Inclusion (disability rights)
http://dbpedia.org/resource/Inclusion_(disability_rights) an entity of type: Abstraction100002137
Pojem sociální inkluze v sociologii znamená „vyšší stupeň integrace postižených nebo znevýhodněných jedinců do společnosti a jejích institucí“. Cílem inkluze je zabránit okolnostem, které zapříčiňují sociální vyloučení. Opakem sociální inkluze je sociální exkluze (sociální vyloučení).
rdf:langString
社会的包摂(しゃかいてきほうせつ)あるいはソーシャル・インクルージョン(英: social inclusion)とは、社会的に弱い立場にある人々をも含め市民ひとりひとり、排除や摩擦、孤独や孤立から援護し、社会(地域社会)の一員として取り込み、支え合う考え方のこと。社会的排除(しゃかいてきはいじょ)の反対の概念である。
rdf:langString
Inkluzja społeczna (społeczne włączenie; integracja społeczna) – proces włączania jednostek, grup czy kategorii społecznych (np. osób niepełnosprawnych) w funkcjonowanie szerszego społeczeństwa. Jest zjawiskiem odwrotnym do ekskluzji (wykluczenia społecznego, marginalizacji). Kraje członkowskie UE od dawna starają się przeciwdziałać ekskluzji poprzez szereg działań inicjowanych przez rządy, organizacje pozarządowe i przedsiębiorstwa prywatne. Wskaźniki statystyczne, związane z zagadnieniami inkluzji społecznej są regularnie zbierane i publikowane przez Eurostat.
rdf:langString
Inclusie is de insluiting in de samenleving van achtergestelde groepen op basis van gelijkwaardige rechten en plichten. Inclusie staat tegenover uitsluiting en discriminatie. De begrippen inclusie en integratie vullen elkaar aan in de hedendaagse maatschappij.
rdf:langString
Il termine inclusione sociale si riferisce alla società e alle sue attività inclusive. Abbraccia numerosi aspetti e ambiti tra i quali l'inclusione scolastica e l'inclusione lavorativa. Il fine ultimo dell'inclusione sociale è garantire l'inserimento di ciascun individuo all'interno della società indipendentemente dalla presenza di elementi limitanti.
rdf:langString
Інклюзія (від англ. inclusion — включення, залучення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Потребу збільшення участі відчувають насамперед ті, що мають фізичні чи ментальні порушення. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. Поняття інклюзії близьке за значенням з поняттям інтеграція та протилежне до сегрегація. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату.
rdf:langString
Абіліта́ція — система заходів та соціальних послуг, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов'язків, уміння здійснювати самообслуговування.
rdf:langString
Die Forderung nach sozialer Inklusion ist verwirklicht, wenn jeder Mensch in seiner Individualität von der Gesellschaft akzeptiert wird und die Möglichkeit hat, in vollem Umfang an ihr teilzuhaben oder teilzunehmen. Unterschiede und Abweichungen werden im Rahmen der sozialen Inklusion bewusst wahrgenommen, aber in ihrer Bedeutung eingeschränkt oder gar aufgehoben. Ihr Vorhandensein wird von der Gesellschaft weder in Frage gestellt noch als Besonderheit gesehen. Das Recht zur Teilhabe wird sozialethisch begründet und bezieht sich auf sämtliche Lebensbereiche, in denen sich alle barrierefrei bewegen können sollen.
rdf:langString
Inclusion, in relation to persons with disabilities, is defined as including individuals with disabilities in everyday activities and ensuring they have access to resources and opportunities in ways that are similar to their non-disabled peers. Disability rights advocates define true inclusion as results-oriented, rather than focused merely on encouragement. To this end, communities, businesses, and other groups and organizations are considered inclusive if people with disabilities do not face barriers to participation and have equal access to opportunities and resources.
rdf:langString
Le concept d'inclusion sociale a été utilisé par Niklas Luhmann pour caractériser les rapports entre individus et systèmes sociaux. Il a réservé le terme d'intégration aux rapports entre systèmes. L'inclusion sociale est aussi considérée comme le contraire de l'exclusion sociale.
rdf:langString
Integratie is een visie rond het werken met in de samenleving. Historische gezien komt deze visie na de tendens tot normalisatie van de mensen met een beperking. Tegenwoordig ruimt de integratievisie plaats voor inclusie. In het onderwijs werd deze visie toegepast door de invoering van het geïntegreerd onderwijs of GOn. Ook hier ligt de nadruk op het aanpassen van de beperking of de persoon met zijn handicap zodat hij zich kan integreren in de gewone klas, en kan werken naar dezelfde doelstellingen als de andere leerlingen (bv. de eindtermen).
rdf:langString
Абилита́ция (лат. abilitatio; от лат. habilis — удобный, приспособительный) — лечебные, педагогические, психологические или социальные мероприятия по отношению к инвалидам или морально подорванным людям (осуждённым и прочим), направленные на приспосабливание их к жизни в обществе, на приобретение возможности учиться и трудиться. В более широком смысле слова, абилитация — подготовка к какому-либо роду деятельности. Абилитация находит применение и при предупреждении и лечении патологических состояний у детей раннего возраста (ещё не приспособленных к социальной среде), приводящих к утрате возможности трудиться, учиться и быть приспособленным к жизни в обществе.
rdf:langString
rdf:langString
Sociální inkluze
rdf:langString
Soziale Inklusion
rdf:langString
Inclusion sociale
rdf:langString
Inclusione sociale
rdf:langString
Inclusion (disability rights)
rdf:langString
社会的包摂
rdf:langString
통합 (장애인 인권)
rdf:langString
Inclusie
rdf:langString
Integratie (handicap)
rdf:langString
Inkluzja społeczna
rdf:langString
Inclusão social
rdf:langString
Абилитация
rdf:langString
Інклюзія
rdf:langString
Абілітація
xsd:integer
9393445
xsd:integer
1106284382
rdf:langString
Pojem sociální inkluze v sociologii znamená „vyšší stupeň integrace postižených nebo znevýhodněných jedinců do společnosti a jejích institucí“. Cílem inkluze je zabránit okolnostem, které zapříčiňují sociální vyloučení. Opakem sociální inkluze je sociální exkluze (sociální vyloučení).
rdf:langString
Die Forderung nach sozialer Inklusion ist verwirklicht, wenn jeder Mensch in seiner Individualität von der Gesellschaft akzeptiert wird und die Möglichkeit hat, in vollem Umfang an ihr teilzuhaben oder teilzunehmen. Unterschiede und Abweichungen werden im Rahmen der sozialen Inklusion bewusst wahrgenommen, aber in ihrer Bedeutung eingeschränkt oder gar aufgehoben. Ihr Vorhandensein wird von der Gesellschaft weder in Frage gestellt noch als Besonderheit gesehen. Das Recht zur Teilhabe wird sozialethisch begründet und bezieht sich auf sämtliche Lebensbereiche, in denen sich alle barrierefrei bewegen können sollen. Inklusion beschreibt dabei die Gleichwertigkeit eines Individuums, ohne dass dabei Normalität vorausgesetzt wird. Normal ist vielmehr die Vielfalt, das Vorhandensein von Unterschieden. Die einzelne Person ist nicht mehr gezwungen, nicht erreichbare Normen zu erfüllen, vielmehr ist es die Gesellschaft, die Strukturen schafft, in denen sich Personen mit Besonderheiten einbringen und auf die ihnen eigene Art wertvolle Leistungen erbringen können. Ein Beispiel für Barrierefreiheit ist, jedes Gebäude rollstuhlgerecht zu gestalten. Aber auch Barrieren im übertragenen Sinn können abgebaut werden. Die 2015 von den Vereinten Nationen (UN) verabschiedeten 17 Ziele für nachhaltige Entwicklung nennen Inklusion unter mehreren Punkten, z. B. 4, Ensure inclusive and quality education for all and promote lifelong learning („Gewährleistung einer inklusiven und hochwertigen Bildung für alle und Förderung lebenslangen Lernens“), 11: Make cities inclusive, safe, resilient and sustainable („Städte inklusiv, sicher, belastbar und nachhaltig machen“) oder 16: Promote just, peaceful and inclusive societies („Förderung gerechter, friedlicher und inklusiver Gesellschaften“).
rdf:langString
Inclusion, in relation to persons with disabilities, is defined as including individuals with disabilities in everyday activities and ensuring they have access to resources and opportunities in ways that are similar to their non-disabled peers. Disability rights advocates define true inclusion as results-oriented, rather than focused merely on encouragement. To this end, communities, businesses, and other groups and organizations are considered inclusive if people with disabilities do not face barriers to participation and have equal access to opportunities and resources. Common barriers to full social and economic inclusion of persons with disabilities include inaccessible physical environments and methods of public transportation, lack of assistive devices and technologies, non-adapted means of communication, gaps in service delivery. discriminatory prejudice and stigma in society, and systems and policies that are either non-existent or that hinder the involvement of all people with a health condition in all areas of life. Inclusion advocates argue that one of the key barriers to inclusion is ultimately the medical model of disability, which supposes that a disability inherently reduces the individual's quality of life and aims to use medical intervention to diminish or correct the disability. Interventions focus on physical and/or mental therapies, medications, surgeries, and assistive devices. Inclusion advocates, who generally adhere to the social model of disability, allege that this approach is wrong and that those who have physical, sensory, intellectual, and/or developmental impairments have better outcomes if, instead, it is not assumed that they have a lower quality of life and they are not looked at as though they need to be "fixed."
rdf:langString
Le concept d'inclusion sociale a été utilisé par Niklas Luhmann pour caractériser les rapports entre individus et systèmes sociaux. Il a réservé le terme d'intégration aux rapports entre systèmes. L'inclusion sociale est aussi considérée comme le contraire de l'exclusion sociale. La notion d'inclusion a fait l'objet d'approfondissements et de davantage de précisions : c'est une manière de faire société qui, comme l'intégration, conduit à considérer que toute personne, même très éloignée de la norme, a sa place dans la société. La grande différence entre l'intégration et l'inclusion tient au fait que l'intégration implique, pour une personne éloignée de la norme et qui ne peut pas y entrer, qu'elle doit bénéficier d'un circuit spécialisé. L'approche inclusive s'inscrit dans une logique différente : elle cherche à concilier le nécessaire effort de toute personne de rentrer dans la norme attendue et l'adaptation à la situation de chacune et de chacun. Un exemple bien connu est la mise en accessibilité, qui consiste à, par exemple, ne pas seulement faire une entrée d'un bâtiment accessible au plus grand nombre selon la norme de la personne capable de marcher, mais une entrée accessible à toutes et tous. Développée initialement dans le champ du handicap, l'approche inclusive a pris une importance dans tous les domaines des relations au sein de la société. Dans son chapitre « L’exclusivité de la norme, c’est personne ; la diversité, c’est tout le monde » de La Société inclusive, parlons-en !, Charles Gardou, anthropologue, insiste sur ce qu’implique une démarche vers une telle société : « A rebours d’une logique disjonctive, fondée sur une conformité fantasmatique, l’optique inclusive se caractérise par la capacité collective à conjuguer les singularités, sans les essentialiser. Des singularités, parfois désarmantes, en relation avec l’infini d’autres singularités, à l’intérieur d’un tout, où chacun a le droit de se différencier, de différer ». Plus loin, il écrit également : « Au-delà des institutions politiques, matérielles ou symboliques normatives dont naturellement toute société procède, [la visée inclusive] s’élève contre l’emprise excessive d’une norme qui prescrit, proscrit et asphyxie le singulier ». Il s'agit d'un changement de paradigme dans la manière de faire société : l'approche inclusive implique que la société s’adapte aussi aux individus et non plus seulement que les individus s’adaptent à la norme. Tout en y voyant le fil rouge de la société de demain (vers une société de l'"Equilité", répondant à une nouvelle manière d'affirmer l'équité, de penser l'équilibre, de permettre l'intensité tout en ayant pour temps de référence l'avenir), et même une réponse à la crise que traverse la société occidentale, Pierre Suc-Mella, haut-fonctionnaire et professeur en questions sociales, met en garde contre les risques que pourrait faire peser l'approche inclusive dans le sens d'une exigence de chacune et de chacun à ce que la société s'adapte à sa situation, tout en donnant des pistes et des repères montrant qu'approche inclusive et universalisme sont parfaitement compatibles. L'approche inclusive constitue ainsi la manière la plus adaptée de concilier épanouissement personnel et renforcement du collectif dans la société.
rdf:langString
社会的包摂(しゃかいてきほうせつ)あるいはソーシャル・インクルージョン(英: social inclusion)とは、社会的に弱い立場にある人々をも含め市民ひとりひとり、排除や摩擦、孤独や孤立から援護し、社会(地域社会)の一員として取り込み、支え合う考え方のこと。社会的排除(しゃかいてきはいじょ)の反対の概念である。
rdf:langString
장애인 인권에 있어서의 통합이란, 장애인이 일상생활을 영유할 권리나 세상의 여러 자원과 기회에 접근할 기회가 비장애인들에게 주어지듯이 동등하게 주어져야 한다는 주장을 담은 용어이다. 장애권리운동가들은 통합의 기준을 환경 조성이나 지원 따위가 아니라 결과의 평등으로 삼아야 한다고 주장한다. 그렇게 되기 위해서는 모든 공동체나 회사, 조직과 단체에서 장애인이 장벽 없이 참여할 수 있어야 하며 기회와 자원에 동등하게 접근할 수 있어야 한다. 장애인들의 사회적, 경제적 통합을 방해하는 요소로는 흔히 접근하기 어려운 물리적 환경이나 대중교통의 미비, 장애 보조 장치의 부재나 기술 부족, 장애 배제적 의사소통, 서비스 전달의 격차, 차별적 편견과 낙인, 어떤 건강 상태의 사람이 삶의 어떤 구역이든 접근할 수 있도록 돕지 않거나, 더욱이는 방해하는 사회구조와 정책 등이 있다. 통합 운동가들은 가장 핵심적인 장벽 중 하나로 장애의 의료적 모델을 지목한다. 장애의 의료적 모델은 장애를 개인의 삶의 질을 낮추는 천형으로 간주하며 의료적 중재를 통해 장애를 줄이거나 고칠 수 있다는 주장이기 때문이다. 의료적 중재는 물리적/정신적 치료, 약물, 수술, 보조기구 등이 해당한다. 통합 운동가들은 대부분 장애의 사회적 모델에 더 동의하며, 의료적 모델은 장애인의 삶의 질이 더 낮다고 가정하며 그들을 "수정"대상으로 봄으로 인해, 오히려 물리, 감각, 지능, 발달의 측면에서 장애를 가진 이들이 더 나은 성과를 내는 것을 방해하고 있다고 주장한다.
rdf:langString
Integratie is een visie rond het werken met in de samenleving. Historische gezien komt deze visie na de tendens tot normalisatie van de mensen met een beperking. Tegenwoordig ruimt de integratievisie plaats voor inclusie. Integratie vertrekt vanuit een erkenning van de handicap, en de vaststelling dat de handicap niet met een eenvoudige ingreep kan gecorrigeerd worden. Het is een antwoord op het falen van de normalisatievisie, waarbij men probeerde om personen met een handicap normaal te maken onder andere door medische ingrepen. Integratie stelt dat er aanpassingen nodig zijn om de persoon met een handicap te laten deelnemen aan de gewone samenleving. Cruciaal bij integratie is dat het zwaartepunt van de aanpassingen bij de persoon met een handicap ligt. Zo moet een dove leren liplezen of gebarentaal begrijpen, of een blinde kan leren braillelezen zodat ze zelf hun integratie in de samenleving kunnen realiseren. Ook rond een motorische handicap wordt in dezelfde zin gedacht. Het zijn dan ook deze groepen die baat hebben bij de evolutie naar integratie. Voor personen met een mentale handicap echter is het helemaal niet vanzelfsprekend om zich aan te passen. In het onderwijs werd deze visie toegepast door de invoering van het geïntegreerd onderwijs of GOn. Ook hier ligt de nadruk op het aanpassen van de beperking of de persoon met zijn handicap zodat hij zich kan integreren in de gewone klas, en kan werken naar dezelfde doelstellingen als de andere leerlingen (bv. de eindtermen). De overheid gebruikt deze term ook in de sociale sector: Zo kennen tal van gemeenten of provincies een integratietoelage voor personen met een handicap. Sinds 1990 heeft Vlaanderen een Vlaams fonds voor sociale integratie van personen met een handicap, dat sinds 2006 gekend is als het Vlaams Agentschap voor Personen met een Handicap. Sinds de jaren 90 van de 20ste eeuw wordt deze integratievisie stelselmatig vervangen door inclusie, waarbij het gewicht van de aanpassing verschuift van de persoon met de handicap naar de omgeving en de samenleving: de persoon met een handicap wordt aanvaard zoals hij is, en de maatschappij past zich daaraan aan. In het onderwijs geeft dit dan het ontstaan van het inclusief onderwijs.
rdf:langString
Inkluzja społeczna (społeczne włączenie; integracja społeczna) – proces włączania jednostek, grup czy kategorii społecznych (np. osób niepełnosprawnych) w funkcjonowanie szerszego społeczeństwa. Jest zjawiskiem odwrotnym do ekskluzji (wykluczenia społecznego, marginalizacji). Kraje członkowskie UE od dawna starają się przeciwdziałać ekskluzji poprzez szereg działań inicjowanych przez rządy, organizacje pozarządowe i przedsiębiorstwa prywatne. Wskaźniki statystyczne, związane z zagadnieniami inkluzji społecznej są regularnie zbierane i publikowane przez Eurostat.
rdf:langString
Inclusie is de insluiting in de samenleving van achtergestelde groepen op basis van gelijkwaardige rechten en plichten. Inclusie staat tegenover uitsluiting en discriminatie. De begrippen inclusie en integratie vullen elkaar aan in de hedendaagse maatschappij.
rdf:langString
Il termine inclusione sociale si riferisce alla società e alle sue attività inclusive. Abbraccia numerosi aspetti e ambiti tra i quali l'inclusione scolastica e l'inclusione lavorativa. Il fine ultimo dell'inclusione sociale è garantire l'inserimento di ciascun individuo all'interno della società indipendentemente dalla presenza di elementi limitanti.
rdf:langString
Інклюзія (від англ. inclusion — включення, залучення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Потребу збільшення участі відчувають насамперед ті, що мають фізичні чи ментальні порушення. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. Поняття інклюзії близьке за значенням з поняттям інтеграція та протилежне до сегрегація. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату.
rdf:langString
Абіліта́ція — система заходів та соціальних послуг, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання в соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов'язків, уміння здійснювати самообслуговування.
rdf:langString
Абилита́ция (лат. abilitatio; от лат. habilis — удобный, приспособительный) — лечебные, педагогические, психологические или социальные мероприятия по отношению к инвалидам или морально подорванным людям (осуждённым и прочим), направленные на приспосабливание их к жизни в обществе, на приобретение возможности учиться и трудиться. В более широком смысле слова, абилитация — подготовка к какому-либо роду деятельности. Абилитация находит применение и при предупреждении и лечении патологических состояний у детей раннего возраста (ещё не приспособленных к социальной среде), приводящих к утрате возможности трудиться, учиться и быть приспособленным к жизни в обществе. Термин также применяется при описании технологических процессов в значении их стабилизации, например: время абилитации транспортной линии — время, необходимое для завершения всех неконтролируемых остаточных процессов и выхода линии в режим готовности к новому технологическому циклу.
xsd:nonNegativeInteger
13788