I'm Not Stiller
http://dbpedia.org/resource/I'm_Not_Stiller an entity of type: Thing
Stiller ist ein Roman des Schweizer Schriftstellers Max Frisch, der im Jahr 1954 veröffentlicht wurde. Er verhalf dem Autor zu seinem literarischen Durchbruch, in dessen Folge Frisch seinen Beruf als Architekt aufgeben und sich ganz der Tätigkeit als Schriftsteller widmen konnte. Das Thema des Romans, die Frage der Identität, ist eines der zentralen Themen Max Frischs. Die drei Romane Stiller, Homo faber und Mein Name sei Gantenbein bilden sein Prosa-Hauptwerk.
rdf:langString
Stiller – powieść Maxa Frischa napisana w 1954, wydana w Polsce w 1960.Pierwsza powieść z trylogii Frischa traktującej o niedostosowaniu jednostki do społeczeństwa i samopoznaniu. Utwór ten opowiada o człowieku, który za wszelką cenę pragnie uwolnić się od swojej tożsamości.
rdf:langString
«Штиллер» (нем. Stiller) — роман швейцарского писателя Макса Фриша, опубликованный в 1954 году. В центре произведения — проблема самоидентификации личности. Роман состоит из семи тетрадей с записями главного героя в тюрьме (часть I) и послесловием прокурора (часть II).
rdf:langString
Stiller, ankaŭ tradukita kiel Mi ne estas Stiller, estas grava romano de la svisa verkisto Max Frisch, publikita en 1954. Temas pri psikologia romano kiu rakontas la vivon de supozata skulptisto, tio estas artisto, tio estas mondo tre konata de la aŭtoro mem. Oni supozas, ke la ĉefrolulo venas el Usono kie li pasis kelkaj jarojn kaj je sia revemo, li estas arestita de la svisa polico kaj enkarcerigita ĉar oni supozas, ke li estas iu Stiller, spite sia rakonto, ke li estas tute alia homo. Tiele la romano iĝas la analizo de la psikologia kaj juĝa procezoj de tiu ĉu falsa ĉu vera Stiller kaj ĉiukaze de iu kiu baraktas por esti kiu la alia ne volas, ke ili estu. En tiu procezo la rolo de vero kaj fikcio interplektiĝas laŭ la volo de la rolulo.
rdf:langString
I'm Not Stiller (German title: Stiller) is a novel by Swiss author Max Frisch, which was published in 1954. The theme of the novel, the question of identity, is a recurring theme in the work of Frisch. It was translated into English by Michael Bullock and published in an abridged version by Abelard-Schuman in 1958, and later as an unabridged edition by Methuen in 1982.
rdf:langString
Stiller is een in 1954 verschenen roman van de Zwitserse auteur Max Frisch. De roman, waarmee Frisch doorbrak, is geschreven in de vorm van een dagboek en behandelt identiteitsproblematiek die ook in andere romans van Frisch een sleutelfunctie inneemt. Het verhaal heeft een intentionele structuur. Het gaat enerzijds over het leven van Stiller, anderzijds over het leven van White. In het begin draait het verhaal om deze twee verschillende personages, later komen we erachter dat het hier om eenzelfde persoon draait.
rdf:langString
«Штіллер» (Stiller) — роман швейцарського письменника та драматурга Макса Фріша, написаний 1954 року. Твір є незвичайний за змістом та формою і приніс авторові великої популярності у світі. В пасажирові поїзда, який перетнув швейцарський кордон, пізнають цюрихського скульптора Анатоля Штіллера. Відомо, що він тривалий час проживав в Цюрихові та Парижі, а потім зник. Але в пасажира американський паспорт на ім'я Джеймса Вайта й він категорично відмовляється визнавати себе Штіллером. Потрапивши до камери попереднього ув'язнення, герой починає писати. Його записки — це спогади про колишнє життя, про зустрічі з людьми, про шлюб (таким чином, про колишнє Штіллера читач дізнається «з других рук» — зі слів Вайта). Наглядачеві Кнобелю герой розказує про своє життя в Америці — Джеймс Вайт постає в ц
rdf:langString
rdf:langString
Stiller (Max Frisch)
rdf:langString
Stiller
rdf:langString
I'm Not Stiller
rdf:langString
Stiller (Max Frisch)
rdf:langString
Stiller (powieść)
rdf:langString
Штиллер (роман)
rdf:langString
Штіллер
xsd:integer
34285843
xsd:integer
1110678356
rdf:langString
Stiller, ankaŭ tradukita kiel Mi ne estas Stiller, estas grava romano de la svisa verkisto Max Frisch, publikita en 1954. Temas pri psikologia romano kiu rakontas la vivon de supozata skulptisto, tio estas artisto, tio estas mondo tre konata de la aŭtoro mem. Oni supozas, ke la ĉefrolulo venas el Usono kie li pasis kelkaj jarojn kaj je sia revemo, li estas arestita de la svisa polico kaj enkarcerigita ĉar oni supozas, ke li estas iu Stiller, spite sia rakonto, ke li estas tute alia homo. Tiele la romano iĝas la analizo de la psikologia kaj juĝa procezoj de tiu ĉu falsa ĉu vera Stiller kaj ĉiukaze de iu kiu baraktas por esti kiu la alia ne volas, ke ili estu. En tiu procezo la rolo de vero kaj fikcio interplektiĝas laŭ la volo de la rolulo. En tiu procezo elstaras la rolojn de kelkaj konatuloj, kiel la akuzisto, kiu spite sia tasko, iĝas amiko de Stiller kaj sekvas lian konfeson kiel taglibro kaj lian vivon post la liberigo de Stiller. Vere tiu viro estas la imago de la aŭtoro mem. Ankaŭ la edzino de Stiller ludas kompreneble gravan rolon, ĉar Stiller mem devas analizi sian senton rilate ŝin. Je la fino de la romano kaj de la rakontaĵo, la edzino mortiĝas kaj Stiller vivas vivon tre sencela kaj iome absurda. Aliflanke oni kritikas la burĝan vivon, la svisan vivmanieron aŭ vivkoncepton kaj la ideo de artistoj pri ili mem.
rdf:langString
Stiller ist ein Roman des Schweizer Schriftstellers Max Frisch, der im Jahr 1954 veröffentlicht wurde. Er verhalf dem Autor zu seinem literarischen Durchbruch, in dessen Folge Frisch seinen Beruf als Architekt aufgeben und sich ganz der Tätigkeit als Schriftsteller widmen konnte. Das Thema des Romans, die Frage der Identität, ist eines der zentralen Themen Max Frischs. Die drei Romane Stiller, Homo faber und Mein Name sei Gantenbein bilden sein Prosa-Hauptwerk.
rdf:langString
I'm Not Stiller (German title: Stiller) is a novel by Swiss author Max Frisch, which was published in 1954. The theme of the novel, the question of identity, is a recurring theme in the work of Frisch. The narrator, travelling on an American passport in the name of James Larkin White, is arrested on arrival in Switzerland. He is accused of being the missing Swiss sculptor Anatol Ludwig Stiller, an accusation which White persistently denies. Friends and acquaintances visit and identify him as Stiller. Stiller's wife Julika Stiller-Tschudy, a former ballet dancer who now runs a dance school, travels from Paris to visit him in prison. She, too, identifies him as Stiller. Over the course of the novel, the complex histories of Stiller and White are revealed. It was translated into English by Michael Bullock and published in an abridged version by Abelard-Schuman in 1958, and later as an unabridged edition by Methuen in 1982.
rdf:langString
Stiller is een in 1954 verschenen roman van de Zwitserse auteur Max Frisch. De roman, waarmee Frisch doorbrak, is geschreven in de vorm van een dagboek en behandelt identiteitsproblematiek die ook in andere romans van Frisch een sleutelfunctie inneemt. Het verhaal heeft een intentionele structuur. Het gaat enerzijds over het leven van Stiller, anderzijds over het leven van White. In het begin draait het verhaal om deze twee verschillende personages, later komen we erachter dat het hier om eenzelfde persoon draait. Stiller vocht mee in de Spaanse Burgeroorlog die duurde van 1936-1939. Bij zijn eerste ontmoetingen met zijn vrouw Julika laat hij weten dat hij nog een straf moet uitzitten, die hij gekregen heeft naar aanleiding van een voorval in die oorlog. Hieruit kunnen we afleiden dat het verhaal zich na 1940 moet hebben afgespeeld en vermoedelijk voor 1954, het jaar waarin de schrijver het boek uitbracht. De vertelde tijd is groter dan de verteltijd en dus gaat het hier om een epische tijdsverhouding. Men werkt constant met flash-backs dus kunnen we stellen dat het hier om een vrij trage vertelling gaat. Het hoofdintrige speelt zich af in Zürich: hier zit Stiller/White in de gevangenis waar hij de zijn verhaal neerpent, en ook hier leert hij de mensen uit zijn leven opnieuw kennen. Ook wanneer hij samen met Julika de gevangenis verlaat bevinden zij in Zürich. Bij zijn vertellingen blijven we echter niet in Zürich. Deze verhalen spelen zich onder andere af in Genua, Mexico, de VS en Frankrijk. Vaak krijgen we gedetailleerde beschrijvingen van deze plaatsen en van de verhalen die er zich afspeelden. Qua vertelperspectief bestaat deze roman uit meerdere delen. In het eerste deel hebben we te maken met een ik-roman met de klemtoon op het vertellende ik: White vertelt zijn verhaal over hoe hij opgepakt werd en nu zit te schrijven. Later gaan we over op een belevend ik: White weet niet wat hem te gebeuren staat en wat iedereen over hem denkt. We beleven alles vanuit het standpunt van het personage. Later wisselen deze twee perspectieven elkaar af: soms vertelt White over Stiller, later gaat het weer over het leven in de gevangenis.In het tweede deel van het boek wisselt het perspectief opnieuw. Hier is het Rolf, de officier van justitie, die naderhand vertelt over hoe het nu allemaal is afgelopen met Stiller. Het gaat nu om een vertellend ik. Het hoofdthema van de roman is de zoektocht naar een eigen identiteit. Het is echter niet het enige boek waar Frisch deze problematiek aankaart. In twee andere boeken werd dit thema reeds behandeld.De oneindige herhalingen binnen het leven vormen een tweede thema van dit boek en ook relatie– en liefdesproblemen worden in dit boek naar voren geschoven. Beide zijn thema’s waar de hedendaagse maatschappij regelmatig mee geconfronteerd wordt.
rdf:langString
Stiller – powieść Maxa Frischa napisana w 1954, wydana w Polsce w 1960.Pierwsza powieść z trylogii Frischa traktującej o niedostosowaniu jednostki do społeczeństwa i samopoznaniu. Utwór ten opowiada o człowieku, który za wszelką cenę pragnie uwolnić się od swojej tożsamości.
rdf:langString
«Штиллер» (нем. Stiller) — роман швейцарского писателя Макса Фриша, опубликованный в 1954 году. В центре произведения — проблема самоидентификации личности. Роман состоит из семи тетрадей с записями главного героя в тюрьме (часть I) и послесловием прокурора (часть II).
rdf:langString
«Штіллер» (Stiller) — роман швейцарського письменника та драматурга Макса Фріша, написаний 1954 року. Твір є незвичайний за змістом та формою і приніс авторові великої популярності у світі. В пасажирові поїзда, який перетнув швейцарський кордон, пізнають цюрихського скульптора Анатоля Штіллера. Відомо, що він тривалий час проживав в Цюрихові та Парижі, а потім зник. Але в пасажира американський паспорт на ім'я Джеймса Вайта й він категорично відмовляється визнавати себе Штіллером. Потрапивши до камери попереднього ув'язнення, герой починає писати. Його записки — це спогади про колишнє життя, про зустрічі з людьми, про шлюб (таким чином, про колишнє Штіллера читач дізнається «з других рук» — зі слів Вайта). Наглядачеві Кнобелю герой розказує про своє життя в Америці — Джеймс Вайт постає в цих розповідях злодієм-„суперменом“, який має на своєму рахункові п'ять вбивств. Стіни камери, в якій відбувається дійство, розсуваються спогадами героя про неймовірні пригоди, які він пережив під час подорожей Новим Світом. Історії ці — правдиві та вигадані — однаково є важливими. Мова в них ведеться про душевні переживання, про майже істеричну потребу людини вирватися з рамок власного життя та життя суспільства. Герой прагне піти від дійсності, де людей підводять під стандартні ролі, як дроби зводять до спільного знаменника. Він намагається повернути природну свободу людини будувати своє життя так, як їй того хочеться, — адже якщо людина хоч в якійсь мірі є господарем власної долі, то вона повинна мати свободу вибору. Не випадково герой обирає для себе прізвище Вайт (від англ. white — «білий») — чистий аркуш, на якому можуть бути накреселені будь-які письмена. Тема «Штіллера» була «сейсмографічно» точним відображенням не лише швейцарської дійсності. Через приблизно півтора десятиліття на вулиці міст Західної Європи та США вийшли сотні тисяч студентів, зовнішньо нічим не схожих на героя Фріша, але охоплених тим же стремлінням — «вирватися» зі створеного їм образу, відкинути загальноприйняті норми — державні, правові, моральні, естетичні тощо. З іншої сторони, в «Штіллерові», а потім в романі «Назву себе Гантенбайн» (1964 року) й у багатьох інших творах письменник показав, що людина не може віднайти своє справжнє «Я» шляхом довільного, анархічного та в кінцевому результаті егоцентристського бунту. Оголосивши себе Вайтом та переїхавши до Америки, Штіллер все ж таки не іде сам від себе, не змінює ні свого, ні чужого життя. Бажаючи зберегти власну свободу, він не визнає того ж права за іншими, наприклад за своєю дружиною Юлікою. В другій частині роману, коли подружжя возз'єдналось, їх спільне життя не клеїться і Юліка помирає. Навряд щасливим є й Штіллер. «Не знаю, хто ж я такий. Може — ніхто», — каже він ще у в'язниці. Очевидно, для реалізації особистості потрібні якісь інші порухи душі, інші вчинки.
xsd:nonNegativeInteger
1609
