutawakkil
rdf:langString
Almanzor
rdf:langString
Baibars
rdf:langString
Mahmud of Ghazni
rdf:langString
Ismail Samani
rdf:langString
Saladin Ayyubi
xsd:integer
8
rdf:langString
L'edat d'or islàmica està tradicionalment datada entre la meitat del segle viii i la meitat del segle xiii. Durant aquest període, els artistes, enginyers, erudits, poetes, filòsofs, geògrafs i comerciants del món islàmic van contribuir en gran manera a l'agricultura, les arts, l'economia, a la indústria, al dret, la literatura, la navegació, la filosofia, les ciències, la sociologia i la tecnologia, a la vegada que conservaven les tradicions i aportaven invents i innovacions pròpies. va escriure que els artistes i científics musulmans, els prínceps i els treballadors van fabricar junts una cultura única que va influenciar les societats dels altres continents. Es considera que aquest període s'inicià durant el regnat de Harun al-Raixid del califat abassida (786-809), amb la inauguració de la Casa de la Saviesa de Bagdad, on els acadèmics de diferents cultures d'arreu del món s'hi reunien per a traduir tot el coneixement clàssic a l'àrab. Aquesta esplendor arribà a la fi amb la caiguda del califat abbasida arran de les invasions mongòliques i el Setge de Bagdad de 1258. Alguns acadèmics contemporanis, però, marquen la fi de l'Edat d'Or de l'Islam a les darreries dels segles xv i xvi.
rdf:langString
Termín islámský zlatý věk se vztahuje na historické období islámu, které se datovalo od 8. století po 13. století, kdy byla velká část islámského světa ovládána různými chalífáty a zažívala vědecký, ekonomický a kulturní rozkvět. Toto období je tradičně chápáno tak, že začalo během panování abbásovského chalífy Hárúna ar-Rašída (786–809) spolu s otevřením Domu moudrosti v Bagdádu, kde sídlili učenci z různých částí světa, kteří měli různé kulturní zázemí a mandát shromažďovat a překládat veškeré světové klasické poznatky do arabštiny. Obecně toto období skončilo kolapsem abbásovského chalífátu společně s mongolskou invazí a obležením Bagdádu roku 1258, třebaže několik současných učenců má za konec islámského zlatého věku dobu okolo 15. až 16. století.
rdf:langString
يستخدم وصف العصر الذهبي للإسلام لوصف مرحلة تاريخية كانت الحضارة الإسلامية فيها متقدمة علمياً وثقافياً، وتمتد من منتصف القرن الثامن لغاية القرن الرابع عشر والخامس عشر الميلادي. خلال هذه الفترة، قام مهندسو وعلماء وتجار العالم الإسلامي بالمساهمة بشكل كبير في حقول الفن والزراعة والاقتصاد والصناعة والأدب والملاحة والفلسفة والعلوم والتكنولوجيا والفلك والطب، من خلال المحافظة والبناء على المساهمات السابقة وبإضافة العديد من اختراعاتهم وابتكاراتهم. وخلق الفلاسفة والشعراء والفنانون والعلماء والأمراء المسلمون ثقافة فريدة من نوعها أثرت بدورها على المجتمعات في كل القارات. يقال تقليديًا أن الفترة انتهت بانهيار الخلافة العباسية بسبب الغزوات المغولية وحصار بغداد عام 1258. قلة من العلماء يؤرخون نهاية العصر الذهبي حوالي عام 1350 تزامناً مع النهضة التيمورية، في حين أن العديد من المؤرخين والعلماء المعاصرين يضعون نهاية العصر الذهبي الإسلامي في وقت متأخر من نهاية القرنين الخامس عشر والسادس عشر تزامناً مع عصر إمبراطوريات البارود.
rdf:langString
Η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ είναι μία περίοδος στην Ιστορία του Ισλάμ που χρονολογείται από τον 8ο έως τον 14ο αιώνα, στην οποία μεγάλο μέρος του ιστορικού Ισλαμικού κόσμου ήταν οργανωμένο σε χαλιφάτα, και άνθιζαν η επιστήμη, η οικονομική ανάπτυξη και τα πολιτιστικά έργα. Η περίοδος άρχισε κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Αβασίδη χαλίφη Χαρούν αλ-Ρασίντ (786 έως 809) με τα εγκαίνια του Οίκου της Σοφίας στη Βαγδάτη, όπου λόγιοι από διάφορα μέρη και πολιτισμούς του κόσμου εντάλθηκαν να συγκεντρώσουν και να μεταφράσουν όλη την παγκόσμια κλασική γνώση στην αραβική γλώσσα. Η περίοδος έληξε με την κατάρρευση του χαλιφάτου των Αβασιδών από επιδρομές των Μογγόλων και την Πολιορκία της Βαγδάτης το 1258 μ.Χ.. Για πολλούς σύγχρονους μελετητές η Χρυσή Εποχή του Ισλάμ τελείωσε αργότερα, περί τα τέλη του 15ου με 16ου αιώνα.
rdf:langString
La Islama Orepoko startis per la propra eksploda apero de Islamo kaj la establado de la unua islama ŝtato en 622. La fino de la epoko estas varie konsiderita kiel en 1258 kun la mongola Rabado de Bagdado, aŭ 1492 pro la kompletigo de la kristana Reconquista de la Emirlando de Granado en Al-Andalus, Iberia Duoninsulo. Dum la regado de la abasida kalifo Harun ar-Raŝid (786 al 809), estis inaŭgurita la Konhejmo en Bagdado kie studentoj el variaj partoj de la mondo klopodis traduki ka arigi la tutmondan konon en araban. La Abasidoj estis influencitaj de la Korano kaj de haditoj, kiaj "la inko de studento estas pli sankta ol la sango de martiro," kiu emfazis la valoron de kono. Dum la epoko de Fatimidoj (909–1171) Egipto iĝis la centro de imperio kiu inkludis je sia pinto Nordafrikon, Sicilion, Palestinon, Jordanion, Libanon, Sirion, la marbordon ĉe Ruĝa Maro de Afriko, , Heĝazon, kaj Jemenon. Dum tiu epoko, la ĉefaj islamaj ĉefurboj Bagdado, Kajro, kaj Kordovo iĝis la ĉefaj intelektaj centroj por scienco, filozofio, medicino, komerco, kaj edukado. La araboj montris fortan intereson en asimilado de la scienca kono el la civilizoj kiujn ili konkeris. Multaj klasikaj verkoj de la antikveco kiuj estus perdiĝinta alimaniere estis tradukitaj en araba kaj persa kaj poste siavice tradukitaj en turkia, hebrea, kaj Latino. Ili asimilis, sintezis, kaj antaŭenigis la konon akiritan el la antikvaj greka, romia, persa, hindia, ĉina, egipta, kaj fenicia civilizoj. Strebante dispeli kelkajn miskomprenojn ĉirkaŭantaj islamanojn hodiaŭ, la ses-voluma eldono de Unesko, The Different Aspects of Islamic Culture [La Diferencaj Aspektoj de Islama Kulturo] (1977 ĝis 2016) estas ĝustatempa kaj informa. Ĝi informas legantojn pri islamo, ekde ĝia revelacio ĝis la kredoj kaj kutimoj de islamanoj. La verko priskribas la diversecon en islamo tra ĝiaj diversaj skoloj de pensado .
rdf:langString
Als Blütezeit des Islam (auch Goldenes Zeitalter des Islam genannt) wird in der populärwissenschaftlichen Literatur die unter den Abbasiden (750 n. Chr. – 1258 n. Chr.) entwickelte Zivilisation in den islamisch beherrschten Gebieten bezeichnet. Ein Zentrum für Kunst, Kultur, Wissenschaft und Forschung entstand in wenigen Jahrzehnten in der im Jahr 762 gegründeten Stadt Bagdad. Es beerbte die wenige Kilometer entfernte von den Arabern zu Beginn der islamischen Expansion eroberte Metropole Seleukia-Ktesiphon, die Hauptresidenz des spätantiken Sassanidenreichs. Ebenfalls zu einem Zentrum des Wissens und der Literatur entwickelte sich die Region Chorasan in Zentralasien. Sie bildete später den Kern der iranischen Renaissance. Auch das von den Mauren beherrschte Al-Andalus, insbesondere das Emirat von Córdoba/Kalifat von Córdoba und das spätere Emirat von Granada im Süden der Iberischen Halbinsel erreichten im Mittelalter eine Blüte an Kultur und Wissenschaft. Die führende Stellung in den Wissenschaften ist noch heute an der arabischen Vorsilbe al- bei grundlegenden Fachbegriffen wie Algebra, Alchemie, Alkohol und Alkalien erkennbar. Die bekanntesten Wissenschaftler waren in folgenden Gebieten tätig:
rdf:langString
Islamiar Urrezko Aroa Islamaren historiako loraldi kultural, ekonomiko eta zientifiko bat izan zen, tradizionalki VIII. mendetik XIV. mendera bitartean gertatu zena. Tradizionalki, garai hau Harun al-Rashid abbastar kalifaren erregealdian (786tik 809ra) hasi zela ulertzen da, Bagdadeko Jakintzaren Etxearen inaugurazioarekin, non aurrekari kultural ezberdinak dituzten munduko hainbat tokitako adituek, munduko ezagutza klasiko guztia, bildu eta arabierara eta persierara itzultzeko agindua jaso zuten. Tradizioz, garai hau, Abbastar Kalifa-herriaren kolapsoarekin amaitu zela esaten da, mongolen inbasioen eta 1258ko Bagdadeko setioaren ondorioz gertatutakoa. Aditu batzuk urrezko aroaren amaiera 1350 inguruan kokatzen dute, egungo zenbait historialari eta adituk Urrezko Aro Islamikoaren amaiera XV. mendetik XVI. mendera artekotzat jo duten bitartean.
rdf:langString
The Islamic Golden Age was a period of cultural, economic, and scientific flourishing in the history of Islam, traditionally dated from the 8th century to the 14th century. This period is traditionally understood to have begun during the reign of the Abbasid caliph Harun al-Rashid (786 to 809) with the inauguration of the House of Wisdom in Baghdad, the world's largest city by then, where Muslim scholars and polymaths from various parts of the world with different cultural backgrounds were mandated to gather and translate all of the known world's classical knowledge into Aramaic and Arabic. The period is traditionally said to have ended with the collapse of the Abbasid caliphate due to Mongol invasions and the Siege of Baghdad in 1258. A few scholars date the end of the golden age around 1350 linking with the Timurid Renaissance, while several modern historians and scholars place the end of the Islamic Golden Age as late as the end of 15th to 16th centuries meeting with the Islamic gunpowder empires. The medieval period of Islam drew over a similar if not identical period, with one source defining it as 900–1300 CE.
rdf:langString
L’âge d’or de l'Islam est traditionnellement daté entre le milieu du VIIIe et le milieu du XIIIe siècle. Durant cette période, les artistes, ingénieurs, érudits, poètes, philosophes, géographes et commerçants du monde islamique ont fortement contribué à l'agriculture, aux arts, à l'économie, à l'industrie, au droit, à la littérature, à la navigation, à la philosophie, aux sciences, à la sociologie et aux technologies. La civilisation islamique, qui s'appropria d'abord l'héritage des mondes méditerranéen, iranien et indien antiques, développa en l'espace de quelques décennies à partir de 850 une culture originale, unifiée par la langue arabe, le commerce et la religion. Présente sur trois continents, elle s'épanouit sur un espace extrêmement vaste et joua ainsi un rôle crucial dans le maintien et la diffusion de la numération de position, des connaissances géographiques et astronomiques, et enfin des œuvres philosophiques de l'Antiquité. Howard R. Turner écrit : « Les artistes et scientifiques musulmans, les princes et les travailleurs ont fabriqué ensemble une culture unique qui a directement et indirectement influencé les sociétés sur les autres continents ».
rdf:langString
La Edad de Oro del islam, también conocida como Renacimiento islámico se data comúnmente a partir del siglo VIII hasta el siglo XIII, si bien algunos la extienden hasta el siglo XIV o XV. Durante este periodo, ingenieros, académicos y comerciantes del mundo islámico contribuyeron enormemente en aspectos como las artes, agricultura, economía, industria, literatura, navegación, filosofía, ciencias y tecnología, preservando y mejorando el legado clásico por un lado, y añadiendo nuevas invenciones e innovaciones propias. Los filósofos, poetas, artistas, científicos, comerciantes y artesanos musulmanes crearon una cultura única que ha influenciado a las sociedades de todos los continentes.La mayoría de expertos suelen poner el fin de la edad de oro islámica en el siglo XIII con las Invasiones mongolas que causaron tal devastación en el mundo árabe que la ciencia árabe nunca recuperó su antiguo esplendor siendo el mejor ejemplo la destrucción de Bagdad a manos de los mongoles.
rdf:langString
Zaman Kejayaan Islam (750 M - 1258 M) adalah masa ketika para filsuf, ilmuwan, dan insinyur dari Dunia Islam menghasilkan banyak kontribusi terhadap perkembangan teknologi dan kebudayaan, baik dengan menjaga tradisi yang telah ada ataupun dengan menambahkan penemuan dan inovasi mereka sendiri.
rdf:langString
L'epoca d'oro islamica è un periodo storico ricadente nel Califfato abbaside e che ebbe termine con la conquista mongola di Baghdad nel 1258. Ebbe inizio intorno alla metà dell'VIII secolo con l'avvento del Califfato abbaside e il trasferimento della capitale da Damasco a Baghdad. Gli abbasidi furono influenzati dalle prescrizioni del Corano e dagli ʾaḥādīth della Sunna, ritenendo che "l'inchiostro di uno studioso fosse più sacro del sangue di un martire", frase che sottolineava il valore della conoscenza. Durante questo periodo, il mondo islamico divenne un centro intellettuale per la scienza, la filosofia, la medicina, l´astrologia, la matematica, l´alchimia e l'istruzione, visto che gli abbasidi sostennero la causa della conoscenza e istituirono la Casa della Saggezza a Baghdad, dove studiosi musulmani e appartenenti ad altre religioni cercarono di tradurre e raccogliere tutta la conoscenza del mondo in arabo. Molte opere classiche dell'antichità, che altrimenti sarebbero andate perdute, vennero tradotte in arabo e persiano e poi, a loro volta, in turco, ebraico e latino. Durante questo periodo il mondo arabo divenne un insieme di culture che riuscirono a sintetizzare la conoscenza acquisita dagli antichi romani, cinesi, indiani, persiani, egiziani, greci e bizantini.
rdf:langString
이슬람의 황금 시대(아랍어: العصر الذهبي للإسلام, 페르시아어: دوران طلایی اسلام, 영어: Islamic Golden Age)는 와 이슬람을 기초로 하여 그리스·로마의 고전 문화나, 페르시아·인도의 여러 문화를 받아들여 성립된 일대 총합 문화이며, 중세 및 르네상스기의 서구 문화에 결정적인 영향을 줌으로써 그 역사적인 의의는 매우 크다. 무함마드의 사후 《꾸란》의 해석을 통해 법학이나 신학이 성립되었지만, 옴미아드 왕조 때부터 외래 학문의 이식이 시작되고, 아바스 왕조 시대가 되면서 그리스어 문헌 번역이 적극적으로 진행되고 철학·수학·과학의 연구가 발달했다. 특히 제7대 칼리프인 마문(재위 813~833)이 바그다드에 '지혜의 집'을 세우고, 그리스어 문헌의 수집 및 번역을 장려하게 되자 절정에 이르렀다. 이들 문화 활동에 종사한 사람은 아랍인보다도 오히려 피정복민이었으며, 특히 페르시아인의 역할이 컸다. 이슬람 문화의 전성기는 9세기부터 11세기에 걸쳐서이며, 12세기에는 쇠퇴하기 시작했다.
rdf:langString
Het islamitische gouden tijdperk ook islamitische gouden periode of islamitische gouden eeuw (Arabisch: العصر الذهبي للإسلام, Perzisch: دوران طلایی اسلام) is een historische periode die duurde van circa 750 tot 1257, het tijdperk der Abbasiden, die zich kenmerkt door de grote invloed die filosofen en wetenschappers uit de islamitische wereld in deze tijd hadden op het gebied van kunst, wetenschap, beschaving, geneeskunde en architectuur. Er wordt ook gesproken van een tweede gouden tijdperk dat begon in 1453 toen Mehmet II, ook wel de veroveraar genoemd, Constantinopel veroverde waarmee het Byzantijnse Rijk verviel en een nieuw islamitisch tijdperk begon.
rdf:langString
イスラーム黄金時代（イスラームおうごんじだい、英語: Islamic Golden Age）とは、1258年のバグダードの戦いまで続いたアッバース朝時代の呼称である。イスラム黄金時代やイスラム黄金期と表記されることもある。 イスラーム黄金時代は8世紀中期にアッバース朝が成立し、ダマスカスからバグダードへの遷都が行われて始まった。アッバース朝の学問に対する姿勢は「学者のインクは殉教者の血よりも尊い」といった、知識の価値を強調するクルアーンの訓戒やハディースの姿勢に大きく影響を受けた。アッバース朝時代、アラブ世界は科学、哲学、医学、教育などの知識の集積所となった。アッバース朝は知識人の庇護を行い、バグダードに知恵の館を建設した。知恵の館ではムスリムの学者もそうでない学者もすべての世界の知識を収集し、アラビア語へと翻訳していた 。他の地域では失われてしまった多くの知識はアラビア語やペルシア語へと翻訳された後、さらにトルコ語やヘブライ語、ラテン語へと翻訳された。この時代、アラブ世界は古代ローマ、中国、インド、ペルシア、エジプト、ギリシャ、ビザンツから得た知識を集積、大きく発展させ文化の中心地となっていた。
rdf:langString
Den muslimska guldåldern eller den islamiska guldåldern är en period som anses som den islamiska civilisationens vetenskapliga storhetstid och som varade i drygt 500 år mellan cirka 750 och 1250. Det muslimska rikets expansion på 600- och 700-talen e. Kr. ledde till en gynnsam ekonomisk utveckling och framväxten av en väl utvecklad civilisation som var ett multireligiöst, mångkulturellt och multietniskt samhälle. Forskare med olika trosuppfattningar arbetade under denna tid tillsammans inom ett geografiskt område som sträckte sig från Spanien till Kina. Genom det islamiska rikets expansion kom muslimerna i kontakt med ett stort antal civilisationer och högkulturer. Arabernas utbredning stannade inte vid politiskt och militärt och ekonomiskt herravälde, utan omfattade även vetenskapliga utbyten. Muslimernas vetenskapliga framsteg tycks ha berott på att de lyckades skapa en balans mellan tro och vetande. Detta gjorde det möjligt för muslimska lärda att utnyttja de andra kulturernas bildningsarv samt deras kunskaper inom administration och förvaltning. Under denna tid framträdde en rad muslimska teologer och filosofer, som hade tagit intryck av grekiska filosofer. De underströk förnuftets och vetenskapens värde för förståelsen av religionens grundläggande principer. Framväxten av en materiellt och kulturellt välutvecklad civilisation medförde att ett stort antal vetenskapliga institutioner och lärdomscentra grundades. Muslimska härskare underhöll vetenskapsmän i sina palats och ställde stora bibliotek, astronomiska observatorier och liknande institutioner till deras förfogande. Ett stort antal verk översattes från grekiska, persiska och andra språk till arabiska och bidrog på så sätt till att en stor del av den tidens samlade lärdom blev tillgänglig för muslimska tänkare. Det medeltida kristna Europa hade mycket att lära av muslimernas vetenskapliga och filosofiska kompetens. Denna blev utgångspunkten för europeiska tänkare som lade grunden för den vetenskapliga revolutionen under 1600-talet. Européerna byggde upp en ny världsbild med nya kritiska och experimentella metoder vars förebilder hämtades från den muslimska lärda traditionen. Denna utveckling kunde ha gått betydligt långsammare eller fått ett annorlunda förlopp om inte muslimernas vetenskapliga och filosofiska arv blivit tillgänglig för européerna.
rdf:langString
A Idade de ouro islâmica, também conhecida como Renascimento islâmico é datada comumente entre os séculos VIII e XIII, embora alguns a estendam até ao século XIV ou XV. Durante esse período, engenheiros, acadêmicos e comerciantes do mundo islâmico contribuíram grandemente em áreas como artes, agricultura, economia, indústria, literatura, navegação, filosofia, ciências, e tecnologia, preservando e melhorando o legado clássico, por um lado, e acrescentando novas invenções e inovações próprias. Os filósofos, poetas, artistas, cientistas, comerciantes e artesãos muçulmanos criaram uma cultura única que influenciou as sociedades de todos os continentes.
rdf:langString
Золотой век ислама, иногда также Исламский ренессанс, Мусульманский ренессанс — исторический период примерно с середины VIII по середину XIII века, в начале которого Арабский халифат был крупнейшим государством своего времени. В рамках халифата сложилось общемусульманское культурное пространство, которое продолжало существовать и после его распада. Благодаря этому, исламские учёные, писатели и деятели искусства указанного периода внесли значительный вклад в развитие мировой науки и культуры. После распада Арабского халифата развитие исламской культуры ненадолго подхватывает персидское государство Саманидов, а впоследствии череда тюркских империй Газни, Караханидов, Тимуридов, Сельджуков, Хулагуидов. Говард Тернер пишет: «мусульманские художники и учёные, рабочие и князья вместе создали уникальную культуру, которая имеет прямое и косвенное влияние на каждом континенте». При «Исламском Возрождении» развились математика, медицина, философия, физика, химия и другие науки. Исламская культура, простиравшаяся от южной Испании до Ирана, вобрала в себя достижения учёных самых разных национальностей и вероисповеданий. Она развивала знания египтян, греков и римлян, добившись прорывов, подготовивших почву для эпохи Возрождения.
rdf:langString
伊斯蘭黃金時代（阿拉伯語：العصر الذهبي للإسلام）又稱伊斯蘭復興，其时间跨度在習慣上是指公元762年—13世紀之間的500年，近來的一些學術研究將之延展至15世紀。在這段時期，伊斯蘭世界的藝術家、工程師、學者、詩人、哲學家、地理學家及商人輩出，在傳統學術的基礎上保留並促進了藝術、農業、經濟、工業、法律、文學、航海、哲學、科學、社會學、科技各方面的發展，並在基礎之上對這些方面實施改革創新。作家寫道：「穆斯林藝術家、科學家、傑出人物及工人合力創造了一種獨一無二的文化，直接及間接地影響到各個大陸上的社會。」
rdf:langString
Золота́ доба́ ісла́му або Ісла́мське відро́дження, — історичний період приблизно з VIII до XIII ст., на початку якого Арабський халіфат був найбільшою державою свого часу. У рамках халіфату склався спільний мусульманський культурний простір, який продовжував існувати і після його розпаду. Завдяки цьому ісламські вчені, письменники та діячі мистецтва зазначеного періоду зробили значний внесок у розвиток світової науки і культури. Після розпаду Арабського халіфату розвиток ісламської культури поступово сповільнюється, проте досягнення мусульманських мислителів стають відомі в Європі і дають поштовх розвитку європейської культури. пише: «мусульманські художники і вчені, робітники і князі разом створили унікальну культуру, яка має прямий і непрямий вплив на всі континенти». Джим Аль-Халілі
xsd:nonNegativeInteger
117265
