Ingvar the Far-Travelled
http://dbpedia.org/resource/Ingvar_the_Far-Travelled an entity of type: Thing
Ingvar ou Yngvarr dit Ingvar-le-grand-voyageur, Ingvar le voyageur-en-pays-lointains, Ingvar le Voyageur au Long Cours ou encore Ingvar le Lointain Voyageur, est un chef et explorateur varègue du XIe siècle. Au début des années 1040, il dirigea une expédition au (en) (« Pays des Sarrasins ») et atteignit peut-être le golfe Persique où il trouva la mort. Cette expédition, évoquée dans la Saga d'Yngvarr le grand voyageur, est attestée par une trentaine de pierres runiques. L'aventure d'Ingvar marque la fin des entreprises scandinaves vers l'Orient.
rdf:langString
Ingvar Obieżyświat (staronord. Yngvarr víðförli; ur. ok. 1010/1016, zm. ok. 1041) – wikiński wódz, który przewodził nieudanej kampanii przeciwko Persji w latach 1036–1042.
rdf:langString
Ингвар Путешественник (др.-сканд. Yngvarr víðförli) — предводитель неудачного похода викингов на Каспий в 1036—1042 годах.
rdf:langString
Ingvar den vittfarne (c:a 1016–1041) från Mälardalen var enligt Ingvar den vittfarnes saga dottersons son till Erik Segersäll, vars expedition med en flotta bestående av ett trettiotal skepp till Särkland på 1040-talet är omvittnat på 25–30 runstenar (några är osäkra), kallade Ingvarsstenarna, runt främst Mälaren.
rdf:langString
قادَ إنغفار الذي رحل بعيداً (بالشمالية القديمة: Yngvarr víðförli، بالسويدية: Ingvar Vittfarne) هجمة فايكنغ على بلاد فارس في 1036–1042. قامَ الروس بالعديد من رحلاتٍ قزوينية خلال القرن العاشر. تصفُ حكاية إنغفار الخرافية (Yngvars saga víðförla) آخرَ حملة للفايكنغ في بحر قزوين في سنة 1041، مضيفة الكثير من الأسطورة إلى الحقائق التاريخية. أطلق إنغفار - الذي رحل بعيداً - هذه البعثة الاستكشافية من السويد، مسافراً إلى أسفل نهر الفولغا إلى أرض الساراسين (سركلاند). في حين أن الفايكنغ كما يبدو قد شاركوا في معركة ساسيريتي الجورجية-البيزنطية في جورجيا (1042).
rdf:langString
Ο Ίνγκβαρ ο Μακρυταξιδεμένος ( Παλαιά Νορβηγικά : Yngvarr víðförli, Σουηδικά: Ingvar Vittfarne) ήταν ένας Βίκινγκ Σουηδικής καταγωγής, ο οποίος ηγήθηκε μιας μεγάλης ισχύος μάχης υπερασπίζοντας την Γεωργία στο 1036-1042. Τουλάχιστον είκοσι έξι ρουνόπετρες προς τιμή του Ίνγκβαρ - οι είκοσι τέσσερις από αυτούς στην περιοχή Lake Μέλαρεν του Ούπλαντ στη Σουηδία - αναφέρονται σε Σουηδούς πολεμιστές που βγήκαν μαζί με τον Ινγκβαρ στην εκστρατεία του στις Σαρακηνές χώρες. Μια ρονόπετρα προς τιμή του αδερφού του Ίνγκβαρ δείχνει ότι πήγε ανατολικά για χρυσό αλλά πέθανε στη γη των Σαρακηνών.
rdf:langString
Ingvar the Far-Travelled (Old Norse: Yngvarr víðförli, Swedish: Ingvar Vittfarne) was a Swedish Viking who led an expedition that fought in Georgia. The Rus' undertook several Caspian expeditions in the course of the 10th century. The Yngvars saga víðförla describes the last Viking campaign in the Caspian in 1041, embellishing the historical facts with a great deal of legend. The expedition probably aimed to reopen old trade-routes after the Volga Bulgars and the Khazars no longer proved obstacles. Ingvar the Far-Travelled launched this expedition from Sweden, travelling down the Volga River into the land of the Saracens (Serkland). While there, the Vikings apparently took part in the 1042 Battle of Sasireti between the Georgians and Byzantines in Georgia.
rdf:langString
Ingvar el Viajero (nórdico antiguo: Yngvarr víðförli) fue el caudillo de una infructuosa incursión vikinga contra Persia, en 1036–1042. A lo largo del siglo X hubo varias incursiones de los rus en el mar Caspio. En la Yngvars saga víðförla describe la que fue última campaña vikinga en el Caspio en 1041, sumando mucha leyenda a los hechos históricos. La expedición partió desde Suecia con Ingvar el Viajero a la cabeza, que cursó el río Volga hasta la tierra de los sarracenos, que ellos llamaban Serkland. Mientras estuvieron en la zona, aparentemente tomaron parte en la batalla de Sasireti.
rdf:langString
Ingvar il Viaggiatore (lingua norrena: Yngvarr víðförli) (... – ...) fu il capo di un fallimentare attacco vichingo nei confronti dell'impero persiano, nel 1036–1042. Vi furono numerose spedizioni vichinghe nel Mar Caspio durante il X secolo. La Yngvars saga víðförla descrive l'ultima campagna vichinga nel Caspio nel 1041, aggiungendo leggende ai fatti storici. Questa spedizione fu organizzata dallo svedese Ingvar il Viaggiatore, il quale discese il fiume Volga fino alla terra dei Saraceni (Serkland). Mentre si trovavano qui, sembra che abbiano partecipato alla battaglia di Sasireti tra Georgiani e Bizantini.
rdf:langString
Inguar ou Igor, o Viajado (em sueco: Ingvar Vittfarne; em nórdico antigo: Yngvarr ou Yngvarr víðförli; m. 1041) foi caudilho víquingue sueco da primeira metade do século XI que liderou um ataque mal-sucedido contra a Pérsia em 1036–1041. Suas inscrições afirmam que lançou expedições contra os bárbaros sarracenos e tentou alcançar o Oriente, a Índia e estabelecer relações comerciais.
rdf:langString
Написи вказують на те, що він розпочав експедиції проти варварів-сарацинів і далі намагався досягти Сходу, Великої Індії, щоб встановити торгові зв'язки. Інгвар Мандрівник (Давньоскандинавська мова: Yngvarr víðförli, Шведською: Ingvar Vittfarne) був відомим (але не вирізнявся успішними діями) вікінгом, який воював проти Абасидів у 1036—1042 рр. Інґвару Мандрівнику також присвячена велика частина «Саги про Інґвара Мандрівника». Сага детально описує дитинство Інґвара, згодом розповідає про його похід, доповнюючи розповіді містикою.
rdf:langString
rdf:langString
إنغفار الذي سافر بعيدا
rdf:langString
Ίνγκβαρ ο Μακρυταξιδεμένος
rdf:langString
Ingvar el Viajero
rdf:langString
Ingvar the Far-Travelled
rdf:langString
Ingvar
rdf:langString
Ingvar il Viaggiatore
rdf:langString
Ingvar Obieżyświat
rdf:langString
Inguar, o Viajado
rdf:langString
Ингвар Путешественник
rdf:langString
Ingvar den vittfarne
rdf:langString
Інґвар Мандрівник
xsd:integer
1741615
xsd:integer
1087505036
rdf:langString
قادَ إنغفار الذي رحل بعيداً (بالشمالية القديمة: Yngvarr víðförli، بالسويدية: Ingvar Vittfarne) هجمة فايكنغ على بلاد فارس في 1036–1042. قامَ الروس بالعديد من رحلاتٍ قزوينية خلال القرن العاشر. تصفُ حكاية إنغفار الخرافية (Yngvars saga víðförla) آخرَ حملة للفايكنغ في بحر قزوين في سنة 1041، مضيفة الكثير من الأسطورة إلى الحقائق التاريخية. أطلق إنغفار - الذي رحل بعيداً - هذه البعثة الاستكشافية من السويد، مسافراً إلى أسفل نهر الفولغا إلى أرض الساراسين (سركلاند). في حين أن الفايكنغ كما يبدو قد شاركوا في معركة ساسيريتي الجورجية-البيزنطية في جورجيا (1042). يُشيرُ ما لا يقل عن 26 حجراً من أحجار إنغفار الرونية - 24 منهم في منطقة بحيرة مالارين في أوبلاند في السويد - إلى المحاربين السويدين الذين خرجوا مع إنغفار في رحلته الإستكشافية إلى أراضي ساراسين، رحلةٌ كان الهدف منها على الأرجح إعادةَ فتح الطرق التجارية القديمة بعد أن لم يعد البلغار والخزر يشكلون عقبةً. يُشيرُ حجرٌ لأخ إنغفار أنه ذهب شرقاً من أجل الذهب؛ لكنه مات في أرض الساراسين.
rdf:langString
Ο Ίνγκβαρ ο Μακρυταξιδεμένος ( Παλαιά Νορβηγικά : Yngvarr víðförli, Σουηδικά: Ingvar Vittfarne) ήταν ένας Βίκινγκ Σουηδικής καταγωγής, ο οποίος ηγήθηκε μιας μεγάλης ισχύος μάχης υπερασπίζοντας την Γεωργία στο 1036-1042. Οι Ρώσοι ανέλαβαν αρκετές εκστρατείες στην Κασπία κατά τη διάρκεια του 10ου αιώνα. Το έπος του Yngvars víðförla (Τα μακρινά ταξίδια του Ίνγκβαρ ) περιγράφει την τελευταία εκστρατεία των Βίκινγκ στην Κασπία το 1041, διανθίζοντας τα ιστορικά γεγονότα με έναν μεγάλο θρύλο. Η αποστολή πιθανότατα είχε στόχο να ανοίξει ξανά παλιούς εμπορικούς δρόμους αφού οι Βούλγαροι του Βόλγα και οι Χάζαροι δεν αποδείχτηκαν πλέον εμπόδια. Ο Ίνγκβαρ ο Μακρυταξιδεμένος ξεκίνησε αυτή την αποστολή από τη Σουηδία, ταξιδεύοντας στον ποταμό Βόλγα στη χώρα των Σαρακηνών ( Serkland ). Ενώ εκεί, οι Βίκινγκς πιθανώς συμμετείχαν στη το 1042 μεταξύ των Γεωργιανών και των Βυζαντινών στη Γεωργία . Τουλάχιστον είκοσι έξι ρουνόπετρες προς τιμή του Ίνγκβαρ - οι είκοσι τέσσερις από αυτούς στην περιοχή Lake Μέλαρεν του Ούπλαντ στη Σουηδία - αναφέρονται σε Σουηδούς πολεμιστές που βγήκαν μαζί με τον Ινγκβαρ στην εκστρατεία του στις Σαρακηνές χώρες. Μια ρονόπετρα προς τιμή του αδερφού του Ίνγκβαρ δείχνει ότι πήγε ανατολικά για χρυσό αλλά πέθανε στη γη των Σαρακηνών.
rdf:langString
Ingvar el Viajero (nórdico antiguo: Yngvarr víðförli) fue el caudillo de una infructuosa incursión vikinga contra Persia, en 1036–1042. A lo largo del siglo X hubo varias incursiones de los rus en el mar Caspio. En la Yngvars saga víðförla describe la que fue última campaña vikinga en el Caspio en 1041, sumando mucha leyenda a los hechos históricos. La expedición partió desde Suecia con Ingvar el Viajero a la cabeza, que cursó el río Volga hasta la tierra de los sarracenos, que ellos llamaban Serkland. Mientras estuvieron en la zona, aparentemente tomaron parte en la batalla de Sasireti. No existen menos de veintiséis piedras rúnicas de Ingvar, veinticuatro de ellas localizadas en el lago Mälaren, región de Uppland en Suecia, haciendo referencia a guerreros suecos que fueron con Ingvar a esa expedición hacia tierras sarracenas, acción que probablemente tenía el propósito de reabrir la ruta comercial del Volga, ahora que los búlgaros del Volga y los jázaros ya no ponían obstáculos. Una piedra levantada por el hermano de Ingvar indica que fueron al Este en busca de oro pero que murió en tierra sarracena.
rdf:langString
Ingvar the Far-Travelled (Old Norse: Yngvarr víðförli, Swedish: Ingvar Vittfarne) was a Swedish Viking who led an expedition that fought in Georgia. The Rus' undertook several Caspian expeditions in the course of the 10th century. The Yngvars saga víðförla describes the last Viking campaign in the Caspian in 1041, embellishing the historical facts with a great deal of legend. The expedition probably aimed to reopen old trade-routes after the Volga Bulgars and the Khazars no longer proved obstacles. Ingvar the Far-Travelled launched this expedition from Sweden, travelling down the Volga River into the land of the Saracens (Serkland). While there, the Vikings apparently took part in the 1042 Battle of Sasireti between the Georgians and Byzantines in Georgia. No less than twenty-six Ingvar runestones – twenty-four of them in the Lake Mälaren region of Uppland in Sweden – refer to Swedish warriors who went out with Ingvar on his expedition to the Saracen lands. A stone to Ingvar's brother indicates that he went east for gold but died in Saracen land.
rdf:langString
Ingvar ou Yngvarr dit Ingvar-le-grand-voyageur, Ingvar le voyageur-en-pays-lointains, Ingvar le Voyageur au Long Cours ou encore Ingvar le Lointain Voyageur, est un chef et explorateur varègue du XIe siècle. Au début des années 1040, il dirigea une expédition au (en) (« Pays des Sarrasins ») et atteignit peut-être le golfe Persique où il trouva la mort. Cette expédition, évoquée dans la Saga d'Yngvarr le grand voyageur, est attestée par une trentaine de pierres runiques. L'aventure d'Ingvar marque la fin des entreprises scandinaves vers l'Orient.
rdf:langString
Ingvar il Viaggiatore (lingua norrena: Yngvarr víðförli) (... – ...) fu il capo di un fallimentare attacco vichingo nei confronti dell'impero persiano, nel 1036–1042. Vi furono numerose spedizioni vichinghe nel Mar Caspio durante il X secolo. La Yngvars saga víðförla descrive l'ultima campagna vichinga nel Caspio nel 1041, aggiungendo leggende ai fatti storici. Questa spedizione fu organizzata dallo svedese Ingvar il Viaggiatore, il quale discese il fiume Volga fino alla terra dei Saraceni (Serkland). Mentre si trovavano qui, sembra che abbiano partecipato alla battaglia di Sasireti tra Georgiani e Bizantini. Vi sono almeno 26 pietre runiche di Ingvar, 24 delle quali nella regione del lago Mälaren nell'Uppland svedese, che fanno riferimento a guerrieri che accompagnarono Ingvar nella sua spedizione in terra saracena. Questa spedizione aveva probabilmente l'obbiettivo di riaprire le antiche tratte commerciali, ora che i Bulgari del Volga ed i Cazari non rappresentavano più un ostacolo. Una pietra dedicata al fratello di Ingvar afferma che andarono ad est alla ricerca dell'oro, ma che morirono in terra saracena.
rdf:langString
Ingvar Obieżyświat (staronord. Yngvarr víðförli; ur. ok. 1010/1016, zm. ok. 1041) – wikiński wódz, który przewodził nieudanej kampanii przeciwko Persji w latach 1036–1042.
rdf:langString
Ингвар Путешественник (др.-сканд. Yngvarr víðförli) — предводитель неудачного похода викингов на Каспий в 1036—1042 годах.
rdf:langString
Ingvar den vittfarne (c:a 1016–1041) från Mälardalen var enligt Ingvar den vittfarnes saga dottersons son till Erik Segersäll, vars expedition med en flotta bestående av ett trettiotal skepp till Särkland på 1040-talet är omvittnat på 25–30 runstenar (några är osäkra), kallade Ingvarsstenarna, runt främst Mälaren.
rdf:langString
Inguar ou Igor, o Viajado (em sueco: Ingvar Vittfarne; em nórdico antigo: Yngvarr ou Yngvarr víðförli; m. 1041) foi caudilho víquingue sueco da primeira metade do século XI que liderou um ataque mal-sucedido contra a Pérsia em 1036–1041. Suas inscrições afirmam que lançou expedições contra os bárbaros sarracenos e tentou alcançar o Oriente, a Índia e estabelecer relações comerciais. Os na área do mar Cáspio no século X. A Saga de Inguar, o Viajado descreve a última delas, ocorrida em 1041, adicionando lenda aos fatos históricos. Inguar lançou essa expedição da Suécia, viajando do Volga à Terra dos Sarracenos (Serclândia). Enquanto estiveram lá, os viquingues aparentemente lutaram na Batalha de Sasireti travada entre o Reino da Geórgia e o Império Bizantino em 1042. Não menos de 26 pedras rúnicas de Inguar - 24 delas perto do lago Malar da Uplândia, na Suécia - mencionam guerreiros suecos que foram com Inguar na expedição às terras sarracenas, uma expedição que provavelmente almejada reabrir rotas comerciais depois que os búlgaros do Volga e os cazares não mais ofereciam obstáculos. Uma pedra rúnica de seu irmão indica que foi a leste por ouro, mas morreu na terra sarracena.
rdf:langString
Написи вказують на те, що він розпочав експедиції проти варварів-сарацинів і далі намагався досягти Сходу, Великої Індії, щоб встановити торгові зв'язки. Інгвар Мандрівник (Давньоскандинавська мова: Yngvarr víðförli, Шведською: Ingvar Vittfarne) був відомим (але не вирізнявся успішними діями) вікінгом, який воював проти Абасидів у 1036—1042 рр. Про похід Інґвара збереглись свідчення на Каменях Інґвара, де були записані імена його учасників. Більшість цих каменів знаходиться поблизу озера Меларен в Швеції. Камінь брата Інґвара розповідає, що вони разом пішли за золотом на схід і померли на землі Аббасидів (Серкланд) (камень Sö 179). Інґвару Мандрівнику також присвячена велика частина «Саги про Інґвара Мандрівника». Сага детально описує дитинство Інґвара, згодом розповідає про його похід, доповнюючи розповіді містикою.
xsd:nonNegativeInteger
9149
