Interface (Java)
http://dbpedia.org/resource/Interface_(Java) an entity of type: Boundary108512259
Una interfície (interface en anglès) en programació orientada a objectes, i més concretament, en llenguatge Java, és un tipus abstracte útil per definir el conjunt d'operacions i dades realitzable i accessibles sobre un objecte.
rdf:langString
Una interfaz en Java es una colección de métodos abstractos y propiedades constantes. En las interfaces se especifica qué se debe hacer pero no su implementación. Serán las clases que implementen estas interfaces las que describen la lógica del comportamiento de los métodos. La principal diferencia entre interface y abstract es que un interface proporciona un mecanismo de encapsulación de los protocolos de los métodos sin forzar al usuario a utilizar la herencia.
rdf:langString
인터페이스(interface)는 자바 프로그래밍 언어에서 클래스들이 구현해야 하는 동작을 지정하는데 사용되는 추상 자료형이다. 이들은 프로토콜과 비슷하다. 인터페이스는 interface라는 키워드를 사용하여 선언하며, 메소드 시그너처와 상수 선언(static과 이 둘 다 선언되는 변수 선언)만을 포함할 수 있다. 자바 8 미만의 모든 버전을 기준으로 인터페이스의 모든 메소드는 구현체(메소드 바디)를 포함하고 있지 않다. 자바 8부터, default와 static 메소드는 interface 정의에 구현체를 가지고 있을 수 있다.
rdf:langString
Een interface in de programmeertaal Java is een soort abstracte klasse die een interface aanduidt die klassen kunnen implementeren. Een interface wordt aangeduid met het sleutelwoord interface en bevat alleen ongedefinieerde methoden en/of statische constanten (met final en static).
rdf:langString
An interface in the Java programming language is an abstract type that is used to describe a behavior that classes must implement. They are similar to protocols. Interfaces are declared using the interface keyword, and may only contain method signature and constant declarations (variable declarations that are declared to be both static and final). All methods of an Interface do not contain implementation (method bodies) as of all versions below Java 8. Starting with Java 8, default and static methods may have implementation in the interface definition. Then, in Java 9, private and private static methods were added. At present, a Java interfac
rdf:langString
Інтерфейс у мові програмування Java — це абстрактний тип, який використовується для визначення поведінки, яку класи повинні реалізовувати. Інтерфейси схожі до протоколів. Інтерфейси оголошуються за допомогою ключового слова interface, та можуть містити тільки прототипи методів і оголошення констант (або змінних, які оголошені як static чи final). Усі методи інтерфейсу не можуть містити реалізації тіл методів в усіх версіях нижче Java 8. Починаючи з Java 8, default та static методи можуть мати реалізацію за замовчуванням при визначенні інтерфейсу.
rdf:langString
介面（英語：Interface），在Java程式語言中是一個（Abstract Type），它被用來要求類別(Class)必須實作指定的方法，使不同類別的物件可以利用相同的界面進行溝通。介面通常以interface來宣告，它僅能包含方法簽名（Method Signature）以及常數宣告（變數宣告包含了 static 及 final），一個介面不會包含方法的實作（僅有定義）。 介面無法被实例化，但是可以被實作。一個實作介面的類別，必須實作介面內所描述的所有方法，否則就必須宣告為（Abstract Class）。另外，在Java中，介面型別可用來宣告一個變數，他們可以成為一個空指標，或是被綁定在一個以此介面實現的物件。 JAVA的類別可以被實作許多個介面，然而一個介面則無法實作其他的介面。
rdf:langString
rdf:langString
Interfície (Java)
rdf:langString
Interfaz (Java)
rdf:langString
Interface (Java)
rdf:langString
인터페이스 (자바)
rdf:langString
Interface (Java)
rdf:langString
接口 (Java)
rdf:langString
Інтерфейс (Java)
xsd:integer
3901428
xsd:integer
1120485846
rdf:langString
Una interfície (interface en anglès) en programació orientada a objectes, i més concretament, en llenguatge Java, és un tipus abstracte útil per definir el conjunt d'operacions i dades realitzable i accessibles sobre un objecte.
rdf:langString
An interface in the Java programming language is an abstract type that is used to describe a behavior that classes must implement. They are similar to protocols. Interfaces are declared using the interface keyword, and may only contain method signature and constant declarations (variable declarations that are declared to be both static and final). All methods of an Interface do not contain implementation (method bodies) as of all versions below Java 8. Starting with Java 8, default and static methods may have implementation in the interface definition. Then, in Java 9, private and private static methods were added. At present, a Java interface can have up to six different types. Interfaces cannot be instantiated, but rather are implemented. A class that implements an interface must implement all of the non-default methods described in the interface, or be an abstract class. Object references in Java may be specified to be of an interface type; in each case, they must either be null, or be bound to an object that implements the interface. One benefit of using interfaces is that they simulate multiple inheritance. All classes in Java must have exactly one base class, the only exception being java.lang.Object (the root class of the Java type system); multiple inheritance of classes is not allowed. However, an interface may inherit multiple interfaces and a class may implement multiple interfaces.
rdf:langString
Una interfaz en Java es una colección de métodos abstractos y propiedades constantes. En las interfaces se especifica qué se debe hacer pero no su implementación. Serán las clases que implementen estas interfaces las que describen la lógica del comportamiento de los métodos. La principal diferencia entre interface y abstract es que un interface proporciona un mecanismo de encapsulación de los protocolos de los métodos sin forzar al usuario a utilizar la herencia.
rdf:langString
인터페이스(interface)는 자바 프로그래밍 언어에서 클래스들이 구현해야 하는 동작을 지정하는데 사용되는 추상 자료형이다. 이들은 프로토콜과 비슷하다. 인터페이스는 interface라는 키워드를 사용하여 선언하며, 메소드 시그너처와 상수 선언(static과 이 둘 다 선언되는 변수 선언)만을 포함할 수 있다. 자바 8 미만의 모든 버전을 기준으로 인터페이스의 모든 메소드는 구현체(메소드 바디)를 포함하고 있지 않다. 자바 8부터, default와 static 메소드는 interface 정의에 구현체를 가지고 있을 수 있다.
rdf:langString
Een interface in de programmeertaal Java is een soort abstracte klasse die een interface aanduidt die klassen kunnen implementeren. Een interface wordt aangeduid met het sleutelwoord interface en bevat alleen ongedefinieerde methoden en/of statische constanten (met final en static).
rdf:langString
介面（英語：Interface），在Java程式語言中是一個（Abstract Type），它被用來要求類別(Class)必須實作指定的方法，使不同類別的物件可以利用相同的界面進行溝通。介面通常以interface來宣告，它僅能包含方法簽名（Method Signature）以及常數宣告（變數宣告包含了 static 及 final），一個介面不會包含方法的實作（僅有定義）。 介面無法被实例化，但是可以被實作。一個實作介面的類別，必須實作介面內所描述的所有方法，否則就必須宣告為（Abstract Class）。另外，在Java中，介面型別可用來宣告一個變數，他們可以成為一個空指標，或是被綁定在一個以此介面實現的物件。 其中一個使用介面的優勢是，可以利用他們模擬多重继承，類別在JAVA中不允許多重继承，所有在JAVA中的類別必須而且僅能有一個父類別，而java.lang.Object（JAVA型別系統中最頂層的型別）是唯一一個例外。 JAVA的類別可以被實作許多個介面，然而一個介面則無法實作其他的介面。
rdf:langString
Інтерфейс у мові програмування Java — це абстрактний тип, який використовується для визначення поведінки, яку класи повинні реалізовувати. Інтерфейси схожі до протоколів. Інтерфейси оголошуються за допомогою ключового слова interface, та можуть містити тільки прототипи методів і оголошення констант (або змінних, які оголошені як static чи final). Усі методи інтерфейсу не можуть містити реалізації тіл методів в усіх версіях нижче Java 8. Починаючи з Java 8, default та static методи можуть мати реалізацію за замовчуванням при визначенні інтерфейсу. Інтерфейс не може бути , а тільки реалізованим (тобто не можна створити об'єкт інтерфейсу з використанням оператора new). Клас, що реалізує інтерфейс, повинен визначити усі методи, описані в цьому інтерфейсі, або має бути абстрактним класом. Посилання на об'єкти в Java можуть бути позначені типом інтерфейсу; тоді у кожному такому випадку посилання може бути або null, або вказувати на об'єкт, що реалізує інтерфейс. Однією з переваг використання інтерфейсів є те, що вони імітують множинне успадкування. Усі класи Java повинні мати тільки один базовий клас, єдиним винятком з цього правила є java.lang.Object (верхній тип системи типів Java), оскільки множинне успадкування класів не допускається. Однак, інтерфейс може успадковувати декілька інтерфейсів, так як і клас може реалізовувати декілька інтерфейсів.
xsd:nonNegativeInteger
9365