I, Pencil
http://dbpedia.org/resource/I,_Pencil an entity of type: WikicatLibertarianPublications
Já, tužka (v anglickém originále I, Pencil nebo celým názvem I, Pencil: My Family Tree as Told to Leonard E. Read) je krátký, esejovitý článek amerického ekonoma Leonarda Reada, ve které autor ukazuje na ekonomický fenomén tzv. rozptýlených informací.
rdf:langString
I, Pencil: My Family Tree as Told to Leonard E. Read, commonly known as I, Pencil, is an essay by Leonard Read and it was first published in the December 1958 issue of The Freeman. Wikisource has original text related to this article:I, Pencil "I, Pencil" is written in the first person from the point of view of a pencil. The pencil details the complexity of its own creation, listing its components (cedar, lacquer, graphite, ferrule, factice, pumice, wax, glue) and the numerous people involved, down to the sweeper in the factory and the lighthouse keeper guiding the shipment into port.
rdf:langString
Yo, el lápiz es un ensayo de Leonard Read. El título completo es Yo, el lápiz. Mi árbol genealógico, según Leonard E. Read y fue publicado por primera vez en diciembre de 1958 de The Freeman. Fue reimpreso en The Freeman en mayo de 1996 y en un folleto titulado "Yo... Lápiz" en mayo de 1998. En la reimpresión, Milton Friedman escribió la introducción y Donald J. Boudreaux escribió el epílogo. Friedman (ganador en 1976 del Premio en Ciencias Económicas en memoria de Alfred Nobel) utilizó el ensayo en su show de televisión PBS en 1980 "Libre para elegir" y acompañado del libro del mismo nombre.
rdf:langString
Я, Олівець (англ. I, Pencil) — есе Леонарда Ріда (англ. Leonard Read), вперше надруковане в журналі The Freeman у грудневому випуску 1958 року. Повна назва: англ. «I, Pencil. My Family Tree as told to Leonard E. Read» (Я, Олівець. Моє родинне дерево розказане Леонарду Ріду). Есе було передруковане в травні 1996 року та як памфлет з назвою «I…Pencil» в травні 1998. В репринті, Мілтон Фрідман написав передмову, а — післямову. Фрідман використав есе в теле-шоу в 1980 році.
rdf:langString
rdf:langString
Já, tužka
rdf:langString
Yo, el lápiz
rdf:langString
I, Pencil
rdf:langString
Я, Олівець
xsd:integer
4331572
xsd:integer
1123391095
rdf:langString
Já, tužka (v anglickém originále I, Pencil nebo celým názvem I, Pencil: My Family Tree as Told to Leonard E. Read) je krátký, esejovitý článek amerického ekonoma Leonarda Reada, ve které autor ukazuje na ekonomický fenomén tzv. rozptýlených informací.
rdf:langString
I, Pencil: My Family Tree as Told to Leonard E. Read, commonly known as I, Pencil, is an essay by Leonard Read and it was first published in the December 1958 issue of The Freeman. Wikisource has original text related to this article:I, Pencil "I, Pencil" is written in the first person from the point of view of a pencil. The pencil details the complexity of its own creation, listing its components (cedar, lacquer, graphite, ferrule, factice, pumice, wax, glue) and the numerous people involved, down to the sweeper in the factory and the lighthouse keeper guiding the shipment into port. No Master Mind There is a fact still more astounding: The absence of a master mind, of anyone dictating or forcibly directing these countless actions which bring me into being. No trace of such a person can be found. Instead, we find the invisible hand at work. ... Since only God can make a tree, I insist that only God could make me. Man can no more direct these millions of know-hows to bring me into being than he can put molecules together to create a tree. ... The lesson I have to teach is this: Leave all creative energies uninhibited. Merely organize society to act in harmony with this lesson. Let society's legal apparatus remove all obstacles the best it can. Permit these creative know-hows freely to flow. Have faith that free men and women will respond to the Invisible Hand. This faith will be confirmed. — "I, Pencil", 2008 edition It was reprinted in The Freeman in May 1996 and as a pamphlet entitled "I... Pencil" in May 1998. In the reprint, Milton Friedman wrote the introduction and Donald J. Boudreaux wrote the afterword. Friedman (the 1976 winner of the Nobel Prize in Economics) used the essay in his 1980 PBS television show Free to Choose and the accompanying book of the same name. In the 2008 50th Anniversary Edition, the introduction is written by Lawrence W. Reed and Friedman wrote the afterword.
rdf:langString
Yo, el lápiz es un ensayo de Leonard Read. El título completo es Yo, el lápiz. Mi árbol genealógico, según Leonard E. Read y fue publicado por primera vez en diciembre de 1958 de The Freeman. Fue reimpreso en The Freeman en mayo de 1996 y en un folleto titulado "Yo... Lápiz" en mayo de 1998. En la reimpresión, Milton Friedman escribió la introducción y Donald J. Boudreaux escribió el epílogo. Friedman (ganador en 1976 del Premio en Ciencias Económicas en memoria de Alfred Nobel) utilizó el ensayo en su show de televisión PBS en 1980 "Libre para elegir" y acompañado del libro del mismo nombre. "Yo, el lápiz" está escrito en primera persona desde el punto de vista de un lápiz Mongol 482 de la compañía . El lápiz detalla la complejidad de su propia creación, enumerando sus componentes (cedro, laca, grafito, regatón, facticio, piedra pómez, cera, pegamento) y las numerosas personas involucradas, hasta el barrendero en la fábrica y el guardián del faro que guía el envío en el puerto. El lápiz concluye que él mismo existe en "la ausencia una mente maestra, de alguien dictando o dirigiendo por la fuerza esas incontables acciones que me llevan a la existencia" y explica de modo didáctico conceptos como "mano invisible", "orden espontáneo" o "conocimiento disperso".
rdf:langString
Я, Олівець (англ. I, Pencil) — есе Леонарда Ріда (англ. Leonard Read), вперше надруковане в журналі The Freeman у грудневому випуску 1958 року. Повна назва: англ. «I, Pencil. My Family Tree as told to Leonard E. Read» (Я, Олівець. Моє родинне дерево розказане Леонарду Ріду). Есе було передруковане в травні 1996 року та як памфлет з назвою «I…Pencil» в травні 1998. В репринті, Мілтон Фрідман написав передмову, а — післямову. Фрідман використав есе в теле-шоу в 1980 році. «Я, Олівець» написано від першої особи з точки зору олівця марки . Олівець розповідає подробиці свого створення, перелічуючи свої складові (кедр, лак, графіт, металевий обідок, пемза, віск, клей) та різних людей, задіяних в його створенні, аж до прибиральника на фабриці та складовщика, який керує поставками в порт. Існує більш приголомшливий факт: відсутність єдиного повелителя, будь кого, хто б диктував або примусово керував всіма цими діями, що створюють мене. Неможливо знайти жодних ознак цієї людини. Натомість, ми з'ясовуємо, що тут діє Невидима рука.Урок, який я хочу вам надати, полягає у наступному: Не стримуйте жодні творчі ідеї. Просто організуйте діяльність суспільства в гармонії з цим уроком. Дозвольте законотворчому апарату суспільства усунути будь-які перешкоди. Дозвольте вільно рухатись та розвиватись цим творчим ноу-хау. Вірте, що вільні чоловіки та жінки підкоряться Невидимій руці. І ця віра виправдає себе.
xsd:nonNegativeInteger
4475