Identity (philosophy)
http://dbpedia.org/resource/Identity_(philosophy) an entity of type: Thing
L’identité est un terme désignant plusieurs formes de relations, en logique, en métaphysique et en psychologie. On distingue l'identité comme relation d'un être à lui-même (« identité numérique » : le fait d'être un), de l'identité comme ressemblance extrême entre deux êtres (« identité qualitative »), et de l'identité comme ce qui fait le caractère d'un sujet dans son devenir temporel (« identité personnelle »). On parle également d'identité pour désigner l'appartenance de plusieurs êtres à une même espèce ou sorte (« identité spécifique »).
rdf:langString
Identità (dal latino identitas, derivato da idem ("stessa cosa"), che riproduce il lemma greco ταὐτότης), è un termine e un principio filosofico che genericamente indica l'eguaglianza di un oggetto rispetto a sé stesso . In relazione ad altri oggetti l'identità è tutto ciò che rende un'entità definibile e riconoscibile, perché possiede un insieme di qualità o di caratteristiche che la fanno essere ciò che è e, per ciò stesso, la distinguono da tutte le altre entità.
rdf:langString
Tożsamość, identyczność – w logice: relacja, jaką każda rzecz posiada z samą sobą. Dwie rzeczy są identyczne ze sobą wtedy i tylko wtedy, gdy są tym samym. Na przykład Fosforos i Hesperos są identyczne ze sobą – każda z tych nazw to sztywny desygnator planety Wenus. Identyczność w sensie logicznym bywa inaczej nazywana identycznością numeryczną. Nie należy jej mylić z potocznym użyciem słowa "identyczny" jako "bardzo podobny", czyli z pojęciem identyczności jakościowej.
rdf:langString
في الفلسفة، الهُوية (identity)، من اللاتينية:(identitas), وتعني "التشابه" هي مجموع الصفات و المقومات الجوهرية التي تجعل الشخص هو هو مطابق لذاته و متميز عن غيره بغض النظر عن كل التغيرات التي يمكن أن تلحق هذا الأخير. المفهوم الفلسفي للهُوية متميز عن المفهوم الأكثر شهرة للهُوية المستخدم في علم النفس والعلوم الإجتماعية. حيث يتعلق المفهوم الفلسفي بالعلاقة، على وجه التحديد العلاقة بين س وص، إذا وفقط إذا كانا نفس الشيء، أو مطابقين لبعضهما (بمعنى آخر إذا وفقط إذا كان ص=س).
rdf:langString
En filosofia la identitat és la relació que tota entitat manté només amb si mateixa. La identitat pròpiament es refereix a la identitat numèrica, com diferent de la semblança exacta o identitat qualitativa. En canvi, la identitat numèrica es dona quan no hi ha pròpiament dues entitats, sinó una de sola que potser duu dos noms. D'acord amb el principi d'identitat dels indiscernibles, dues entitats no poden compartir totes les seves qualitats i ser tanmateix numèricament diferents.
rdf:langString
Identität (von mittellateinisch identitas, Abstraktum zu lateinisch īdem ‚derselbe‘) ist die Gesamtheit der Eigentümlichkeiten, die eine Entität, einen Gegenstand oder ein Objekt kennzeichnen und als Individuum von anderen unterscheiden. In ähnlichem Sinn wird der Begriff auch zur Charakterisierung von Personen verwendet. Dabei steht psychologisch und soziologisch im Vordergrund, welche Merkmale im Selbstverständnis von Individuen oder Gruppen als wesentlich erachtet werden. So folgt die rechtliche Identitätsfeststellung den für Inklusion und Exklusion relevanten Markern moderner bürgerlicher Gesellschaften.
rdf:langString
En filozofio, la identeco estas la rilato kiun ĉiu ento havas nur kun si mem. La identeco propre referencas al la nombra identeco, kiel io diferenca el la preciza simileco aŭ kvalita identeco. Male, la nombra identeco okazas kiam ne estas propre du entoj, sed nur unusola kiu eble estas referencata per du diversaj nomoj. Laŭ la principo de Identeco de nediferencigeblaj aĵoj, du entoj ne povas kunhavi ĉiujn siajn kvalitojn kaj samtempes esti laŭnombre diferencaj.
rdf:langString
In philosophy, identity (from Latin: identitas, "sameness") is the relation each thing bears only to itself. The notion of identity gives rise to many philosophical problems, including the identity of indiscernibles (if x and y share all their properties, are they one and the same thing?), and questions about change and personal identity over time (what has to be the case for a person x at one time and a person y at a later time to be one and the same person?). It is important to distinguish between qualitative identity and numerical identity. For example, consider two children with identical bicycles engaged in a race while their mother is watching. The two children have the same bicycle in one sense (qualitative identity) and the same mother in another sense (numerical identity). This ar
rdf:langString
Filosofian, nortasuna edo identitatea entitate edo izate batek bere buruarekin duen erlazioa da. Nortasunaren nozioak hainbat arazo filosofiko ditu, esaterako berdinak diren bi entitateren nortasuna (biek propietate berak badituzte, entitate bera dira?) edo denboran zehar gertatzen diren aldaketen ondorioak (une jakin batean pertsona bat dena, beste une batean pertsona bera izaten jarraitzen du?).
rdf:langString
En filosofía, la identidad es la relación que toda entidad mantiene solo consigo misma. La identidad propiamente se refiere a la identidad numérica, como distinta de la similitud exacta o identidad cualitativa. En cambio, la identidad numérica se da cuando no hay propiamente dos entidades, sino una sola que quizás lleva dos nombres. De acuerdo con el principio de identidad de los indiscernibles, dos entidades no pueden compartir todas sus cualidades y ser sin embargo numéricamente distintas.
rdf:langString
同一性（どういつせい）とは、主に英語の「identity」を翻訳した語であり、多義語である。日本語に即して説明すれば、ひとくちに同一性といっても二種類の意味があり、「Aは何者なのか」という意味での同一性と、「AとBは同じだ」という意味での同一性がある。さらに以下のように細分化して言い換えられる。
* 「Aは何者なのか」 →「定義」「本質」とも言い換えられる同一性
* 「私は何者なのか」→自己同一性（identity、self identity、カタカナで「アイデンティティ」というときは大抵これ）
* 「私は男なのか/女なのか/それ以外なのか」→性同一性（gender identity）
* 「Aは何者なのか」の関連語 →同定、ID、未確認飛行物体（unidentified-）
* 「AとBは同じだ」 →「定義」「本質」とは言い換えられない同一性
* 「AとBは同一個体だ」 →数的同一性、不可識別者同一の原理（identity of indiscernibles）
* 「過去のそれと現在のそれは同一個体だ」 →「テセウスの船」に関する同一性、通時的同一性（diachronic identity）
* 「過去の私と現在の私は同じ私だ」 →人格の同一性（personal identity）、自己斉一性、自己の連続性、解離性同一性障害の同一性
* 「AとBは同一個体ではないが「同じ」だ」 →質的同一性、または同一性の問題というよりメタファーなどの問題
* 「著作物において引用元と引用後が同じ内容だ」を意味する法律学用語 →同一性保持権（right to integrity）
* 「エベレストとチョモランマは同じだ」 →「意義と意味」に関する同一性
* 「私の車とあなたの車は同じだ」→「タイプとトークン」に関する同一性
* 「AとAは同じだ」を意味する論理学
rdf:langString
Na filosofia, identidade é a relação que cada coisa tem apenas consigo mesma. A noção de identidade faz surgir um número de problemas filosóficos, incluindo a identidade dos indiscerníveis (se x e y gozam do mesmo conjunto de propriedades, trata-se então de coisa única e mesma?) e questões sobre mudança e identidade pessoal através do tempo (quais as condições para que a pessoa x e a pessoa y, esta de um tempo posterior, sejam a mesma pessoa?)
rdf:langString
Identitet (av lat. idem, densamme) är inom filosofi en term som beskriver någon typ av grundläggande likhet eller oskiljaktighet. En strikt numerisk identitet är en relation som varje föremål har med ett och endast ett annat föremål, nämligen sig själv. En annan typ av identitet brukar kallas kvalitativ identitet, och beskriver det förhållande som gäller mellan föremål av samma slag, som har relevanta egenskaper gemensamma, t.ex. två exemplar av samma bok.
rdf:langString
Ідентичність — одне із базових понять філософії, воно видається настільки очевидним, що його можна пояснити хіба синонімом: «сказати х та y ідентичні, все одно що сказати вони одна і та ж річ. Все ідентичне само із собою і ні з чим іншим». На трьох прикладах видно основні функції ідентичності: 1.
* Цицерон = Цицерон 2.
* Цицерон = Катиліна 3.
* Цицерон = Тулій, Вечірня зірка = Ранкова зірка = Венера, ми знаємо з того, що вони позначають один небесний об'єкт.
rdf:langString
Тождество — философская категория, выражающая равенство, одинаковость предмета, явления с самим собой или равенство нескольких предметов. О предметах А и В говорят, что они являются тождественными, одними и теми же, если и только если все свойства (и отношения), которые характеризуют А, характеризуют и В, и наоборот (закон Лейбница). Однако, поскольку действительность постоянно изменяется, абсолютно тождественных самим себе предметов, даже в их существенных, основных свойствах не бывает. Тождество является не абстрактным, а конкретным, то есть содержит внутренние различия, постоянно «снимающим» себя в процессе развития, зависящим от данных условий. Само отождествление отдельных предметов требует их предварительного отличия от других предметов; с другой стороны, часто приходится отождествля
rdf:langString
在哲學中，同一性（英語：Identity，來自拉丁語：identitas，「相同」之意），是每個事物只與它自己有關的關係，或「名稱」與「被指稱之物」的關係。 同一性的概念引發了許多哲學問題，包括不可分者同一性原理（如果 x 和 y 共享它們的所有屬性，它們是否是同一回事？），以及關於隨時間變化和人格同一性的問題（必須是什麼？一個人 x 一次和一個人 y 稍後是同一個人的情況？）。區分定性同一性（英語：qualitative identity）和數字同一性（英語：numerical identity）很重要；例如，考慮兩個孩子騎著相同的自行車參加比賽，而他們的母親正在觀看比賽。兩個孩子在一種意義上（定性同一性）擁有相同的自行車，而在另一種意義上（數字同一性）擁有相同的母親。 本文主要關注數字同一性，它是一個更精確的概念。
rdf:langString
rdf:langString
Identity (philosophy)
rdf:langString
الهوية (فلسفة)
rdf:langString
Identitat (filosofia)
rdf:langString
Identität
rdf:langString
Identeco (filozofio)
rdf:langString
Identidad (filosofía)
rdf:langString
Nortasun (filosofia)
rdf:langString
Identité (philosophie)
rdf:langString
Identità (filosofia)
rdf:langString
同一性
rdf:langString
Tożsamość (logika)
rdf:langString
Identidade (filosofia)
rdf:langString
Тождество (философия)
rdf:langString
Identitet (filosofi)
rdf:langString
同一性
rdf:langString
Ідентичність (філософія)
xsd:integer
89532
xsd:integer
1122666921
rdf:langString
En filosofia la identitat és la relació que tota entitat manté només amb si mateixa. La identitat pròpiament es refereix a la identitat numèrica, com diferent de la semblança exacta o identitat qualitativa. En canvi, la identitat numèrica es dona quan no hi ha pròpiament dues entitats, sinó una de sola que potser duu dos noms. D'acord amb el principi d'identitat dels indiscernibles, dues entitats no poden compartir totes les seves qualitats i ser tanmateix numèricament diferents. Diferents tipus d'entitats tenen criteris diferents per determinar la identitat numèrica. Per exemple, en matemàtiques, dues entitats són idèntiques si i només si en tots els seus elements es verifiquen el mateix. En canvi, als clubs, els membres poden canviar i el club romandre el mateix. Els criteris d'identitat moltes vegades són difusos i condueixen a paradoxes, com la paradoxa sorites o la paradoxa de Teseu. La relació d'identitat numèrica és una relació d'equivalència, simètrica, reflexiva i transitiva. Tanmateix, de vegades els filòsofs han proposat criteris d'identitat que no respecten totes aquestes propietats.
rdf:langString
في الفلسفة، الهُوية (identity)، من اللاتينية:(identitas), وتعني "التشابه" هي مجموع الصفات و المقومات الجوهرية التي تجعل الشخص هو هو مطابق لذاته و متميز عن غيره بغض النظر عن كل التغيرات التي يمكن أن تلحق هذا الأخير. المفهوم الفلسفي للهُوية متميز عن المفهوم الأكثر شهرة للهُوية المستخدم في علم النفس والعلوم الإجتماعية. حيث يتعلق المفهوم الفلسفي بالعلاقة، على وجه التحديد العلاقة بين س وص، إذا وفقط إذا كانا نفس الشيء، أو مطابقين لبعضهما (بمعنى آخر إذا وفقط إذا كان ص=س). المفهوم الإجتماعي للهُوية، بالتباين، يجب أن يكون له علاقة بمفهوم أو تصوّر الذات والتمثيل الإجتماعي للشخص. وبشكل أكثر عموماً. جوانب الأشخاص التي تجعلهم فريدين، أو مختلفين نوعيّاً عن الآخرين (مثل الهُوية الثقافية، الهُوية الوطنية، الهُوية عبر الإنترنت، الهُوية الجنسية، وعملية تكوين الهُوية).
rdf:langString
Identität (von mittellateinisch identitas, Abstraktum zu lateinisch īdem ‚derselbe‘) ist die Gesamtheit der Eigentümlichkeiten, die eine Entität, einen Gegenstand oder ein Objekt kennzeichnen und als Individuum von anderen unterscheiden. In ähnlichem Sinn wird der Begriff auch zur Charakterisierung von Personen verwendet. Dabei steht psychologisch und soziologisch im Vordergrund, welche Merkmale im Selbstverständnis von Individuen oder Gruppen als wesentlich erachtet werden. So folgt die rechtliche Identitätsfeststellung den für Inklusion und Exklusion relevanten Markern moderner bürgerlicher Gesellschaften. Als Relation zwischen zwei gegebenen Größen bedeutet Identität die völlige Übereinstimmung. Wenn sich zwei Gegenstände des Diskursuniversums in allen Eigenschaften gleichen und daher nicht unterscheidbar sind, spricht man von qualitativer Identität; wenn die in Rede stehenden Gegenstände in Wirklichkeit dasselbe Objekt sind, spricht man von numerischer Identität. Bei Ausdrücken und Begriffen, besonders in der Sprachphilosophie und in der Mathematik, steht Identität analog für die gleiche Intension oder Extension. In der Sprache der Logik wird Identität ausgedrückt durch .
rdf:langString
En filozofio, la identeco estas la rilato kiun ĉiu ento havas nur kun si mem. La identeco propre referencas al la nombra identeco, kiel io diferenca el la preciza simileco aŭ kvalita identeco. Male, la nombra identeco okazas kiam ne estas propre du entoj, sed nur unusola kiu eble estas referencata per du diversaj nomoj. Laŭ la principo de Identeco de nediferencigeblaj aĵoj, du entoj ne povas kunhavi ĉiujn siajn kvalitojn kaj samtempes esti laŭnombre diferencaj. Por ekzemplo, en matematiko, du entoj estas identaj se kaj nur se en ĉiuj ties elementoj estas verigebla la samo. Male, ekzemple en kluboj, la klubanoj povas ŝanĝi kaj la klubo resti la sama. La kriterioj de identeco ofte estas malklaraj kaj povas konduki al paradokso, kiel ĉe la paradokso "sorites" kaj la paradokso de Tezeo. La rilato de nombra identeco estas rilato de ekvivalento, simetria, refleksiva kaj transitiva. Tamen foje filozofoj proponis kriteriojn de identeco kiu ne sekvas ĉiujn tiujn proprecojn.
rdf:langString
Filosofian, nortasuna edo identitatea entitate edo izate batek bere buruarekin duen erlazioa da. Nortasunaren nozioak hainbat arazo filosofiko ditu, esaterako berdinak diren bi entitateren nortasuna (biek propietate berak badituzte, entitate bera dira?) edo denboran zehar gertatzen diren aldaketen ondorioak (une jakin batean pertsona bat dena, beste une batean pertsona bera izaten jarraitzen du?). Nortasunaren kontzeptu filosofikoa eta kontzeptu psikologikoa edo soziala bereizi behar dira. Filosofiaren ikuspuntuak erlazioa hartzen du kontuan, hau da, x nortasun bat eta y nortasun bat gauza bera diren, edo bi nortasun berdin diren. Ikuspuntu soziologikotik, berriz, pertsonek beren buruaz duten ikusmoldea, sozialki nola aurkezten duten haien buruak, eta oro har, pertsona bakoitza bakar (edo gainerakoetatik kualitatiboki desberdin) egiten duten aspektuak hartzen dira kontuan. Horrela, nortasun kulturala, genero nortasuna, nortasun nazionala, lineako nortasuna, etab. bereiz daitezke. Identitatea, gainera, pertsona batek beregain duen kontzientzia ere bada, zeinak, besteengandik desberdin bihurtzen duen. Nahiz eta identitatea osatzen duten ezaugarri asko hereditarioak edota berezkoak izan, inguruak ere eragin handia izan ohi du subjektu bakoitzaren nortasuna garatzean; arrazoi honengatik esan daiteke baliagarriak direla “nire identitate propioa bilatzen ari naiz” bezalako espresioak.Zentzu honetan, propioa den zerbaitekin lotzen da identitatearen ideia, barneko errealitate bat izango balitz moduan, zeina, berez pertsonarekin erlaziorik ez duten jarrera edota jokabide batzuen ondorioz estalia izan daitekeen: “Nire identitatea galdu nuela sentitu nuen; gustatzen ez zitzaizkidan eta nirekin bat ez zentozen lanbideak onartzen hasi nintzen”. Erlijio edo politikarekin nahastean kontrobersia sustatzen duten kontzeptu multzoaren barnean kokatzen da identitatea. Izan ere, bi modu oso definitu eta aurkako esanahia dutenetan ulertu daitezke, bata askatasunarekin eta autentikotasunarekin erlazionatuta, eta bestea, nagusiek determinatutako rol sozialaren ezartzearekin erlazionatuta. Lehenengoak, aurreko paragrafoetan aipatzen den bilaketa horrekin du zerikusia, eta identitatea eratu, moldatu eta aberasten denaren ideia du oinarri lez.
rdf:langString
In philosophy, identity (from Latin: identitas, "sameness") is the relation each thing bears only to itself. The notion of identity gives rise to many philosophical problems, including the identity of indiscernibles (if x and y share all their properties, are they one and the same thing?), and questions about change and personal identity over time (what has to be the case for a person x at one time and a person y at a later time to be one and the same person?). It is important to distinguish between qualitative identity and numerical identity. For example, consider two children with identical bicycles engaged in a race while their mother is watching. The two children have the same bicycle in one sense (qualitative identity) and the same mother in another sense (numerical identity). This article is mainly concerned with numerical identity, which is the stricter notion. The philosophical concept of identity is distinct from the better-known notion of identity in use in psychology and the social sciences. The philosophical concept concerns a relation, specifically, a relation that x and y stand in if, and only if they are one and the same thing, or identical to each other (i.e. if, and only if x = y). The sociological notion of identity, by contrast, has to do with a person's self-conception, social presentation, and more generally, the aspects of a person that make them unique, or qualitatively different from others (e.g. cultural identity, gender identity, national identity, online identity, and processes of identity formation). Lately, identity has been conceptualized considering humans’ position within the ecological web of life.
rdf:langString
En filosofía, la identidad es la relación que toda entidad mantiene solo consigo misma. La identidad propiamente se refiere a la identidad numérica, como distinta de la similitud exacta o identidad cualitativa. En cambio, la identidad numérica se da cuando no hay propiamente dos entidades, sino una sola que quizás lleva dos nombres. De acuerdo con el principio de identidad de los indiscernibles, dos entidades no pueden compartir todas sus cualidades y ser sin embargo numéricamente distintas. Por ejemplo, en matemáticas, dos entidades son idénticas si y solo si en todos sus elementos se verifican lo mismo. En cambio, en los clubes, los miembros pueden cambiar y el club permanecer el mismo. Los criterios de identidad muchas veces son vagos y llevan a paradojas, como la paradoja sorites y la paradoja de Teseo. La relación de identidad numérica es una relación de equivalencia, simétrica, reflexiva y transitiva. Sin embargo, a veces los filósofos han propuesto criterios de identidad que no respetan todas estas propiedades.
rdf:langString
L’identité est un terme désignant plusieurs formes de relations, en logique, en métaphysique et en psychologie. On distingue l'identité comme relation d'un être à lui-même (« identité numérique » : le fait d'être un), de l'identité comme ressemblance extrême entre deux êtres (« identité qualitative »), et de l'identité comme ce qui fait le caractère d'un sujet dans son devenir temporel (« identité personnelle »). On parle également d'identité pour désigner l'appartenance de plusieurs êtres à une même espèce ou sorte (« identité spécifique »).
rdf:langString
Identità (dal latino identitas, derivato da idem ("stessa cosa"), che riproduce il lemma greco ταὐτότης), è un termine e un principio filosofico che genericamente indica l'eguaglianza di un oggetto rispetto a sé stesso . In relazione ad altri oggetti l'identità è tutto ciò che rende un'entità definibile e riconoscibile, perché possiede un insieme di qualità o di caratteristiche che la fanno essere ciò che è e, per ciò stesso, la distinguono da tutte le altre entità.
rdf:langString
同一性（どういつせい）とは、主に英語の「identity」を翻訳した語であり、多義語である。日本語に即して説明すれば、ひとくちに同一性といっても二種類の意味があり、「Aは何者なのか」という意味での同一性と、「AとBは同じだ」という意味での同一性がある。さらに以下のように細分化して言い換えられる。
* 「Aは何者なのか」 →「定義」「本質」とも言い換えられる同一性
* 「私は何者なのか」→自己同一性（identity、self identity、カタカナで「アイデンティティ」というときは大抵これ）
* 「私は男なのか/女なのか/それ以外なのか」→性同一性（gender identity）
* 「Aは何者なのか」の関連語 →同定、ID、未確認飛行物体（unidentified-）
* 「AとBは同じだ」 →「定義」「本質」とは言い換えられない同一性
* 「AとBは同一個体だ」 →数的同一性、不可識別者同一の原理（identity of indiscernibles）
* 「過去のそれと現在のそれは同一個体だ」 →「テセウスの船」に関する同一性、通時的同一性（diachronic identity）
* 「過去の私と現在の私は同じ私だ」 →人格の同一性（personal identity）、自己斉一性、自己の連続性、解離性同一性障害の同一性
* 「AとBは同一個体ではないが「同じ」だ」 →質的同一性、または同一性の問題というよりメタファーなどの問題
* 「著作物において引用元と引用後が同じ内容だ」を意味する法律学用語 →同一性保持権（right to integrity）
* 「エベレストとチョモランマは同じだ」 →「意義と意味」に関する同一性
* 「私の車とあなたの車は同じだ」→「タイプとトークン」に関する同一性
* 「AとAは同じだ」を意味する論理学用語 →同一律（law of identity） この記事では、上記すべてをひっくるめて扱う。なお、同一性の対概念として差異性がある。
rdf:langString
Tożsamość, identyczność – w logice: relacja, jaką każda rzecz posiada z samą sobą. Dwie rzeczy są identyczne ze sobą wtedy i tylko wtedy, gdy są tym samym. Na przykład Fosforos i Hesperos są identyczne ze sobą – każda z tych nazw to sztywny desygnator planety Wenus. Identyczność w sensie logicznym bywa inaczej nazywana identycznością numeryczną. Nie należy jej mylić z potocznym użyciem słowa "identyczny" jako "bardzo podobny", czyli z pojęciem identyczności jakościowej.
rdf:langString
Na filosofia, identidade é a relação que cada coisa tem apenas consigo mesma. A noção de identidade faz surgir um número de problemas filosóficos, incluindo a identidade dos indiscerníveis (se x e y gozam do mesmo conjunto de propriedades, trata-se então de coisa única e mesma?) e questões sobre mudança e identidade pessoal através do tempo (quais as condições para que a pessoa x e a pessoa y, esta de um tempo posterior, sejam a mesma pessoa?) Deve-se distinguir o conceito filosófico de identidade da noção mais conhecida em uso na psicologia e ciências sociais. O conceito filosófico compreende uma relação, especificamente, uma relação envolvendo x e y se, e somente se eles são uma coisa única, ou idênticos um ao outro (isto é: se, e somente x = y). A noção sociológica de identidade, em contraste, tem em questão a auto-concepção de uma pessoa, sua apresentação social e, de forma mais geral, os aspectos que fazem uma pessoa única, ou qualitativamente diferente de outras (por exemplo, identidade cultural, de gênero, nacional, identidade online e processos de formação de identidade).
rdf:langString
Identitet (av lat. idem, densamme) är inom filosofi en term som beskriver någon typ av grundläggande likhet eller oskiljaktighet. En strikt numerisk identitet är en relation som varje föremål har med ett och endast ett annat föremål, nämligen sig själv. En annan typ av identitet brukar kallas kvalitativ identitet, och beskriver det förhållande som gäller mellan föremål av samma slag, som har relevanta egenskaper gemensamma, t.ex. två exemplar av samma bok. Det filosofiska identitetsbegreppet ska inte sammanblandas med det kanske mer vardagliga identitetsbegrepp som används inom psykologi och samhällsvetenskap. Det filosofiska begreppet handlar om ett förhållande mellan två föremål, där utsagan är sann om och endast om x är identisk med y. Det sociologiska identitetsbegreppet har däremot att göra med en persons självuppfattning, social presentation och mer allmänt aspekten hos en person som gör den unik eller kvalitativt olik från andra (till exempel kulturidentitet, könsidentitet, nationell identitet, onlineidentitet och processer för identitetsbildning). Ett klassiskt filosofiskt problem gäller identitet över tid. Vad krävs för att vid en viss tidpunkt ska vara identisk med vid en senare tidpunkt? Finns det något fog för att t.ex. säga att Derek Parfit vid en viss tidpunkt är identisk med "samma" Derek Parfit åtskilliga år senare, trots att samtliga celler i hans kropp hunnit omsättas under tiden? Theseusskeppet är en klassisk filosofisk paradox som tar upp dessa ämnen. Ett logiskt postulat som hänger ihop med identitetsbegreppet är Leibniz lag, som säger att identitet är en nödvändig följd av att två föremål har samtliga egenskaper gemensamma.
rdf:langString
Тождество — философская категория, выражающая равенство, одинаковость предмета, явления с самим собой или равенство нескольких предметов. О предметах А и В говорят, что они являются тождественными, одними и теми же, если и только если все свойства (и отношения), которые характеризуют А, характеризуют и В, и наоборот (закон Лейбница). Однако, поскольку действительность постоянно изменяется, абсолютно тождественных самим себе предметов, даже в их существенных, основных свойствах не бывает. Тождество является не абстрактным, а конкретным, то есть содержит внутренние различия, постоянно «снимающим» себя в процессе развития, зависящим от данных условий. Само отождествление отдельных предметов требует их предварительного отличия от других предметов; с другой стороны, часто приходится отождествлять различные предметы (например, с целью создания их классификаций). Это означает, что тождество неразрывно связано с различием и является относительным. Всякое тождество вещей временно, преходяще, а их развитие, изменение абсолютно. В точных науках, однако, абстрактное, то есть отвлекающееся от развития вещей, тождество в соответствии с законом Лейбница, используется потому, что в процессе познания возможны и необходимы в известных условиях идеализация и упрощение действительности. С подобными ограничениями формулируется и логический закон тождества. Тождество следует отличать от , подобия и единства. Сходными мы называем предметы, обладающие одним или несколькими общими свойствами; чем больше у предметов общих свойств, тем ближе их сходство подходит к тождеству. Два предмета считаются тождественными, если их качества совершенно сходны. Необходимое условие тождества — это единство: где нет единства, не может быть и тождества. Материальный мир, делимый до бесконечности, единством не обладает; единство появляется с жизнью, в особенности с духовной жизнью. Мы говорим о тождестве организма в том смысле, что его единая жизнь пребывает, несмотря на постоянную смену частиц, образующих организм; где есть жизнь, там есть единство, но в настоящем значении слова ещё нет тождества, поскольку жизнь убывает и прибывает, оставаясь неизменной лишь в идее. То же самое можно сказать и о личности — высшем проявлении жизни и сознания; и в личности нами лишь предполагается тождество, в действительности же его нет, так как самое содержание личности постоянно меняется. Истинное тождество возможно только в мышлении; правильно образованное понятие имеет вечную ценность независимо от условий времени и пространства, в которых оно мыслится. Лейбниц своим установил мысль, что не могут существовать две вещи совершенно сходные в качественном и количественном отношениях, поскольку такое сходство было бы ни чем иным, как тождеством. Философия тождества выступает центральной идеей в работах Фридриха Шеллинга.
rdf:langString
在哲學中，同一性（英語：Identity，來自拉丁語：identitas，「相同」之意），是每個事物只與它自己有關的關係，或「名稱」與「被指稱之物」的關係。 同一性的概念引發了許多哲學問題，包括不可分者同一性原理（如果 x 和 y 共享它們的所有屬性，它們是否是同一回事？），以及關於隨時間變化和人格同一性的問題（必須是什麼？一個人 x 一次和一個人 y 稍後是同一個人的情況？）。區分定性同一性（英語：qualitative identity）和數字同一性（英語：numerical identity）很重要；例如，考慮兩個孩子騎著相同的自行車參加比賽，而他們的母親正在觀看比賽。兩個孩子在一種意義上（定性同一性）擁有相同的自行車，而在另一種意義上（數字同一性）擁有相同的母親。 本文主要關注數字同一性，它是一個更精確的概念。 同一性的哲學概念不同於心理學和社會科學中廣為人知的相關概念。哲學概念涉及一種關係，具體而言，當且僅當 x 和 y 是同一事物或彼此相同時（即，當且僅當 x = y）時，它們才存在的關係。相比之下，社會學的相關概念與一個人的自我概念、社會表現（英語：social presentation）有關，更一般地說，一個人的方面使他們與眾不同，或與其他人在性質上有所不同（例如文化認同、性別認同、民族認同、網路身分，以及身份形成（英語：Identity formation）的過程）。
rdf:langString
Ідентичність — одне із базових понять філософії, воно видається настільки очевидним, що його можна пояснити хіба синонімом: «сказати х та y ідентичні, все одно що сказати вони одна і та ж річ. Все ідентичне само із собою і ні з чим іншим». На трьох прикладах видно основні функції ідентичності: 1.
* Цицерон = Цицерон 2.
* Цицерон = Катиліна 3.
* Цицерон = Тулій, де у 1. ідентичність тривіальна, у 2. хибна, а у 3. інформативна, адже вона поєднує два терми, два імені, одного об’єкта. Тобто об'єкт той самий, але імена різні. Таким чином користь поняття ідентичності має початок у тому, що природна мова не має форми одна-річ-одне-ім'я, у ній присутній надлишок імен. Щоб ствердити ідентичність між іменами, ми потребуємо екстралінгвістичну фактичну обставину . Наприклад, те, що Вечірня зірка = Ранкова зірка = Венера, ми знаємо з того, що вони позначають один небесний об'єкт.
xsd:nonNegativeInteger
10087