Icelandic turf house
http://dbpedia.org/resource/Icelandic_turf_house an entity of type: Software
Las casas de césped (o casas de tepe) fueron el tipo de casa más común en Islandia entre el s. IX y el XIX. Se construían principalmente con tepes de césped, a los que podían añadirse piedra o madera. Producto de un clima duro, ofrecían un aislamiento superior a otras construcciones, en una época donde otros materiales escaseaban. La mayoría de las casas de tepe conservadas hasta hoy son de estilo «tejado de aguilones» del siglo XIX.
rdf:langString
Un torfbær (littéralement, « maison de gazon ») est une maison traditionnelle islandaise. Les torfbæir ont été développées par les premiers colons de l'île au IXe siècle à partir de la maison longue scandinave et sont restées les maisons traditionnelles du pays jusqu'au XIXe siècle. Leur nom provient du fait que le principal matériau est la terre couverte de gazon. Le toit est également en terre couvert de gazon. Les bases des murs peuvent être renforcés de pierres et la charpente en bois.
rdf:langString
アイスランドのターフハウス(アイスランド語: torfbæir)は、単に木々や石で作られたた建物に比べて断熱性に優れたもので、厳しい気候のもと、他の建築素材を十分に集めることが難しかったことから建てられた。
rdf:langString
Domy torfowe na Islandii (isl. Torfbær) – charakterystyczne dla Islandii budownictwo z wykorzystaniem bloków torfu jako budulca. Od zasiedlenia Islandii w IX wieku osadnicy zmagali się z niedostatkiem drewna. Wykorzystano znaną wcześniej i w innych częściach Europy technikę budownictwa z użyciem torfu. Formy i rozwiązania zmieniały się przez wieki, dając architekturę charakterystyczną dla Islandii. Oprócz domów wiejskich z użyciem tej samej techniki budowano rezydencje i kościoły.
rdf:langString
Torvhus (isländska: torfbær) är ett slags hus som huvudsakligen är byggt av torv och sten. Så sent som in på 1900-talet var torvhus fortfarande den vanligaste typen av hus i Island och merparten av befolkningen bodde i sådana.
rdf:langString
Исландские дерновые дома (исл. torfbæir; по своей конструкции — землянка либо полуземлянка) — издавна строились в Исландии ввиду сложного климата на острове и дефицита других строительных материалов, эффективно защищающих от холода.
rdf:langString
Der Torfhof war die vorherrschende Hausform der Landbevölkerung in Island. Als die Wikinger die Insel besiedelten, brachten sie ihre gewohnten Langhäuser mit. Dafür wurden jedoch große Holzmengen verbraucht. Durch Holzmangel in Island entwickelte sich später diese Hausform. Sie war im ganzen Land verbreitet und wurde bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts bewohnt. Mancherorts sind solche Gebäude heute als Museum zu besichtigen. Durch das verwendete Material waren die Häuser nicht sehr lange haltbar, und es war im Haus recht kühl und feucht.
rdf:langString
Icelandic turf houses (Icelandic: torfbæir [ˈtʰɔrvˌpaijɪr̥]) were the product of a difficult climate, offering superior insulation compared to buildings solely made of wood or stone, and the relative difficulty in obtaining other construction materials in sufficient quantities.
rdf:langString
As casas de turfa islandesas são o produto de um clima severo, que oferecem isolação térmica superior comparada com as construções feitas somente de madeira ou pedra, e da dificuldade de se obter materiais de construção em quantidades suficientes.
rdf:langString
Ісландські дернові будинки (за своєю конструкцією — землянка або напівземлянка) — тип будов, що здавна будувалися в Ісландії. Вибір матеріалу зумовлений складним кліматом на острові та дефіцитом інших будівельних матеріалів, які ефективно захищають від холоду. Такі будинки використовувалися для житла з IX століття до середини XX століття. Будинки з дерну будувалися напівзаглибленими. До недоліків таких будинків, в першу чергу, можна віднести високу вологість.
rdf:langString
rdf:langString
Torfhof
rdf:langString
Casas de césped islandesas
rdf:langString
Icelandic turf house
rdf:langString
Torfbær
rdf:langString
アイスランドのターフハウス
rdf:langString
Domy torfowe na Islandii
rdf:langString
Casa de turfa islandesa
rdf:langString
Исландские дерновые дома
rdf:langString
Torvhus
rdf:langString
Ісландські дернові будинки
xsd:integer
6928723
xsd:integer
1059354848
rdf:langString
Der Torfhof war die vorherrschende Hausform der Landbevölkerung in Island. Als die Wikinger die Insel besiedelten, brachten sie ihre gewohnten Langhäuser mit. Dafür wurden jedoch große Holzmengen verbraucht. Durch Holzmangel in Island entwickelte sich später diese Hausform. Sie war im ganzen Land verbreitet und wurde bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts bewohnt. Mancherorts sind solche Gebäude heute als Museum zu besichtigen. Die Wände und der rückwärtige Giebel sind bei den Häusern aus Grassoden aufgeschichtet. Aus Holz wurde der Giebel und der Dachstuhl gebaut. Eingedeckt wurde mit flachen Steinen und dann mit Grassoden abgedeckt. Wurde mehr Platz auf dem Hof gebraucht, so wurde ein weiteres Haus mit Giebel daneben gebaut, zum Beispiel für eine Werkstatt oder eine Schmiede. Das einzige Feuer im Haus gibt es in der Küche Eldhús, ein offenes Feuer zum Kochen. Es gab aber nicht jeden Tag warmes Essen. Im Rauch vom Feuer wurden Fleisch und Würste konserviert. Der größte Raum im Haus ist die Baðstofa. Hier stehen die Betten. Es ist aber nicht nur das Schlafzimmer, hier wurde auch aus Holzschüsseln mit Klappdeckeln gegessen. Hier wurde in den Abendstunden zur Kvöldvaka („Abendwache“, gemeinschaftliches Beisammensein) gesessen, während zum Beispiel die Wolle verarbeitet wurde, es gab einen Vorleser, es wurde gesungen oder Gedichte vorgetragen. Dieser Raum war oberhalb der Ställe, so wurde die Wärme des Viehs zum Heizen genutzt. Durch das verwendete Material waren die Häuser nicht sehr lange haltbar, und es war im Haus recht kühl und feucht.
rdf:langString
Icelandic turf houses (Icelandic: torfbæir [ˈtʰɔrvˌpaijɪr̥]) were the product of a difficult climate, offering superior insulation compared to buildings solely made of wood or stone, and the relative difficulty in obtaining other construction materials in sufficient quantities. 30% of Iceland was forested when it was settled, mostly with birch. Oak was the preferred timber for building Norse halls in Scandinavia, but native birch had to serve as the primary framing material on the remote island. However, Iceland did have a large amount of turf that was suitable for construction. Some structures in Norway had turf roofs, so the notion of using this as a building material was not alien to many settlers.
rdf:langString
Las casas de césped (o casas de tepe) fueron el tipo de casa más común en Islandia entre el s. IX y el XIX. Se construían principalmente con tepes de césped, a los que podían añadirse piedra o madera. Producto de un clima duro, ofrecían un aislamiento superior a otras construcciones, en una época donde otros materiales escaseaban. La mayoría de las casas de tepe conservadas hasta hoy son de estilo «tejado de aguilones» del siglo XIX.
rdf:langString
Un torfbær (littéralement, « maison de gazon ») est une maison traditionnelle islandaise. Les torfbæir ont été développées par les premiers colons de l'île au IXe siècle à partir de la maison longue scandinave et sont restées les maisons traditionnelles du pays jusqu'au XIXe siècle. Leur nom provient du fait que le principal matériau est la terre couverte de gazon. Le toit est également en terre couvert de gazon. Les bases des murs peuvent être renforcés de pierres et la charpente en bois.
rdf:langString
アイスランドのターフハウス(アイスランド語: torfbæir)は、単に木々や石で作られたた建物に比べて断熱性に優れたもので、厳しい気候のもと、他の建築素材を十分に集めることが難しかったことから建てられた。
rdf:langString
Domy torfowe na Islandii (isl. Torfbær) – charakterystyczne dla Islandii budownictwo z wykorzystaniem bloków torfu jako budulca. Od zasiedlenia Islandii w IX wieku osadnicy zmagali się z niedostatkiem drewna. Wykorzystano znaną wcześniej i w innych częściach Europy technikę budownictwa z użyciem torfu. Formy i rozwiązania zmieniały się przez wieki, dając architekturę charakterystyczną dla Islandii. Oprócz domów wiejskich z użyciem tej samej techniki budowano rezydencje i kościoły.
rdf:langString
As casas de turfa islandesas são o produto de um clima severo, que oferecem isolação térmica superior comparada com as construções feitas somente de madeira ou pedra, e da dificuldade de se obter materiais de construção em quantidades suficientes. A Islândia era cheia de florestas de bétulas (menos nas áreas montanhosas e terras altas). Carvalho era a madeira mais utilizada nas casas norueguesas na Escandinávia, mas a bétula nativa da Islândia serviria para fazer a estrutura básica das casas na ilha isolada. Entretanto a Islândia tinha turfa (ou gramado) em abundância que poderia ser utilizada nas construções. As estruturas que utilizavam esse material não eram novidades para os noruegueses, por isso muitos colonizadores utilizaram essa ideia na ilha.
rdf:langString
Torvhus (isländska: torfbær) är ett slags hus som huvudsakligen är byggt av torv och sten. Så sent som in på 1900-talet var torvhus fortfarande den vanligaste typen av hus i Island och merparten av befolkningen bodde i sådana.
rdf:langString
Ісландські дернові будинки (за своєю конструкцією — землянка або напівземлянка) — тип будов, що здавна будувалися в Ісландії. Вибір матеріалу зумовлений складним кліматом на острові та дефіцитом інших будівельних матеріалів, які ефективно захищають від холоду. Такі будинки використовувалися для житла з IX століття до середини XX століття. Вікінги, які переселилися на острів з материка, будували дерев'яні будинки, швидко винищили значну частину лісів острова. Нині Ісландія небагата лісами, а ті, що є, складаються з берези, яка не дуже добре підходить для будівництва. Імпортувати ліс Ісландія теж не могла, бо не мала власних суден достатньої вантажопідйомності. Будинки будувалися за наступною технологією. На майданчику викладалася підлога великими плоскими каменями. На них ставився дерев'яний каркас, який повинен був утримувати навантаження від дерну. Цей каркас мав прорізи під вікна та двері. Каркас обкладався дерном в кілька шарів. Всередині будинок мав кілька приміщень. У найбільшому приміщенні розміщувалося вогнище, в одному з приміщень розміщували домашню худобу (причому підлогу в тому приміщенні робили трохи нижче, таким чином використовувалося і тепло тварин). У XIV столітті будинки з дерну зазнали еволюційної зміни — замість одного великого будинку стали будувати кілька дрібних, пов'язаних між собою. Будинки з дерну будувалися напівзаглибленими. До недоліків таких будинків, в першу чергу, можна віднести високу вологість.
rdf:langString
Исландские дерновые дома (исл. torfbæir; по своей конструкции — землянка либо полуземлянка) — издавна строились в Исландии ввиду сложного климата на острове и дефицита других строительных материалов, эффективно защищающих от холода.
xsd:nonNegativeInteger
3464
