Institute of consecrated life
http://dbpedia.org/resource/Institute_of_consecrated_life an entity of type: Thing
Institut zasvěceného života je v katolické církvi typem instituce zasvěceného života, jejíž členové vyznávají evangelní rady a skládají sliby: čistoty, chudoby a poslušnosti nebo jiný posvátný závazek. Mezi tyto instituce patří řeholní instituty, které podle katolické kanonické terminologie spojuje slib odloučení od „světa“ a život podle řehole nebo konstituce bratrského života, a sekulární instituty, které zůstávají ve „světě“ a evangelizují v něm.
rdf:langString
Institute des geweihten Lebens sind Gemeinschaften in der römisch-katholischen Kirche, deren Mitglieder durch öffentliche Gelübde ein Leben nach den evangelischen Räten versprechen.
rdf:langString
Tiu artikolo ŝuldiĝas al la itala "Istituto di vita consacrata" kaj franca kaj angla ktp Instituto de konsekrita vivo estas difinita en la Katolika Eklezio societo (starigita de la eklezia aŭtoritato) de personoj ligiĝintaj per publikaj religiaj votoj de malriĉeco, ĉasteco kaj obeo. Tiuj institutoj distingiĝas en kaj Sekularaj institutoj. Se la instituto de konsekrita vivo estas vira, en ĝi povas partopreni krom laikoj ankaŭ sacerdotoj.
rdf:langString
En la Iglesia católica un Instituto de Vida Consagrada es un tipo de institución de vida consagrada, cuyos miembros profesan los consejos evangélicos de castidad, pobreza y obediencia por medio de votos u otro vínculo sagrado. Pertenecen a estas instituciones los Institutos religiosos, que, según la terminología canónica católica, a sus votos unen la separación del "mundo" y la vivencia de una regla o constituciones de vida en fraternidad, y los Institutos seculares, que permanecen en el "mundo" y evangelizan desde él.
rdf:langString
Tarekat hidup bakti adalah tarekat yang didirikan secara kanonikal dalam Gereja Katolik dimana para anggotanya menjalani dari kesucian, kemiskinan dan kepatuhan melalui janji atau ikatan suci lainnya. Mereka didefinisikan dalam di bawah kanon 573–730.
rdf:langString
봉헌 생활회(奉獻生活會)는 교회법에 따라 고유한 법률에 따른 서원이나 그 밖의 다른 거룩한 결연을 통하여 정결과 청빈과 순명의 복음적 권고를 서원하는 봉헌생활이 고정적인 삶의 형태로 생활화되도록 교회의 관할권자로부터 법적으로 설립되고 공립 법인으로 만들어진 단체이다. 봉헌 생활회에 대한 법적 정의와 규정은 교회법 673조부터 730조까지 기재되어 있다. 교회법전에서 허용된 봉헌생활회는 세상과 분리하며, 공적인 서원을 통하여 공적 증거를 하면서 형제적인 공동생활을 영위하는 수도회와 세상에서 복음적 권고를 실천하는 삶을 사는 가 있다. 봉헌 생활회는 사도좌나 교구장 주교에 의해서 설립될 수 있는데, 교구장 주교는 사도좌와 의논하고 나서 자기 지역에서 정식 교령으로 설립할 수 있다. 사도좌에 의하여 설립되었거나 사도좌의 정식 교령에 의하여 승인되었으면 성좌 설립이라고 일컫고, 교구장에 의하여 설립되었고 사도좌로부터 승인 교령을 아직 받지 아니하였으면 교구 설립이라고 말한다. 봉헌 생활회에 대한 관리 감독은 교황청 기구인 수도회성에서 담당하고 있다.
rdf:langString
Instytut życia konsekrowanego – zgodnie z prawem kanonicznym – jedna z form życia zakonnego widoczna w Kościele katolickim. W ustawie z 17 maja 1989 r. o stosunku państwa do Kościoła katolickiego w Rzeczypospolitej Polskiej są w skrócie określane mianem zakonów.
rdf:langString
An institute of consecrated life is an association of faithful in the Catholic Church erected by canon law whose members profess the evangelical counsels of chastity, poverty, and obedience by vows or other sacred bonds. They are defined in the 1983 Code of Canon Law under canons 573–730. The Congregation for Institutes of Consecrated Life and Societies of Apostolic Life has ecclesial oversight of institutes of consecrated life.
rdf:langString
Un institut de vie consacrée est un type d'organisation religieuse catholique, dont les membres (pères, frères, sœurs) prononcent des vœux religieux, ou éventuellement d'autres formes d'engagements envers Dieu. Sur le plan juridique, ces instituts dépendent de la Congrégation pour les instituts de vie consacrée et les sociétés de vie apostolique. Cette dénomination regroupe selon l'ordre chronologique :
rdf:langString
Un istituto di vita consacrata è, secondo la chiesa cattolica, una società eretta o approvata dall'autorità ecclesiastica di persone del medesimo sesso o miste che professano i voti religiosi pubblici di povertà, castità e obbedienza. Gli istituti di vita consacrata si distinguono in religiosi e secolari. L'istituto di vita consacrata può essere clericale o laicale. Missionarie della carità fondate da Madre Teresa di Calcutta, un esempio moderno di istituto di vita consacrata. In sintesi, gli istituti di vita consacrata si suddividono in:
* Istituti clericali
* Istituti laicali
rdf:langString
奉献生活の会（ほうけんせいかつのかい、ラテン語: institutum vitae consecratae）とは、カトリック教会の用語で、福音的勧告（貞潔・清貧・従順）の実践を公的に表明して、キリストへの随従をめざす生活（奉献生活）の会をいう。 奉献生活の会は1983年の教会法で定められ、以下の2つの形態を含む。
* 修道会 - 修道会に属する修道者は教会の名において、上長によって受理される公的な修道誓願を立て、所属する修道共同体の会則に従い、修道院に住まなければならない。
* 在俗会 - 共同生活の義務がなく、世俗にありながらも自らを神に奉献する者の会。福音的勧告に従う義務がある。 奉献生活にはほかに「隠修生活」「奉献されたおとめとやもめ」があげられ、また奉献生活の会と並んで「使徒的生活の会」があげられている。使徒的生活の会は公的な修道誓願を立てないもので、見た目は修道会と同じようであっても教会法上は修道会と区別される。たとえばオラトリオ会は修道誓願を行わず、個々の自立した共同体から構成されるために修道会ではない。また、ヴィンセンシオの宣教会は公的に修道誓願を宣言しないので、修道会ではない。
rdf:langString
Een instituut van gewijd leven is een gemeenschap binnen de Katholieke Kerk waarvan de leden een leven in gemeenschap leiden, en religieuze geloften afgelegd hebben. Een dergelijk instituut staan onder de bevoegdheid van de Congregatie voor de Instituten van Gewijd Leven en Gezelschappen van Apostolisch Leven. Canones 573 tot en 730 van het Wetboek van Canoniek Recht handelen over deze gemeenschappen.
rdf:langString
Институты посвящённой жизни (лат. Instituta vitae consecratae) — название церковных организаций или сообществ, учреждённых согласно Каноническому праву Римско-католической церкви. В данных сообществах или организациях верующие принимают на себя определённые формы посвящённой Богу жизни посредством обетов целомудрия, послушания и бедности или других форм инициации, которые существуют в определённом институте посвящённой жизни.
rdf:langString
Інститути посвяченого життя (лат. Instituta vitae consecratae) — назва церковних організацій чи спільнот, заснованих відповідно до Канонічного права Католицької церкви. У даних спільнотах чи організаціях віруючі беруть на себе певні форми посвяченого Богові життя за допомогою обітниць цнотливості, послуху і бідності або інших форм ініціації, які існують в певному інституті богопосвяченого життя.
rdf:langString
rdf:langString
Institut zasvěceného života
rdf:langString
Institut des geweihten Lebens
rdf:langString
Instituto de konsekrita vivo
rdf:langString
Instituto de vida consagrada
rdf:langString
Tarekat hidup bakti
rdf:langString
Institute of consecrated life
rdf:langString
Istituto di vita consacrata
rdf:langString
Institut de vie consacrée
rdf:langString
봉헌 생활회
rdf:langString
奉献生活の会
rdf:langString
Instituut van gewijd leven
rdf:langString
Instytut życia konsekrowanego
rdf:langString
Институты посвящённой жизни
rdf:langString
Інститути посвяченого життя
xsd:integer
4059245
xsd:integer
1085111234
rdf:langString
Institut zasvěceného života je v katolické církvi typem instituce zasvěceného života, jejíž členové vyznávají evangelní rady a skládají sliby: čistoty, chudoby a poslušnosti nebo jiný posvátný závazek. Mezi tyto instituce patří řeholní instituty, které podle katolické kanonické terminologie spojuje slib odloučení od „světa“ a život podle řehole nebo konstituce bratrského života, a sekulární instituty, které zůstávají ve „světě“ a evangelizují v něm.
rdf:langString
Institute des geweihten Lebens sind Gemeinschaften in der römisch-katholischen Kirche, deren Mitglieder durch öffentliche Gelübde ein Leben nach den evangelischen Räten versprechen.
rdf:langString
Tiu artikolo ŝuldiĝas al la itala "Istituto di vita consacrata" kaj franca kaj angla ktp Instituto de konsekrita vivo estas difinita en la Katolika Eklezio societo (starigita de la eklezia aŭtoritato) de personoj ligiĝintaj per publikaj religiaj votoj de malriĉeco, ĉasteco kaj obeo. Tiuj institutoj distingiĝas en kaj Sekularaj institutoj. Se la instituto de konsekrita vivo estas vira, en ĝi povas partopreni krom laikoj ankaŭ sacerdotoj.
rdf:langString
An institute of consecrated life is an association of faithful in the Catholic Church erected by canon law whose members profess the evangelical counsels of chastity, poverty, and obedience by vows or other sacred bonds. They are defined in the 1983 Code of Canon Law under canons 573–730. The more numerous form of these are religious institutes, which are characterized by the public profession of vows, life in common as brothers or sisters, and a degree of separation from the world. They are defined in the 1983 Code of Canon Law under canons 607–709. The other form is that of secular institutes, in which the members live in the world, and work for the sanctification of the world from within. Institutes of consecrated life need the written approval of a bishop to operate within his diocese. A diocesan bishop was formerly authorized to erect an institute of consecrated life in his own territory after consulting the Apostolic See. Effective 10 November 2020, Pope Francis modified the 1983 Code of Canon Law to require a bishop to acquire the Apostolic See's approval in writing and reserved to the Apostolic See the final determination over the erection of an institute of consecrated life. The Congregation for Institutes of Consecrated Life and Societies of Apostolic Life has ecclesial oversight of institutes of consecrated life. Institutes of consecrated life are canonically erected by competent church authorities to enable men or women who publicly profess the evangelical counsels by religious vows or other sacred bonds "through the charity to which these counsels lead to be joined to the Church and its mystery in a special way" without this making them members of the Church hierarchy. Apart from being a member of an institute, consecrated life may also be lived individually; the Catholic Church recognises, as forms of individual consecrated life that are not members of institutes, namely that of hermits and consecrated virgins.
rdf:langString
En la Iglesia católica un Instituto de Vida Consagrada es un tipo de institución de vida consagrada, cuyos miembros profesan los consejos evangélicos de castidad, pobreza y obediencia por medio de votos u otro vínculo sagrado. Pertenecen a estas instituciones los Institutos religiosos, que, según la terminología canónica católica, a sus votos unen la separación del "mundo" y la vivencia de una regla o constituciones de vida en fraternidad, y los Institutos seculares, que permanecen en el "mundo" y evangelizan desde él.
rdf:langString
Un institut de vie consacrée est un type d'organisation religieuse catholique, dont les membres (pères, frères, sœurs) prononcent des vœux religieux, ou éventuellement d'autres formes d'engagements envers Dieu. Sur le plan juridique, ces instituts dépendent de la Congrégation pour les instituts de vie consacrée et les sociétés de vie apostolique. Les Instituts de vie consacrée sont des sociétés érigées, approuvées et organisées par l'Église au moyen d'une législation générale et particulière (règles, constitutions, statuts) pour qu'on puisse y professer l'état de vie consacrée d'une façon officielle et complète (can. 576). Les Instituts de droit pontifical sont ceux qui sont érigés et approuvés par le Saint-Siège avec un décret formel. Les Instituts de droit diocésain sont érigés par les évêques ; ils n'ont pas le décret d'approbation du Saint-Siège (can. 589). L'Annuaire pontifical ne recense que les Instituts de droit pontifical. Cette dénomination regroupe selon l'ordre chronologique :
* l'ordre monastique sont les premiers religieux vivant en communauté ;
* les chanoines réguliers qui conjuguent l'état et les fonctions de clerc à l'observance et de la vie religieuse en communauté ;
* l'ordre mendiant unit la vie régulière avec des œuvres tel que le ministère sacerdotal ou caritatif. Un trait commun aux mendiants introduit par eux et transmis aux instituts religieux postérieurs est la centralisation avec un supérieur général ainsi que l'organisation en provinces ;
* les clercs réguliers mettent à la base de leur apostolat sacerdotal la vie régulière qu'ils adaptent aux besoins des temps et de leurs œuvres propres ;
* la congrégation cléricale sont des clercs vivants en communauté qui se dédient à l'apostolat et aux œuvres de charité ;
* les congrégations religieuses laïques sont des communautés de laïques dédiées principalement à l'instruction des enfants et des jeunes, aux soins des malades. Pour les hommes, les congrégations laïques masculines excluent le sacerdoce pour leurs membres ou permettent que quelques-uns soient prêtres pour exercer la fonction d'aumônier de la communauté. Depuis la seconde moitié du XIXe siècle, les congrégations religieuses laïques sont pour la plupart féminines ;
* la société de vie apostolique dont les membres (prêtres, frères ou sœurs) ne prononcent pas de vœux religieux contrairement à ceux des instituts de vie consacrée ou des instituts séculiers et ne sont donc pas considérés comme religieux ;
* les instituts séculiers approuvés par l’Église en 1947 dont les membres continuent à vivre selon le mode de vie séculier qui leur est propre. Les Instituts séculiers peuvent être cléricaux ou laïques, masculins ou féminins.
rdf:langString
Tarekat hidup bakti adalah tarekat yang didirikan secara kanonikal dalam Gereja Katolik dimana para anggotanya menjalani dari kesucian, kemiskinan dan kepatuhan melalui janji atau ikatan suci lainnya. Mereka didefinisikan dalam di bawah kanon 573–730.
rdf:langString
奉献生活の会（ほうけんせいかつのかい、ラテン語: institutum vitae consecratae）とは、カトリック教会の用語で、福音的勧告（貞潔・清貧・従順）の実践を公的に表明して、キリストへの随従をめざす生活（奉献生活）の会をいう。 奉献生活の会は1983年の教会法で定められ、以下の2つの形態を含む。
* 修道会 - 修道会に属する修道者は教会の名において、上長によって受理される公的な修道誓願を立て、所属する修道共同体の会則に従い、修道院に住まなければならない。
* 在俗会 - 共同生活の義務がなく、世俗にありながらも自らを神に奉献する者の会。福音的勧告に従う義務がある。 奉献生活にはほかに「隠修生活」「奉献されたおとめとやもめ」があげられ、また奉献生活の会と並んで「使徒的生活の会」があげられている。使徒的生活の会は公的な修道誓願を立てないもので、見た目は修道会と同じようであっても教会法上は修道会と区別される。たとえばオラトリオ会は修道誓願を行わず、個々の自立した共同体から構成されるために修道会ではない。また、ヴィンセンシオの宣教会は公的に修道誓願を宣言しないので、修道会ではない。 1917年の旧教会法では、公式誓願をたてる盛式修道会(ordo religiosus)と単式修道会(congregatio)、および誓願なしで共同生活を送る会がひとつにまとめられ、在俗会のように共同生活を営まないものは一般信徒のと同様に公会議聖省の管轄とされていた。1983年の教会法では大きく変更され、在俗会が高い位置を占めるようになった。
rdf:langString
봉헌 생활회(奉獻生活會)는 교회법에 따라 고유한 법률에 따른 서원이나 그 밖의 다른 거룩한 결연을 통하여 정결과 청빈과 순명의 복음적 권고를 서원하는 봉헌생활이 고정적인 삶의 형태로 생활화되도록 교회의 관할권자로부터 법적으로 설립되고 공립 법인으로 만들어진 단체이다. 봉헌 생활회에 대한 법적 정의와 규정은 교회법 673조부터 730조까지 기재되어 있다. 교회법전에서 허용된 봉헌생활회는 세상과 분리하며, 공적인 서원을 통하여 공적 증거를 하면서 형제적인 공동생활을 영위하는 수도회와 세상에서 복음적 권고를 실천하는 삶을 사는 가 있다. 봉헌 생활회는 사도좌나 교구장 주교에 의해서 설립될 수 있는데, 교구장 주교는 사도좌와 의논하고 나서 자기 지역에서 정식 교령으로 설립할 수 있다. 사도좌에 의하여 설립되었거나 사도좌의 정식 교령에 의하여 승인되었으면 성좌 설립이라고 일컫고, 교구장에 의하여 설립되었고 사도좌로부터 승인 교령을 아직 받지 아니하였으면 교구 설립이라고 말한다. 봉헌 생활회에 대한 관리 감독은 교황청 기구인 수도회성에서 담당하고 있다.
rdf:langString
Un istituto di vita consacrata è, secondo la chiesa cattolica, una società eretta o approvata dall'autorità ecclesiastica di persone del medesimo sesso o miste che professano i voti religiosi pubblici di povertà, castità e obbedienza. Gli istituti di vita consacrata si distinguono in religiosi e secolari. L'istituto di vita consacrata può essere clericale o laicale. Missionarie della carità fondate da Madre Teresa di Calcutta, un esempio moderno di istituto di vita consacrata. In sintesi, gli istituti di vita consacrata si suddividono in: Istituti religiosi, i cui membri conducono una vita in comune, storicamente si suddividono in:
* Ordini religiosi, i cui membri professano i voti solenni, possono essere:
* Ordini di canonici regolari
* Ordini monastici
* Ordini mendicanti
* Ordini di chierici regolari
* Congregazioni religiose, i cui membri professano i voti semplici, possono essere:
* Congregazioni clericali
* Congregazioni laicali Istituti secolari, i cui membri vivono nel "secolo", cioè nel mondo, si suddividono in:
* Istituti clericali
* Istituti laicali
rdf:langString
Een instituut van gewijd leven is een gemeenschap binnen de Katholieke Kerk waarvan de leden een leven in gemeenschap leiden, en religieuze geloften afgelegd hebben. Een dergelijk instituut staan onder de bevoegdheid van de Congregatie voor de Instituten van Gewijd Leven en Gezelschappen van Apostolisch Leven. Canones 573 tot en 730 van het Wetboek van Canoniek Recht handelen over deze gemeenschappen. Er bestaan twee soorten van instituten van gewijd leven, namelijk de enerzijds en de seculiere instituten anderzijds. De religieuze instituten worden traditioneel onderverdeeld in enerzijds orden, als deze instituten voor ongeveer 1550 werden opgericht en anderzijds congregaties, als deze instituten na ongeveer 1550 werden opgericht. Dit laatste onderscheid komt echter sinds 1983 niet meer voor in het Wetboek van canoniek recht.
rdf:langString
Instytut życia konsekrowanego – zgodnie z prawem kanonicznym – jedna z form życia zakonnego widoczna w Kościele katolickim. W ustawie z 17 maja 1989 r. o stosunku państwa do Kościoła katolickiego w Rzeczypospolitej Polskiej są w skrócie określane mianem zakonów.
rdf:langString
Институты посвящённой жизни (лат. Instituta vitae consecratae) — название церковных организаций или сообществ, учреждённых согласно Каноническому праву Римско-католической церкви. В данных сообществах или организациях верующие принимают на себя определённые формы посвящённой Богу жизни посредством обетов целомудрия, послушания и бедности или других форм инициации, которые существуют в определённом институте посвящённой жизни. Институты посвящённой жизни делятся на монашеские (ордена и конгрегации) и секулярные (общества апостольской жизни). Члены монашеских орденов и конгрегаций приносят публичные евангельские обеты целомудрия, бедности и послушания и живут совместной общинной жизнью согласно учреждённому уставу. Каноническим правом Католической церкви члены монашеских орденов и конгрегаций причисляются к церковному клиру. Общества апостольской жизни устроены по принципу монашеских орденов и конгрегаций, но при этом для их членов принесение монашеских обетов необязательно. Членами светских институтов посвящённой жизни могут быть как миряне, так и священнослужители, которые совместно стараются исполнить характерные для определённого церковного сообщества цели. Сообщества светских институтов посвящённой жизни, в отличие от монашеских, характеризуются отсутствием общинной жизни и публичных обетов. Светские институты посвящённой жизни также имеют утверждённый церковными властями устав, согласно которому члены этих сообществ ведут ту или иную деятельность. Каноническое право Католической церкви выделяет институты посвящённой жизни понтификального права, которые могут быть учреждены Святым Престолом и поэтому они непосредственно подчиняются Римскому папе. Существуют также институты посвящённой жизни епархиального права, учреждённые ординарием определённого диоцеза.
rdf:langString
Інститути посвяченого життя (лат. Instituta vitae consecratae) — назва церковних організацій чи спільнот, заснованих відповідно до Канонічного права Католицької церкви. У даних спільнотах чи організаціях віруючі беруть на себе певні форми посвяченого Богові життя за допомогою обітниць цнотливості, послуху і бідності або інших форм ініціації, які існують в певному інституті богопосвяченого життя. Інститути посвяченого життя діляться на чернечі (ордена та конгрегації) і секулярні (товариства апостольського життя). Члени чернечих орденів і громад приносять публічні євангельські обітниці цнотливості, бідності і послуху і живуть спільним общинним життям згідно з заснованим статутом. Канонічним правом Католицької церкви члени чернечих чинів та громад зараховуються до церковного кліру. Товариства апостольського життя влаштовані за принципом чернечих орденів і громад, але при цьому для їх членів принесення чернечих обітниць необов'язкове. Членами світських інститутів богопосвяченого життя можуть бути як миряни, так і священнослужителі, які спільно намагаються виконати характерні для певного церковного співтовариства мети. Спільноти світських інститутів богопосвяченого життя, на відміну від чернечих, характеризуються відсутністю громадського життя і публічних обітниць. Світські інститути посвяченого життя також мають затверджений церковною владою статут, згідно з яким члени цих спільнот ведуть ту чи іншу діяльність. Канонічне право Католицької церкви виділяє інститути посвяченого життя понтіфікального права, які можуть бути засновані Святим Престолом і тому вони безпосередньо підпорядковуються Папі Римському. Існують також інститути посвяченого життя дієцезіального права, засновані ординарієм певної дієцезії .
xsd:nonNegativeInteger
9216